Механізм упровадження системи сталого управління територіями рекреаційного призначення

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕХАНІЗМ УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ СТАЛОГО УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІЯМИ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

MECHANISM OF THE IMPLEMENTATION OF SUSTAINABLE MANAGEMENT SYSTEM BY RECREATIONAL TERRITORIES

Вартанян Г.В.

кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки природокористування Одеського державного екологічно університету

Анотація

У статті розглянуто підходи до розроблення стратегій упровадження ефективної системи сталого управління. Розкрито сутність системи сталого управління територіями рекреаційного призначення. Запропоновано стратегії формування та реалізації туристичного потенціалу територій рекреаційного призначення. Проаналізовано організаційні інструменти, що спрямовані на впровадження системи сталого управління територіями. Розроблено механізм формування ефективної системи сталого управління територіями рекреаційного призначення на прикладі територій Одеської області.

Ключові слова: території рекреаційного призначення, туристична діяльність, туристичний потенціал, система сталого управління.

Аннотация

В статье рассмотрены подходы к разработке стратегий внедрения эффективной системы устойчивого управления. Раскрыта сущность системы устойчивого управления территориями рекреационного назначения. Предложены стратегии формирования и реализации туристического потенциала территорий рекреационного назначения. Проанализированы организационные инструменты, направленные на внедрение системы устойчивого управления территориями. Разработан механизм формирования эффективной системы устойчивого управления территориями рекреационного назначения на примере территорий Одесской области.

Ключевые слова: территории рекреационного назначения, туристическая деятельность, туристический потенциал, система устойчивого управления.

Annotation

The article deals with approaches to the development of strategies for the implementation of an effective system of sustainable management. The essence of the sustainable management system of recreational territories purposes is revealed. The strategies of formation and realization of recreational territories' tourist potential are offered. The organizational tools aimed at implementation of the system of sustainable territorial management are analyzed. The formation mechanism of an effective sustainable management system of recreational territories purposes is developed on the example of the territories of the Odessa region.

Keywords: territory of recreational purpose, tourism activity, tourist potential, system of sustainable management.

Постановка проблеми

Прогнозування тенденцій розвитку туристичної діяльності передбачає виявлення найбільш перспективних сегментів розвитку туристичного природокористування. Проте, на нашу думку, для забезпечення ефективності реалізації туристичного потенціалу територій рекреаційного призначення доцільно використати комплексний підхід і розглянути «стратегічні набори» туристичних послуг для кожної територіальної системи. Крім того, доцільно спрогнозувати рівень впливу туристичних навантажень на екосистеми, враховуючи їх стійкість, допустимі норми навантажень, наявну стадію рекреаційної дигресії [1]. Серед розроблених Міжнародною туристичною організацією (UNWTO) цілей розвитку сталого туризму захист, відтворення та сприяння сталому використанню наземних екосистем, стале управління лісами, боротьба з опустелюванням, попередження деградації земель та збереження біорізноманіття є 15-ю із 17-ти цілей [6]. Еколого-економічний розвиток рекреаційно туристичної сфери на засадах екосистемного підходу передбачає необхідність залучення осіб, зацікавлених у розвитку означеного сектора економіки [2]. Отже, необхідно глибше розглянути питання сталого управління територіями рекреаційного призначення та екосистемами, що входять до складу цих територій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням розвитку територіальних рекреаційних систем, оцінки їх рекреаційної місткості та потенціалу територій присвячено роботи Н. Андрєєвої, М. Долишнього, О. Живицького, В. Преображенського, В. Самодай, Т. Сафранова, В. Степанова, Н. Хумарової, Л. Черчик і багатьох інших. Проте у зазначених джерелах були свої мета й особливості використання підходів до трактування сутності, вивчення специфіки використання територій рекреаційного призначення. Сьогодні в науковій літературі недостатньо розглянуте питання сталого управління територіями рекреаційного призначення.

Мета статті полягає у розробленні пропозицій щодо впровадження системи сталого управління територіями рекреаційного призначення для забезпечення розвитку сталої туристичної діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Однією з проблем сталого управління територіями рекреаційного призначення є неефективне використання туристично-рекреаційних ресурсів, оскільки окремі території не зовсім освоєні, інші ж потерпають від надмірного антропогенного навантаження, багато з них перебувають у самовільному користуванні. Отже, є потреба у розробленні та впровадженні механізмів освоєння та експлуатації туристично-рекреаційних ресурсів.

Для впровадження ефективної системи сталого управління на основі прогнозів розробляються цілі розвитку туристичного потенціалу територій рекреаційного призначення. Такими можуть бути:

— вдосконалення системи управління туристичним природокористуванням для забезпечення ефективного розвитку;

— освоєння нових туристичних ресурсів, їх охорона, ефективне використання та відновлення;

— раціональне використання природних туристично-рекреаційних ресурсів;

— удосконалення нормативно-правового забезпечення розвитку туризму;

— підвищення рівня екологічної культури та освіти населення;

— формування навиків зеленого туристичного підприємництва у населення регіону;

— залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у сферу туризму.

Реалізація економічних цілей спрямована на підвищення конкурентних переваг кожної території за рахунок розвитку різних атракцій екосистем та відповідних видів туризму, зокрема природно-пізнавального напряму, екотуризму, короткочасного відпочинку, що забезпечить менше антропогенне навантаження на території рекреаційного призначення.

Реалізація цілей правового характеру спрямована на вдосконалення та розроблення нових нормативних актів регулювання розвитку екосистем, які враховуватимуть рівень антропогенного навантаження та інтенсивність використання природно-рекреаційних ресурсів.

Соціальні цілі -- це задоволення внутрішніх потреб у природних рекреаційних ресурсах та послугах, а також зовнішнього в допустимих межах, підвищення рівня екологічної культури населення.

Реалізація екологічних цілей покликана забезпечити зменшення викидів в атмосферне повітря та воду, поліпшити екологічну ситуацію, забезпечити раціональне використання територій рекреаційного призначення, а отже, туристичну привабливість регіону.

Особливу увагу під час аналізу ефективності використання туристичного потенціалу територій рекреаційного призначення слід приділяти продуктивності екосистеми. Її підвищення за умов інтенсифікації туристичної діяльності має особливе значення, оскільки пов'язане з переходом економіки від переважного екстенсивного використання ресурсів територій до інтенсивного.

Залежно від отриманого результату вибирається стратегія формування та реалізації туристичного потенціалу територій рекреаційного призначення.

Стратегії формування та реалізації туристичного потенціалу територій повинні встановлюватися з урахуванням національних і регіональних стратегій, точніше, певною мірою забезпечувати їх реалізацію, тому доцільно використати ієрархічний підхід до обґрунтування цих стратегій (табл. 1).

Таблиця 1

Стратегії формування та реалізації туристичного потенціалу територій рекреаційного призначення (РП)

Джерело: перероблено автором на основі [3]

стале управління територія рекреаційний

На першому рівні доцільно розмістити стратегії, які визначатимуть поведінку суб'єктів територій рекреаційного призначення у конкурентному середовищі: збалансування інтересів, формування конкурентних переваг, завоювання стратегічних зон господарювання.

Стратегія збалансування інтересів дає змогу забезпечити найбільш ефективне використання туристичного потенціалу територій рекреаційного призначення і застосовується тоді, коли на цій території зосереджені різнопланові ресурси, запаси їх досить великі для розвитку різних видів діяльності. Ця стратегія може реалізовуватися на основі таких поведінкових типів:

— стратегії взаємних поступок, що передбачає пошук компромісних рішень за рахунок свідомої відмови від частини власних інтересів у використанні наявних ресурсів територій РП на користь іншої сторони, щоб отримати взаємну вигоду;

— стратегії конструктивізму, яка передбачає досягнення домовленостей у поєднанні зусиль для нарощення туристичного потенціалу територій РП для створення нових напрямів діяльності, формуванні нових сегментів на туристичному ринку за рахунок пошуку та прийняття конструктивних рішень, які б задовольняли інтереси зацікавлених сторін;

— стратегії узгодження дій, яка доцільна, якщо ситуація вимагатиме проведення взаємоузгоджених дій, спрямованих на відновлення природно-ресурсного потенціалу територій РП.

Стратегія формування конкурентних переваг дає змогу забезпечити конкурентні переваги у використанні туристичного потенціалу територій РП і застосовується як забезпечувальна під час використання стратегії конструктивізму, формування нових сегментів на туристичному ринку та застосування поділу зон впливу і спеціалізації [3].

Ця стратегія може реалізовуватися на основі конкурентних стратегій другого рівня: конгломеративної, фокусування, диверсифікації, які будуть розглянуті нижче.

Стратегія завоювання стратегічних зон господарювання застосовується у разі інтенсивної конкуренції щодо використання туристичного потенціалу територій РП і може реалізовуватися на основі таких її видів:

— антикризової стратегії, коли є потреба невідкладної реалізації комплексу антикризових заходів, спрямованих як на формування туристичного потенціалу територій РП, так і на його відновлення та нарощування з дотриманням при цьому інтересів усіх зацікавлених сторін, залучаючи переважно фінансову підтримку з боку держави (наприклад, розроблення та фінансування цільових програм природоохоронного характеру, розвитку туризму тощо);

— стратегії стабілізації, якщо сформовані види економічної діяльності та напрями використання туристичного потенціалу територій РП залишаються перспективними;

— стратегії утримання позицій, якщо існують конкурентні переваги, які дають змогу досягнули високого рівня розвитку на довготривалу перспективу та забезпечити ефективне використання туристичного потенціалу територій РП;

— стратегії розширення співпраці, коли власних ресурсів для ефективного розвитку не вистачає й є потреба, для постійного підтримання досягнутих результатів, пошуку нових можливостей їх підвищення за рахунок залучення власних та сторонніх ресурсів. Цей вид стратегії -- забезпечувальний для стратегії узгодження дій.

Таблиця 2

Матриця стратегічного позиціонування районів Одеської області

Джерело: розроблено автором