До питання соціального захисту студентської молоді
Огляд стану соціального захисту студентів вищих навчальних закладів в Україні. Аналіз вітчизняного законодавства з питань соціального захисту студентської молоді та наукових робіт. Виявлення проблемних, а також внесення пропозицій щодо їх вирішення.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.12.2018 |
| Размер файла | 26,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
До питання соціального захисту студентської молоді
У нових соціально-економічних умовах розвитку проблеми соціального захисту студентів ВНЗ в Україні не тільки не втратили своєї актуальності, а й набули особливої гостроти. Окремі аспекти соціального захисту студентської молоді залишаються відкритим для пошуку законодавчого вирішення актуальних та проблемних питань, серед яких необхідно виділити: 1) забезпечення студентів житлом на час навчання; 2) студентські стипендії; 3) соціальне забезпечення студентів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; 4) допомога у працевлаштуванні випускників ВНЗ; 5) матеріальна допомога студентам; 6) соціальна допомога студентам з проблемами здоров'я.
Предметом дослідження у статті є проблемні питання соціального захисту студентської молоді в Україні.
Метою статті є огляд стану соціального захисту студентів ВНЗ в Україні, аналіз вітчизняного законодавства з питань соціального захисту студентської молоді в Україні та наукових робіт задля виявлення проблемних питань щодо реалізації державою соціального захисту студентів та внесення пропозицій щодо їх вирішення.
Питання соціального захисту студентської молоді в Україні залишається в центрі постійного наукового інтересу, дослідженням якого займалися: І.В. Боберська, О.В. Наумкіна, І. Кононенко, М.П. Бублій, Т. Іщенко, С.О. Горбунова, О. Федорова, І.С. Кругляк, А.В. Коновалов, М.О. Шишкова та ін.
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» студент - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів1.
Т. Іщенко акцентує увагу на тому факті, що студентство є складовою частиною такої суспільної групи, як молодь. Як соціальна група вона наділена всіма якостями, властивими молоді. Однією із специфічних особливостей є соціальний престиж, оскільки більшість студентів усвідомлюють, що вищий навчальний заклад є одним із засобів соціального просування2.
Конституція України закріплює право кожної людини на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність вищої освіти в державних та комунальних навчальних закладах; розвиток вищої й післядиплом - ної освіти різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг студентам3.
Декларація України «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» від 15 грудня 1992 р. №2859 визначає головні завдання щодо надання державою кожній молодій людині соціальних послуг, спрямованих на навчання, виховання, духовний та фізичний розвиток, а також професійну підготовку4.
Реалізація державної молодіжної політики знайшла своє відображення в Законі України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 р., який передбачає, що Україна гарантує молодим громадянам рівне з іншими громадянами право на освіту, культурний розвиток, дозвілля і відпочинок5.
Соціальний захист студентства у ВНЗ України здійснюється за багатьма напрямами. Одним із головних з них є забезпечення студентів житлом (гуртожитком) на час навчання, особливо студентів, які не мають змоги проживати з сім'єю чи забезпечити себе власним житлом, або навчаються в містах, далеко від свого місця проживання.
За даними Міністерства освіти і науки України у 2013 р. до ВНЗ України I-IV рівнів акредитації всіх форм власності та підпорядкування зараховано 468 тис. молодих людей, у тому числі 221,5 тис. осіб за кошти державного та місцевого бюджетів, що становить майже 50% 6. З Програми «Гуртожиток - наш дім» на період 2008-2015 рр., яку затверджено Наказом Міністерства аграрної політики України 19 червня 2008 р. №376, можна дізнатися, що у середньому на одного студента-аграрника припадає близько 5 кв. м житлової площі за норми 8 кв. метрів7. Аналізуючи вказаний нормативний акт, можемо констатувати, що рівень забезпеченості гуртожитками студентів-аграріїв в 4 рази менше за санітарну норму.
Водночас відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров'я «Про встановлення граничного розміру плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності» від 28 березня 2011 р. №284/423/173, граничний розмір плати за проживання в студентських гуртожитках ВНЗ державної та комунальної форм власності виходячи з нормативу 6 кв. м житлової площі (для новозбу - дованих гуртожитків - 8 кв. м житлової площі), не може перевищувати: для студентів, абітурієнтів вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації - 40% розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії ВНЗ відповідного рівня акредитації8.
Таким чином, вважаємо, що проблема в забезпеченні студентської молоді місцями в гуртожитках залишається актуальною і сьогодні. Також не вирішено питання стосовно поліпшення умов проживання і відпочинку, з приведенням їх у відповідність із сучасними вимогами. Проблемним залишається питання оплати за проживання в студентському гуртожитку. Вирішенням цієї проблеми, вважаємо за доцільне, продовження Державної програми «Студентський та учнівський гуртожиток», яка діяла на період 2007-2010 рр. або затвердження на державному рівні Програми діяльності «Гуртожиток - наш дім» на період 2014-2015 рр. за аналогією програми, що затверджена наказом Міністерством аграрної політики України від 19 червня 2008 р. №376.
У ст. 54 Закону України «Про вищу освіту» передбачено право на матеріальне заохочення за успіхи у навчанні та активну участь у науково-дослідній роботі. Студенти вищих навчальних закладів мають право на отримання стипендій, призначених юридичними та фізичними особами, які направили їх на навчання, а також інших стипендій відповідно до законодавства9.
Виплата стипендій студентам ВНЗ є основою соціальної підтримки та захисту студентів, які навчаються за державним замовленням, а також є заохоченням до підвищення рівня своїх знань. Урегулювання питання щодо призначення та виплати стипендії, її розміру та порядку нарахування визначається постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. №882 «Питання стипендіального забезпечення». Відповідно до Постанови у студентів з'явилась можливість одночасно отримувати як академічну, так і соціальну стипендії. Соціальні стипендії надаються з метою підтримки окремих категорій студентів, які потребують соціального захисту та яким за підсумками навчання не призначена академічна стипендія.
Значне місце в системі підтримки та заохочення найбільш обдарованих студентів займають академічні іменні стипендії, а також низка стипендій імені видатних українців, зокрема В. Чорновола, В. Івашка, М. Посмітного, М. Амосова, М. Грушевського, В. Гетьмана. Порядок призначення й виплати вищевказаних стипендій визначається рядом нормативно-правових актів10.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання стипендіального забезпечення» від 5 березня 2008 р. №165 мінімальна ординарна (звичайна) академічну стипендію у розмірі для студентів вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» або «бакалавр», становить 550 гривень на місяць; для студентів вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст» або «магістр» - 730 гривень на місяць11.
Враховуючи сьогоднішній стан стрімкої залежності студентів від економічного середовища в країні та середніх статистичних показників умов проживання, розмір мінімальної студентської стипендії не забезпечує достатнє матеріальне становище, що свідчило б про ведення самостійного життя, а тому доцільним було б підвищення мінімальної студентської стипендії до рівня, більшого за розмір прожиткового мінімуму.
Відповідно, Законом України «Про державний бюджет на 2014 рік» від 16 січня 2014 р. №719-VII прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць у розмірі 1 176 гривень та для тих, кого відносять до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років - 1 286 гривень та працездатних осіб - 1 218 гривень12. Для покращення рівня соціального захисту студентів, демографічних показників у країні та створення відповідних умов для того, щоб молодь була заінтересована у створені сім'ї, мінімальна стипендія повинна хоча б дорівнювати прожитковому мінімуму.
Законодавством України передбачено специфічні види соціальної допомоги окремим категоріям студентства. Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» передбачено повне державне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа в навчальних закладах мають діти - сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів13. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 р. №823 «Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку» встановлено, що розмір одноразової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, у 2013 р. становила 1 810 гривень на одну дитину. Якщо дитина не отримала з будь-яких причин одноразової допомоги в установлений строк, виплата може бути здійснена протягом трьох років14.
Однак проблемою соціального захисту студентів із числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування є не тільки матеріальне забезпечення та грошова допомога таким студентам, а й підтримка у соціалізації та пристосуванні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до проживання в суспільстві. Адже багатьом з таких студентів у майбутньому важко сформувати свою власну повноцінну сім'ю.
Іншою категорією студентів, які мають особливі пільги, є студенти із числа дітей-інвалідів. Для здійснення фахової підготовки інвалідів у вищих навчальних закладах законодавством України, зокрема Законом «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р., передбачено ряд гарантованих пільг в одержанні ними вищої освіти в державних навчальних закладах15.
Аналізуючи питання доступності вищої освіти для інвалідів, погоджуємося з думкою О. Федорової, що розширення доступності вищої освіти для інвалідів, інтеграція їх в освітнє середовище ускладнюється рядом факторів, зокрема: недостатньою розробленістю нормативно-правової бази щодо вищої освіти; недостатнім рівнем інформаційного забезпечення; незабезпеченістю безбар'єрного архітектурного середовища; недостатнім рівнем виробництва засобів технічної компенсації обмежених можливостей, спеціального обладнання; відсутністю дієвої політики трудової зайнятості інвалідів; несформованістю системи підготовки спеціалізованих кадрів, викладачів та співробітників16.
Не вирішеною проблемою з питання соціального захисту студентів з числа осіб з обмеженими фізичними можливостями є питання забезпечення транспортом, оскільки не всі студенти навчаються за місцем свого проживання, а деякі з них не мають змоги дістатися до навчальних закладів у своєму місті або за його межами.
На нашу думку, чи не найголовніша проблема професійно-технічної і вищої освіти в Україні - це працевлаштування студентів після завершення навчання, яка постає перед державою, що гарантує студентам забезпечення робочими місцями. Однак з року в рік це питання поглиблюється та студентам все важче реалізувати свої здібності на ринку праці.
Стаття 5 Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 р. передбачає, що молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу, належить до категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Для працевлаштування студентів, випускників вищих навчальних закладів підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік17.
Кожного навчального року ВНЗ України випускають надто велику кількість юристів, економістів, фінансистів, менеджерів, програмістів, журналістів. Спостерігаючи тенденції запропонованих вакансій на сучасному ринку праці - існує реальний надлишок у таких кваліфікованих працівниках18.
Погоджуємося з думкою, що найчастіше випускникам вузів пропонують посади торгових представників, консультантів, мерчендайзерів, операторів call-центру. Більшість потенційних роботодавців стверджують, що готові прийняти молодь без практичних навичок у разі, коли випускник вузу бажає працювати і підвищувати свою кваліфікацію, але при цьому не вимагає великої зарплати. Керівники підприємств більше заінтересовані приймати на роботу професіоналів, що ускладнює працевлаштування фахівців-початківців19.
До вирішення соціальних проблем студентів активно залучаються недержавні формування. Майже в усіх навчальних закладах діють первинні профспілкові організації студентів, що входять до Федерації профспілок України та Профспілок працівників освіти і науки України. Однак останнім часом роль профспілок у студентському середовищі зменшується, перевага віддається студентському самоврядуванню20.
Варто підтримати позицію А.В. Коновалова та О.М. Шишкової, згідно з якою багаторічні законопроекті потуги залишають без змін зміст ст. 38 «Студентське самоврядування» Закону України «Про вищу освіту» і п. 49-57 «Органи студентського самоврядування у вищому навчальному закладі» Положення про державний вищий навчальний заклад. Саме ці два нормативних акти надають формальні правові підстави діяльності студентського самоврядування у вузах, «прописування» його питань в статутах вищих навчальних закладів. Згідно зі ст. 37 загальні збори (конференція) трудового колективу вузу мають затверджувати Положення про органи студентського самоврядування. Тут, можливо, йшлося про певну регулятивну схему з боку трудового колективу. Вона вкладалася в послідовність ухвали студентами «власного» положення та подальшого його вже затвердження всім колективом вузу. Але чи то лінгвістична неточність, чи то глибокий філософський задум надають нового мислення. Зважаючи на законний вільний вибір форм (органів) студентського самоврядування, певний (будь-який) орган студентського самоврядування ухвалює положення «про себе», а трудовий колектив дає власну оцінку необхідності чи доцільності такого органу через затвердження його положення21.
Таким чином, досліджуючи питання соціального захисту студентської молоді в України, робимо висновок, що проблемами, які потребують негайного вирішення на законодавчому рівні, досі залишаються незабезпеченість студентів на час навчання у ВНЗ тимчасовим житлом - місцями в гуртожитках. Існує тенденція недотримання ВНЗ вимог чинного законодавства в частині обов'язкового нормативу квадратних метрів, які припадають на одного студента, в разі поселення його у студентський гуртожиток, а також невідповідна вартість оплати за проживання фінансовим можливостям студентів. Тому важливим питанням є проведення якісного контролю з боку держави діяльності ВНЗ щодо забезпечення студентам місць у гуртожитках.
За існуючої проблеми, як вихід із ситуації, можливе залучення іноземних інвесторів для будівництва та реконструкції гуртожитків для студентів, з подальшим виділенням певної кількості бюджетних місць для навчання студентів тих іноземних держав, інвестори яких заінтересовані у будівництві та розширені мережі гуртожитків для студентів. Подальше впровадження Державної програми «Студентський та учнівський гуртожиток», яка діяла на період 2007-2010 рр. або затвердження Програми діяльності «Гуртожиток - наш дім» на період 2014-2015 рр. за аналогією програми, що затверджена наказом Міністерством аграрної політики України.
Стипендіальне забезпечення студентів у сучасних економічних умовах, з врахуванням підвищення середньостатистичної «вартості» проживання, не відповідає конституційним засадам та принципам соціального захисту студентства, оскільки розмір мінімальної студентської стипендії не забезпечує достатнє матеріальне становище та є нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого державою. А тому для підняття на новий щабель рівня соціального захисту студентства в Україні та досягнення хоча б європейський стандартів мінімальна студентська стипендія має дорівнювати прожитковому мінімуму або бути вищою за нього.
Проблеми працевлаштування студентів вимагають проведення заходів щодо покращення державної молодіжної політики в частині моніторингу і популяризації затребуваних на ринку праці спеціалізацій та професій серед студентської молоді, яка є економічно активним населенням України.
Соціально незахищеною та неадаптованою досі залишається студентська молодь з обмеженими фізичними можливостями внаслідок відсутності у більшості ВНЗ можливості пристосування до архітектурних особливостей будівель, забезпечення кваліфікованими кадрами по роботі з такою категорією студентів, а також технічних пристроїв та відповідної апаратури, транспортного забезпечення тощо.
Для вирішення проблеми соціальної адаптації та захисту студентів з обмеженими фізичними можливостями державі необхідно більш активно залучати недержавні та громадські формування для участі у реалізації її молодіжної політики. Як приклад, ВНЗ в Україні, що мають складні архітектурні умови для навчання студентів з обмеженими фізичними можливостями, на договірних засадах можуть залучати підприємства, установи та організації, які є власниками або користувачами приміщень або будівель, мають необхідні транспортні засоби, пристосовані для життєдіяльності людей з фізичними обмеженими можливостями, для проведення навчання, забезпечення транспортування чи дозвілля таких студентів. Держава в цьому випадку буде виступати гарантом у зменшенні податкового навантаження на відповідні підприємства, установи та організації або забезпечувати оплату за користування такими приміщенням чи транспортом.
Література
соціальний студент захист законодавство
1 Про вищу освіту: Закон України від 17.01.2002 №2984-III // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №20. - Ст. 134.
2 Вітвицька С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури / С. Вітвицька. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 316 с. - С. 95.
3 Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР). -1996. - №30. - Ст. 141.
4 Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні: Декларація від 15 грудня 1992 р. №2859 // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №16. - С. 9.
5 Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 05.02.1993 р. №2998-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №16. - Ст. 167.
6 Міністерство освіти і науки України // [Електронний ресурс] Офіційний сайт. - Режим доступу: http://mon.gov.ua/ua
7 Про затвердження Програми діяльності «Гуртожиток - наш дім» на період 2008-2015 років: Наказ Міністерства аграрної політики України від 19 червня 2008 року №376 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua
8 Про встановлення граничного розміру плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності: Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров'я України від 28.03.2011 р. №284/423/173 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua
9 Про вищу освіту: Закон України від 17.01.2002 №2984-III / Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №20. - Ст. 134.
10 Студентська молодь України: сучасний вимір щорічна державна доповідь президентові України, Верховній раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2008 року) / [за ред. Ю.О. Павленко, Р.Г. Драпушко, О.С. Лозовицький, А.О. Мішин]. - К.: 2009. - 130 с. - С. 10-13.
11 Деякі питання стипендіального забезпечення: Постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 року №165. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua
12 Про державний бюджет України на 2014 рік: Закон України від 16.01.2014 №719-VII / Відомості Верховної Ради. - 2014. - №9. - Ст. 93.
13 Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: Закон України від 13.01.2005 №2342-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - №6. - Ст. 147.
14 Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 р. №823 // [Електронний ресурс] База даних «Законодавство України». - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua
15 Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21.03.91 №876-ХІІ // Відомості Верховної Ради УСРС. - 1991. - №21. - Ст. 252.
16 Федорова О.М. Інтеграція осіб з обмеженими можливостями в соціумі через механізми університетської освіти /
O. М. Федорова. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua
17 Про зайнятість населення: Закон України від 05.07.2012 №5067-VI // Відомості Верховної Ради. - 2013. - №24. - Ст. 243.
18 Представникам виробничих професій легше знайти роботу з достойною зарплатою [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Державної служби зайнятості. - Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua
19 Студентська молодь України: сучасний вимір щорічна державна доповідь президентові України, Верховній раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2008 року) / [за ред. Ю.О. Павленко,
P. Г. Драпушко, О.С. Лозовицький, А.О. Мішин]. - К., 2009. - 130 с. - С. 50.
20 Там само. - С. 50.
21 Права студентів: В 2 ч. / Автори-упорядники: А.В. Коновалов, М.О. Шишкова. - Х.: [Харківський міський центр дозвілля молоді], 2009. - Ч. 2. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://profkom-nmu.kiev.ua/book/export/html/261
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Активна і пасивна спрямованість соціального захисту. Гарантії соціального захисту в Конституції України. Аналіз передумов необхідності соціального захисту населення в суспільстві ринкових відносин. Здійснення реформ у сфері соціального захисту населення.
реферат [23,4 K], добавлен 24.06.2010Вивчення питань становлення та розвитку соціального захисту населення. Обґрунтування основних особливостей соціального страхування та соціальної допомоги населенню. Виявлення основних проблем та напрямків забезпечення соціального захисту населення.
статья [27,2 K], добавлен 22.02.2018Дослідження особливостей та поняття правовідносин в сфері соціального захисту, з’ясування їх правової природи. Елементи, класифікації правовідносин у сфері соціального захисту. Аналіз чинних нормативно-правових актів, що регулюють трудові відносини.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 01.02.2009Аналіз сутності, змісту, структури, основних функцій та рівнів соціального захисту. Характеристика сучасних реалій розвитку держави. Переосмислення сутності соціального захисту населення, головні механізми його здійснення, що адекватні ринковим умовам.
статья [20,7 K], добавлен 18.12.2017Дослідження основних проблем у процесі імплементації європейських стандартів у національне законодавство. Основні пропозиції щодо удосконалення законодавчої системи України у сфері соціального захисту. Зміцнення економічних зв’язків між державами.
статья [20,0 K], добавлен 19.09.2017Сутність концептуальних технологій, принципів та критеріїв соціальної роботи в Україні. Розгляд питань державного управління процесами соціального захисту дітей та підлітків в Україні. Розробка основних напрямів оптимізації цих механізмів управління.
дипломная работа [120,0 K], добавлен 11.10.2013Поняття соціального захисту як системи державних гарантій для реалізації прав громадян на працю і допомогу. Соціальні права людини. Основні види соціального забезпечення. Предмет права соціального забезпечення. Структура соціальної політики України.
презентация [432,9 K], добавлен 04.11.2016Захист і збереження фізичного, психічного й соціального здоров'я підростаючого покоління. Проблема соціально-педагогічного захисту прав дітей та молоді і перспективні напрями їх вирішення. Мета, зміст і завдання національної програми "Діти України".
реферат [17,7 K], добавлен 01.02.2009Загальна характеристика сучасного законодавства України в сфері захисту прав споживача. Аналіз вимог щодо відповідного зменшення купівельної ціни товару. Знайомство з історією виникнення руху щодо захисту прав споживачів, та розвиток його в Україні.
курсовая работа [89,4 K], добавлен 09.01.2014Дослідження проблем практичної реалізації правового виховання молоді в сучасній Україні. Аналіз недоліків сучасного правового виховання молоді. Дослідження рівня обізнаності молоді щодо прав людини та громадянина, можливостей їх реалізації й захисту.
статья [22,6 K], добавлен 10.08.2017
