Фізичний розвиток, функціональні та адаптаційні можливості працівників МВС України на етапі професійного становлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фізичний розвиток, функціональні та адаптаційні можливості працівників МВС України на етапі професійного становлення

Вступ

фізичний правоохоронець заняття

Професійна підготовка працівників органів внутрішніх справ (ОВС) є вирішальним чинником якості правоохоронної діяльності, забезпечення законності та боротьби зі злочинністю [9]. Фізична підготовка як невід'ємна частина професійної підготовки сприяє ефективному виконанню службових завдань, забезпеченню особистої безпеки працівників міліції та їх оточення [1; 2; 5; 8]. Основи професійної підготовки закладаються майбутньому працівнику ОВС ще у курсантські роки під час навчання у вищих навчальних закладах (ВНЗ) МВС України. Однак аналіз особових справ працівників показав, що на службі в ОВС України перебуває близько 40% правоохоронців, які не навчались у ВНЗ МВС України. Для професійного становлення таких працівників організовано курси початкової підготовки, під час яких відбувається формування спеціальних знань, умінь та навичок, необхідних для виконання службових обов'язків [4; 6; 10].

Працівникам, які не навчались у ВНЗ МВС України, важко адаптуватись до нових умов навчальної та службової діяльності в ОВС, адже вчорашні цивільні особи потрапляють у нові умови навчальної та службової діяльності, нові життєві ситуації, що супроводжується істотною перебудовою психічних та фізіологічних станів. Це негативно відбивається на показниках їх фізичного розвитку, функціонального стану та здоров'я.

У працях багатьох учених [1; 3; 7; 8] встановлено, що фізична підготовка, як один з основних предметів початкової підготовки, має значні можливості у прискоренні процесу адаптації до нових умов службово-професійної діяльності, зміцненні здоров'я, підвищенні функціональних резервів організму працівників. Однак аналіз нормативних документів з питань організації фізичної підготовки [4; 9; 10] дозволив виявити низку причин, які знижують її ефективність: низький рівень фізичної підготовленості та здоров'я кандидатів на службу; недостатнє врахування вихідного рівня фізичного стану, службово- посадових категорій та специфіки майбутньої службової діяльності правоохоронців; значний обсяг занять зі спеціальної фізичної підготовки.

Аналіз наукових праць [2; 5; 8] дозволив дійти висновку, що напрямком розв'язання визначеної проблеми є удосконалення чинної програми фізичної підготовки працівників на курсах початкової підготовки шляхом запровадження нового порядку планування й організації фізичної підготовки залежно від посадових категорій та з урахуванням фізичного стану працівників.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дослідження виконано відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 рр. Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту у межах теми 3.8 «Теоретико-методологічні основи побудови системи масового контролю і оцінки рівня розвитку і фізичної підготовленості різних груп населення» (номер державної реєстрації 0111U000192).

Мета дослідження: дослідити вплив занять за авторською програмою на фізичний розвиток, функціональний стан та адаптаційні можливості працівників МВС України на етапі професійного становлення.

Матеріал і методи дослідження: аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

Дослідження проводилось на базі Національної академії внутрішніх справ у 2013-2014 рр. У дослідженні взяли участь працівники 1-ї службово- посадової категорії першої вікової групи (n=54). Було сформовано експериментальну (ЕГ, n=28) і контрольну (КГ, n=26) групи. Для виявлення впливу занять за авторською програмою на фізичний розвиток, функціональні можливості працівників ми здійснили аналіз показників зросту, маси тіла, ЖЄЛ, кистьової динамометрії, ЧСС, артеріального тиску та виконали розрахунки відповідних індексів (Кетле, життєвого, силового, Робінсона). Для оцінки адаптаційних можливостей застосовується методика визначення адаптаційного потенціалу (АП), запропонована

Р М. Баєвським (1979). Дослідження здійснювалось за результатами диспансерного огляду працівників: під час вступу на курси початкової підготовки (1-й етап), під час їх закінчення (2-й етап) та через один рік служби після закінчення курсів (3-й етап).

Результати досліджень та їх обговорення

У нормативних документах [9; 10] визначено, що для ефективного протікання етапу професійного становлення для правоохоронців, які не навчались у ВНЗ МВС України, організовано курси початкової підготовки.

Залежно від характеру і специфіки проходження служби весь постійний особовий склад ОВС розподіляється на три службово-посадові категорії [8; 9]: 1-ша - начальницький склад апарату МВС України, особовий склад науково-дослідних установ, навчальних закладів МВС України; 2-га - рядовий та начальницький склад міських, районних, лінійних органів, державної автомобільної інспекції, міліції охорони, патрульної служби; 3-тя - рядовий та начальницькийскладпідрозділівшвидкогореагування, спеціального та особливого призначення.

Система фізичної підготовки працівників ОВС на етапі професійного становлення включає загальну (ЗФП) та спеціальну фізичну підготовку (СФП) [1; 8; 9]. Вчені [2; 5; 7] стверджують, що високий рівень ЗФП дозволяє розвивати основні фізичні якості, покращувати функціональні можливості організму, зміцнювати здоров'я, підвищувати працездатність й формувати основу для розвитку спеціальних якостей працівників. За відсутності достатнього рівня ЗФП неможливо розвивати спеціальні фізичні якості й покращувати ефективність професійної діяльності.

У працях [3; 4; 6; 10] відмічається, що фізична підготовка працівників на етапі професійного становлення повинна бути організована відповідно до службово-посадових категорій. Однак аналіз навчальнихпланівкурсівпочатковоїпідготовкипоказав, що практично на всіх курсах більшість часу, який визначений для занять з фізичної підготовки, виділено на спеціальну фізичну підготовку. Так, наприклад, на курсах початкової підготовки працівників, прийнятих на посади слідчих (2-га категорія), для занять із спеціальної фізичної підготовки виділено 92% загального часу; на курсах працівників, прийнятих у спецпідрозділи («Титан», «Грифон» (3-тя категорія)), - 95%; на курсах початкової підготовки Національної академії внутрішніх справ (1-ша категорія) - 70%.

Проведені дослідження вказують на те, що зміст занять з працівниками різних службово-посадових категорій повинен відрізнятись за обсягами загальної та спеціальної фізичної підготовки. Так, для працівників 1-ї категорії, майбутня діяльність яких пов'язана з великими інтелектуальними, нервово-психічними навантаженнями при недостатніх фізичних навантаженнях та низькій руховій активності, співвідношення обсягів ЗФП і СФП у відсотках повинно становити 70/30; для 2-ї категорії - 50/50, для співробітників ОВС 3-ї категорії, у службовій діяльності яких постійно мають місце значні фізичні та психологічні навантаження - 30/70. Але, якщо на курсах початкової підготовки для працівників 3-ї категорії співвідношення засобів ЗФП і СФП є достатньо обґрунтованим, то для працівників 1-ї категорій система організації та проведення фізичної підготовки на курсах початкової підготовки вимагає доопрацювання.

Тому, спираючись на роботи вчених та враховуючи результати пошукових досліджень, ми запропонували програму удосконалення фізичної підготовки працівників МВС України на етапі професійного становлення, сутність якої полягає в прискоренні адаптації до умов службової діяльності, зміцненні здоров'я, покращанні фізичного стану працівників шляхом застосування засобів фізичної підготовки залежно від службово-посадових категорій та рівня фізичного стану правоохоронців.

Експериментальну програму було впроваджено до системи фізичної підготовки курсів початкової підготовки Національної академії внутрішніх справ. Ефективність програми оцінювали за показниками фізичного розвитку, функціонального стану та адаптаційних можливостей правоохоронців експериментальної та контрольної груп.

Аналіз індексу Кетле показав, що початкові дані у працівників ЕГ і КГ між собою достовірно не відрізняються (Р>0,05) (табл. 1). Після 2-го етапу дослідження показники індексу Кетле у працівників ЕГ є достовірно кращими порівняно з КГ на 12,78 г-см^-1 (Р<0,05), а після 3-го - на 17,62 г-см^-1 (Р<0,001).

Динаміка індексу Кетле має такий характер: достовірне покращання показників упродовж усього періоду експерименту в ЕГ та недостовірне погіршення у КГ. Різниця між початковими та прикінцевими значеннями індексу Кетле в ЕГ становить 17,22 г-см^{- 1} (Р<0,05), що підкреслює ефект від занять за авторською програмою. Відповідно до таблиці ранжу- вання індексів, значення ваго-зростового індексу Кет- ле у працівників обох груп на початку експерименту оцінюється як «зайва вага». В ЕГ вже після закінчення курсів початкової підготовки, а також упродовж першого року служби значення індексу Кетле відповідає «добрій вазі». У КГ змін не відбулося.

Дослідження рівня та динаміки життєвого індексу показали, що на початку експерименту значення у ЕГ і КГ буди достовірно однаковими (Р>0,05) та відповідали рівню «нижчому від середнього». Після 2-го етапу в ЕГ відмічається достовірний приріст показника життєвого індексу на 5,66 мл-кг^-1 (Р<0,01), а у КГ - на 0,57 мл-кг^-1 (Р>0,05), при цьому різниця між показниками ЕГ і КГ на даному етапі становить 4,75 мл-кг^-1 (Р<0,01) (табл. 2). Наприкінці педагогічного експерименту показники життєвого індексу в ЕГ є достовірно вищими, ніж у КГ на 5,58 мл-кг^-1 (Р<0,001).

Аналіз динаміки життєвого індексу показав, що впродовж дослідження показники працівників ЕГ достовірно зросли на 6,39 мл-кг^-1 (Р<0,001), а у КГ - недостовірно покращились на 0,47 мл-кг^-1 (Р>0,05), що свідчить про більш позитивний вплив занять за авторською програмою на покращання діяльності системи дихання працівників ЕГ на етапі професійного становлення порівняно з чинною програмою фізичної підготовки. Наприкінці експерименту значення індексу в ЕГ відповідає рівню «вищому від середнього», а у КГ - «нижчому від середнього».

Аналіз силового індексу показав, що вже після 2-го етапу дослідження середнє значення індексу в ЕГ було достовірно вищим, ніж у КГ, на 5,09% (Р<0,001) (табл. 3). Наприкінці педагогічного експерименту різниця між показниками силового індексу у ЕГ та КГ становила 6,22% на користь ЕГ (Р<0,001).

Таблиця 1 Рівень та динаміка індексу Кетле у працівників ЕГ та КГ під час педагогічного експерименту (г-см-1)

експерименту (мл/кг)

Протягом усього періоду дослідження силовий індекс у працівників ЕГ достовірно зростав: на 5,81% після 2-го етапу та на 6,63% після 3-го етапу експерименту (Р<0,001). У КГ після 2-го етапу силовий індекс недостовірно покращився на 0,3% (Р>0,05), а після 3-го - знизився до вихідного рівня (табл. 3). Дослідження індексу Робінсона показали, що на початку експерименту його значення у ЕГ і КГ були однаковими (Р>0,05) та відповідали середньому рівню.

Таблиця 4Рівень та динаміка індексу Робінсона у працівників ЕГ та КГ під час педагогічногоексперименту (ум. од.)

Таблиця 5 Рівень та динаміка адаптаційного потенціалу у працівників ЕГ та КГ під час педагогічного експерименту (ум. од.)

Після 2-го етапу індекс Робінсона в ЕГ був достовірно кращим, ніж у КГ, на 3,11 ум. од., а після 3-го - на 2,97 ум. од. (Р<0,05) (табл. 4).

Аналіз динаміки індексу Робінсона показав, що в ЕГ його значення під час експерименту достовірно покращилось на 3,98 ум. од. (Р<0,05), а в КГ - на 0,38 ум. од. (Р>0,05). При цьому у працівників ЕГ середнє значення індексу після закінчення курсів початкової підготовки та після одного року служби оцінюється як «вище від середнього», а у правоохоронців КГ - як «середнє».

Аналіз показників фізичного розвитку та функціонального стану працівників показав, що заняття за авторською програмою більш ефективно, ніж чинна система фізичної підготовки, впливають на зміцнення основних систем організму правоохоронців. Так, упродовж навчання на курсах початкової підготовки у працівників ЕГ знизилась маса тіла, підвищились силові показники, покращилась діяльність серцево-судинної системи та системи дихання, що сприяє прискоренню адаптації працівників до нових умов навчання та підвищенню ефективності їх службової діяльності.

Адаптаційні можливості правоохоронців визначались за допомогою адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи. Чим нижче значення АП, тим вищими є адаптаційні здібності системи кровообігу працівників.

На початку експерименту АП у працівників обох груп був достовірно однаковим (Р>0,05) та характеризувався «напруженням механізмів адаптації». Після 2-го та 3-го етапів значення АП у ЕГ було достовірно кращим, ніж у КГ, на 0,08 ум. од. (Р<0,05-0,01) (табл. 5). Аналіз динаміки АП показав, що в ЕГ його значення покращилось на 0,10 ум. од. після закінчення курсів початкової підготовки (Р<0,01), а у КГ - тільки на 0,01 ум. од. (Р>0,05).

Аналіз співвідношення кількості працівників, які мали різні рівні адаптаційних можливостей на початку дослідження та після закінчення курсів початкової підготовки, показав, що в ЕГ на початку експерименту 71,4% правоохоронців характеризувалися напруженням механізмів адаптації, 28,6% - задовільною адаптацією. У КГ на початку дослідження адаптаційні можливості 76,9% працівників оцінювалися напруженням механізмів адаптації, 23,1% - задовільною адаптацією. Після закінчення курсів початкової підготовки співвідношення рівнів

в ЕГ змінилось: 50% працівників із задовільною адаптацією, 50% - напруженням механізмів адаптації. У КГ співвідношення залишилось майже незмінним: 73,1% правоохоронців, які характеризуються напруженням механізмів адаптації, та 26,9% - задовільною адаптацією.

Висновки

Встановлено, що наприкінці експерименту у працівників ЕГ є кращими, ніж у правоохоронців КГ, такі показники фізичного розвитку, як: індекс Кетле - на 17,62 гсм^-1 (Р<0,001), життєвий індекс - на 5,58 мл-кг^-1 (Р<0,001), силовий індекс - на 6,22% (Р<0,001). Доведено позитивний вплив занять за авторською програмою на функціональні можливості серцево-судинної системи та системи дихання працівників: у правоохоронців ЕГ є достовірно кращими, ніж у КГ, показники індексу Робінсона - на 2,97 ум. од. (Р<0,05), адаптаційного потенціалу - на 0,08 ум. од. (Р<0,01).

Перспективи подальших досліджень.

Передбачається дослідити вплив занять за авторською програмою на стан здоров'я працівників МВС України.

Список використаної літератури

1. Анацький Р.В. Динаміка показників фізичних та психофізичних якостей курсантів першого року навчання академії ВВ МВС України протягом навчального року/Р.В. Анацький//Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків : ХДАФК, 2010. - № 3. - С. 7-10.

2. Безпалий С. М . Стан організації та проведення фізичної підготовки з викладацьким складом ВНЗ МВС України/ С. М . Безпалий, Ю. В. Вереньга // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - Чернігів, 2011. - Вип . 91, т. 1. - С. 44-48.

3. Вереньга Ю. В. Рівень та динаміка фізичної підготовленості вперше прийнятих на службу працівників органів внутрішніх справ України/ Ю. В. Вереньга, К. В. Пронтенко, В. В. Бондаренко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) : Зб. наукових праць : За ред. Г М . Арзютова. - К. : Вид-во НПУ імені М . П . Драгоманова, 2013. - Вип. 4 (29) - С. 179-184.

4. Вереньга Ю. В. Стан фізичної підготовки працівників МВС України на етапі професійного становлення/ Ю. В. Вереньга // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: ХДАФК, 2014. - № 3. - С. 31-35.

5. Волков В. Л. Оцінка фізичної та спеціальної підготовленості до професійної діяльності прикордонників першої вікової групи / В. Л. Волков // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2012. - № 4 - С 25-28

6. Закорко И . П . Боевая подготовка сотрудников органов внутрених дел Украины: проблемы и перспективы / И. П . Загорко // Физическое воспитание студентов. - 2010. - № 1. - С. 49-52.

7. Компанієць Ю. А. Аналіз стану системи фізичної підготовки майбутніх правоохоронців та перспективні напрямки її вдосконалення/ Ю. А. Компанієць // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: науковий журнал. - 2012. - № 9 - С. 48-52.

8. Основи спеціальної фізичної підготовки працівників органів внутрішніх справ: [навч. Посібник]/ М . І. Ануфрієв, С. Є. Бутов, О. Ф. Гіда, С. М . Решко. - К. : НАВСУ, 2003. - 336 с.

9 Положення з організації професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України : Наказ МВС України № 318 від 13 04 2012 р

10. Положення про організацію початкової підготовки працівників органів внутрішні справ України: Наказ МВС України № 177 від 24. 04.2009 р.

Размещено на Allbest.ru