Новий закон про боротьбу з відмиванням коштів: аналіз сутності та мети правового регулювання

Ключові положення антилегалізаційного Закону України. Оцінка ступеню досягнення мети його правового регулювання та розробка пропозицій щодо подальших кроків для удосконалення національної системи запобігання відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.02.2019
Размер файла 15,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Новий закон про боротьбу з відмиванням коштів: аналіз сутності та мети правового регулювання

Чотири роки назад - у 2010-му році було суттєво оновлено національне законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Прийнято нову редакцію Закону [1], змінено підзаконне нормативно-правове регулювання.

У жовтні цього року сталась не менш важлива подія - Верховною Радою України прийнято новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» [2], що беззаперечно надасть поштовх до подальшої розбудови системи боротьби з відмиванням коштів.

Проект цього Закону був зареєстрований у Парламенті лише 12 вересня поточного року, вже 7 жовтня був прийнятий в першому читанні за основу, а через тиждень - 14 жовтня у другому читанні та в цілому як Закон. Це неймовірно швидке і безпрецедентне прийняття

Верховною Радою подібного роду законодавчої ініціативи, адже (із преамбули Закону) Закон спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної бази даних для надання правоохоронним органам України та іноземних держав можливості виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов'язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.

Іншими словами - це заходи фінансового моніторингу, які провадяться на всіх фінансових ринках, ринку цінних паперів, ринках не фінансових професій і занять, правоохоронними та контролюючими органами, - і носять у взаємозв'язку подекуди суперечливий характер

Вивченням та аналізом законодавчих аснектів організації системи фінансового моніторингу займалась значна кількість науковців та практиків, серед яких можна відзначити нраці Ковальчука А.Т., Користіна, О.Є., Матіоса А.В., Усатого Г.А., Чубенка А.Г. та ін. При цьому, незважаючи на достатню нроробленість порушеної тематики, аналіз нового Закону у цій сфері [2] через його нещодавнє прийняття ще не проводився взагалі. Тому, нроведене дослідження є актуальним і своєчасним, та, напевне, може задовольнити наявний інформаційний попит для подальших наукових дискусій.

Метою цієї статті є аналіз ключових ноложень нового антилегалізаційного Закону України, надання оцінки ступеню досягнення мети його правового регулювання та розробка пропозицій щодо нодальших кроків для удосконалення національної системи занобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Багато науковців та нрактиків задавались занитаннями щодо ступеню винравданості законодавства з нитань фінансового моніторингу, ще ночинаючи із 2002-го року - з часу прийняття нершого Закону у цій сфері [3]. Адже, одночасно із урегульованістю цих суснільних відносин, держава отримала інший негативний результат - нокладання на приватний сектор до цього невластивих обов'язків щодо звітування державі про підозрілі операції своїх клієнтів.

Зустрічаються думки, що передбачені Законом механізми реалізації міжнародних вимог у цій сфері є надмірними і непропорційними (з огляду на ризики та характер суспільної небезпеки, задля попередження якої він запроваджується, та неможливість нід час їх застосування належного забезнечення конституційних прав і свобод людини і громадянина), не враховують конституційної моделі організації влади в Україні і певною мірою виходять за межі міжнародно-правових зобов'язань України.

Критика цієї сфери законодавства доходить навіть до того, що утверджуються нозиції, що відтворення окремих універсальних ноложень міжнародних угод або їх розширена інтернретація без урахування вимог законодавства України не враховує вимог статті 3 Конституції України [4], за якою нрава і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження та забезнечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Насамперед це стосується реалізації вимог статті 32 Конституції України [4], оскільки як новим Законом, так і його попередниками, нрононується нокласти обов'язок щодо збору нерсональної інформації, обсяг і межі якої законом вичернно не визначені, на суб'єктів нервинного фінансового моніторингу (якими є банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи, нрофесійні учасники фондового ринку, нлатіжні організації, нотаріуси, адвокати, аудитори та ін.).

Критичних ударів зазнають ці норми і тому, що ноложеннями Закону, окрім часткового нокладення функцій держави щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, на суб'єктів недержавного сектору та за їх рахунок, невною мірою легалізується здійснення но суті онеративно-розшукової діяльності приватними особами. Наприклад, шляхом збору інформації нро фінансовий стан клієнтів, їх ідентифікаційні дані, ризикові фінансові операції - та надання такої інформації до нідрозділу фінансової розвідки (Держфінмоніторингу).

На нашу думку, захист національної безпеки та економічного добробуту громадян і держави повинен базуватись, інколи, і не на зовсім безспірних засадах.

Локомотивом для розробки такого законодавства в Україні, а також для постійного (подальшого) його удосконалення є міжнародні зобов'язання, які наша Держава гарантує, як член Організації Об'єднаних Націй. Це дотримання Стандартів Груни з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

16 лютого 2012 року на Пленарному засіданні FATF схвалено останню редакцію оновлених Рекомендацій FATF [5].

Новий Закон прийнято в першу чергу для імплементації цих міжнародних стандартів. Однак, не слід забувати і те, що метою його прийняття є і виконання домовленостей в рамках угоди «стенд-бай» (SBA) з Міжнародним валютним фондом та урахування пропозицій до національного законодавства експертів Комітету Ради Єврони з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) [6].

Закон підтримано в рамках антикорупційних ініціатив Уряду та нідтверджує євронейський вибір розвитку нашої держави.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону, що розміщена на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, [7] Законом пропонується комнлексно удосконалити національне законодавство в сфері фінансового моніторингу за такими напрямками:

- запровадження національної оцінки ризиків системи фінансового моніторингу та удосконалення ризикорієнтовного підходу;

- виокремлення заходів щодо боротьби із фінансуванням розно- всюдження зброї масового знищення;

- зміни до підходу щодо визначення предикатних злочинів (включення податкових злочинів до предикатних);

- вдосконалення законодавчих аспектів, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- зміни до Кримінального нроце- суального кодексу України (щодо нідслідності злочинів з легалізації);

- здійснення фінансового моніторингу щодо національних публічних діячів та носадових осіб міжнародних організацій;

- встановлення норогу для міжнародних грошових нереказів;

- зняття норогових сум для здійснення фінансового моніторингу ріелторами та нотаріусами;

- виключення осіб, які здійснюють онерації з готівковими коштами на суму нонад 150000 грн., з числа суб'єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок введення обов'язкового моніторингу таких онерацій банківськими установами;

- ноліншення нроцедури зуни- нення фінансових онерацій.

Безумовно всі вище нерелічені новели нотрібні та актуальні в сьогоденних умовах. Навряд чи хтось буде вдаватись у сунеречку щодо доцільності вдосконалення якості розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або ж здійснення моніторингу фінансових онерацій національних нублічних діячів.

Закон дійсно комнлексно вирішує ноставлену неред ним мету правового регулювання, так як одночасно вносить зміни до низки інших законодавчих актів, серед яких Цивільний, Кримінальний, Кримінальний нроцесуальний Кодекси та Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про страхування», «Про кредитні снілки», «Про боротьбу з тероризмом», «Про громадські об'єднання», «Про виконавче провадження», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про нотаріат» та ін.

Майже всі норми нового Закону но своїй сутності є нормами, які винливають із попереднього Закону нро боротьбу з відмиванням, та зумовлені необхідністю впровадження міжнародних стандартів у цій сфері.Публічне право № 4 (16) (2014)

Тому, діяльність суб'єктів первинного фінансового моніторингу щодо збору інформації про свого клієнта є необхідним чинником для виявлення підозрілих фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з відмиванням коштів або фінансуванням тероризму. Крім того, ця інформація потрібна суб'єкту для проведення оцінки ризиків діяльності таких осіб.

Слід підкреслити, що Закон не змінює існуючі на сьогоднішній день принципи роботи суб'єктів первинного фінансового моніторингу, а навпаки конкретизує їх, уточнює та упорядковує.

Однак, незважаючи на позитивний ефект захищеності економічної безпеки та добробуту суспільства, якого вже вдалося досягнути прийнятим Законом, завжди є що удосконалювати далі.

В першу чергу це стосується розробки нової підзаконної бази нормативних актів, спрямованої на реалізацію Закону. Це нові акти Кабінету Міністрів України, суб'єктів державного фінансового моніторингу, правоохоронних органів.

Незважаючи на те, що реалізація Закону напряму не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, однак у разі створення, наприклад, реєстру національних публічних діячів - можливі додаткові витрати. Це ж відноситься і проведення національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму.

І найголовніше - слід розпочинати роботу щодо розробки проекту нової Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року, оскільки чинна Стратегія стосується періоду до 2015 року [8]. Цей документ має стати орієнтиром для розв'язання ключових проблем шляхом об'єднання зусиль державних органів і приватного сектору для удосконалення національної системи запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

На нашу думку, окремо слід акцентувати увагу на необхідності опрацювання питання щодо відмови від обов'язкового фінансового моніторингу та поступового переходу на використання ризик-орієнтованого підходу при здійсненні заходів із звітування про підозрілі фінансові операції.

Відповідно, слід вже зараз ропо- чати розробки нового бачення концепції фінансового моніторингу, для того, щоб не просто приймати нові закони для імплементації міжнародних стандартів, а самим на базі власних винаходів вносити пропозиції для розробки таких світових стандартів.

Однак, всі ці застереження не зменшують важливості події прийнятого нового Закону [2]. Звісно Закон не є панацеєю від легалізації «кримінальних» активів або ж фінансування тероризму. Ефективність роботи учасників національної системи фінансового моніторингу, хоч і залежить прямо від належного правового регулювання, але може й піддаватись впливам інших чинників (в т.ч. корупціоногенних). Тому реальний соціальний ефект від прийняття цього Закону за найскромнішими оцінками варто очікувати не раніше року після набрання ним чинності.

Досягнуту ефективність зможуть оцінити експерти Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), які будуть оцінювати Україну на предмет дотримання міжнародних стандартів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму [9].

Тому державним органам та приватному сектору рівнозначно слід не тільки розуміти дух прийнятого Закону, а й показати високу ефективність його правозастосування.

Список використаних джерел

правовий закон злочинний відмивання

1. Про внесення змін до Закону України «Про занобігання та нротидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»: Закон України, від 18 травня 2010 р. № 2258 // Голос України. - 2010. - № 93.

2. Про занобігання та нротидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розновсюдження зброї масового знищення: Закон України, від 14 жовтня 2014 р. № 1702-V11 // Голос України. - 2014. - № 216.

3. Про занобігання та нротидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України, від 28 листонада 2002 р. № 249-IV // Урядовий кур'єр. - 2002. - № 231.

4. Конституція України, від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

5. Міжнародні стандарти з нротидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і розновсюдженню зброї масового знищення: [Електронний ресурс]. - Режим достуну: http:// www.sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/2012/22.03.2012/1.pdf

6. Урядом схвалено ключовий нроект Закону в сфері боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму: [Електронний ресурс]. - Режим достуну: http://www.sdfm.gov.ua/news.php?news_id=2654&lang=uk&archived=1

7. Проект Закону нро занобігання та нротидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розно- всюдження зброї масового знищення: [Електронний ресурс]. - Режим достуну: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52162

8. Про схвалення Стратегії розвитку системи занобігання та нротидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму на неріод до 2015 року: рознорядження Кабінету Міністрів України, 9 березня 2011 р. № 190-р // Урядовий кур'єр. - 2011. - № 88.

9. Офіційний веб-сайт Комітету Ради Єврони з оцінки заходів нротидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL): [Електронний ресурс]. - Режим достуну: http://www.coe.int/t/dghl/monitoring/moneyval/

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.