Виявлення ознак економічних злочинів у процесі досудового слідства
Суть практичної діяльності слідчого зі встановлення обставин вчинення злочину та пізнавальної, під час якої аналізуються, отримані в ході роботи дані та приймається відповідне рішення. Способи виявлення економічних злочинів у процесі досудового слідства.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.02.2019 |
| Размер файла | 26,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 343.985
Харківського національного університету внутрішніх справ
ВИЯВЛЕННЯ ОЗНАК ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ У ПРОЦЕСІ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА
Т.І. САВЧУК
Для економічних злочинів характерне вчинення комплексу взаємопов'язаних злочинних дій, кожна з яких може містити ознаки закінченого злочину, спрямованого на досягнення основної мети. Тож у процесі досудового слідства може виявитись цілий ланцюг злочинних дій, які були необхідними умовами вчинення основного злочину або способами його приховання тощо. Досить часто ознаки таких злочинів виявляються саме слідчими у процесі досу- дового слідства. Так, слідчим можуть бути виявлені дані, які свідчать: 1) про новий епізод злочинної діяльності підозрюваного; 2) про злочин, учинений іншою особою, співучасником;
3) про інші злочини, за допомогою яких, можливо, відбувалась підготовка або приховання основного злочину.
Окремі аспекти виявлення злочинів у процесі досудового слідства були предметом дослідження В. Н. Григорьєва, В. І. Зажицького, В. С. Зеленецького, В. С. Ігнатко та ін. Однак проблеми виявлення саме економічних злочинів під час досудового слідства залишилися поза увагою і тому потребують вирішення. Отже, метою цієї статті є виокремлення особливостей та визначення способів і засобів виявлення економічних злочинів під час досудо- вого слідства.
Діяльність слідчого з розслідування злочинів носить пізнавальний характер. Цей пізнавальний аспект виявляється в доказуванні з кримінального провадження. Так, Р. Ю. Саво- нюк визначає доказування в досудовому слідстві як регламентовану кримінально-процесуальним законом пізнавально-практичну діяльність слідчого за участю інших суб'єктів кримінального процесу зі збирання (закріплення), дослідження (перевірки), оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини в кримінальній справі [1, с. 7]. Тобто доказування складається з двох видів діяльності: практичної діяльності слідчого зі встановлення обставин вчинення злочину та пізнавальної (теоретичної), під час якої аналізуються, оцінюються отримані в ході практичної діяльності дані та приймається відповідне рішення. Тому в процесі доказування обставин кримінального провадження слідчим можуть бути виявлені дані, що містять ознаки інших злочинів. Зважаючи на двоякий характер доказування, виявлення ознак нових злочинів здійснюється двома способами: 1) під час проведення слідчих (розшу- кових), негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій; 2) під час аналізу та оцінки даних з кримінального провадження.
Виявлення ознак нових злочинів під час проведення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій - це практична діяльність слідчого, яка здійснюється в ході слідчої чи іншої процесуальної дії поряд зі збиранням та перевіркою доказів з кримінального провадження. А виявлення ознак нових злочинів під час аналізу та оцінки даних з кримінального провадження - це розумова діяльність слідчого, спрямована на дослідження різного роду інформації: отриманої під час слідчих та процесуальних дій; наданої опе- ративно-розшуковими підрозділами та будь- якої іншої.
Так, у процесі досудового слідства, з метою встановлення істини слідчим проводиться ряд процесуальних та слідчих дій. Метою проведення слідчих дій є отримання доказової інформації з кримінального провадження. Однак поряд із цією інформацією може бути виявлена інформація, що свідчить про ознаки вчинення нового злочину. Або ті самі дані, які є доказами у кримінальному провадженні, містять ознаки іншого злочину.
Перелік слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій регламентований кримінальним процесуальним законодавством. Враховуючи характерні особливості економічних злочинів, можна констатувати, що найчастіше дані, які містять ознаки вчинення нового злочину, отримують під час проведення допитів, обшуків, вилучення та оглядів документів.
Кримінальне процесуальне законодавство передбачає допит підозрюваного, свідка, потерпілого, експерта та обвинуваченого.
Показання підозрюваного у вчиненні економічного злочину є найбільш інформативними і мають вагоме значення у виявленні нових злочинів. Адже, зважаючи на механізм учинення економічних злочинів, ніхто не знає краще за осіб, які їх учинили, як відбувалась підготовка до злочину, яким способом він був вчинений та які заходи здійснювались для його приховання. Тому, як вказує А. Ф. Волобуєв, одержання правдивих і повних показань від підозрюваного (обвинуваченого) залежить від переконання цієї особи в необхідності (і вигідності для неї) розкаяння у вчиненні злочину, дачі правдивих свідчень і добровільного відшкодування заподіяних матеріальних збитків, що враховується судом під час винесення вироку. Зважаючи на таку особливість економічних злочинів, як вчинення їх переважно організованими злочинними групами, автор рекомендує в першу чергу допитувати співучасників, які відіграли другорядну роль, були втягнуті у злочинну групу (наприклад шляхом шантажу, обману) або знаходяться в неприязних відносинах з іншими членами ОЗГ, оскільки організатори злочину на допитах схильні заперечувати свою вину, давати неправдиві показання, наводячи різноманітні пояснення своїх неправомірних дій [2, с. 190-191].
Допити свідків є ефективними інструментами отримання доказів і, крім цього, отримання інформації про ознаки невідомих злочинів. Але, як зазначає О. С. Задорожний, у процесі допиту свідків за вказаними кримінальними справами слідчому необхідно враховувати можливість участі свідка у здійсненні фінансово-господарських операцій та його зацікавленості у наданні показань [3, с. 253].
Аналіз матеріалів кримінальних проваджень дає можливість виокремити кілька категорій свідків із кримінальних проваджень про економічні злочини: 1) службові особи та рядові працівники підприємства, що було використане для вчинення злочину; 2) службові особи контролюючих органів; 3) службові особи та рядові працівники підприємства, що потерпіло від злочину; 4) співробітники підприємств, які мали взаємовідносини з підприємством, що використане для вчинення злочину;
5) співробітники банківських установ, у яких здійснювалось розрахункове обслуговування;
6) інші особи, які можуть повідомити інформацію про вчинений злочин та особу підозрюваного (обвинуваченого).
Під час допиту слідчий аналізує показання допитуваних та співставляє їх з уже наявними доказами, тим самим визначає місце отриманих даних у сукупності інших. Слід зазначити, що найпозитивніші результати у виявленні даних про ознаки вчинення інших злочинів буде мати допит, у проведенні якого брав участь спеціаліст-економіст. Так, спеціаліст допоможе точніше зрозуміти допитуваного, який використовує спеціальну термінологію; роз'яснить слідчому порядок проведення та відображення фінансово-господарських операцій; допоможе сформулювати питання допитуваному, а також сам може ставити питання і викрити неправдиві свідчення допитуваного; допоможе встановити механізм учинення злочину та, по можливості, осіб, причетних до злочину, тощо.
Обшук на досудовому слідстві з економічних злочинів має вагоме значення у виявленні нових злочинів. Своєчасне проведення вказаної слідчої (розшукової) дії позбавляє злочинців можливості приховати або знищити документи, що мають значення для провадження про економічні злочини. Обшук визнається першочерговою слідчою (розшуковою) дією і зазвичай проводиться в офісах підприємства, за місцем проживання керівника підприємства, бухгалтера, на дачах, у гаражах, автомобілях підозрюваних осіб. Поряд з офіційними документами під час обшуку вилучаються документи неофіційного обліку (записні книжки, щоденники, чорнові записи тощо), заготовки підроблених документів, штампи, печатки, а також засоби оргтехніки, які використовуються для виготовлення підроблених документів [4, с. 106].
Вилучення документів у цій категорії кримінальних проваджень зазвичай проводиться у приміщеннях підприємства, яке використане для вчинення злочину (бухгалтеріях, приміщеннях керівників, архівах, складах); банківських установах; реєстраційних установах; приміщеннях підприємств-партнерів та інших установах залежно від обставин кримінальної справи.
Аналіз слідчої практики дозволяє виділити документи, які найчастіше вилучаються. Це, перш за все, установчі документи, ліцензії та патенти, різного роду договори, бухгалтерські та банківські документи, документи, що подаються до податкових органів, накази, розпорядження, ділова переписка, касові, транспортні та складські документи тощо.
Для правильного визначення переліку документів, що підлягають вилученню, та установ, де вони можуть знаходитися, слідчому, крім ознайомлення зі спеціальною літературою, доцільно використовувати допомогу спеціаліста. Найбільшими проблемами, які виникають під час роботи з документами у справах про економічні злочини, практичні працівники називають такі: складнощі у правильному визначенні кола фінансово-господарських документів, які підтверджують факти злочинних порушень; складнощі у правильному розумінні положень нормативних актів, якими встановлюється порядок ведення фінансово-господарської документації; складнощі у встановленні місцезнаходження документів.
Огляд вилучених документів є однією з першочергових слідчих (розшукових) дій. Кримінальним процесуальним кодексом України визначено, що метою огляду є: виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин злочину та інших обставин, що мають значення для справи. В. П. Корж рекомендує під час огляду документів звертати увагу на такі ознаки: неузгодженість записів, операцій, системи взаємопов' язаних техніко-економічних показників; невідповідність документів установленим вимогам; підписання документів не уповноваженими на це особами; неспівпадання реквізитів і тексту в різних екземплярах документів; необгрунтоване відкриття розрахункового рахунка господарюючому суб'єкту, який згодом отримав кредит; укладення договорів між кредитором та контрагентом, які неможливо виконати; явні ознаки матеріальних підробок, а також ознаки підробки в електронних документах [5, с. 296].
Результати, отримані під час проведення слідчого огляду документів, можуть бути використані для формування і перевірки версій, планування та проведення окремих слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшу- кових) дій або документального дослідження діяльності підприємства. Наприклад, безпосередній огляд бухгалтерських документів дозволяє: встановити осіб, які причетні до оформлення, підписання документів та виконання зазначених у документах фінансово-господарських операцій; встановити зміст фінансово-господарських операцій; визначити перелік документів, за допомогою яких можлива перевірка фактичного виконання фінансово-господарських операцій; визначити перелік документів, які підлягають вилученню; визначити перелік суб'єктів підприємництва, з якими необхідно провести зустрічні звірки; визначити необхідні для проведення експертні дослідження документів (почерку, підпису, автора та виконавця) [6, с. 163].
Велике значення у виявленні злочинів під час досудового слідства відіграє вивчення та оцінка слідчим такого документа, як акт ревізії чи перевірки. М. Г. Щербаковський та А. А. Кравченко зазначають, що акт ревізії (перевірки) оцінюється слідчим з точки зору вказівки в ньому конкретних фактів порушення фінансово-господарської діяльності підприємства та діяльності конкретних посадових осіб; обґрунтованості виявлених порушень із посиланням на первинні та звідні обліково- бухгалтерські документи [7, с. 52]. Аналізуючи акт ревізії (перевірки), слідчий може виявити нові злочинні порушення в діяльності підприємства, виявити злочинні зв'язки підприємства, що перевіряється, з іншими суб'єктами підприємницької діяльності та дійти висновку про необхідність проведення зустрічних ревізій на інших підприємствах.
У провадженнях про економічні злочини слід звернути особливу увагу на вивчення документів неофіційного обліку. Неофіційний облік, тобто не передбачений нормативними актами облік фінансово-господарських операцій, як правило, ведеться матеріально відповідальними особами за власною ініціативою для самоконтролю. Як документи неофіційного обліку найчастіше фігурують записні книжки, щоденники, зошити, календарі, книги або ж окремі листи. В документах неофіційного обліку можуть міститись відомості про угоди та операції, які не були відображені в офіційних документах. За допомогою таких документів можна повністю прослідкувати фінансово- господарську діяльність підприємства навіть у тому випадку, якщо бухгалтерський облік на ньому не ведеться або бухгалтерські документи втрачені [8, с. 624]. В окремих випадках лише на основі таких неофіційних документів можна встановити обставини тієї чи іншої фінансово- господарської операції. Вони дозволяють співставити дані неофіційного обліку з даними бухгалтерського, і розходження показників може вказувати на наявність ознак злочинів.
Зважаючи на ту особливість економічних злочинів, що більша частина їх слідів відображається в документах, то у процесі розслідування слідчому доводиться аналізувати і використовувати різного роду інформацію, яка міститься в цих документах. Так, дослідження документів дозволяє слідчому зрозуміти спосіб підготовки, можливо, виявити інші злочини, які стали необхідними умовами вчинення основного злочину, встановити сутність фінансово-господарських операцій, які використовувались злочинцями для реалізації злочинного наміру, виявити способи приховування слідів учиненого злочину та інші злочини, які дозволили приховати основний. Тому дослідження документів займає важливе місце у слідчій діяльності по економічних злочинах.
Однак, як вказує В. В. Лисенко, діяльність, що передбачає дослідження документів, відрізняється від слідчого огляду. Перш за все тим, що огляд є регламентованою законом слідчою (розшуковою) дією, в ході якої слідчий зазвичай виконує дії з дослідження документів, але вони спрямовані на вивчення та аналіз реквізитів і змісту одного чи кількох із них. До того ж досліджується інформація, що міститься в окремому документі, без взаємозв' язку з інформацією, яка міститься в масиві інших. А діяльність із дослідження документів являє собою взаємо- пов' язане вивчення всієї маси наявних документів з метою отримання інформації, яка може бути використана в розслідуванні [9, с. 167].
Аналіз та оцінка даних кримінального провадження теж є діяльністю з дослідження документів. Так, слідчий вивчає кожен окремо та співставляє з іншими наявними доказами. На нашу думку, неможливо виділити якийсь окремий етап у розслідуванні, на якому проводиться саме ця діяльність. Адже аналіз та оцінка даних проводяться слідчим постійно. Наприклад, під час допиту слідчий, сприймаючи інформацію, одразу співставляє її з доказами, які є у справі. Іноді немає можливості проаналізувати одразу отриману інформацію (це може залежати від психологічного стану слідчого), тому це може відбуватися згодом, під час вивчення отриманих свідчень. Те ж саме відбувається протягом усього провадження.
У процесі аналітичної діяльності, зважаючи на специфічність слідів економічних злочинів, слідчий може задовольнятися власними знаннями у сфері економіки, життєвим досвідом, самостійним вивченням спеціальної літератури, а також використанням допомоги спеціалістів.
Під час аналізу й оцінки даних слідчий може отримати інформацію, яка прямо вказує на ознаки вчинення підозрюваними інших злочинів, та інформацію, яка не може прямо вказувати на такі ознаки, але наводить слідчого на думку про вчинення підозрюваним нового невідомого злочину. І та й інша інформація підлягають ретельній перевірці.
Так, якщо під час розслідування економічних злочинів слідчим отримано дані, що свідчать про виявлення нового епізоду злочинної діяльності, то перевірка такої інформації здійснюється слідчим шляхом. Як зазначає В. С. Зе- ленецький, у такому випадку кримінальна справа за новим епізодом окремо не порушується, а лише змінюється раніше пред'явлене особі обвинувачення, яке ґрунтується на зібраних у справі доказах. Якщо ж слідчим виявлено дані, що містять ознаки іншого злочину, або встановлено інших осіб, винних у вчиненні злочину, то за цим фактом слід порушити нову кримінальну справу і вирішувати питання про об'єднання її з тією, яка знаходиться у провадженні, або виділити матеріали в окреме провадження, якщо це не вплине негативно на всебічність, повноту та об'єктивність дослідження і вирішення обох справ [10, с. 115-116].
Думки вчених стосовно перевірки даних, що містять ознаки інших злочинів та підстав для порушення нового кримінального провадження, розділились. Перша група науковців вважає, що така перевірка має проводитись із дотриманням норм закону, який забороняє проведення слідчих дій до початку кримінального провадження і передбачає більш спрощені прийоми перевірки таких даних [11, с. 102; 12, с. 340]. Друга група - що у разі безпосереднього виявлення ознак злочину під час розслідування інформація може перевірятися слідчим шляхом (проведення слідчих дій, дачі слідчим доручень та вказівок органам дізнання), а привід та підстави для початку провадження відображені в матеріалах кримінального провадження, які можуть виділятись у самостійне провадження і утворюють вихідний документальний фонд нового кримінального провадження [13, с. 26; 10, с. 68]. економічний злочин досудовий слідство
Якщо за результатами такої перевірки слідчим прийнято рішення про початок нового кримінального провадження, то постає питання про подальший процес розслідування. Кримінальне процесуальне законодавство передбачає два варіанти: 1) об'єднання нового кримінального провадження з розслідуваним; 2) виділення нового кримінального провадження в окреме провадження.
Стаття 217 КПК України встановлює, що в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо кількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, з яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами) [14]. Це положення особливо актуальне під час проведення розслідування економічних злочинів, адже для них характерно, що перший учинений злочин є способом підготовки до наступного або наступний є способом приховання попереднього.
Враховуючи викладене, можна дійти таких висновків. По-перше, зважаючи на механізм учинення економічних злочинів, на стадії початку кримінального провадження неможливо виявити всю систему вчинених злочинів, тому подальше їх виявлення відбувається на стадії досудового розслідування безпосередньо слідчим. По-друге, виявлення даних, що містять ознаки нових злочинів, відбувається у процесі доказування з кримінального провадження. По-третє, способами виявлення ознак нових злочинів є проведення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій і, що найголовніше, аналітична робота слідчого за отриманими даними. Тому уявляється, що для полегшення роботи з виявлення ознак економічних злочинів у процесі досудового слідства слідчий повинен володіти хоча б первинними економічними знаннями та використовувати допомогу спеціалістів у сфері економіки.
Список використаних джерел
1. Савонюк Р. Ю. Слідчий як суб'єкт кримінально-процесуального доказування : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Савонюк Роман Юхимович. - Київ, 2001. - 21 с.
2. Волобуєв А. Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва / Ф. Волобуєв. - Харків : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. - 336 с.
3. Задорожний О. С. Отримання доказової інформації під час допиту свідків у справах про ухилення від сплати податків / О. С. Задорожний // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України. - 2010. - № 1 (48). - С. 247-254.
4. Бертовский Л. В. Выявление и расследование экономических преступлений : [учеб.-практ. изд.] / Л. В. Бертовский, В. А. Образцов. - М. : Экзамен, 2003. - 256 с.
5. Корж В. П. Теоретические основы методики расследования преступлений, совершаемых организованными преступными образованиями в сфере экономической деятельности : [монография] / В. П. Корж. - Харків : Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2002. - 412 с.
6. Цимбал П. В. Попередження, виявлення, викриття та розслідування податкових злочинів : [монографія] / П. В. Цимбал. - Ірпінь : Нац. ун-т ДПС України, 2009. - 408 с.
7. Щербаковский М. Г. Применение специальных знаний при раскрытии и расследовании преступлений / М. Г. Щербаковский, А. А. Кравченко. - Харків : Ун-т внутр. дел, 1999. - 78 с.
8. Криминалистика : [учебник] / под ред. А. Г. Филиппова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Спарк, 2000. - 687 с.
9. Лысенко В. В. Расследование уклонений от уплаты налогов, совершённых должностными лицами предприятий, организаций, учреждений / В. В. Лысенко. - Харків : Консум, 1997. - 192 с.
10. Зеленецкий В. С. Возбуждение уголовного дела / В. С. Зеленецкий. - Харків : КримАрт, 1998. - 340 с.
11. Зажицький В. І. Правова регламентація діяльності по виявленню ознак злочину / В. І. Зажицький. // Правоведение. - 1992. - № 4. - С. 100-106.
12. Ігнатко В. С. Безпосереднє виявлення ознак злочину як привід до порушення кримінальної справи / С. Ігнатко. // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 2004. - № 6. - С. 339-344.
13. Григорьев В. Н. Обнаружение признаков преступления органами внутренних дел / В. Н. Григорьев. - Ташкент : Ред.-изд. отд. Ташкент. высш. шк. МВД СССР, 1986. - 86 с.
Анотація
Розкрито актуальність проблеми виявлення економічних злочинів під час досудового слідства. Визначено, що доказування складається з двох видів діяльності: практичної діяльності слідчого зі встановлення обставин вчинення злочину та пізнавальної (теоретичної), під час якої аналізуються, оцінюються отримані в ході практичної діяльності дані та приймається відповідне рішення. Висвітлено основні способи виявлення економічних злочинів у процесі досудового слідства, до яких віднесено: 1) виявлення нових злочинів під час проведення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій; 2) виявлення нових злочинів під час аналізу та оцінки даних по кримінального провадження.
Ключові слова: виявлення злочинів, досудове слідство, економічні злочини, слідчі (розшукові) дії.
Раскрыта актуальность проблемы выявления экономических преступлений во время досудебного следствия. Определено, что доказывание состоит из двух видов деятельности: практической деятельности следователя по установлению обстоятельств совершения преступления и познавательной (теоретической), во время которой анализируются, оцениваются полученные в ходе практической деятельности данные и принимается соответствующее решение. Освещены основные способы выявления экономических преступлений в процессе досудебного следствия, к которым отнесены: 1) выявление новых преступлений при проведении следственных (розыскных), негласных следственных (розыскных) и процессуальных действий;
2) выявление новых преступлений во время анализа и оценки данных уголовного производства.
Ключевые слова: выявление преступлений, досудебное следствие, экономические преступления, следственные (розыскные) действия.
The author notes that the problems of detecting economic crimes during the pretrial investigation have remained unnoticed by scholars and therefore, they are to be solved. The objective of the paper is the isolation of characteristics and identification of the ways and methods of detecting economic crimes during the pretrial investigation.
Special attention is paid to the fact that the features of such crimes are often found out by investigators during the preliminary investigation. It is emphasized that proof consists of two activities: practical activity of an investigator while detecting the circumstances of the crime commission and cognitive (theoretical), when obtained data during the practical activity is analyzed and evaluated and appropriate decision is made. The basic methods of detecting economic crimes during the preliminary investigation are elucidated. They include: 1) identification of new crimes during the investigation (search), secret investigative (search) and procedural actions; 2) identification of new crimes during the analysis and evaluation of data on criminal proceedings.
Detection of the features of new crimes during the investigative (search), secret investigative (search) and procedural actions is practical activity of an investigator, carried out during the investigative or other procedural action, along with the collection and verification of evidence within the investigation of criminal proceedings. But detection of the features of new crime during the analysis and evaluation of data on criminal proceedings is the mental activity of an investigator directed on investigation of different information obtained during the investigative actions and proceedings; provided by the operative and search units and any other.
The main investigative actions are singled out. During these actions the data containing elements of a new economic crime commission is set. Such actions include interrogations, searches, seizures and review of documents. The basic positions of detecting economic crimes while conducting these investigative actions are elucidated. It is indicated that to facilitate the detection of economic crimes' features an investigator should have the primary economic knowledge and use the help of specialists in the field of economics.
Keywords: detection of crimes, pretrial investigation, economic crimes, investigative (search) actions.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Засади досудового розслідування злочинів. Види попереднього розслідування: дізнання і попереднє слідство. Органи досудового слідства та дізнання. Термін досудового слідства. Виявлення та розслідування злочинів як важливий вид правоохоронної діяльності.
реферат [21,7 K], добавлен 19.05.2010Досудове слідство: загальна характеристика та завдання. Теоретичні засади. Своєчасний початок досудового слідства. Підслідність кримінальних справ. Додержання строків розслідування. Розслідування злочинів групою слідчих.
реферат [42,7 K], добавлен 27.07.2007Поняття "всебічності", "повноти" та "об’єктивності" у кримінальному процесі та їх співвідношення. Однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства як підстава для скасування вироку. Процесуальний порядок скасування вироку суду.
дипломная работа [124,1 K], добавлен 12.09.2010Сутність та значення прокурорського нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства. Повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства. Перевірка прокурором справи.
курсовая работа [30,0 K], добавлен 03.05.2007Процесуальний статус учасників кримінального судочинства та засоби забезпечення їх конституційних прав при проведенні досудового слідства. Відомчий та судовий контроль при проведенні досудового слідства. Забезпечення прокурором додержання прав учасників.
дипломная работа [118,5 K], добавлен 26.08.2010Повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства. Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком та прийняття по ній рішення. Направлення справи до суду.
курсовая работа [29,2 K], добавлен 03.08.2007Правові підстави діяльності прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва під час проведення дізнання та досудового слідства. Повноваження прокурора. Напрямки взаємодії органів прокуратури України з компетентними установами іноземних держав.
контрольная работа [14,7 K], добавлен 26.04.2011Фактори, які забезпечують якість досудового слідства, забезпечення прав і свобод особи під час досудового провадження. Механізм реалізації керівником слідчого відділу органів внутрішніх справ повноважень, наданих йому кримінально-процесуальним законом.
реферат [22,7 K], добавлен 08.05.2011Порядок призначення, звільнення і переміщення слідчого з посади. Право на поновлення в посаді працівників органів досудового слідства, переміщення їх по службі, присвоєння спеціальних звань і їх поновлення та ін.
реферат [15,8 K], добавлен 07.07.2007Дослідження засад досудового розслідування злочинів та компетенції органів, які його здійснюють. Структура органів дізнання: міліція, органи безпеки, митні органи, командири військових частин. Особливості процедури виявлення та розслідування злочинів.
реферат [27,1 K], добавлен 17.04.2010
