Класифікація учасників правовідносин, що виникають під час протидії збуту майна, одержаного злочинним шляхом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класифікація учасників правовідносин, що виникають під час протидії збуту майна, одержаного злочинним шляхом

Одним із пріоритетних завдань діяльності законодавця у напрямі створення і зміцнення правової держави, в основі якої стоїть захист прав та свобод громадян, є повне нормативне закріплення всіх аспектів протидії злочинності правоохоронними органами, в тому числі і щодо використання ними оперативно-розшукових сил, засобів, методів і форм для своєчасного виявлення, попередження і документування злочинів. У більшості розвинених демократичних країн світу в правову основу діяльності правоохоронних органів покладено вимоги, проголошені рядом міжнародно-правових документів, покликаних забезпечувати захист особистих прав людини та громадянина. З цього приводу доречно висловився О.М. Бандурка, наголошуючи, що правова основа оперативно-розшукової діяльності становить собою систему правових установлень, які містяться в законних і відомчих актах що визначають завдання, принципи, зміст і порядок оперативно-розшукової діяльності [1, c. 128] Враховуючи наведене, можна констатувати, що діяльність підрозділів карного розшуку щодо протидії збуту майна, одержаного злочинним шляхом, повинна теж бути законодавчо врегульована, тому що в процесі її здійснення має місце обмеження особистих прав громадян.

Проблеми правового регулювання правоохоронної діяльності завжди були у центрі уваги науковців різних галузей юридичної науки. Основи правового регулювання ОРД взагалі та протидії злочинам загальнокримінальної спрямованості зокрема розроблялись багатьма вченими: О.М. Бандуркою, І.І. Басецьким, В.Г. Бобровим, Б.Є. Богдановим, М.С. Вертузаєвим, А.Ф. Возним, Д.В. Гребельським, Е.О. Дідоренком, В.П. Євтушком, І.П. Козаченком, В.А. Лукашовим, П.П. Михайленком, С.С. Овчинським, В.Г. Самойловим, Г.К. Синиловим, М.В. Стащаком, А.Б. Утєвським, В.В. Шендриком та ін.

Мета статті - надати класифікацію учасників правовідносин, які виникають під час протидії збуту майна, одержаного злочинним шляхом.

Детальне правове регулювання роботи оперативних підрозділів - важливий захід повного і правильного введення в життя законів та підзаконних актів із питань боротьби зі злочинністю [2, с. 37]. Однак під час проведеного анкетування працівників підрозділів карного розшуку майже 78% опитаних погодилися з твердженням щодо незадовільного стану правового регулювання діяльності вказаної служби з питання протидії збуту майна, одержаного злочинним шляхом, та підкреслили, що вказана проблема загострилась та набула більшої актуальності після прийняття Кримінального процесуального кодексу України та відповідно внесення змін до закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Резиденти вказали, що із набуттям чинності зазначених нормативних актів утворилася низка колізій між законодавством та відомчими нормативними актами, що призвело до тимчасового блокування роботи підрозділів карного розшуку. У той же час хоч і були прийняті нові відомчі нормативно-правові акти, що направлені на врегулювання питань, які виникають під час здійснення протидії злочинності, в тому числі й стосовно збуту майна, одержаного злочинним шляхом, майже 93% опитаних практичних працівників указують на існування окремих прорахунків у актах, що регулюють зазначене питання.

Взагалі правову основу здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до положень ст. 3 закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» [3] становлять: Конституція України, вказаний Закон, Кримінальний, Кримінальний процесуальний, Податковий та Митний кодекси України, закони України «Про прокуратуру», «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб», «Про судоустрій і статус суддів», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, державний захист працівників суду і правоохоронних органів», інші законодавчі акти та міжнародно-правові угоди і договори, учасником яких є Україна.

Ми погоджуємося з думкою В.Л. Ординського про те, що правова основа цього виду державно-правової діяльності (мається на увазі оперативно-розшукова діяльність) розглядається як сукупність законодавчих та інших нормативно-правових актів, у рамках яких вона починається, розвивається та припиняється і, відповідно, у рамках яких можуть і повинні діяти всі суб'єкти оперативно-розшукової діяльності та інші суб'єкти, які потрапляють або залучаються у сферу оперативно-розшукової діяльності [2, с. 37]. Однак враховуючи, що основою будь-якого із вищеприведених термінів є система правових актів, які регулюють правовідносини, що виникають між суб'єктами оперативно-розшуковї діяльності та іншими суб'єктами, вважаємо за доцільне розглянути, які саме правовідносини виникають у працівників карного розшуку під час протидії збуту майна, одержаного злочинним шляхом.

Слід зазначити, що ми погоджуємося з такою класифікацією правовідносин в ОРД, що мають комплексний, двосторонній, а в деяких випадках і багатосторонній характер, і які умовно можна поділити за призначенням на такі групи:

- перша - це правовідносини, що виникають між суб'єктами оперативно-розшукової діяльності, усередині між собою та серед різних оперативних підрозділів правоохоронних органів, яким надано право здійснювати оперативно-розшукову діяльність чи які виконують правоохоронні функції (внутрішні, системні правовідносини);

- друга - правовідносини, що виникають між суб'єктами оперативно-розшукової діяльності (оперативними підрозділами) та різними державними та недержавними установами, організаціями, підприємствами, засобами масової інформації і подібними структурами у зв'язку зі здійсненням оперативно-розшукової діяльності;

- третя - правовідносини, що виникають між суб'єктами оперативно-розшукової діяльності та особами, які залучаються до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності на конфіденційній та інших основах;

- четверта - правовідносини, що виникають між суб'єктами оперативно-розшукової діяльності та особами, які потрапили до поля зору оперативних підрозділів з інших причин, - задумують, готують чи вчиняють злочини, підозрюються у вчиненні злочинів, ухиляються від кримінального покарання, безвісно відсутні та інше;

- п'ята - правовідносини, які виникають між суб'єктами оперативно-розшукової діяльності та особами, які захищаються в процесі її здійснення;

- шоста - правовідносини, що виникають у процесі використання оперативно-розшукових сил, засобів, методів та способів вирішення оперативно-розшукових задач для боротьби зі злочинністю та документуванню злочинної діяльності;

- сьома - правовідносини, що виникають у процесі проведення спеціальних оперативно-розшукових заходів;

- восьма - правовідносини, що виникають у процесі переведення оперативно-розшукової інформації із площини конспіративного провадження в офіційне;

- дев'ята - правовідносини, що виникають у процесі прокурорського нагляду та судового контролю за здійсненням оперативно - розшукової діяльності [4, с. 25-26].

Необхідно зазначити, що класифікація правовідносин в оперативно-розшуковій діяльності може бути здійснена на підставі інших значущих ознак, а саме:

а) за юридичною природою - матеріальні та процесуальні;

б) від функціональної спрямованості - охоронні та регулятивні;

в) залежно від об'єкта впливу - охоронні і регулятивні;

г) за характером правових зв'язків між суб'єктами - прості та комплексні;

ґ) за порядком розподілу прав і обов'язків між суб'єктами - двосторонні та односторонні [4, c. 26].

Зважаючи на вищевикладене та результати аналізу емпіричного матеріалу, вважаємо можливим надати класифікацію учасників правовідносин, які виникають у процесі протидії підрозділами карного розшуку збуту майна, одержаного злочинним шляхом, а саме:

- посадові особи державних органів, які уповноважені на здійснення оперативно-розшукової діяльності щодо протидії збуту майна, одержаного злочинним шляхом (підрозділи карного розшуку ОВС України);

- спеціалізовані державні органи, посадові особи, які уповноважені на здійснення оперативно-розшукової діяльності та які залучаються в процесі проведення оперативно-розшукових заходів (підрозділи оперативно-технічних заходів, оперативної служби та оперативні підрозділи Державної пенітенціарної служби);

- підрозділи правоохоронних органів України, які не мають права на здійснення оперативно-розшукової діяльності, однак залучаються в процесі її легалізації (слідчі підрозділи);

- посадові особи державних органів, яким надано функцію контролю за оперативно-розшуковою діяльністю та погодження дозволів на здійснення оперативно-розшукових заходів (органи прокуратури та суду);

- фізичні особи, які залучаються в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності (негласні джерела одержання первинної оперативно-розшукової інформації);

- фізичні особи, які готують та вчиняють злочини, та відповідно до яких здійснюються оперативно-розшукові заходи чи негласні слідчі (розшукові) дії.

Отже, на основі проведеного у цій статті аналізу можемо зробити висновок, що під час здійснення оперативно-розшуковї діяльності кожна група учасників правовідносин, які виникають у процесі протидії підрозділами карного розшуку збуту майна, одержаного злочинним шляхом, керується як загальними (Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність»), так і спеціальними (відомчими актами закритого характеру) нормативними актами.

Список використаних джерел

карний розшук злочинний законодавство

1. Бандурка О.М. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності: монографія / О.М. Бандурка. - Харків: Золота миля, 2012. - 620 с.

2. Ортинський В.Л. Удосконалення нормативно-правового забезпечення оперативної розробки / В.Л. Ортинський // Бюлетень з обміну досвідом роботи. - 2003. - №151/152. - С. 34-38

3. Про оперативно-розшукову діяльність: закон України від 18 лют. 1992 р. №2135-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №22. - Ст. 303. - Зі змін. і допов.

4. Кравченко Ю.Ф. Оперативно-розшукова діяльність податкової міліції: навч. посіб. / Ю.Ф. Кравченко. - Київ: ДПАУ НАДПСУ, 2005. - 480 с.

Размещено на Allbest.ru