Цілі та завдання профілактичного напрямку діяльності органів прокуратури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Цілі та завдання профілактичного напрямку діяльності органів прокуратури

Шилов Володимир Володимирович

Анотації

У статті доводиться, що профілактика правопорушень є одним із основних напрямків функціонування органів прокуратури, у зв'язку з цим розглядаються мета та завдання даного виду їх діяльності. Доведено, що органи прокуратури мають доволі специфічний статус в Україні, згідно з яким вони не належать до жодної з гілок влади, втім специфіка їх функціонального призначення дозволила переконатись, що прокуратура належить до системи правоохоронних органів держави.

В статье доказывается, что профилактика правонарушений является одним из основных направлений функционирования органов прокуратуры, в связи с этим рассматриваются цели и задачи данного вида их деятельности. Доказано, что органы прокуратуры имеют достаточно специфический статус в Украине, согласно которому они не принадлежат ни к одной из ветвей власти, впрочем специфика их функционального назначения позволила убедиться, что прокуратура входит в систему правоохранительных органов государства. правопорушення прокуратура влада

Ключові слова: органи прокуратури, профілактична діяльність, профілактика правопорушень, профілактика злочинів, мета (цілі), завдання.

Діяльність органів прокуратури, як і інших правоохоронних органів, як правило, асоціюється з боротьбою зі злочинністю та іншими правопорушеннями, притягненням осіб до відповідальності, переслідуванням та звинуваченням осіб, що підозрюються, звинувачуються у вчиненні протиправних дій, застосування до винних заходів примусу та накладання стягнень тощо. Це й дійсно одні з головних напрямків діяльності правоохоронних органів, у тому числі прокуратури, однак охорона прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, а також прав і законних інтересів колективних суб'єктів, у тому числі суспільства і держави в цілому, полягає не лише у боротьбі із вчиненими чи такими, що вчиняються, правопорушеннями та їх шкідливими наслідками, а й у попередженні правопорушень, тобто недопущенні їх вчинення взагалі. А тому можемо з упевненістю стверджувати, що профілактичний аспект правоохоронної діяльності органів прокуратури є не менш важливий, аніж інші її напрямки. З цього приводу слушно наголошує О.М. Клюєв, що профілактична діяльність займає одне з провідних місць у структурі правоохоронної діяльності. Суспільство значно більше зацікавлене в недопущенні правопорушення, ніж у подальшому покаранні винних. Автор підкреслює, що профілактика правопорушень повністю відповідає поняттям соціальної справедливості, тому що рівень розвитку системи її соціальних заходів визначає рівень гуманізації права, межі насичення його виховними елементами і межі застосування карних елементів. Світовий та вітчизняний досвід вказують, що найбільш перспективним заходом у боротьбі із правопорушеннями є профілактика, що передбачає не покарання, а, насамперед, удосконалення умов життєдіяльності людей та їх виховання. Більше того, профілактику правопорушень визнано одним із пріоритетних напрямів діяльності правоохоронних органів [1, с.76].Також варто погодитися з І. М. Романенко у тому, що профілактика правопорушень є однією з найважливіших форм боротьби з протиправними проявами, що спрямована на попередження адміністративних деліктів, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, виховання громадян у дусі шанобливого ставлення до встановлених норм та правил [2, c.3].

Враховуюче таке значення профілактичної діяльності, цілком зрозуміло, що вона не могла не потрапити у поле зору дослідників, зокрема її різні аспекти у своїх працях розглядали: В.Б. Авер'янов, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, П.М. Білий, В.М. Бевзенко, А.І. Берлач, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, В.В. Галунько, Є.С. Герасименко, І.П. Голосніченко, О.М. Джужа, Н.І. Золотарьова Є.В. Додін, М.І. Єропкін, А.Ф. Зелінський та багато інших. Віддаючи належне науковим напрацюванням цих та інших дослідників, слід зазначити, що ряд аспектів даної проблеми потребує додаткового вивчення, зокрема, це стосується питання профілактичної діяльності органів прокуратури, якій, як правило, на фоні інших напрямків їх роботи не приділяється особливої уваги. Тому у даній статті ми маємо на меті: дослідити мету та завдання профілактичної діяльності органів прокуратури.

Спершу декілька слів слід сказати про те, що являє собою інститут прокуратури в Україні та що таке профілактична діяльність. Чіткого визначення поняття прокуратури чи органів прокуратури діюче законодавство не містить. Так, у законі "Про прокуратуру" лише закріплено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, до- судове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян (стаття 5) [3]. У Проекті закону про прокуратуру останню визначено як єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави [4].

В.Ф. Погорілко та В.Л. Федоренко визначають прокуратуру України як єдину централізовану систему органів державної влади, які відповідно до Конституції та законів України здійснюють обвинувальну, представницьку, контрольно-наглядову та інші функції в державі [5]. Втім, на нашу думку, найбільш вдалою є точка зору, що її висловлює В.В. Копейчиков, - прокуратура України - самостійний централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави й забезпечує права і свободи людини, а також державну безпеку. При цьому правник наголошує, що прокуратура не підпорядковується виконавчій або судовій владі, її діяльність є елементом системи стримувань і противаг між гілками влади[6, с.701-702].

Отже, органи прокуратури мають доволі специфічний статус в Україні, згідно з яким вони не належать до жодної з гілок влади, втім специфіка їх функціонального призначення дозволяє з впевненістю стверджувати, що прокуратура належить до системи правоохоронних органів держави.

Далі, що стосується профілактики правопорушень. Як вид соціальної діяльності профілактику переважно розуміють як науково обґрунтовані та вчасно вжиті дії, спрямовані на запобігання можливих фізичних, психологічних або соціокультурних колізій в окремих індивідів груп ризику, зберігання, підтримку та захист нормального рівня життя й здоров'я людей, сприяння їм у досягненні поставлених цілей і розкриття їх внутрішніх потенціалів [7, с.45]. Безпосередньо у юридичній галузі теорії та практики пропонується велика кількість думок з приводу того, що необхідно розуміти під профілактикою правопорушень, у тому числі злочинів. Так, скажімо, О.М. Джужа пише, що профілактика злочинності є сформованою системою дій стосовно анти суспільних явищ та їх причинного комплексу з метою зміцнення тенденції і зниження рівня і масштабів злочинності і знешкодження її коріння. Отже, профілактика злочинності розглядається як соціально-правовий процес, що знижує, обмежує, ліквідує явища, породжені злочинністю [8]. О.М. Джужа відзначає, що найбільш узагальнено профілактика злочинності забезпечується усією сукупністю заходів, що здійснюються державними органами і громадськими формуваннями, спрямованими на удосконалення суспільних відносин. З огляду на вищезазначене, можна дати більш широке, а саме: кримінологічне визначення профілактики злочинів, під якою розуміється особливий вид соціального управління, покликаний забезпечити безпеку правоохоронних цінностей, який полягає у розробленні і реалізації цілеспрямованих заходів щодо виявлення й усунення причин та умов злочинності, а також здійснення профілактичного впливу на осіб, схильних до протиправної поведінки [8]. А, наприклад,- М. І. Мельник і М. І. Хавронюк вважають, що профілактику правопорушень необхідно розуміти як діяльність з виявлення та усунення причин правопорушень, окремих їх видів і груп, конкретних правопорушень, з недопущення завершення правопорушень на різних етапах розвитку протиправної поведінки [9, с.13].

Доволі широко профілактику правопорушень охарактеризувала В.М. Оржеховська, яка розуміє її як будь-яку діяльність, що об'єктивно допомагає зміцненню законності та правопорядку в державі [10, с.15-21].Н.В. Мотунова у контексті протидії протиправній поведінці серед підлітків, охарактеризувала профілактику правопорушень як діяльність органів і служб у справах дітей, спеціальних установ для дітей, спрямовану на виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню дітьми правопорушень, а також позитивний вплив на поведінку окремих дітей на території України, у її окремому регіоні, сім'ї, підприємстві, установі чи організації незалежно від форм власності, за місцем проживання [11, с.97].

Також визначення поняття профілактики можна зустріти у ряді спеціальних нормативно-правових актів, наприклад у Наказі Адміністрації Державної прикордонної служби України "Про затвердження Положення про організацію психологічного забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України" закріплено, що профілактика - це систематична робота, спрямована на своєчасне запобігання негативним психогенним впливам на психологічний стан персоналу та якість оперативно-службової діяльності, професійним деформаціям, дисциплінарним порушенням, виникненню конфліктів та проблем у колективах підрозділів, створенню конфліктних ситуацій під час виконання завдань за призначенням [12]. А у Наказі Головного державного інспектора ветеринарної медицини України "Про затвердження Програм контролю сальмонельозу птиці в Україні на 2009-2013 роки" записано, що профілактика - заходи, спрямовані на попередження виникнення і поширення хвороб тварин (птиці) [13]; у Наказі МВС "Про затвердження Положення про профілактику правопорушень, пов'язаних зі здійсненням службової діяльності працівниками Державної міграційної служби України": загальна профілактика правопорушень - комплекс заходів правового й виховного характеру, спрямованих на усунення причин і умов, що сприяють учиненню правопорушень, пов'язаних зі здійсненням службової діяльності працівниками ДМС України; індивідуальна профілактика правопорушень - комплекс заходів індивідуального впливу на свідомість і поведінку осіб з числа працівників ДМС України, дії яких можуть призвести до скоєння злочинів, пов'язаних з виконанням покладених на них службових обов'язків, з метою попередження виникнення у них злочинного умислу та його практичної реалізації; профілактика правопорушень - система організаційних, правових і виховних заходів, спрямованих на попередження та усунення причин і умов, що сприяють учиненню працівниками ДМС України протиправних дій, пов'язаних зі здійсненням їх службової діяльності [14].

Тож, на нашу думку, профілактика правопорушень являє собою складний комплекс організаційно-правових та виховних заходів спрямованих на попередження протиправної поведінки у суспільстві, виявлення та усунення умов і факторів, що її спричиняють та сприяють їй, ліквідацію її наслідків, а також здійснення загально- го виховного впливу на учасників суспільних відносин, з метою підвищення рівня їх правової культури та формування у них на рівні свідомості стійкого переконання у необхідності будувати свою поведінку виключно у межах норм і принципів права.

Зауважимо, що у головному нормативно-правовому акті, норми якого визначають основні аспекти правового статусу прокуратури - законі "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII, не закріплено те, що вона повинна здійснювати профілактику правопорушень, втім те, що одним із напрямків функціонування прокуратури є контрольно-наглядова діяльність, вже свідчить про її приналежність до суб'єктів профілактики правопорушень. Адже контрольно-наглядова діяльність завжди має на меті попередження негативних явищ, у системі щодо якої вона здійснюється. Крім того, на користь того, що органи прокуратури здійснюють профілактику правопорушень свідчить специфіка закріплених у вищезазначеному законі, відповідно до якого діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: 1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень; 2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; 3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення [3]. А також те, що прокуратура визначається як один із виконавців ряду заходів у Плані заходів з виконання Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, затвердженому Постановою КМУ від 08.08.2012 №767 [15].

Стверджуючи те, що прокуратура є суб'єктом профілактичної діяльності цілком логічним є визначення її цілей та завдань. Мета (або цілі) являє собою ідеальне передбачення у свідомості кінцевого результату діяльності людини, уявлення про який та бажання його досягнути визначають обрання засобів і системи специфічних дій, спрямованих на його досягнення [16, c.496; 17, с.646]. П.С. Елькінд вказує, що мета діяльності відповідає на питання відносно того, на що спрямована ця діяльність і для чого вона здійснюється [18, с.4]. Отже, мета профілактичної діяльності органів прокуратури відображає те, до чого прагне її виконавець, якого результату бажає досягнути.

У діючому законодавстві про прокуратуру не закріплено цілей профілактичної діяльності, втім висновок про них можна зробити спираючись вже на саме визначення поняття профілактичної діяльності. Так, В. Г Негодченко пише, що профілактикою правопорушень є діяльність, метою якої є попередження криміногенних наслідків людської діяльності, а також виявлення, вивчення причин та умов, що спричиняють вплив на правопорушення, найчастіше за допомогою примусових заходів, без втручання у галузь конституційних прав та свобод особи [19, с.215]. Тобто метою профілактичної роботи органів прокуратури є виявлення та ліквідація умов і факторів, що вже послужать або можуть стати у майбутньому прямими чинниками скоєння правопорушень чи опосередковано посприяти вчиненню особою (особами) протиправних дій, задля забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, а також прав і законних інтересів інших учасників суспільних відносин, у тому числі держави і суспільства в цілому, забезпечення панування в останніх режиму законності та правопорядку. У схожому вигляді мета профілактики правопорушень закріплена у Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, у якій закріплено, що метою Концепції є забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень шляхом розроблення та здійснення комплексу заходів, спрямованих на виявлення та усунення причин і умов учинення злочинів, захист інтересів людини, суспільства і держави від протиправних посягань, а також налагодження дієвої співпраці між центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та громадськістю в зазначеній сфері [20]. Також досить змістовним з приводу розуміння цілей профілактики правопорушень, у тому числі злочинів, видається підхід, який пропонують О.М. Джужа, * В.В. Василевич, О.Ф. Гіда, Ю.Ф. Іванов, І.Б. Стахура. На їхню думку, цілями зазначеної діяльності є: обмеження дії негативних явищ і процесів, пов'язаних із правопорушеннями; усунення (нейтралізація) детермінант протиправних проявів; ліквідація криміногенних факторів у мікросередовищі особи, що формують її антисуспільну позицію та мотивацію протиправної поведінки; превентивний вплив на особу, котра за своїм антисуспільним способом життя здатна скоїти адміністративне правопорушення чи злочин [8;21, с. 167;22].

Оскільки мета має доволі загальний, а у ряді випадків навіть абстрактний характер, то з метою конкретизації обсягів та характеру роботи, яку необхідно здійснити тим чи іншим суб'єктам на шляху до мети, визначаються завдання. Фактично завдання - це також цілі, втім вони є значно меншими за обсягом та більш чітко визначеними. Так, якщо мета (цілі) мають стратегічний характер, то завдання - тактичний, оскільки саме завдання впливають на обрання форм, способів та методів дії (поведінки) суб'єктів, що їх виконують.

Тож вважаємо, що основними завданнями органів прокуратури під час здійснення профілактичної роботи є:

- здійснення заходів по збиранню та аналізу інформації про стан законності та правопорядку у сферах що входять до предмету відання органів прокуратури;

- виявлення та вивчення процесів і явищ, що виступають прямими чинниками протиправних дій або сприяють їм;

- виявлення осіб, схильних до вчинення протиправних дій, та проведення із ними відповідної профілактичної роботи;

- усунення умов та факторів, що сприяють скоєнню правопорушень;

- проведення із населенням взагалі та його окремими групами (верствами) профілактичних заходів, спрямованих на підвищення правової культури громадян;

- налагодження та реалізація конструктивної взаємодії з іншими органами державної влади, місцевого самоврядування та інститутами громадськості з питань організації та проведення профілактичних заходів.

Отже, резюмуючи проведене у даній статті дослідження, можемо констатувати, що профілактична діяльність є одним із ключових напрямків діяльності органів прокуратури, який має свої цілі та завдання. У той же час мусимо зауважити, що у діючому законодавстві немає норм, які б чітко визначали цільовий блок правового статусу органів прокуратури в частині їх участі у профілактичній діяльності, що аж ніяк не сприяє належній якості та ефективності останньої.

Література

1. Клюєв О.М. Сутність та загальна характеристика профілактичної діяльності на місцевому рівні // О.М. Клюєв/ Форум права, №2, 2006. - С.76-70

2. Романенко І. М. Адміністративно-правові засади профілактики порушень митних правил: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Романенко Ірина Миколаївна; Держ. мит. служба України, Акад. мит. служби України. - Дніпропетровськ, 2011. -196 с.

3. Про прокуратуру: Закон України: від 05.11.1991, № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 53, ст.793

4. Проект закону про прокуратуру від 05.11.2013, № 3541 // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=48935

5. Конституційне право України: Підручник / ред.: Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Видавництво: К.: - Правова єдність. - 2010. - 428с.

6. Правознавство: підручник для студ. вищих навч. закладів / ред.: В.В. Копєйчи- ков, А.М. Колодій. - К. : Юрінком Інтер, 2006.752 с.

7. Краснова Н.П. Методика роботи соціального педагога: навч. пос. / Н.П. Краснова, Л.П. Харченко. - Луганськ, 2002. - 111 с.

8. Профілактика злочинів: / О.М. Джу- жа, В.В. Василевич, О.Ф. Гіда та ін.; за заг. ред. д-раюрид. наук, проф. О.М. Джу- жі. - К. : Атіка, 2011. - 720 с. // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// pidruchniki.ws/1679042249605/pravo/ profilaktika_zlochmiv_osnova_zapobigannya_ zlochinnosti#428

9. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. - К., 2002. - 576 с.

10. Оржеховська В.М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: Навчально-методичний посібник. - К., 1996. - 352 с.

11. Мотунова Н.В. Профілактика правопорушень серед підлітків як соціально-педагогічна проблема // Н.В. Мотунова / Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011, - с.95-102

12. Про затвердження Положення про організацію психологічного забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України: Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України:від 06.10.2008 №829, // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=z1068-08

13. Про затвердження Програм контролю сальмонельозу птиці в Україні на 20092013 роки: Наказ Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.11.2009 № 147, // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/ doc/?code=v0147453-09

14. Про затвердження Положення про профілактику правопорушень, пов'язаних із здійсненням службової діяльності працівниками Державної міграційної служби України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25.05.2012 № 452 // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0944-12

15. Про затвердження плану заходів з виконання Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року: Постанова КМУ від 08.08.2012 № 767 // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/767-2012-%D0%BF

16. Философский словарь/ Под ред..- М.М. Розенталяи П.Ф. Юдина. - М.: "Политическая література", 1962. - 544 с.

17. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. - 7 изд., перераб. идоп.- М.: Республика, 2001,- 719с.

18. Эльдкин П.С. Цельи средства их достижения в советском уголовно-процессуальном праве. - Л.: Издательство Ленинградского университета, 1976. - С. 3-6.

19. Негодченко В.Г. Державно-правове забезпечення профілактики злочинності // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. - 2001. -№ 1(4). - С. 213-217.

20. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року: Розпорядження КМУ від 30.11.2011 № 1209-р // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1209-2011- %D1%80

21. Іванов Ю.Ф. Кримінологія: навч. посібник / Ю.Ф. Іванов., О.М. Джу-жа. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2006. - 264 с.

22. Стахура І. Б. Адміністративно-правовий статус громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://radnuk. info/pidrychnuku/admin-pravo/493-stetsen ko/21331-2012-06-15-09-27-21.html

Размещено на Allbest.ru