Продукти харчування як об’єкти приватних прав

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 347.22 (045)

ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ ЯК ОБ'ЄКТИ ПРИВАТНИХ ПРАВ

Постановка проблеми та її актуальність.

Безпека продуктів харчування - глобальна проблема, яка загрожує найбільш охоронюва- ним законом цінностям: життю та здоров'ю людини, як експортно орієнтована діяльність з їх виробництва впливає на всю економіку України. Їх якість впливає на рівень життя, соціальну активність людини, її відтворення (демографічний аспект). Лише у 2013 р. на продукти харчування і безалкогольні напої населення витратило 384 млрд. грн. [2]. Части на реалізованих продуктів харчування, за да ними контролюючих органів - до 36 відсотків, мали недоліки. Щороку фіксуються тяжкі нас лідки споживання неякісних продуктів харчу вання, що свідчить про прогалини в урегулю ванні відносин щодо них.

Безпека харчових продуктів проявляється як вимоги до них продовольчої сировини та супутніх матеріалів через стандарти, які зви чайно ставляться, запобігання загрозам шкід ливого їх впливу на організм та здоров'я і не тільки нинішнього, але і майбутнього поко лінь. Вони, здебільше, є імперативними й ін акше бути не може. Проте, цивільне законо давство, на наш погляд, безпідставно самоусу нулось він регулювання таких важливих для людини правовідносин та охорони права лю дини на безпечні продукти харчування. Пара докс полягає в ігноруванні цього напрямку правового регулювання в ЦК України, що, як ми вважаємо, є його суттєвим упущенням.

Тому безпека продуктів харчування потре бує підвищеної уваги, і не тільки на рівні спе ціальних законів. В основному акті цивільного законодавства є окремі об'єкти прав, проте нічого не вказано про продукти харчування і їх правовий режим, охорону прав людини на їх безпеку. Ця та інші прогалини законодавства призвели до системних порушень, і наразі до віра до якості вироблених продуктів неухиль но падає. Це пов'язано не стільки із погіршен ням умов довкілля (підвищена хімізація та індустріалізація виробництва) і генною моди фікацією продуктів харчування, а із низьким контролем якості при їх виробництві, збері ганні та культурі реалізації і споживання. Тож є можливість і потреба покращення позитив ного регулювання відносин стосовно продук тів харчування як об'єктів цивільних прав, як напрямку підприємництва та посилення охо рони прав людини як їх споживача.

На превеликий жаль, правовідносини щодо продуктів харчування не стали об'єктом дослі джень представників науки цивільного права. Ними переймаються фахівці у сфері громадсь кого харчування та екобезпеки. Відповідно виникла дивна ситуація: без уваги цивілістів залишились відносини, які є важливими для людини як споживача. Це не відповідає ст. 3 Конституції України.

Мета статті - розкрити цивільно-правові гарантії безпеки продуктів харчування за ра хунок обґрунтування їх регулювання як об'єктів цивільних прав та привернути увагу споживачів і науковців до цієї проблематики. Об'єктом є регулятивні та охоронні правовід носини, які виникають щодо продуктів харчу вання, а предметом - положення актів чинного законодавства, практика їх застосування, судо ва практика та наукова доктрина щодо об'єктів прав взагалі та продуктів харчування, зокрема.

Виклад основного матеріалу. Стаття 3 Кон ституції України та ч. 2 ст. 201 ЦК України ви значили серед нематеріальних благ, що найви щою соціальною цінністю є життя і здоров'я лю дини, її честь і гідність, недоторканість та безпека. Конституція України у ст. 50 проголосила, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушен ням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предме тів побуту, а також право на її поширення. Така інформація не може бути засекречена. Цей еле мент системи конституційно-правових гарантій забезпечення особистої безпеки громадян, на жаль, більше є декларативним, ніж регламента- ційним. При мінімальному споживчому кошику, а тим більше при відсутності джерел існування, про якість продуктів харчування значної частини на селення України говорити не доводиться, про що свідчить наведена вище статистика. Населення України, щоб заощадити, з яловичини переходить на дешеву курятину, і змушене відмовитися від соків і молока. За п'ять років відчутно знизилося споживання соків і газованих мінеральних вод (30 % і 26 % відповідно). правовий гарантія цивільний харчування

Апріорі, проблема безпеки продуктів хар чування - складна комплексна проблема, що вимагає численних зусиль для її вирішення, насамперед правниками і не тільки через пуб лічно-правовий напрям впливу права, що, на наш погляд, більше проведено у Законі Украї ни «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» [3]. У його ст. 3 ви значено основні засади державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини, зокрема:

пріоритетність збереження і зміцнення здоров'я людини та визнання права людини на якість та безпеку харчових продуктів і продо вольчої сировини;

створення гарантій безпеки для здоров'я людини під час виготовлення, ввезення, транс портування, зберігання, реалізації, викорис тання, споживання, утилізації або знищення харчових продуктів і продовольчої сировини;

державний контроль і нагляд за виробницт вом харчових продуктів і продовольчої сиро вини, переробкою, транспортуванням, збері ганням, реалізацією, використанням, утиліза цією або знищенням, що забезпечують збере ження довкілля, а також ввезенням в Україну;

стимулювання впровадження нових безпеч них науково обґрунтованих технологій виготов лення (обробки, переробки) харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, розробки та виробництва нових видів спеціаль них та екологічно чистих харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

підтримка контролю якості харчових про дуктів з боку громадських організацій;

координація дій органів виконавчої влади при розробці та реалізації політики щодо забезпе чення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини; встановлення відповіда льності виробників, продавців (постачальників) харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів за забезпечення їх якості та безпеки для здоров'я людини при виготовленні, транспортуванні, зберіганні та реалізації, а також за реалізацію цієї продукції в разі її невідповід ності стандартам, санітарним, ветеринарним та фітосанітарним нормам.

В основі приватноправового забезпечення визнання права людини на якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини може бути не тільки його декларування, але й імплементація в основні акти цивільного зако нодавства регуляторного спрямування. Йдеть ся про визнання такого права як права приват ного, закріплення продуктів харчування як об'єктів цивільних прав у главі 13 ЦК України, встановлення допустимості їх введення у обо рот. Найбільше для цього придатна стаття 189, яка дозволяє її розширити через деталізацію продукції, зокрема продуктів харчування та їх безпеки і навіть протидії фальсифікації.

Пропонується продукти харчування охопи ти Аграрним кодексом України, де визначаль ним має стати: по-перше, об'єкт - земля та інше нерухоме й рухоме майно, насамперед засоби виробництва, а також продукти харчу вання, продовольство і сировина як об'єкти права власності самих суб'єктів аграрного підприємництва та як об'єкти товарообороту; по-друге, - земля, мисливські угіддя та внут рішні водойми як основні засоби виробництва та добування продуктів харчування, продово льства і сировини рослинного і тваринного (в тому числі водного й мисливського) похо дження [1, с. 9]. Проте ідея такого кодексу не була підтримана, що не зняло, а лише посили ло актуальність врегулювання відносин стосо вно продуктів харчування.

У ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» харчовий продукт (їжа) визначено як будь-яка речовина або про дукт (сирий, включаючи сільськогосподарську продукцію, необроблений, напівоброблений або оброблений), що призначений для спожи вання людиною. Харчовий продукт включає напій, жувальну гумку та будь-яку іншу речо вину, включаючи воду, які навмисно включені до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки. Останнє є суперечли вим і потребує уточнення.

Значну небезпеку становлять деякі види фальсифікації харчових продуктів, зокрема асортиментної фальсифікації, які можуть при вести до використання небезпечних замінни ків. Вона охоплює 5 видів фальсифікації - асо ртиментну (видову), якісну, кількісну, кошто рисну та інформаційну. Не дарма ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» встановлено, що безпечність хар чового продукту - стан харчового продукту, що є результатом діяльності з виробництва та обігу, яка здійснюється з дотриманням вимог, встановлених санітарними заходами та/або технічними регламентами, та забезпечує впев неність у тому, що харчовий продукт не завдає шкоди здоров'ю людини (споживача), якщо він спожитий за призначенням. Такий харчо вий продукт не створює шкідливого впливу на здоров'я людини безпосередньо чи опосеред ковано за умов його належного виробництва та обігу з дотриманням вимог санітарних заходів та споживання (використання) за призначен ням і в розумній послідовності.

Його безпечність розкривається через вимоги щодо нього: стандарти, технічні умови та вимо ги, що звичайно ставляться. Відповідно до цього визначається якість харчового продукту - сту пінь досконалості властивостей та характерних його рис, які здатні задовольнити потреби (вимо ги) та побажання тих, хто споживає або викорис товує цей харчовий продукт. Показники якості харчових продуктів і продовольчої сировини, по суті, є комплексом ознак і властивостей, що при таманні кожному виду харчового продукту чи продовольчої сировини. Вони визначають його харчову цінність і споживчі властивості та дають можливість ідентифікувати конкретний харчо вий продукт чи продовольчу сировину як безпе чну для споживання.

Так, стандарт - документ, що затверджений центральним органом виконавчої влади з пи тань технічного регулювання та споживчої політики, яким встановлено для загального систематичного використання правила, інстру кції або продуктів, пов'язаних з ними процесів або послуг, додержання яких є обов'язковим. Стандарт не містить вимог щодо безпечності харчових продуктів, встановлених санітарни ми заходами, та може включати або бути ціл ком присвячений вимогам щодо позначення, упаковки, маркування та етикетування продук ту чи процесу, а також вимогам до терміноло гії, яка вживається щодо процесу, продукту чи послуги. Технічний регламент - нормативно- правовий акт, затверджений центральним ор ганом виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики, в якому зазначаються характеристики продукту чи пов'язані з ним процеси і методи виробництва, включаючи відповідні адміністративні поло ження, виконання яких є обов'язковим. Техні чний регламент не містить вимог щодо безпе чності харчових продуктів, встановлених сані тарними заходами, та може включати або бути цілком присвяченим вимогам щодо терміноло гії, позначення, пакування, маркування та ети кетування стосовно продукту, процесу чи ме тоду виробництва. Тут йдеться про імперати ви, які хоча і не властиві цивільному праву з його диспозитивністю, проте є невід'ємним елементом правового режиму більшості об'єктів цивільних прав.

Виникають і проблеми термінологічного походження. Зокрема у ст. 1 спеціального за кону визначено обіг (виділено нами - В.Г.) - переміщення (транспортування) або зберігання та будь-які дії, пов'язані з переходом права власності чи володіння, включаючи продаж, обмін або дарування. У більш широкому сенсі йдеться про оборотоздатність цих об'єктів прав, як це передбачено у ст. 178 ЦК України. Це далеко не перший випадок ігнорування термінології ЦК, який у його ст. 4 визнано основним актом цивільного законодавства. Навіть якщо зазначений закон є спеціальним, то все рівно він повинен притримуватися тер мінології кодифікованих актів законодавства. З огляду на ст. 4 ЦК спеціальний закон слід при вести до його вимог і слово «обіг» замінити на слово «оборот».

Якщо сказане доповнити проблематикою створення та споживання трансгенних продуктів харчування, то проблематика і її прояви є більш ніж очевидними. Генетично модифіковані орга нізми (ГМО) є результатом науково-технічного прогресу. Їх небезпека в тому, що наслідки їх впливу на навколишнє природне середовище, на людину, її життя і здоров'я досі не досліджені.

Висновки

Продукти харчування як об'єкти цивільних прав потребують консолідації вре гулювання відносин щодо них на рівні кодифі кованого акту, насамперед ЦК України. В ньому повинна бути хоча б одна частина у ст. 189, яка б встановила поняття та специфіку продуктів харчування як об'єктів цивільних прав та напрямки регулювання відносин сто совно них.

Література

1. Аграрне право України: Підручник. - 2-е вид. перероб. і допов. / Янчук В. З., Андрейцев В. І., Василюк С. Ф. та ін.; За ред. В. З. Янчука. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 720 с.

Анотація

В статті йдеться про продукти харчування як об 'єкти цивільних прав, що несправедливо обійдені увагою законодавця та науковцями. Від них залежать життя та здоров'я людини і забезпечення нагальних природних потреб людини у харчуванні. Звернуто увагу на вимоги до цих об 'єктів прав, запропоновано їх врегулювати у главі 13 ЦК України та привести до останнього термінологію спе ціального закону.

Ключові слова: правовідносини, продукти харчування, об'єкти прав.

В статье речь идет о продуктах питания как объектах гражданских прав, которые несправедливо обойдены вниманием законодателя и учеными. От них зависят жизнь и здоровье человека, обеспече ние насущных естественных потребностей человека в питании. Обращено внимание на требования к этим объектам прав, предложено их урегулировать в главе 13 ГК и привести к требованиям последне го терминологию специального закона.

Ключевые слова: правоотношения, продукты питания, объекты прав.

The article refers to the food as the objects of civil rights, unjustly overlooked legislators and academics. It influences human life and health, ensuring of immediate natural human need for nutrition. Attention is paid to the requirements for these rights objects, offered to settle them in Chapter 13 of the Civil Code of Ukraine and to unify the legal terminology.

Key words: legal relation, food, rights objects.

Размещено на Allbest.ru