Гендерний мейнстріминг в управлінні містом: досвід Відня

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гендерний мейнстріминг в управлінні містом: досвід Відня

Х. Голинська

Розкрито специфіку гендерного мейнстрімингу в управлінні містом на прикладі Відня (Австрія). Висвітлено історію впровадження принципу гендерного мейнстрімингу на муніципальному рівні у Відні. Представлено структуру органів місцевої влади, відповідальних за гендерний мейнстріминг, та окреслено головні напрямки їх діяльності. Детально охарактеризовано найважливіші гендерно-чутливі проекти міста за останні два десятиліття.

Ключові слова: гендерний мейнстріминг, рівність можливостей, управління містом, планування розвитку міста, органи місцевої влади, Відень.

Kh. Holynska

GENDER MAINSTREAMING IN THE CITY MANAGEMENT: EXPERIENCE OF VIENNA

In the article, the peculiarities of gender mainstreaming in the city management, using the example of Vienna (Austria), are defined. The history of implementation of gender mainstreaming at the municipal level in Vienna is presented. The structure of the local authorities, responsible for gender mainstreaming, is described, and the main directions of their activities are identified. The most important gender-sensitive projects over the last two decades are characterized in detail.

Keywords: gender mainstreaming, equality of opportunities, city management, city development planning, local authorities, Vienna.

Гендерний мейнстріминг - це процедура оцінювання потенційних наслідків запланованого політичного акту (прийняття закону, втілення політичного курсу чи програми на всіх рівнях та в усіх сферах суспільного життя) із врахуванням потреб та інтересів як жінок, так і чоловіків. Вперше про дієвість цієї процедури як інструмента забезпечення рівних прав та можливостей особи, незалежно від статі, було проголошено на IV конференції ООН зі становища жінок, що відбулась у м. Пекін, Китай, у 1995 р. [1]. Хоча в документах конференції власне вираз “гендерний мейнстріминг” не вживається, тут підкреслено, що уряди та інші суб'єкти прийняття політичних рішень повинні забезпечувати мейнстріминг (врахування, включення) гендерної проблематики у всі стратегії та програми [2].

1 травня 1999 р. набув чинності один із основоположних документів Європейського Союзу - Амстердамський договір. Його прийняття та ратифікацію усіма державами-членами вважають початком впровадження гендерного мейнстрімингу на загальноєвропейському та національному рівні в ЄС. Хоча і тут цей термін ще не було використано, але чітко зазначалось, що сприяння рівності жінок та чоловіків є одним із пріоритетних завдань Європейського Союзу. У ньому також було підкреслено необхідність включення діяльності із забезпечення гендерної рівності в усі напрямки та сфери діяльності [3].

Відданість ідеї рівноправності жінок та чоловіків було закріплено і в низці інших документів, зокрема в наступних установчих договорах, а також Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу (2000 р.). На сьогодні будь-яка країна, яка прагне вступу до ЄС, має внести відповідні зміни у власне законодавство та здійснити низку необхідних реформ. Активно впроваджують принцип гендерного мейнстрімингу і країни “Старої Європи”. Беззаперечними лідерами тут є Норвегія та Швеція, але окремі приклади успішних практик можна знайти і в інших державах. Зокрема, на рівні управління містом взірцем втілення гендерно-орієнтованої політики є Відень (столиця Австрії). Тут проблематика забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків стала одним із провідних напрямків діяльності муніципальної влади, яка ще з 90-х рр. ХХ ст. поступово змінювала підходи до планування громадського простору, стандартів будівництва житла, парків та інших споруд, функціонування системи громадського транспорту тощо.

Термін “гендерний мейнстріминг” в українському науковому дискурсі часто вживається поряд із виразом “комплексний підхід до питань рівності жінок та чоловіків” та низкою інших як синонімічні. Хоча саме поняття вживається доволі рідко, процес, для позначення якого воно використовується, є предметом аналізу кількох десятків наукових праць. Серед них - дисертаційні дослідження О. Венгер, Є. Вознюк, Н. Грицяк, Г Дауцової, О. Дашковської, О. Катан, Н. Ковалішиної, О. Кулачек, І. Лазар, К. Левченко, М. Попова, С. Сулімової, К. Чижмарь та інших, а також ряду монографій, статей, тез доповідей тощо. Гендерна проблематика поступово займає чільне місце серед наукових праць, присвячених сферам державного управління та політики. Розглядаються питання рівності доступу до посад та руйнування “скляної стелі”, проведення тендерної експертизи нормативно-правових актів та програм, теоретичні та прикладні аспекти гендерної політики держави та паритетної демократії тощо.

Незважаючи на поступове зростання кількості публікацій, які висвітлюють різноманітні аспекти гендерного мейнстрімингу, здебільшого у них йдеться про необхідність включення гендерної проблематики в процеси управління та прийняття рішень на рівні держави загалом. Важливість та актуальність цього питання не викликають сумнівів, однак на шляху його вирішення постає низка перешкод. Передусім впровадження принципу гендерного мейнстрімингу потребуватиме доволі радикальних змін у системі державного управління та процедурах прийняття рішень. Є небезпека, що ці зміни будуть сприйняті виключно негативно через недостатню поінформованість як тих, хто мав би їх втілювати в життя, так і суспільства загалом, а також через відсутність наочних прикладів, які б демонстрували результативність та позитивний вплив від їх впровадження. На рівні держави загалом значно складніше перейти від декларацій до конкретних програм (це стосується будь-якої сфери), оскільки їх підготовка може зайняти більше часу, ніж передбачені законами терміни займання посад, а отже, після виборів часто доводиться починати усе спочатку.

Враховуючи також дедалі зростаючі темпи урбанізації по всьому світу та необхідність реформування системи управління містом загалом для того, щоб ефективно реагувати на нові виклики, доречно буде розпочати процес впровадження гендерного мейнстрімингу на рівні окремого міста. Про це йдеться у низці наукових праць зарубіжних авторів, зокрема М. ван ден Берг, М. Брікер, Х. Джарвіс, Е. Іршвік, Є. Кейл та інших, а також у публікаціях органів влади різного рівня і міжнародних організацій - Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку (Німеччина), Муніципального департаменту розвитку та планування міста (Берлін), Програми ООН по населених пунктах (ООН - ХАБІТАТ), Генерального директорату з питань зайнятості, соціальних справ та включення Європейської комісії, Королівського інституту місто планування (Лондон) тощо.

Натомість, в Україні публікації, які прямо присвячені проблематиці гендерного мейнстрімингу в управлінні містом, практично відсутні. Відтак, метою статті є систематизація та представлення досвіду одного з найуспішніших у цій сфері зарубіжних міст - міста Відень (Австрія).

Початком перетворення міста Відень на більш дружнє до жінок стала фотовиставка “Кому належить громадський простір - щодення життя жінок у місті”, організована двома фахівчинями відділу планування міста Є. Кейл та Дж. Клірвотер у 1991 р. [4]. Вона відображала повсякденні справи групи жінок, демонструючи рух кожної із них по місту. Хоча розклади та ритми життя героїнь фотографій відрізнялися, вони користувалися різними шляхами, мали різні пріоритети, можна було чітко прослідкувати, наскільки важливими для них є легкість пересування та безпека. Фотовиставку відвідали більше 4 тис. людей, про неї писали у газетах, розповідали по радіо, показували по телебаченню. Проблема, яку вона порушила, була дійсно інноваційною на той момент, що і дозволило зацікавити тих, хто приймає рішення.

Увага, викликана фотовиставкою, сприяла включенню цього питання до порядку денного міста. У 1992 р. було відкрито так званий “Жіночий офіс” (Муніципальний департамент N° 57), головним завданням якого стало впровадження принципу гендерного мейнстрімингу в управління містом. Першою головою департаменту стала Є. Кейл [5]. Його діяльність полягала у створенні умов для співпраці різних структурних одиниць локального рівня з метою сприяння включенню гендерного аспекту та проблематики рівних можливостей до програм та рішень, які ними розроблялися.

Наступним кроком на шляху впровадження гендерного мейнстрімингу в систему управління Віднем стало створення у 1998 р. “Координаційного офісу з питань планування та будування, спрямованого на вирішення проблем повсякденного життя та особливих потреб жінок”. Інституційно він належав до Виконавчої групи з питань будівництва та технологій Головного виконавчого офісу (Chief Executive Office - Executive Group for Organisation and Security), що сприяло його кращому фінансовому та матеріальному забезпеченню [6]. Основним завданням Координаційного офісу було сприяння гендерно- чутливому плануванню розвитку міста - проведення відповідних досліджень, вивчення міжнародного досвіду, втілення та оцінка пілотних проектів, навчання персоналу, підготовка та аналіз законопроектів тощо.

Для ще кращого забезпечення належної комунікації та співпраці різних департаментів міста, тією чи іншою мірою причетних до впровадження гендерного мейнстрімингу, у вересні 2005 р. було прийнято рішення призначити менеджера проекту, який безпосередньо відповідав би за цей напрям та працював у межах Виконавчої групи з питань організації та безпеки Головного виконавчого офісу. Це дозволило краще структурувати роботу та пришвидшити прийняття рішень.

Від початку впровадження гендерного мейнстрімингу щороку втілювалось у життя декілька десятків проектів більшого та меншого масштабу [7]. Загалом, можна виокремити три основні напрямки роботи: будівництво житла, забезпечення мобільності та дизайн парків. До першої групи належать проекти, покликані вдосконалити існуючі житлові квартали та споруджувати нові з врахуванням інтересів жінок. Було визначено низку пріоритетів, які і стали основою діяльності у цій сфері, зокрема: підвищення рівня безпеки, забезпечення можливостей для поєднання сім'ї та професійної діяльності через створення належної інфраструктури тощо.

Найвідомішим проектом, розробленим та втіленим у рамках впровадження гендерного мейнстрімингу у Відні, стало спорудження у 1992 - 1997 рр. житлового кварталу під назвою “Жінка-Робота-Місто І” (“Frauen-Werk-Stadt”). Загальне керівництво здійснював “Жіночий офіс”, який сприяв залученню жінок до усіх етапів процесу. Для розробки проекту житлового кварталу було оголошено конкурс серед жінок-архітекторок. Передбачалось, що план-переможець відповідатиме таким критеріям: полегшуватиме поєднання сім'ї та професійної діяльності, допомагатиме встановленню контактів між сусідами через створення простору для спільного проведення часу, сприятиме суб'єктивному відчуттю безпеки, враховуватиме в дизайні як квартир, так і іншого простору, відмінності у потребах людини на різних етапах життя тощо [8].

У лютому 1994 р. із чотирнадцяти поданих пропозицій було обрано проект архітекторки Ф. Ульман, який і започаткував спорудження житлового кварталу. Передбачалась побудова комплексу із 357 квартир, дитячого садка та центру догляду за дітьми, приймальні лікаря, аптеки, відділення міліції, магазинів, який був би за цього, розміщений максимально близько до зупинок громадського транспорту. Між будинками - зелені зони та дитячі майданчики. На перших поверхах - кімнати для зберігання велосипедів (з окремо виділеним місцем для дитячих велосипедів) та дитячих візків. Кожен із поверхів вміщає чотири квартири і простір для спільного проведення часу. Сходові клітки - прозорі, добре освітлені і з доступом до гаражу для паркування автомобілів [9].

Потреби та інтереси жінок та чоловіків враховувалися і при розробці дизайну помешкань. Усі квартири обладнано індивідуальним відкритим простором - терасою або балконом. Оскільки сім'ям із маленькими дітьми часто доводиться поєднувати догляд за ними із приготуванням їжі та виконанням інших домашніх обов'язків, центральним місцем у квартирі було зроблено кухню, вікно якої, до того ж, було направлено на дитячий майданчик у дворі [10]. Інші кімнати - однакові за розміром, що дає можливість мешканцям самостійно обирати їх функціональне призначення залежно від їх пріоритетів у певний період життя.

Успіх цього проекту став основою для втілення ще низки ініціатив. По-перше, з того часу кількість жінок-архітекторок, які подавали свої проекти та конкурси, суттєво збільшилась. По-друге, було споруджено ще декілька житлових кварталів, зокрема “Жінки- Робота-Місто ІІ - живучи в старості” (головна увага приділялась інтересам жінок старшого віку) та “Ро*За” (цільова аудиторія - молоді дівчата, старші жінки, самотні матері, а тому передбачалось створення максимально великих просторів для колективного проведення часу та спільного виконання домашніх справ). Починаючи з 2009 р., усі проекти по будівництву житла, що подаються на бюджетне фінансування, обов'язково розглядають не лише з погляду архітектури, необхідних затрат та екологічності, а й оцінюють їх “соціальну стійкість” - врахування інтересів та потреб різних груп населення, насамперед жінок [11].

Друга група проектів стосується забезпечення мобільності. Можливість вільно пересуватися містом є надзвичайно важливим аспектом, який дозволяє успішно поєднувати сім'ю і виховання дітей із професійною діяльністю. У багатьох державах, зокрема і в Україні, насамперед необхідно звернути увагу на громадський транспорт, який мало пристосований до пересування батьків із дітьми, особливо з маленькими дітьми на візках. Оскільки у Відні ця проблема, принаймні частково, уже була вирішена завдяки дружньому до сімей та людей з особливими потребами громадському транспорту, основний акцент тут було зроблено на пішохідний рух. Більше половини подорожей пішки здійснюється жінками. Значна частина решти - людьми, мобільність яких обмежена: діти, старші люди тощо. Відтак, було прийнято рішення розглянути ті проблеми, з якими зіштовхуються пішоходи, та усунути їх.

Перші проекти Координаційного офісу було спрямовано на вивчення ситуації через моніторинг щоденного пересування різних груп населення. Зокрема, батьків із дитячими візками було залучено до тестування низки пішохідних маршрутів із метою вияву перешкод - сходів без пандусів, тротуарів без з'їздів та виїздів, неправильно споруджених пандусів навіть за їх наявності тощо. У 2001 р. було запущено проект під назвою `Тендерний мейнстріминг: взірцеві райони”, в рамках якого було створено карти районів, що включали пішохідні маршрути та позначали, де є прогалини у їх мережі.

Спеціальними відмітками відображались як зручні, так і незручні місця. Оцінювалась ширина тротуарів, якість їх покриття, відсутність припаркованих автомобілів чи інших перешкод, безпека перетинів вулиць, захищеність пішоходів від автомобільного та велосипедного руху тощо. До уваги бралась і щільність руху пішоходів на кожному конкретному відрізку шляху, зокрема було визначено певні точки (дитячі садки, зупинки транспорту, парки тощо), куди потік пішоходів був найбільшим [12].

У 2002 р. для комплексного втілення гендерного мейнстрімингу у сфері пішохідного руху було обрано невеликий щільно забудований район Маріахільф. Його попередня оцінка показала низку проблем - майже 25% тротуарів були менші, ніж два метри завширшки (саме ця ширина була вибрана як оптимальна), майже 50% усіх перехресть були складними для перетину пішоходами, із 50 сходів 30 не були оснащені пандусами. Основою втілення проекту була “політика маленьких кроків”, яка повністю виправдала себе. Серед результатів - вдосконалено перетин більш ніж 60 перехресть, розширено більш ніж 1000 метрів пішохідних маршрутів, впроваджено спеціальну систему на світлофорах (“pedestrian lead interval”), яка дозволяла пішоходам почати рух на кілька секунд раніше, аніж вмикається відповідне зелене світло автомобілям (це дозволяє машинам, що повертають, краще побачити людей та дає пішоходам перевагу), встановлено додаткові місця для сидінь на пішохідних маршрутах, покращено освітлення вулиць, оновлено дизайн трьох площ тощо [13].

Третій напрям передбачав гендерно-чутливий дизайн парків. На першому етапі знову було проведено моніторинг і виявлено, що при спорудженні дитячих та спортивних майданчиків і загальній організації паркових зон до уваги бралися насамперед інтереси хлопчиків та юнаків. Через це вони, як правило, домінували на майданчиках, захоплюючи практично всю територію для своїх ігор та занять. Для подолання цього було розроблено низку правил для дизайну парків, які б дозволяли врахувати інтереси дітей різної статі та віку. Найважливішими, безперечно, залишалися безпека та проглядність, а також збільшення кількості можливих варіантів проведення часу. Зокрема, до футболу, баскетболу та тренажерних майданчиків, які зазвичай розміщуються у парках та зонах відпочинку, хоча є більш цікавими саме хлопчикам, додають інші види ігор - катання на роликах, бадмінтон, волейбол, закриті невеликі зони для “тихих” занять тощо [14]. Незважаючи на те, що у Відні тривалий час не споруджувалися масштабні парки, наявність зеленої зони, що відповідала зазначеним критеріям, стала обов'язковою характеристикою нових житлових кварталів.

Впровадження принципу гендерного мейнстрімингу у Відні передбачало також і низку інших заходів. Серед них - Віденська програма з жіночого здоров'я (“Her-Program”), спрямована на підвищення якості надання медичних, психологічних та соціальних послуг для жінок, а також розширення території охоплення ними [15]. Наприкінці 2006 р. розпочато кампанію під назвою “Відень бачить це по-іншому”, покликаної, з одного боку шокувати, а з іншого - продемонструвати позитивні наслідки політики гендерного мейнстрімингу. Сутність цього проекту полягала у доповненні традиційних вказівників, що, як правило, зображують чоловіків, знаками з зображенням жінок (наприклад, позначення аварійних виходів, пішохідних світлофорів, дорожніх робіт, місць для літніх людей та пасажирів з дітьми, кімнат для годування чи зміни підгузків тощо) [16].

Належна увага приділялась і підготовці персоналу до втілення принципу гендерного мейнстрімингу у їх щоденній роботі. Для цього було створено спеціалізований тренінговий центр для працівників муніципалітету, який проводив навчання з теорії та практики гендерного мейнстрімингу загалом, а також консультував із усіх питань впровадження цього принципу в управління розвитком міста Відня. Координаційним офісом розроблялися рекомендації щодо врахування потреб та інтересів жінок при спорудженні будівель, наданні послуг, створенні освітніх програм у дитячих садках та школах тощо. Перед початком виконання певних програм чи проектів проводяться опитування громадської думки, а також семінари з оцінювання програм на предмет відповідності критеріям гендерного мейнстрімингу.

гендерний мейнстріминг управління місто

Висновки

У рамках впровадження принципу гендерного мейнстрімингу в систему управління містом до 2013 р. було втілено більш ніж 60 проектів різного рівня та масштабу Результатом зміни підходів та надання пріоритетної уваги потребам та інтересам різних верств і груп мешканців (насамперед, особливостям способу життя жінок та чоловіків) стало щорічне (починаючи з 2009 і до 2014 р.) визнання Відня містом з “найвищою якістю життя в світі” за версією міжнародного опитування The Mercer Study [17]. Впровадження принципу гендерного мейнстрімингу дозволило суттєво підвищити якість надання послуг муніципальною владою, забезпечити комплексний підхід до планування розвитку міста та збільшити рівень довіри і легітимності до органів влади.

Успішні практики з інкорпорації гендерного мейнстрімингу в управління містом мають отримати належну увагу і в Україні. На сьогодні дедалі активніше постає питання про подальший розвиток вітчизняних міст, відбувається пошук шляхів вирішення проблем, що накопичились у пострадянський період, та обрання оптимальної системи управління муніципалітетами. Тому досвід Відня та багатьох інших міст повинен стати предметом подальших наукових розвідок із метою його ретельного вивчення та визначення тих аспектів, які можна адаптувати до реалій нашої держави. Це стосується не лише гендерного мейнстрімингу, а й інших аспектів управління містом, однак саме тендерний мейнстріминг відіграв важливу роль у формуванні сучасного Відня, тому він заслуговує на чільне місце в аналітичних дослідженнях вітчизняних вчених.

Література

1. Gender mainstreaming in local authorities: best practices [Electronic resource] / [ed. by Lucia Kiwala, Ansa Masaud]. -- Access mode: http://www.un.org/womenwatch/ ianwge/member_publications/gender_mainstreaming_in_local_authorities.pdf.

2. Beijing Declaration and Platform for Action [Electronic resource]. -- Access mode: http://www.un.org/womenwatch/daw/beijing/pdf/ BDPfA%20E.pdf.

3. Consolidated version of the Treaty establishing the European Community // Official Journal of the European Communities [Electronic resource]. -- Access mode: http://eur- lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX: 11997E/ TXT&qid=1397295080904& from=EN.

4. Fair shared cities: the impact of gender planning in Europe [Text] / [ed. by Ines Sanchez De Madariaga, Marion Roberts]. -- Surrey: Ashgate Publishing Limited, 2013. -- P 194, 195.

5. Ibid. -- Р 195.

6. Ibid. -- Р 195.

7. Irschik E. Fair shared city: gender mainstreaming planning strategy in Vienna: Austria [Electronic resource] / Elisabeth Irschik. -- Access mode: http://www.fomento.gob.es/NR/ rdonlyres/04F77AA5-7E43-48CD-9712-327B2A776626/95901/6.pdf.

8. Frauen-Werk-Stadt - a housing project by and for women in Vienna Austria [Electronic resource] / MOST Clearing House Best Practices Database. -- Access mode: http://www.unesco.org/most/westeu19. htm.

9. Ibid.

10. Foran C. How to design a city for women [Electronic resource] / Clare Foran. -- Access mode: http://www.theatlanticcities.com/commute/2013/09/how-design-city-women/ 6739.

11. Fair shared cities: the impact of gender planning in Europe... -- Р 194, 195.

12. Ibid. -- Р 212.

13. Gender mainstreaming in local authorities: best practices... -- Р 31.

14. Fair shared cities: the impact of gender planning in Europe... -- Р 210.

15. Gender mainstreaming in local authorities: best practices... -- Р. 32.

16. Bricker M. Vienna gives signs a gender adjustment / Mindy Kay Bricker // Christian Science Monitor [Text]. -- 2007. -- Vol. 99. -- I. 74. -- Р 13.

17. Vienna tops Mercer's quality of living rankings [Electronic resource]. -- Access mode: http://www.mercer.com/qualityofliving.

Размещено на Allbest.ru