Аналіз останніх публікацій на цю тему. Відносини, пов'язані із зонуванням земель, регулюються Земельним кодексом України [2], законами України "Про охорону навколишнього природного середовища" [4], "Про природно-заповідний фонд України" [5], "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" [6]. Належне місце у навчальному посібнику [7] відведене аналізу практичних питань організації природоохоронних територій, забезпеченню режиму їх охорони, методам та практиці ведення наукової, рекреаційної, освітньо-виховної та інших видів діяльності в межах природно - заповідного фонду України.

Постановка проблеми. Досвід створення та діяльності національних природних парків (далі - НПП) свідчить, що проблема планування їх території має принципово важливе значення. Основним способом реалізації призначання НПП є чітка диференціація його функцій в просторі, тобто функціональне зонування території. Метою функціонального зонування є регулювання використання земель національного природного парку, охорона якого необхідна з огляду на природо-охоронні цілі. Зонування земель являє собою розподіл земель на зони відповідно до видів господарської діяльності. Мета статті - викласти принципи функціонального зонування національних природних парків (на прикладі національного природного парку "Деснянсько- Старогутський" (далі - НПП "Деснянсько-Старогутський").

Терміни й визначення. Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Національні природні парки - природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Функціональне зонування НПП - це поділ його території на певні ділянки (зони) з різними режимами охорони та використання природних ресурсів, який здійснено з метою ефективної реалізації основних завдань НПП.

Виклад матеріалу дослідження. Національний природний парк "Деснянсько-Старогутський" був створений у 1999 р. і розташований на території Середино-Будського району Сумської області і займає 14% його площі. Площа - 16215,1 га. З цих земель 7272,6 га надано парку у постійне користування, в тому числі земель лісового фонду - 7232,2 га. Територію парку складають два майже рівних площею масиви - Старогутський і Придеснянський. Перший простягнувся вздовж кордону з Російською Федерацією, а другий - вздовж р. Десни, яка слугує межею між Сумською та Чернігівською областями [7].

Відповідно до ст.21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", на території НПП "Деснянсько-Старогутський" з урахуванням природоохоронної, наукової, оздоровчої, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей окремих його частин, встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням.

Відповідно до законодавства територія національного природного парку поділяється на наступні функціональні зони:

1) заповідну зону;

2) зону регульованої рекреації;

3) зону стаціонарної рекреації;

4) господарську зону.

Зонування території парку проведено на основі вивчення структури і територіальних взаємозв'язків природних ландшафтів Південно-Східного Полісся, включаючи перспективу створення у майбутньому міжнародного українсько-російського біосферного резервату "Брянський та Старогутський ліси", з врахуванням наукових вимог та практичних підходів щодо охорони найбільш цінних природних комплексів і територій, організації найбільш цікавих і доцільних туристичних та науково-пізнавальних маршрутів, можливого розміщення зони стаціонарної рекреації, а також з врахуванням ступеня стійкості природних комплексів до рекреаційних навантажень та їх ємності.

Запропонована планувальна організація території НПП "Деснянсько-Старогутський" ґрунтується на аналізі природоохоронної та рекреаційної цінності ландшафтів, розвиткові мережі шляхів, характеристиці існуючих поселень тощо. В ній ураховувались також вимоги прикордонного режиму та вимоги протипожежної безпеки. Планувальна організація території парку передбачає створення умов для реалізації природоохоронних заходів та розвитку наукової діяльності, а також заходів щодо налагодження і розвитку відпочинку, ефективного туризму та екологічної освіти населення в природно-кліматичній зоні Полісся.

Модель функціонального зонування НПП розробляється з урахуванням всіх природних особливостей території а також господарського використання земель. Модель зонування території передбачає виділення чотирьох функціональних зон на основі ролі природних комплексів в збереженні ландшафтного та біологічного різноманіття, а також стійкості екосистем до рекреаційної та туристичної діяльності (рис.1).

Пріоритетне і визначальне значення у функціональному зонуванні має заповідна зона, яка виділялася передовсім. Найефективнішим планувальним методом функціонального зонування є розроблення схеми розташування зон концентричними колами, де центральне коло займає заповідна зона. При виділенні заповідної зони, як уже зазначалось, особливу увагу звернуто на збереження корінних і найбільш збережених природних комплексів, які представляють різні види ландшафтів [3].

Заповідна зона створена з метою довгострокового зберігання екосистем в режимі якнайменшого втручання у природні процеси. Тут можуть визначатися ділянки для виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами,

Режими охорони в окремих функціональних зонах: ЗЗ - заповідна зона; ЗРР - зона регульованої рекреації; ЗСР - зона стаціонарної рекреації; ГЗ - господарська зона. ДД - дослідні ділянки; ЕОД - еколого - освітні ділянки; М - моніторинг; Р - рекреаційні ділянки; Т - туристичні ділянки; С - спортивні ділянки.

Рис.1. Модель функціонального зонування території національного природного парку

а також здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів парку внаслідок антропогенного впливу - відновлення гідрологічного режиму, збереження та відновлення рослинних угруповань, що історично склалися, видів рослин і тварин, які зникають, тощо.

Межі заповідної зони на території парку визначені здебільшого за природними контурами екосистем - береги водойм та лісові виділи, рідше за штучно створеними контурами - квартальними просіками.

Заповідна зона як правило оточена в парку зоною регульованої рекреації не менше в один кілометр.

Зона регульованої рекреації включає лише ті природні території, що мають рекреаційне, еколого-освітнє, культурно - виховне та науково-пізнавальне значення. Ця зона створена також для запобігання негативному впливу природних чи антропогенних чинників на екосистеми заповідної зони, тому вона знаходитись навколо заповідної зони. Ширина рекреаційної зони не вужча одного кілометра, а її площа - більша заповідної зони [1].

Господарська зона створюється, насамперед, для забезпечення потреб НПП "Деснянсько-Старогутський", а також з метою сталого природокористування з якомога з найменшим впливом на оточуючі природні екосистеми та процеси.

Зона стаціонарної рекреації межує із зоною регульованої рекреації та господарською зоною. У межах цієї зони розміщуються об'єкти рекреаційної інфраструктури (готелі, кемпінги, будівлі торгового та культурного призначення, оздоровчі заклади, спортивні площадки та поля тощо). Тут також можуть знаходитися об'єкти історико-культурної спадщини, населені пункти (їх землі) та об'єкти будівництва (землі, де передбачено будівництво), що передбачені на перспективу.

Територія НПП "Деснянсько-Старогутський" входить до складу земель біосферного резервату (далі - БР), який охоплює північну частину - Середино-Будського району Сумської області і північно-східну - Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Загальна площа БР "Деснянський" складає 70748 га (табл.1). Природне ядро, де запроваджено абсолютно заповідний режим, має площу 2397 га. Ця частина Старогутського лісового масиву і 80 га у заплаві р. Десни (рис.2). Буферну зону складає територія НПП "Деснянсько-Сгарогутський" (крім заповідної зони) загальною площею 13155,8 га. Вона призначена дня часткової охорони природних комплексів, освіти та рекреації. Найбільшою є транзитна зона або зона співробітництва. ЇЇ площа 55195 га. Господарська діяльність в цій зоні має здійснюватися за принципами сталого розвитку.

Як можна побачити в табл.2, функціональні зони біосферного резервату та земель НПП "Деснянсько-Старогутський", природному ядру відповідає заповідна зона, буферній зоні - зони регульованої, стаціонарної та частково господарської зон, а до транзитної зони - частина господарської зони [7] (рис.2).

Висновки