Щодо питання про ознаки повної осудності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЩОДО ПИТАННЯ ПРО ОЗНАКИ ПОВНОЇ ОСУДНОСТІ

Світлана Володимирівна Чорней

Резюме

Чорней С.В. Щодо питання про ознаки повної осудності

Стаття присвячена дослідженню поняття, змісту та ознак осудності в науці кримінального права України. Адже аксіоматичним положенням кримінального права є те, що правильно оцінювати фактичні ознаки вчинюваного діяння та усвідомлювати його суспільно небезпечний характер, а також керувати своїми діями (бездіяльністю), що є необхідною умовою вини, може тільки осудна особа.

Ключові слова: суб'єкт, осудність, критерії осудності.

Чорней С.В. К вопросу о признаках полной вменяемости

Статья посвящена исследованию понятия, содержания и критериев вменяемости в науке уголовного права Украины. Поскольку аксиоматическими положениями криминального права является то, что правильно оценивать фактические признаки совершенного действия и осознавать его общественно небезопасный характер, а также руководить своими действиями (бездействием), что является необходимым условием вины, может только вменяемая особа.

Ключевые слова: субъект, вменяемость, критерии вменяемости.

Chorney S. On the issue of the sanity signs

The article is devoted to research the concept, content and signs of sanity in the science of criminal law in Ukraine. However the axiomatic principle in the criminal law is that to estimate correctly the actual evidence of the action committing and to realize its socially dangerous character, and also to control ones actions (inactions), which is the necessary condition of guilt, can only criminally sane person.

Key words: subject, sanity, sanity criteria.

Законодавець у ч. 1 ст. 19 КК України "Осудність" закріпив, що "... осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними". Дане формулювання в стислому вигляді характеризує здатність особи бути відповідальною у разі вчинення злочину і дає визначення у "вузькому значенні".

Однак осудність у кримінальному праві як поняття та як правовий інститут має багатогранний та багатоаспектний характер. Його можна охарактеризувати з різних сторін: як юридичний інститут та правову категорію; як передумову вини й кримінальної відповідальності; як одну із загальних ознак складу злочину, яка характеризує суб'єкт злочину; як показник злочинного та караного; критерій відмежування винної поведінки від вчинених без вини суспільно небезпечних дій неосудного тощо. Але все це - лише багаторівнева характеристика одного і того ж поняття осудності, яка відбиває його зміст, сутність, призначення та функціональну роль у кримінальному праві.

При вивченні даної проблематики певні підходи знаходимо у працях Ю.М. Антоняна, Ю.С. Богомягкова, С.В. Бородіна, В.М. Бурдіна, О.М. Костенко, В.В. Леня, Н.С. Лейкіної, В.Я. Марчака, Р.І. Міхеєва, М.С. Таганцева, В.Я. Тація, B.C. Трахтерова, І.К. Шахриманьян, С.Н. Шишкової та інших вчених.

В юридичній літературі висловлюються різні точки зору стосовно критеріїв осудності. Перша група вчених вважає, що існує один критерій осудності. Зокрема, В.С. Трахтеров виділяє тільки юридичний (психологічний) критерій, а саме: "інтелектуальний" та "вольовий", які визначаються на підставі тлумачення слів "не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними", які закріплені у формулі неосудності Трахтеров В.С. Вменяемость по советскому уголовному праву (конспект лекций). - Х., 1966. - 15 с.- С. 6.. Побудова формули осудності за допомогою лише юридичного критерію пропонується також С. І. Тихенко. Автор наполягає, що для судді керівним критерієм для вирішення того, є даний суб'єкт осудним чи неосудним, виступає "доцільність застосування того або іншого роду впливу для спеціального і загального попередження злочинів, і більше нічого" Васильєв А.А. Формула та критерії осудності в кримінальному праві / А.А. Васильєв // Форум права. - № 4. - 2010. - С. 127-136. - С. 128..

Друга група науковців вважає, що аналіз кримінально-правової норми про осудність дає змогу виділити два критерії - юридичний (психологічний) та медичний (біологічний). Обидва критерії є взаємопов'язаними і у своїй сукупності допомагають визнати особу осудною, тобто такою, що підлягає кримінальній відповідальності Кримінальне право. Загальна частина: Підручник / За ред. А.С. Беніцького, В.С. Гуславського, О.О. Дудорова, Б.Г. Розовського. - К.: Істина, 2011. - 1112 с. - С. 332..

Як зазначає А.А. Васильєв, осудність найбільш повно характеризуватиметься за допомогою формально-правового та змістовного критеріїв: психологічного і медичного. Виділення таких критерії дає можливість: по-перше, розмежувати компетенцію суду і експертів - суд розглядає об'єктивно виражені ознаки вчиненого злочину, закріплені в протоколах слідчих дій, і спираючись на висновок експерта, робить висновок про можливість ставлення в вину вчиненого особою злочину, чим реалізує кримінальну відповідальність, конкретизуючи звинувачення особи у вчиненні злочину; по-друге, полегшити розуміння осудності як категорії не тільки кримінального права, а й судової психіатрії Васильєв А.А. Вказана праця. - С. 134..

Третя група вчених виділяє при характеристиці осудності три критерії за рахунок окремого розгляду юридичного або кримінально-правового критерію Куц В.М. Теоретико-прикладні аспекти проблеми суб'єкта злочину / В.М. Куц // Вісник ун-ту внутр. справ. - 1996. - Вип. 1. - С. 17-23.- С. 20. Лень В.В. Осудність у кримінальному праві і законодавстві: монографія / В.В. Лень. - Д.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2008. - 180 с. - С. 127.. Як вважає А.А. Васильєв, формулу осудності необхідно будувати на підставі трьох критеріїв: двох змістовних (психологічного та медичного) та формально-правового (юридичного) Васильєв А.А. Вказана праця. - С. 130..

Варто також погодитися з В.М. Бурдіним, який зазначає, що серед науковців немає єдності у використанні термінології під час аналізу понять осудності та неосудності. На думку вищезгаданого автора, це пояснюється тим, що вчені виділяють у змісті аналізованих понять декілька різнорідних ознак, намагаються їх класифікувати та об'єднати в окремі групи з відповідними назвами цих груп. При цьому групи таких ознак у більшості випадків називають критеріями, зрідка - умовами. В.М. Бурдін доходить висновку, що використовувати слова "критерій" чи "умова" як наукові терміни для позначення групи ознак, які виділяються в поняттях осудності та неосудності неправильно Бурдін В.М. Осудність та неосудність (кримінально-правове дослідження): монографія / В.М. Бурдін. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2010. - 780 с. - С. 42-43.. осудність вина кримінальний

Адже згідно з Універсальним словником української мови критерій (від гр. krilfrion - засіб засудження) - це одна з основних ознак, мірило для визначення, оцінки, класифікації чого-небудь Куньч З.Й. Універсальний словник української мови. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 848 с. - С. 395..

Саме тому при характеристиці поняття осудності правильно говорити не про критерії, а про ознаки осудності. Адже загальновизнаним є те, що зміст поняття становлять його ознаки. Ознака визначається як характерна риса, прикмета, за якою можна визначити що-небудь Бурдін В.М. Вказана праця. - С. 43..

Медичні ознаки осудності або так званий "медичний (біологічний) критерій осудності" виділяється більшістю вчених. Дана ознака визначається як стан психіки особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння, який дозволяє характеризувати її як достатнім чином психічно здорову Кримінальне право. Загальна частина: Підручник / За ред. А.С. Беніцького, В.С. Гуславського, О.О. Дудорова, Б.Г. Розовського. - К.: Істина, 2011. - 1112 с. - С. 332. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. - 9-те вид., переробл. та допов. - К.: Юридична думка, 2012. - 1316 с.- С. 82..

Однак не всі вчені вважають за доцільне виділення такої ознаки в понятті осудності. Т.М. Приходько, В.А. Клименко, В.Б. Первомайський зазначають, що для визнання особи осудною необхідні юридичний і психологічний критерій Обмежена осудність: поняття, критерії та примусове лікування: Монографія / В.А. Клименко, В.Б. Первомайський, Т.М. Приходько. - К.: Атіка, 2011. - 180 с. - С. 98.. Такої позиції дотримується й Т.О. Гончар Гончар Т.О. Розвиток осудності у доктрині та кримінальному законодавстві України / Т.О. Гончар // Правова держава: Науковий журнал. - 2008. - № 1. - С. 106-111.- С. 108..

На думку В.А. Пехтерєва, перенесення критеріїв неосудності на осудність змушує вигадувати медичний (біологічний) критерій в понятті осудності, а тому важко визначити, які слова в ч. 1 ст. 19 КК України варто вважати вказівкою на "медичний критерій осудності" Пехтерев В.А. Вменяемость как признак субъекта преступления [Електронний ресурс] // Новости медицины и фармации. - № 7 (361). - Апрель 2011. - Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/17200.

Ще більш радикальним стосовно значення медичних ознак при визначенні поняття осудності є В.М. Бурдін. Він взагалі пропонує відмовитися від медичних ознак осудності і наводить наступні аргументи: по-перше, під час вирішення питання про осудність особи кримінально-правове значення має не сам по собі діагноз про наявність чи відсутність в особи психічного розладу, а вплив цього розладу на можливість особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої діяння, передбачати їхні наслідки та керувати своєю поведінкою. При цьому немає прямої залежності між наявністю в особи психічного захворювання і можливістю здійснювати свідомо-вольовий контроль за своїми діяннями; по-друге, науковці, які виділяють цю ознаку, роблять таке застереження: можливість усвідомлювати свої діяння, передбачати їхні наслідки та керувати ними простежуються і в особи, яка має психічне захворювання. Вони, по суті, визнають наявність цієї ознаки неістотною для вирішення питання про осудність особи. Адже вплив захворювання на психічну діяльність конкретної особи залежить від багатьох чинників, а тому не можна стверджувати, що одне і те саме психічне захворювання має однакову динаміку протікання у різних осіб; по-третє, включення до змісту поняття осудності вказівки на психічне здоров'я особи (відносне психічне здоров'я) порушує правила формальної логіки виведення понять. Адже до змісту понять мають належати тільки істотні ознаки, які дають змогу відрізнити явище, яке позначається цим поняттям, від інших явищ. Значення психічного здоров'я особи не можна в цьому випадку вважати істотною ознакою, оскільки можливість здійснювати свідомо-вольовий контроль за своїми діяннями можна констатувати і в особи, яка має психічний розлад. Саме тому В.М. Бурдін вважає, що ця ознака є зайвою, вона загромаджує зміст поняття осудності, не вносячи нічого нового Бурдін В.М. Вказана праця. - С. 167-168..

З такою позицію важко погодитися, адже, як правильно зазначає Р.І. Міхеєв, медичні ознаки осудності, як правило, передбачають і характеризують психічний стан (здоров'я) особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння. Дана ознака є показником такого стану психіки особи, коли вона знаходиться при здоровому глузді і усвідомлює свої дії навіть при наявності незначних психіки, які не виключають осудність. Саме тому медичні ознаки, які завжди передбачаються, повинні розглядатися не ізольовано, а в сукупності з юридичними ознаками, які й утворюють формулу осудності в сукупності Проблеми обмеженої осудності в кримінальному праві України: Монографія / В.А. Клименко, В.Б. Первомайський, Т.М. Приходько. - К.: КиМУ, 2010. - 201 с. - С. 81. Михеев Р.И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. - Владивосток: Издательство Дальневост. ун-та, 1983. - 300 с. - С. 61-62..

Юридичні (психологічні) ознаки осудності - це здатність особи усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпечність діяння та керувати ним Куц В.М. Теоретико-прикладні аспекти проблеми суб'єкта злочину / В.М. Куц // Вісник Ун-ту внутр. справ. - 1996. - Вип. 1. - С. 17-23.- С. 20. Обмежена осудність: поняття, критерії та примусове лікування: Монографія / В.А. Клименко, В.Б. Первомайський, Т.М. Приходько. - К.: Атіка, 2011. - 180 с. - С. 82..

На думку А.А. Васильєва, психологічний (психофізіологічний) критерій осудності характеризує зміст осудності як здатність людини усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку діяння, що вчинюється, і здатність керувати ним під час його вчинення. Відсутність такої здатності кримінальний закон пов'язуватиме з одним із критеріїв неосудності (ч. 2 ст. 19 КК України). Даний критерій містить у собі як здатність повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, так і незначний рівень зниження здібностей в результаті аномалії психіки та психічних розладів Васильєв А.А. Вказана праця. - С. 130..

Абсолютна більшість вчених дотримуються точки зору, що психологічний критерій осудності характеризується трьома ознаками: інтелектуальною, вольовою та емоційною. У законодавчу формулу осудності, як відомо, включені лише дві з них: інтелектуальна та вольова.

Отже, здійснивши аналіз зазначеної проблематики, можна дійти наступних висновків. При характеристиці поняття осудності правильно говорити не про критерії, а про три ознаки осудності: медико-біологічні, психологічні та юридичні.

Медико-біологічні ознаки повинні визначатися словами "за своїм психічним станом" і означати, що суб'єкт під час вчинення злочину, по-перше, досяг певного рівня психічних функцій та соціалізації, який дає йому змогу усвідомлювати істинний сенс того, що діється, та керувати своїми вчинками, по-друге, він не страждає жодною з хворобливих вад психіки, що позбавляє його спроможності звітувати в своїх діях чи керувати ними.

Психологічні ознаки осудності формулюються, як і в класичному розумінні цього критерію таким чином: це здатність особи усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпечність діяння та керувати ним.

Юридичні ознаки випливають із двох попередніх і позначають здатність особи, яка вчинила злочин, бути відповідальною за вчинене діяння та підлягати кримінальній відповідальності.

Размещено на Allbest.ru