Особливості огляду місця події під час розслідування умисного пошкодження об’єктів електроенергетики

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ УМИСНОГО ПОШКОДЖЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ

FEATURES OF THE EVENT SCENE EXAMINATION DURING INVESTIGATION OF DELIBERATE DAMAGE INFLICTED TO ELECTRIC POWER INDUSTRY OBJECTS

Шурашкевич В.М.,

аспірант наукової лабораторії з проблем досудового розслідування

докторантури та аспірантури Національної академії внутрішніх справ

Стаття присвячена дослідженню завдань, організаційних аспектів і тактичних прийомів проведення огляду місця події під час розслідування умисних пошкоджень об'єктів електроенергетики. Автором визначаються особливості проведення цієї слідчої дії в таких провадженнях. Пропонуються окремі методичні рекомендації щодо підвищення ефективності таких оглядів.

Ключові слова: огляд, організація, місце події, об'єкт електроенергетики, тактичні прийоми, особливості.

розслідування пошкодження умисний електроенергетика

Статья посвящена исследованию задач, организационных аспектов и тактических приемов проведения осмотра места происшествия при расследовании умышленных повреждений объектов электроэнергетики. Автором определяются особенности проведения данного следственного действия в таких производствах. Предлагаются отдельные методические рекомендации по повышению эффективности таких осмотров.

Ключевые слова: осмотр, организация, место происшествия, объект электроэнергетики, тактические приёмы, особенности.

The article presents research of tasks, organizational aspects and tactical methods of conducting the event scene examination during the investigation of intentional damage inflicted to the power industry objects. Author determines the peculiarities the abovementioned investigative actions in the course of proceeding. A set of methodological recommendations for improving the effectiveness of such examination are provided.

Key words: examination, organization, event scene, object of power industry, tactical methods, features.

Постановка проблеми. Якісне проведення огляду місця події є необхідною передумовою подальшого успішного розкриття та розслідування будь-якого злочину, оскільки саме в ході цієї слідчої дії виявляються сліди злочину й інші речові докази, здійснюється аналіз важливих обставин злочину та фіксація доказової інформації. Варто відзначити, що ця слідча дія набуває особливого значення під час розслідування умисного пошкодження об'єктів електроенергетики, адже такі злочини відбуваються зазвичай за повної відсутності свідків (більшість таких об'єктів локалізується поза межами населених пунктів). Отже, огляд місця події є чи не єдиним джерелом криміналістично значущої інформації в цій категорії проваджень.

Стан опрацювання. Тактико-криміналістичні особливості проведення огляду місця події як однієї з ключових слідчих дій під час розслідування різного роду злочинів неодноразово ставали предметом вивчення багатьох учених-криміналістів (О.Я. Баєва, Р.С. Бєлкіна, І.Є. Биховського, О.М. Васильєва, В.К. Весельського, В.П. Колмакова, О.А. Леві, В.К. Лисиченка, Г.А. Матусовського, Б.Я. Петеліна, В.І. Попова, М.О. Селіванова, В.Ю. Шепітька та ін.). однак специфіка організації та проведення огляду місця події під час розслідування умисного пошкодження об'єктів електроенергетики окремо вченими досліджена не була, що й визначило мету статті.

Виклад основного матеріалу. Беручи до уваги виняткову значущість огляду місця події в цих кримінальних провадженнях, вважаємо за необхідне насамперед зупинитися на основних завданнях означеної слідчої дії, до яких віднесемо такі:

- безпосереднє ознайомлення та вивчення матеріальної обстановки місця події, відтворення механізму й динаміки злочину, установлення мотивів, якими керувався винний;

- ретельне дослідження місця події із застосуванням усіх ефективних науково-технічних засобів із метою виявлення слідів злочину;

- фіксація виявленої інформації шляхом протоколювання з дотриманням процесуальних особливостей, закріплення засобами криміналістичної техніки;

- вилучення слідів події й інших доказів, їх попереднє дослідження та висунення на цій основі версій щодо обставин події та її учасників;

- накопичення й перевірка відомостей, одержаних слідчим і оперативним працівником, із метою розкриття злочину за гарячими слідами.

одним із головних завдань, що вирішується під час огляду об'єкта електроенергетики, є виявлення, вилучення та фіксація матеріальних слідів злочинця, знарядь злочину, за допомогою яких можна встановити його особу та механізм скоєння злочину [1, с. 34].

Аналіз практики розслідування умисних пошкоджень об'єктів електроенергетики свідчить про те, що огляд місця події в зазначених провадженнях часто відбувається в умовах інформаційного дефіциту розслідування. Цей факт зумовлений такими чинниками:

1) від моменту вчинення злочину до моменту проведення огляду місця події часто проходить досить значний період часу, що викликане особливостями виявлення таких злочинів і локалізації об'єктів електроенергетики. Так, означені пошкодження виявляються представниками обслуговуючих організацій не одразу, оскільки більшість із цих об'єктів знаходяться поза межами населених пунктів. Це викликає незворотні зміни в матеріальній обстановці місця вчинення злочину під впливом часових змін;

2) оскільки об'єкти електроенергетики локалізуються переважно на відкритому просторі, то матеріальна обстановка місця вчинення злочину піддається впливу атмосферних явищ, а отже, слідова картина злочину може бути суттєво спотворена або взагалі знищена.

Зазначені особливості вимагають від слідчого спеціальної підготовки, високої кваліфікації та ретельності в роботі. Ефективність цієї слідчої дії безпосередньо залежить не тільки від знань і розумових здібностей слідчого, від рівня професіоналізму спеціалістів, а й від уміння слідчого організувати спільну роботу й обмін інформацією всіх осіб, що беруть участь у роботі. Отже, постає питання про правильну підготовку й організацію проведення огляду, адже, як цілком справедливо наголошує В.І. Гончаренко, «правильна організація слідчої дії дозволяє провести ретельну її підготовку, запросити для участі необхідних осіб, передбачити застосування науково-технічних засобів, забезпечити в разі необхідності охорону тощо. організація діяльності містить у собі також питання самоорганізації слідчого, тобто такої організації його роботи, що сприяла б найбільшій результативності» [2, с. 42].

Більшість учених-криміналістів визначають два етапи підготовки до огляду місця події: 1) здійснюється до виїзду на місце події й включає комплекс заходів організаційно-розпорядчого й забезпечувального характеру; 2) здійснюється після прибуття на місце події й передбачає заходи тактичного характеру [3-6].

До першої групи підготовчих заходів належать такі загальні заходи: організація чергувань слідчих, визначення принципів комплектування оперативних груп, сповіщення про подію й організацію виїзду, визначення форм обліку чергувань і виїздів (відповідні журнали), методи залучення понятих та інші питання попередньої підготовки проведення огляду місця події (починаючи від зручності та придатності одягу, взуття слідчого чи іншого учасника огляду й закінчуючи рекомендаціями одержати заздалегідь прогноз погоди) [7, с. 139].

Крім того, перед оглядом рекомендується встановити, хто й звідки повідомив про злочин, одержати інформацію про характер події, дати розпорядження про охорону місця події, повідомити про подію відповідні інстанції, підготувати необхідні науково-технічні засоби. особливістю підготовки до проведення огляду пошкодженого об'єкта електроенергетики є необхідність установлення його точного місцезнаходження, що може в деяких випадках викликати ускладнення. для цього зручно використовувати відомі черговому органу поліції, слідчому й заявнику орієнтири (населений пункт, залізнична станція, ділянка автомобільного сполучення, транспортна зупинка тощо).

Специфіка проведення огляду місця умисного пошкодження об'єктів електроенергетики вимагає проведення перед виїздом на місце події й інших підготовчих заходів (звернення до відповідних енергообслуговуючих підприємств із метою відключення живлення на певній ділянці електромережі для забезпечення безпеки учасників огляду).

Важливим також є питання визначення кола учасників огляду місця події, оскільки проведення огляду в цій категорії проваджень часто вимагає застосування спеціальних знань, що стосуються умов функціонування об'єктів електроенергетики та їх конструктивних особливостей, якими слідчий може не володіти. залучення до огляду пошкодженого об'єкта електроенергетики особи, яка виявила злочин, сприятиме однозначності висновків про виявлені пошкодження, особливо якщо ця особа є працівником підприємства, на балансі якого знаходиться пошкоджений об'єкт. Також (крім звичайних учасників цієї слідчої дії) під час проведення оглядів такої категорії необхідно залучати інших спеціалістів у галузі енергетики (спеціаліста з безпеки електричних мереж, майстра дільниці високовольтного району електричних мереж, електротехніка чи електромонтера). залучення такого спеціаліста є основною умовою для початку огляду електроне-безпечних об'єктів. На розсуд слідчого, залежно від конкретних обставин, до огляду також можуть залучатися спеціалісти з інших галузей знань: інспектор-кінолог, геодезист, будівельник, хімік та інші особи.

До прибуття на місце події варто також з'ясувати питання необхідності присутності понятих під час проведення огляду. Так, присутність понятих під час проведення огляду місця події відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК обов'язкова лише в тому разі, коли об'єкт, що оглядається, є володінням особи, тобто перебуває в приватній власності [8]. Якщо ж об'єкт електроенергетики перебуває в державній власності, то кримінальний процесуальний закон не вимагає обов'язкової участі понятих під час проведення його огляду. Як правило, у державній власності в Україні перебувають об'єкти й лінії електропередачі з напругою 330 кВ і вище. Якщо слідчий не впевнений у приналежності об'єкта електроенергетики, участь понятих під час огляду місця події є необхідною.

Оскільки переважна більшість досліджуваних злочинів скоюється на відкритій місцевості та поза населеними пунктами, важливим питанням після прибуття на місце події є правильне визначення меж огляду. Установлення меж огляду місця події - складне питання. Вирішується воно не відразу після прибуття групи на місце події, а поступово, у процесі проведення як загального, так і детального огляду, а також одержання додаткової інформації від працівників оперативних підрозділів. Отже, готуючись до огляду, слідчий будує уявну модель його проведення.

Межі огляду спочатку визначаються під час підготовки до його проведення на стадії загального огляду й у подальшому підлягають уточненню [9, с. 17-18]. Раціональне встановлення територіальних меж огляду важливе насамперед для організації охорони всієї оглядової ділянки, попередження втрати важливих слідів і речових доказів, а також повноти дослідження обстановки місця події.

Межі території, що підлягає огляду, визначаються, виходячи з наявних слідів злочинця на місці події. Так, необхідно оглядати не лише центр місця події, але й периферію в максимально великому радіусі (навколо опори чи опор, навколо трансформатора), якщо площа центру виявилася затоптаною людьми, що прибули на місце події раніше слідчого (навколо електроопори, трансформатора); у центрі події місцевість кам'яниста або покрита галькою і сліди на ній не виражені; якщо сліди й інші докази можуть виявитися віддаленими від центру місця події [10, с. 300-304].

Залежно від характеру місцевості й інших умов проведення слідчої дії, для огляду відкритої місцевості можуть бути застосовані різні тактичні методи, а саме: за спіраллю, по квадратах (зонах), фронтальний метод або метод координатної сітки.

Варто наголосити, що під час розширення меж огляду та виявлення на деякій відстані від центру події будь-яких слідів і предметів слід завжди здійснювати більш детальне їх дослідження, щоб визначити належність до злочину. в іншому разі результати такого розширеного огляду можуть спрямувати розслідування хибним шляхом і навіть завести в «глухий кут».

Під час проведення огляду центральної частини місця події особлива увага слідчого повинна бути приділена опису стану об'єкта електроенергетики, а також виявлених пошкоджень і слідів кримінального правопорушення. Обов'язковим є використання нанесеного на об'єкт електроенергетики маркування (номера об'єкта) під час його опису в протоколі огляду місця події. виявлені факти відсутності металевих частин зазначених об'єктів і сліди їх зрізу детально фіксуються в протоколі огляду місця події й фотографуються. До протоколу огляду складається й додається фототаблиця.

Обов'язковим є також залучення інспектора-криміналіста до огляду місця події. відповідно до Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України (Наказ МВС України № 570 від 06.07.2017 р.), інспектор-криміналіст (технік-криміналіст) надає консультації слідчому з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок; виявляє, фіксує (здійснює фотографування, звуко- чи відеозапис, складає плани й схеми, виготовляє графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, відбитки та зліпки), здійснює вилучення та пакування матеріальних об'єктів, які містять на собі слідову інформацію вчиненого правопорушення; проводить експрес-аналіз за зовнішніми характеристиками вилучених об'єктів (без надання письмового висновку); звертає увагу слідчого на фактичні дані, що мають значення для розслідування обставин кримінального правопорушення [11]. Крім того, під час огляду місця вчинення злочину й попереднього дослідження слідової інформації спеціаліст моделює дії злочинця, установлює за слідами його прикмети, навички, звички тощо, які характеризують злочинця та знаряддя злочину.

Якщо інспектор-криміналіст через конструкційні особливості пошкодженого об'єкта електроенергетики не має технічної можливості вирізати фрагмент металевого кутника чи кабелю, слідчому рекомендується провести повторний огляд місця події за участю працівників спеціалізованого підприємства, які будуть проводити відновлювальні роботи й матимуть технічні можливості вирізати потрібний фрагмент металевого кутника чи кабелю.

Узагальнення й аналіз кримінальних проваджень за фактами умисних пошкоджень об'єктів електроенергетики дозволяє серед матеріальних слідів, виявлених на місці події, на злочинцях і в місцях їхнього проживання виділити такі групи: 1) матеріально фіксовані відображення (сліди знарядь пошкодження, сліди рук, взуття, транспортних засобів); 2) предмети й речі, залишені злочинцями на місці події (пакувальні, ув'язочні матеріали, частини викраденого майна, знаряддя злочину, особисті речі); 3) мікрооб'єкти.

Отже, під час огляду необхідно цілеспрямовано здійснювати пошук предметів, які могли належати злочинцю, були загублені або кинуті ним, а саме:

- знаряддя злочину або схожі з ними предмети: ножівка по металу та полотна до неї, кусачки, ніж, дриль, болгарка, молоток, сокира, домкрат, кліщі- гострозубці, ножиці, розвідний ключ, круглогубці, викрутка, лопата, шланги (для злиття мастила). для термічних розрізів злочинці використовують газозварювальний пальник, різак, електрозварку, автоген, керосиноріз, паяльно-зварювальні олівці та ін.;

- залишки пошкоджених елементів об'єктів електроенергетики, пакувальні й ув'язочні засоби, їхні фрагменти (пакувальна стрічка, плівка, дріт, мішки, пакети, каністри, електромонтажні кігті для підйому на електроопору, спеціальний пасок і рукавиці);

- особисті речі, випадково залишені на місці події (недопалки, запальнички, сірники, жувальні гумки (на яких можуть бути виявлені сліди прикусу), елементи одягу, гребінці, носові хустинки, чеки тощо).

На знайдених речах можуть бути виявлені сліди рук, запаху, біологічні сліди людини, сліди рукавичок, мікрооб'єкти.

Вилучені під час огляду місця події речі відповідно до ч. 5 ст. 237 КПК України підлягають негайному опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. Опечатування вилучених речей повинне здійснюватися таким чином, щоб виключити можливість їх непомітного пошкодження чи підміни [8].

Висновки. Таким чином, огляд місця події під час розслідування умисного пошкодження об'єктів електроенергетики - одна з ключових слідчих дій, від якості й ефективності проведення якої залежить все подальше розслідування. Крім загальних засад огляду місця події, проведення огляду під час розслідування означених проваджень характеризується такими особливостями:

- огляд часто відбувається в умовах інформаційного дефіциту, викликаного суттєвим спотворенням слідової картини злочину внаслідок часових змін і під впливом атмосферних явищ, оскільки ці злочини зазвичай виявляються не одразу, а об'єкти електроенергетики локалізуються на відкритій місцевості;

- особливості предмета злочинного посягання вимагають обов'язкової участі в проведенні огляду представників підприємства, якому належить об'єкт електроенергетики, а також інших спеціалістів у цій галузі;

- матеріальні сліди, виявлені під час огляду, є надзвичайно важливими носіями криміналістично значущої інформації, оскільки ці злочини часто відбуваються за повної відсутності свідків. Отже, для проведення огляду необхідно залучати інспектора-криміналіста, а особлива увага слідчого має приділятися максимальному збереженню та збору матеріалів, які будуть направлені на подальше експертне дослідження;

- добір системи тактичних прийомів проведення огляду місця події під час розслідування порушень означеної категорії залежить від характеру локалізації об'єкта електроенергетики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вакуленко О.Ф., Чернявський С.С., Брисковська О.М., Вознюк А.А., Бурлака В.В., Аксенко В.Д., Герасименко Л.В. Розслідування умисного пошкодження об'єктів електроенергетики (ст. 194-1 КК України): метод. рек. К.: Нац. акад. внутр. справ, 2015. 92 с.

2. Гончаренко В.И. Научно-технические средства в следственной практике. К.: Вища шк., 1984. 150 с.

3. Огляд місця поді при розслідуванні окремих видів злочинів: наук.-практ. посіб. / за ред. Н.І. Клименко. К.: Юрінком Інтер, 2005. С. 12-15.

4. Осмотр места происшествия: справочник следователя. М.: Юрид. лит., 1982. С. 6, 7.

5. Комаха В.О. Слідчий огляд: сутність, види, тактика проведення огляду місця події і тактика використання техніко-криміналістичних засобів та спеціальних знань: монограф. / за заг. ред. В.О. Комахи. Дніпропетровськ: ІМА-Прес, 2004. С. 26.

6. Шепитько В.Ю. Теория криминалистической тактики: монография. Х.: Гриф, 2002. С. 136-137.

7. Колмаков В.П. Следственный осмотр. Москва: Юрид. лит., 1969. 196 с.

8. Кримінальний процесуальний кодекс України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page9.

9. Олійник Ю.Я. Розслідування умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність». Київ, 2014. 249 с.

10. Збірка інформаційних матеріалів, які регулюють окремі питання кримінального провадження в Україні: упоряд. С.М. Алфьоров, С.М. Міщенко, В.І. Фаринник та ін.; за заг. ред. В.І. Сліпченка. К.: «Хай-Тек Прес», 2013. 580 с.

Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України: Наказ МВС України № 570 від 06.07.2017 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-17/page

Размещено на Allbest.ru