Регламентація виправданого ризику в кримінальному законодавстві іноземних держав

Размещено на http://allbest.ru

6

Київський університет права НАН України

УДК 343.21(477)

Регламентація виправданого ризику в кримінальному законодавстві іноземних держав

Віта Вікторівна Бондарчук, здобувач

Відносна новизна для українського кримінального права виправданого ризику як обставини, що виключає злочинність діяння, а також відсутність єдності підходів до розуміння сутності цієї кримінально-правової категорії обумовлює необхідність вивчення світового досвіду регламентації кримінальної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок ризикованого діяння.

Проблемами, пов'язаними зі з'ясуванням сутності, соціально-правової природи, умов правомірності діяння, пов'язаного з ризиком, займались такі вчені, як П. П. Андрушко, М. В. Анчукова, В. В. Бабурін, Ю. В. Баулін, А. Я. Билиця, О. Гавяз, М. С. Грінберг, С. С. Захарова, А. А. Ільюхов, Н. Ш. Козаєв, Р. А. Крючков, О. М. Лемешко, Ю. В. Ляпунов, А. А. Малиновський, П. В. Мельник, В. І. Михайлов, А. В. Нікуленко, А. М. Ришелюк, А. Б. Сахаров, А. В. Серова, Є. В. Фесенко, М. І. Хавронюк, А. Ю. Шурдумов, О. І. Ющик та інші вчені.

Однак, незважаючи на значну кількість наукових досліджень, багато питань залишаються дискусійними та потребують подальшого доктринального аналізу. Тому метою цієї статті є визначення підходів до регламентації виправданого ризику в кримінальному законодавстві іноземних держав для вдосконалення у цій частині кримінального закону України.

Особливий науковий інтерес становлять як доктринальні положення, так і саме зарубіжне законодавство. За результатами проведеного дослідження Р.А. Крючков констатує, що елементи правової теорії в зарубіжній літературі базуються на соціологічній та філософських засадах, що певною мірою відрізняється від праксеологічної спрямованості вітчизняних досліджень, які проводяться з прив'язкою до чинного законодавства Крючков Р. А. Риск в праве: генезис, понятие и управление: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / Р. А. Крючков. - Нижний Новгород, 2011. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.unn.ru/pages/disser/808.pdf - Назва з екрану.. У цьому контексті слід звернути увагу на позицію В. В. Мамчуна, який зазначає, що в онтологічному аспекті як предмет відображення відповідних понять ризик наділений певною сукупністю ознак: загальних (філософський рівень), типологічних (загальнотеоретичний рівень юридичної науки), внутрітипових (рівень галузей юридичної науки) і оригінальних (конкретні прояви ризику) Мамчун В. В. О понятиях и определениях риска в юридической доктрине и в законодательстве / В. В. Мамчун // Вестник Владимирского юридического института. - № 1 (14), 2010. - С. 100-109. - С. 101.. Тому вважаємо, що визначення підходів до регламентації виправданого ризику слід здійснювати не лише шляхом дослідження обставин, що виключають злочинність діяння, які закріплені в іноземному законодавстві, а й шляхом аналізу суміжних правових інститутів.

Насамперед вважаємо за доцільне звернути увагу на особливості кримінально-правової регламентації виправданого ризику в законодавстві держав пострадянського простору, яке розвивалось в умовах, наближених до вітчизняних. Комплексний аналіз кримінальних кодексів таких держав дає змогу стверджувати: закріплення виправданого ризику як обставини, що виключає злочинність діяння, є характерною рисою цих нормативно-правових актів. Водночас поряд із такою спільною рисою національні особливості правотворення зумовили існування відмінностей у формулюванні цієї обставини.

Так, підсумовуючи проведене порівняльно-правове дослідження, В. І. Михайлов зазначає, що кримінальні закони Киргизької Республіки, Республіки Казахстан та інших держав СНД, а також КК Республіки Польща вказують, що заподіяння шкоди у такій ситуації усуває злочинність діяння. Згідно з КК Латвійської Республіки - виключається кримінальна відповідальність. Крім того, вчений зауважує, що більшість кодексів СНД вказують на виправданий ризик, хоча в КК Республіки Узбекистан йдеться лише про виправданий професійний або господарський ризик Михайлов В. И. Обоснованный риск в уголовном праве / В. И. Михайлов. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до документу : / http://www.jurprofs.ru/pages.php?p=677 - Назва з екрану.. Кримінальний кодекс Литовської Республіки у ст. 34 визначає виправданий професійний або господарський ризик як обставину, що виключає кримінальну відповідальність.

Так, особа не підлягає відповідальності за діяння, внаслідок яких хоча й з'явились наслідки, передбачені кримінальним законом, але ці діяння вчинені при виправданому професійному чи господарському ризику для досягнення суспільно корисної мети. Ризик визнається виправданим, якщо вчинене діяння відповідає сучасній науці й техніці, а зазначена мета не могла бути досягнута діями, не пов'язаними з ризиком, і особа, яка допустила ризик, вжила необхідних заходів для запобігання шкоди інтересам, охоронюваним законами.

Також саме як виправданий професійний чи господарський ризик аналізована обставина закріплена в КК Республіки Узбекистан. Відповідно до ст. 41 КК Республіки Узбекистан при виправданому професійному чи господарському ризику відповідальність за заподіяння шкоди не настає у тому випадку, якщо бажаного суспільно корисного результату не було досягнуто і шкода виявилась більш значною, ніж бажана суспільно корисна мета.

Таким чином, за умови того, що ризик є виправдним (якщо вчинена дія відповідає сучасним науково-технічним знанням і досвіду, а поставлена мета не могла бути досягнута не пов'язаними із ризиком діями і особа, яка допустила ризик, вжила необхідних заходів для попередження шкоди правам і охоронюваним законом інтересам), заподіяння навіть неспіврозмірної шкоди не є кримінально караним. Стаття 41 КК Республіки Узбекистан має ще одну характерну особливість. Так, Законом Республіки Узбекистан від 29 грудня 2012 р. ст. 41 КК було доповнено частиною п'ятою, відповідно до якої невиконання договірних зобов'язань суб'єктами підприємництва перед банками та іншими фінансовими організаціями за наданими ними послугами, у тому числі за виданими кредитами, не є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності працівників банків та інших фінансових організацій. Дещо інший підхід закріплено в ч. 1 ст. 33 КК Латвійської республіки, якою встановлено, що кримінальна відповідальність не настає за заподіяння шкоди професійною діяльністю, яка має ознаки складу злочинного діяння, якщо ця діяльність здійснювалась для досягнення соціально корисної мети, яку неможливо було досягти іншим чином.

Значною схожістю характеризуються ст. 42 КК України та ст. 41 КК РФ. Основна відмінність між ними полягає у назві, оскільки стаття КК України іменується «діяння, пов'язане з ризиком», а відповідна стаття КК РФ - «виправданий ризик». Як зазначає А. В. Нікуленко, в КК РФ ризик було названо саме «виправданим», оскільки вказівка на професійні й господарські види ризику надміру деталізує і необгрунтовано обмежує сферу допустимості обґрунтованої ризикованої діяльності Никуленко А. В. Об обоснованности включения в УК России новых обстоятельств, исключающих преступность дея-ния / А. В. Никуленко // Вестник Санкт-Петербургского университета МВД России. - № 3 (55), 2012. - С. 90-95. - С. 91..

КК Республіки Білорусь, як і КК України, відносить виправданий ризик до обставин, що виключають злочинність діяння. Однак, на відміну від вітчизняного, у КК Білорусі міститься вказівка на те, що відповідний ризик визнається виправданим, якщо діяння відповідає сучасному науково-технічному знанню і досвіду. Відмінність КК Білорусі полягає ще й у визначенні випадків, за яких ризик не визнається виправданим, а саме: настання смерті, заподіяння тяжкого тілесного ушкодження особі, яка не виявила згоди на те, щоб її життя або здоров'я були поставлені у небезпеку Уголовное законодательство Республики Беларусь и Российской Федерации: общий сравнительно-правовой коммента-рий. Сравнительная таблица Уголовных кодексов Республики Беларусь (1999 года) и Российской Федерации (1996 года) / Под ред. Гаухмана Л. Д., Максимова С. В. - Научно-практическое пособие. - М., 1999. - 230 с. - С. 97..

Загалом слід зауважити, що в доктрині кримінального права, як і в законодавстві різних держав, склалось два підходи до вирішення питання про доцільність закріплення у законі такої умови «виправданості» ризику, як відповідність дій вимогам сучасних науково-технічних знань та досвіду. О. Гавяз критично аналізує визначення виправданого ризику із використанням формулювання «якщо вчинена дія відповідає сучасним знанням і досвіду» та зазначає, що будь-який злочин може умисно вчинюватись із використанням най- останніших досягнень науки і техніки.

По-друге, вчений звертає увагу на те, що невизначене формулювання «знання і досвід» перекреслює пропоноване поняття виправданого ризику, оскільки надає необмежені можливості для притягнення до відповідальності за дії, що характеризуються суспільно корисною спрямованістю Гавяз О. Поняття виправданого ризику потребує уточнення / О. Гавяз // Радянське право, 1989. - № 9. - С. 39-40. - С. 39.. У науці кримінального права навіть висловлюється позиція про те, що заборона здійснювати ризиковані дії непрофесіоналами знизила б їх соціальну і творчу активність, призвела до труднощів в оцінці ризикованих дій в любительському спорті або при експлуатації транспортних засобів Энциклопедия уголовного права : в 35 т. / [Блинников В. А., Милюков С. Ф., Побегайло Э. Ф. и др.] ; под ред. В. Б. Мали-нина. - СПб. : ГКА, - Т. 7: Обстоятельства, исключающие преступность деяния. - 2007. - 722 с. - С. 491..

Крім того, у цьому контексті варто враховувати позицію, згідно з якою застереження у відповідній нормі про необхідність урахування рівня науково-технічних знань і досвіду обмежить межі виправданого ризику. Такі вимоги можуть мати місце, коли здійснюється плановий, підготовлений експеримент (при випробуванні техніки, медичних препаратів, нових систем управління тощо). В інших екстремальних умовах, коли необхідно керуватись об'єктивними умовами, орієнтир на «сучасну наукову думку» є нереальним, особа має керуватись тими знаннями і вміннями, тим досвідом, який у неї є Шурдумов А. Обоснованный риск / А. Шурдумов // Уголовное право. - 2002. - № 3. - С. 60-62. - С. 61..

А. Ю. Шурдумов акцентує увагу на тому, що вимоги врахування сучасних науково-технічних досягнень при виправданому ризику повинні враховувати не лише об'єктивний, але і суб'єктивний критерій, оскільки не можна вимагати від будь-якої особи знання усіх науково-технічних досягнень. Це особливо важливо, на думку автора, при ризику для відвернення шкоди Шурдумов А. Ю. Обоснованный риск как обстоятельство, исключающее преступность деяния : автореф. дисс. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / А. Ю. Шурдумов - М., 2006. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до документу : http://www.dissercat.com/content/obosnovannyi-risk-kak-obstoyatelstvo- isklyuchayushchee-prestupnost-deyaniya-1#ixzz2foiOydqw - Назва з екрану.. У контексті досліджуваної проблеми вважаємо, що кримінальне право за своєю природою не може легітимізувати заподіяння шкоди, однією із причин якої була відсутність належного рівня науково-технічних знань чи досвіду, іншими словами, беззастережний ризик. Саме тому ми вважаємо, що навіть законодавчі акти, які прямо не передбачають відповідність сучасним науковим знанням умовою визнання діяння незлочинним, не можуть розцінюватись як такі, що дозволяють заподіювати шкоду внаслідок відсутності знань чи досвіду.

Дослідження кримінального законодавства держав пострадянського простору дало змогу встановити існування різних підходів до регламентації умов, за наявності яких ризик не визнається виправданим. Так, згідно зі ст. 42 КК України таким не визнається ризик, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій, згідно зі ст. 39 КК Азербайджанської Республіки - якщо такий ризик завідомо створював загрозу для життя людей, екологічної чи іншої катастрофи; відповідно до ст. 35 КК Республіки Казахстан - загрозу життю чи здоров'ю людей, екологічної катастрофи, суспільного лиха або інших тяжких наслідків. Виключається згідно зі ст. 40 КК Республіки Молдова визнання виправданим ризику, який несе в собі небезпеку для життя будь-якої особи або небезпеку виникнення екологічної чи соціальної катастрофи.

Таким чином, кримінальні кодекси пострадянських держав встановлюють умови недопустимості визнання ризику виправданим, однак підходи до закріплення таких умов різні. Спільною рисою більшості законів про кримінальну відповідальність є формування невичерпного переліку умов, за яких ризик не визнається виправданим, зокрема із використанням таких формулювань, як «інших надзвичайний подій», «іншої катастрофи», «інших тяжких наслідків». Детальне регулювання аналізованої обставини, що виключає злочинність діяння, міститься у кримінальних законах Республіки Польща та Республіки Болгарія.

Згідно зі ст. 27 КК Республіки Польща правомірним визнається заподіяння шкоди при проведенні пізнавального, медичного, технічного або економічного експерименту, якщо очікуваний результат має істотне пізнавальне, медичне або господарське значення, а сподівання на його досягнення, доцільність та спосіб проведення експерименту обґрунтовані у світлі сучасного рівня знань. При цьому слід звернути увагу на бланкет- ний спосіб закріплення такої обставини, оскільки згідно з § 3 ст. 27 КК Польщі правила та умови проведення медичного експерименту визначаються законом. Особливої увагу заслуговує КК Польщі у контексті регламентації проведення експерименту над людиною, згода якої на такий експеримент є конститутивною ознакою аналізованої обставини. Крім того, як зазначає М. В. Анчукова, у кримінальному законодавстві Франції, як і в більшості країн континентальної системи права, обґрунтований ризик не передбачається як виправдувальний факт, що звільняє від кримінальної відповідальності. Разом з тим, судово-слідчі органи кваліфікують дії особи в ситуації ризику як обґрунтовані (правомірні) тільки у тому випадку, якщо «вчинені дії дозволені або передбачені законом чи підзаконним актом» (ст. 122-4 КК Франції). Тобто, дії особи в тій чи іншій ситуації допущеного ризику, повинні відповідати букві закону і не бути з ним у явному протиріччі АнчуковаМ. В. Виправданий ризик як обставина, що виключає злочинність діяння : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Анчукова М. В. - Х., 2004. - 187 с. - С. 17.

Відповідно до ст. 13а КК Болгарії не є суспільно небезпечним діяння, вчинене при виправданому господарському ризику для досягнення істотного суспільно корисного результату або для уникнення значної шкоди, якщо воно не суперечить певній забороні, встановленій нормативним актом, відповідає сучасним науково-технічним досягненням та досвіду, не ставить у небезпеку життя і здоров'я іншої особи і особи вжила усіх заходів, які залежать від неї для попередження настання шкідливих наслідків. Таким чином, КК Болгарії регламентує особливості кримінальної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок лише виправданого господарського ризику.

Як зазначають дослідники аналізованого питання, у більшості кримінальних кодексів норма, яка б регламентувала особливості кримінальної відповідальності за шкоду, заподіяну в результаті виправданого ризику, відсутня Курс уголовного права. Общая часть. Том 1: Учение о преступлении / Под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой. - М., 2002. - 624 с. - С. 499. На підставі проведеного дослідження А. А. Маліновський робить висновок про існування різних підходів до законодавчого регулювання інституту виправданого ризику, а також про існування випадків відмови законодавців деяких держав (Німеччина, Китай) визнавати виправданий ризик обставиною, що виключає злочинність діяння Малиновский А. А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права / А. А. Малиновский. - М.: Междун. отно-шения, 2002. - 376 с. - С. 140..

У свою чергу, Н.Ш. Козаєв, аналізуючи підходи до нормативно-правового регулювання виправданого ризику у іноземних державах, зазначає, що інститут виправданого ризику відомий усім правовим системам сучасності. Зокрема, вчений зауважує, що в кримінальному законодавстві держав загального права (Англії, США) інститут виправданого ризику регламентується через інститут вини: ризиковане діяння правоохоронними органами оцінюється (кваліфікується) як виправдане, якщо воно не містить у собі злочинної недбалості як необережної форми вини. Разом із тим злочинна недбалість як необережна форма вини розкривається через поняття невиправданого ризику Козаев Н. Ш. Обоснованный риск как обстоятельство, исключающее преступность деяния : автореф. дисс. . канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Н. Ш. Козаев - М., 2000. - [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу до документу : http://www.dissercat.com/content/obosnovannyi-risk-kak-obstoyatelstvo- isklyuchayushchee-prestupnost-deyaniya#ixzz2fojORGf0 - Назва з екрану.. О. І. Ющик доходить висновку, що у кримінальному законодавстві романо-германської системи права інститут ризику регламентується в межах такої обставини, що виключає кримінальну відповідальність, як «здійснення свого законного права чи професійних обов'язків».

При такому підході допущені в ситуації ризику дії оцінюються як виправдані, якщо вони відповідають умовам правомірності, які, у свою чергу, пред'являються законодавцем до різних видів ризику в конкретних сферах людської діяльності Ющик О. І. Кримінально-правове регулювання діяння, пов'язаного з ризиком, за законодавством України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. І. Ющик. - Одеса, 2004. - 12 с. - С. 8.. Слід звернути увагу на те, що дослідники виправданого ризику розглядають медичний ризик саме у межах цієї правової категорії.

Саме тому у цьому аспекті потрібно акцентувати увагу на висновках Л. Н. Смірнової, яка, досліджуючи «шкідливі» правомірні діяння згідно з КК Швейцарії, прикладом такої правомірної дії, як здійснення передбаченого законом або службовим чи професійним обов'язком, наводить здійснення хірургом операції хворому, який перебуває у небезпечному для життя стані Смирнова Л. Н. Обстоятельства, исключающие преступность деяния, по законодательству некоторых западно-евро-пейских государств / Л. Н. Смирнова // Вестник Томского государственного университета. - 2008. - № 3. - С. 130-133. - С. 132.. Аналогічне швейцарському положення закріплене в КК Іспанії.

При цьому дослідники, які визнають факт відсутності в законодавствах більшості держав норми, що регламентує наслідки заподіяння шкоди в результаті виправданого ризику, звертають увагу на два таких аспекти. На підставі аналізу зарубіжного законодавства А. Ю. Шурдумов робить висновок про те, що у тих державах, у яких відсутні спеціальні статті про виправданий ризик, ризиковані дії, які заподіяли шкоду, розглядаються за правилами крайньої необхідності, що означає визнання виправданим тільки ризику для запобігання шкоді, але не ініціативного ризику11 Шурдумов А. Ю. Обоснованный риск как обстоятельство, исключающее преступность деяния : автореф. дис. . канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / А. Ю. Шурдумов - М., 2006. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до документу : http://www.dissercat.com/content/obosnovannyi-risk-kak-obstoyatelstvo- isklyuchayushchee-prestupnost-deyaniya-1#ixzz2foiOydqw - Назва з екрану¹⁶. У свою чергу, М. В. Анчукова, досліджуючи кримінальне законодавство США, робить висновок про те, що кримінально-карана необережність - це свого роду різновид ризику, його необгрунтований вид Анчукова М. В. Виправданий ризик як обставина, що виключає злочинність діяння : дис. . канд. юрид. наук : 12.00.08 / Анчукова М. В. - Х., 2004. - 187 с. - С. 19..

Таким чином, проведене дослідження дає змогу виокремити такі характерні особливості правового регулювання виправданого ризику у зарубіжних кримінальних законах: 1) ризик регламентовано узагальнено (Республіка Білорусь, Російська Федерація); 2) ризик деталізовано вказівкою на такі його різновиди, як професійний чи господарський (Республіка Узбекистан, Литовська Республіка); 3) закріплення відповідності сучасним знанням обов'язковою умовою некараності діяння, вчиненого в умовах виправданого ризику (Республіка Білорусь, Республіка Болгарія); 4) закріплення невичерпного переліку умов недопустимості визнання ризику виправданим (Азербайджанська Республіка, Республіка Казахстан); 5) закріплення ризику із використанням формулювання, яке охоплює як ризик із небезпеки, так і новаторський ризик (Республіка Білорусь, Російська Федерація), а інші - лише новаторський ризик (Республіка Польща). Отже, існування норми, яка визначає виправданий ризик як обставину, що виключає злочинність діяння, є характерним для пострадянських держав та інших держав Східної Європи та не притаманне для інших держав романо-германської і англосаксонської систем права. Діяння, вчинене внаслідок виправданого ризику, може оцінюватись у таких державах на підставі норм, які регламентують невинне заподіяння шкоди, крайню необхідність та як здійснення свого права.

Резюме

Регламентація виправданого ризику в кримінальному законодавстві іноземних держав. Бондарчук В. В.

У статті досліджується кримінальне законодавство іноземних держав у частині регламентації наслідків заподіяння шкоди в результаті виправданого ризику. Доведено, що існування норми, яка визначає виправданий ризик як обставину, що виключає злочинність діяння, є характерним для пострадянських та інших держав Східної Європи і не притаманно іншим державам романо-германської і англосаксонської систем права. Діяння, вчинене внаслідок виправданого ризику, може оцінюватись у таких державах на підставі норм, які регламентують невинне заподіяння шкоди, крайню необхідність і як здійснення свого права. Встановлено відмінності правового регулювання виправданого ризику в законодавстві пострадянських держав.

Ключові слова: виправданий ризик, професійний ризик, обставина, що виключає злочинність діяння, крайня необхідність, здійснення права.

Резюме

Регламентация обоснованного риска в уголовном законодательстве зарубежных стран. Бондарчук В. В.

В статье исследуется уголовное законодательство иностранных государств в части регламентации последствий причинения вреда в результате обоснованного риска. Доказано, что существование нормы, определяющей обоснованный риск, как обстоятельство, исключающее преступность деяния, является характерным для постсоветских государств и других государств Восточной Европы и не свойственно другим государствам романо-германской и англосаксонской систем права. Деяние, совершенные вследствие обоснованного риска, могут оцениваться в таких государствах на основании норм, регламентирующих невинное причинение вреда, крайнюю необходимость и как осуществление своего права. Установлены отличия правового регулирования обоснованного риска в законодательстве постсоветских государств.

Ключевые слова: обоснованный риск, профессиональный риск, обстоятельство, исключающее преступность деяния, крайняя необходимость, осуществление права.

Summary

Regulation of reasonable risk in the criminal law of foreign countries. Bondarchuk V.

This paper investigates the criminal law of foreign countries in terms of regulation effects of the injury as a result of justified risks. It is proved that the existence of rules that defines risk as justified circumstances precluding criminality is characteristic of postSoviet states and other countries in Eastern Europe and is not characteristic of other states of Romano-Germanic and Anglo-Saxon systems of law. Acts committed as a result of justified risks can be assessed in the following states under the rules governing an innocent injury, extreme necessity and as an exercise of their rights. Established differences of regulation justified risks in legislation of postSoviet states.

Key words: justified risks, professional risk, circumstances precluding criminality of act, extreme necessity, exercise of the right.

Размещено на Allbest.ru