Мета статті - проаналізувати нормативно-правову базу у сфері страхування сільськогосподарської продукції в Україні та запропонувати організаційно - правовий механізм реалізації державної політики в цій сфері.

III. Результати

Проблема розвитку та вдосконалення нормативно-правової бази у сфері страхування сільськогосподарської продукції була об'єктом дослідження таких учених-юристів, як І.В. Горіславська, В.М. Єрмоленко, В.Ю. Юркевич [3; 5; 13]; вчених-економістів - Н.А. Герасименко, М.С. Жилкіна, О.А. Коваль [2; 6; 7] та ін. Деякі нормативно-правові засади формування механізмів державного регулювання аграрного сектору та страхової діяльності розглядали М.В. Болдуєв, Н.П. Докторова, М.А. Латинін [1; 4; 8] та ін. Однак проблема вдосконалення нормативно-правового забезпечення державної політики у сфері страхування сільськогосподарської продукції в Україні є актуальною й потребує подальших досліджень.

За роки незалежності України сформовано систему правового забезпечення державної політики у сфері страхування сільськогосподарської продукції, яка складається з Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України “Про страхування" від 04.10.2001 р. № 2745-ІІІ, Закону України “Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою” від 09.02.2012 р. № 4391-VI, Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.2001 р. № 2664-III, Закону України “Про Державний бюджет” на відповідний рік тощо [10].

За підтримки Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України на державному рівні було зроблено важливі практичні кроки щодо нормативно-правового забезпечення системи страхування сільськогосподарської продукції. Для ефективного функціонування страхового ринку було розроблено та затверджено розпорядження Нацкомфінпослуг “Про затвердження Вимог щодо участі страхових компаній (страховиків) у страхуванні сільськогосподарської продукції з державною підтримкою” від 09.10.2012 р. № 1671, наказ Мінагрополітики “Про затвердження Вимог щодо участі страхових компаній (страховиків) у страхуванні сільськогосподарської продукції з державною підтримкою” від 09.10.2012 р. № 611, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 р. за № 1714/22026. Зазначеними документами передбачено встановлення вимог до страховиків, які мають намір брати участь у страхуванні сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, порядок включення до переліку таких страхових компаній та виключення з переліку, що, у свою чергу, є складовою вирішення завдання створення в Україні ефективної системи державної фінансової підтримки страхування ризиків в агропромисловому комплексі. Також схвалено та затверджено спільний нормативний акт, розроблений Нацкомфінпослуг та Міністерством аграрної політики та продовольства України “Про деякі питання здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою”. Проте зазначений нормативно-правовий акт регламентує лише порядок страхування сільськогосподарської продукції на період перезимівлі (страховий продукт 2) та такі нормативні документи [11]:

умови страхування площ посівів озимих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на період перезимівлі;

стандартні страхові тарифи для страхування площ посівів озимих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на період перезимівлі;

стандартний договір страхування площ посівів озимих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на період перезимівлі;

форму акта огляду площ посівів озимих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на період перезимівлі;

інструкцію по заповненню акта огляду площ посівів озимих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на період перезимівлі;

форму акта весняного огляду та/або врегулювання збитків;

інструкцію по заповненню акта весняного огляду та/або врегулювання збитків;

форму висновку страховика за результатами огляду сільськогосподарської культури;

форму додатка “Карта поля”;

форму страхового акта.

Таким чином, на сьогодні організаційно - правовий механізм державного управління у сфері страхування сільськогосподарської продукції перебуває на стадії формування та являє собою сукупність правових норм, прийнятих за різних історичних та економічних умов. При прийнятті зазначених вище нормативно-правових актів та внесенні змін до них далеко не завжди брали до уваги потреби аграріїв і страховиків. Це зумовило суперечливість правової основи державної політики у сфері страхування сільськогосподарської продукції, безсистемність правового регулювання суспільних відносин у цій сфері, відсутність взаємозв'язку засобів, механізмів та інструментів державного управління, передбачених відповідними правовими актами.

Системними вадами нормативно-правового забезпечення державної політики у сфері страхування сільськогосподарської продукції є декларативність, неузгодженість та недосконалість концептуальних і програмних документів, які визначають її стратегію, напрями та механізми, а також принципи розвитку аграрного страхового ринку. Проаналізувавши положення нормативно - правової бази [10], зазначимо, що вони вирішують проблеми державного регулювання у сфері страхування сільськогосподарської продукції частково. Тому подальший розвиток законодавчої та нормативної бази передбачає розробку й ухвалення низки законодавчих актів, які розвиватимуть аграрне страхове законодавство України. Саме тому вважаємо, що для розвитку системи страхування необхідна розробка ефективних адміністративних, правових та економічних важелів державного управління у сфері страхування сільськогосподарської продукції в Україні, що матимуть досконале нормативно-правове підґрунтя. Розглянемо організаційно-правовий механізм, який забезпечить ефективне втілення правових норм у процес реалізації державної політики у сфері страхування сільськогосподарської продукції в Україні (див. рис.).

З рисунка видно, що нормативно-правовий механізм реалізації державної політики у сфері страхування сільськогосподарської продукції має відображати такі основні положення: види й умови страхування, порядок та умови здійснення державної підтримки, порядок здійснення незалежної експертизи збитків у сільському господарстві, правила формування й використання страхових резервів, систему підготовки спеціалістів та порядок здійснення інформаційної роботи. Розглянемо детальніше складові організаційно - правового механізму реалізації державної політики у сфері страхування сільськогосподарської продукції в Україні:

1) види та умови страхування сільськогосподарської продукції має задекларувати Закон України “Про страхування сільськогосподарської продукції”, який забезпечить розробку страхових продуктів для покриття ризиків в аграрній сфері та визначить перелік об'єктів страхування, страхових ризиків, загальні умови страхування сільськогосподарської продукції, а саме: типовий перелік страхових ризиків, порядок визначення страхової вартості та страхової суми, норми страхового забезпечення, терміни укладання договорів страхування тощо.

Рис. Організаційно-правовий механізм реалізації державної політики у сфері страхування сільськогосподарської продукції в Україні

Зважаючи на основну мету державної політики у сфері страхування сільськогосподарської продукції в Україні - забезпечення сприятливих умов для розвитку сфери страхування в сільському господарстві, слід виокремити страхування сільськогосподарської продукції з категорії майнового страхування та внести його в загальну систему класифікації видів страхування як окремий вид страхування, враховуючи його специфічні особливості. Також необхідно чітко визначити види страхування сільськогосподарських ризиків, які будуть охоплені державною підтримкою.

Системне формування нормативно-правової бази у сфері страхування сільськогосподарської продукції, насамперед, потребує поетапного впровадження й удосконалення лінійки страхових продуктів у сфері страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Зазначені зміни передбачають створення наказу Міністерством аграрної політики та продовольства України й Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про затвердження типових правил страхування щодо кожного зі страхових продуктів, включаючи перелік об'єктів страхування, порядок визначення страхових сум і розміри страхових виплат;

2) порядок та умови здійснення державної підтримки мають визначати розмір бюджетної допомоги, можливі варіанти надання бюджетних коштів (у вигляді компенсації вже сплачених страхових премій сільськогосподарськими підприємствами або у вигляді дотацій на сплату), відсоток державної допомоги в оплаті страхових внесків, терміни виділення бюджетних коштів тощо. Однією зі складових організаційно-правового механізму державної політики у сфері страхування сільськогосподарської продукції має бути порядок використання коштів державного бюджету, страхових і перестрахувальних резервів на відшкодування збитків від стихійних лих. Тому метою розробки проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку та умов здійснення державної підтримки агрострахування” має бути вдосконалення форм і механізмів надання державної підтримки у сфері сільськогосподарського страхування, а саме перехід до нового порядку компенсації частини витрат сільгосптоваровиробників для сплати страхових премій за угодами агрострахування з державною підтримкою. Форми державної підтримки у сфері страхування сільськогосподарської продукції мають передбачати можливість використання бюджетних коштів як для субсидування страхових внесків, так і для компенсації збитків аграріїв, але тільки в разі, якщо їх майно застраховане та збитки мають надзвичайний характер. Якщо ж збитки спричинені загальними несприятливими погодними умовами, їх мають компенсувати страхові компанії;

3) порядок здійснення незалежної експертизи збитків у сільському господарстві передбачає розробку і впровадження комплексної системи незалежного оцінювання збитку при страхуванні сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Для досягнення зазначеної мети необхідне розроблення типового стандарту проведення незалежного оцінювання, включаючи вимоги до типової угоди для проведення незалежної експертизи, форми спеціального посвідчення незалежного експерта з агростраху - вання, типової форми бланка експертного висновку, визначення вимог до порядку звітності незалежних експертів. Також необхідно розробити й затвердити державні вимоги до змісту додаткової професійної освітньої програми та рівня професійної перепідготовки незалежних експертів за програмами вищої й післядипломної професійної освіти;

4) правила формування та використання страхових резервів є важливим положенням нормативно-правової бази у сфері страхування сільськогосподарської продукції, оскільки розвиток системи управління ризиками в сільськогосподарському страхуванні з державною підтримкою потребує уточнення умов забезпечення фінансової стійкості страховиків у сфері страхування сільськогосподарської продукції. Таким чином, необхідно розробити та затвердити наказ Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, який передбачатиме розробку й затвердження Правил формування та розміщення страхових резервів страховиками, що формуватимуться за угодами агрострахування. Для створення багаторівневої системи розподілу страхових ризиків необхідне затвердження Закону України “Про забезпечення додаткових умов фінансової стійкості системи страхування сільськогосподарської продукції”, що визначатиме захист прав та інтересів страховиків, сільгосптоваровиробників і держави у сфері агрострахування, створення додаткових можливостей для перестрахування сільськогосподарських ризиків, створення фінансових та організаційних основ захисту від катастрофічних ризиків. За рекомендаціями Міністерства агарної політики та продовольства України необхідно розробити єдину методику андеррайтингу сільськогосподарських ризиків, тобто визначити єдиний порядок проведення страховими організаціями передстрахового оцінювання ризику сільгосптоваровиробників, що приймається на страхування [12];

5) система підготовки спеціалістів та інформаційна робота відіграють важливу роль в організаційно-правовому механізмі державної політики у сфері страхування сільськогосподарської продукції в Україні. Розвиток кадрового потенціалу є ключовим елементом забезпечення процесу страхування сільськогосподарської продукції, тому важливого значення набуває питання підвищення кваліфікації персоналу страхових організацій в Україні. Для створення спеціалістів у цій сфері державним органам влади необхідно запровадити механізм навчання, сертифікації та моніторингу всіх складових професійного розвитку фахівців у сфері страхування сільськогосподарської продукції [6, с.108-109]. Фахівці у сфері страхування сільськогосподарської продукції мають бути добре обізнані не тільки зі змістом страхових послуг та організацією їх надання, із перестрахувальними операціями, основами актуарних розрахунків, менеджменту, бухгалтерського обліку та аудиту в страхуванні, а й з основами вирощування сільськогосподарських культур і тварин. Для організації підготовки фахівців у сфері страхування сільськогосподарської продукції варто залучити, насамперед, ВНЗ Міністерства фінансів України й Міністерства аграрної політики та продовольства

України. Не менш важливим завданням Міністерства освіти і науки України є створення системи короткотермінової перепідготовки кадрів з дуже вузьких питань, таких як актуарні розрахунки, перестрахування та проведення інвестиційної політики з боку страховиків. Наказ Міністерства агарної політики та продовольства України про вдосконалення науково-методичної й інформаційної діяльності у сфері сільськогосподарського страхування з державною підтримкою забезпечить збір та обробку доступної інформації, що дасть змогу сформувати статистичну основу для первинного розрахунку та фінансово-економічного обґрунтування ставок субсидій. Інформаційне забезпечення страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою передбачає розробку єдиної інформаційної політики у цій сфері, затвердження наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України плану заходів з інформаційного забезпечення агрострахування, що включатиме заходи, спрямовані на роз'яснення принципів його здійснення, краще інформування сільгосптоваровиробників про його переваги, створення відкритого інформаційного простору для здійснення страхування сільськогосподарської продукції. Вивчення міжнародного досвіду здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою передбачає виявлення кращої практики в цій сфері, розробку рекомендацій для його застосування в українських умовах з урахуванням специфіки еконо - міко-правових традицій України. Не менш важливими є участь українських фахівців у семінарах з організації системи страхування сільськогосподарської продукції, наприклад в Іспанії, та створення двосторонніх міжнародних комісій і робочих груп з вивчення проблем агрострахування, взаємодія з Європейським комітетом страховиків з метою обміну досвідом у сфері розвитку агрострахування з державною підтримкою.

Удосконалена нормативно-правова база України має забезпечити перехід до нових форм і методів здійснення державної політики у сфері страхування сільськогосподарської продукції, ураховуючи відносини України з Європейським Союзом. Отже, підготовка проектів законів, прийняття нормативно - правових актів, контроль за виконанням вимог, які містяться в них, є важливими аспектами державної політики у сфері страхування сільськогосподарської продукції в Україні.

IV. Висновки