Дискусії та обговорення дискуссии и обсуждения discussions and debate екстремологія: поняття, зміст та класифікація

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дискусії та обговорення discussions and debate екстремологія: поняття, зміст та класифікація

У статті розкрита значимість теоретичної розробки та впровадження нової наукової галузі права - екстремології. Зазначено про необхідність розробки механізму діяльності та захисту діяльності працівників оперативних підрозділів. оперативний внутрішня справа екстремальний

Ключові слова: екстремологія, розвиток діяльності, органи внутрішніх справ, функції, механізм діяльності.

Постановка проблеми. Екстремальні події, що відбуваються в державі пришвидшують процеси пізнавальної діяльності, збуджують до прояву свідо-мості, зумовлюють появу нової науки, сприяють її обґрунтування.

Як і будь-яка наука - екстремологія має власне завдання, принципи, об'єкт, предмет та методологію.

Теоретичні пізнання екстремології, відбуваються у формах інтелекту-ального споглядання, уявного конструювання та уявного експериментування та аналізу дійсності, спрямовані на побудову нової наукової теорії. Вико-ристання таких наукових методів як: а) аксіоматичний: виділення вихідних співвідношень сфери пізнання та встановлення за їх допомогою змісту зв'язків цієї сфери; б) теоретичного моделювання: конструювання предметних якостей за допомогою математики, теорії систем та ін.; в) гіпотетико-дедуктивний: формування гіпотез, що пояснюють сукупність фактів, виведення з гіпотез часткових тверджень та їх пояснення; г) сходження від абстрактного до кон-кретного: виділення елементарних характеристик фактів та зведення їх в єдину систему тверджень; д) поєднання історичного та логічного: досліджують історичний процес певної сфери, виділяють у ньому необхідні зв'язки, які зво-дять в єдину систему наукових тверджень - екстремології.

Науковий аналіз чинного законодавства, нормативних актів та дійсності підтверджують наявність емпіричних фактів, подій, зведень, які мають місце в реальному житті, а тому є потреба в їх теоретичному осмисленні.

Сьогодні виникає необхідність подальшого інтелектуального опрацю-вання фактів і подій, що відбуваються у науковому пізнанні, який умовно можна назвати рівнем інтелектуального опрацювання фактів.

На достатній інтелектуальний рівень виходять деякі загальнологічні інтелектуальні процедури опису та зведення.

Держава через правоохоронні органи, зокрема через органи внутрішніх справ, зобов'язана забезпечити захист прав і свобод людини і громадянина від протиправних посягань на їх життя, здоров'я, честь, гідність та майнові інтер-еси у будь-яких ситуаціях. Реалізація цих завдань та їх ефективність залежить від професійних знань і навичок працівників цих підрозділів, які залучаються чи беруть участь у боротьбі зі злочинністю.

Науковий аналіз та пошук універсального методу подолання негатив-них явищ в організації розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності, що виникають в екстремальних ситуаціях.

У той же час, підвищення ефективності діяльності ОВС у боротьбі зі злочинністю в екстремальних ситуаціях вимагає у першу чергу суттєвого вдо-сконалення зовнішніх чинників: законодавчих та нормативних актів, а також внутрішніх, які забезпечують діяльність усіх суб'єктів екстремології виживати в умовах сучасної дійсності.

Отже, науковий аналіз пізнання свідчить про те, що екстремологія як нова наукова галузь є дуже насиченою та різноманітною, а водночас - і дуже складною, як за арсеналом тих засобів, які вона застосовує з метою підвищен-ня достовірності та ефективності людської діяльності в екстремальних ситуа-ціях.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми застосування ефективних заходів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності в екс-тремальних ситуаціях у діяльності органів внутрішніх справ висвітлювали у наукових роботах вчені, зокрема: М.І. Ануфрієв, П.П. Артеменко,

0. М. Бандурка, Б.І. Бараненко, П.Д. Біленчук, Г.М. Бірюков, А.Ф. Возний, В.І. Галаган, В.Г. Гончаренко, Ю.М. Грошевий, О.А. Гапон, В.О. Глушков, В.Я. Горбачевський, В.Л. Грохольський, Е.О. Дідоренко, О.Ф. Долженков, Є.А. Доля, А.Я. Дубинський, О.О Дульський, П.А. Єрмаков, Ю.Ф. Жаріков,

1. П. Козаченко, Я.Ю. Кондратьєв, В.С. Кузьмічов, В.Н. Курочка, В.К. Лисюченко, В.Г. Лукашевич, Є.Д. Лук'янчиков, В.П. Мікулін, М.І. Мельник, П.П. Михайленко, О.Р. Михайленко, М.М. Михеєнко, С.І. Ніколаюк, В.А. Некрасов, В.Т. Нор, В.Л. Ортинський, П.П. Підюков, М.А. Погорецький, В.М. Попович, А.І. Пясецький, В.Л. Регульський, Ю.І. Римаренко, Е.В. Рижков, М.В. Салтевський, О.П. Снігерьов, С.М. Стахівський, М.П. Стрельбицький, В.І. Шакун, М.Є. Шумило, О.М. Юрченко та інші.

Наукові праці та монографічні дослідження визначених авторів безпе-речно мають велике значення для нової науки екстремології.

Метою дослідження є теоретична розробка та впровадження нової наукової галузі права - екстремології та на цій основі розробки механізму діяльності та захисту діяльності працівників оперативних підрозділів. Завдання наукової теорії - опис, окреслення певної предметної сфери реаль-ності через виявлення її суттєвих, необхідних, важливих зв'язків, функцій, відношень до сучасності.

Основні результати дослідження. ЕС у діяльності ПОП виникають у зв'язку з попередженням і розкриттям злочинів та розшуку злочинців, тобто при виконанні ними завдань оперативно-розшукової діяльності. Такі завдан-ня, як зазначено нами, можуть бути взаємопов'язані між собою і вимагають застосування негласних сил, засобів, методів та заходів [1].

Термін «ЕС», як уявляється, найбільш повно відображає специфіку обстановки, що складається у діяльності ПОП, яким приходиться виконувати свої функції по боротьбі зі злочинністю. Такі ситуації виникають раптово, обу-мовлюються різким ускладненням спілкування, реально несуть загрозу життю людей, особистим, майновим та іншим правом громадян, інтересів держави. Ці ситуації являють собою умови вимушеної зверх напруженої роботи у певний час, у певний період і по відношенню до певних людей. Екстремальна ситуація визначає в значній мірі і характер роботи ПОП при вчиненні тяжкого злочину або злочину середньої тяжкості.

Як зазначає С.А. Тохтабієв, ЕС носять об'єктивний характер. Більш того, вони є всезагальними характеристиками процесів переходу від старого до нового, відображаючи необхідні умови стрибка [2, с.69]. Розглядувані В.А. Асеєвим ситуації (розглядаються) розповсюджуються на область як живої, так і неживої природи, так як інакше пов'язаних з діяльністю людини, призводять до ускладнень світоглядного і методологічного характеру [3, с.62]. Термін «екстремальна», що походить від латинського слова extrimum (екстрі- ум) поза, зверх, вкрай, невідкладний [4 с.1409], вказує на виключно напружене положення в діяльності відповідальних ПОП.

Ситуація (від пізньолатинського situatia - положення), тобто поєднан-ня умов і обставин, з чого складається визначена обстановка, положення [4, с.1216], визначає неординарність, критичність ситуацій, що складаються при діяльності ПОП у стані професійного ризику, необхідної оборони, крайньої необхідності, виконання спеціального завдання й затримання злочинців.

Діяльність ПОП в ЕС вимагає від них додаткових професійних здібнос-тей.

Екстремум (лат. - украй) - найбільше або найменше значення функції, уживається для о'єднання понять «максимуму» й «мінімуму». Екстремальний - пов'язаний з екстремізмом деякої величини або крайній граничний [5, с. 85].

Це характеризує таку діяльність як суспільно-небезпечною та індивіду-ально-вразливою. Така діяльність повинна бути визначеною та регулюватися окремими положення та визначеннями, тобто екстремальне регулювання - спосіб автоматичного регулювання, що складає встановлення й підтримку такого режиму роботи керованого об'єкта, при якому досягається екстремаль-не (мінімальне або максимальне) значення деякого критерію, що характеризує якість функціонування об'єкта [5, с.103].

Ситуація (від лат. situatio - положення) - сполучення умов й обставин, що створюють певну обстановку, положення [6, с.1127].

Ситуація (в етиці) - що надає індивідові цінність, одноактність і непо-вторність усіх життєвих положень, що відкриваються переживанню й діяль-ності. Розмаїтості цих положень і створюють всю повноту людського життя. Кожна людська ситуація є частиною людського буття. Ситуація є примусом до рішення, воля ж складається з самого рішення [7, с.151].

Умова - те, від чого залежить щось інше (обумовлене), що уможливлює наявність речі, стану, процесу. На відміну від причини, що з необхідністю поро-джує що-небудь (дія, результат дії), і від підстави, що є логічною умовою наслідку [6, с.1295].

Питання про сутність ЕС і її обумовленість наслідками ОРД розгля-даються в різних галузях. Деякі теоретичні аспекти вивчаються фізикою, хімі-єю, криміналістикою, психологією, кримінологією, педагогікою, соціологією та іншими науками.

Екстремальні фактори, що визначають обстановку, яка виникає під час виконання завдань у боротьбі зі злочинністю, проявляються в першу чергу через організацію системи захисту прав громадян, інтересів суспільства. Тому поняття ЕС головним чином пов'язано з організаційною характеристикою системи державного реагування та обумовлює поняття організації і тактики конкретних суб'єктів в особливо складних ситуаціях.

Таким чином, поняття ЕС відображає змістовну сторону тієї надзвичай-ної обстановки, яка викликана непередбаченими обставинами, небезпечними (умовами) наслідками діяльності, зокрема суб'єктами, злочинцями, які пору-шують закон.

Екстремальність ситуацій полягає в різкому порушенні звичайного ходу зовнішніх проявів людини: емоційного сплеску, рухів, жестів, які негативно впливають на психіку осіб і у той же час створюють можливість для усклад-нення к ситуації при виконанні завдань ОРД. Тому, зважаючи на зовнішні про-яви ПОП повинен діяти відповідним чином, долаючи такі негативні зовнішні чинники. У таких випадках, як зазначає В.Я. Данилевський, «її самозахист і розуміння стають безсилими» [8, с.254].

Поняття ЕС, крім організаційно-тактичної, пов'язано з психологічною характеристикою суб'єктів системи реагування.

Психологічний конфлікт при більш уважному розгляді стає очевидним, так як виникнення ознаку екстремальності в конфлікті стає можливим, коли свідомість контролює суб'єкта перед не розв'язуваними мотивами.

Кризові ситуації слід розрізняти по одночасній наявності ознак екстре-мальності, що характеризуються сукупністю таких ознак, що притаманні стре-су та іншим конфліктним ситуаціям. Тому, ознакою екстремальності при кризі є необхідність зміни особистісних цінностей.

Виходячи із проведеного дослідження, нами пропонується така класи-фікація ЕС:

I. По часу дій ЕС:

- короткострокові;

- тривалі;

- довготривалі.

II. По території розповсюдження дії ЕС:

- на незначній території;

- на значній території;

- на всій території.

III. По колу суб'єктів ОРД екстремальні ситуації діють:

- на одного працівника оперативного підрозділу;

- на групу оперативних працівників;

- на оперативний підрозділ.

IV. По колу об'єктів:

- на одного правопорушника;

- на групу правопорушників;

- на велику кількість людей.

V. За ступенем сприйняття ЕС:

- ситуації, які тягнуть незначні порушення;

- ситуації, які мають значні порушення;

- ситуації, які мають незворотні процеси, захворювання тощо.

Така класифікація ЕС у залежності від видів, на нашу думку, повинна сприяти розробці нових підходів до організації і тактики дій в ЕС і забезпечен-ню правового положення служб МВС та їх працівників [9, с.45-49].

Важливу роль у визначенні сутності та змісту ЕС, як зазначає Т.В. Остафійчук, є дослідження ознак екстремальності у професійній діяль-ності ПОП, що характеризуються складністю вирішення поставлених завдань, реалізація яких істотно залежить від високого рівня специфічної підготовки особового складу, уміння працівників діяти на межі своїх можливостей [9, с.126-128].

Остафічук Т.В. конкретизує умови професійної діяльності ПОП в ЕС, а саме: емоційногенні дії у зв'язку з небезпекою, трудністю, новизною, відпові-дальністю виконуваної роботи, лімітом потрібної інформації; загроза масового ураження чи стихійного лиха; дії в нічний час; розвиток стану паніки в ЕС; психічна напруга; надмірне психічне навантаження;надмірне фізичне навантаження;емоційна напруга; обмеження рухомої активності;несприятливі кліматичні умови; несприятливі умови шумів, радіочастот; наявність шкідли-вих елементів; голод, спрага [11, с.126-128].

За результатами анкетування встановлено, що згідно класифікації екс-тремальні ситуації можна поділити:

- за ступенем небезпечності для життя і здоров'я оперативного праців-ника є небезпечними, про що зазначили 83,4% опитаних;

- за ступенем сприйняття сприймаються як ті, що нездоланні загалом і викликають страх, паніку, шок, про що вказали 44,8% респондентів, та 24,5% вважають сприйняття ЕС як ті, що важко здолати і викликають почуття невпевненості та пригніченості.

Для проведення ОРД в екстремальних умовах на наявність групи опера-тивних працівників зазначили 35,6% опитаних, хоча 33,2% респондентів вва-жають наявність одного оперативного працівника.

За часом виникнення і тривалості 53,1% респондентів виділяють корот-кочасні (від кількох секунд до кількох годин) та 35,6% нетривалі (до кількох діб) екстремальні ситуації.

За місцем виникнення 45,3% опитаних працівників вважають екстре-мальні ситуації в громадських місцях, 33,4% - у приміщенні.

За колом суб'єктів впливу 45,9% опитаних погодилися з думкою щодо впливу ЕС на психіку оперативного працівника та 41,5% - на психіку групи осіб.

За наслідками впливу на оперативного працівника 56,3% респондентів зазначили ЕС, що спричинили підвищену емоційну збудженість.

За об'єктом впливу про анкетовані працівники вказали, що вдалося забезпечити вплив (49,4%) та здійснення впливу не в повному обсязі (45,2%).

При здійсненні ОРД в ЕС 20,5% респондентів вважають досягнення мети ОРЗ, 10,3% зазначили, що задачі в переважній більшості вирішуються і тільки 2,8% зазначили часткове вирішення задач; 35,6% опитаних працівників вказали на ускладнення стану оперативної обстановки під час здійснення ОРД в ЕС, 5% вказали на поліпшення, 1,2% - на залишення без змін. Євдокімов В.І. виділяє важливі ознаки екстремальності і відносить до різних видів професій-ної діяльності [12, с.21-43].

Бесчасний В.М. під ЕС розуміє обставини життя та професійної діяль-ності, які потребують від людини напруження сил, вимагають від них нестан-дартні та складні задачі, які знаходяться на межі психічних та фізичних мож-ливостей [13, с. 9-12].

Виходячи з оцінки наявних думок, доцільно запропонувати декілька інакше поняття ЕС, стосовно діяльності ПОП. ЕС пропонується визначити як критичне положення (стан), що склалось у результаті непередбачених дій людей або стихійних сил (аварій, катастроф), що різко ускладнюють ОО, що викликає необхідність посилення охорони правопорядку і використання осо-бливої організації і тактики боротьби зі злочинністю [9, с.58]. Можна сказати, що в ЕС реалізація свідомої діяльності суб'єкта, зокрема, в процесі управління, дозволяє вирішити фундаментальні проблеми: оптимізувати суб'єктивно- об'єктивні відносини у різних аспектах діяльності [14, с.72].

Інші аспекти ЕС виявляються при вчиненні впливу екстремальних фак-торів на різні сторони організму людини. В останній час активно ведуться дослідження, спрямовані на вивчення можливостей адаптації організму люди-ни в ЕС. Діагностика і прогнозування діяльності ПОП в ЕС забезпечили б стійкість поведінки як у звичайних, так і в ЕС.

Досліджувані катастрофи, як явище фізичне, мають загальну структуру, динаміку і знаходяться у постійному русі та розвитку, викликають ЕС і харак-теризуються додатковими негативними факторами, які суттєво впливають на організацію і тактику діяльності правоохоронних органів. Пізнання таких факторів дозволяє вдосконалювати особливі прийоми і способи боротьби зі злочинністю в екстремальних ситуаціях, що виникають унаслідок несоціаль- них та соціальних конфліктів.

Екстремальні ситуації насамперед впливають на організацію системи державного реагування та психологічну стабільність, можливість подолання кризових явищ, що виникають у процесі проведення ліквідаційних заходів. Правильна оцінка ситуацій, розроблення (розробка) активних заходів проти-дії дозволяє успішно виконати складні завдання.

На ПОП покладені особливі обов'язки по боротьбі зі злочинністю, вико-нання яких ускладнюється необхідністю подолання негативних факторів в ЕС.

В екстремальних ситуаціях взаємодія з представниками органів управ-ління відбувалася з керівниками держустанов, організацій і підприємств - 4,6%, керівниками приватних установ, організацій і підприємств - 3% та пред-ставники органів державної влади - 2,4%. Разом з тим, ефективність взаємодії з представниками органів управління в екстремальних ситуаціях 35,8% рес-пондентів оцінили як середня [12].

Попередження злочинів ПОП в ЕС має свої особливості. Їх суть заклю- чається в тому, що основні заходи ОВС, що здійснюються в цей період, перед-бачені запланованим типовим єдиним планом «Катастрофа» та «Конфлікт». Для їх виконання повинна бути застосована і відповідна система підготовки спеціалістів ОВС, які володіли б навичками попередження і розкриття зло-чинів у ЕС, які виникають.

Попередження злочинів ПОП в ЕС в основному зводиться до того, що така діяльність здійснюється після здійснення катастрофи в період, коли активно проводяться аварійно-відновлювальні роботи. Особливість тактич-них попереджувальних заходів заключається в тому, що злочини, як правило, здійснюються таємно і переважно особами, що прибувають для участі в про-веденні аварійно-відновлювальних робіт.

Тому для виявлення осіб, від яких можна очікувати здійснення злочинів використовуються всі можливі сили, засоби, методи і засоби.

Сутність перелічених методів заключається в тому, що для своєчасного виявлення фактів замислених, вчинених або вже вчинених злочинів, оперативні апарати повинні активно застосовувати спеціальні прийоми і методи ОРД.

Висновки

Екстремологія з історичної точки зору відображає процес виникнення, становлення та розвиток діяльності органів внутрішніх справ при попередженні, діяльності та ліквідації наслідків соціальних та несоціальних конфліктів, що відбуваються у сучасному світі.

Рівень наукових знань на сьогодні дозволяє сформувати наукові засади щодо дій працівників органів внутрішніх справ в екстремальних ситуаціях та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Екстремологія як нова галузь юридичної науки має виникла для аналізу та обґрунтування відповідної суми знань і має відповісти на запитання як слід діяти, щоб отримати науковий результат, аналізуючи факти, події та доводити, аналізуючи результати.

Екстремологія як і будь-яка наука має своє завдання, понятійний апа-рат, принципи, об'єкти та предмет, а також власну методологію.

Отже, екстремологія як нова галузева юридична наука має право на існування і відповісти на потреби часу.

Список використаних джерел

1. Сервецький І.В. Науково-практичний коментар Закону України «Про опе- ративно-розшукову діяльність» / І.В. Сервецький, В.А. Дашко. [3-тє вид., доп.] - К., 2006. - 400 с.

2. Тохтабиев С.А. Экстремальные ситуации и их отражение в научном знании. Философские науки / С.А. Тохтабиев. - М., 1984. - № 2. - С.69.

3. Асеев В.А. Экстремальные принципы в антемном исследовании / В.А. Асе-ев // Вестник Ленинградского ун-та. - Ленинград, 1973. - Вып.4. - № 23. - С.62.

4. Советский энциклопедический словарь. - М., 1986. - 1216 с.

5. Новий тлумачний словник української мови. - К. : Аконіт, 1999. - 85 с.

6. Великий тлумачний словник сучасної української мови; [уклад, і голов. ред. Т.В. Бусел]. - Ірпінь : ВТФ «Перун», 2008. - 1440 с.

7. Даль В.Н. Толковый словарь живого великого русского языка / В.Н. Даль. - М., 1956. - Т.4. - 189 с.

8. Данилевский В.Я. Гипнотизм / В.Я. Данилевский. - Харьков, 1924. -254 с.

9. Сервецкий И.В. К вопросу о понятии зкстремальных ситуаций, вызванных стихийными бедствиями, крупными производственными авариями и катастрофа-ми / И.В. Сервецкий // Совершенствование деятельности ОРД в условиях реши-тельного усиления борьбы с преступностью: сб. статей адьюнктов и соискателей. - М. : ВЮЗШ МВД СССР, 1990. - С.45-49.

10. Остафійчук Т.В. Ознаки екстремальності у професійній діяльності праців-ників ОВС / Т.В. Остафійчук // Психологічні технології в екстремальних ситуаціях: матеріали V міжнар. наук.-практ. конф.; (м. Донецьк, 28-29 трав. 2009 р.). - Донецьк : ДЮІ ЛУВС імені Дідоренка, 2009. - С.126-128

11. Марищук В.Л. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса /

B. Л. Марищук, В.И. Евдокимов. - СПб : Сентябрь, 2001. - С.21-43.

12. Сервецький І.В. Поняття спеціальної оперативно-розшукової операції / І.В. Сервецький, В.В. Гелетей // Науковий вісник НАВСУ. - 2005. - Ч.2. - №1. -

C. 73-82.

13. Бесчасний В.М. Роль професійно-психологічного тренінгу у підготовці персоналу правоохоронних органів до дій в екстремальних ситуаціях / В.М. Бесчас- ний // Психологічні технології в екстремальних ситуаціях: матеріали V міжнар. наук.-практ. конф.; (м. Донецьк, 28-29 трав. 2009 р.). - Донецьк : ДЮІ ЛУВС імені Дідоренка, 2009. - С.9-12.

14. Авдеев В.В. Психологические основы повышения эффективности деятель-ности работников ОВД в экстремальных ситуациях / В.В. Авдеев. - М. : ВЮЗШ МВД СССР, 1988. - С.72.

Размещено на Allbest.ru