Нормативне регулювання діяльності правоохоронних органів щодо опечатування житла або іншого володіння особи під час розслідування злочинів у сфері одержання неправомірної вигоди

Размещено на http://www.allbest.ru/

НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЩОДО ОПЕЧАТУВАННЯ ЖИТЛА АБО ІНШОГО ВОЛОДІННЯ ОСОБИ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ОДЕРЖАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ

Татаров О.Ю.

Протягом останніх десятиріч при характеристиці складної суспільно-політичної й економічної ситуації в Україні з незмінною сталістю констатується негативна тенденція активного поширення корупції й стрімкого її проникнення в усі сфери життєдіяльності держави та суспільства. Проблема корумпованості чиновників є однією з найбільш гострих і обговорюваних у засобах масової інформації, науковій і публіцистичній літературі. Це насамперед викликано тим, що вказане явище не тільки порушує права та інтереси людини, які є найвищою діяльності органів досудового розслідування за новим КПК України / О.Ю. Татаров / Науковий вісник ЛДУВС, 2012. - №4. - С. 445-457.

Мирошниченко Ю.М. Проблемні питання тимчасового вилучення й арешту майна за новим кримінально- процесуальним законом. / Ю.М. Мирошниченко / Порівняльно-аналітичне право. - 2013. - № 3-2. - С. 310- 312. цінністю, але й стало однією з основних перешкод ефективному розвиткові сучасного українського суспільства та держави, а також входженню України у світову спільноту на рівні повноцінного партнера, на чому неодноразово акцентувалася увага як у документах, що визначають міжнародні відносини країни, такі в нормативних актах вищих органів влади [13, 1].

Одним із найпоширеніших проявів кримінальної корупції є одержання неправомірної вигоди або хабарництво, протидії якому необхідно приділити значну увагу.

Отже, під час розслідування злочинів, згідно з вимогами сучасного Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) [1], виникають проблеми, зокрема, пов'язані із законністю опечатування приміщень, які ми вважаємо за необхідне розглянути на прикладі особливостей розслідування злочинів у сфері одержання неправомірної вигоди.

Істотний внесок у наукове вирішення проблем розслідування злочинів у сфері одержання неправомірної вигоди (хабарництва) здійснили багато вітчизняних і зарубіжних вчених. На дисертаційному рівні вказаною проблематикою займалися В.М. .Ліщенко, Я.Є. Мишков, А.І. Шило таін. Поряд з цим слід зазначити, що в методиці розслідування злочинів у сфері одержання неправомірної вигоди безліч проблем ще досліджені недостатньо.

На нашу думку, необхідно зосередити пильну увагу на вивченні такого питання, як опечатування приміщень (житла або іншого володіння особи), необхідність якого виникає під час розслідування досліджуваної нами категорії злочинів.

Питання забезпечення швидкого, повного й неупе- редженого розслідування кримінального провадження постає складним завданням перед правоохоронними органами сьогодення, тому метою нашої статті є врегулювання діяльності правоохоронних органів щодо опечатування житла або іншого володіння особи під час розслідування злочинів, насамперед у сфері одержання неправомірної вигоди.

Цією метою зумовлені наступні завдання:

- обґрунтувати необхідність опечатування житла або іншого володіння особи;

- визначити проблеми, що постають перед правоохоронними органами під час опечатування житла або іншого володіння особи;

- провести порівняльну характеристику вітчизняного й зарубіжного законодавства щодо опечатування житла або іншого володіння особи;

- запропонувати способи подолання існуючих вад на законодавчому рівні.

В умовах реформування в Україні соціально-економічної сфери, реорганізації економічного механізму в регулюванні нових форм власності, постійної зміни законодавства досить відчутно загострилася криміногенна обстановка, виникли нові види посадових злочинів, зокрема одержання неправомірної вигоди, яке набуло масового й часто організованого характеру. Розмаїтість його форм, проникнення до різних сфер діяльності - економічної, фінансової, підприємницької, освіти й науки - потребує нових способів організації боротьби з цими злочинними проявами, опрацювання рекомендацій, спрямованих на вдосконалення їх розслідування й попередження. Сьогодні існує потреба в розробці методики розслідування злочині в у сфері одержання неправомірної вигоди, яка передбачає не тільки визначення його криміналістичної характеристики, а й створення рекомендацій щодо планування й організації розслідування, зумовлених слідчими ситуаціями, що мають нетрадиційний характер [12, 1].

До речі, прокурори, слідчі та співробітники оперативних підрозділів у ході розслідування вказаних злочинів, особливо під час проведення таких слідчих (розшукових) дій, як огляд, обшук, часто стикаються з проблемою необхідності опечатування приміщень. Ця обставина зумовлена необхідністю збереження попередньої обстановки, а також недопущення втрати чи знищення речових доказів і документів, з метою проведення повторного або додаткового огляду чи обшуку. Як правило, потреба опечатування приміщень виникає у випадках, коли не досягнена основна мета відповідної процесуальної дії - виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в деяких випадках - відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (ст.ст. 234, 237 КПК України).

У нашому випадку практичним прикладом необхідності опечатування приміщень буде виникнення наступних обставин:

- необхідність проведення повторного або додаткового огляду чи обшуку після уточнення інформації щодо місця знаходження грошових коштів, інших речових доказів, документів тощо, які заховані одержувачем неправомірної вигоди й не були знайдені правоохоронцями під час проведення первинної слідчої (розшукової) дії;

необхідність проведення повторного або додаткового огляду чи обшуку, у зв'язку з неповнотою проведення первинної слідчої (розшукової) дії, що зумовлена великим обсягом роботи, поганими погодними умовами, відключенням освітлення в нічний час, втечею злочинця, різким погіршенням стану здоров'я злочинця;

необхідність проведення ретельного огляду речей і документів, що знаходяться в приміщенні, з використанням спеціальної апаратури й технічних засобів та ін.

У процесі прийняття рішення щодо опечатування приміщення, співробітники прокуратури, слідчих та оперативних підрозділів можуть застосовувати наступні нормативно-правові акти.

Працівники міліції:

- згідно з вимогами п. 22 ст. 11 Закону України “Про міліцію” [2] мають право опечатувати та закривати об'єкти, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ;

- згідно з вимогами п. 24 ст. 11 Закону України “Про міліцію” мають право опечатувати каси, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі.

Спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, а також спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України:

- згідно з вимогами п. бч. 4 ст. 12 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” [4] мають право за постановою та з санкції відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, а у невідкладних випадках - з наступним повідомленням прокурора протягом доби в разі загрози знищення, приховування або втрати предметів чи документів, які можуть бути використані в розкритті й розслідуванні злочинної діяльності, на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону.

1. Служба безпеки України, її органи й співробітники:

згідно з вимогами п. 6 ч. 2 ст. 25 Закону України “Про Службу безпеки України” [6], у разі проведення заходів щодо боротьби з тероризмом і фінансуванням терористичної діяльності, мають право за постановою слідчого та з санкції відповідного прокурора по нагляду за додержанням законів під час проведення оператив- но-розшукової діяльності, а в невідкладних випадках - з наступним повідомленням прокурора протягом доби в разі загрози знищення, приховування або втрати предметів чи документів, які можуть бути використані в розкритті й розслідуванні злочинної діяльності, на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону.

Законами України “Про оперативно-розшукову діяльність” [3] та “Про прокуратуру” [5] опечатування приміщень не передбачено.

Проведення аналізу законодавчих актів, які регулюють діяльність таких оперативних підрозділів (ст. 41 КПК України), як:

- органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового й митного законодавства;

- органів Державної пенітенціарної служби;

- органів Державної прикордонної служби - у контексті нашої роботи не вважаємо за необхідне, у зв'язку з тим, що вказані оперативні підрозділи не задіяні в розслідуванні злочинів у сфері одержання неправомірної вигоди.

На жаль, опечатування приміщень на стадії досудового розслідування сучасним КПК України не передбачено. У практичній діяльності органів розслідування в кримінальних провадженнях по злочинам у сфері одержання неправомірної вигоди наявні непоодинокі помилки в процесі доказування, зокрема під час збирання (формування), перевірки, оцінки й використання доказів у процесі прийняття й обґрунтування процесуальних рішень [11, 3]. Правоохоронці під час проведення процесуальних дій, при опечатуванні приміщень, керуються не КПК, а окремими законами, що регулюють діяльність відповідного правоохоронного органу або взагалі ні на які нормативно-правові акти не посилаються, що є грубим порушенням вимог ст. 9 КПК України - законності. Так, у частині 3 ст. 9 КПК України вказано, що закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосується кримінального провадження, повинні відповідати КПК. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить КПК. Розповсюджені приклади уникнення опечатування приміщень слідчими й оперуповноваженими, навіть у випадках, коли опечатування необхідне в інтересах кримінального провадження для збереження доказів. Отже, на сучасному етапі боротьби зі злочинністю законність дій співробітників прокуратури, слідчих і оперативних підрозділів щодо опечатування приміщень у ході проведення певних процесуальних дій викликає сумнів.

У ході вивчення Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації [9], а також Кримінально-процесуального кодексу Республіки Білорусь [7], ми не виявили правові норми, що регламентують порядок опечатування приміщень. Опрацюванням Кримінально-процесуального кодексу Республіки Молдова (далі - КПК РМ) [8] встановлено, що згідно зі ст. 208 КПК РМ нерухомість (у нашому випадку - приміщення) може бути опечатана тільки після накладення на неї арешту. Опечатування приміщення під час або одразу ж після проведення процесуальних дій КПК РМ не передбачене.

З метою вирішення завдань нашої статті пропонуємо ввести в КПК України таку новелу, як опечатування житла або іншого володіння особи, і віднести її до II Розділу “Заходи забезпечення кримінального провадження”.

Необхідно відзначити, що під житлом особи (ст. 233 КПК України) розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться в постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення й правового статусу, і пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом.

Під іншим володінням особи (ст. 233 КПК України) розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

При визначенні житла чи іншого володіння особи вирішальним є те, що ці об'єкти знаходяться у власності, причому форма власності значення не має. Такий широкий підхід до розуміння понять “житло”, віднесення до “іншого володіння” офісних і службових приміщень, приміщень господарського, виробничого та іншого призначення відповідає прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність саме такого підходу [10, 590].

Законодавцю, на нашу думку, при розробці відповідних положень щодо опечатування житла або іншого володіння особи необхідно виконати наступні позиції. опечатування приміщення слідчий злочин

1. Сформулювати чіткий перелік підстав, що надають право опечатувати житло або інше володіння особи (обґрунтована необхідність збереження обстановки події або проведення додаткового чи повторного огляду, обшуку, накладення арешту на житло або інше володіння особи).

2. Надати право прийняття рішень щодо опечатування житла або іншого володіння особи співробітникам як органів прокуратури й досудового розслідування, так і оперативних підрозділів (за письмовим дорученням прокурора або слідчого).

3. Дозволити опечатування житла або іншого володіння особи під час таких слідчих (розшукових) дій, як огляд і обшук, а також передбачити самостійну процесуальну дію - опечатування житла або іншого володіння особи.

4. Визначити, що прокурори, слідчі та співробітники оперативних підрозділів мають право опечатувати житло або інше володіння особи строком на 72 години. За потреби продовження вказаного строку, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Житло або інше володіння особи може бути опечатаним протягом кримінального провадження (досудового розслідування й судового провадження).

5. Передбачити наступні підстави припинення опечатування (розпечатання) житла або іншого володіння особи:

- за постановою слідчого в разі, якщо опечатування проводилося строком на 72 години за рішенням слідчого або співробітника оперативного підрозділу;

- за постановою прокурора, якщо опечатування проводилося строком на 72 години за його рішенням, або за рішенням слідчого чи співробітника оперативного підрозділу, якщо прокурор визнає таке опечатування безпідставним;

- у разі не звернення або несвоєчасного звернення прокурором, слідчим за погодженням з прокурором до слідчого судді з клопотанням про продовження строку опечатування більше ніж на 72 години;

- за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови в задоволенні клопотання прокурора, слідчого за погодженням з прокурором про опечатування житла або іншого володіння особи;

- у разі скасування опечатування житла або іншого володіння особи.

6. Зобов'язати прокурорів, слідчих і співробітників оперативних підрозділів складати протоколи про припинення опечатування (розпечатання) житла або іншого володіння особи.

7. Впровадити наступні підстави скасування опечатування (розпечатання) житла або іншого володіння особи:

- опечатування може бути скасоване ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням прокурора, слідчого за погодженням з прокурором, якщо в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба;

- опечатування може бути скасоване ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або рішення про опечатування прийнято необґрунтовано;

- прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує опечатування житла або іншого володіння особи, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації;

- суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування опечатування житла або іншого володіння особи. Суд скасовує опечатування житла або іншого володіння особи, зокрема, у разі виправдання

твдєнноукРАїноький обвинуваченого; закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації; не призначення судом покарання у вигляді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації; залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

8. Установити порядок охорони (за потреби) опечатаного житла або іншого володіння особи.

Отже, визначення на законодавчому рівні порядку опечатування житла або іншого володіння особи сприятиме підвищенню ефективності розслідування не тільки злочинів у сфері одержання неправомірної вигоди, а взагалі всіх кримінальних правопорушень (діянь, передбачених законом України про кримінальну відповідальність).

Унаслідок проведеної роботи нами виконані завдання, а саме: обґрунтована необхідність опечатування житла або іншого володіння особи; визначені проблеми, що постають перед правоохоронними органами під час опечатування житла або іншого володіння особи; проведена порівняльна характеристика вітчизняного та зарубіжного законодавства щодо опечатування житла або іншого володіння особи; запропоновані шляхи подолання існуючих вад на законодавчому рівні, і загалом, досягнута мета статті - нормативне врегулювання діяльності правоохоронних органів щодо опечатування житла або іншого володіння особи під час розслідування злочинів, насамперед у сфері одержання неправомірної вигоди.

Наукова новизна положень, викладених у статті, полягає в тому, що вперше аргументовано необхідність нормативного забезпечення на стадії досудового розслідування процедури опечатування житла або іншого володіння особи співробітниками правоохоронних органів, а також наведені відповідні рекомендації щодо специфіки його проведення. Отримані результати мають важливе значення в практичній діяльності правоохоронних органів у частині дотримання законності під час збирання, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Перспективними напрямками запропонованого нами дослідження є розробка змін і доповнень до КПК України для подальшого впровадження в правозастосовну діяльність категорії опечатування житла або іншого володіння особи.

На нашу думку, введення в кримінальне процесуальне законодавство України такої новації, як опечатування житла або іншого володіння особи, стане потужним важелем у боротьбі зі злочинністю.

Література

1. Кримінальний процесуальний кодекс України: закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI із змін., внес, згідно із Законами України: за станом на 01.09.2014 р. № 314-18.

2. Про міліцію: закон України від 20.12.1990 р. № 565- XII із змін., внес, згідно із Законами України: за станом на 16.03.2014 р.

3. Про оперативно-розшукову діяльність: закон України від 18.02.1992 р. № 2135-ХІІ із змін., внес, згідно із Законами України: за станом на 11.08.2013

4. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: закон України від 30.06.1993 р. № 3341-XII із змін., внес, згідно із Законами України: за станом на 11.10.2013 р.

5. Про прокуратуру: закон України від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ із змін., внес, згідно із Законами України: за станом на 02.03.2014 р. № 763-18, 767-18.

6. Про Службу безпеки України: закон України від 25.03.1992 р. № 2229-ХІІ із змін., внес, згідно із Законами України: за станом на 02.03.2014 р.

7. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь: закон Республики Беларусь от 16.07.1999 г. № 295-3 с изм., внес. согл. с Законами Республики Беларусь: по состоянию на 13.07.2012 г.

8. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Молдова: закон Республики Молдова от 14.03.2003 г. № 122- XV с изм., внес. согл. с Законами Республики Молдова: по состоянию на 23.12.2013 г.

9. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации: федеральный закон Российской Федерации от 18.12.2001 г. № 174-ФЗ с изм., внес., согл. с Федеральными законами Российской Федерации: по состоянию на 03.02.2014 г.

10. Кримінальний процесуальний кодекс України [Текст]: науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 1 / [О.М. Бандурка, Є.М. Блажівський, Є.П. Бурдольта ін.]; зазаг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, А.В. Портнова. -X. : Право, 2012. - 768 с.

11. /Ищенко В.М. Доказування на досудових стадіях кримінального процесу в справах про одержання хабара [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшу- кова діяльність” / В.М. .Ліщенко; Національна академія внутрішніх справ. - Київ, 2011. - 22 с.

12. МишковЯ.Є. Методика розслідування хабарництва [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність” / Я.Є. Мишков; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Харків, 2005. - 14 с.

13. Шило А.І. Методика розслідування хабарництва в контексті нового антикорупційного законодавства України [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність” / А.І. Шило; Національна академія прокуратури України. - К., 2013. - 18 с.

Анотація

Проаналізовано проблемні питання, що виникають у ході опечатування приміщень під час проведення слідчих (розшукових) дій при розслідуванні злочинів у сфері одержання неправомірної вигоди, та запропоновані шляхи подолання існуючих недоліків на законодавчому рівні.