Інституалізація концептуальних засад використання інструментів управління в розвитку професійної компетентності судових експертів недержавних спеціалізованих установ

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 351.340.6

Інституалізація концептуальних засад використання інструментів управління в розвитку професійної компетентності судових експертів недержавних спеціалізованих установ

Федчишина В.В.,

к.е.н., с.н.с., завідувач лабораторії організації науково-дослідних робіт та координації діяльності підвідомчих підрозділів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз

Анотація

управління професійний судовий експертний

У статті розглядаються особливості використання інструментів управління в розвитку професійної компетентності судових експертів недержавних спеціалізованих установ. Наголошено, що суспільство і держава потребують підготовки нової генерації та підвищення кваліфікації судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз України. Доведено, що вивчення і систематизація міжнародного і вітчизняного досвіду судово-експертних установ з організації та ведення забезпечення підготовки кваліфікованих судових експертів, що сприятиме прискоренню якісного розвитку системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації цього пріоритетного напряму серед різноманіття методів і форм розвитку професійних знань.

Ключові слова: державна політика, судова експертиза, науково-дослідний інститут, судовий експерт, судово-експертна діяльність, судово-експертна установа.

Аннотация

В статье рассматриваются особенности использования инструментов управления в развитии профессиональной компетентности судебных экспертов негосударственных специализированных учреждений. Отмечено, что общество и государство нуждаются в подготовке новой генерации и повышения квалификации судебных экспертов научно-исследовательских учреждений судебных экспертиз Украины. Доказано, что изучение и систематизация международного и отечественного опыта судебно-экспертных учреждений по организации и ведению обеспечение подготовки квалифицированных судебных экспертов, что будет способствовать ускорению качественного развития системы подготовки, переподготовки и повышения квалификации этого приоритетного направления среди многообразия методов и форм развития профессиональных знаний.

Ключевые слова: государственная политика, судебная экспертиза, научно-исследовательский институт, судебный эксперт, судебно-экспертная деятельность, судебно-экспертное учреждение.

Annotation

The article considers the special features of the use of management tools in the development of professional competence of forensic experts of the non-state specialized agencies. Noted that the society and the state need training a new generation and training of forensic experts of scientific-research institutes of forensic examinations of Ukraine.

Using the unique human potential of intellectual and professional resource of highly qualified legal experts the HINDU successful mentoring in a single coordination center of education, training and advanced training of experts who are not employees of the state specialized agencies, should contribute to raising the scientific level of the fundamentals of organizational and managerial foundations of the judicial-expert activity. It is responsible, multidimensional and complex task.

Recognizing its lack of effectiveness of the existing system, an important component of scientific and methodological support of training programme of the judicial experts - core document to determine the limits of competence of the expert, because the system MU most programs were approved in 2004.

After spending a lot of work to edit programs in all specialties, with observance of modern conditions and compliance of a specific type of degree,by the legislation of Ukraine governing multi-level legal acts of Ukraine - the Basic Law of Ukraine - the Constitution, to departmental that regulate the issues of the judicial-expert activity in the solution of problems of motivation for continuous improvement of the level of competence is a powerful incentive for improving the system as a whole.

Experience shows the need to diversify the training system in the presence of the mandatory creation of a unified system of training specialists in the coordination center, which will contribute to the training and the establishment of scientific relations, to ensure implementation of the principle of competitiveness on a professional basis.

It is proved that the study and systematization of international and domestic experience of forensic-expert institutions in organizing and conducting the training of qualified legal experts that will accelerate the qualitative development of the system of training, retraining and the qualification of this priority areas among the variety of methods and forms of development of the professional knowledge to develop scientific foundations of public administration and reform of the judicial esperto nongovernmental specialized agencies, which requires a complex approach to its implementation on principles of legality, independence, objectivity and completeness.

Key words: public policy, forensics, research Institute, forensic expert, judicial-expert activity, forensic expert institution.

Постановка проблеми. В умовах динамічних змін впровадження демократичних цінностей та європейських стандартів, епохи реформування побудови ефективної системи державної влади актуалізується необхідність забезпечення розвитку та координації наукових досліджень, пріоритетом яких є зміцнення української державності через призму науково обґрунтованої судово-експертної діяльності.

Судово-експертна діяльність - це специфічний вид людської праці. Її результати є могутнім важелем у встановленні істини у справі.

Діяльність, яка передбачає використання спеціальних знань, отриманих унаслідок вищої професійної підготовки, наукової діяльності, досвіду практичної роботи, що відповідають сучасному науково-практичному рівню, поглибленим вмінням в галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла, інших галузях, основною ціллю застосування яких є захист прав і свобод всіх громадян та інтересів держави шляхом проведення об'єктивної науково обґрунтованої судової експертизи.

У забезпеченні підвищення ефективності і якості виконання судової експертизи неабияка роль належить ефективності управлінського процесу в розвитку професійної компетентності судових експертів. Професія судового експерта - “наукового судді”, завжди асоціюється із високим рівнем культури та глибокими науковими знаннями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що теоретичні аспекти підготовки професійних кадрів судових експертів неодноразово були предметом дослідження у наукових працях вітчизняних і зарубіжних дослідників, однак, системних наукових досліджень використання інструментів управління у сфері розвиту професійної фаховості судових експертів недержавних установ в Україні ні у вітчизняній, ні в зарубіжній науці державного управління ще не проводилось.

Тому, сьогодні існує нагальна потреба консолідації зусиль науковців в галузі наук з державного управління щодо ознайомлення та вивчення особливостей використання інструментів управління в системі підготовки, перепідготовки та підвищення рівня кваліфікації судових експертів недержавних установ України.

Метою статті є вивчення особливостей використання інструментів управління в системі підготовки, перепідготовки та підвищення рівня кваліфікації судових експертів недержавних установ України.

Виклад основного матеріалу. Те, що шляхи підвищення рівня державного управління з питань щодо підготовки нової генерації судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (ст7 ЗУСЕ) та підвищення їх кваліфікації залишилось поза увагою вчених, і досліджуються вперше, -є свідченням актуальності наукової розробки, визначеної процесами глобалізації та європейської інтеграції формування концепції сучасних демократичних засад, спрямованої на забезпечення правоохоронних і судових органів незалежною об'єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки. [2].

В Україні, як у правовій державі, найвищу соціальну цінність становить людина, її права і свободи в Україні, тому для забезпечення і реалізації спрямована уся державна діяльність, і, першочергово - у сфері державного управління.

Гарантування прав і свобод людини є головним обов'язком держави, держава відповідальна перед людиною та суспільством за свою діяльність [3. Ст.3]., значимість судової влади, її роль у системі демократичного врядування, в захисті прав і свобод громадян, реалізації принципу верховенства права визначають особливу увагу судово-експертній діяльності до питань процедур здійснення судочинства і визначають стандарти і критерії, якими вони мають керуватися.

Ці завдання є складними та багатоаспектними, оскільки від організації реалізації творчих здібностей, високо професійності судових експертів залежить функціонування в інтересах людини конституційних засад правозахисної системи влади в Україні.

Слова “експертиза” і “експерт” в останній час стали модними не тільки в засобах масової інформації, але в законодавчій і виконавчій владі. Запит в “Google” по пошуковому слову “експерт” видає 31млн.записів.Це є свідченням того, що слово “експерт” стало системним [4]. Розуміння цього терміну є невиправдано розширене.

Судова експертиза - це завжди проведення спеціального дослідження експертом, що потребує спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства [1, ст.1].

Судовими експертами можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста (в Україні законодавчо передбачено три рівні вищої освіти: бакалаврат, спеціаліст і магістратура), пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів. До проведення судових експертиз також можуть залучатися судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом [1, ст.9, 10, 16].

Загальна чисельність усіх судових експертів в Україні налічує близько восьми тисяч фахівців у різних галузях знань, якими щорічно проводиться понад мільйон судових експертиз.

За виключенням криміналістичних, суд-мед і суд-психіатричних експертиз, СЕД вправі здійснювати і судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ [1, ст.7], кількість яких за даними державного Реєстру атестованих судових експертів України станом на 1 квітня 2014 року складала майже 700 фахівців, зокрема за видами судових експертиз атестовано:

- інженерно-технічна експертиза -43 фахівці;

- економічна експертиза-163 ;

- товарознавча -20;

- авто-товарознавча - 195;

- експертиза у сфері інтелектуальної власності - 16,

- будівельно-технічна та земельно-технічна -244 фахівці.

Види, об'єкти та завдання таких досліджень - найрізноманітніші. Але суспільство і держава потребують підготовки нової генерації та підвищення кваліфікації судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз України без зволікання з вирішенням цих питань: потрібно ефективно змінювати наукові підходи до управління та забезпечення зростання рівня професійної компетентності фахівців, виокремлюючи питання процесульного законодавства і професійної підготовки для забезпечення реалізації державної політики у сфері вирішення питань практики проведення судовими експертами недержавних установ, забезпечуючи рівень надання публічних послуг.

Це пов'язано з тим, що метою судово-експертної діяльності є забезпечення правосуддя незалежною, кваліфікованою та об'єктивною експертизою. А правосуддя, в свою чергу є прерогативою судової влади, яка згідно з доктриною розподілу влад, є сфера публічної і різновид державної влади [5].

Оскільки під державним управлінням розуміється діяльність органів державної влади та їх посадових осіб щодо реалізації визначеної політики, серед суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, до осіб, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги, визначено експертів [6. ст.2, п1 ґ) ] .

У сфері публічного управління судово-експертною діяльністю наукова концепція залишається мало дослідженою, а без визначення цих підходів важко визначити й основні орієнтири для практики державного управління.

За енциклопедією державного управління категорія “державне управління” - це діяльність держави (органів державної влади), спрямована на створення умов для якнайповнішої реалізації функцій держави, основних прав і свобод громадян, узгодження різноманітних груп інтересів у суспільстві та між державою і суспільством, забезпечення суспільного розвитку відповідними ресурсами [7].

З метою підвищення ефективності управлінського процесу для удосконалення національного правосуддя саме у методологічному плані великого значення набувають підходи до вирішення більш загальних проблем. Застосовуються методологічні підходи теорії державного управління у проведенні судово-експертної діяльності та процесі підготовки спеціалістів за територіальним поділом (принципом) - за зонами обслуговування НДУСЕ Міністерства Юстиції України.

Фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ і мають на меті здійснювати експертну діяльність, проходять навчання з відповідної експертної спеціальності в одній із державних установ [1, ст..21].

Порядок та умови проходження навчання та стажування фахівців, які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта визначено Положенням (наказ №86/5 Міністерства Юстиції 09.08.2005).

Організація державного управління за зонами обслуговування науково-дослідних установ судових експертиз міністерства юстиції України, які проводять підготовку експертів - за територіальним принципом здійснюється через:

- Дніпропетровський НДІСЕ, які проводять підготовку експертів Дніпропетровської і Запорізької областей;

- Донецький НДІСЕ - Донецької і Луганської областей;

- Київський НДІСЕ - м.Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська і Чернагівська обл.;

- Львівський НДІСЕ - Волинської, Закарпатської, Івано- Франківської, Львівської, Рівненської і Чернівецької облвстей;

- Одеський НДІСЕ - Кіровоградська, Миколаївська. Одеська і Херсонська обл.;

- Харківський НДІСЕ- Полтавська, Сумська. Харківська обл.(дод.№2 до наказу №86/5 МЮ 09.08.2005).

Для забезпечення належного професійного рівня фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ і отримали кваліфікацію судового експерта, крім тих, що мають науковий ступінь,один раз на три роки повинні пройти стажування в державних спеціалізованих установах МЮ України і відповідно до спеціальності підтвердити рівень своїх професійних знань [1, ст.21]

За даними Державного реєстру атестованих судових експертів станом на 01.04.2014 загальна кількість фахівців по областях складає: Вінницька обл. - 15; Волинська обл.. - 11; Дніпропетровська - 42; Донецька - 46; Житомирська - 17; Закарпатська - 12; Запрорізька - 29; Івано-Франківська - 11; Київська обл. - 8; Кіровоградська - 10; Луганська - 24; Львівська - 37; Миколаївська - 5; Одеська - 53; Полтавська - 27; Рівненська - 20;Сумська - 13; Тернопільська - 3; Харківська - 25; Херсонська - 28; Хмельницька - 17; Черкаська - 21; Чернівецька - 16; Чернігівська - 13.

Метою атестації судових експертів є оцінка професійного рівня фахівців є оцінка професійного рівня фахівців, які залучаються до проведення судової експертизи, закріплення на засадах законодавства, яке постійно оновлюється, відповідно до потреб держави і суспільства

Залежно від спеціалізації їм присвоюється кваліфікація судового експерта з правом проведення певного виду експертизи. [1, ст.16].

Забезпечуючи галузевий принцип державного управління у в організації судово-експертної діяльності, основна її задача полягає у проведенні експертних завдань по завданню судів, органів прокуратури, внутрішніх справ і СБУ, митної і податкової служби, посадових осіб, наділених правом проведення досліджень у відповідності до законодавства України.

Попри всі вжиті заходи, спрямовані на розвиток системи підготовки і підвищення кваліфікації, масштаби цієї роботи не відповідають вимогам і реальним потребам.

Механізму державного регулювання та забезпечення якості роботи, порядку визначення рівня професійної підготовки і атестації на право самостійного здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами недержавних спеціалізованих установ МЮ України, немає. Однак, наражаючись на спротив і неготовність до змін, ключовим моментом є необхідність створення організаційної структури, яка здійснюватиме професійну підготовку.

До теперішнього часу законодавчий статус недержавних судово- експертних установ є не визначеним., тому юридичні особи, як комерційні, так і не комерційні, незалежно від організаційно-правової форми і основного виду діяльності, незалежно від матеріально-технічної бази або забезпечення спеціальними умовами для зберігання наданих на експертне дослідження матеріалів, іменують себе експертними установами

Аналізуючи актуальність наукового дослідження проблем державного управління в організації судово-експертної діяльності (роботи) виникає потреба у системному реформуванні законодавства України, яке, на відміну від більшості країн Європи і після радянського простору, не вимагає ані ліцензування експертної діяльності, ані визначення в реєстраційних документах, дотримання організаційно-правової форми недержавних судових установ із обов'язковим визначенням судово-експертної діяльності як основної, обмежуючи в праві займатися іншими видами діяльності, крім експертної, щорічно підтверджуючи рівень спеціальних знань: саме від професійного рівня підготовки, досвіду, знань, навичок та вмінь залежить якість висновку судового експерта, і, як наслідок, - правдивість і справедливість судового рішення.

Використовуючи унікальний кадровий потенціал інтелектуального і професійного ресурсу висококваліфікованих судових експертів НДУСЕ для успішного наставництва у єдиному координаційному центрі навчання, підготовки та підвищення кваліфікації експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, повинно сприяти підвищенню наукового рівня основ організаційно-управлінських засад судово-експертної діяльності. Це є відповідальним, багатоаспектним і складним завданням.

Визнаючи її недостатню ефективність існуючої системи, важливою складовою науково-методичного забезпечення є програми підготовки судових експертів - базового документу задля визначення межі компетенції експерта оскільки по системі МЮ більшість програм затверджувалося ще в 2004 році.

Провівши велику роботу по редагуванню програм по всіх спеціальностях, із дотриманням сучасних умов і відповідністю вимогам конкретного виду спеціальності,дотриманням законодавчо регламентуючих різнорівневих нормативно-правових актів України - від Основного Закону України - Конституції, до відомчих, які, регулюють питання судово-експертної діяльності у вирішенні проблем мотивації до постійного підвищення рівня своєї компетентності є могутнім стимулом для вдосконалення системи загалом.

Досвід свідчить про необхідність диверсифікації системи підготовки за наявності обов'язковості створення єдиної системи підготовки фахівців у координаційного центру, що сприятиме підвищенню кваліфікації та налагодженню наукових зв'язків, забезпеченню реалізації принципу змагальності сторін на високопрофесійній основі.

Відсутність комплексної цільової програми підготовки вимагає розробки і впровадження її негайно, оскільки реалізується у рамках постійних змін до законодавства і вимагає підвищення обізнаності не шляхом фрагментарних курсів один раз на три роки, а ґрунтуватися на фахових спеціальних знаннях відповідної галузі знань.

На думку Недвиги М.О., судовим експертам варто дотримуватися одного із найпопулярніших методів, що використовується в багатьох школах управління, методу “case study” - проведення занять з аналізу реальних ситуацій, що виникають на практиці.

Важливо також аналізувати не тільки ситуації, у яких було обрано успішний шлях вирішення проблем, а й типові провали, яких слід уникати [8].

Синтез цих знань дозволяє сформувати і ефективно розвивати властиві сучасним експертним спеціальностям процеси інтеграції і диференціації спеціальних знань. Такий підхід є вдалим, оскільки прикладна наука повинна бути практично орієнтованою, а практика -- науково обґрунтованою.

Ще одним із пріоритетів оптимізація забезпечення професійної компетентності є обмін думками і досвідом колег з різних установ, що дозволяє ефективніше вибудовувати співробітництво між відомствами, спільними зусиллями знаходити критерії вирішення актуальних проблем.

Висновки

Доведено, що вивчення і систематизація міжнародного і вітчизняного досвіду судово-експертних установ з організації та ведення забезпечення підготовки кваліфікованих судових експертів, що сприятиме прискоренню якісного розвитку системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації цього пріоритетного напряму серед різноманіття методів і форм розвитку професійних знань вдосконалюватиме наукові основи державного управління та реформування судово-ескпертної діяльності недержавних спеціалізованих установ, потребуючи комплексного підходу для її здійснення на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти [1].

Перспективою подальших розвідок даної проблематики, є поширення співпраці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в галузі міжнародного співробітництва.

Використані джерела інформації

1. Закон України “Про судову експертизу” Верховна Рада України; Закон від 25.02.1994 № 4038-XII.

2. Сайт МЮ .До питання кадрового забезпечення науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (розміщено 05.08.2013).

3. Конституція України, ст. З.

4. Нестеров В, “История экспертизы и экспертика”.

5. Лук'яненко В.В.,“Методи державного управління судово-експертною

діяльністю”,стор 44-46 матеріали практичної Міжнародної науково-практичної конференції “Стан, проблеми і перспективи розвитку судової експертології” 21-22 сентября 2007, АР Крим.

6. Закон, ВР України, від 11.06.2009, № 1506-VI “Про засади запобігання та протидії корупції”, ст.2, п1 ґ.

7. Енциклопедія державного управління. [Текст] у 8 т. - Т. 1. Теорія державного управління / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; наук.-редкол.: Ю.В. Ковбасюк (голова) [та ін.]. - К.: НАДУ, 2011. - 747 с., с. 157].

8. Недвига М.О. “Сучасні вимоги до підготовки та підвищення кваліфікації персоналу державного агентства земельних ресурсів України”, №2(8) 2012 “Публічне адміністрування:теорія та практика”.

Размещено на Allbest.ru