Визначення оцінки ефективності заходів, спрямованих на протидію організованій злочинності: стан, проблеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Визначення оцінки ефективності заходів, спрямованих на протидію організованій злочинності: стан, проблеми

Касараба Ю.Я.

к.ю.н., с.н.с., НДЛ кримінологічних досліджень ДНДІ МВС України

У статті розглянуто проблему ефективності заходів, які здійснюються у сфері боротьби з організованою злочинністю та її складової - корупції в державних органах. Показано динаміку виявлених організованих груп і злочинних організацій, а також досліджено оцінку ефективності діяльності ОВС у боротьбі з організованою злочинністю. Проаналізовано критерії оцінки антикорупційних заходів та показників злочинності.

Ключові слова: організована злочинність, ефективність заходів, оцінка результатів, антикорупційні заходи.

В статье рассмотрено проблему эффективности мер, которые осуществляются в сфере борьбы с организованной преступности и ее составляющей - коррупции в государственных органах. Показано динамику выявленных организованных групп и преступных организаций, а также исследовано оценку эффективности деятельности ОВД в борьбе с организованной преступностью. Проанализировано критерии оценки антикоррупционных мер и показателей преступности.

Ключевые слова: организованная преступность, эффективность мер, оценка результатов, антикоррупционные меры.

In the article the problem of effectiveness of measures which perform in the sphere of combating against organized crime and its component - corruption in state bodies has been considered. It is shown the dynamic of detected organized groups and criminal organizations, and also it is examined an assessment of effectiveness of activity of law enforcement agencies in combating against organized crime. The criteria of assessment of anticorruption measures and indicators are analyzed.

Key words: organized crime, effectiveness of measures, assessment of results, anticorruption measures.

Постановка проблеми

Запобігання злочинності та боротьба з нею є однією з основних внутрішніх функцій держави. Від належності виконання цієї функції залежить не тільки стан правопорядку в країні, але й ціла низка інших показників, що характеризують якість правового життя населення: стан безпеки і захищеності індивіда, рівень корумпованої управлінського апарату, прозорість політичних, економічних та соціальних процесів та ін. Ефективність здійснення державою функції по боротьбі зі злочинністю визначає ефективність функціонування державної влади взагалі. Визначальним завданням державної правової політики на сучасному етапі має стати максимальна концентрація зусиль усіх гілок влади на комплексному здійсненні радикальних економічних, правових, організаційних та силових заходів щодо обмеження всіх видів злочинних проявів, особливо таких, як посягання на життя та здоров'я, права та інтереси особи, хабарництво, злочини у сфері господарської діяльності та ін.

Найбільшу небезпеку для суспільства являє організована злочинність. При цьому слід розуміти, що організована злочинність -- не сума злочинних організацій і не сума злочинів, скоєних ними. Це якісно нова характеристика такого стану злочинності, коли вона вбудована в соціальну систему, здійснюючи дієвий вплив на інші складові системи і, перш за все, -- на економіку і політику. Організована злочинність захищається від чинного в будь-якому суспільстві соціально-правового контролю через корупцію. Саме корупція обумовлює високий рівень латентності організованої злочинності.

Серед основних проблем, що впливають на формування внутрішнього виміру національної безпеки, визначено поширення корупції у державних органах, а серед найнебезпечніших проявів цього явища в Україні відзначено політичну корупцію, корумпованість судової системи, хабарництво в органах прокуратури та МВС, корупційні прояви у сфері охорони здоров'я, корупційний тиск на суб'єктів господарювання з боку контролюючих органів, непотизм (кумівство) в органах державної влади, корупційні схеми при перерозподілі національного багатства та природних ресурсів.

Нинішній стан криміногенної ситуації в державі вказує на необхідність реалізації ефективних заходів, спрямованих на нейтралізацію дії чинників, які зумовлюють поширення організованої злочинності. Організованій злочинності сприяють глобальні соціально-економічні процеси: урбанізація, міждержавна та міжрегіональна міграція, формування світового інформаційно-культурного простору.

організована злочинність корупція

Стан дослідження

Проблематика дослідження ефективності діяльності щодо запобігання та протидії організованій злочинності та корупції була предметом поглибленого вивчення у низці монографічних та інших джерел. Істотне значення для проведення нашого дослідження мали висновки та міркування таких науковців як А.Є. Аврутіна, С.Н. Баліної, В.В. Голіни, Н.О. Гуторової, В.Л. Грохольського, І.М. Даньшина, О.М. Джужи, А.П. Закалюка, О.Г. Кальмана, О.Г. Кулика, В.А. Ліпкана, М.Г. Вербенського, І.Г Галімова, А.І. Долгової, В.Н. Дрьоміна, С.В. Дьякової, Н.А. Зелинської, О.М. Литвака, М.І. Камлика, М.В. Корнієнка, О.Г Кулика, Н.В. Ма- тийко, М.І. Мельника, Т.В. Мельничука, М.А. Погорецького, Л.А. Репецької тощо. Необхідно зазначити, що єдності поглядів серед учених стосовно протидії організованій злочинності немає. А питання аналізу та оцінки ефективності заходів, спрямованих на протидію організованій злочинності, у т.ч. які здійснюються в сфері боротьби з організованою злочинністю спецпідрозділами ОВС, комплексно майже не вивчалося, таких досліджень фактично не проводилося.

Метою статті є визначення стану оцінки ефективності заходів, які проводяться у сфері боротьби з організованою злочинністю, означення існуючих проблем та шляхи їх вирішення у зазначеній сфері.

Виклад основного матеріалу

Показники статистичної інформації, наданої Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України, свідчать, що в період з 2009 по 2013 рр. кількість виявлених організованих груп і злочинних організацій (далі -- ОГ і ЗО) ОВС має тенденцію до зниження: у 2009 році -- 379, у 2010 - 397, у 2011 - 395, у 2012 - 258, у 2013 - 172. Найбільшу кількість ОГ і ЗО безпосередньо спецпідрозділами БОЗ було виявлено у 2010 - 288 та 2011 - 286 роках відповідно, однак у наступні два роки їх кількість скоротилося на 30,9%. Практично аналогічна ситуація у показниках кількості вчинених злочинів учасниками ОГ і ЗО. З початку 2009 року спостерігається найбільша кількість вчинених злочинів 3154, і з кожним наступним роком відбувається зменшення (2010 - 3135, 2011 - 3023, 2012 - 2128, 2013 - 1984).

У поточному році припинено діяльність 80 ОГ і ЗО в складі 297 осіб, 59 % (175) з яких заарештовано. Ними вчинено 835 злочинів, 72 % (602) з яких - тяжкі та особливо тяжкі. Серед виявлених ОГ і ЗО 22 створені на етнічній основі, 10 - з корумпованими і 7 транснаціональними зв'язками, а також 11 - причетні до розкрадання бюджетних коштів, 18 - до незаконного обігу наркотиків та 6 - зброї.

За матеріалами спецпідрозділів БОЗ, закінчено розслідуванням та направлено до суду 62 кримінальних провадження відносно ОГ і ЗО, з яких 10 з корумпованими, 7 з транснаціональними зв'язками, 11 - що розкрадали бюджетні кошти, 18 - сформовані на етнічній основі, 12 причетні до незаконного обігу наркотиків та 5 - зброї [1].

Оцінку ефективності діяльності у сфері боротьбі з організованою злочинністю може бути здійснено лише на основі її ретельного вивчення, глибокого аналізу даних, що її характеризують, і потребує використання різних методів, зокрема статистичних, соціологічних, факторного аналізу тощо.

Термін “ефективність" (з англ. efficiency; effectiveness означає дієвість, результативність, продуктивність) - співвідношення показників результату (ефекту) і затрат, використаних для його досягнення. Ефективні заходи - це такі, що дають заздалегідь намічений результат. Звідси ефективність - це результативність цілеспрямованої дії [2; с. 77].

Загалом ефективність можна визначити як співвідношення досягнутих результатів і витрачених на це ресурсів. Відповідно, щоб оцінити ефективність, необхідно за заздалегідь обраними критеріями і показниками оцінити результати, потім - витрачені на це ресурси, а потім співвіднести їх. Однак стосовно діяльності працівника органу внутрішніх справ, державного службовця така схема не може бути повноцінно застосована у зв'язку зі специфікою їх діяльності. Результат діяльності міліціонера як об'єкт оцінки може виступати в таких формах, що дуже складно оцінити у співвідношенні з витраченими ресурсами, оскільки результат може мати не тільки економічні наслідки, але й певне соціальне, політичне, соціально-психологічне значення для суспільства.

Досліджуючи поняття ефективності Аврутін Ю.Є. визначає її як специфічний системний стан діяльності ОВС, який характеризує цілі, загальні принципи, зміст, організацію, форми, методи, засоби, особистісний стиль і результати її здійснення, його -- стану -- відповідність потребам суспільства в забезпеченні правопорядку та законності. Критеріями оцінки ефективності ОВС є соціальні норми, які діють в суспільстві. Саме соціальні норми є каналами передачі вимог суб'єкту оцінки до змісту, форм і методів діяльності, і мірою виконання функцій, при якій система досягає об'єктивної цілі [3; с. 6].

Критерії -- це мірило оцінки, а показник -- це те, за допомогою чого можна зробити висновок про результати реалізації заходів. Так, основним критерієм оцінки антикорупційних заходів, які є складовою заходів, що здійснюються в сфері боротьби з організованою злочинністю, буде зниження рівня корумпованою в державі і повна реалізація всіх програмних антикорупційних заходів, а показниками можуть бути: кількість службовців, притягнутих до адміністративної, кримінальної відповідальності; ступінь реалізації заходів; результати опитування громадськості; рівень сприйняття корупції тощо.

Як слушно зауважує Кальман О.Г., теоретичні розробки проблем вимірюваності ефективності заходів протидії злочинності та корупції, як правило, будуються на оціночних критеріях: висока, низька, середня. На жаль, якісні оцінки при цьому ігноруються, а її точності заважають відсутність відомостей про результати реалізації заходів і слабкість науково-теоретичної розробки питань критеріїв оцінки ефективності заходів запобігання і протидії організованій злочинності. В основі правильного планування профілактичної діяльності, що здійснюється державою, лежить точна інформація стосовно організованої злочинності і корупції та процесів, що впливають на них в динаміці, й результативності вжитих раніше заходів протидії [4; с. 129].

Цікавою є думка Трофименко Р.В. та Шептуховського С.Є., які пропонують з метою підвищення ефективності діяльності державних органів у сфері протидії та запобігання корупції запровадити механізм забезпечення дотримання суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення встановлених у законодавстві вимог до поведінки саме управлінськими, а не кримінально-правовими засобами. Основою цього механізму є заходи контролю, приховані від об'єкта перевірки [5; с. 62].

Тобто, для здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням організованій злочинності та корупції, необхідно чітко уявляти собі масштаби цих явищ. А таке уявлення має ґрунтуватися як на прямих даних офіційної статистичної звітності, так і на результатах оцінки суспільством криміногенної ситуації, ступеня небезпеки та масштабів організованої злочинності та корупційних проявів у галузі державного управління. Усе вищезазначене породжує певну складність визначення об'єктивних показників оцінки ефективності заходів щодо боротьби з організованою злочинністю в цілому. Подолати це можна завдяки використанню опосередкованих показників ефективності роботи державних структур.

Враховуючи багатоаспектність цієї проблеми, для того, щоб оцінити та виміряти ефективність заходів запобігання і протидії організованій злочинності необхідна ціла система показників. На кожному окремому напрямі діяльності така система показників матиме власний набір складників, який визначається завданнями окремих заходів. Необхідність розробки системи показників для кожного окремого заходу зумовлена і тим, що діяльність у сфері боротьби з організованою злочинністю здійснюється на різних напрямах, які мають свої особливості й специфіку. Чим вужча сфера дій заходу, тим конкретніші завдання виконавців і відповідно показники ефективності.

Відповідно до Методики визначення ефективності та законності службової діяльності підрозділів органів внутрішніх справ України (далі -- Методика), затвердженої наказом МВС України від 02.04.2013 № 334 в редакції наказу МВС України № 50 від 23.01.2014 “Про заходи вдосконалення аналітичного забезпечення діяльності підрозділів органів внутрішніх справ", в оцінці діяльності органів внутрішніх справ використовуються як критерії кількісні показники злочинності та їх динаміка. Зокрема, для визначення ефективності та законності службової діяльності підрозділів органів внутрішніх справ щодо протидії організованій злочинності та корупції застосовуються такий перелік показників:

виявлено ОГ і ЗО (за направленням до суду кримінальними провадженнями);

виявлено ОГ і ЗО з корумпованими зв`язками (за направленими до суду кримінальними впровадженнями);

виявлено ОГ і ЗО з транснаціональними зв`язками (за направленими до суду кримінальними впровадженнями);

виявлено ОГ і ЗО, створених на етнічній основі (за направленими до суду кримінальними впровадженнями);

виявлено ОГ і ЗО, причетних до розкрадання бюджетних коштів (за направленими до суду кримінальними впровадженнями);

виявлено осіб, які вчинили кримінальні правопорушення у складі ОГ і ЗО;

забезпечення відшкодування збитків, завданих діяльністю ОГ і ЗО;

кількість підтверджених судами ознак організованості в кримінальних провадженнях відносно ОГ і ЗО;

питома вага знятих з обліку кримінальних правопорушень, за якими кримінальні провадження закрито за п.п. 1, 2 ч.1 ст. 284 КПК України (без урахування тих, у яких досудове розслідування відновлено прокурором чи судом);

виявлено корупційних кримінальних правопорушень (за направленими до суду кримінальними провадженнями);

кількість складених протоколів про адміністративні корупційні правопорушення, за якими судом прийнято рішення про накладення штрафу;

кількість державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування 1-4 категорій, за якими судом прийнято рішення про накладення штрафу.

До індикаторів ефективності діяльності щодо протидії організованій злочинності віднесені загальні показники такого роду, які використовуються у статистичній звітності.

Індикатори кількості виявлених ОГ та ЗО за направленими до суду кримінальними провадженнями та виявлених осіб, які вчиняли кримінальні правопорушення у складі ОГ та ЗО беруться у розрахунку на 1 тис. працівників органів внутрішніх справ.

Частину індикаторів ефективності протидії організованій злочинності сформульовано як відсутність показника. Це кількість виявлених ОГ та ЗО з корумпованими зв'язками за направленими до суду кримінальними провадженнями; кількість виявлених ОГ та ЗО з транснаціональними зв'язками за направленими до суду кримінальними провадженнями; кількість виявлених ОГ та ЗО, створених на етнічній основі, за направленими до суду кримінальними провадженнями; кількість виявлених ОГ та ЗО, причетних до розкрадання бюджетних коштів, за направленими до суду кримінальними провадженнями. Така форма індикаторів обумовлено тим, що їх величина є дуже незначною. Через це ці індикатори не беруться у розрахунку на певну кількість працівників ОВС або їх підрозділів.

Ще 3 індикатори ефективності діяльності щодо протидії організованій злочинності є показниками питомої ваги. До них належать відсоток відшкодованих збитків, завданих діяльністю ОГ та ЗО; відсоток кримінальних проваджень відносно ОГ та ЗО, щодо яких судами підтверджено ознаку організованості, та питома вага знятих з обліку кримінальних правопорушень, за якими кримінальні провадження закрито за п.п. 1, 2 ч.1 ст. 284 КПК України (без урахування тих, у яких досудове розслідування відновлено прокурором чи судом) з виявлених підрозділами БОЗ до загальної кількості кримінальних правопорушень, виявлених безпосередньо підрозділами БОЗ, зареєстрованих у звітному періоді. Слід зазначити, що це єдиний з числа зазначених індикаторів, щодо якого зазначається, що він відображає саме діяльність працівників підрозділів БОЗ.

На думку Кулика О.Г., ті індикатори ефективності діяльності щодо протидії організованій злочинності та корупції, в яких враховується чисельність працівників, беруться у розрахунку на 1 тис. працівників ОВС в цілому. Очевидно малося на увазі, що у виявленні ОГ та ЗО беруть участь працівники різних підрозділів ОВС. Але за такого підходу ці індикатори не можуть використовуватися як показники діяльності підрозділів БОЗ. Вирішити цю проблему можна шляхом вдосконалення структурної побудови Переліку на основі єдиного концептуального підходу.

Індикатори питомої ваги, які передбачені у Переліку для оцінки ефективності діяльності щодо протидії організованій злочинності, не виглядають оптимальними. Більш доцільно було б використати індикатори розміру відшкодованих збитків, кількості кримінальних проваджень відносно ОГ та ЗО, щодо яких судами підтверджено ознаку організованості у розрахунку на 1 працівника підрозділів БОЗ, а також їх розрахункові показники динаміки порівняно з минулим роком, -- зазначає вчений [6; с. 14].

На наш погляд, у цілому ж оцінювати роботу органів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та корупцією, необхідно з урахуванням кількості та якості реалізованих заходів, а також результатів розгляду справи у судових органах і таким же чином характеризувати масштаби та рівень організованої злочинності та корупції в країні.

Оцінка результатів роботи по боротьбі з організованими проявами злочинності виражена в “математичному" вигляді, а сутність таких груп, їх дійсний вплив на процеси в суспільстві і безпосередня робота щодо припинення їх діяльності залишаються поза цією оцінкою. Така система призводить до зменшення кількості змістовних справ у порівнянні з незначними, не дозволяє більш ефективно та творчо працювати особовому складу.

Існують також певні умови, що об'єктивно сприяють вчиненню організованих злочинів, а саме: відсутність оптимальних форм і досвіду щодо протидії цьому виду злочинності; розчленування великих багатоепізодних і багатосуб'єктних справ, що не дає можливості до кінця встановити всі злочинні зв'язки усередині кримінальних співтовариств і дозволяє окремим членам уникнути кримінальної відповідальності; невиправданий лібералізм при призначенні покарання, а то і взагалі порушення принципу його невідворотності щодо окремих винних тощо. Все це залишає на низькому рівні ефективність заходів щодо протидії ОГ і ЗО.

Зауважимо, що однією з причин Революції Гідності була корумпованість державної влади на всіх рівнях державного управління. Тому створення Люстраційного комітету України, кадрове оновлення апарату Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, прихід до влади людей чесних, порядних, не замішаних у корупційних скандалах сприятиме ефективності протидії організованій злочинності, а відтак і корупції.

Висновки

Таким чином, на основі викладеного матеріалу факторами, які позитивно впливають на ефективність протидії організованій злочинності, є формування нових та вдосконалення існуючих норм кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого законодавства і практики їх застосування, здійснення комплексу заходів, у тому числі спеціальних, із запобігання злочинній діяльності організованих злочинних угруповань, виявлення, припинення вчинюваних ними злочинів, притягнення до встановленої законом відповідальності організаторів, керівників та інших учасників організованих злочинних угруповань, протидія легалізації (відмиванню) доходів таких угруповань, одержаних злочинним шляхом. Враховуючи те, що в основі прийняття правильного рішення знаходиться перш за все достовірна інформація, то відомості, які здобувають оперативні підрозділи, можуть стати значним засобом щодо обмеження діяльності організованою злочинності органами кримінальної юстиції.

Для реалізації оперативно-розшукової інформації як засобу протидії організованій злочинності необхідно створити відповідний правовий механізм інформування громадськості, який може стати ефективним засобом, особливо на місцевому рівні. Необхідно також розуміти, що правопорядок у суспільстві не є результатом діяльності лише правоохоронних органів. Існує багато інших факторів, що впливають на зниження чи підвищення рівня організованої злочинності і не залежать від діяльності ОВС. Зокрема, профілактична діяльність, яка охоплює різного роду програми, розроблені для впливу на громади (наприклад, надання громадянам інформації щодо різних збитків і ризиків, що заподіяні організованою злочинною діяльністю, впровадження гарячих ліній; участь у роботі різних громадських організацій). Активізація участі громадян у різних запобіжних програмах є потужним антикриміногенним чинником.

Література

1. Стан та структура злочинності в Україні / / Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.mvs.gov.ua

2. Алексеенко Л.М., Олексіенко В.М., Юркевич А.І. Економічний словник: банківська справа, фондовий ринок (україно-англо-російський тлумачний словник). - К.: Видавничий будинок “Максимум”, 2002. - 592 с.

3. Аврутин Ю.Е. Эффективность деятельности органов внутренних дел: государственно-правовые, социальные и организационные аспекты изучения, оценки и проектирования: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук: спец. 12.00.02 “Конституционное право; государственное управление; административное право; муниципальное право” / Ю.Е. Аврутин. - Санкт-Петербург, 1998

4. Кальман О.Г. Деякі питання методики оцінки ефективності антикорупційної діяльності / О.Г. Кальман / Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2008. - №18. - С. 129-135.

5. Трофименко Р.В., Шептуховський С.Є Шляхи підвищення ефективності антикорупційних заходів / Р.В. Т рофименко, С.Є. Шептуховський / Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2014. - №1(32). - С. 58-63.

6. Кулик О.Г. Аналітична довідка щодо показників та індикаторів для визначення ефективності та законності службової діяльності підрозділів органів внутрішніх справ України. ДНДІ МВС України. - 2014. - 29 с.

Размещено на Allbest.ru