Перспективи впровадження відкритого урядування в Україні
Визначення сутнісних характеристик відкритого урядування як ключового чинника демократизації державного управління, аналіз принципів і механізмів його реалізації. Огляд особливостей та перспектив впровадження відкритого урядування в сучасній Україні.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.11.2018 |
Размер файла | 22,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Перспективи впровадження відкритого урядування в Україні
Карлова В.В.
Національна академія державного управління при Президентові України
У статті з'ясовано сутнісні характеристики відкритого урядування як ключового чинника демократизації державного управління, проаналізовано принципи і механізми його реалізації, визначено особливості та перспективи впровадження відкритого урядування в Україні.
Ключові слова: відкрите урядування, органи державної влади, громадянське суспільство, електронний уряд, інформаційно-комунікаційні технології, електронна демократія.
урядування демократизація державний управління
В статье определены сущностные характеристики открытого управления как ключевого фактора демократизации государственного управления, проанализированы принципы и механизмы его реализации, выяснены особенности и перспективы внедрения открытого управления в Украине.
Ключевые слова: открытое управление, органы государственной власти, гражданское общество, электронное правительство, информационно-коммуникационные технологии, электронная демократия.
The article outlines the essential characteristics of open government as a key factor in the democratization ofpublic administration, analyzes the principles and mechanisms of its implementation, identifies the peculiarities and prospects of the implementation of open government in Ukraine.
Key words: open government, state authorities, civil society, e-government, information and communication technologies, electronic democracy.
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та прак-тичними завданнями. Однією з основних рис, що характеризує демократичність процесу управління в державі, є застосування принципів відкритого урядування, що передбачає відкритість та прозорість прийняття рішень органами державної влади, їх підзвітність громадянам, широке залучення громадянського суспільства до процесу прийняття управлінських рішень. Відкрита та прозора влада є запорукою формування і реалізації ефективної публічної політики, спроможної створити реальний громадський контроль, забез-печити права людини та громадянина, зміцнити довіру громадян до влади [2].
Нині концепція (стратегія, доктрина) відкри-того урядування впроваджується в управління державою в усіх країнах світу, які працюють над поглибленням демократизації державного управ-ління. Аналіз світового досвіду реалізації концеп-ції (США, Канада, Велика Британія, Аргентина, Бразилія, Молдова, Грузія тощо) у сфері відкри-тості держави включає значну кількість напрямів, які уряди країн обирають як пріоритетні залежно від вирішення загальнонаціональних завдань. Водночас є низка напрямів, що є невід'ємними для забезпечення відкритості державного управління у будь-якій країні: свобода інформації; відкриті дані; відкритий діалог; відкритий бюджет; відкритий парламент.
Вирішення проблеми відкритості і прозорості влади є одним із напрямів демократичного розви-тку України та впровадження європейських прин-ципів діяльності органів влади, цивілізованих норм політичної культури. Але ситуація в нашій державі із відкритістю влади поки що далека від усталених норм розвинутих демократичних країн, за що маємо низьку довіру з боку міжнародної спільноти та інвесторів. Надмірна закритість державної влади зумовлює її відчуження від суспільства, сприяє посиленню корупції, знижує ефективність державного управління та позбавляє його необхідної підтримки з боку громадськості. Зазначене підтверджує актуальність запровадження відкритого урядування для України, адже трансформаційні очікування населення постійно наражаються на закритість влади, чим блокується мобілізація суспільства на вирішення загально-національних завдань. Неналежний рівень парт-нерської взаємодії органів державної влади та громадськості, характерний для України нині, впливає на якість управлінських рішень, прояви корупції становлять небезпеку для соціально- економічного розвитку українського суспільства. Проблемою також є низький рівень впровадження нових інформаційно-комунікаційних технологій у державне управління як засіб забезпечення взаємозв'язку між владою і громадянами.
Виходячи із зазначеного, питання впрова-дження відкритого урядування, як інструменту забезпечення відкритості і прозорості державної політики, залучення до її формування інститутів громадянського суспільства, забезпечення профе-сійної чесності в державному управлінні, є акту-альним нині для нашої держави. Згідно зі Стра-тегією сталого розвитку «Україна-2020», серед довгострокових очікуваних результатів її вико-нання є переважне забезпечення саме відкритості, прозорості та підзвітності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування [6].
Аналіз останніх публікацій за проблематикою та визначення невирішених раніше частин загальної проблеми. Питання теорії та практики втілення принципів відкритості й прозорості в державно-політичній сфері розглядають у своїх працях як українські, так і зарубіжні вчені, зокрема: С. Кандауров, П. Манжола, В. Мельни-ченко, О. Пухкал, В. Смирнов, Д. Фентон, Ю. Гофман, А. Чуклінов та інші.
Останнім часом до проблем упровадження електронної демократії, електронного урядування як складників відкритого урядування в Україні та передових країнах світу зверталися такі вітчизняні дослідники, як Н. Грицяк, А. Дуда, Н. Драгоми- рецька, І. Лопушинський, О. Карпенко, А. Семен- ченко, С. Чукут та інші.
Разом з тим, аналіз сучасної наукової літера-тури з проблем демократизації державного управ-ління засвідчив, що в науковому плані проблема впровадження механізмів відкритого урядування в нашій державі натепер залишається малодос- лідженою. Актуальність теми, її теоретичне і практичне значення та недостатня розробленість визначили науковий інтерес автора дослідження.
Метою статті є охарактеризувати сутнісні характеристики відкритого урядування, його вплив на демократизацію державного управління та проаналізувати проблеми й перспективи впро-вадження в Україні.
Виклад основних результатів та їх обґрунту-вання. Виконання таких першочергових завдань, як посилення взаємодії органів державної влади та громадськості під час підготовки і виконання управлінських рішень, забезпечення прозорості державної політики і доступу до інформації про роботу органів влади та публічної інформації, застосування дієвого інструменту протидії корупції, підвищення ефективності державного управління, зокрема шляхом застосування електронних технологій, є можливим лише за умови тісного партнерства органів державної влади та інститутів громадянського суспільства.
Варто зазначити, що у визначенні відкритого урядування варто виходити з того, що сама ідея цієї концепції виникла з ідеї «відкритого управ-ління» в бізнесі, автором якої вважають американ-ського менеджера Джека Стека, який у 1983 р. у м. Спрінгфілді разом із компаньйонами викупив завод з ремонту двигунів, що перебував на межі банкрутства [7, с.73].
Досягнення максимальної ефективності «від-критого управління» залишилося головною метою цієї стратегії, переходячи із суто господарської до суспільно-політичної сфери, де вона набула назв «концепція відкритого урядування», «відкритий уряд» або «відкрита держава». Вперше на держав-ному рівні термін «відкрита держава» був запро-понований герцогом Ланкастером у 1993 році і мав такий зміст: «Відкрита держава - це частина ефективної демократії. Громадяни повинні мати адекватний доступ до інформації та аналізу, на основі яких держава працює. Міністри і публічні службовці зобов'язані роз'яснювати закони, свої рішення і дії громадськості. Держава, проте, потребує того, щоб зберігати деякі секрети і зобов'язана захищати особисте життя тих, ким вона управляє» [5].
Концепція відкритого урядування передбачає здійснення цілісної системи заходів щодо демо-кратизації державного управління із використан-ням новітніх інформаційних технологій, засобів і форм комунікації. Вона визначає перелік прин-ципів, пріоритетів, завдань організації державного управління на основі залучення громадян, громадських організацій та бізнес-об'єднань до прийняття і реалізації управлінських рішень, під-тримки їх права на доступ до документів і дій дер-жави з метою ефективного суспільного контролю за здійсненням нею управління країною.
Ефектогенеруючий результат відкритого уря-дування зумовлений принципами, на яких базу-ється модель взаємодії державної влади та неуря-дових організацій, такими як: відкритість, спільна участь, партнерство, відповідальність, політична незалежність, етичність [3; 5]. Відкрите урядування покликане забезпечити прозорість діяльності органів влади. Воно надає громадянам можливість знати все про державне управління, брати участь у прийнятті державних рішень, контролювати владу [4, с. 63]. Основоположним в роботі «відкритого уряду» є метод взаємодії, що дозволяє використовувати думки громадян для удоско-налення управлінських рішень.
Реалізація відкритого урядування - це послі-довне і неухильне дотримання під час здійснення державних повноважень і функцій таких принципів:
1. Принцип інформаційної відкритості - сво-єчасне надання інформації про діяльність органів державної влади, доступ до якої спеціально не обмежений законами, актами президента та уряду, яка є відкритою, загальнодоступною і достовірною, у форматі, зручному для її пошуку, оброблення і подальшого використання, зокрема у формі відкритих даних.
2. Принцип зрозумілості - уявлення цілей, завдань, планів і результатів діяльності органів виконавчої влади у формі, що забезпечує просте і доступне сприйняття суспільством інформації про діяльність зазначених органів влади.
3. Принцип залучення громадянського суспіль-ства - забезпечення можливості участі громадян, громадських об'єднань і підприємницької спіль-ноти в розробленні і реалізації управлінських рішень з метою врахування їх думок і пріоритетів, а також створення системи постійного інформу-вання та діалогу.
4. Принцип підзвітності - розкриття органами влади інформації про свою діяльність з ураху-ванням запитів і пріоритетів громадянського сус-пільства, забезпечуючи можливість здійснення громадянами, громадськими об'єднаннями та підприємницькою спільнотою контролю за діяль-ністю органів виконавчої влади [8].
Для дотримання принципів відкритості органам державної влади необхідно вирішити такі завдання:
- забезпечувати надання в зрозумілій і доступ-ній формі повної і достовірної інформації про цілі, завдання, плани діяльності органів державної влади та хід їх виконання;
- забезпечувати повноту, достовірність, об'єктивність і своєчасність надання інформації про свою діяльність, що підлягає розкриттю в обов'язковому порядку відповідно до вимог зако-нодавства, та надається за запитами громадян, громадських об'єднань і підприємницької спіль-ноти;
- удосконалювати технології надання та роз'яснення інформації шляхом розширення спо-собів і форм її отримання різними користувачами і групами користувачів, забезпечуючи при цьому можливість вибору зручного формату, доступність, простоту, зрозумілість і візуалізацію наданої інформації;
- підвищувати доступність відкритих дер-жавних даних для використання громадянами, громадськими об'єднаннями та підприємницькою спільнотою, зокрема для повторного використання, забезпечуючи вільний доступ в інформаційно-телекомунікаційній мережі Інтернет до відкритих даних, що містяться в інформаційних системах органів державної влади, без будь-яких обмежень на їх безпечне використання;
- удосконалювати процеси публікації та інф-раструктуру відкриття даних, визначаючи пріори-тети їх формування і розкриття з урахуванням їх цінності для суспільства;
- впроваджувати процеси та інфраструктуру, зокрема електронні сервіси та послуги, для про-ведення публічних онлайн-консультацій з гро-мадянами та організаціями, а також здійснювати онлайн-інформування, обслуговування та надання інформації про діяльність органу державної влади, одночасно спрощуючи способи взаємодії з громадянським суспільством;
- забезпечувати об'єктивність, неупередже-ність і публічність процедур формування громад-ських, експертних і консультативних рад (комісій, робочих груп), що створюються при органах виконавчої влади, наділяти їх необхідними повно-важеннями, враховувати думку цих рад під час прийняття рішень;
- формувати і розвивати ефективні механізми оперативного реагування на звернення громадян, громадських об'єднань і підприємницького співтовариства по суті порушених у зверненнях питань;
- удосконалювати форми, методи і способи роботи із засобами масової інформації, соціаль-ними мережами та форумами в мережі Інтернет.
Принципи відкритості дій уряду упроваджу-ються шляхом:
- реалізації інформаційної відкритості органу державної влади;
- забезпечення роботи з відкритими даними;
- забезпечення зрозумілості нормативно-пра-вового регулювання, державної політики та про-грам, що розробляються (чи реалізуються) орга-нами влади;
- прийняття плану діяльності та щорічної публічної декларації цілей та завдань органів влади, їх громадське обговорення та експертний супровід;
- формування публічної звітності органу вико-навчої влади;
- інформування про роботу зі зверненнями громадян та організацій;
- організація роботи з референтними групами;
- взаємодія органу виконавчої влади з громад-ською радою;
- організація роботи прес-служби органу вико-навчої влади;
- організація незалежної антикорупційної екс-пертизи та громадського моніторингу правозасто- сування тощо.
За умови, коли уряд забезпечує прозорість прийняття своїх рішень, ідеї, що виносяться на обговорення громадськості, активно доповнюються і доопрацьовуються з урахуванням громадської думки. Оцінки таким ідеям та проектам рішень даються не самим урядом або окремими посадовими особами, а фахівцями і експертами з недержавної сфери. Це дає політикам можливість отримувати оцінки своїх ідей і інструменти підвищення їх ефективності з багатьох джерел і від багатьох фахівців. Такий підхід є проявом, так би мовити, громадської мудрості. Крім того, він дозволяє уникнути зайвих втрат у державних ресурсах, заощадити кошти платників податків, а також скоротити витрати на проблемні ідеї та ефективно перерозподілити ресурси на перспек-тивні державні проекти.
За відкритого урядування суттєво зростає полі-тична, соціальна і моральна вага інститутів гро-мадянського суспільства, які виконують роль не лише об'єктів, а й суб'єктів на кожному етапі про-цесу вироблення політичних рішень.
Реалізація відкритого урядування являє собою засіб швидшого досягнення загальнонаціональних цілей, якими є поглиблення демократії, розвиток продуктивних сил, піднесення культурного рівня населення, поліпшення якості життя. Це один із серйозних кроків до модернізації застарілої системи управління, який покликаний вирішити купу назрілих проблем, таких як: корупція; бюрократична тяганина; нестача експертного співтовариства в розробленні законопроектів; від-сутність громадського контролю за діями влади будь-якого рівня і багато інших.
Впровадження відкритого урядування в Україні є однією з основних форм реформування дер-жавного управління на демократичних засадах, бо саме вона надає потенціал безпосередньої взаємодії уряду з громадянами, відкриває нові можливості для такої взаємодії.
Нині в нашій державі реалізована низка захо-дів, важливих для підвищення рівня відкритості та прозорості діяльності органів державної влади:
- суттєво оновлена законодавча база з питань діяльності інститутів громадянського суспільства - існує доволі об'ємний пакет правових актів, якими громадянам гарантуються можливості участі у державному управлінні;
- утворений урядовий веб-сайт «Громадянське суспільство і влада» (http://civic.kmu.gov.ua), що спрощує доступ громадян до обговорення проектів суспільно важливих державних рішень та інформа-ції про заходи, що здійснюються урядом і органами виконавчої влади у напрямі налагодження вза-ємодії з громадськістю, відповідно, сайти утворені органами державного управління на всіх рівнях;
- запроваджені механізми контролю за декла-руванням майна, доходів, витрат публічних служ-бовців, а також конфлікту інтересів;
- створені центри надання адміністративних послуг, функціонування Єдиного державного пор-талу адміністративних послуг, ведення Реєстру адміністративних послуг;
- запроваджено окремі технології електронного урядування;
- впроваджено елементи електронної демократії.
Водночас існує низка перешкод на шляху впро-вадження принципів і механізмів відкритого уря-дування. Це, насамперед:
- неготовність та небажання чиновників дотри-муватись у своїй діяльності стандартів відкритого урядування;
- низький рівень залучення громадян до вирі-шення питань, що входять до компетенції органів виконавчої влади та органів місцевого самовряду-вання;
- низька ефективність урядових антикорупцій- них програм на практиці;
- низька якість надання адміністративних послуг населенню в деяких центрах надання адмі-ністративних послуг; відсутність системи держав-ного та громадського контролю за діяльністю цен-трів надання адміністративних послуг, регулярного моніторингу ефективності та оцінки якості надання ними адміністративних послуг населенню;
- наявність проблем запровадження «електро-нного уряду» та електронної демократії.
Крім того, далеко не у всіх органах державної влади в Україні реалізація принципів відкритості і прозорості носить системний і регулярний харак-тер, є одним із пріоритетів їх діяльності, а робота з референтними групами з надання інформації, отримання зворотного зв'язку щодо прийнятих рішень і поставлених завдань носить епізодичний характер.
Поки що відкриті дані не скрізь сприймаються керівниками і співробітниками органів влади як системний інструмент, що підвищує якість дер-жавного управління і надання адміністративних послуг. Багатозначні набори даних, затребувані громадянами та бізнес-спільнотою, через різні фактори залишаються нерозкритими.
Мало враховуються відповідними державними структурами пропозиції експертного співтовари-ства щодо більшої відкритості державної служби, включаючи оптимізацію системи залучення кадрів і оцінки діяльності державних службовців. Органи влади і уряд у цілому поки що не перейшли до системної взаємодії з експертним співтовариством - суспільно значущі рішення часто приймаються без будь-якого попереднього обговорення або таке обговорення проходить формально, не представляються мотивовані обґрунтування у разі відхилення пропозицій.
Цей перелік аж ніяк не є вичерпним. Але і з нього можна зрозуміти, що успіх впровадження принципів і механізмів концепції відкритого уря-дування в роботу органів влади значною мірою залежить від людського фактора - відповідної сві-домості та бажання включитися в процес демокра-тизації державного управління самих чиновників.
Для забезпечення реалізації відкритого уряду-вання в Україні, на нашу думку, необхідно:
1. Здійснити потужну інформаційну кампанію з просування ідей відкритого урядування, зокрема роз'яснення суспільству переваг відкритого доступу до публічної інформації, а також навчання громадян способів використання цієї інформації, форм їх залучення до процесу прийняття державних рішень, розвитку механізмів електронної демократії.
2. Імплементувати у вітчизняну практику кра-щий досвід реалізації концепції відкритого уря-дування зарубіжних країн: зокрема, запровадити моніторинг пропозицій і коментарів громадян до законів і законопроектів з метою підготовки для парламенту нових законодавчих ініціатив, що являють громадський інтерес; запровадити систему електронного голосування; створити інтегровану інформаційно-аналітичну систему «Прозорий бюджет»; забезпечити відкритість та прозорість здійснення публічних закупівель тощо.
3. Створити систему навчальних курсів і від-крити нові спеціалізації в закладах професійного навчання державних службовців щодо навчання інноваційних моделей інформаційної взаємодії органів державної влади і громадськості, оволодіння державними службовцями новими управлінськими технологіями і механізмами інформаційного спілкування з інститутами гро-мадянського суспільства і громадянами.
Висновки та перспективи подальших дослі-джень. Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що відкрите урядування - це система принципів, механізмів та інструментів організації державного управління на основі розвитку форм участі громадян в управлінні, прозорості, відкритості та підзвітності діяльності органів влади, а також широкого використання сучасних інформаційних технологій і нових засобів комунікації в здійсненні взаємодії з громадянами. Результа-том такої взаємодії є підвищення якості прийня-тих рішень і якості роботи державного апарату в цілому, і у підсумку - зростання якості життя громадян. Впровадження відкритого урядування в Україні є однією з основних форм реформування державного управління на демократичних засадах, бо саме воно дає потенціал безпосередньої взаємодії уряду з громадянами, відкриває нові можливості для неї.
Нині в нашій державі реалізовані певні заходи, важливі для підвищення рівня відкритості та прозорості діяльності влади. Водночас удоско-налення потребують політичні, нормативно-пра-вові, організаційні, інституційні, інформаційні та освітні механізми забезпечення прозорості і від-критості у діяльності органів державної влади, які можуть мати різну структуру, інструменти, методи. Важливою умовою ефективного функціонування зазначених механізмів, безперечно, є чітке їх налагодження та відпрацювання на всіх рівнях влади, управління та у суспільстві.
Перспективним напрямом подальших дослі-джень має стати вивчення досвіду зарубіжних країн щодо використання ефективних інструментів у процесі розвитку і вдосконалення діяльності відкритого уряду та можливості його використання в Україні.
Список літератури
1. Громадянське суспільство України: сучасний стан і перспективи впровадження європейських стандартів взаємодії з державою: зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. (12 грудня 2013 р., м. Київ) / упоряд. В.М. Яблонський, О.А. Корнієвський, П.Ф. Вознюк; за заг. ред. О.А. Корнієвського. К.: НІСД, 2014. 192 с. (Сер. « Громадянське суспільство», Вип. 1).
2. Кандауров С. Прозорість та відкритість влади як запорука демократичного управління. URL: http:// eleam.univector.net/file.php/14/Material.html.
3. Манжола П.Г. Взаємодія влади та громадян: практика легітимації інститутів влади у новітній історії України. Стратегічні пріоритети. 2007. № 1. C. 58-64.
4. Мельниченко В.І. Прозорість і відкритість публічного управління як об'єкт законодавчого регулю-вання. URL: http://www.academy.gov.ua/ej5/txts/07mviozr.htm.
5. Открытое государство. Материал из Википедии - свободной энциклопедии. URL: http://ru.-wikipedia. org.
6. Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020»: Указ Президента України № 5/2015 від 12.01.2015 р. URL: http://www.president.gov.ua/documents/52015-18245.
7. Смирнов В. «Система открытого управления» Джека Стека, или Как избежать банкротства в усло-виях экономического кризиса? URL: http://www.toppersonal.ru/issue.html?1943.
8. Open government. Fostering dialogue with civil society. OECD, 2003 URL: http://www.scribd.com/ doc/33611663/Open-GovemmentFostering-Dialogue-with-Civil-Society.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Недостатнє нормативно-правове забезпечення інформаційної сфери як один з факторів, що значно впливають на розвиток системи електронного урядування в Україні. Офіційні сайти - джерело постійної актуальної інформації про діяльність державної влади.
статья [13,6 K], добавлен 07.11.2017Електронний документообіг як основа електронного урядування, його значні переваги порівняно зі звичним, паперовим документообігом. Форми впровадження інформаційний технологій в роботу суду, запровадження в судах систем електронного документообігу.
статья [51,5 K], добавлен 18.08.2017Загальне визначення ефективності державного управління: поняття, види та критерії. Системний підхід як методологія державного управління та методи його впровадження. Вимоги до управлінських рішень: наукова обґрунтованість, своєчасність та інформативність.
реферат [48,3 K], добавлен 20.03.2012Сутність концептуальних технологій, принципів та критеріїв соціальної роботи в Україні. Розгляд питань державного управління процесами соціального захисту дітей та підлітків в Україні. Розробка основних напрямів оптимізації цих механізмів управління.
дипломная работа [120,0 K], добавлен 11.10.2013Реформи адміністративного розвитку нашої країни за весь час її незалежності. Обгрунтування принципів нового державного управління в Україні, їх систематизація і розробка конкретних механізмів її вдосконалення. Законність в державному управлінні.
курсовая работа [47,0 K], добавлен 10.02.2016Сутність, зміст та специфіка державного управління, його співвідношення з сучасною державною владою в Україні. Характеристика функціональної та організаційної структури державного управління, її аналіз та оцінювання, методи та шляхи вдосконалення.
курсовая работа [44,2 K], добавлен 19.08.2010Поняття та види референдумів. Характерні особливості розвитку місцевого самоврядування в сучасній Україні. Модернізація інститутів управління територіальною громадою м. Дніпропетровська. Концепція сталого розвитку як чинник впровадження інновацій.
магистерская работа [957,1 K], добавлен 05.06.2014Поняття кризи державного управління та його складові. Причини виникнення криз державного управління у соціально-економічних системах, аналіз процесу їх розвитку. Антикризове державне управління в Україні. Моніторинг розвитку системи державного управління.
контрольная работа [48,3 K], добавлен 20.05.2015Вищі органи державного управління економікою в Україні. Основні функції державного управління економікою. Національні особливості державного регулювання економічними процесами. Основні форми державного управління економікою.
курсовая работа [28,4 K], добавлен 18.03.2007Визначення та характеристика основних шляхів впровадження реформ з децентралізації влади в Україні. Ознайомлення з метою адміністративно-правового регулювання. Дослідження й аналіз головних характеристик зазначених моделей місцевого самоуправління.
эссе [130,3 K], добавлен 18.09.2019