Громадянська партиципація: від інструментів комунікації до комунікативної політики

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Незважаючи на активний пошук дієвих механізмів та інструментів комунікації у місцевому самоврядуванні, питання моделювання ефективного комунікативного процесу шляхом формування комунікативної політики органів місцевої влади, розвитку діалогової комунікації, комунікації задля розвитку залишається малодослідженим.

Тісних комунікацій у громаді та між громадою і владою потребує громадянська партиципація як процес залучення громадян та норма прямої демократії. Відособлене застосування інструментів комунікації ускладнює процеси участі. В практиці комунікативної діяльності місцевих органів бракує наукових підходів й методичного забезпечення. Сприйняття комунікативної політики лише як допоміжної обмежує ефективність діяльності місцевих органів влади.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведене нами дослідження ґрунтується на наукових працях Л. В. Хащиєвої, В. Л. Згурської, О. В. Батанової, А Баровської, І. Коваль та багатьох інших, які розглядають єдність процесів партиципації та комунікації, місце інструментів комунікації на різних рівнях громадянської партиципації. Водночас аналіз наукових праць свідчить про недостатню увагу до вивчення процесів громадянської партиципації в діяльності органів місцевого самоврядування. У науковому колі практично відсутня дискусія про складнощі та проблеми комунікаційної діяльності під час впровадження проектів громадської участі.

Метою статті є дослідження та узагальнення практики комунікативної діяльності органу місцевого самоврядування, її впливу на процеси громадянської партиципації.

Нині спілкування між громадянами і владою на місцевому рівні все більше переходить у площину, яка передбачає діалог. У зв'язку з цим набуває значущості громадянська партиципація.

Громадянська партиципація це залучення громадян до:

- участі в різноманітних подіях, активної діяльності, висловлювання думок щодо процесів, які відбуваються у публічній сфері;

- процесу прийняття рішень, що має місце між представниками громадянського суспільства і різноманітними демократичними структурами та інститутами держави, зокрема на місцевому рівні [3, с. 475].

«Громадянська партиципація це процес, під час якого громадяни отримують можливість впливати на рішення органів державної влади, здійснювати контроль за їх виконанням, якщо такі рішення безпосередньо або посередньо торкаються інтересів громадян.

Подібний вид партиципації відрізняється від традиційної участі громадян у виборчому процесі і реалізується за допомогою інших методів. Громадяни, отримуючи можливість брати участь у процесах регулювання на їх ранній стадії, ще більш активно долучаються до процесів безпосередньої реалізації» [11].

В умовах становлення сучасного муніципалізму партиципацію відносять до найважливіших принципів здійснення місцевого самоврядування поряд з такими, як субсидіарність, верховенство права, свобода волевиявлення громадян, захист прав, свобод і законних інтересів людини, демократизм, децентралізм, департаменталізація, рівноправність, компетентність, компліментарність, гласність та публічність, неупередженість з боку органів місцевого самоврядування та посадових осіб, невтручання з боку органів місцевого самоврядування, посадових осіб у разі волевиявлення громадян, гарантованість прав громадян на участь у місцевому самоврядуванні тощо [2, с. 31].

Перевагами громадянської партиципації є промоція та інформування, раціоналізація заходів і дій, зростання рівня задоволення діями влади, уникнення соціальних конфліктів, громадянська освіта (табл. 1). За своїми характеристиками вони безпосередньо сприяють розвитку механізмів та інструментів комунікації під час реалізації місцевої політики.

Партиципація є також визначальним принципом концепції сталого розвитку, на основі якої регулюється світова, національна, регіональна, місцева економіка. Для підвищення ефективності і результативності політики розвитку, що реалізується на територіальному рівні, використовується інформація, яка описується Л.В. Хащиєвою поняттям «територіальний інтелект». На її думку, партиципація, завданням якої є здійснення партнерського союзу учасників у межах управління через проекти і системи моніторингу та оцінки управлінських дій, залишається принципом складним для практичної реалізації. Погоджуємося, «що партиципація обов'язково базується на комунікації, а саме інформації в інтерактивній формі. Вона основана саме на доступності інформації, тобто на здатності акторів у широку сенсі громадян отримати доступ до інформаційних даних, тож до інформаційних технологій» [10, с. 48].

З громадянською партиципацією пов'язують територіальне управління в Полтавській міській раді. Для успішного сталого розвитку м. Полтави, базуючись на інформації про проект «Інтегрований урбаністичний розвиток міста в Україні», який запроваджувався Німецьким товариством міжнародного співробітництва “Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH” у партнерстві з асоціацією міст України, німецькими та міжнародними містами-партнерами, керуючись статтями 27, 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [8], виконавчий комітет Полтавської міської ради затвердив Концепцію участі м. Полтави у проекті «Інтегрований урбаністичний розвиток міста в Україні» (21.05.2015 № 89) [7] (початок проекту грудень 2015 року, термін 3 роки, бюджет 4 млн євро; основні міста Чернівці, Полтава, Вінниця; асоційовані міста Львів, Харків

Таблиця 1. Переваги громадянської партиципації

громадянський партиципація комунікативний державний

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України). Потенційні партнери асоціація міст України, німецькі, українські та міжнародні міста-партнери, міжнародна співпраця з університетами та громадськими організаціями.

Ключова проблема, яку має вирішити проект «Інтегрований урбаністичний розвиток міста в Україні», відсутність достатнього персонального, фінансового та фахового забезпечення для самостійного та організованого процесу сталого розвитку м. Полтави відповідно до вимог, що викладені у Лейпцизькій Хартії сталого європейського міста, прийнятої 25.05.2007 року. Визначено такі цілі участі м. Полтави у зазначеному проекті: організувати процеси розвитку м. Полтави згідно з європейськими положеннями сталого розвитку міста, орієнтованими на потреби громадян; створити інститут розвитку міста як структурний підрозділ виконавчого органу із залученням СІМ-спеціаліста Німецького товариства міжнародного співробітництва “Deutsche Gesellschaft fьr Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH”; затвердити інтегровану концепцію розвитку м. Полтави, що розроблена на міждисциплінарній основі із залученням громадськості (зважаючи особливо на потреби дітей, молодих, літніх людей та жінок); втілити пілотні проекти для випробування підходу інтегрованого розвитку міста; поліпшити якість проектних пропозицій на підставі методики інтегрованого розвитку; закласти комунікаційну платформу на тему методики інтегрованого розвитку із використанням міжнародного досвіду; проводити регулярний обмін досвідом між містами [7]. Інші можливості для м. Полтави в рамках проекту: залучення міжнародних експертів; надання додаткового фінансування; підтримка пілотних проектів; підтримка міжмуніципальної співпраці для розвитку; підтримка асоціації міст України; заходи для підвищення кваліфікації.

Комунальна організація «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради (КО «Інститут розвитку міста» ПМР) створена для успішного розвитку міста, реалізації стратегічних завдань, удосконалення інфраструктури економічного розвитку, сприяння ефективному розвитку і використання потенціалу м. Полтави. Організація займається вивченням українського та міжнародного досвіду розвитку та подальшим його впровадженням у життя м. Полтави, об'єднанням зусиль жителів, влади та бізнесу, підтриманням процесу залучення громади міста до вирішення питань місцевого самоврядування.

Фахівці КО «Інститут розвитку міста» ПМР здійснюють розроблення інвестиційних та грантових проектів, завданням яких є розвиток культурної, соціальної та економічної інфраструктури міста. Один із перших проектів проект «Інтегрований розвиток міст в Україні», що виконується німецькою урядовою компанією “Deutsche Gesellschaftfr Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH”. Його завдання розроблення концепції інтегрованого розвитку міста «Полтава-2030», шести галузевих стратегій. На основі Концепції Інтегрованого розвитку м. Полтави поставлена мета визначити, підготувати та реалізувати пріоритетні інфраструктурні проекти з малим бюджетом та високим інвестиційним впливом (малий проект 50 тис. євро, великий 500 тис. євро). Робота розпочата з аналізу проблем розвитку міста. Проведено три соціологічні дослідження на теми розвитку обласного центру, у яких взяли участь близько п'яти тисяч полтавців і гостей міста. Сім робочих експертних груп аналізували стан різних галузей міського господарства. Інший проект «Партнерство для розвитку міст. Проект ПРОМІС» (ініціатор Федерація канадських муніципалітетів за фінансової підтримки уряду Канади) орієнтований на впровадження ефективного демократичного управління та прискорення економічного розвитку, створення сприятливого середовища для розвитку малого та середнього бізнесу.

У 2016 р. існувало 15 різноманітних проектів. У 2017 р. подано 47 проектів на теми екології, економіки, енергозбереження, місцевого розвитку, охорони здоров'я і правопорядку, ґендерної рівності, освіти та доступності (загальний кошторис проектів перевищує 2,7 млн дол.). КО «Інститут розвитку міста» ПМР опікується також модернізацією системи освітлення вулиць міста, реконструкцією парку «Перемога», створенням центру міських ініціатив, будівництвом сміттєпереробного заводу, створенням Індустріального парку, реконструкцією Кадетського корпусу.

Громадянська партиципація в діяльності комунальної організації є навчанням під час практики, коли люди перебувають у центрі процесу розвитку м. Полтави. Поставлена мета знайти точку комунікації між владою та місцевими жителями. Такий підхід визнає спроможність громадян представляти інтереси, ділитися знаннями, висувати вимоги і підтримувати діяльність [12].

Тріада партиципації КО «Інститут розвитку міста» ПМР: інформування (через ЗМІ тощо інформувати громаду, доносити правду); зібрання ідей, думок, пропозицій, консультування (з мешканцями), спільне прийняття рішень (розроблення проектів) [9]. Для громадянської партиципації в перші роки діяльності організації характерним було домінування формального рівня участі: низького для містян та середнього для партнерів, учасників (табл. 2). Високий рівень участі спостерігався лише в межах проекту партиципаторного бюджетування. У 2017 р. за участю фахівців КО «Інститут розвитку міста» ПМР проведено понад 20 слухань та консультацій за участю мешканців, понад 25 консультацій за участю громадських організацій, 5 соціологічних анкетних опитувань. Здійснювалося спільне розроблення стратегічних документів, зокрема проекту «Від діагнозу до стратегії». Процес ведення діалогу вдосконалювався за допомогою проекту «Кращі консультації/ слухання в органах самоврядування».

Різноманітними комунікативними заходами супроводжувалася співпраця комунальної організації з міжнародними фондами (воркшопи, форуми, курси, засідання, круглі столи). У результаті у 2016 р. у м. Полтаві залучено 2145 тис. грн іноземних інвестицій, у 2017 р. 2370 тис. грн.

Розпочатий комунальною організацією проект партиципаторного бюджетування передбачив право жителів брати участь у розподілі частини бюджетних коштів. Орієнтовний розмір видатків на комбінацію інструментів інформаційної, промоційної кампанії за міською цільовою Програмою «Партиципаторне бюджетування (бюджет участі) у м. Полтаві» (далі Програма) на 2016-2020 рр. 713 тис. грн (табл. 3). Більше половини загальної суми орієнтовних видатків (2016-2019 рр.) є видатками на створення графічних роликів (інформаційного, запрошення для голосування), розміщення їх на телебаченні. Шоста частина видатки на обслуговування програмного продукту для забезпечення електронного голосування за проекти. Розмір інших видатків є незначним. За таких умов очікується, що відсоток залучення жителів м. Полтави до участі в Програмі зросте за 2016-2019 рр. з одного до чотирьох. Показником ефективності інструментів інформаційної, промоційної кампанії є зростання за два роки дії проекту активності громадян м. Полтави. Якщо у 2016-му на участь у конкурсі подано 58 проектів з благоустрою міста, то в 2017 р. 92. Активнішими стали містяни і в голосуванні, у 2016 р. за ініціативи віддали 7,4 тис. голосів, у 2017 р. вже 12,5 тисячі. Не охоплені кошторисом витрат такі інструменти діалогової комунікації, як слухання, консультації, зустрічі за участю мешканців, спільне розроблення проектів (воркшопи, форуми, курси, засідання, круглі столи), оскільки ресурсне забезпечення цих заходів здійснює Полтавська міська рада.

Платформою для співпраці та спілкування містян, місцем зустрічей влади та громади є фестиваль сучасного міста «Майстерня міста». У його рамках як інструменти комунікації використовують квести, воркшопи, майстер-класи, екскурсії, презентації та вікторини. Заходи присвячені бюджету участі, креативній економіці, питанням доступності та поліпшення мобільності. Географія фестивалю розширюється від центру міста до його районів.

Отже, відбувається посилення процесів партиципації в діяльності КО «Інститут розвитку міста» ПМР. Однак домінування формального рівня участі (через недостатню результативність задіяних інструментів комунікації, з одного боку, і низьку комунікативну активність громади, з іншого) їх стримує. Це переконує в необхідності

Основні складники процесу громадянської партиципації моделювання ефективного процесу спілкування шляхом формування комунікативної політики Полтавської міської ради та КО «Інститут розвитку міста» ПМР зокрема.

Таблиця 2

Спираючись на розуміння понять «комунікативна політика» та «мета комунікативної політики» А. Баровської та І. Коваль [1, с. 100-102], визначимо, що: комунікативна політика КО «Інститут розвитку міста» ПМР має являти собою організовану, цілеспрямовану та відносно стабільну діяльність організації з питань: проведення широкого діалогу щодо цілей, завдань, напрямів розвитку м. Полтави; забезпечення громадськості вчасною, чіткою, достовірною, релевантною інформацією та роз'яснення суспільної вигоди стосовно конкретних місцевих програм та ініціатив Полтавської міської ради; налагодження каналів зворотного зв'язку; ефективної діалогової комунікації, комунікації задля розвитку; формування довіри до органів місцевої влади; створення бренду (іміджу) міста; метою комунікативної політики КО «Інститут розвитку міста» ПМР має стати формування спільного смислового простору та бачення розвитку м. Полтави.

Досягнення мети комунікативної політики КО «Інститут розвитку міста» ПМР передбачає забезпечення її відповідності комунікативним потребам різних аудиторій, належне координування комунікативних зусиль комунальної організації та її партнерів, якісне управління комунікативними потоками. На підтримку цього комунальна організація має урізноманітнити способи ведення розмови/діалогу фахівців: консультації та зауваження в режимі online; семінари, тренінги; інтерв'ю; зауваження, відправлені електронною, а також традиційною поштою тощо. У низці випадків доречними будуть інші методи: консультаційні пункти в місці, де заплановано зміни, презентації на відкритих площадках. Варто апробувати такі інструменти громадянської партиципації, як консенсусна конференція, дорадче опитування, відкритий офіс (табл. 4).

Домінування діалогових інструментів комунікації прискорить очікувані результати партиципації, а саме створення ефективного механізму взаємодії органів місцевого самоврядування та жителів; залучення жителів до процесу прийняття рішень органів місцевого самоврядування; формування довіри громадян до органів місцевого самоврядування; підвищення відкритості діяльності органів місцевого самоврядування; підвищення рівня прозорості процесу прийняття рішень; вирішення питань, які найбільше хвилюють жителів. Також можна розраховувати на зростання рівня комунікативної активності територіальної громади у процесі здійснення місцевого самоврядування, а саме здатності територіальної громади в цілому, окремих її членів і соціальних груп у її складі, ініціювати, встановлювати та забезпечувати комунікативну взаємодію з іншими суб'єктами, спрямовану на виконання самоврядних функцій територіальної громади [6, с. 241].

Таблиця 3. Орієнтовні видатки на інформаційну, промоційну кампанії та організацію голосування за проекти за міською цільовою Програмою «Партиципаторне бюджетування (бюджет участі) у м. Полтаві» на 2016-2020 рр., тис. грн.

Таблиця 4. Характеристика інструментів громадянської партиципації

В умовах становлення сучасного муніципалізму громадянська партиципація залишатиметься найважливішим принципом здійснення місцевого самоврядування. Залучення громадян до участі у процесах місцевого розвитку базується на визнанні представниками влади їх компетентності, спроможності представляти інтереси, ділитися знаннями, висувати вимоги і підтримувати діяльність.

Громадянська партиципація обов'язково спирається на комунікативну взаємодію учасників в інтерактивній формі. Вивчення досвіду діяльності КО «Інститут розвитку міста» ПМР засвідчило посилення громадянської партиципації на місцевому рівні, що переконує в необхідності моделювання ефективного комунікативного процесу, насамперед, шляхом формування комунікативної політики органів місцевої влади, розвитку діалогової комунікації, комунікації задля розвитку. Зростання рівня комунікативної активності територіальної громади у процесі здійснення місцевого самоврядування прискорить очікувані результати партиципації.

Список літератури

1. Баровська А., Коваль І. Комунікативний VS комунікаційний: чому, коли, навіщо. Запровадження комунікації органів державної влади: зб. мат-лів наук.-практ. конф. / упоряд. А.В. Баровська. Київ: Фенікс, 2016. С. 98-103.

2. Батанов О.В. Принципи місцевого самоврядування як ціннісний вимір сучасного муніципалізму в Україні.

3. Згурська В.Л. Сучасна критика концепції громадської участі. Держава і право. Юридичні і політичні науки. 2013. Вип. 60. С. 473-478.

4. Інститут розвитку міста: перші підсумки роботи. Офіційний сайт Полтавської міської ради та виконавчого комітету.

5. Ковшун Л. Інструменти партиципації. Співпраця спільноти й органів влади.

6. Пісоцький В. Комінікативна активність територіальної громади в процесі реалізації місцевого самоврядування в Україні.

7. Про затвердження Концепції участі м. Полтави у проекті «Інтегрований урбаністичний розвиток міста в Україні». Рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 21.05.2015 № 89.

8. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97. / Верховна Рада України.

9. Степаненко І. Партиципація це участь. Інтернет-видання Полтавщина.

10. Хащиєва Л.В. Територіальний інтелект і партиципація. Державне управління та місцеве самоврядування: Тези X Міжнар. наук. конгресу, 26 березня 2010. Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2010. С. 47-49.

11. Diugosz D, Wygnanski J.J., Obywatele wspoidecyduj, Przewodnita po partycypacji spoiecznej, Stowarzyszenie na rzecz Forum Inicjatyw Pozarzdowych, Warszawa 2005, s. 22.

12. Harbers I. Democratic deepening in Third Wave democracies: Experiments with participation in Mexico City. Political Studies. 2007. Vol. 55. Р 38-58.

Размещено на Allbest.ru