Адміністративна діяльність підрозділів Служби безпеки України

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Адміністративна діяльність підрозділів Служби безпеки України

М. М. Карпенко

Проаналізовано наукові підходи до трактування поняття «адміністративна діяльність» та його складових. Розглянуто принципи та характерні ознаки адміністративної діяльності підрозділів Служби безпеки України, а також запропоновано авторське визначення цієї діяльності.

Ключові слова: адміністративна діяльність, завдання, принципи, ознаки, Служба безпеки України.

Відповідно до національного законодавства завдання щодо захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав і свобод громадян, а також забезпечення охорони державної таємниці покладено на Службу безпеки України, яка має статус державного правоохоронного органу спеціального призначення. До інших завдань Служби безпеки України, згідно з чинним законодавством, також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України [1]. Виконання зазначених завдань уповноваженими на те органами та підрозділами Служби безпеки України має здійснюватися, зокрема, в рамках адміністративної діяльності, яка відрізняється від інших видів діяльності характером виконуваних завдань, їх різноманітністю та обсягами. У зв'язку з цим підтримуємо точку зору Г. О. Пономаренко, що основним завданням Служби безпеки України, яка є суб'єктом адміністративної діяльності, є забезпечення безпеки держави [2, с. 71].

Окремі аспекти діяльності Служби безпеки України були предметом наукових досліджень таких вчених, як: В. Б. Авер'янов, О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, І. П. Голосніченко, Р. А. Калюжний, В. В. Коваленко, Т. О. Коломоєць, А. Т. Комзюк, В. В. Конопльов, О. М. Полковниченко, Г. О. Пономаренко та ін. Однак, незважаючи на широкий спектр досліджень, присвячених різним аспектам діяльності Служби безпеки України, багато питань залишаються малодослідженими. Це стосується, насамперед, розуміння сутності адміністративної діяльності підрозділів Служби безпеки України.

У зв'язку з цим мета статті полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства та наукових розробок у контексті зазначеної тематики дослідити принципи і характерні ознаки адміністративної діяльності підрозділів Служби безпеки України та сформулювати авторське визначення цієї діяльності.

Досліджуючи поняття адміністративної діяльності, слід зазначити, в адміністративно-правовій науці немає єдиного підходу щодо визначення поняття адміністративної діяльності, оскільки у чинному законодавстві термін «адміністративна діяльність» не використовується, а в сучасній адміністративно-правовій літературі поняття адміністративної діяльності переважно ототожнюється з терміном «державне управління» і визначається по-різному. Наприклад, такі вчені, як І. П. Голосніченко та Я. Ю. Кондратьєв, характерною ознакою адміністративної діяльності визначають її нормативне закріплення за допомогою норм адміністративного права [3, с. 6]. На думку Л. В. Коваль, зміст адміністративної діяльності полягає у виданні нормативних та індивідуальних актів [4, с. 116].

Слід погодитися з думкою інших науковців (наприклад, Т. В. Мехтієвої), що наведені вище визначення адміністративної діяльності не в повній мірі розкривають її зміст і сферу, в якій вона може бути реалізована. Таке трактування адміністративної діяльності пов'язується лише з виданням правових актів, що залишає поза її межами такі форми діяльності, як, наприклад, учинення дій юридичного характеру та здійснення організаційних заходів. Крім того, залишаються не визначеними суб'єкти, уповноважені на здійснення такого виду діяльності [5, с. 253].

На наш погляд, більш орієнтованою на правоохоронну сферу, тобто такою, що враховує її основні потреби, є точка зору В. О. Заросила, який під адміністративною діяльністю розуміє діяльність органів державної влади, що спрямована на забезпечення охорони прав, громадського порядку та громадської безпеки, виявлення, припинення та попередження правопорушень [6, с. 34]. Такий підхід, на нашу думку, дозволяє розкрити сутність адміністративної діяльності, яка здійснюється уповноваженими на те органами виконавчої влади України в усіх сферах життєдіяльності.

Врахування наведених вище точок зору науковців щодо визначення поняття «адміністративна діяльність» дозволяє з'ясувати зміст адміністративної діяльності Служби безпеки України, що створить необхідні умови для вироблення дієвого механізму забезпечення національної безпеки держави, законних інтересів держави та прав і свобод громадян. Специфіка діяльності Служби безпеки України обумовлена не тільки її спеціальним призначенням, що прямо випливає з аналізу завдань, які стоять перед нею, а й принципами, що виступають підґрунтям для її здійснення

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Службу безпеки України» діяльність Служби безпеки України, її органів і працівників ґрунтується на принципах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України. В оперативно-службовій діяльності Служба безпеки України дотримується принципів поєднання єдиноначальності й колегіальності, гласності та конспірації [1].

Законність як принцип адміністративної діяльності Служби безпеки України безпосередньо випливає з підзаконного виконавчо-розпорядчого характеру цієї діяльності та полягає у здійсненні органами і працівниками Служби безпеки України своїх завдань і функцій у повній відповідності до Конституції, законів України та інших підзаконних нормативних актів згідно із законодавчо визначеною компетенцією.

Принцип дотримання прав і свобод людини проявляється в тому, що здійснюючи адміністративну діяльність, органи і працівники Служби безпеки України повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлення, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. У виняткових випадках, з метою припинення та розкриття державних злочинів, окремі права та свободи особи можуть бути тимчасово обмежені у порядку і межах, визначених Конституцією та законами України [1].

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Службу безпеки України» використання Служби безпеки України в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається. Діяльність партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичні цілі, в Службі безпеки України забороняється. На період служби чи роботи за трудовим договором членство працівників Служби безпеки України у таких об'єднаннях зупиняється [1]. Як виняток, дозволяється членство працівників, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, у професійних спілках.

Принцип поєднання гласності та конспірації, закріплений у ст. 7 Закону України «Про Службу безпеки України», виражається в тому, що громадськість України через засоби масової інформації та в інших формах у визначеному законодавством порядку інформується про діяльність Служби безпеки України [1]. Законом забороняється встановлювати обмеження на інформацію щодо загального бюджету Служби безпеки України, її компетенції та основних напрямів діяльності, а також випадків протиправних дій органів і співробітників Служби безпеки України. У той же час, не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну, військову, службову та комерційну таємницю, а також інформація конфіденційного характеру, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України, честі й гідності особи або порушити її законні права, крім випадків, передбачених законодавством в інтересах правосуддя.

Принцип поєднання єдиноначальності й колегіальності у процесі управління діяльністю підрозділів Служби безпеки України відображає співвідношення двох основних форм виявлення владних повноважень, таких як одноособове і колективне керівництво. Єдиноначальність в організації діяльності Служби безпеки України полягає в тому, що керівник конкретного рівня управління користується правом одноособового вирішення питань, що входять до його компетенції. Це надає керівникові органу широких повноважень, які необхідні йому для виконання покладених на нього завдань [7, с. 37-38]. Отже, можна говорити про те, що єдиноначальність прямо пов'язана з персональною відповідальністю керівників за результати прийнятих рішень і є важливим засобом забезпечення оперативності в управлінні діяльностю Служби безпеки України.

Натомість колегіальність виступає як форма колективної розробки проектів рішень, і тим самим підвищує ступінь їх обґрунтованості. Таким колегіальним дорадчим органом у Служби безпеки України є колегія, яка визначає шляхи виконання покладених на органи безпеки завдань, приймає рішення щодо основних напрямів і проблем оперативно- службової діяльності, а також питань роботи з кадровим складом Служби безпеки України. Зазначене дає підстави говорити про те, що ефективність організації діяльності Служби безпеки України багато в чому залежить від правильного співвідношення між єдиноначальністю та колегіальністю, що є одним із важливих завдань управління.

З наведеного можемо дійти висновку, що адміністративна діяльність Служби безпеки України відрізняється від діяльності інших правоохоронних органів своїм змістом, принципами та ознаками. Слід зазначити, що ознаки адміністративної діяльності Служби безпеки України слід розглядати як сукупність взаємопов'язаних властивостей, які дозволяють відрізнити адміністративну діяльність серед інших видів діяльності (профілактичної, оперативно-розшукової, кримінально-процесуальної, виконавчої та охоронної). служба безпека адміністративний

Дослідження думок науковців (Д. В. Приймаченка, Б. М. Марченка, І. В. Михайлишина) [9, с. 10; 10, с. 45; 11. с. 18] дозволяють визначити такі характерні ознаки адміністративної діяльності Служби безпеки України, як виконавчо-розпорядчий та державно-владний характер, підзаконність, підзвітність та підконтрольність, профілактичну спрямованість.

Виконавчо-розпорядчий характер діяльності органів та підрозділів Служби безпеки України означає, що ці органи та підрозділи є органами виконавчої влади. Основним їх призначенням є обов'язок щодо організації виконання нормативно-правових актів у сфері захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав і свобод громадян, а також забезпечення охорони державної таємниці. Разом з тим, реалізація цієї функції стає неможливою без здійснення певних розпорядчих дій. Розпорядча діяльність реалізується шляхом видання загальнообов'язкових нормативно- правових актів, таких як постанови, положення, накази, розпорядження тощо, а також здійснення контролю за їх виконанням. Зазначене дає підстави говорити про те, що адміністративна діяльність підрозділів Служби безпеки України охоплює як правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Виконавчо-розпорядчий характер діяльності органів виконавчої влади можна визначити не лише як реалізацію впливу на всіх інших суб'єктів державного управління, а й як різновид публічно-сервісної діяльності [8, с. 20], зміст якої полягає в наданні органами виконавчої влади адміністративних послуг населенню (як платних, так і безоплатних). Так, перелік платних адміністративних послуг, що надаються Службою безпеки України, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 р. № 526-р. Отже, особливістю виконавчо-розпорядчої діяльності Служби безпеки України є те, що її головною метою є виконання вимог чинного національного законодавства з питань, що входять до її компетенції, тобто практичне впровадження у життя законів та інших підзаконних правових актів.

Адміністративна діяльність Служби безпеки України є підзаконною, оскільки здійснюється лише на підставі та виключно у відповідності до вимог чинного законодавства у сфері державної безпеки та в порядку, визначеному нормативно-правовими актами уповноваженими на це органами та підрозділами. До числа основних нормативно-правових актів, що регламентують діяльність Служби безпеки України, відносяться: Конституція України, закони України «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про контррозвідувальну діяльність», «Про державну таємницю», «Про боротьбу з тероризмом», «Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією та правоохоронними органами держави», «Про основи національної безпеки». Важливу роль у конкретизації норм законів та забезпеченні їх втілення у практику відіграють підзаконні акти. Провідне значення для Служби безпеки України мають укази Президента України, розпорядження Кабінету Міністрів України, а також відомчі накази.

Наведена ознака адміністративної діяльності є дуже важливою, адже діяльність Служби безпеки України здійснюється у постійній взаємодії з громадянами, державними органами України та органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями, так що будь-яке відхилення від вимог закону може спричинити як суттєву шкоду їх правам та інтересам, так і ускладнити власну діяльність Служби безпеки України.

Державно-владний характер адміністративної діяльності Служби безпеки України полягає у здійсненні покладених на них повноважень в офіційному порядку від імені держави у межах компетенції, визначеної законами та відповідними нормативно-правовими актами. Виконання цієї діяльності забезпечується сукупністю державних засобів політичного, економічного, соціального, примусового та заохочувального характеру [9, с. 10]. Органи та підрозділи Служби безпеки України уповноважені здійснювати контроль за дотриманням встановлених правил поведінки у сфері державної безпеки, а саме з'ясовувати питання, пов'язані із вирішенням таких важливих завдань, як захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці [1]. Слід зазначити, що саме державно-владний характер діяльності Служби безпеки України дозволяє її уповноваженим органам і підрозділам виступати дієвим засобом у процесі регулювання суспільних відносин, що виникають у сфері забезпечення безпеки держави.

Підзвітність і підконтрольність як ознака адміністративної діяльності підвищує якість та ефективність реалізації органами й підрозділами Служби безпеки України своїх повноважень, посилює їх відповідальність за невиконання чи неналежне виконання покладених на них обов'язків. Так, постійний контроль за діяльністю Служби безпеки України, дотриманням нею законодавства здійснюється Верховною Радою України. Голова Служби безпеки України щорічно подає Верховній Раді України звіт про діяльність Служби безпеки України [1]. Слід підкреслити, що контроль за діяльністю Служби безпеки України здійснюється Президентом України та уповноваженими ним державними органами. У порядку, визначеному Президентом України, Служба безпеки України регулярно інформує Президента України, членів Ради національної безпеки і оборони України і посадових осіб, спеціально призначених Президентом України, з основних питань своєї діяльності, про випадки порушення законодавства, а також на їх вимогу подає інші необхідні відомості. Голова Служби безпеки України щорічно подає Президенту України письмовий звіт про діяльність Служби безпеки України [1].

Профілактична спрямованість адміністративної діяльності Служби безпеки України забезпечується такою організацією роботи всіх органів, підрозділів, окремих посадових осіб, сил та засобів, яка б створювала максимально сприятливі умови для розвитку відносин у сфері забезпечення державної безпеки. Досягти успіху в цьому напрямку можна тільки за умови глибокого та всеохоплюючого аналізу власної діяльності на сучасному етапі та визначення її пріоритетів у майбутньому, аналізу чинної нормативної бази і практики її застосування. Суттєве значення в цьому контексті має забезпечення відкритості та прозорості діяльності Служби безпеки України для громадськості. Це може бути реалізовано шляхом оприлюдення інформації щодо основних результатів діяльності органів та підрозділів Служби безпеки України, загальної ситуації в цій сфері через засоби масової інформації або під час виступів чи повідомлень керівників Служби безпеки України.

Отже, аналіз ознак адміністративній діяльності Служби безпеки України дозволяє розкрити специфіку та підкреслити її значення як державного правоохоронного органу спеціального призначення. Під адміністративною діяльністю підрозділів Служби безпеки України, на нашу думку, слід розуміти врегульовану нормами адміністративного права специфічну, виконавчо-розпорядчу, підзаконну, державно- владну діяльність уповноважених на це органів та підрозділів з організації та здійснення захисту законних інтересів держави, прав громадян, забезпечення національної безпеки, охорони державної таємниці, попередження та припинення правопорушень, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Слід підкреслити важливість здійснення подальших наукових розробок у напрямі визначення змісту адміністративної діяльності органів та підрозділів Служби безпеки України, оскільки саме на ці органи покладено таке важливе завдання, як забезпечення безпеки держави.

Список використаних джерел

1. Про Службу безпеки України : закон України від 25.03.1992 № 2229-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 27. - Ст. 382.

2. Пономаренко Г. О. Управління у сфері забезпечення внутрішньої безпеки держави: адміністративно-правові засади : монографія / Г. О. Пономаренко. - Харків : Вид. ФО-П Вапнярчук Н. М., 2007. - 448 с.

3. Адміністративна діяльність ОВС. Загальна частина : підручник / за заг. ред. І. П. Голосніченка, Я. Ю. Кондратьєва. - Київ : Укр. акад. внутр. справ, 1995. - 177 с.

4. Адміністративне право України : підручник / [Ю. П. Битяк, М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за заг. ред. Ю. П. Битяка. - Київ : Юрінком Інтер, 2006. - 544 с.

5. Мехтієва Т. В. Адміністративна діяльність органів державної влади у сфері реєстрації фізичних осіб / Т. В. Мехтієва // Центральноукраїнський правничий часопис Кіровоградського юридичного інституту ХНУВС. - 2010. - Спец. вип. -253-259.

6. Заросило В. О. Порівняльний аналіз адміністративної діяльності міліції України та поліції зарубіжних країн (Великобританії, США, Канади та Франції) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Заросило Володимир Олексійович. - Київ, 2002. - 250 с.

7. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України : підручник / О. М. Бандурка. - Харків : Ун-т внутр. справ, 1998. - 477 с.

8. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер'янова. - Київ : Факт, 2003. - 384 с.

9. Приймаченко Д. В. Адміністративна діяльність митних органів у сфері реалізації митної політики держави : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Приймаченко Дмитро Володимирович. - Ірпінь, 2007. - 39 с.

10. Марченко Б. М. Поняття та зміст адміністративної діяльності Державної прикордонної служби України / Б. М. Марченко // Право і суспільство. - 2009. - № 4. - С. 44-48.

11. Михайлишин І. В. Адміністративно-правові засади забезпечення реалізації конституційного права громадян на вільне пересування та вибір місця проживання : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Михайлишин Ігор Володимирович. - Харків, 2012. - 20 с.

Размещено на Allbest.ru