Постановка проблеми. На сьогоднішній день проведення експертизи психологом, зокрема, судово-психологічної експертизи є досить актуальним. Не вистачає спеціалістів цієї галузі у судочинстві, хоча ця галузь психології досить стрімко розвивається і співпрацює з правоохоронними органами. Результати судово-психологічних експертиз використовуються судом при ухваленні рішення по справі. Зокрема, правоохоронці за власною ініціативою залучають спеціалістів психологів до співпраці, для перевірки отриманої інформації у ході слідства, і досить часто, психологи не готові до такої співпраці, оскільки мають досить малий досвід роботи у даній сфері.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженнями у сфері судової психології займалося багато зарубіжних та вітчизняних вчених. Варто сказати, що на наших теренах, це досить нова дисципліна, і як висновок, проблема судово-психологічної мало розглядається. Проте, у 1902 році розпочався історичний шлях встановлення судово-психологічної експертизи в Україні з праці В. Бехтєрєва, у якій він досліджував конкретну процедуру проведення цього виду експертизи. Пізніше, у 1907 році було створено Психоневрологічний інститут, за ініціативи того ж В. Бехтєрєва і Д. Дриля, у якому вперше викладався курс судово-психологічної експертизи.

У 1928-1929 роках точилися суперечки навколо проблеми злочинності, дослідження особистості злочинця, і у 1929 році ця проблема висвітлилась у праці А. Брусиловського "Судово-психологічна експертиза. Її предмет, методика та межі." Варто зазначити, що судово-психологічна експертиза переживала своє друге зародження у післявоєнний період - 60 роки ХХ століття. У наступному десятилітті у багатьох вишах почалося викладання юридичної, судової психології, а також, як спеціальний курс викладалася судово-психологічна експертиза. З 1980 року і до сьогодні, дійсний методичний лист "Призначення та проведення судово-психологічної експертизи". Він став нормативною базою у кримінальному процесі, коли потрібно провести будь-який вид психологічної експертизи [9].

Мета статті. Провести теоретичний аналіз судово-психологічної експертизи, її видів, етапів проведення для надання інформації психологом-експертом у суді. Заохочення співпраці психологів та правоохоронних органів для більш валідних результатів під час ведення досудового слідства.

Виклад основного матеріалу дослідження. Перш за все, за відносно не великий період розвитку, судова психологічна експертиза, уже має своє теоретичне обґрунтування і є науково-практичною галуззю. Даний вид експертизи базується на знаннях із загальної психології, соціальної та вікової

психології, юридичної психології, на правових засадах нашої держави. Також, психологи, які проводять судово-психологічну експертизу системно використовують методи діагностики запозичені з клінічної, загальної, диференціальної психології, психолінгвістики, психофізіології. Зрозуміло, що об'єктом судово-психологічної експертизи є підекспертна особа, її поведінка у певній юридично значимій ситуації.

Діяльність і психічна діяльність суб'єкта, закономірності і структура перебігу діяльності, шляхи і методи її дослідження є предметом судово-психологічної експертизи (СПЕ) [4].

Важливим є питання про призначення судово-психологічної експертизи, адже, воно повинне нести обґрунтований і доцільний характер і характеризуватися такими умовами:

1. Відносно підекспертного не має сумнівів щодо його психічного здоров'я.

2. Під час самого процесу проведення СПЕ не виявлено будь-яких психічних розладів у суб'єкта.

3. Коли виявлено будь-які психічні розлади у підекспертного, але вони зовсім не вплинули на здатність правильно сприймати і усвідомлювати свої дії, емоції, поведінку та керувати ними.

судова психологічна експертиза судочинство

4. Якщо психолог під час проведення судової експертизи виявляє досить високі відхилення у психіці досліджуваного, то усі матеріали справи передаються іншій компетентній особі - психіатру [7].

Залежно від ситуації, яка потребує судово-психологічної експертизи, виділяють такі її види:

· судово-психологічна експертиза емоційних станів;

· судово-психологічна експертиза соціально-психічних особливостей членів злочинної групи;

· судово-психологічна експертиза визначення здатності неповнолітніх правопорушників усвідомлювати значення вчинених ними дій;

· судово-психологічна експертиза індивідуально-психологічних особливостей особистості;

· посмертна судово-психологічна експертиза;

· психолінгвістична експертиза;

· судово-психологічна експертиза потерпілих у справах про сексуальні злочини [3].

Зрозуміло, що кожен із вище перелічених видів експертиз характеризується певною послідовністю проведення, конкретними відмінностями. Тому, досить важливо, розуміти самому психологу, як правильно провести той чи інший вид судово-психологічної експертизи, адже, її результати використовуються судом при встановленні певного вироку підекспертному [3].

Судово-психологічна експертиза емоційних станів має місце тоді, коли потрібно кваліфікувати дії підекспертного або підсудного як ті, котрі вчинені у стані душевного хвилювання, тобто, фізіологічному стані афекту. Зрозуміло, якщо психолог переконає у цьому суд, то це виступатиме пом'якшуючою обставиною у ході слідства для підсудного. Варто зазначити, що у психології поняття "афект" означає короткочасний емоційний стан, що супроводжується певними відхиленнями від "норми" поведінки, прояву емоцій, психологічної включеності. Цей стан може виникнути у ситуації конфлікту між особами, будь-якій екстремальній ситуації. Існують певні інформативні ознаки, котрі допоможуть психологу зрозуміти чи дійсно перебував підекспертний у такому емоційному стані під час вчинення конкретної дії:

1) афективна звуженість свідомості (концентрації уваги лише на певному подразнику, фрагментація сприйняття зовнішнього оточення). У такий період свідомість досліджуваного характеризується насиченістю образи, гніву, зниженням орієнтації в середовищі, відсутність реакції на такі подразники: крик, вигляд крові тощо;

2) порушення поведінки та діяльності (імпульсивність чи притупленість поведінки; не характерна для підекспертного діяльність);

3) вегетативні реакції та рухові прояви (порушення саморегуляції функцій організму: серцево-судинна, дихальна, рухова. Порушення рухів: стрімкість, рухливість і навпаки - млявість. Часте чи сповільнене дихання, реакції шкірних покривів - почервоніння, збліднення) [8].

Ефективна оцінка психологом емоційних станів свідка, підсудного залежить не тільки від досвіду самого психолога, але й від обсягу інформації у матеріалах кримінальної справи, яку надає представник правоохоронних органів [8].

Встановлення неформальних лідерів злочинного угрупування, розкриття форм зв'язку між членами групи під час підготовки злочину, скоєння злочину, встановлення структури злочинного угрупування, визначення ролі кожного із учасників угрупування займається судово-психологічна експертиза соціально-психічних особливостей членів злочинної групи. Даний вид експертизи призначається в період попереднього слідства [3].

Експерт-психолог здатний дати висновок про ступінь впливу злочинної групи на кожного із її учасників, визначити найбільш типові форми взаємодії між ними. При аналізі організованої злочинної групи, психолог перш за все повинен визначити певний ступінь її антисоціальної спрямованості, цілі, мотиви, принципи, чим керується дана злочинна організація [3].

Під час проведення судово-психологічної експертизи стосовно неповнолітніх правопорушників, важливим є визначення ступеня розуміння, усвідомлення ними скоєного. А під час такого дослідження досить часто у неповнолітніх проявляються різноманітні ознаки відставання у психічному розвитку, а це в свою чергу, впливає на розуміння скоєного ними. Тому, головним завданням психолога під час проведення даного виду експертизи є встановлення таких характеристик:

1. визначення рівня інтелектуального та емоційно-вольового розвитку підлітка;

2. визначити індивідуально-типологічні особливості особистості підлітка;

3. визначити мотиваційні лінії поведінки, які дозволять розкрити внутрішню картину злочину;

4. ретельно проаналізувати рівень самосвідомості досліджуваного [5].

Важливим є те, що психолог повинен опрацювати інформацію про умови життя підлітка, правосвідомість, самооцінку, виховання, захоплення, оточення. Також, важливу інформацію для слідства несуть ті характеристики, які психолог може визначити за допомогою методу інтерв'ю. Тобто, мета вчинення даного правопорушення підлітком, співвідношення мети і засобів досягнення, які загалом використовує підсудний підліток. І зокрема, стійкість мети і її визначеність під час скоєння певного злочину [5, с.187].

Для судово-психологічної експертизи індивідуально-психологічних особливостей особистості характерне складання психологом психологічного портрету злочинця, яке, в свою чергу, допоможе зрозуміти психологічний механізм вчинення даного правопорушення, і як наслідок - правильно прийняти рішення судом по даній справі.

Даний вид СПЕ проводиться за певних обставин, до яких відносимо:

1. коли під час дослідження психологом матеріалів справи, виникають сумніви про особу підсудного;

2. коли потрібен аналіз мотивації, мотивів поведінки підсудного, як важливих обставин, що характеризують особу підсудного;

3. коли необхідно дослідити конкретні чи окремі психологічні особливості підсудного. До таких відносимо: імпульсивність, характер розумових рішень, ригідність, поведінку, тощо;

4. коли необхідно певною мірою інтерпретувати окремі дії досліджуваного з урахуванням його окремих інвідуально-психологічних характеристик [6, с.86-89].

Посмертна судово-психологічна експертиза перш за все проводиться стосовно осіб, котрі вчинили самогубство і коли потрібно розмежувати поняття самогубства і смерті в результаті нещасного випадку. Також необхідність проведення посмертної СПЕ може виникати і під час розслідування справ різних категорій, наприклад, самогубство військовослужбовця, відповідно цим повинен займатися військовий психолог [2].

Зрозуміло, що об'єктом даного виду експертизи є загибла особа і ця експертиза вирішує такі завдання:

· дослідження особистості загиблого, його індивідуальні та психологічні характеристики;

· дослідження психологічного стану загиблого під час скоєння суїциду, що передувало обставинам його смерті і чи, можливо, що саме ця обставина спровокувала самогубство;

· якщо виявлено психологічний стан, який спровокував вчинення суїциду, то потрібно дослідити причини і умови розвитку цього стану у загиблого [2].

Важливим є те, що фахівці цього напрямку визначили, що даний вид судово-психологічної експертизи є найбільш складним та відповідальним, бо психолог не має можливості провести очне дослідження матеріалів справи. З цього виділяємо наступне: матеріали справи даного виду експертизи повинні містити не лише свідчення оточуючих, близьких та рідних загиблого, а й його листи, записні книги, щоденники тощо. Психолог, досліджуючи ситуацію вчинення суїциду, повинен розуміти, що саме самогубство може мати парадоксальний характер вчинку. Тобто, загиблий саме так бачив вихід із, наприклад, важкої конфліктної ситуації, суперечки чи навіть помсти за кривду на рахунок нього [2].

Об'єктом дослідження психолінгвістичної експертизи є письмові документи в певній кримінальній справі. Також, даний вид судово-психологічної експертизи займається дослідженням встановлення авторства (почерковознавча експертиза). Досить цікавим є те, що експерти-психолінгвісти мають можливість встановити автора і друкованого тексту, а це вони можуть зробити, коли досліджують емоційний стан, індивідуальні характеристики даного тексту, порівнюючи його з певними примірниками. Це досить складний вид експертизи, проте, він досить актуальний у нашій країні, отже, є досить кваліфіковані психолінгвісти, психологи, котрі займаються цим видом судової експертизи [1].

Ознаки мови, які можуть встановити психолінгвістик ґрунтуються так:

1. звукові особливості (характерні для усного мовлення, є досить інформативними: вивчаємо темп, емоційність мовлення);

2. семантико-граматичні (вибір слів, конструкцій, характер їх виконання; міра виразності, організованість, правильність тексту);

3. категоріальні (спеціальні, територіальні, вікові, національні) [1].

Даний вид експертизи слід проводити після почеркознавчої і дані психолінгвістичної експертизи також використовуються судом як докази по матеріалах справи [1].

Виокремлюють судово-психологічну експертизу потерпілих у справах про сексуальні злочини. Існують певні підстави для призначення даного виду експертизи: малолітній вік та неповноліття; відомості про "провокуючу поведінку"; непослідовність, суперечливість показань усіх осіб, котрі причетні до скоєння даного злочину. Об'єктом даного виду СПЕ виступають такі особи: чоловіки, жінки, малолітні, неповнолітні жертви статевих злочинів. Тому до компетенції даного виду експертизи відносять оцінку своїх діянь підекспертного, який здатний психічно-здорово мислити, характер та оцінку злочинних дій, рівень здатності потерпілих чинити опір під час даної конкретної ситуації, дослідження інтелектуальних здібностей та індивідуально-психологічних особливостей [10].

Щоб якісно вирішувати питання по даному виду експертизи, потрібно ретельно зібрати усі матеріали, котрі доступні слідству, зібрати максимум інформації про поведінку постраждалих (можливо, провокуючу поведінку) та поведінку ґвалтівника. Проте, важливим під час проведення збору вище перерахованої інформації є необхідність виключення психологічно-травмуючих впливів на досліджуваних осіб [10].

Висновки з даного дослідження та перспективи проведення подальших розвідок у даному напрямку. На основі визначеної мети, котра полягала у дослідженні усіх складових судово-психологічної експертизи та залучені психологів і правоохоронців до спільної діяльності, було розкрито етапи проведення кожного із видів судово-психологічної експертизи. Охарактеризовано можливі шляхи співпраці під час досудового слідства між психологами та представниками правоохоронних органів, судочинства. На сьогоднішній день є досить важливою така співпраця, оскільки, це дозволить вдосконалювати як правову, судову так і психологічну служби в Україні. Подальші дослідження проблеми судово-психологічної експертизи вбачаємо в аналізі шляхів вдосконалення і валідизації видів даної експертизи.

Список використаних джерел

1. Абрамов В. Медична психологія: Навч. посібник для самопідготовки студентів / Центральний методичний кабінет з вищої медичної освіти; Донецький держ. медичний ун-т ім.М. Горького / Володимир Андрійович Абрамов (ред. ). - Донецьк: Каштан, 2003.

2. Бедь В.В. Юридична психологія: Навч. посіб. - Львів: "Новий Світ - 2000", К.: "Каравела", 2002.

3. За заг. ред.В.Г. Гончаренка. Експертизи в судовій практиці. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

4. Кікоть В.Я. Рибникова В.Ю. Юридична психологія (з основами загальної та соціальної психології).М., Закон і право, 2006.

5. Кудрявцев И.А. Судебно-психологическая експертиза. - М.: Юрид. лит. - 187 с.

6. Магдисюк Л.І. Методи роботи практичного психолога у суді. / Л.І. Магдисюк, Б.В. Павлова // Zbiуr artykuіуw naukowych z Konferencji Miedzynarodowej Naukowo Praktycznej (on - line) zorganizowanej dla pracownikуw naukowych uczelni, jednostek naukowobadawczych oraz badawczych z paсstw obszaru byіego Zwi№zku Radzieckiego oraz byіej Jugosіawii. (30.01.2018): Wydawca: Sp. z o. o. "Diamond trading tour". Warszawa, 2018. - S.86-89.

7. Магдисюк Л.І. Судово-психологічна експертиза в системі судової психології / Л.І. Магдисюк, Б.В. Павлова // Zbiуr artykuіуwnaukowych z Konferencji Miedzynarodowej NaukowoPraktycznej (on-line) zorganizowanej dla pracownikуw naukowych uczelni, jednostek naukowobadawczych oraz badawczych z paсstw obszaru byіego Zwi№zku Radzieckiego oraz byіej Jugosіawii. (30.11.2017): Wydawca: Sp. z o. o. "Diamond trading tour". Warszawa, 2017. - S.104-106.

8. Панасюк А.Ю. Судебная психология: Избранные лекции. - М.: Норма, 2007.

9. http://textbooks.net.ua/content/view/4463/38/

10. http://um. co.ua/3/3-3/3-35355.html

Размещено на Allbest.ru