Теоретико-правові засади гармонізації як засобу забезпечення відповідності норм національного права міжнародним правовим стандартам

Здійснення узгодження норм національного та міжнародного права в контексті гармонізації як спосіб забезпечення відповідності норм національного права нормам міжнародного права. Характерні особливості модельного акту, його роль в процесі гармонізації.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.03.2019
Размер файла 12,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретико-правові засади гармонізації як засобу забезпечення відповідності норм національного права міжнародним правовим стандартам

Сучасний стан глобалізаційно-трансформаційних змін, що характерний для світового державно -цивілізаційного простору диктує необхідність у знаходженні певної «універсальної» концепції діяльності сучасних держав, у першу чергу, в економічних, правових та соціально-політичних напрямах. Належна реалізація внутрішньодержавних функцій, спрямованих на забезпечення стабільного розвитку основних інституційних складових суспільства, визначається наявністю значної за рівнем якості системи законодавства. Проте, сучасні держави, будучи самостійним суб'єктами, не лише внутрішньодержавних, а й міжнародних відносин все частіше спрямовують свою діяльність на розширення міжнародного діалогу, яке в сучасних умовах розвитку суспільства супроводжується впливом інтеграційних та трансформаційних чинників і зумовлює формування міжнародно-правової бази. Зокрема, такого поширення це набуває у зв'язку з інтенсифікацією державної співпраці у більшості сфер діяльності. Таким чином, все частіше постає необхідність у розробці певної узагальненої правової моделі поведінки або ж основи, що лише забезпечить спрощений механізм функціонування держав в контексті посилення їх міжнародного співробітництва між собою. Джерелами таких імпульсів, що зближують національне законодавство різних держав, на думку Г. Петрова, є сучасні тенденції, спрямовані на створення єдиного гармонізованого правового простору, заснованого на спільних підходах та ідеях держав щодо співробітництва та інтеграції1.

Окрім того, досліджуючи особливості правового регулювання міжнародних відносин в контексті гармонізації правових просторів, С. Ратушний акцентує увагу на об'єктивній потребі створення спільного правового простору, процесуальний аспект здійснення якого є багатовекторним та вимагає цілеспрямованої та скоординованої діяльності різних держав і міжнародних організацій2. Це є свідченням того, що з'являється новий напрямок в діяльності держав, що засновується на розробці універсальної та гармонізованої правової документації, що здатна забезпечити спрощений механізм правової, економічної, соціальної та інших сфер інтеграції сучасних держав.

Приведення власного законодавства у відповідність з міжнародними стандартами сприяє створенню узгодженого правового простору в різноманітних сферах життєдіяльності держав, а також прогресивному розвиткові життєдіяльності суспільства. Тому приведення якісного національного законодавства у відповідність з якісними міжнародними документами є гарантією їх ефективної, соціально-позитивної дії. Проте, оптимістичність втілення таких інтегрованих ідей в життєдіяльність держави певним чином нівелюється наявністю різноаспектних проблем на теоретичному і практичному рівнях.

Саме процес, що забезпечує узгодженість правового простору, характеризується складністю та багатогранністю як на теоретичному, так і на практичному рівнях:

- по-перше, це зумовлюється наявністю в юридичній науці дискусій серед учених відносно наукових підходів щодо виокремлення та розуміння шляхів і способів, що забезпечують приведення у відповідність норм національного права міжнародним стандартам, адже на рівні гармонізації існують інші юридичні категорії, що на думку вчених мають право на існування.

- по-друге, наявністю різноманітних наукових підходів щодо обрання оптимального шляху приведення у відповідність норм національного права з міжнародними стандартами та нормами міжнародного права.

- по-третє, максимальне недопущення виникнення прогалин в праві та уникнення неналежного рівня регулювання суспільних відносин, внаслідок реалізації напрямів щодо відповідності норм національного права міжнародним стандартам.

Відтак, мета окресленого наукового дослідження не лише визначає цілковиту актуальність обраної автором тематики щодо пізнання теоретико-правових особливостей щодо приведення у відповідність норм національного права з міжнародними стандартами шляхом здійснення гармонізації, а й ставить коло задач, що передбачають з'ясування змісту наукових підходів щодо характеристики та виокремлення шляхів здійснення відповідності норм національного права міжнародним нормам права та стандартам, що забезпечить авторське визначення змісту підходів щодо їх відповідності; характеристика сутності модельного акта як одного із основних засобів здійснення гармонізації, що забезпечує відповідність норм національного права нормам та стандартам міжнародного права.

Змістовна багатоаспектність юридичної науки свідчить про відсутність не лише єдиного підходу до виокремлення шляхів узгодження норм між собою, а й характеризується відсутністю загального методу (способу), що забезпечує відповідність норм національного права міжнародним нормам права та стандартам. Наукове дослідження проблематики їх узгодженості має певний еволюційних характер і досліджується з декількох позицій. Науковці вбачають процес потенційного зближення норм права виключно на основі комплексного підходу, що передбачає виокремлення декількох способів узгодження норм права окреслених такими науковими категоріями, як адаптація, апроксимація, зближення, стандартизація, уніфікація, гармонізація, трансформація тощо.

Не вдаючись до концептуального дослідження наявних складнощів теоретичного і практичного характеру щодо вищезазначених понять та особливостей їх призначення, доцільно, на нашу думку, використати апробовані вченими в юридичній літературі визначення, на основі яких проаналізувати особливості гармонізації як засобу забезпечення відповідності норм національного права міжнародним правовим стандартам.

Одним із визначень, що увійшли в науковий обіг в юридичній літературі, є термін «уніфікація», під яким розуміють процес, що спрямований на приведення чинного права до єдиної системи, усунення розбіжностей і надання одноманітності правовому регулюванню подібних або близьких видів суспільних відносин3.

Термін «адаптація» передбачає пристосування діючих національних правових норм до нових міжнародних зобов'язань держави без внесення будь-яких змін до законодавства держави4, «відсилання» - це вказівка у національному законодавстві держави на міжнародні норми, що здатні регулювати ці відсильні відносини, які не регулюються нормами національного права5. Існує й інший термін, що використовується в синонімічному значенні до вказаних вище термінів - «апроксимація». Досліджуючи проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним та європейським правом, С. Станік визначає термін «апроксимація» як «наближення» права, а також законодавчих актів України до правової системи Європейського Союзу шляхом творчого використання (перейняття) норм Європейського права6. Наявність перелічених термінів надає можливість стверджувати про їх багатоаспектний змістовний характер, що проявляється у застосуванні різних шляхів узгодження норм національного та міжнародного права. Необхідно вказати на наявність ще одного терміна, що є найбільш вживаним серед науковців та юристів-практиків, це стосується гармонізації законодавства держави. Незважаючи на найбільш широке застосування терміна «гармонізація» в порівнянні з вищезазначеними термінами, на думку Н. Малишевої, в сучасній юридичній літературі не приділено належної уваги дослідженню теорії гармонізації законодавства, з'ясуванню базових понять, хоча прикладні аспекти гармонізації законодавства є одними з найбільш актуальних у зарубіжній правовій теорії, особливо в сучасному праві ЄС7. Зокрема, науковець вбачає, що особливість гармонізації полягає в тому, що вона є цільовою настановою правотворчого процесу, яка повинна вмикати певні механізми отримання найбільш високого ступеня узгодженості та сумісності систем, які гармонізуються

Сьогодні ще тривають дискусії щодо визначення терміна «гармонізація». Зокрема, деякі вчені під гармонізацією розуміють сукупність певних дій, спрямованих на досягнення узгодженості, усунення суперечностей8. Ю. Тихомиров розглядає її як узгодження загальних підходів, концепцій розвитку національних законодавств9. М. Селіванов стверджує, що гармонізація є способом правової інтеграції самостійних правових систем10. Доцільно акцентувати увагу на підході Н. Малишевої, у відповідності до якого можна стверджувати, що гармонізація є процесом, який, у першу чергу, має прикладний характер, а таким чином, найбільш змістовно відображає особливості та шляхи приведення у відповідність та узгодженість норм національного права до норм міжнародного права.

Виокремивши терміни, необхідно зазначити, що вони на сьогодні не мають достатньої наукової обґрунтованості та дослідженості, а тому, засновуючись на їх визначенні, можливо стверджувати, що уніфікація - це спосіб, який застосовується у випадку розробки єдиних, спільних норм права, що регулюють окрему сферу суспільних відносин хоча б двох держав. Відсилання та адаптація норм національного права взагалі, на нашу думку, не передбачають здійснення правотворчих дій. Перший випадок характеризується відсильним характером на норми міжнародного права, що можуть забезпечити правовим регулюванням суспільні відносини. Другий спосіб має правозастосовний характер, і таким чином, реалізується в процесі застосування норм національного права до міжнародних зобов'язань, взятих державою. Повертаючись до існуючих в літературі підходів щодо визначення терміна «гармонізація», можна стверджувати, що вони не відображають її сутності. Однак, враховуючи такий складовий елемент гармонізації законодавства як засобу здійснення відповідності норм національного права міжнародним стандартам, слід зазначити, що процес гармонізації є одним із оптимальних шляхів, що не лише забезпечує їх відповідність, а й подальшу ефективну реалізацію. Основними найбільш вживаними способами (шляхами) сучасної гармонізації можуть бути укладення міжнародно-правових договорів або членство у міждержавних об'єднаннях, участь у міждержавних форумах та програмах.

Здійснення гармонізації можливе за допомогою певних засобів, тому, продовжуючи дослідження в цьому контексті, слід акцентувати увагу на аналізі модельного акта, як основного засобу здійснення гармонізації законодавства. Підтвердженням цього є точка зору, яка стверджує, що ефективним засобом нормативно-правової гармонізації у правотворчій діяльності є так зване правове моделювання, в якому центральне місце посідає модельний правовий акт. Під модельним правовим актом науковець розуміє документ рекомендаційного характеру, в якому містяться типові норми, що дають нормативний орієнтир для законодавців11.

Таким чином, доцільно підкреслити принципову важливість, яку відіграє модельний акт, оскільки особливість змісту модельного правового акта проявляється в тому, що нормативні положення відображають загальні закономірності та шляхи співпраці держав, а тому кожна держава, розробляючи норми національного права, може використовувати як основу універсальні норми модельного акта. Таким чином, досягається подвійний результат, що передбачає як врахування міжнародної ситуації в сфері перспектив міжнародного співробітництва, так і забезпечення врахування національних інтересів держави. Функціональне призначення модельного акту полягає в тому, що він забезпечує спільне вирішення міждержавних проблем, формування органічно взаємодіючого національного та міжнародного правового простору, ефективної національної та міжнародної правової бази, а також уникнення правотворчих помилок як на національному, так і міжнародному рівнях. Можна стверджувати, що модельний правовий акт відіграє роль «зразка», «основи» для полегшення національної правотворчості держав та подальшого узгодження і відповідності норм національного та нормам міжнародного права та міжнародним стандартам. Недаремно науковці вважають, що правове моделювання є перспективною формою правотворчості та одержує міжнародне визнання.

Однак гармонізація норм національного з міжнародними стандартами, окрім вище зазначеного передбачає інші засоби, зокрема, шляхом внесення змін до чинних норм національного законодавства відповідно до взятих міжнародних зобов'язань держави. Саме ці характерні особливості процесу гармонізації забезпечують формування гармонійних норм національного та міжнародного права. Окрім того, максимальне забезпечення процесуальних засад та результату відповідності норм національного права нормам міжнародного права та міжнародним стандартам повинне здійснюватися та спиратися на інтереси громадян, враховуючи їх ментальність, а також економічні, політичні, соціальні і інші потреби, а не лише тому, що це «креативно», «модно». Не завжди значна швидкість та поспішність здійснення тих чи інших заходів, що значно пришвидшують інтеграційний процес має позитивні результати та наслідки у вигляді досягнення гармонізованої відповідності норм національного права міжнародним стандартам та нормам міжнародного права, перш за все за громадян інтегруючої держави.

Досліджуючи теоретико-правові засади гармонізації можливо стверджувати, що вона, як самостійна правова категорія визначається такими положеннями:

- має складний сутнісний характер розуміння, що зумовлено наявністю значної кількості наукових підходів до визначення її поняття, природи та функціонального призначення;

- має інституційний характер, оскільки окрім правового моделювання має й інші засоби приведення у відповідність норм національного права міжнародним стандартам;

- має прикладний характер, оскільки забезпечує приведення у відповідність норм національного права з міжнародними стандартами як результату національної та міжнародної правотворчості, а також є засобом забезпечення ефективного процесу інтеграції держав в усіх напрямках їх державної діяльності;

- гармонізація є найбільш оптимальним, результативним та ефективним способом, що в повній мірі відображає і гарантує процес відповідності норм нормам міжнародного права та міжнародним стандартам;

- гармонізація є засобом, що визначає процес та зміст інтеграції законодавства окремих держав, що в цілому забезпечує формування якісного та належного, спільного правового простору.

Таким чином, розвиток суспільства, держави, ускладнення та поглиблення міжнародного співробітництва є тими важливими критеріями, що визначають об'єктивну необхідність у здійсненні якісної систематичної роботи щодо приведення у відповідність норм національного права з нормами міжнародного права та міжнародними стандартами. Саме визначальна роль в цьому контексті беззаперечно належить гармонізації як засобу забезпечення відповідності норм національного права міжнародним правовим стандартам, що потребує подальшого науково обґрунтованого вдосконалення та вивчення на науковому та прикладному рівнях.

право норма національний міжнародний

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Особливості співвідношення Конституції України й міжнародно-правових норм. Еволюція взаємодії міжнародного й національного права в українському законодавстві. Тенденції взаємодії міжнародного й національного права України в поглядах вітчизняних учених.

    статья [24,4 K], добавлен 06.09.2017

  • Дослідження співвідношення міжнародного та національного права в дуалістичній і моністичній теоріях. Аналіз конституцій різних країн щодо впливу міжнародних норм і договорів на національне законодавство. Закріплення основних принципів міжнародного права.

    реферат [207,2 K], добавлен 08.01.2014

  • Координація положень національного корпоративного права держав-учасників ЕС за допомогою спеціальних директив. Корпоративне й суміжні галузі права. Зближення корпоративного права і свобода переміщення компаній. Реалізація свободи переміщення компаній.

    реферат [27,1 K], добавлен 22.06.2010

  • Реалізація права на визначення після другої світової війни як один з принципів міжнародного права. Проблема забезпечення прав етносів та етнічних меншин. Міжнародні конфлікти як наслідок прагнення до національного відродження та вимоги самовизначення.

    реферат [34,1 K], добавлен 20.09.2010

  • Понятие функций норм права. Система функций норм права. Краткая характеристика основных функций норм права. Проблемы функций норм права. Социальное назначение права. Необходимость существования норм права как социального явления.

    курсовая работа [37,2 K], добавлен 09.02.2007

  • Поняття і призначення соціальних норм, їх ознаки і класифікація за критеріями. Місце норм права в системі соціальних норм. Взаємодія норм права і норм моралі в процесі правотворчості. Співвідношення права і звичаю, корпоративних і релігійних норм.

    курсовая работа [52,2 K], добавлен 21.03.2014

  • Сутність забезпечення права на захист у кримінальному провадженні: поняття та правові основи. Зміст засади забезпечення права на захист. Організаційні аспекти забезпечення захисником цього права. Окремі проблеми цього явища в контексті практики ЄСПЛ.

    диссертация [2,7 M], добавлен 23.03.2019

  • Поняття та сутність тлумачення норм права. Причини необхідності тлумачення правових норм та способи його тлумачення. Класифікація тлумачення юридичних норм: види тлумачення норм права за суб’єктами та за обсягом їх змісту. Акти тлумачення норм права.

    курсовая работа [57,3 K], добавлен 21.11.2011

  • Трудові відносини як предмет міжнародного приватного права. Використання цивілістичних принципів і конструкцій в теорії і практиці трудового права. Полеміка необхідності відділення міжнародного трудового права від міжнародного приватного права.

    реферат [20,9 K], добавлен 17.05.2011

  • Аспекты толкования норм права: внутренний и внешний. Понятие и значение толкования норм права как аспекты укрепления законности. Уяснение смысла норм права (приемы толкования). Разъяснение норм права. Разновидности процедур толкования норм права в РФ.

    реферат [180,7 K], добавлен 20.05.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.