Значення криміналістичної характеристики торгівлі людьми для розслідування злочинів цього виду

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Значення криміналістичної характеристики торгівлі людьми для розслідування злочинів цього виду

M.C. Набруско

Відповідно до ст.З Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю, забезпечення й утвердження права на які є головним обов'язком держави. Разом з тим, торгівля людьми як у світі, так і в Україні є поширеним злочином, об'єктом якого є суспільні відносини, які забезпечують особисту волю людини.

Зважаючи на суспільну небезпеку зазначених злочинів, міжнародна спільнота приділяє багато уваги боротьбі з ними, про свідчить низка міжнародних правових актів (Загальна декларація прав людини (1948 р.), Конвенція про заборону торгівлі людьми та експлуатації проституції третіми особами (1949 р.), Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини (1950 р.), Додаткова Конвенція про скасування рабства, работоргівлі й інститутів та звичаїв, подібних до рабства (1956 р.), Протокол про попередження та припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дівчатами, і покарання за неї, який доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності (2000 р.) та ін.). Відповідно до цих міжнародно-правових актів та у зв'язку з необхідністю посиленім боротьби з торгівлею людьми в Україні ст.149 «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини» Кримінального кодексу України Законом України від 12.01.2006 р. №3316-IV була прийнята в новій редакції [1].

Реалізація в Україні комплексу організаційно-правових заходів щодо боротьби з торгівлею людьми призвела до зниження рівня злочинності у цій сфері. Так, якщо в 2006 р. було вчинено 376 злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, у 2007 р. - 359, у 2008 р. - 322, у 2009 р. - 279, у 2010 р. - 257, то у 2012 р. - 155, 2013 р. - 131, за 11 місяців 2014 р. обліковано 115 таких злочинів, що свідчить про певну динаміку зниження кількості зареєстрованих на території України злочинів цього виду.

Разом із тим, виходячи з результатів аналізу статистичних даних, практики виявлення, розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень про торгівлю людьми, боротьба з цим суспільно небезпечним явищем є недостатньо ефективною. На це вказують також і результати статистичних даних, відповідно до яких у 2012 р. повідомлено про підозру у 79 кримінальних провадженнях про торгівлю людьми, до суду з обвинувальним актом передано - 58, на кінець звітного періоду рішення не було прийняте у 64 кримінальних провадженнях. Протягом 11 міс. 2014 р. повідомлено про підозру у 70 кримінальних провадженнях, до суду з обвинувальним актом передано - 53, рішення не прийняте у 60 кримінальних провадженнях. Відповідно до суду передано у 2013 р. та 2014 р. (11 міс.) 44 % та 46 % кримінальних проваджень, що становить менше половини кількості облікованих у відповідних роках [2].

Як бачимо, не зважаючи на позитивні тенденції зменшення рівня злочинності у сфері торгівлі людьми, ефективність розкриття та розслідування злочинів цього виду залишається не достатньою. Однією з причин низького рівня ефективності розслідування торгівлі людьми, на наш погляд, є недостатня кількість наукових розробок криміналістичного забезпечення розслідування злочинів цього виду й, відповідно, недостатній рівень їх впровадження у практичну діяльність органів досудового розслідування.

Зазначимо, що окремі питання, пов'язані з торгівлею людьми, досліджували В. І. Борисов, Т.І. Возна, П.В. Горбасенко, О.Л. Журба, B.O. Іваненко, В.А. Козак, Г.Л. Кохан, К.Б. Левченко, В.М. Підгородинський, Н.В. Плахотнюк, В.В. Пясковський, Д.Б. Санакоєв, О.В. Св тун, Є.Д. Скулиш, Г.К. Смирнов, О.І. Хараберюш, М.П. Шруб, С. С. Яценко та інші фахівці. Проте, незважаючи на високу соціальну небезпеку злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, необхідно констатувати відсутність комплексних наукових досліджень з питань розкриття та розслідування цих злочинів відповідно до нової моделі кримінального судочинства України, визначеної КПК України 2012 р., що негативно позначається як на розвитку теоретичних засад цієї діяльності, так і на правозастосовному процесі.

Тому проблема використанім криміналістичних знань на всіх етапах кримінального провадження набуває особливого значення та актуальності Визначальним є той факт, що криміналістика виконує забезпечувальну функцію кримінального провадження, її прийнято вважати праксеологією кримінального процесу. Кримінальні процесуальні норми реалізуються лише завдяки використанню криміналістичних засобів у різних ситуаціях досудового розслідування. Саме тому, криміналістичне забезпечення розслідування, що сприяє як оптимізації процедури досудового розслідування кримінальних правопорушень та їх судового розгляду, так і подальшому удосконаленню кримінального процесуального законодавства, повинно зайняти належне місце як у практичній діяльності правоохоронних органів, так і у відповідних наукових пошуках, присвячених різним аспектам розкриття, розслідування й попередження кримінальних правопорушень. Отже, очевидно, що кримінальний процес без його криміналістичного забезпечення втрачає свою сутність, як ефективний засіб вирішення конфліктів, пов'язаних з кримінальними правопорушеннями.

Криміналістична характеристика торгівлі людьми є важливим елементом у структурі методики її розслідування. Теоретичному обґрунтуванню поняття «криміналістична характеристика злочинів», дослідженню його сутності та структури присвятили свої праці відомі вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема Р.С. Бєлкін, В.К. Весельський, І.Ф. Крилов, Н.О. Колесніченко, В.О. Коновалова, Є.Д. Лукьянчиков, М.В. Салтевський, Л.А. Сергеев, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблоков та інші фахівці. Криміналістична характеристика злочинів досліджувалась також і у контексті торгівлі людьми П.В. Горбасенком, С.Ю. Журавльовим, Н.С. Карповим, В.П. Корж, В.В. Пясковським, Г.К. Смірновим, М.П. Шруб та іншими [3-8], проте й до сьогодні єдине розуміння науковцями структури криміналістичної характеристики злочину взагалі, й торгівлі людьми зокрема, відсутнє.

З огляду на зазначене метою статті є розкриття значення криміналістичної характеристики торгівлі людьми для методико криміналістичного забезпечення розслідування злочинів цього виду.

Перш за все, необхідно зазначити, що криміналістична характеристика є порівняно новою категорією у криміналістиці. Її виникнення традиційно відносять до середини 1960-х років, коли її вперше почали виділяти як самостійний елемент у структурі криміналістичної методики розслідування злочинів. Піонерами у розробці її сутності, ознак і значення в методиці розслідування злочинів є

О.Н. Колесніченко [9, с. 10-14] та Л.А. Сергеев [10, с.4-5; 11]. Відтоді в криміналістичній науці розгорнулась активна наукова діяльність у напрямі дослідження сутності та змісту криміналістичної характеристики окремих видів злочинів. Згодом поняття криміналістичної характеристики злочинів посіло усталене місце в структурі методики розслідування окремих видів злочинів. Проте, доцільність та необхідність існування й розвитку криміналістичної характеристики як криміналістичної категорії, піддавалася й непоодинокій науковій критиці.

Так, Р.С. Бєлкін, І.Є. Биховський та А.В. Дулов, які до того активно розробляли досліджувану нами наукову категорію у спільній статті, в порядку постановки проблеми вказали на «гіперболізацію» деякими вченими значення криміналістичної характеристики злочинів й звернули увагу на те, що найчастіше її представляють як предмет доказування при розслідуванні того чи іншого виду злочинів [12, с.57].

А.В. Дулов дійшов висновку, що слабкість такої наукової категорії, як криміналістична характеристика злочинів, пояснюється відсутністю загального визначенім цього поняття; чіткого розмежування між нею та кримінально-правовим, кримінологічним поняттям злочину; вона не відповідає методологічним принципам системного і діяльнісного підходів; у досліджуваних характеристиках недостатньо уваги приділяється криміналістичним методам вивчення злочину [13, с.73]. О.М. Ларін назвав криміналістичну характеристику «підступною арифметикою» й висловив думку про недоцільність її розробки й використання у практиці розслідування [13, с. 166-127]. Науковець зазначав, що кореляційні залежності між елементами криміналістичної характеристики злочину не заслуговують на увагу та вважав «усе це вірними ознаками паракриміналістики» [13, с. 127].

Р.С. Бєлкін констатував відсутність глибоких досліджень кореляційних зв'язків й залежностей між окремими елементами криміналістичної характеристики злочинів [14, с.7]. Пізніше вчений-криміналіст схиляється до радикального рішення про відсутність доцільності існування цієї криміналістичної категорії, проте, оскільки ще остаточно не переконаний у його правильності, то залишає вибір за читачем [14, с.739].

Висловлювання Р.С. Бєлкіна з приводу наукової неспроможності криміналістичної характеристики викликали жваві дискусії серед науковців. Критично поставилися до думки вченого такі криміналісти, як В.П. Бахін,

В.А. Журавель, Є.П. Іщенко, М.П. Яблоков та інші. Зазначені та інші фахівці-криміналісти (не без корисних для розвитку науки зауважень) дійшли висновку, що криміналістична характеристика повинна «жити», вона не фантом, але дійсно, важливо, щоб вона не перетворилася на абстрактні знання без конкретики, відірвані від судово-слідчої практики.

На наш погляд, наведені точки зору провідних учених, які негативно висловлювалися щодо доцільності та наявності практичного значення категорії «криміналістичної характеристики злочину» безперечно заслуговують на увагу. Проте, деякі висловлені міркування є дискусійними, викликають заперечення й потребують теоретичного осмислення.

Зокрема, викликає заперечення теза про те, що відсутність загального визначення криміналістичної характеристики злочинів є перешкодою до її дослідження й розробки науково обгрунтованих криміналістичних рекомендацій з її використання на практиці. З цього приводу слушним є зазначити, що дійсно, на сьогодні єдність думок щодо визначення поняття «криміналістичної характеристики злочину» відсутня. Проте, слід зауважити, що в теорії більшості юридичних наук відсутні загальновизнані поняття й наукові категорії. З одного боку, це негативно впливає на стан практичної діяльності, зокрема з розкриття та розслідування злочинів, кримінального процесуального доказування тощо, оскільки різне тлумачення одного поняття не сприяє єдності правозастосування, може призвести до порушень прав та основоположних свобод людини. З іншого боку, відсутність єдності думок науковців і практиків щодо певних наукових понять та категорій є чинником, що спонукає розвиток науки, сприяє пошуку нових ідей, шляхів удосконалення категоріального апарату теорії, науки, законодавства й практики.

Необхідно також брати до уваги, що злочинність, як складне соціальне явище, досліджується багатьма соціально-правовими науками які, враховуючи характер загального об'єкту пізнання як свого безпосереднього предмету, визначають відповідну сферу об'єктивної дійсності, тобто вивчають ті параметри досліджуваного злочину, які відповідають вимогам (і є предметом дослідження) саме цих наук.

Так, відомо, що злочин характеризується з позицій наук кримінального права (кримінально-правова характеристика злочинів), кримінології (кримінологічна характеристика злочинів), оперативно-розшукової діяльності (оперативно-розшукова характеристика злочинів) криміналістики (криміналістична характеристика) та інших. При цьому кримінально-правова характеристика формується на підставі аналізу ознак злочинів, які мають значенім для правильної кваліфікації діяння, визначення наявності ознак складу злочину. Кримінологічна характеристика містить систематизовані відомості, які мають значення при з'ясуванні причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів і вжиттю заходів щодо їх попередження. Оперативно-розшукова характеристика розглядає ознаки злочину з позицій ефективності застосування оперативно-розшукових сил, способів і методів у боротьбі зі злочинністю.

Разом із тим, тісний зв'язок цих характеристик є беззаперечним. Так, наприклад, вже у визначенні оперативно-розшукової характеристики злочинів більшість вчених вказують на те, що вона являє собою сукупність кримінально-правових, криміналістичних, кримінологічних, психологічних та інших упорядкованих і взаємозалежних між собою ознак [15]; сукупність відомостей про стан злочинності, отриманих з офіційних джерел, у тому числі, статистичних даних, результатів соціологічних опитувань, які використовуються в кримінально-правовій, криміналістичній, кримінологічній та інших характеристиках [16, с.36].

Оперативно-розшукова характеристика злочинів визначається як система відомостей про оперативно значимі ознаки злочинів певного виду, що забезпечує уявлення про їх типові риси та особливості як об'єктів пошуку і фіксації при здійсненні ОРД, пошукові ознаки елементів складу цих злочинів, типові джерела отримання інформації про ці злочини, особливості фіксації фактичних даних про них, а також як інформаційна основа, що сприяє вибору найбільш ефективних сил, методів та засобів ОРД для здійснення пошуку і фіксації фактичних даних про злочини цього виду й розробленню науково-обґрунтованих рекомендацій з пошуку та фіксації фактичних даних про ці злочини.

Водночас оперативно-розшукову характеристику злочинів розглядають і як процес пізнання оперативно значимих ознак злочинів та фіксації його результатів, і як сукупність методів (прийомів) аналітичного пошуку з виявлення та визначення ще невідомих відомостей про оперативно значимі ознаки злочинів на основі наявних відомостей про них [17, 18].

При формуванні елементів структури криміналістичної характеристики злочину, з огляду на сутність об'єкта, який вона характеризує, необхідно враховувати і використовувати деякі істотні кримінально-правові та кримінологічні відомості про злочин - відомості понятійного і спрямовуючого характеру. Інакше така характеристика «втратила б свої правові орієнтири, що вимагають криміналістичного осмислення й опису, і була б позбавлена всякого змісту» [19, с. 8].

Типова криміналістична характеристика злочинів слугує своєрідним трафаретом, який уявно немовби накладається на вихідні дані, які є в розпорядженні слідчого на певному етапі розслідування тих чи інших видів злочинів [20, с.ЗО].

Знання криміналістичної характеристики певного виду злочину дає підстави висунути конкретні слідчі версії та обрати найбільш оптимальні методи розслідування. Ефективне розслідування торгівлі людьми залежить також від здатності слідчого виявляти та вірно оцінювати кримінально-правові ознаки вчиненого злочину, збирати та аналізувати фактичні дані, що входять до предмету доказування, від його вміння проникати у криміналістичну суть злочинної діяльності [19, с.3-13].

Отже, розслідування торгівлі людьми має грунтуватися не лише на практичних напрацюваннях, але й на вченні про криміналістичну характеристику, яку можна розглядати і як наукову категорію криміналістики, і як практичний інструмент розслідування [21, с. 14].

Огляд та аналіз криміналістичних джерел дає підстави для висновку, що криміналістична характеристика розуміється як інформаційна модель типових ознак певного виду (групи) злочинів [22, с. 96]; система відомостей про злочин, які сприяють розкриттю та розслідуванню [23, с.688]; система особливостей виду злочинів, що мають значення для розслідування [24, с.ЗЗ]; система інформації про розслідуваний злочин, що має кримінально-правове і процесуальне значення [25, с.180] тощо.

Хоча існують різні точки зору щодо поняття даної категорії, науковці єдині у тому, що криміналістична характеристика являє собою інформаційну категорію, що відображує типові властивості, ознаки та зв'язки елементів, притаманних певним видам (групам) злочинів, що мають криміналістичне значення для їх розслідування та попередження.

Метою криміналістичної характеристики є оптимізація процесу розкриття та розслідування злочину, тому в ній мають міститися лише ті відомості про злочин, які мають значення для організації діяльності правоохоронних органів з розкриття та розслідуванім і спрощують вирішення завдань судочинства [26, с.112-114].

Криміналістична характеристика злочину синтезує у собі все те типове, стійке, закономірне, що характеризує механізм усіх одиничних злочинів, що входять у досліджувану групу. Окремі відносно стійкі елементи типової криміналістичної характеристики можуть виступати в якості інформаційного підґрунтя для організації розслідування, обрання тактики проведення тих чи інших слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, а пізнані вірогідно-статистичні зв'язки даних елементів - для висування загальних та приватних слідчих версій [27, с.234-236].

З метою подолання існуючих розбіжностей відносно тлумачення змісту криміналістичної характеристики злочинів, О.Н. Колесніченко і В.О. Коновалова на основі наукового аналізу різних точок зору з досліджуваного питання, а також результатів особистих наукових пошуків сформулювали низку принципових положень з цієї проблеми. По-перше, означені автори визначили, що криміналістична характеристика - це відомості про криміналістично значущі ознаки злочинів певного виду. Подруге, це система відомостей, яка спирається на структуру складу злочину (кримінальне право) та відповідну структуру предмету доказування (кримінально-процесуальне право). По-третє, це система відомостей, яка включає дані про закономірні зв'язки статистичного характеру між ознаками злочинів певного виду. По-четверте, це система відомостей, яка слугує побудові і перевірці слідчих версій.

Саме з урахуванням цих положень О.Н. Колесніченком та В.О. Коноваловою було сформульовано визначення поняття криміналістичної характеристики як системи відомостей (інформації) про криміналістично значущі ознаки злочинів певного виду, яка відбиває закономірні зв'язки між ними і слугує побудові і перевірці слідчих версій в розслідуванні конкретних злочинів [28, с. 16-20].

На підставі цього визначення можна сформулювати поняття криміналістичної характеристики торгівлі людьми як системи відомостей (знань, інформації) про криміналістично значимі ознаки торгівлі людьми, що відображає закономірні зв'язки між ними, слугує побудові й перевірці слідчих версій з метою оптимізації процесу розкриття та розслідування злочинів цього виду та ґрунтується на практиці правоохоронних органів та криміналістичних дослідженнях.

На сьогодні дискусійними залишаються питання про зміст та структуру криміналістичної характеристики, тобто про кількісний та якісний склад її елементів. Так, одні дослідники виділяють такі основні її елементи, як: особливості способів та слідів злочину; обстановка вчинення злочину; дані, які характеризують учасників злочину; об'єкт посягання. Більшість науковців включають до змісту криміналістичної характеристики від чотирьох- п'яти [29, с. 130-131], до десяти елементів [ЗО, с.25-26]. Здебільшого, до неї входять дані про спосіб вчинення і приховування злочину; сліди злочину (у широкому їх розумінні); особливості обстановки (умови), в якій відбувався злочин; особу злочинця; особу потерпілого від злочину; предмет злочинного посягання.

Отже, структура криміналістичної характеристики торгівлі людьми представлена в наукових джерелах таким чином: 1) характеристика особи злочинця та потерпілого;

особливості механізму слідоутворення;

спосіб вчинення злочину за джерелом [31, с. 17-18]; та як: 1) спосіб вчинення злочину; 2) місце і обстановка; 3) час вчинення злочину; 4) знаряддя і засоби; 5) предмет посягання; 6) потерпіла особа; 7) особа злочинця; 8) сліди злочину (у широкому значенні) за джерелом [32, с.268-269] тощо.

Подібний стан наукових розробок у напрямку максимального розкриття змісту криміналістичної характеристики певного виду злочину з метою встановленім взаємозв'язків між її елементами заслуговує на увагу, але як слушно зазначив Є.Д. Лук'янчиков, описувати потрібно лише ті ознаки цих елементів, які мають криміналістичне значення [33, с. 187].

На наш погляд, найважливішим і визначальним елементом криміналістичної характеристики будь-якого злочину є сукупність даних, що характеризують способи його підготовки, вчинення та приховування. Необхідними для дослідження в межах криміналістичної характеристики торгівлі людьми є такі її елементи, як особа злочинця, особа потерпілого й типова слідова картина.

Підсумовуючи викладене зазначимо, що подальше наукове дослідження й розробка криміналістичної характеристики торгівлі людьми має суттєве практичне значення, що виявляється у використанні її інформаційного компонента, коли співробітники органів досудового розслідування, з одного боку, мають у своєму розпорядженні узагальнену модель торгівлі людьми, а з іншого - криміналістично значимі ознаки, що мають місце в конкретному випадку виявлення та розслідування цієї категорії злочинів. Ефективність використання названої моделі зумовлена систематизацією елементів криміналістичної характеристики й існуванням між ними кореляційних зв'язків, в силу яких встановлення одних елементів дозволяє з достатньою впевненістю прогнозувати характер інших, невідомих на певний момент розслідування.

Література

торгівля люди правопорушення криміналістичний

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р., № 2341-ІІІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/ doc/?code=2341-14.

Офіційний сайт Генеральної прокуратури України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gp.gov.ua.

Журавлев С. Ю. Торговля людьми: механизм преступной деятельности, методика расследования : научно-практическое пособие / С. Ю. Журавлев, А. М. Пигаев. - М. : Юрли- тинформ, 2006. - 216 с.

Корж В. П. Окремі проблеми розслідування злочинів про торгівлю жінками, вчинених організованими транснаціональними групами / В. П. Корж // Право України. - 2001. - № 4. - С. 78-80.

Полуляхов О. В. Типові версії розслідування торгівлі людьми / О. В. Полуляхов // Вісник НУВС. - 2004. - № 25. - С. 32-37.

Пясковський В. В. Методика розслідування торгівлі людьми: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.09 / В. В. Пясковський. - Київ, 2004. - 225 с.

Смирнов Г. К. Методика расследования торговли людьми: проблемы теории и практики : автореф. дис. на соискание ученой степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Г. К. Смирнов. - М., 2008. - 29 с.

Шруб М. П. Теоретические и прикладные аспекты расследования преступлений в сфере торговли людьми с целью сексуальной эксплуатации : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / М.П. Шруб. - Минск, 2006. - 22 с.

Колесниченко А. Н. Научные и правовые основы расследования отдельных видов преступлений : автореф. дис. на соискание ученой степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.09 / А. Н. Колисниченко. - Харків, 1967.-28 с.

Сергеев Л. А. Расследование и предупреждение хищений, совершаемых при производстве строительных работ : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Л. А. Сергеев. - М., 1966. - 16 с.