До питання про принципи у податково-правовому регулюванні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

До питання про принципи у податково-правовому регулюванні

А.М. Котенко, к.ю.н., асистент кафедри фінансового права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

У статті розкрито основні підходи до принципів у податково-правовому регулюванні. Наголошено на основних проблемах співвідношення принципів податкового права, принципів побудови податкової системи, принципів податку, принципів податкового законодавства. Останні розглянуто з позиції їх легального закріплення.

Ключові слова: принципи, принципи податкового права, принципи податкового законодавства.

В статье раскрыты основные подходы к принципам в налогово-правовом регулировании. Обращено внимание на основные проблемы соотношения принципов налогового права, принципов построения налоговой системы, принципов налога, принципов налогового законодательства. Последние рассмотрены с позиции их легального закрепления.

The article describes the initial principles like a primordial. The principle is the starting point of anyphenomenon, and which is characterized by all spheres of life. In the context of the article we are interested in legal principles.

The principles of law are fundamental building as the legal system in general, and specific area of law. Principle feature usually formalized in the rules of the branch on which branch of law is built. In essence they affect the nature and content of the law, its internal and external parties, the right to reveal both the statics and dynamics. That opportunity of principle to “act” when all means have been exhausted and regulation principles provide a sign of dynamism.

It is noted that the principles of law cannot be narrowed to the principles of law. In general the question of learning principles in legal tax regulation is at the initial level. This explains the numerous vectors and research of this problem. Highlight principles of taxation, principles of tax law, principles of construction and operation of the tax system, principles of tax legislation. Moreover, the border between the mentioned principle is to some extent arbitrary, because the process of mutual influence. At the boundary between the mentioned principle is to some extent arbitrary, because the process of mutual influence.

The principles of tax law is not uniform. Some of them that individual identified in the Tax Code is a reflection of the principles enshrined in the Constitution of Ukraine. Highlight 10 named and 4 unnamed principles that should get his name in the future. The attention that some principles are fixed at the level of one of the rules of tax law, while the others became more developed in other articles. We investigate the branch consolidation principle of universality for tax purposes and principle of tax consolidation in law. At the same time put some principles over others no reason. All of them together form the basis for building a taxes legislation system.

Принцип (від лат. principium - первісне, визначальне, те, від чого походить усе інше) - засада, основа, керівна ідея, вихідне положення будь-якого явища [7, с. 75]. Принцип розглядається як те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки, переконання людини, ті практичні і моральні засади, якими вона керується у своєму житті в різних сферах діяльності [11, с. 525]. При характеристиці принципу зазвичай звертається увага на те, що він, по-перше, являє собою ідею, положення, вимогу і, по-друге, є не простим положенням, а основним, основоположним, засадничим, фундаментальним, вихідним, загальним, керівним, провідним, чільним [8, с. 24]. Таким чином принцип являє собою вихідну точку, з якої починається будь-яке явище, і це властиве всім сферам буття. Однак нас, звичайно, цікавить саме правова сфера.

Принципи права - це виражені у праві вихідні нормативно-керівні засади, що характеризують його зміст, закріплені у ньому закономірності суспільного життя. Принципи здебільшого виступають у вигляді норм: вони або формулюються законодавцем як окремі загальні юридичні норми, або існують як приховані у конкретних нормах загальні положення [1, с. 102, 104]. Значення принципів права полягає в тому, що вони відображають об'єктивні закони життя. Саме тому принципи права виражають інтелектуальний бік змісту права, є основою правотворчої діяльності держави, організацій, громадян [3, с. 169]. Тобто принципи права є першоосновою побудови як правової системи в цілому, так і певної галузі права. Особливість принципу полягає в тому, що він, як правило, формально закріплюється у нормах тієї галузі, на яких остання і побудована.

У законодавстві принципи права можуть виражатися прямо або опосередковано; часто набувають безпосереднього регулятивного значення, наприклад, коли суд, не знайшовши норми права для вирішення конкретної справи, керується саме принципами права [3, с. 169]. Дійсно, і тут ми погоджуємося з А.А. Храбровим [12, с. 47], що частіше принципи відображаються у нормах права. Вони впливають на зміст права, його внутрішню і зовнішню сторони, розкривають право як у статиці, так і динаміці. Саме здатність принципу діяти, коли Українська школа податкового права всі засоби регулювання вичерпані, і надає принципам ознаки динамічності.

Традиційним підходом конституційних судів різних країн є звернення до загальноправових принципів верховенства права, закону, справедливості тощо. Не нехтують цим і суди інших юрисдикцій, хоча значно рідше, адже принцип, як правило, виходить за межі певної галузі, є ширшим за предмет регулювання і закріплений одразу у декількох нормах одного нормативно-правового акта чи навіть різних актів.

Н. К. Шаптала зауважує, що аналіз співвідношення норми права і принципу дає змогу констатувати, що принцип є ширшим за норму, яка його фіксує. Навіть у випадку, коли принцип закріплений в одній нормі (норма-принцип). Так, встановлений Конституцією принцип може специфічно втілюватися у галузевому законодавстві або у процесі правозастосування. Правовий принцип також може бути розкритий у декількох нормах, що лише у своїй сукупності надають принципу завершеного та конкретного змісту [13, с. 54]. Крім того, певна складова принципу може бути закладена у Конституції та лише у галузевому законодавстві наповнюватися конкретним змістом.

У правовій науці загальноприйнятим є розподіл принципів права на загальноправові і галузеві. Разом із тим принципи у праві не можна зводити до принципів права.

С.Г. Пепеляєв [6, с. 65] уже пропонує вести мову не про принципи податкового права, а про загальні принципи оподаткування і зборів, які поділяє на принципи першої групи (за своєю природою і походженням є основними) і принципи другої групи (базуються на принципах першої групи і не суперечать їм). Основні принципи оподаткування суттєві для податкової системи у цілому або для декількох її елементів. Інші принципи не є ключовими, лежать в основі правового регулювання конкретних елементів податкової системи. На наш погляд, тут С.Г. Пепеляєв не є послідовним. По-перше, принципи оподаткування поступово вченим розширюються до принципів оподаткування і зборів. По-друге, принципи оподаткування визнаються суттєвими для податкової системи, хоча за змістом оподаткування і система оподаткування різні. Під оподаткуванням розуміється порядок сплати податків та зборів, що не охоплює процедури податкового обліку, звітності тощо. Податковою системою є сукупність податків та зборів, принаймні так випливає зі ст. 6 Податкового кодексу України [9].

М.П. Кучерявенко у третьому томі «Курса налогового права», починаючи розгляд питань правового регулювання принципів оподаткування, указав на те, що, характеризуючи принципи оподаткування, важливо враховувати, що йдеться про один бік системоутворювальної проблеми - принципи у податковому праві. Принципи побудови, функціонування податкової системи необхідно розглядати у системі матеріальних і процесуальних принципів, що застосовуються під загальним поняттям «принципи оподаткування» [5, с. 39]. При цьому ми одразу стикаємося з певним нагромадженням принципів: принципи оподаткування, принципи у податковому праві, принципи побудови і функціонування податкової системи. А чи однакові це принципи? Звичайно, ні.

М.П. Кучерявенко зазначає, що досить часто у літературі одні і ті самі принципи, що регулюють різні механізми чи відносини, переміщуються з однієї групи в іншу. Тому логічним є поділ на такі принципи:

податкового права;

побудови податкової системи;

податку;

податкового закону чи податкового законодавства [5, c. 39, 41].

Окремі вчені, мабуть, ураховуючи рухливість принципів, пропонують вести мову про принципи у податково-правовому регулюванні [12, с. 62; 13, с. 1]. І певною мірою з ними можна погодитися.

Зупинимося на принципах податкового законодавства. Зосередження уваги саме на цих принципах зумовлене їх легальним закріпленням у Податковому кодексі України. Так, у п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України закріплено на перший погляд 10 принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні всіх обов'язкових елементів податку.

Ми попередньо зазначили, що на перший погляд принципів десять. Насправді їх більше. Інші просто не увійшли до переліку та не отримали назви. Так, певною мірою прихованими є чотири принципи, закріплені у пп. 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 ст. 4 Податкового кодексу України: загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають; податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності у забезпеченні своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів; установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України; при встановленні або розширенні наявних податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року.

Таким чином, Податковим кодексом України визначено 14 принципів податкового законодавства: 10 поіменовані і 4 непоіменовані. Останні ще повинні Українська школа податкового права будуть отримати свою назву. Одразу виникає слушне запитання: а чи однорідні ці принципи?

Принципи податкового законодавства не є однорідними, адже окремі, визначені у Податковому кодексі, є галузевим відображенням принципів, закріплених у Конституції України [4]. Тут потрібно виділити два принципи, закріплені в Основному Законі України.

У ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. У Податковому кодексі цей принцип отримав втілення вже у двох принципах: загальності оподаткування і рівності всіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами встановлюється система оподаткування, податки і збори. Аналіз цього принципу потрібно розпочати з того, що принцип фактично має дві складові: а) виключно законами визначається система оподаткування; б) виключно законами встановлюються податки і збори.

Що стосується системи оподаткування, то тут законодавець взагалі відійшов від конструкції «система оподаткування». Застосування терміну було пов'язане з чинним тоді Законом України «Про систему оподаткування» [10], що якраз і встановлював систему оподаткування. Як випливає зі ст. 2 зазначеного Закону, сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у визначеному законами України порядку, становить систему оподаткування. На сьогодні податкове законодавство оперує терміном «податкова система», що у значенні п. 6.3 ст. 6 Податкового кодексу України є фактично еквівалентом.

Щодо встановлення виключно законами податків і зборів, то тут ми отримуємо розвиток цього принципу у принцип єдиного підходу до встановлення податків та зборів, який, у свою чергу, більш детально розкритий у ст. 7 Податкового кодексу України «Загальні засади встановлення податків і зборів». Так, під час встановлення податку обов'язково визначаються платники податку, об'єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку, порядок обчислення податку, податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Принцип, встановлений Конституцією, отримав закріплення як у переліку принципів податкового законодавства, так і в окремій статті Загальних положень Податкового кодексу. Фактично має місце трирівнева система закріплення принципу.

Інші принципи податкового законодавства, визначені ст. 4 Податкового кодексу України, отримали закріплення виключно на рівні Податкового кодексу. Тому принципи податкового законодавства не є однорідними, адже окремі є результатом розвитку принципів, закріплених в Основному Законі України, а інші є вузькогалузевими. Одні закріплені на рівні однієї норми податкового закону, інші отримали додатковий розвиток в інших статтях. При цьому ставити одні принципи над іншими немає підстав. Усі вони у сукупності формують підґрунтя для побудови системи податкового законодавства.

Хоча є і інша позиція. М.С. Бондар зазначив, що присутність конституційних норм і принципів, які мають вищу юридичну силу, у системі галузевих інститутів податкового права позбавляє державну владу можливості довільно вирішувати на рівні поточного податкового законодавства (включаючи федеральні закони) найбільш принципові питання оподаткування, які отримали закріплення на конституційному рівні [2, с. 123-137]. С.Г. Пепеляєв зауважив, що загальні принципи оподаткування і зборів слугують, з одного боку, основою податкової компетенції суб'єктів Федерації, а з іншого - обмежують цю компетенцію [6, с. 66]. Тобто керівна роль надається принципам, закріпленим на конституційному рівні. Згідно зі ст. 3 Податкового кодексу Конституція України входить до складу податкового законодавства. І, як ми вже зазначали, лише у галузевому законодавстві принцип зазвичай отримує конкретний зміст.

Список використаної літератури

податковий правовий регулювання принцип

1. Алексеев С.С. Проблемы теории права: курс лекций: в 2 т. / Алексеев С.С. - Свердловск, 1972. - Т. 1. - 396 с.

2. Бондарь Н. Налоги как связующее звено между властью и свободой / Н. Бондарь // Сравнительное конституционное обозрение. - 2006. - № 3 (56). - С. 123-137.

3. Кашанина Т. В. Юридическая техника: [учебник] / Ка- шанина Т. В. - М.: Норма, Инфра-М, 2011. - 496 с.

4. Кучерявенко Н.П. Курс налогового права: в 6 т. Т. III: Учение о налоге / Кучерявенко Н.П. - Х.: Легас; Право, 2005. - 600 с.

5. Налоговое право: учебное пособие / [под ред. С. Г. Пепеляева]. - М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2000. - 608 с.

6. Общая теория государства и права. Академический курс: в 3 т. / [отв. ред. М.Н. Марченко]. - М.: Зерцало, 2001. - 610 с.

7. Погребняк С.П. Основоположні принципи права: [монографія] / Погребняк С. П. - Х.: Право, 2008. - 240 с.

8. Податковий кодекс України: від 02.12.2010 р. № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13. - Ст. 112.

9. Про систему оподаткування: Закон України: від 25.06.1991 р. № 1251-XII // Відомості Верховної Ради України. -1991. - № 39. - Ст. 510.

10. Філософський словник / [за ред. В. I. Шинкарука]. - К., 1986. - 800 с.

11. Храбров А. А. Правове регулювання принципів податкового права / А. А. Храбров // Очерки налогово-правовой науки современности: монография / Е.Ю. Грачевой и Н.П. Кучерявенко. - М. - Х.: Право, 2013. - С. 47-62.

12. Шаптала Н.К. Співвідношення принципів рівності і соціальної справедливості в податково-правовому регулюванні: дис. ... кандидата юрид. наук: 12.00.07 / Шаптала Н. К. - Ірпінь, 2012. - 194 с.

Размещено на Allbest.ru