Актуальні проблеми взаємодії оперативних підрозділів та обміну оперативно-розшуковою інформацією під час виявлення та припинення злочинів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні проблеми взаємодії оперативних підрозділів та обміну оперативно-розшуковою інформацією під час виявлення та припинення злочинів

В умовах протидії організованій міжрегіональній злочинності, запобігання терористичним проявам особливої актуальності набувають питання взаємодії оперативних підрозділів з іншими підрозділами ОВС, правоохоронними органами України і міжнародними правоохоронними органами, державними установами та організаціями, недержавними установами і підприємствами, а також організації обміну оперативно-розшуковою інформацією.

Питання взаємодії та координації оперативних підрозділів відіграє важливу роль передусім у випадках, коли злочинність має різнобічний характер, глибоко законспірована, а їй протистоїть діяльність розгалуженої мережі правоохоронних органів, що потребує впорядкування, взаємозв'язку, узгодженості дій, відповідної підпорядкованості та маневру силами і засобами.

У Великому тлумачному словнику сучасної української мови термін «взаємодія» тлумачиться як взаємний зв'язок між предметами у дії, а також погоджена дія між ким-, чим-небудь [1, с. 85].

Теоретичні аспекти взаємодії оперативних підрозділів, організації обміну оперативно-розшуковою інформацією розглядалися в наукових працях В.М. Атмажитова, О.М. Бандурки, В.В. Бірюкова, І.О. Воронова, Д.В. Гребельського, Е.О. Дідоренка, О.Ф. Долженкова, В.П. Захарова, І.П. Козаченка, Я.Ю. Кондратьєва, А.Г. Лєкаря, В.А. Лукашова, Є.Д. Лук'янчикова, В.Я. Мацюка, В.А. Некрасова, Д.Й. Никифорчука, А.С. Овчинського, С.С. Овчинського, Ю.Ю. Орлова, М.А. Погорецького, В.Л. Регульського, Л.В. Родинюка, Н.Є. Філіпенка, А.Ю. Шумілова, Є.М. Яковця та інших вчених.

Провідні вчені у галузі ОРД взаємодію оперативних підрозділів визначають по-різному, зокрема:

- як спільні або погоджені за часом, місцем та метою дії двох і більше підрозділів (органів) щодо вирішення конкретних завдань боротьби зі злочинністю (А.Г. Лєкарь) [2];

- як засновану на законі та підзаконних нормативних актах погоджену діяльність процесуального, оперативно-розшукового, адміністративного та організаційно-управлінського характеру з застосуванням найбільш доцільного об'єднання притаманних суб'єктам взаємодії сил, засобів і методів, що дозволяє досягнути високих результатів у розкритті злочинів і відшкодуванні матеріальних збитків (В.М. Атмажитов) [3, с. 129];

- як своєрідну модель комплексного здійснення оперативно - розшукових та інших правоохоронних заходів з урахуванням відповідних умов оперативної ситуації (обстановки) (І. П. Козаченко, В.Л. Регульський) [4, с. 177];

- як засновану на законі та підзаконних нормативних актах погоджену за цілями, місцем і часом діяльність незалежних один від одного підрозділів чи окремих працівників щодо поєднання можливостей, сил, методів і засобів, які є у їх розпорядженні, для успішного проведення комплексу процесуальних, оперативно-розшукових, організаційно-технічних, профілактичних і інших заходів боротьби зі злочинністю (В.А. Некрасов, В.Я. Мацюк, Н. Є. Філіпенко, Л.В. Родинюк) [3, с. 132].

При цьому Д.В. Гребельський зазначає, що взаємодіючі органи здійснюють управління в одній галузі державної діяльності (боротьбі зі злочинністю), що функціонує з однією загальною метою [5].

Водночас сучасний стан криміногенної ситуації в державі, досвід участі підрозділів МВС України в антитерористичній операції зумовлюють необхідність подальших досліджень цієї проблеми.

Метою статті є дослідження актуальних проблем взаємодії оперативних підрозділів між собою, з іншими підрозділами ОВС, а також з іншими правоохоронними органами та обміну оперативно-розшуковою інформацією під час виявлення та припинення злочинів.

Взаємодія поділяється на внутрішню і зовнішню. Внутрішня взаємодія передбачає тісну співпрацю з іншими підрозділами ОВС, зовнішня - взаємодію з державними органами, підприємствами, установами, іншими правоохоронними органами, населенням тощо.

Головну роль у внутрішній взаємодії відіграють оперативні підрозділи ОВС, оскільки саме вони отримують і передають один одному значну частину первинної оперативно-розшукової інформації.

Організація взаємодії в оперативних підрозділах апарату МВС України регламентується відповідними функціями цих підрозділів, а саме:

організація взаємодії з органами досудового слідства, підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, міліцією громадської безпеки, науково-дослідними установами системи МВС під час здійснення оперативно-службової діяльності, у тому числі за конкретними злочинами [6, п. 3.33; 7, п. 3.3; 8, п. 3.19];

організація взаємодії з підрозділами апарату МВС, ГУМВС, УМВС, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, установами, громадськими організаціями, а також правоохоронними органами зарубіжних країн і міжнародними організаціями у вирішенні питань боротьби зі злочинністю [6, п. 3.5; 7, п. 3.3; 9, п. 3.18;].

Окремі напрями взаємодії оперативних підрозділів ОВС знайшли своє відображення у відомчих нормативних актах, зокрема в Інструкції про організацію взаємодії підрозділів оперативної служби зі слідчими та оперативно-розшуковими апаратами органів внутрішніх справ, Інструкції про порядок обміну інформацією між спец - підрозділами БОЗ МВС України тощо.

Слід підкреслити, що попередження, виявлення і припинення злочинів досягається шляхом поєднання зусиль усіх органів і підрозділів ОВС, забезпечення належного рівня їх взаємодії, відповідно до вимог законодавства отримання, збирання, накопичення та використання інформації про осіб, причетних до їх учинення, а також події і факти, які можуть сприяти попередженню та виявленню злочинів, що є невід'ємним завданням для всіх без винятку працівників ОВС.

Оперативні підрозділи забезпечують збирання, накопичення, систематизацію отриманої інформації та здійснюють її перевірку з метою встановлення осіб, причетних до вчинення злочинів, а також подій і фактів, які можуть сприяти їх розкриттю.

Утім, за результатами опитування, значну частину практичних працівників не задовольняє стан інформаційної взаємодії між структурними підрозділами ОВС, що є свідченням низького рівня внутрішньої взаємодії. Зокрема, 34% респондентів посилаються на складність отримання інформації, 18% - на неоперативне виконання запитів.

Окрім взаємодії оперативних підрозділів між собою та з іншими підрозділами ОВС, успішній організації виявлення та припинення злочинів сприяє належна організація взаємодії з іншими правоохоронними органами, серед яких: прокуратура, СБУ, держприкордонслужба, податкові і митні органи, пенітенціарна служба тощо.

Дослідивши правові основи взаємодії вказаних підрозділів, ми дійшли висновку, що наразі зазначені питання регламентуються переважно спільними нормативно-правовими актами.

Зокрема, у зв'язку з набранням чинності КПК України, спільним наказом Генпрокуратуру МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, Мінфіна, Мін'юста від 16 листопада 2012 р. №114/1042/ 516/1199/936/1687/5 затверджено Інструкцію про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні [10].

Важливим напрямом підвищення ефективності проведення опе - ративно-розшукових заходів є оптимізація взаємодії спеціальних підрозділів БОЗ із оперативними підрозділами ОВС та іншими правоохоронними органами.

Відповідно до Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» [11] спеціальні підрозділи БОЗ взаємодіють на безоплатній основі з інформаційно-довідковими службами Держстату, Генпрокуратуру Мін'юсту, Верховного Суду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, банківських, фінансових та інших органів і установ, а також одержують від них усю інформацію про реальні прояви організованої злочинної діяльності. Порядок збирання, накопичення, опрацювання і надання такої інформації регламентується положеннями про ці органи та установи, відповідними законодавчими актами.

Розділ 5 зазначеного Закону містить ряд важливих норм, які регламентують питання взаємодії спеціальних підрозділів БОЗ та інших державних органів. Підпункти 3-6 ст. 16 Закону визначають умови, за яких здійснюється обмін і передача оперативної інформації, документів і матеріалів, які стосуються боротьби з організованою злочинністю. Стаття 18 цього Закону встановлює обов'язки державних органів, що мають контрольні повноваження, здійснення яких може оптимізувати спільні зусилля відомств у сфері боротьби з організованою злочинністю.

У випадках, коли серед учасників злочинних угруповань є громадяни іноземних держав або суб'єкт злочину, учиненого на території України, перебуває за її межами, або є достовірні дані про виїзд розшукуваних осіб за кордон, а також під час розшуку злочинців чи проведення інших оперативно-розшукових заходів виникає потреба звертатися за допомогою до міжнародних правоохоронних організацій, зокрема НЦБ Інтерполу в Україні.

Відповідно до ст. 5-1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» [12] та згідно з Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої наказом МВС, Генпрокуратури, СБУ, Держприкордонслужби, Держмитслужби, ДПА від 9 січня 1997 р. №3/1/2/5/2/2 [13], Робочий апарат Укрбюро Інтерполу забезпечує співробітництво правоохоронних органів України та зарубіжних країн і надає можливості для обміну оперативно-розшуковою, оперативно-довідковою та криміналістичною інформацією про підготовку і вчинення злочинів та причетних до них осіб, а також архівною та, в окремих випадках, процесуальною інформацією.

Слід зазначити, що взаємодія правоохоронних органів у сфері боротьби зі злочинністю здійснюється у відповідних формах, які передбачають:

проведення спільного аналізу стану, структури злочинності, причин і умов, що сприяють діяльності організованих груп, прогнозування тенденцій поширення злочинності;

обмін оперативною інформацією, що становить інтерес для боротьби зі злочинністю;

розроблення й реалізацію спільних програм, планів у сфері боротьби зі злочинністю;

створення робочих груп для підготовки законопроектів, пропозицій про зміни й доповнення до законодавства;

проведення узгоджених оперативно-розшукових, профілактичних та інших заходів;

підготовку й проведення спільних колегій, нарад, семінарів з питань удосконалення взаємодії правоохоронних органів;

розроблення навчальних програм та проведення занять у системі професійної підготовки особового складу;

удосконалення міжнародного співробітництва у сфері боротьби зі злочинністю;

інформування громадськості про результати діяльності у сфері боротьби зі злочинністю [14].

Підготовка спільних заходів у сфері боротьби зі злочинністю передбачає, зокрема:

здійснення оперативно-розшукових, профілактичних та інших заходів, спрямованих на перевірку наявної інформації стосовно злочинних угруповань, документування їх протиправної діяльності, відпрацювання їх економічного підґрунтя та зв'язків;

створення спільних оперативних груп для здійснення необхідних оперативно-розшукових заходів;

вивчення можливої тактики дій учасників злочинних угруповань та розроблення відповідних заходів протидії, насамперед організації безпеки особового складу, задіяного для участі у проведенні спеціальних операцій;

проведення спільних нарад, розроблення й уточнення планів спеціальних операцій;

проведення спільних рекогносцировок місцевості й об'єктів у районах імовірних дій, розстановку особового складу та забезпечення функціонування органів управління.

У разі потреби з метою планування й координації дій задіяних сил та засобів у районах проведення спільних заходів, зокрема антитерористичної операції, створюються спільні оперативні штаби.

Важливе значення для вдосконалення взаємодії правоохоронних органів України має створення єдиної інтегрованої інформаційно - аналітичної системи правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю. Поділяємо думку науковців і практиків, що формування такої системи дозволить зробити значний крок до усунення міжвідомчого та внутрівідомчого розмежування, підвищити ефективність розкриття та розслідування злочинів, особливо таких, що мають міжрегіональні та міжнародні ознаки, а також учинених організованими злочинними угрупованнями та терористичними організаціями [15]. Однією з найбільш перспективних систем у цьому контексті є геоінформаційна, яка становить собою ефективний інструментарій для аналізу взаємодії об'єктів та пов'язаних з ними подій у рамках визначених територіальних меж і часових інтервалів.

У зв'язку з цим зазначимо, що в Україні вже є приклади створення об'єднаних інформаційних систем, зокрема: щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон; у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму.

На нашу думку, пріоритетними напрямами розвитку взаємодії оперативних підрозділів під час здійснення обміну оперативною інформацією на сучасному етапі є:

подальше вдосконалення нормативного регулювання питань взаємодії оперативних підрозділів;

створення єдиної інформаційно-аналітичної системи правоохоронних органів із питань боротьби зі злочинністю;

забезпечення оперативного доступу до інформаційних систем правоохоронних органів та надійного захисту інформації в АІПС;

удосконалення системи підготовки фахівців-аналітиків та фахівців у галузі боротьби з кіберзлочинністю;

спільне видання й обмін спеціальною науковою та навчально - методичною літературою;

узагальнення і впровадження позитивного досвіду спільної роботи.

Підсумовуючи викладене, визначимо взаємодію оперативних підрозділів під час виявлення та припинення злочинів як засновану на законах та підзаконних нормативних актах, погоджену за цілями, місцем і часом й належним чином організовану діяльність суб'єктів боротьби зі злочинністю щодо координації та поєднання сил, засобів і методів, які є у їх розпорядженні, з метою проведення комплексу процесуальних, оперативно-розшукових, пошукових, оперативно-технічних, профілактичних та інших заходів, спрямованих на виявлення та припинення злочинів.

Отже, проблеми взаємодії оперативних підрозділів під час виявлення та припинення злочинів потребують подальшого дослідження та наукового вивчення.

Список використаних джерел

оперативний злочин розшуковий

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [упор. і голов. ред. В.Т. Бусел]. - Київ; Ірпінь: Перун, 2001. - 1440 с.

2. Лекарь А.Г. Предотвращение преступлений органами охраны общественного порядка: дис…. д-ра юрид. наук: 12.00.09 / Лекарь Антон Григорьевич. - М., 1967. - 308 с.

3. Оперативне розпізнавання: монографія / В.А. Некрасов, В.Я. Мацюк, Н.Є. Філіпенко, Л.В. Родинюк. - Київ: КНТ, 2007. - 216 с. - (Проблеми оперативно-розшукової діяльності).

4. Козаченко І.П. Правові, морально-етичні та організаційні основи оперативно-розшукової діяльності / І.П. Козаченко, В.Л. Регульський. - Львів: Львів. ін-т внутр. справ при Нац. акад. внутр. справ України, 1999. - 219 с.

5. Гребельский Д.В. Теоретические основы и организационно-правовые проблемы оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел / Д.В. Гребельский. - М.: РИО Акад. МВД СССР, 1977. - 170 с.

6. Положення про Департамент карного розшуку Міністерства внутрішніх справ України: затв. наказом МВС України від 21 верес. 2012 р. №818 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MVS400.html.

7. Положення про Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України: затв. наказом МВС України від 3 верес. 2012 р. №769 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/laws/show/z1588-12.

8. Положення про Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України: затв. наказом МВС України від 1 берез. 2012 р. №173 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/ l_doc2.nsf/link1/MVS369.html

9. Положення про Управління боротьби з кіберзло - чинністю Міністерства внутрішніх справ України: затв. наказом МВС України від 30 жовт. 2012 р. №988 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search. ligazakon.ua/l_doc2.nst/link1/MVS416.html

10. Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні: наказ Генпрокуратури України, МВС України, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби України, Мінфіну України, Мін'юсту України від 16 листоп. 2012 р. №114/1042/516/1199/936/1687/5 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nst/link1/ GP12042.html

11. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: закон України від 30 черв. 1993 р. №3341-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №35. - Ст. 358

12. Про оперативно-розшукову діяльність: закон України від 18 лют. 1992 р. №2135-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №22. - Ст. 303

13. Про затвердження Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів: наказ МВС України, Ген - прокуратури України, СБУ, Держкомітету у справах охорони держкордону України, Держмитслужби України, ДПА України від 9 січ. 1997 р. №3/1/2/5/2/2 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0054-97

14. Про затвердження Інструкції про взаємодію правоохоронних органів у сфері боротьби з організованою злочинністю: наказ МВС України, Центр. упр. СБУ від 10 черв. 2011 р. №317/235 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0822-11. 15. Цимбалюк В.С. Правові аспекти створення єдиної комп'ютерної інформаційної системи правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю в Україні / В.С. Цимбалюк // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2007. - №14. - С. 35-145

Размещено на Allbest.ru