Громадський контроль за дотриманням трудового законодавства: науково-правовий аспект

Віктор Костюк

У цій статті розкриваються нитання щодо сутності, ознак та видів громадського контролю за дотриманням трудового законодавства. Підкреслено основоноложну роль інститутів громадянського суснільства у здійсненні громадського контролю. Проведено системний аналіз ноложень нравової доктрини, актів законодавства з нитань громадського контролю за дотриманням трудового законодавства. Акцентовано увагу на особливості громадського контролю нрофснілок, трудових колективів, громадських об'єднань, у тому числі громадських організацій інвалідів. Підготовлено висновки та нронозиції.

Ключові слова: інститут громадянського суснільства; громадський контроль; трудове законодавства; трудові нрава; громадські об'єднання; громадські організації інвалідів.

В этой статье раскрываются вопросы сущности, признаков и видов общественного контроля за соблюдением трудового законодательства. Подчеркнуто основополагающую роль институтов гражданского общества в осуществлении общественного контроля. Проведен системный анализ положений правовой доктрины, актов законодательства по вопросам общественного контроля за соблюдением трудового законодательства. Акцентировано внимание на особенности общественного контроля профсоюзов, трудовых коллективов, общественных объединений, в том числе общественных организаций инвалидов. Подготовлено выводы и предложения.

Ключевые слова: институт гражданского общества; общественный контроль; трудовое законодательства; трудовые права; общественные объединения; общественные организации инвалидов

The article deals with issues of meaning, features and kinds if public control over observance of labor legislation. The fundamental role of public society institutes in public control accomplishing is underlined. In this context, the intensification of public control over labor legislation must play important role. A systematic analysis of the legal doctrine, legislation on public control over observance of labor legislation. Attention is focused on the features of public control of trade unions, labor groups, community associations, including NGOs disabled. The conclusion of importance of labor legislation on public control improvement has been made.

Key words: civil society; public control; labor legislation; labor rights; associations of disabled people.

Просування України но шляху демократичних реформ, розвитку громадянського суснільства засвідчує важливість нродовження сучасного реформування трудового законодавства у нанрямі носилення механізмів реалізації та гарантування соціальних нрав особи. Як відомо, Конституція України [1] визначаючи Україну як демократичну, соціальну та нравову державу, декларує, ттто нрава і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і снрямо- ваність діяльності держави. Насам- неред, це стосується трудових нрав людини, які нокликані забезнечити і гарантування достатній життєвий рівень. Право на нрацю, яке визначає Основний Закон України (ст. 43) включає можливість особи заробляти собі на життя нрацею, яку вона вільно обирає або на яку вільно ногоджується [2, с. 7-8 та ін.]. У такому контексті важлива роль відводиться нроблемам тодо носилен- ня громадського контролю за дотриманням трудового законодавства. Головним чином, це нов'язано із настунними чинниками: но-нерше, у розвиненому демократичному сусні- льстві громадський контроль є ключовим організаційно-нравовим інструментом внливу на державу та її інститути; но-друге, громадський контроль снрямований на носилення державного нагляду та контролю у сфері нраці; но-третє, через громадський контроль суснільство внливає на сферу нраці і, зокрема, трудових відносин, забезнечуючи їх сталість та стабільність; но-четверте, громад- с ь кий контроль нокликаний снрияти належній реалізації, гарантуванню, нравовій охороні трудових нрав, гарантій і нільг нрацівників; но- н'яте, громадський контроль снрямований на забезпечення сталості та стабільності трудового законодавства, актів соціального партнерства, локальних правових актів у сфері праці; по-шосте, громадський контроль сприяє забезпеченню юридичної відповідальності правопорушників у сфері праці. Водночас, буде доречним наголосити на тому, що питання громадського контролю у сфері праці чітко невирішене у законодавстві України. Як відомо, Кодекс законів про працю України [3] (далі - «КЗпП») та інші акти трудового законодавства містять достатньо загальні вимоги з зазначених питань, хоча у ньому міститься окрема глава XVlIl «Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю» (ст. ст. 259-265). У цій главі міститься норма за якою громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання. Що ж стосується положень, які б регламентувати питання щодо поняття, ознак та обсягу громадського контролю за дотриманням трудового законодавства України, то вони відсутні. Проект Трудового кодексу (далі - «ТК») [4], який знаходиться на розгляд у Верховній Раді України також чітко не визначає питань громадського контролю.

Метою даної науково-теоретичне дослідження сутності, ознак та видів громадського контролю за дотриманням трудового законодавства України у новітніх умовах сьогодення. Буде доречним підкреслити, що у юридичній літературі зазначені питання частково досліджувалися у працях таких вчених-юристів як: В. С. Венедіктов, С. В. Венедіктов, І. В. Зуб, М. І. Іншин, В. В. Лазор, Л. І. Лазор, А. Р. Мацюк, П. Д. Пилипенко, С. В. Попов, С. М. Припипко, О. І. Процевський, В. І. Щербина, Ю. М. Щотова, Н. М. Хуторян, О. М. Ярошенко та інші. Поділяючи концептуальні підходи цих та інших вчених щодо необхідності розвитку громадського контролю у сфері праці, в умовах сьогодення, коли відбувається складний етап подальшої розбудови в Україні основ громадянського суспільства, подолання наслідків фінансово-економічної кризи, об'єктивної необхідності реформування сфери трудових відносин, нагальності новітньої кодифікації означена проблематика набуває особливої актуальності та важливості.

Загальні конституційні засади громадського контролю випливають із змісту Конституції України (ст. 36) у якій передбачено, що громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Насамперед, слід підкреслити, що у юридичній літературі поняття контролю за дотриманням законодавства України про працю трактується як діяльність спеціально уповноважених органів по спостереженню за функціонуванням підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів, власників, уповноважених ними органів та посадових осіб з метою: отримання об'єктивної, достовірної інформації про їх функціонування; застосування заходів щодо попередження правопорушень; надання допомоги у поновленні законності й дисципліни; встановлення причин та умов, що с прияють порушенню вимог правових приписів; прийняття заходів щодо притягнення до юридичної відповідальності винних осіб [5, с. 16]. Такий підхід вартий уваги, оскільки спрямований та дотриман- н я актів трудового законодавства, прав та інтересів суб'єктів трудових правовідносин. Також вченими розглядається контроль за дотриманням законодавства про працю як самостійна або зовнішньо ініційована діяльність спеціально уповноважених державних або недержавних органів по спостереженню за функціонуванням підприємств, установ, організацій, яка спрямована на отримання фактичних даних щодо об'єктів контролю; застосування заходів щодо попередження правопорушень; надання допомоги у поновленні законності й дисципліни; встановлення причин та умов, що сприяють порушенню вимог правових приписів; прийняття заходів щодо притягнення до юридичної відповідальності винних осіб. Органи, що здійснюють контроль за дотриманням трудового законодавства поділяються на дві групи: державні і громадські [6, с. 15 ]. Таким чином, громадський контроль - це одним із видів контролю у суспільстві та держави, виходячи із пріоритетів їхнього розвитку. Т. О. Наливайко, досліджуючи сутність громадського контролю наголошує на тому, що він являє собою механізм підтримання соціальної рівноваги і впливу на процеси саморегуляції суспільства вдосконалюється разом із позитивними соціальними змінами, що відбуваються в суспільстві. Цей інститут покликаний регламентувати й консолідувати діяльність усіх соціальних суб'єктів суспільства, забезпечуючи його стале, рівномірне й стабільне функціонування і соціальний розвиток. Через громадський контроль здійснюється цілеспрямований та дієвий вплив соціальних суб'єктів на поведінку агентів соціальної взаємодії [7, с. 12]. З правової точки зору, громадський контроль - це механізм впливу суспільства та усі суспільно- правові явища. У трудовому праві, основоположною метою громадського контролю є: 1) дотримання трудових прав та інтересів працівників; 2) дотримання актів трудового законодавства. громадський контроль трудове законодавство

Отже, громадський контроль за дотриманням трудового законодавства - це специфічна діяльність уповноважених інститутів громадянського суспільства щодо відстеження та попереджувального організаційно- правового впливу на відповідних учасників правовідносин у сфері праці з метою дотримання актів трудового законодавства, у тому числі трудових прав та інтересів працівників. Основними ознаками громадського контролю за дотриманням трудового законодавства є наступні: 1) спрямований на дотримання актів трудового законодавства, у тому числі трудових прав та інтересів працівників; 2) провадиться уповноваженими інститутами громадянського суспільства (професійні спілки, громадські об'єднання, трудові колективи (колективи працівників), працівники тощо); 3) громадський контроль проводиться у формах: відсте- ження або попереджувального організаційно-правового впливу ( подача звернень, заяв, скарг до відповідних органів влади); 4) не тягне обов'язкових негативних наслідків щодо правопорушників у сфері праці; 5) спрямований на посилення державного нагляду (контролю) у сфері праці.

З огляду на наявний міжнародний та національний досвід, провідна роль у забезпеченні громадського контролю за дотриманням трудового законодавства належить професійним спілкам.

Принагідно нагадати, що Основний Закон України (ст. 36) передбачає, що громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Також норми Конституції України визначають, що обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

У розвиток Конституції України, КЗнП України встановлює, що громадяни України мають нраво на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати нро- фесійні снілки з метою нредставниц- тва, здійснення і захисту своїх трудових та соціально-економічних нрав та інтересів, встунати до них та виходити з них на умовах і в норядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі нрофесійних снілок. Держава визнає нрофесійні снілки новноваж- ними нредставниками нрацівників і захисниками їх трудових, соціально- економічних нрав та інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцем або уновноваженим ним органом, а також з іншими об'єднаннями громадян (ст. 243).

Теоретико-нравовий аналіз но- ложень КЗнП та Закону України «Про нрофесійні снілки, їх нрава та гарантії діяльності» [8], дає нідстави констатувати, що нрофесійні снілки здійснюють громадський контроль за дотриманням трудового законодавства, шляхом виконання настунних новноважень у сфері нраці: 1) захищати нраво громадян на нрацю; 2) укладати та контролювати виконання колективного договору, звітує нро його виконання на загальних зборах трудового колективу, звертається з вимогою до відновідних органів нро нритягнення до відновідаль- ності носадових осіб за невиконання умов колективного договору; 3) разом з роботодавцем або уновноваже- ним ним органом вирішувати: нитан- ня занровадження, нерегляду та змін норм нраці; нитання онлати нраці нрацівників, форм і систем онлати нраці, розцінок, тарифних сіток, схем носадових окладів, умов занрова- дження та розмірів надбавок, донлат, нремій, винагород та інших заохочувальних, комненсаційних винлат; нитання робочого часу і часу відно- чинку, ногоджує графіки змінності та надання віднусток, занровадження нідсумованого обліку робочого часу, дає дозвіл на нроведення надурочних робіт, робіт у вихідні дні тощо; ни- тання соціального розвитку ніднри- ємства, ноліншення умов нраці, ма- теріально-нобутового, медичного обслуговування нрацівників; 4) брати участь у: а) розробленні та здійсненні державної нолітики у галузі трудових відносин, онлати нраці, охорони нраці, соціального захисту, у тому числі шляхом внесення нроно- зицій до нроектів законів, інших нормативно-нравових актів з нитань формування та реалізації державної соціальної та економічної нолі- тики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин; б) внесення нронозицій суб'єктам нрава законодавчої ініціативи і від- новідним державним органам нро нрийняття або внесення змін до законів і інших нормативно- нравових актів з нитань формування та реалізації державної соціальної та економічної нолітики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин; в) участі у розгляді органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також роботодавцями, їх об'єднаннями, іншими об'єднаннями гром адян своїх нронозицій; г) ного- дження занровадження роботодавцем форм і систем онлати нраці, норм нраці, розцінок, тарифних сіток, схем носадових окладів, умов за- нровадження та розмірів надбавок, донлат, нремій, винагород та інших заохочувальних, комненсацій- них і гарантійних винлат, якщо колективний договір не було укладено; г)вирішенні соціально-економічних нитань, визначенні та затвердженні нереліку і норядку надання нраців- никам соціальних нільг; д) розробленні нравил внутрішнього трудового рознорядку ніднриємства, установи або організації; е) брати участь у розслідуванні нещасних винадків, нро- фесійних захворювань і аварій, у роботі комісії з нитань охорони нраці; 5) нредставляти інтереси нрацівників за їх дорученням нід час розгляду індивідуальних трудових снорів та у колективному трудовому снорі, сприяти його вирішенню; 6) приймати рішення про вимогу до роботодавця або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», законодавство про працю, ухиляється від участі в переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов'язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори; 7) надавати згоду або відмовляти в наданні згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця або уповноваженого ним органу з працівником, який є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі та організації, у випадках, передбачених законом; 8) здійснювати громадський контроль за виконанням роботодавцем або уповноваженим ним органом законодавства про працю та про охорону праці, за забезпеченням на підприємстві, в установі, організації безпечних та нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правильним застосуванням установлених умов оплати праці, вимагає усунення виявлених недоліків, у тому числі за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту; 10) проводити незалежну експертизу умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам з питань охорони праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві та давати свої висновки про них; 11) вносити роботодавцям, органам державної влади та місцевого самоврядування подання про усунення порушень актів трудового законодавства; 12) інші повноваження.

У контексті сьогодення, коли професійні спілки не набули суттєвого поширення в Україні, очевидною є проблема здійснення громадського контролю за дотриманням трудового законодавства зі сторони інших суб'єктів, зокрема таких як трудові колективи (колективи працівників) та громадські об'єднання. До того ж, законодавство про професійні спілки залишається фрагментарним і декларативним, не стимулюючим до активних дій у напрямку громадського контролю за дотриманням трудового законодавства.

Трудові колективи (колективи працівників) як специфічні добровільні об'єднання працівників певного роботодавця провадять громадський контроль за дотриманням трудового законодавства. Це пов'язано із об'єктивною необхідністю представництва та захисту ними трудових прав та інтересів працівників. КЗпП Україні та інші акти трудового законодавства достатньо поверхово визначають зміст їх правосуб'єктності у сфері праці, що значно послаблює їх роль та значення для організації громадського контролю. До того і у юридичній літературі не має одностайності щодо доцільності функціонування таких суб'єктів трудового права [9, с. 22-23], [10, с. 16-17]. Очевидно, що ці питання на перспективу має визначити майбутній ТК, системно та глибинно окреслюючи питання правосуб'єктності трудового колективу, напрями здійснення громадського контролю за дотриманням трудового законодавства.

Окреме місце у системі громадського контролю за дотриманням трудового законодавства посідають громадські об'єднання. За змістом Закону України «Про громадські об'єднання» [11] громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суснільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. При цьому, громадське об'єднання за організаційно- правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. З правової точки зору, для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право:вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі); звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами; одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації; брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя; проводити мирні зібрання; здійснювати інші права, не заборонені законом. Як приклад можна привести діяльність по здійсненню громадського контролю громадських організацій інвалідів. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Украї- ні»[12] встановлює, що громадські організації інвалідів, їх спілки створюються з метою забезпечення рівних прав і можливостей інвалідів та їх соціального захисту, виявлення, усунення перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб таких осіб, у тому числі стосовно доступу їх нарівні з іншими громадянами до об'єктів фізичного оточення, транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту, надання соціальних послуг, залучення інвалідів до суспільної діяльності, здійснення громадського контролю за дотриманням прав інвалідів, представництва їхніх інтересів та усунення будь-яких проявів дискримінації стосовно інвалідів та мають право користуватися пільгами і преференціями, передбаченими законодавством. Представники всеукраїнських громадських організацій інвалідів, їх спілок залучаються (за їх зверненням) до складу колегій і кон- сультативно-дорадчих органів

центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Крім того, центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні подавати допомогу і сприяти громадським організаціям інвалідів в їх діяльності. Таким чином, громадські організації, у межах визначених статутом, може здійснювати громадський контроль з питань дотримання законних трудових прав та інтересів своїх членів.

Враховуючи вищезазначене, з метою посилення трудових прав та інтересів працівників, неухильного дотримання актів трудового законодавства України, доцільно було б: 1) внести системні зміни до КЗпП України щодо закріплення поняття, ознак та видів громадського контролю за дотриманням трудового законодавства, його адекватної координації; 2) доопрацювати проект ТК у якому закріпити поняття, ознаки і види громадського контролю за дотриманням трудового законодавства, його адекватної координації.

Список використаних джерел

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - С. 141.

2. Попов С. В. Правовий механізм реалізації конституційного нрава на нрацю в сучасних умовах: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.05 / С. В. Понов ; Ін-т держави і нрава ім. В. М.Корецького НАН України. - К., 2010. - 32 с.

3. Кодекс законів нро нрацю України від 10 грудня 1971 року № 322-VII // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1971. - № 50. - Ст. 375.

4. Трудовий кодекс: Закононроект від 27.08.2013 р., реєстр. № 2902// Електронний ресурс]: http://w1.c1.rada.gov.ua.

5. Попович Є. М. Нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Є. М. Понович ; Над. ун-т внутр. снрав. - Х., 2003. - 20 с.

6. Замченко А. О. Принцини нагляду та контролю за дотриманням законодавства нро нрацю України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.05 / А. О. Замченко ; Харк. нац. ун-т внутр. снрав. - Х., 2008. - 20 с.

7. Наливайко Т. В. Громадський контроль в Україні як інститут громадського суснільства: теоретико-нравовий аснект: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Т. В. Наливайко; Львів. держ. ун-т внутр. снрав. - Л., 2010. - 15 с.

8. Про нрофесійні снілки, їх нрава та гарантії діяльності: Закон України від 15 вересня 1999 року №1045-XIV// Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 45. - Ст. 397.

9. Пилипенко П. Д. Проблеми теорії трудових нравовідносин в умовах нереходу України до ринкової економіки: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.05 / П. Д. Пилиненко ; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - Х., 2001. - 36 с.

10. Чанишева Г. І. Колективні відносини у сфері нраці: теоретичні та нрактичні нроблеми нравового регулювання: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.05 / Г. І. Чанишева ; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - Х., 2002. - 38 с.

11. Про громадські об'єднання: Закон України від 22 березня 2012року № 4572- VI// Відомості Верховної Ради України. - 2013. - №1. - Ст. 1.

12. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21 березня 1991 року №875-XII// Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 21. - Ст. 252.

Размещено на Allbest.ru