Поняття "родич", "член сім’ї" та суміжні з ними категорії
Аналіз понять сім’я, члени сім’ї, родичі, близькі родичі, близькі особи, оскільки вони використовуються у різних галузях права: цивільному, кримінальному, житловому тощо, а отже у різних законах. Аналіз недолікам у законодавчому регулюванні цих категорій.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.02.2019 |
Размер файла | 22,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПОНЯТТЯ «РОДИЧ», «ЧЛЕН СІМ'Ї» ТА СУМІЖНІ З НИМИ КАТЕГОРІЇ
Розгон О. В.,
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Анотація: У статті аналізуються такі поняття як «сім'я», «члени сім'ї», «родичі», «близькі родичі», «близькі особи», оскільки вони використовуються у різних галузях права: цивільному, кримінальному, житловому тощо, а отже у різних законах і кожен має свою специфіку. У дослідженні розглянуті проблеми, пов'язані з тлумаченням цих категорій у різних законах. Приділена увага й недолікам у законодавчому регулюванні цих категорій.
Ключові слова: родичі, члени сім'ї, сім'я, спорідненість, близькі особи, близькі родичі.
сім'я родичі законодавство
Аннотация: В статье анализируются такие понятия как «семья», «члены семьи», «родственники», «близкие родственники», «близкие лица», поскольку они используются в разных отраслях права: гражданском, уголовном, жилищном и т.д., а следовательно в различных законах и каждый имеет свою специфику. В исследовании рассмотрены проблемы, связанные с толкованием этих категорий в различных законах. Уделено внимание и недостаткам в законодательном регулировании этих категорий.
Ключевые слова: родственники, члены семьи, семья, родство, близкие лица, близкие родственники.
Annotation: This article analyzes the concepts of «family», «family members», «family», «close relatives», «close persons» as they are used in areas of law: civil, criminal, housing, and therefore different laws and each has its own specifics. In a study of the problems associated with the interpretation of these categories in different laws. Paid attention to shortcomings in the law and regulation of these categories.
Key words: relatives, family members, family, kinship, close person, close relatives.
Цінність сімейної підтримки залежить від. соціального стану сім'ї. І при цьому велике значення мають члени сім'ї та родичі.
У доктрині та у законодавстві наявними є такі поняття як «сім'я», «члени сім'ї», «родичі», «близькі родичі», «близькі особи» тощо, проте, аналіз чинного законодавства дає можливість стверджувати, що ці поняття мають суттєві відмінності. А тому постає нагальна потреба в чіткому окресленні такої категорії, як «родичі», «члени сім'ї» і встановленні їх місця у законодавстві України.
Проблема розгляду цих категорій була предметом спеціального дослідження таких вчених, як: Є.М. Багач, Ю.В. Білоусов, В.І. Бошко, Я.Р. Веберс, Н.М. Єршова, В.А. Рясенцева, B.C. Тадевосян, Я.М.Шевченко.
Метою статті є аналіз таких понять як «сім'я», «члени сім' ї», «родичі», «близькі родичі», «близькі особи» та встановленні їх місця у законодавстві України.
Вказані дефініції використовуються у різних галузях права. Але спочатку зазначимо як у Основному законі. У Конституції України терміни «сім'я», «члени сім'ї», «родичі», «сімейне життя», «утримання» тощо вживаються без визначення змісту і тлумачення.
В ч. 2 ст. 3 СК України вказується, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
По-перше, спільність проживання не є обов'язковою для подружжя. В ст. 3 СК України зокрема вказано, що подружжя вважається сім' єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Натомість ми маємо два по суті
© Розгон О.В., 2014 протилежні правила. Згідно з першим, кожен з подружжя може вільно обирати місце проживання, згідно з другим - подружжя може залишити сім'ю лише при наявності поважних причин, в іншому випадку подружжя не буде вважатися сім'єю.
По-друге, дитина також може не проживати разом із своїми батьками і це не буде впливати на її сімейний стан. В абз. 3 ч. 2 ст. 3 СК України сказано, що дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Однак цей момент також викликає питання.
Зокрема, якщо батьки між собою проживають окремо, то дитина може проживати з одним з них. Зрозуміло, що за таких обставин дитина вважатиметься членом сім' ї саме того з батьків, з ким вона проживає. Таким чином ст. 3 СК України має бути доповнена ще одним правилом, що у разі роздільного проживання батьків дитина належить до сім'ї того з них, з яким вона проживає, і не належить до сім'ї другого з батьків.
По-третє, права члена сім' ї має одинока особа (ч. 3). Зрозуміло, що така особа тому і вважається одинокою, що проживає окремо від інших осіб. У зв'язку з цим спільність проживання як характерна ознака сім'ї не може застосовуватися до одиноких осіб [1].
Отже, «члени сім'ї» - це особи, які перебувають у шлюбі, їхні діти, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Для більш широкого розуміння поняття «член сім'ї» Конституційний Суд України навів у своєму Рішенні від 03 червня 1999 року (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім' ї»). Так, до кола членів сім'ї, наприклад, військовослужбовця, належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім'ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні. Членами сім'ї можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб'єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші).
Схожі тлумачення до визначення «члени сім'ї» має норма ст.1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15.11.2001 № 2789-III.
Членами сім' ї є особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім' єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.
Згідно ст. 64, 156 ЖК УРСР, до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать дружина власника, їх діти і батьки; членами сім' ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо ці особи постійно проживають разом з власником і ведуть з ним спільне господарство.
Члени сім'ї власника житлового приміщення мають право на проживання з власником та користування житловим приміщенням на підставі сервітуту. Законодавство пов'язує такий сервітут з спільним веденням господарства членами однієї сім' ї при умові, що його ведення не можливе без спільного проживання членів сім'ї. Таким чином, підставами вважати особу членом сім' ї власника є наявність сімейних відносин, ведення спільно господарства, яке не можливе без спільного проживання з власником, а також взаємні сімейні права та обов'язки з власником.
Не встановлено єдиних критеріїв до переліку членів сім'ї за міжнародно-правовими актами. Так, відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини (прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, резолюція № 217 А/III/), пункту 2 статті 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року, резолюція № 2200 А/XXI/, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради УРСР від 19 жовтня 1973 року № 2148-VHI) за чоловіками і жінками, які досягли шлюбного віку, визнається право на укладення шлюбу і право засновувати сім'ю. Статтею 1 Консульської конвенції між Україною і Республікою Куба від 23 вересня 2002 року передбачено, що «член сім' ї» означає дружину (чоловіка), дітей, батьків працівника консульської установи, а також інших осіб, які проживають разом з ними і знаходяться на його утриманні.
Таким чином, законодавець не встановив вичерпного переліку осіб, які належать до кола членів сім'ї наймача.
Стаття 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206-VI, визначає, що близькі особи - це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі та члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, в тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Також має значення для правильного застосування положень ст.ст. 8-9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо одержання дарунків (пожертв) і обмеження роботи близьких осіб, а також ст. 20 Закону щодо захисту від протиправних посягань на життя, здоров' я, житло та інше майно осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, а також близьких їм осіб.
Отже, Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» використовує два тотожними за змістом поняттями «близькі особи» та «члени сім'ї»: чоловік, дружина (особи, які перебувають у шлюбі), батько, мати (батьки), син, дочка (діти, в тому числі повнолітні). Отже, одна і та сама особа може бути одночасно як близькою особою, так і членом сім' ї.
Вважаємо, що до членів сім' ї можна було включити і усиновлену дитину, оскільки усиновлення встановлює між усиновителем та усиновленим правові відносини, які існують між батьками та дітьми.
Поняття «близькі особи», як воно визначене в Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції», складається із двох альтернативних варіантів (форм): по-перше, за будь-яких обставин близькими особами є певні категорії близьких родичів, а саме: чоловік, дружина, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені суб' єкта відповідальності за корупційні правопорушення; по-друге, інші особи можуть бути визнані близькими особами за умови таких ознак: спільне проживання (перебуваючи у шлюбі) і ті які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі; пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків із суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
Критерії того, що саме слід вважати спільним проживанням і спільним побутом законодавство не визначає.
Поняття «родич» використовується у різних законах, а отже і у галузях, таким чином має міжгалузевий характер. Вважаємо, що така категорія як родичі включає в себе саме такі категорії, як близькі родичі та інші родичі та є загальним поняттям. Кожна з категорій має своє власне визначення. Щоб це визначити з'ясуємо детально поняття «сім'я».
Зауважимо, що в юридичній літературі під сім'єю розуміють: а) союз осіб, пов'язаних шлюбом чи родинністю [2, с. 80]; б) союз осіб, заснований на вільному і рівноправному шлюбові, близькій родинності, усиновленні чи іншій формі виховання дитини і який характеризується спільністю життя та інтересів цих осіб, наділених відповідними правами і обов'язкам [10, с. 47]; в) об'єднання осіб, що природно формується в реальному житті, ґрунтується на шлюбі, родинності, усиновленні чи інших формах відносин між цими особами і характеризується спільністю духовного, матеріального життя та інтересів, що забезпечують продовження роду і виховання дітей [6, с. 123]; г) цілісне соціальне утворення, що характеризується внутрішньою єдністю частин в єдине ціле [11, с. 7-8]; ґ) активна соціальна група, побудована на шлюбі чи на родинних відносинах [5, с. 17]; д) первинний і багатогранний осередок нашого суспільства [7, с. 6; 8, с. 5-8].
Тобто близькість осіб, які входять до членів сім'ї ґрунтується, перш за все, на шлюбі (чоловік, дружина) і кровній спорідненості (діти, батьки, інші родичі), а крім того, може виникати за іншими підставами (усиновлені, ін.).
Спорідненість слід розглядати через категорію «родинність». Взагалі родинність є підставою виникнення сімейних правовідносин лише тоді, коли з нею безпосередньо пов'язане сімейним законодавством настання певних правових наслідків.
Поняття родинності є дискусійним у юридичній науці. Різне розуміння категорії родинності у науці зумовило виділення двох видів родинності:1.
Родинність слід розглядати як зв'язок осіб, які мають лише кровну спорідненість, тобто у такому випадку відносини родинності будуть мати місце лише у разі біологічного зв'язку між особами, що походять один від одного чи спільного пращура та як чинник у встановленні факту наявності між суб'єктами сімейних правовідносин. Кровна спорідненість у якості юридичного факту обов'язково виступає тільки при умові реєстрації акта родинності. В ряді випадків кровна спорідненість породжує безпосередні правові зв'язки без будь-якої реєстрації [4, с. 38]. 2. Родинність заснована не на кровній спорідненості осіб, а на правовому зв'язку, тобто родинність має здебільшого соціальні риси. Спільність крові сама по собі значення може не мати [3, с. 30].
Кровна спорідненість - це такий зв'язок між людьми, який указує на походження однієї особи від іншого або від їх загального предка. Таке кровне споріднення може бути лише у випадках, передбачених законом.
Бокова спорідненість між особами, які походять від загального предка (брати і сестри тощо). Якщо діти народжуються від спільних батьків, вони є повнорідними.
Ступінь спорідненості - це коло народжень, що передували виникненню споріднення двох осіб, за винятком народження їх предка. Так, дід і онук перебувають у другому ступені споріднення, оскільки для його виникнення потрібно два народження окрім народження діда: народження матері онука (доньки діда) та народження самого онука.
Родичі - фізичні особи, які походять один від одного або від спільних пращурів. А отже, близькі родичі - це фізичні особи, союз яких засновано близькій родинності (батьки, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки).
Такі категорії, як родичі та близькі родичі використовує ЦК України. Так, у ч. 2 ст. 23 ЦК України йдеться про те, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Так, у ст. 68 ЦК України містяться положення про те, що опікун, йото дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички.
КПК України від 13.04.2012 № 4651-VI у ст. 3 ототожнює такі поняття, як близькі родичі та члени сім'ї це - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Також поняття близькі родичі надано у ч. 2 ст. 2 Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 № 3781-XII - це батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, посягання на життя, здоров'я, житло і майно яких перешкоджає виконанню працівниками суду і правоохоронних органів покладених на них законом обов'язків і здійсненню наданих прав.
Але вважаємо, що дружина (чоловік) не можуть бути зазначені у цьому переліку, оскільки за ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Свояцтво - це відносини між людьми, які виникають зі шлюбного союзу одного з родичів: відносини між подружжям і родичами іншого з подружжя, а також між родичами подружжя [9, с. 19]. Таким чином ознаками свояцтва буде: виникає зі шлюбу; не засновані на кровній близькості; виникає коли є живі родичі чоловіка і (або) жінки на момент укладення шлюбу.
Отже, подружжя - це члени сім'ї один до одного, але вони не є родичами.
За ч. 1 ст. 1 СК України згадує поняття «родичі» визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов' язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів. Отже, є категорія інші члени сім'ї та можливо інші родичі.
У свою чергу іншими родичами будуть всі ті особи, які не входять до поняття «близькі родичі».
Це може бути тітка та племінниця, дядько й племінник тощо. Частина 4 ст. 2 зазначає, що СК України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.
Також до таких родичів, вважаємо, слід віднести випадки: якщо спільним є тільки один з батьків, діти є неповнорідними, а якщо діти походять від спільного батька і різних матерів, вони є єдинокровними, якщо спільна матір, але різні батьки, діти є єдиноутробними.
Інші родичі, крім перелічених в абзаці третьому ст. 1 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції» (зокрема, діти, батьки, рідні брати і сестри одного з подружжя, двоюрідні брати і сестри), як кровні, так і родичі за шлюбним (свати, свояки) чи духовним (куми) союзом можуть бути віднесені до близьких осіб за наявності таких самих трьох ознак.
Отже, з аналізу нормативно-правових актів вважаємо, що законодавець такі поняття, як «члени сім'ї», «родичі», «близькі родичі», «близькі особи» де в чому є східними, але мають розмежовуватися, оскільки у протилежному випадку може призвести до помилок у праворозумінні.
ЛІТЕРАТУРА
1. Багач Е.М., Білоусов Ю.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. Авт. колектив Багач Е. М., Білоусов Ю. В., Ватрас В. А., Давидова Н. О., Кодинець А. О. - К.: Ліга 2010. - 577 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://all-books.biz/semeynoe- pravo_uchebnik/stattya-simya.html
2. Бошко В.И. Очерки советского семейного права. Перераб. и доп. д.ю.н., проф. В. Л. Рясенцевым. - К.: Госполитиздат УССР, 1952. - 372 с.
3. Веберс Я.Р. Понятие родства как основания возникновения прав и обязанностей // Вестник МГУ. Серия Право. - 1962. - № 4. - С. 29-37
4. Ворожейкін Е. М. Семейные правоотношения в СССР. - М.: Юридическая литература, 1972. - 336 с.
5. Королев Ю.А. Конституция СССР - правовая основа построения брачно-семейных отношений. - М.: Изд- во Моск. ун-та, 1981. - 192 с.
6. Маслов В.Ф., Подопригора З.А., Пушкин А.А. Действующее законодательство о браке и семье. - Харьков: Вища шк. Изд-во при Харьк. ун-те, 1972. - 212 с.
7. Ершова Н.М. Вопросы семьи в гражданском праве. - М.: Юрид. лит., 1977. - 176 с.
8. Тадевосян B.C. Семья и закон. - М.: Знание, 1974. - 80 с.
9. Сімейне право України (у схемах): Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2005. - 160 с.
10. Советское семейное право / Под ред.
В.А. Рясенцева. - М.: Юрид. лит., 1982. - 256 с.
11. Шевченко Я.Н. Совершенствование законодательства о браке и семье: Теоретические проблемы соотношения гражданского и семейного законодательства. - К : Наук. думка, 1986. - 168 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття і спірні питання про визначення службової особи в кримінальному праві. Класифікація службових злочинів. Кримінологічна характеристика особи корупціонера: соціально-демографічні ознаки, соціальні ролі і статуси; моральні і психологічні особливості.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 05.01.2014Історія еволюції поняття вини - психічного ставлення особи до своїх протиправних дій або до бездіяльності та їхніх наслідків у формі умислу чи необережності. Три основні підходи щодо нормативного визначення поняття вини у теорії кримінального права.
реферат [17,8 K], добавлен 17.02.2015Розгляд правового механізму відшкодування майнової та моральної шкоди від злочинних посягань, яким є цивільний позов. Аналіз підходів вчених щодо ролі прокурора як посадової особи, що бере участь у провадженні по цивільному позову в кримінальному процесі.
статья [22,2 K], добавлен 10.08.2017Інститут юридичної особи в цивільному законодавстві України. Визначення ознак юридичної особи. Здатність нести самостійну майнову відповідальність. Порядок створення суб'єктів господарювання різних видів. Державна реєстрація статуту юридичної особи.
научная работа [42,0 K], добавлен 05.12.2009Поняття, види та характеристика суміжних прав. Період існування суміжних прав у національному законодавстві. Правова охорона iнтелектуальної власностi. Особи, які мають суміжні права. Захист суміжних прав. Повноваження на управління майновими правами.
реферат [21,6 K], добавлен 28.01.2011Поняття "іноземець", "особа без громадянства". Особливості правового статусу різних категорій іноземців, їх відповідальність на території України. Імунітети від юрисдикції України. Визнання правоздатності і дієздатності особи у міжнародному праві країни.
контрольная работа [19,7 K], добавлен 03.03.2012Поняття фізичних осіб у цивільному праві. Значення імені фізичної особи та її місця проживання. Цивільна правоздатність та дієздатність фізичної особи, їх сутність та законодавче обмеження. Характеристика правового статусу громадянина-підприємця.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 26.10.2014Поняття принципів цивільного процесуального права. Сутність і зміст принципу змагальності в різних стадіях цивільного судочинства. Здійснення правосуддя виключно судами. Зв’язок принципу змагальності з іншими принципами цивільного процесуального права.
курсовая работа [65,9 K], добавлен 14.09.2016Цивільні процесуальні відносини. Захист своїх суб'єктивних прав. Поняття та види третіх осіб у цивільному процесі. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
реферат [30,8 K], добавлен 14.12.2015Загальна характеристика спадкового права різних держав. Поняття, форми та зміст заповіту за законодавством різних держав. Умови відкликання заповіту, втрата сили та визнання заповіту недійсним. Колізії законодавства у сфері спадкування за заповітом.
контрольная работа [32,5 K], добавлен 09.07.2010