Суб'єкти регулювання правовідносин у сфері податкової інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного університету «Львівська політехніка»

ІТ ПРАВО: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

Баїк О.І.

Суб'єкти регулювання правовідносин у сфері податкової інформації

Правове регулювання правовідносин, які виникають щодо збирання, зберігання, використання та поширення податкової інформації здійснюється Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI, Законом України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-XII «Про інформацію», Законом України від 13 січня 2011 р. № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-XII визначено, що податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами [1]. Отже, інформація є об'єктом інформаційних відносин (ст. 4 Закону України «Про інформацію»).

Суб'єктами інформаційних відносин є: а) фізичні особи (резиденти і нерезиденти України, у тому числі самозайняті особи); б) юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи; в) об'єднання громадян, г) релігійні організації; д) суб'єкти владних повноважень, які є платниками податків; е) Національний банк, банки та інші фінансові установи; є) міжнародні організації (ст. 4 Закону України «Про інформацію», ч. 4 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р.).

Процедуру періодичного подання органам державної фіскальної служби суб'єктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації визначено в Порядку періодичного подання інформації органам податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1245 [2].

Суб'єкт інформаційних відносин (платник податків) має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами (ч. 17.1 п. 17.1.9 ст. 17 ПК України).

Контролюючим органом є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції (п. 41.1 ст. 41 ПК України) [3].

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів регулюється Главою 7 ПК України. Зокрема в даній главі закріплено правові норми щодо збору податкової інформації (ст. 72), її отримання контролюючими органами (ст. 73), обробки та використання податкової інформації (ст. 74). виконавчий влада податковий митний

Посадові особи контролюючих органів зобов'язані:

· не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи (п. 21.1.6 ч. 21.1 ст. 21 ПК України);

· надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом (п. 21.1.7 ч. 21.1 ст. 21 ПК України).

Беручи до уваги вищевикладене, а також положення ст. 20 Закону України «Про інформацію», за порядком доступу податкова інформація поділяється на:

1. відкриту податкову інформацію;

2. податкову інформацію з обмеженим доступом.

Відкрита податкова інформація - це будь-яка податкова інформація, крім тієї, що віднесена до податкової інформації з обмеженим доступом на підставі чинного законодавства. Відкритою вважається публічна інформація, крім випадків, встановлених законом (ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). В окремих випадках ця інформація стає «джерелом» для протиправних посягань «рекету» зі сторони злочинців для незаконного отримання грошей та інших матеріальних цінностей.

Оскільки контролюючі органи є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, то інформацію, яка ними використовується є публічною. Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації») [4].

Податковою інформацією з обмеженим доступом є:

1. конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов;

2. таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю;

3. службова інформація - інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; інформація, зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці (ст.ст. 6-9 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами (ч. 3 ст. 21 Закону України «Про інформацію»).

Отримання податковим органом інформації про платників податків здійснюється в рамках правовідносин, які виникають у силу ПК України, мають публічно-правовий характер та засновані на владному підпорядкування однієї сторони іншій. У даних правовідносинах податковому органу, який діє від імені держави, належить владне повноваження вимагати необхідну інформацію, а платнику податків - обов'язок її надати [5, с. 99].

Платники податків несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема за:

· за неподання, несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей (ч. 4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції») [6];

· неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах (ст. 47 ПК України);

· порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків (ст. 118 ПК України);

· порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб-платників податків (ст. 119 ПК України);

· неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності (ст. 120 ПК України);

· неподання або подання з порушенням строку банками чи іншими фінансовими установами податкової інформації контролюючим органам (ст. 128 ПК України) та ін. Податковий контроль здійснюється шляхом: а) ведення обліку платників податків; б) інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; в) перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (ст. 62 ПК України). Узагальнюючи, звертаємо увагу на те, що правовідносини у сфері податкової інформації на сьогодні хоча і врегульовані законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» та іншими нормативно-правовими актами, однак у ПК України відсутнє чітке визначення відкритої податкової інформації та податкової інформації з обмеженим доступом.

Список літератури

1. Про інформацію: Закон України від 02 жовтня 1992 р. № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650 (редакція від 25.06.2016 р., підстава 1405-19).

2. Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом: постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1245 // Офіційний вісник України. - 2011. - № 1. - Ст. 30 (редакція від 04.10.2011 р., підстава 1007-2011-п).

3. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 р. № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13-14, № 15-16, № 17. - Ст. 112 (редакція від 06.11.2016 р., підстава 1665-19).

4. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13 січня 2011 р. № 2939-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 32. - Ст. 314 (редакція від 01.05.2015 р., підстава 319-19).

5. Бабін І. І. Правове регулювання податкової таємниці за законодавством України / І.І. Бабін // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2012. - Випуск 618. - С. 98-101.

6. Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 р. № 1700-VII // Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 49. - Ст. 2056 (редакція від 05.10.2016 р., підстава 1403-19).

Размещено на Allbest.ru