Працевлаштування нвалідів за вітчизняним законодавством

Размещено на http://www.allbest.ru/

Працевлаштування інвалідів за вітчизняним законодавством

Забезпечення трудової діяльності інвалідів є важливою соціальною функцією держави. У вирішенні цього завдання беруть участь не тільки відповідні органи центральної виконавчої влади, місцевого самоврядування, але й усі під-приємства, установи, організації, неза-лежно від форм власності.

Невід'ємним правом інвалідів є пра-во на працю, незважаючи на обмежену працездатність. Право інвалідів на працю встановлено Законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р. № 875-XII та «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 р. № 5067- VI, які спрямовані на створення інвалідам реальних можливостей продуктив-но працювати і передбачають конкретні механізми їх реалізації.

- Які трудові права мають інваліди?

З метою реалізації творчих і вироб-ничих здібностей інвалідів та з ураху-ванням індивідуальних програм реабі-літації їм забезпечується право працю-вати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. інвалід право реабілітація

При прийманні інваліда на роботу, забороняється встановлювати для ньо-го випробувальний термін (ст. 26 КЗпП).

У випадку скорочення чисельності або штату працівників інваліди мають переважне право залишитися на роботі при рівній з іншими працівниками про-дуктивності праці й кваліфікації (ст. 42 КЗпП).

Робота інваліда в нічний час допус-кається тільки з його згоди й за умови, що це не суперечить медичним показанням (ст. 55 КЗпП).

Інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи -- 26 календарних днів (ст. 6 Закону «Про відпустки»).

У перший рік роботи на підприємстві працівник-інвалід має право одержати щорічну відпустку повної тривалості в зручний для нього час до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи (ст. 10 Закону «Про відпустки»).

Крім щорічної основної відпустки, працівник-інвалід, за бажанням, може взяти додаткову відпустку без збере-ження заробітної плати. Тривалість та-кої відпустки не може перевищувати: для інвалідів I і II групи - 60 календар-них днів, для інвалідів III групи - 30 ка-лендарних днів (ст. 25 Закону «Про відпустки»).

Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу за-грожує погіршенню здоров'я інвалідів.

-- Яким має бути робоче місце інва-ліда?

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням міс-цевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеці-альні робочі місця для працевлашту-вання інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового об-ладнання, технічного оснащення і при-стосування тощо з урахуванням обме-жених можливостей інваліда.

Робоче місце інваліда - місце, або виробнича ділянка постійного або тим-часового перебування особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях.

Спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.

Підбір робочого місця здійснюється з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій меди- ко-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані:

- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця;

- створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соці-ально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;

- надавати державній службі зайня-тості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів;

- звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зі скасуванням Положення про організацію робочих місць і працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. № 314 зникла формальна підстава для атестації створених для інвалідів робочих місць. Проте варто вра-ховувати, що прийом на роботу інвалі-да повинен проводитися з урахуванням вимог відповідної нозології (класифікації хвороби).

Виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у кількості, установленій частиною першої ст. 19 Закону «Про основи со-ціальної захищеності інвалідів в Украї-ні», вважається працевлаштування під-приємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організа-цією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, що використовує найману працю, інвалідів, для яких дане місце роботи є основним (тобто на даному підприємстві зберігаються їхні трудові книжки й до них внесені відповідні записи про прийом на роботу).

Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Інваліди можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

Зверніть увагу, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

- Який порядок реєстрації під-приємства, установи та організації, на яких працюють інваліди та які до-кументи для цього потрібні?

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичні особи, у яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезна-ходженням.

Для реєстрації роботодавці подають власноручно або направляють рекомендованим листом:

- заяву за формою, затвердженою Наказом Міністерства праці й соціаль-ної політики України № 98 від 14 березня 2007 р. «Про затвердження форм документів для реєстрації роботодавців у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів і виконанням ними нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів»;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

Датою реєстрації вважається дата надання документів роботодавцем, а у випадку направлення їх поштою - дата, зазначена на поштовому штемпелі.

Вищезазначені підприємства, уста-нови, організації щорічно до 1 березня року, що настає за звітним, подають районним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів звіт за формою № 10- ПІ. Нова форма 10-ПІ (річна, поштова) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» і Інструкція з її заповнення затверджені наказом Міністерства праці й соціальної політики України № 42 від 10 лютого 2007 р.

Крім звіту за формою № 10-ПІ, ро-ботодавець повинен подавати в центр зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних по-сад) для працевлаштування інвалідів. Для цього використовується форма 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», за-тверджена наказом Міністерства праці та соціального захисту від 19 грудня 2005 р. № 420.

Керівники підприємств, установ, ор-ганізацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

- Яку роль служба зайнятості віді-грає у працевлашутванні інвалідів?

Інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Рішення про визнання інваліда без-робітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації медико-соціальної експертної комісії та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійс-нює пошук підходящої роботи відпо-відно до рекомендацій медико-соціаль- ної експертної комісії, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї кате-горії інвалідів у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для підприємств, установ, організа-цій, у тому числі підприємств, органі-зацій громадських організацій інвалі-дів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється нор-матив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують на-йману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, зазначеного вище, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При роз-рахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У межах зазначених нормативів здійснюється також працевлаштування інвалідів унаслідок психічного розладу відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу».

Отже, невід'ємним правом інвалідів є право на працю, незважаючи на об-межену працездатність. Українське за-конодавство закріплює дієвий механізм індивідуальної допомоги у працев-лаштуванні інвалідів для підтримання їх спроможності вести повноцінне соціальне життя: умови обслуговування і засоби, які б гарантували як фізичну, так і психологічну незалежність.

Підготовлено за матеріалами відділу систематизації законодавства, правової освіти та роботи Головного управління юстиції у Херсонській області.

Размещено на Allbest.ru