Специфіка державного регулювання відносин користування надрами: органи загальної, спеціальної компетенції

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 349.41 : 332.3

Специфіка державного регулювання відносин користування надрами: органи загальної, спеціальної компетенції

Макаренко О.Ю.

доктор юридичних наук, доцент (Криворізький національний університет)

Досліджено питання державного регулювання у сфері використання та охорони надр. Проведено аналіз діяльності органів загальної та спеціальної компетенції, розглянуто їх повноваження, особливості діяльності, процеси державного регулювання відповідних правовідносин. У результаті наукового дослідження визначено зміст державного контролю та державного нагляду за використанням та охороною надр.

Ключові слова: надра, державні органи, управління, владні повноваження, геоло-гічне вивчення.

державний охорона корисний копалина

Макаренко А. Ю. Специфика государственного регулирования отношений по использованию недр: органы общей, специальной компетенции. Исследованы вопросы государственного регулирования в сфере использования и охраны недр. Проведен анализ деятельности органов общей и специальной компетенции, рассмотрены их полномочия, особенности деятельности, процессы государственного регулирования соответствующих правоотношений. В результате научного исследования определено содержание государственного контроля и государственного надзора за использованием и охраной недр.

Ключевые слова: недра, государственные органы, управление, властные полномочия, геологическое изучение.

Makarenko O. Yu. Specificity of state regulation of the use of mineral resources: Institution general, special competence. In this paper the questions provided by the state regulation of the use and protection of natural resources. The analysis of the activities of the general and specific competencies, considered their powers, especially activities that the processes of state regulation of the corresponding relations. As a result of scientific research, the portion of state control and state control over the use and protection of subsoil.

State control in the field of mineral resources is carried out over geological mining: the rational use of natural resources; protection of mineral resources.

State supervision in sphere of subsoil use is made of compliance with the rules of geological and surveying in the development of mineral deposits; validity and timeliness of measures to ensure the safety of people, property and the protection of the environment, mine workings and drill from the harmful effects of work related to subsoil use; compliance with established laws and regulatory acts on subsoil the order of liquidation and conservation mining objects or their parts, as well as some mining and drill and so on.

State Supervision of work related to ensuring the completeness of the study mining engineering, geotechnical, hydrogeological and other conditions of mineral deposits, use and protection of mineral resources, as well as processing of minerals (mining supervision) carry within their competence central executive body of industrial safety, labour protection and state mining supervision and its territorial bodies - the State service of mining supervision and industrial safety of Ukraine.

Keywords: subsoil, government, administration, powers, geological explore.

Постановка проблеми. Оскільки надра є власністю народу України, проблематика питання організації державного регулювання управління ві-дносинами надрокористування через органи загальної та спеціальної компетенції є надзвичайно актуальною. Є потреба не просто в подальшому розвитку відповідних органів, але й в детальному аналізі самої специфіки державного регулювання та розмежування повноважень відповідних органів, розробка напрямків подальшого їх вдосконалення.

Аналіз публікацій, в яких започатковано розв'язання даної про-блеми. Проблеми надрокористування, і безпосередньо питання державного регулювання, раніше розглядалися у працях відомих науковців у галузі земельного, екологічного та природоресурсного права: Г.І. Балюк, Л.О. Бондаря, Н.С. Гавриш, О.В. Глотової, А.Й. Годованюка, С.В. Гошов- ського, В.К. Гуревського, П.Д. Індіченка, Т.М. Кілічава, Р.С. Кіріна, І.М. Козьякова, М.В. Краснової, П.Ф. Кулініча, А.М. Мірошниченка, В.Л. Мунтяна, В.В. Носіка, Є.О. Платонової, О.О. Погрібного, С.В. Размє- таєва, В.І. Семчика, Н.І. Титової, Н.В. Черкаської, Ю.С. Шемшученка, В. З. Янчука та інших вітчизняних вчених-юристів.

Метою даної статті, є чітке формулювання відповідних визначень, окрес-лення процесів, пов'язаних з державним регулюванням надрокористування, державного управління, чітке розмежування повноважень органів загальної та спеціальної компетенції, діяльність яких пов'язана з надрокористуванням.

Виклад основного матеріалу. Перш ніж провести аналіз діяльності органів загальної та спеціальної компетенції, доцільно розглянути взагалі самі процеси державного регулювання відповідних правовідносин. Державне регулювання -- це форма державної діяльності, що виражається у встановленні державою загальних правил поведінки (діяльності) учасників суспільних відносин. Саме держава, як апарат політичної влади, здійснює через свої органи правотворчу, правозастосовну та правоохоронну діяльність. Тому діяльність державних органів є необхідною умовою функціонування механізму правового регулювання суспільних відносин. У функціонуванні механізму правового регулювання значну роль відіграє саме правозастосовна діяльність державних органів, яка уособлює її діяльність щодо реалізації відповідних владних повноважень.

Державне регулювання користування надрами спрямоване перш за все на забезпечення державного регулювання та управління у цій сфері, визначення режиму права власності та права користування у сфері геологічного вивчення, видобування корисних копалин, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання газу, нафти та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, ведення обліку гірничих об'єктів, а також раціонального використання корисних копалин, безпечного проведення гірничих робіт, збереження та охорони надр і навколишнього природного середовища.

Іншого шляху, крім державного регулювання у сфері надрокористу- вання, немає, оскільки згідно із Конституцією України надра є власністю Українського народу і можуть надаватися лише у користування. За таких умов відсутність державного регулювання може призвести до нераціонального використання, пошкодження надр, передчасного виведення з експлуатації родовищ корисних копалин у результаті вибіркового видобування багатих на корисні компоненти покладів або грубого порушення діючих вимог і норм при розробці цих родовищ.

Державному управлінню притаманний організуючий, виконавчо- розпорядчий характер, що полягає в цілеспрямованому владно- регулюючому впливові на стан та розвиток суспільних процесів і відносин з надрокористування, пов'язаний із функціонуванням особливої групи державних органів, діяльність яких спрямована на практичну реалізацію функцій і завдань держави.

Напрямом державного забезпечення користування надрами є регламентація діяльності державних органів, які уповноважені здійснювати управління цих відносин. Вирізняють органи державного загального та спеціального управління, на які державою покладено обов'язок щодо здійснення державного нагляду за раціональним, ефективним користуванням надрами, а також відповідного забезпечення прав та інтересів держави і користувачів надр. У процесі управління формуються пріоритетні цілі, завдання, інтереси держави та її суб'єктів, забезпечуються конституційні права.

Завданням державного регулювання у сфері використання та охорони надр є: 1) визначення основних напрямів державної політики; 2) визначення повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування; 3) організація та координація робіт з відтворення мінерально-сировинної бази та реабілітації гірничодобувних регіонів; 4) встановлення порядку і правил видобування корисних копалин та інше використання надр; 5) визначення заходів з раціонального використання та охорони надр; 6) здійснення державного контролю; 7) здійснення державного нагляду за геологічним вивченням, охороною надр, переробкою корисних копалин та безпечним веденням робіт під час користування надрами.

Державне регулювання відносин надрокористування включає в себе: 1) визначення обсягів видобутку в Україні основних видів корисних копалин на поточний період і на перспективу в цілому й по регіонах; 2) забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази й підготовки резерву ділянок надр, використовуваних для будівництва підземних споруд, не пов'язаних з видобутком корисних копалин; 3) забезпечення геологічного вивчення території України, її континентального шельфу; 4) установлення квот на поставку мінеральної сировини, що добувається; 5) введення платежів, пов'язаних з користуванням надрами, а також регульованих цін на окремі види мінеральної сировини; 6) установлення стандартів (норм, правил) в області геологічного вивчення, використання й охорони надр, безпечного ведення робіт, пов'язаних з користуванням надрами, а також раціонального використання й охорони надр.

Основними принципами державної політики у сфері використання та охорони надр є: 1) визначення державних пріоритетів розвитку мінерально-сировинної бази; 2) забезпечення раціонального використання та охорони надр; створення рівних умов для всіх категорій користувачів надр незалежно від форми власності; 3) забезпечення науково обґрунтованого узгодження економічних та соціальних інтересів суспільства щодо використання надр з метою його сталого розвитку; 4) забезпечення дотримання вимог екологічної безпеки під час видобування корисних копалин та проведення інших гірничих робіт; 5) розмежування функцій державного контролю і нагляду; 6) забезпечення безпеки життя та здоров'я людини, захисту майна та навколишнього природного середовища під час проведення робіт, пов'язаних з використанням надр.

Державне регулювання відносин у сфері надрокористування здійснюється шляхом: управління; надання дозволів; обліку; контролю; нагляду.

Державне управління в Україні у галузі вивчення, використання та охорони надр є різновидом і складовою природокористування та охороною довкілля, яка становить цілісну дієву систему загального і спеціального управління.

До системи органів загальної компетенції, які здійснюють управління у галузі використання земель, належать: Верховна Рада України, Верховна рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві органи виконавчої влади.

Особливість управління в галузі використання та охорони надр органами загальної компетенції полягає в тому, що вони здійснюють зазначену діяльність разом з вирішенням інших завдань, віднесених до їх компетенції, зокрема, національної безпеки та оборони, розвиток економіки, соціальної сфери тощо.

На відміну від цього, для державних органів спеціальної компетенції управління у галузі використання та охорони надр є головним або одним з головним напрямків їх діяльності.

Так, центральним органом виконавчої влади спеціальної компетенції, діяльність якого спрямовується і координується Кабміном України через Міністра екології та природних ресурсів, та забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є Державна служба геології та надр України (Держгеонадра), яка у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та наказами Міністерства екології та надр, іншими актами законодавства України.

Основними завданнями Держгеонадра є: внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Іншим спеціальним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, є Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд).

Контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навко-лишнього природного середовища, раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів, додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, додержанням умов наданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів та ін. покладено на Державну екологічну інспекцію України.

Зазначені органи державного управління є спеціально уповноваженими органами центральної виконавчої влади, що реалізують функції керування в галузі вивчення, використання і охорони надр, забезпечення безпеки робіт при користуванні надрами, охорони прав користувачів надр, охорони навколишнього природного середовища від забруднення, пов'язаного з користуванням надрами, тощо[1, с. 72].

Доцільно зазначити, що одним із важливих питань організації органів управління та контролю за використанням та охороною надр, є відповідні дозволи. Державна система дозволів -- це єдиний порядок надання дозволів на користування надрами; здійснення окремих видів діяльності, пов'язаних з користуванням надрами; ведення робіт з видобутку й використання радіоак-тивних речовин, використання токсичних та інших небезпечних відходів.

Необхідно підкреслити, що державному обліку й включенню до державного реєстру підлягають роботи з геологічного вивчення надр; ділянки надр, надані в користування для видобутку корисних копалин; ділянки надр, надані з метою, не пов'язаною з видобутком корисних копалин; дозволи на користування надрами.

Усі родовища корисних копалин в Україні, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр. Державний фонд родовищ корисних копалин фор-мується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Державний фонд надр формується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр разом із Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України.

У Геоінформ України створена та діє інформаційна система користування надрами, в рамках якої виконуються роботи з обліку, зберігання та аналітичної обробки статистичних, геологічних, геофізичних, гідрогеологічних та інженерно-геологічних результатів досліджень надр, моніторингу геологічного середовища і мінерально-сировинної бази.

Державний контроль у сфері надрокористування здійснюється за геологічним вивченням надр: раціональним використанням надр; охороною надр.

Державний нагляд у сфері надрокористування здійснюється за дотриманням правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час розробки родовищ корисних копалин; обґрунтованістю та своєчасністю здійснення заходів, які гарантують безпеку людей, захист майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами; дотриманням установленого законодавством та нормативно-правовими актами про надра порядку ліквідації і консервації гірничодобувних об'єктів або їх ділянок, а також окремих гірничих виробок та свердловин тощо.

Враховуючи викладене, доцільно розглянути питання поділу органів управління надрокористуванням на органи загальної компетенції та органи спеціальної компетенції. Слід також зазначити, що при проведенні аналізу діяльності відповідних органів доцільно в першу чергу розглянути їх пов-новаження та характерні особливості.

До органів загальної компетенції належать: 1) Верховна Рада України; 2) Верховна рада Автономної Республіки Крим; 3) Кабінет Міністрів України; 4) Рада міністрів Автономної Республіки Крим; 5) обласні Київська та Севастопольська міські Ради; 6) сільські, селищні, міські та районні Ради народних депутатів. Відповідні органи займають важливе місце в системі органів управління та контролю за раціональним використанням надр. Проте питання надрокористування є не єдиними в числі задач вказаних органів.

Більш цікавими для наукового дослідження є органи спеціальної ком-петенції, які здійснюють функції державного управління в галузі вивчення, використання і охорони надр та за характером своїх завдань і діяльності поділяються на два види: галузеві та міжгалузеві.

Органами спеціального державного управління відносинами з користування надрами є, зокрема, органи надвідомчого управління і контролю в галузі екології: Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна служба геології та надр України, Державна екологічна інспекція України, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України, інші органи спеціалізованого поресурсового та галузевого управління, наприклад, Міністерство вугільної промисловості України, Міністерство палива та енергетики України тощо.

Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 року № 1085/2010 було утворено Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію України, Державну службу геології та надр України, реорганізувавши Міністерство охорони навколишнього природного середовища.

Міністерство екології та природних ресурсів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формулюванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екології, та у межах своєї компетенції, біологічної, генетичної та радіаційної безпеки, поводження з відходами, пестицидами і агрохімікатами, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (надр, поверхневих та підземних вод, внутрішніх морських вод і територіального моря, атмосферного повітря, лісів, тваринного (у тому числі водних живих ресурсів, мисливських та немисливських видів тварин) і рослинного світу та природних ресурсів територіальних вод континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України (природні ресурси), відтворення та охорони земель, збереження, відтворення і невиснажливого використання біо- та ландшафтного різноманіття, формування, збереження і використання екологічної мережі, організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клі-мату та адаптації до його змін і виконання у межах компетенції вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, розвитку водного господарства і меліорації земель, геологічного вивчення та раціонального використання надр, а також у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів.

Правові, організаційні та фінансові основи діяльності державної геологічної служби України визначаються Законом України «Про державну геологічну службу України».

Офіційна історія геологічної служби України розпочинається 1 лютого 1918 року, коли тодішнім урядом було затверджено статут і штат Українського геологічного комітету. За роки незалежності українська геологічна служба неодноразово зазнавала структурних змін - від Державного Комітету України по геології та використанню надр до Державної служби геології та надр України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр [2, с. 80].

Останнім часом відбулася реструктуризація центрального органу вико-навчої влади в Державну службу геології та надр України (Держгеонадра України), Положення про яку затверджено Указом Президента України від 6 квітня 2011 року. Серед основних завдань Державної служби геології та надр України слід назвати таке: внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; здійснення функцій державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин; ведення державного балансу запасів корисних копалин; ведення державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин; здійснення обліку параметричних, пошукових, розвідувальних та експлуатаційних нафтових і газових свердловин; ведення державного резерву розвіданих родовищ дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння; ведення єдиної інформаційної системи користування надрами; видача, у встановленому порядку, спеціальних дозволів на геологічне вивчення та видобування корисних копалин, будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції, та багато інших значних повноважень.

Державна геологічна служба, будучи спеціалізованим органом державного управління, має досить складну структуру. Концентрація в Державній службі геології та надр України значених повноважень створює ситуацію, коли, з одного боку, вона здійснює контроль, нагляд та ліцензування в галузі геологічного вивчення надр, а з іншого - сама безпосередньо може здійснювати геологічне вивчення надр. Таким чином, Державна служба геології та надр України поєднує в одній особі господарські та державні контрольні функції.

На сьогодні структура Державної служби геології та надр України налічує 3 департаменти та 3 управління, в яких функціонують 18 спеціалізованих відділів.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 року № 1145-р «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної служби геології та надр» було створено 6 міжрегіональних відділів Держгеонадра.

Кодексом України про надра встановлено, що державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр та його органами на місцях.

Державний контроль - це активне втручання суб'єктів управління в діяльність підконтрольного об'єкта. У цілому сутність контролю, як соціального явища, полягає в перевірці відповідності діяльності учасників суспільних відносин встановленим у суспільстві приписам, у межах яких вони мають діяти. Його основною метою є дослідження взаємовідносин суб'єктів державного управління для підтримання законності та дисципліни у державному управлінні.

Основні відмінні риси контролю, як методу державного управління, від нагляду: контроль це повсякденне та безперервне спостереження за функціонуванням відповідного об'єкта контролю з метою отримання об'єктивної та достовірної інформації про нього; застосування заходів щодо попередження правопорушень (з правом прямого втручання в оперативну діяльність об'єкта контролю); надання допомоги підконтрольній структурі у поновленні законності і дисципліни; встановлення причин і умов, що сприяють порушенню вимог правових норм, тощо.

Відповідно до Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 року № 1294, державний геологічний контроль здійснює Держгеонадра України та його територіальні органи. Порядок здійснення державного геологічного контролю визначає Кабінет Міністрів України.

Державний нагляд за проведенням робіт, пов'язаних із забезпеченням повноти вивчення гірничотехнічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин, використанням та охороною надр, а також за переробкою мінеральної сировини (гірничий нагляд) здійснюють у межах своєї компетенції центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду і його територіальні органи - Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд).

Відповідно до Указу Президента України від 06.04.2011 року № 408/2011 «Про Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України», Держгірпромнагляд є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.

Державний нагляд - це пасивний метод управління, що полягає у збиранні потрібних знань про діяльність об'єкта управління та їх оцінки, це юридичний аналіз стану справ додержання законності і дисципліни щодо об'єкта управління, який здійснюється суб'єктом управління із застосуванням відповідних, наданих йому законодавством форм, але без безпосереднього втручання в оперативну та іншу діяльність підконтрольного об'єкта.

Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

До основних завдань Держгірпромнагляду України належать: 1) реалізація державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, здійснення гірничого нагляду, охорони надр, промислової безпеки у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також внесення пропозицій щодо її формування; 2) організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно- правових актів з питань, зокрема, геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини.

Держгірпромнагляд України відповідно до покладених завдань готує та подає пропозиції щодо формування державної політики та визначення механізму її реалізації у сфері промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, використання та охорони надр; у межах компетенції бере участь у розробці проектів Державного бюджету України, Державної програми економічного та соціального розвитку України, Програми діяльності Кабміну України, державних програм економічного розвитку щодо геологічного вивчення, використання та охорони надр; бере участь у здійсненні державного управління у сфері геологічного вивчення, використання та охорони надр, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення; здійснює нагляд за дотриманням умов спеціальних дозволів на користування надрами в частині державного гірничого нагляду; погоджує видачу спеціальних дозволів на користування надрами; здійснює у встановленому порядку державний гірничий нагляд та ін.

Згідно з пунктом 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, заявник повинен погодити, зокрема, з Держгірпромнаглядом України - на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою та видобуванням, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, і для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, рекреаційно- оздоровче значення (геологічні заповідники, заказники, пам'ятники природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо).

Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.

Висновки. Державний контроль за використанням та охороною надр у межах своєї компетенції здійснюють органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади, а також центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища і його територіальні органи. Проведене наукове дослідження встановило, що система відповідних органів, особливо спеціальної компетенції, є достатньо розгалуженою і такою, що постійно піддається реформуванню. Відтак, відповідне наукове дослідження лише підготувало аналітичну базу для подальшого вивчення окресленого питання. На основі проведеного аналізу доцільно розробити пропозиції з подальшого реформування органів управління і контролю з питань регулювання відносин з користування надрами.

Бібліографічні посилання

1. Рудько Г. Нормативно-правове регулювання надрокористування / Г. Рудько, О. Миргородський, М. Курило та ін. - К., 2012.

Размещено на Allbest.ru