Особливості проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій при розслідуванні кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, і кримінальних правопорушень, вчинених на території дислокації військових частин

Размещено на http://www.allbest.ru/

II ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

УДК [343.102:344.13](477)

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ТА НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ВЧИНЕНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ, І КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ВЧИНЕНИХ НА ТЕРИТОРІЇ ДИСЛОКАЦІЇ ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИН

А.А. Бабич,

здобувач кафедри кримінально-правових дисциплін факультету права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ

Розглянуто проблемні питання, з якими стикається орган досудового розслідування під час проведення слідчих дій у військових організаціях.

Ключові слова: слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії, кримінальні правопорушення, військовослужбовці, Збройні сили України.

Надійшла до редколегії 12.06.2014

БАБИЧ А. А. ОСОБЕННОСТИ ПРОВЕДЕНИЯ СЛЕДСТВЕННЫХ (РОЗЫСКНЫХ) И НЕГЛАСНЫХ СЛЕДСТВЕННЫХ (РОЗЫСКНЫХ) ДЕЙСТВИЙ ПРИ РАССЛЕДОВАНИИ УГОЛОВНЫХ ПРАВОНАРУШЕНИЙ, СОВЕРШЁННЫХ ВОЕННОСЛУЖАЩИМИ, И УГОЛОВНЫХ ПРАВОНАРУШЕНИЙ, СОВЕРШЁННЫХ НА ТЕРРИТОРИИ ДИСЛОКАЦИИ ВОЕННЫХ ЧАСТЕЙ

Рассмотрены проблемные вопросы, с которыми сталкивается орган досудебного расследования во время проведения следственных действий в военных организациях.

Ключевые слова: следственные (розыскные) действия, негласные следственные (розыскные) действия, уголовные правонарушения, военнослужащие, Вооруженные силы Украины.

BABICH A. A. THE FEATURES OF THE INVESTIGATIVE AND COVERT INVESTIGATIVE ACTIONS IN THE INVESTIGATION OF CRIMINAL OFFENSES COMMITTED BY SERVICEMEN AND CRIMINAL OFFENSES COMMITTED IN THE DEPLOYMENT OF MILITARY UNITS

This article is devoted to the peculiarities of the investigative and covert investigative (detective) actions in the investigation of criminal offenses committed by servicemen and criminal offenses committed in the deployment of military units. The author reviewed the problematic issues that pre-trial investigation will face during the investigation proceeding in military organizations. Particular attention was paid to the problems of right of access of investigators and investigative task forces to military units, institutions for the necessary operations if the place of committing a criminal offense is in the territory of military organization. The problem of the necessity to include military experts into the investigative and task force staff to conduct some investigation actions was observed.

The proposals of alteration the current legislations to establish special investigative units that will investigate criminal offenses committed by servicemen or in military units and institutions were put forward. A clear legal regulation of the authorities of the preliminary investigation of Ukrainian Department of the Interior in the investigation of criminal offenses committed by servicemen or in the military units will solve the problem of keeping the military, government secrets. Keywords: investigative action, covert investigative actions, criminal offenses, servicemen, Armed Forces of Ukraine.

досудовий розслідування правопорушення військовослужбовець

Події останнього часу, що відбуваються на території України, зокрема, проведення анти-терористичної операції у Донецькій та Луганській областях, викликають багато питань щодо проведення розслідування кримінальних правопорушень, вчинених на територіях дислокації Збройних сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями.

Проведення розслідування пов'язане, перш за все, із проведенням слідчих (розшукових) дій з метою отримання доказів. Ця діяльність слідчих має свою специфіку, яка обумовлена особливостями функціонування цих органів і пов'язана з особливим режимом несення військової служби.

За нового КПК України питаннями слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій займалися такі вчені, як: А. Ф. Волобуєв [1], О. В. Капліна [2], В. Д. Берназ [3], Д. П. Письменний [4], В. А. Колесник [5], О. С. Саінчин [6], В. Г. Уваров [7] та ін. Однак у цих роботах розглядалися лише загальні проблеми, що стосуються проведення цих дій.

Метою цієї статті є визначення особливостей, які виникають при проведенні слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій щодо кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями Збройних сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України і кримінальних правопорушень, скоєних на територіях їх розташування.

Процесуальний порядок проведення гласних і негласних слідчих (розшукових) дій закріплено у главах 20 та 21 КПК України.

Значення закріплених у них положень важко переоцінити. Майже вся практична робота слідчих, оперативних підрозділів залежить від визначених у цих главах норм. Як слушно зазначає О. В. Капліна, значення слідчих дій полягає в тому, що вони є основним способом збирання доказів і звідси - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань [2, с. 339].

У чинний КПК України законодавець вводить нове поняття - слідчі (розшукові) дії. Так, згідно зі ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів, речей і документів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

КПК України передбачає такі види слідчих (розшукових) дій: допит (ст. 224-226); пред'явлення для впізнання особи, речей, трупа (ст. 228-230); огляд місцевості, приміщень, речей та документів, трупа (ст. 237-239); ексгумація трупа (ст. 239); обшук (ст. 234); слідчий експеримент (ст. 240); освідування особи (ст. 241); проведення експертизи (ст. 242) [8].

Для успішного проведення слідчих дій, а особливо невідкладних слідчих дій, під час досудового розслідування важливим залишається «фактор часу». Як слушно зауважують Є. Д. Лук'янчиков та Б. Є. Лук'янчиков, «аналіз практики засвідчує, що невідкладність тієї чи іншої слідчої дії визначається необхідністю її термінового проведення, що обумовлюється характером слідчої ситуації, яка склалася на конкретний момент розслідування. Зволікання з провадженням таких дій може привести до втрати інформації, яка необхідна для розкриття злочину. Невідкладний характер може мати будь-яка слідча дія і не тільки на початковому етапі розслідування, а і при подальшому провадженні у справі» [9, с. 243].

Передувати слідчим (розшуковим) діям повинне своєчасне повідомлення про кримінальне правопорушення. У Збройних силах України побудована система вертикалі донесень і доповідей у випадках вчинення військовослужбовцями кримінальних правопорушень або про надзвичайні ситуації на території дислокації військових підрозділів, частин, установ. Відповідно до п. 2.4 наказу Міноборони України від 02.07.2013 № 444 «Про затвердження Інструкції про порядок надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, адміністративні корупційні правопорушення, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», «у разі вчинення підлеглим військовослужбовцем кримінального правопорушення командир військової частини надсилає письмове повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, до органу досудового розслідування» [10]. На нашу думку, необхідно передбачити у відомчих актах обов'язок командира, начальника повідомити орган досудового розслідування про кримінальне правопорушення всіма засобами зв'язку (телефоном, факсом). Адже це зменшить час реагування відповідного слідчого органу на кримінальну подію.

Як слушно зауважує В. Д. Берназ, «розкриття і розслідування злочину відбувається в обмежених законом часових рамках. Звідси випливає спроможність органів досудового розслідування у найкоротший термін почати слідчі (розшукові) дії» [3, с. 24].

Як зауважує О. С. Саінчин, «швидкість реагування, оперативність (невідкладність) означає: а) виявлення такої інформації, негайне використання якої дозволить активно вести роботу з виявлення осіб, що скоїли злочин; б) своєчасно вибрати та використати відповідні засоби і методи» [6, с. 135]. Актуальним «фактор часу» стає за обов'язкової умови отримання допуску навіть слідчій групі на територію військової частини, іншого військового режимного об'єкта. Пункт 3 ст. 517 КПК України визначає, що до участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв [8].

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну таємницю», до державної таємниці у сфері оборони відноситься будь-яка інформація, яка має значення для оборони країни [11].

Відповідні допуски надаються безпосереднім вищим військовим командуванням за згодою Служби безпеки України та територіальних підрозділів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Усе це, безумовно, впливає на перебіг проведення слідчих (розшукових) дій.

Зазначимо, що згідно зі ст. 216 КПК України розслідування кримінальних правопорушень віднесено до підслідності слідчих органів МВС України (крім ст. 422 КК України), у зв'язку з чим виникає потреба у наданні відповідних допусків слідчим цих органів.

Проведення конкретних слідчих (розшукових) дій під час розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями Збройних сил України, має наступні особливості.

Допит. Загальні правила та умови допиту свідка, потерпілого визначено у ст. 224 КПК України. Допитом називається слідча дія, яка має на меті отримання необхідної інформації з питань кримінального провадження від осіб, які володіють такими відомостями. Предметом допиту про кримінальні правопорушення, вчинені військовослужбовцями, можуть бути:

Обставини, що підлягають встановленню щодо конкретного кримінального правопорушення, наприклад: а) обставини загибелі військовослужбовця при використанні військової техніки та озброєння; б) обставини заподіяння тілесних ушкоджень під час несення служби; в) обставини розкрадання військового майна і державних коштів; г) обставини незаконного застосування зброї та вибухонебезпечними речовинами.

Факти, що характеризують особу підозрюваного та його взаємовідносини з потерпілим, наприклад, про нестатутні відносини між військовослужбовцями або про психічний стан підозрюваного/обвинуваченого під час несення військової служби.

Законом передбачено право особи не відповідати на питання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі: таємниця сповіді - військові капелани мають право зберігати тайну сповіді військовослужбовців, лікарська таємниця - військові медичні працівники мають право не розголошувати відомі їм особисті дані про хворобу військовослужбовця. Крім того, відповідними статутами визначена заборона військовослужбовцям розголошувати без дозволу командування будь-які відомості, що стосуються проходження військової служби. Тому необхідно визначити в законі, яким чином має отримуватися дозвіл військового командування на проведення допиту, якщо у процесі його проведення необхідно з'ясувати відомості, що становлять військову або державну таємницю. Також слід визначити порядок доступу до військової таємниці слідчого МВС, СБУ, який згідно з чинним КПК України проводить розслідування.

Огляд. Однією із першочергових слідчих (розшукових) дій є огляд. Стаття 237 КПК України визначає такі види огляду, як огляд місцевості, приміщень, речей і документів та регламентує порядок їх проведення. Основними критеріями такої слідчої (розшукової) дії є своєчасність початку та його якісне проведення. Особливості проведення огляду у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, вчинені військовослужбовцями на військових об'єктах, у військових установах, залежать від ступеня закритості військових об'єктів, необхідності допуску на перебування на такій території та проведення на ній слідчих (розшукових) дій. Огляд місцевості, на якій розташовані військові об'єкти, приміщення військових частин, речі й документи, які там знаходяться, може бути здійснений після отримання дозволу від командування військової частини про вхід на територію військової частини. Слідчому МВС, СБУ має бути виписаний пропуск із зазначенням часу перебування. Також слідчий має бути супроводжений особами з числа військовослужбовців частини. Він не має права без дозволу режимних органів військової частини входити у секретні відділи, класи, приміщення, здійснювати відео- та фотозйомки військової техніки та озброєння. Деякі дозволи необхідно отримувати у відповідному органі СБУ. На нашу думку, під час проведення огляду місця події на території режимних об'єктів до складу слідчо-оперативної групи необхідно офіційно включати представників Військової служби правопорядку у Збройних силах України та служби захисту інформації у Збройних силах України.

Огляд трупа (ст. 238 КПК) ексгумація (ст. 239 КПК) можуть здійснюватися як одночасно із оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи, так і як самостійна слідча (розшукова) дія. Слід зазначити, що для проведення таких слідчих дій необхідно передбачити участь відповідних керівників військових формувань, на територіях розташування яких виявлено труп.

Освідування. Слідча (розшукова) дія, яка проводиться з метою виявлення на тілі підозрюваного, свідка, потерпілого слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу. Загальні правила проведення освідування закріплено у ст. 241 КПК України. Освідування військовослужбовців може відбуватися у системі військово- медичних закладів України, відповідним військовим медичним експертом або лікарем.

Обшук. Слідча (розшукова) дія, мета якої - виявлення та фіксація відомостей про обставини кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, здобутого у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Загальні положення проведення обшуку передбачено у ст. 233-236 КПК України. Проводячи обшуки на військових об'єктах і у військових установах, необхідно дотримуватися тих умов, які було окреслено для огляду місця події щодо кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями на військових об'єктах та у військових установах.

Слідчий експеримент. Проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Стаття 240 КПК України передбачає, що для встановлення обставин кримінального правопорушення у процесі слідчого експерименту слідчий проводить відтворення дій, проведення необхідних дослідів і випробувань. Слід зазначити, що проведення слідчого експерименту на територіях військових частин так самоя, як огляд і обшук, має проводитися із дотриманням відповідних дозволів з метою нерозголошення військової таємниці й дотримання правил безпеки.

Експертиза. Проведення такої слідчої (розшукової) дії, як експертиза, регламентовано у ст. 242-245 КПК України. Не аналізуючи деякі спірні положення загального порядку призначення та проведення експертиз, обмежимося характеристикою їх специфіки при розслідуванні кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями.

Найчастіше в цій категорії кримінальних проваджень призначаються такі види експертиз: судово-медична, балістична та вибухотехнічна, судово-наркологічна, судово-психіатрична, товарознавча, судово-харчова, судово-бухгалтерська, автотехнічна, технічна.

Перед призначенням цих видів експертиз слідчий має підготувати об'єкти для експертного дослідження, вилучення і огляд яких здійснюється шляхом вищезазначених слідчих (розшукових) дій з урахуванням особливостей їх проведення. Також існує необхідність включення до експертної групи кваліфікованих фахівців з числа військовослужбовців, які мають відповідні знання та уміння в конкретній сфері.

Як бачимо, специфіка майже всіх слідчих (розшукових) дій полягає в тому, що вони мають бути здійснені слідчим після отримання дозволу військового командування. Слідчі органи внутрішніх справ, до підслідності яких віднесено більшість таких правопорушень, не мають відповідних допусків до державної таємниці у сфері оборони, постійно стикаються з труднощами своєчасного отримання доступу до військових об'єктів (який раніше мали військові прокурори) та необхідністю розголошення даних досудового розслідування керівництву військових частин, котре може бути зацікавленим у результатах розслідування. Усе це викликає необхідність створення спеціального слідчого підрозділу, слідчі якого будуть розслідувати кримінальні правопорушення у військовій сфері.

У багатьох країнах світу такі підрозділи успішно існують (воєнно-слідчі органи у системі ОВС Республіки Казахстан, Головне воєнно- слідче управління слідчого комітету Російської Федерації, Національна жандармерія Франції, Національний корпус карабінерів поліцейської служби Італії, військова поліція США) та мають право проводити слідчі (розшукові) дії у військових формуваннях своїх країн.

Новелою КПК України 2012 року є глава 21 «Негласні слідчі (розшукові) дії». Законодавцем зроблена спроба врегулювати застосування негласних методів отримання доказової інформації у кримінальному провадженні. З цією метою відповідно до ст. 40 нового КПК дещо розширено коло повноважень слідчого, зокрема, він уповноважений: особисто проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених КПК, та доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

Відповідно до ст. 246 нового КПК негласними слідчими (розшуковими) діями визнається різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт і методи проведення яких не підлягають розголошенню та які проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

Як зазначає В. Фаринник, «уперше в кримінально-процесуальній доктрині на законодавчому рівні закріплено вичерпний перелік негласних слідчих (розшукових) дій» [12]. Ті дії, які раніше називались оперативно-розшуковими, нині називаються негласними слідчими (розшуковими) діями (ст. 260-264, 267-272 КПК України). Крім того, у ч. 3 ст. 246 нового КПК введено норму, за якою рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених КПК України, - слідчий суддя на підставі клопотання прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.

Відповідно до ч. 6 ст. 246 нового КПК право проводити негласні слідчі дії надається слідчому, прокурору або за їх дорученням працівникам оперативних підрозділів.

Новий КПК України хоч і передбачає перелік негласних слідчих (розшукових) дій, але не вказує, які оперативні підрозділи будуть проводити такі дії та яка процедура їх проведення на режимних військових об'єктах, а саме входу на територію військових частин, установ, переміщення по них, внесення та винесення необхідних для проведення негласних оперативних дій знарядь тощо. Зі змісту ст. 41 КПК випливає, що поняттям оперативних підрозділів охоплюються відповідні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України.

Військова служба правопорядку у Збройних силах України не відноситься до оперативних підрозділів і не має права проводити негласні слідчі (розшукові) дії за дорученням слідчого, прокурора, а такі дії мають здійснювати оперативні підрозділи МВС та СБУ.

Але важко уявити собі, як оперативний працівник органу внутрішніх справ за дорученням слідчого буде здійснювати, наприклад, негласно відеоконтроль за посадовою особою військової частини на режимній території або знімати інформацію з електронних інформаційних систем на території військових частин, що може призвести до розголошення військової таємниці.

З вищевикладеного постає необхідність створення оперативних у системі Збройних сил України підрозділів, які будуть мати повноваження здійснювати оперативно-розшукову діяльність, а також створення спеціальних слідчих підрозділів, які будуть розслідувати кримінальні правопорушення, вчинені військовослужбовцями та іншими особами на територіях військових частин, установ, і мати відповідні допуски на безперешкодне проведення гласних і негласних слідчих (розшукових) дій на території дислокації військових частин.

Список використаних джерел

1. Волобуєв А. Ф. Процесуальні правила і тактичні прийоми обшуку за новим КПК України / А. Ф. Во- лобуєв // Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики : матеріали наук.-практ. конф. / НАПрН України ; Ради адвокатів України. - Одеса : Фенікс, 2012. - С. 295-297.

2. Капліна О. В. Проблеми тлумачення загальних вимог до проведення слідчих (розшукових) дій / О. В. Капліна // Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики : матеріали наук.- практ. конф. / НАПрН України ; Ради адвокатів України. - Одеса : Фенікс, 2012. - С. 338-342.

3. Берназ В. Д. Принципы стратегии следственной деятельности в контексте нового КПК Украины / В. Д. Берназ // Кримінальне провадження: новації процесуальної теорії та криміналістичної практики : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Сімферополь, 18-19 квіт. 2013 р.). - Сімферополь : ДІАЙПІ, 2013. - С. 23-26.

4. Письмений Д. П. Регламентація слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій в Кримінальному процесуальному кодексі України / Д. П. Письмений // Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 5 жовт. 2012 р.) / МВС України ; Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Кримінол. асоц. України. - Харків : ХНУВС, 2012. - С. 66-73. - (Препринт / МВС України ; Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Кримінол. асоц. України ; 2012). - Режим доступу: http://univd.edu.ua/ general/publishing/konf/50.rar.

5. Колесник В. А. Проблемні питання проведення негласних слідчих (розшукових) дій та їх учасників /

6. А. Колесник // Кримінальне провадження: новації процесуальної теорії та криміналістичної практики : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Сімферополь, 18-19 квіт. 2013 р.). - Сімферополь : ДІАЙПІ, 2013. -80-82.

7. Саінчин О. С. Першопочаткові слідчі дії та інші заходи, які спрямовані на розслідування та розкриття умисних вбивств / О. С. Саінчин // Кримінальне провадження: новації процесуальної теорії та криміналістичної практики : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Сімферополь, 18-19 квіт. 2013 р.). - Сімферополь : ДІАЙПІ, 2013. - С. 134-137.

8. Уваров В. Г. Негласні слідчі дії за новим КПК України [Електронний ресурс] / В. Г. Уваров // Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 5 жовт. 2012 р.) / МВС України ; Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Кримінол. асоц. України. - Харків : ХНУВС, 2012. - С. 546-548. - (Препринт / МВС України ; Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Кримінол. асоц. України ; 2012). - Режим доступу: http://univd.edu.ua/general/publishing/konf/50.rar.

9. Кримінальний процесуальний кодекс України : закон України від 13.04.2012 № 465-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

10. Лук'янчиков Є. Д. Визначення та характеристика невідкладних слідчих дій / Є. Д. Лук'янчиков, Б. Є. Лук'янчиков // Актуальні проблеми кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи та оперативно-розшукової діяльноств : матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 28 жовт. 2011 р.). - Одеса : Фенікс, - 2011. - С. 241-245.

11. Про затвердження Інструкції про порядок надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, адміністративні корупційні правопорушення, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України : наказ М-ва оборони України від 02.07.2013 № 444 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1536-13.

12. Про державну таємницю : закон України від 21.01.1994 № 3855-ХІІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/3855-12.

13. Фаринник В. Негласні слідчі (розшукові) дії / В. Фаринник [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://yurincom.com/ua/legal_practice/analitychna_yurysprudentsiia/neglasni_slidchi_(rozshukovi)_dii-publication/.

Размещено на Allbest.ru