Теоретичні основи економічної безпеки та її становлення в Україні

Гбур З.В.,

У статті на основі узагальнення теоретико-методологічних підходів проаналізовано категорію «економічна безпека». Визначено ієрархічність системи економічної безпеки. Досліджено роль та види економічної безпеки. Розглянуто дефініцію з позицій впливу на інші сфери діяльності людини, суспільства, держави. Схарактеризовано правове регламентування становлення та розвитку економічної безпеки в Україні. Зроблено висновок щодо необхідності розробки якісної економічної наукової школи, яка б стала методологічною основою фінансово - економічної та соціальної політики.

Ключові слова: економічна безпека, ієрархічність системи, класифікація, складові та рівні економічної безпеки, становлення економічної безпеки в Україні, внутрішні та зовнішні загрози.

В статье на основе обобщения теоретико-методологических подходов проанализировано категорию «экономическая безопасность». Определены иерархичность системы экономической безопасности. Исследована роль и виды экономической безопасности. Рассмотрено дефиницию с позиций влияния на другие сферы деятельности человека, общества, государства. Охарактеризовано правовое регламентирование становления и развития экономической безопасности в Украине. Сделан вывод о необходимости разработки качественной экономической научной школы, которая стала методологической основой финансово - экономической и социальной политики.

Ключевые слова: экономическая безопасность, иерархичность системы, классификация, составляющие и уровни экономической безопасности, становление экономической безопасности в Украине, внутренние и внешние угрозы.

The article analyzes the category «economic security» on the basis of generalization of theoretical and methodological approaches. The author analyzes historical periodization of the origin and development of the term. The hierarchy of the system of economic security is determined. The role and types of economic security, the main constituent elements of the concept, were investigated. The definition is considered from the point of view of influence on other spheres of human activity, society, state. The development of Ukraine and its integration into the international economic system is connected with risks, the origin of which lies in the geopolitical position of our state. The legal regulation of the _ formation and development of economic security in Ukraine is described. The main importance of Ukraine in the context of world trade flows, the natural and economic potential of our state, the lack of national and cultural and ideological identity all contribute to the sensuality of the national economy in globalization risks, the overcoming of which directly depends on the economic sovereignty of our country. It was concluded that it is necessary to develop directions for ensuring Ukraine's economic security through reforming the real and financial sectors of the economy in the shortest possible time, and for this there is a need for a high - quality economic scientific school that has become the methodological basis of financial, economic and social policy. Despite the obvious actualization and objectification of scientific research in the direction of creating an adaptive conceptual framework, substantiated theoretical positions and methodological approaches for the formation of the system of economic security, a number of scientific and applied problems in this subject area of the economy remain unresolved.

Key words: economic security, hierarchy of the system, classification, components and levels of economic security, the emergence of economic security in Ukraine, internal and external threats.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку України, з огляду на посилення інтеграційних процесів, все гострішого значення набуває забезпечення економічної безпеки. Дана категорія ми розглядаємо як базове джерело якісних змін вітчизняного економічного простору, системної трансформації національної економічної системи з подальшою її інтеграцією у світове економічне господарство на умовах рівності, незалежності та забезпечення оптимального рівня відкритості національної економіки. Адже у зв'язку з динамічною зміною умов середовища, які продукують нові фактори впливу на поняття «економічна безпека» й потребують його сучасного переосмислення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз здійснених досліджень засвідчує, що у предметній сфері знань «економічна безпека» характеризується у різновекторних координатах. Так, з точки зору загальноекономічного підходу цей термін трактується як власна захищеність економічних інтересів (А. Архіпов, А. Городецький, М. Михайлов, В. Єдинак, М. Сєрдан, В. Сєнчагов, Е. Олейніков та ін.).

Карпова К.В. стверджує, що більшість дослідників обмежують категорію економічної безпеки або звужують до окремих методів забезпечення безпеки, а тому майже кожне тлумачення цього терміну сформульоване у контексті завдань досліджень. Рєзніков О.Л. та Кротенко Т.М. відзначають відсутність єдиного тлумачення сутності економічної безпеки. Загальновизнаним у переважній більшості наукових доробок є те, що існуюча теоретико-методологічна основа зазначеної дефініції не забезпечує реалізації механізмів і засобів на прикладному рівні. Саме тому, не дивлячись на чисельні дослідження щодо визначення суті поняття, економічна безпека потребує більш ретельного вивчення.

Метою статті є визначення теоретичних основ поняття «економічна безпека» з історико-логічної позиції та характеристика становлення цієї категорії в України.

Виклад основного матеріалу дослідження. Економічна безпека є найважливішим складовим елементом структури національної безпеки держави, адже вона складає базис для формування і функціонування всіх інших її структурних елементів: військової, політичної, соціальної, геополітичної тощо. економічний безпека україна

Як зазначає Клімова Г. П. у стратегічному плані економічну безпеку гарантує лише конкурентоспроможна економіка. Звідси, основне завдання держави в контексті забезпечення економічної безпеки - створення такого економічного, політичного та правового середовища й інсталяційної інфраструктури, які б стимулювали найбільш життєздатні підприємства, інвестиційні процеси, виробництво перспективних конкурентоспроможних товарів [6].

Проблема забезпечення економічної безпеки зароджувалась паралельно зі становленням держави (таблиця 1).

Таблиця 1

Визначення поняття «економічна безпека»*

*Джерело: складено автором за даними [1; 6; 10].

Ще у стародавніх мислителів ми зустрічаємо спробу вирішення цієї проблеми, зокрема Жан - Жак Руссо в 1762 році написав твір «Про суспільний договір, або Принципи політичного права», в якому вказувалось, що найважливішою турботою держави є самозбереження та безпека. Аналіз світового досвіду показує, що поняття економічної безпеки добре відомо, причому розглядається, в більшості випадків, як складова системи національної безпеки. Ця проблема у різних країнах і в різні періоди поставала більш або менш актуально, однак ніколи не зникала з поля зору науковців та лідерів держав. Так, вперше у 1904 році поняття «економічна безпека» вводиться Президентом США Теодором Рузвельтом, коли він обґрунтував військову акцію в зоні майбутнього Панамського каналу інтересами національної безпеки країни, вдруге - у 1934 р.

Згідно з концепцією Д. М. Кейнса, яка була сформована у середині 30 - х років XX ст., основними загрозами економічній безпеці держави є не зовнішні конкуренти, а внутрішні фактори, зокрема безробіття й економічна депресія. Тому базовим завданням уряду визначалося активне регулювання господарської діяльності шляхом субсидування депресивних галузей, розміщення держзамовлень та надання дотацій, впровадження прямого адміністративного контролю за конкуренцією [7].

У 60 - ті роки відбувається розпад колоніальної системи і у цьому зв'язку відбувається формування концепції економічної безпеки. Як важлива складова національної безпеки поняття розглядалося у 70 - ті р. Офіційного статусу термін набув у 1985 р. на 40 - а сесії Генеральної асамблеї ООН, коли відбувається ухвалення резолюції «Міжнародна економічна безпека». І вже 1987 р. на 42 - ій сесії Генеральної асамблеї ООН прийнято «Концепцію міжнародної економічної безпеки» [10].

На сучасному етапі, що характеризується дослідниками як епоха глобалізації, питання економічної безпеки не втратило своєї гостроти, а навпаки, ще більше актуалізувалося. Це зумовлено діалектичною суперечністю, яка проявляється, з одного боку, у стрімкому розвитку процесів лібералізації та інтеграції, що призводять до відкритості та взаємозалежності національних економік, розвитку глобального ринку, в умовах якого політична замкнутість та економічний ізоляціонізм окремих держав не мають змісту; а з іншого - постає проблема самозбереження та розвитку окремих суверенних держав, їх політичного та економічного самоутвердження на міжнародній арені [5].

Отже, поняття «економічна безпека» пройшло чимало переосмислень у зв'язку зі зміною умов зовнішнього середовища і з урахуванням факторів, які зумовлюють процеси управління. Вперше поняття «Економічна безпека» почало застосовуватись на Заході у зв'язку зі зростанням проблеми обмеженості ресурсів та розпадом колоніальної системи, що призвело до порушення традиційних зв'язків між постачальниками ресурсів, життєво необхідних індустріальним суспільствам. На думку А. Сміта, узгодженість стабільності економічної безпеки є функція «невидимої руки ринку», а безпека учасників ринку, що діють раціонально є природним риском [3].

Економічна безпека, на наш погляд, є саме тією сполучною ланкою, яка об'єднує всі численні складові національної безпеки держави, оскільки від її рівня і стану безпосередньо залежать всі сфери діяльності країни. Ця дефініція є універсальною категорією, яка відбиває захищеність суб'єктів соціально - економічних відносин на всіх рівнях, починаючи з держави і закінчуючи кожним її громадянином. З цього робимо висновок, що діяльність щодо забезпечення економічної безпеки можна представити у вигляді складної системи, яка складається з взаємозалежних і взаємообумовлених горизонтальних рівнів: забезпечення економічної безпеки особистості, забезпечення безпеки суспільства, забезпечення безпеки підприємства, забезпечення безпеки держави [9].

Серед теоретичних аспектів економічної безпеки вагоме місце посідає класифікація її складових елементів. Однак і у цьому питанні єдності серед дослідників немає.

Так, деякі науковці виділяють такі складові елементи як: внутрішні складові економічної безпеки: сировинно-ресурсна, енергетична, фінансова, воєнно-економічна, технологічна, продовольча, соціальна, демографічна, екологічна; зовнішньоекономічна безпека: експортна та імпортна. Інші поділяють економічну безпеку на: зовнішню - можливість протистояти загрозам, які породжує зовнішнє навколишнє середовище держави; внутрішню, в якій велике значення має розвиток економічно - оборонного потенціалу.

Третя група науковців серед складових економічної безпеки виділяють демографічну, екологічну, харчову, ресурсну, прісноводну, енергетичну, цінову, фінансово - грошову, політичну, соціальну, кримінальну, медичну. Інші розрізняють: ресурсно-сировинну безпеку, енергетичну, фінансову, воєнно-економічну, інформаційну, технологічну, продовольчу, соціальну, демографічну, екологічну та тіньову економіку [10].

Серед чисельних класифікацій зустрічаємо групу науковців, які вважають, що основними структурними елементами економічної безпеки, які доцільно застосовувати для аналізу економічної безпеки України, є: сировинно-ресурсна безпека, енергетична безпека, фінансова безпека, соціальна безпека, інноваційно-технологічна безпека, продовольча безпека, зовнішньоекономічна безпека. А інші автори до економічної безпеки відносять лише фінансову, внутрішньоекономічну та зовнішньоекономічну складові.

Безперечно, що економічна безпека впливає на різні сфери діяльності суб'єктів на всіх рівнях економіки, тому ми дотримуємося такого розподілу різновидів економічної безпеки, який у своєму різноманітті і формує економічну безпеку як складну економічну систему.

На думку Фень К. С. діяльність по забезпеченню безпеки можна представити у вигляді складної системи, що складається з взаємозалежних і взаємообумовлених горизонтальних рівнів: забезпечення економічної безпеки особистості, забезпечення безпеки суспільства, забезпечення безпеки держави. Економічна безпека є універсальною синтетичною категорією, яка відображає захищеність суб'єктів соціально - економічних відносин на всіх рівнях, починаючи з держави і закінчуючи кожним її громадянином [10].

Отже, проаналізувавши основні тлумачення категорії «економічна безпека», можна перейти до розкриття економічної сутності даного поняття з позиції багаторівневої економіки (рис. 1)

Рис. 1. Ієрархічність системи економічної безпеки [7]

З рис. 1 можна виокремити 4 основних рівня економічної безпеки: міжнародну, макрорівневу, мезорівневу та мікрорівневу. До мегарівня можна віднести міжнародну економіку (або її ще називають глобальною або світовою). Особливостями цього рівня є градація країн за рівнем економічного розвитку, яку регулярно складає ООН. До макрорівня доцільно віднести національну економіку, економічну безпеку якої можна забезпечити шляхом сталого зростання всіх макроекономічних показників. До мезорівня відносять економіку окремих регіонів або галузей, а до мікрорівня - економіку конкретного підприємства, домогосподарства, окремої особи тощо [7].

Ієрархічність, яка з погляду безпеки розглядається в аспекті підпорядкування, за якого трансформація формату управління загрозами та небезпеками на вищому рівні зумовлює відповідну зміну на нижчих, підпорядкованих рівнях системи. При цьому таке явище безпосередньо пов'язано з можливостями самоорганізації чи дезорганізації системи. Так, якщо система національної економічної безпеки на макрорівні працюватиме з більшою ефективністю, це зумовить підвищення ефективності функціонування систем економічної безпеки на мезо - та мікроівні. І навпаки, збільшення соціально - економічних проблем держави у цілому зумовлює наростання та загострення проблем на рівні окремих регіонів та суб'єктів господарювання [2].

Зазначимо, що питання економічної безпеки ніколи не існувала сама по собі. Вона є похідною від завдань економічного зростання на кожному етапі розвитку суспільства. Конкретний зміст цієї проблеми змінюється в залежності від внутрішніх та зовнішніх умов, які склалися в даний період. Особливості теперішньої соціально - економічної ситуації в Україні обумовлюють зміст проблеми економічної безпеки [5].

Економічна безпека як наука в Україні зародилась на початку 90 - х років минулого століття і розглядалась науковцями з позиції захисту комерційної таємниці підприємства. В подальшому досліджуючи дане поняття вчені - економісти почали виділяти зовнішні впливи на економічну безпеку підприємства, а саме термін «економічна безпека» трактувати, як захищеність економічних інтересів підприємства від впливу несприятливих умов зовнішнього середовища [3].

З моменту здобуття незалежності в Україні поступово створюються умови для інтеграції української економіки у глобальні та європейські економічні процеси. Глобальні аспекти еволюції людства, масштаби і швидкість змін у світогосподарському просторі, революційні перетворення в економіках окремих країн і міждержавних співтовариств - з одного боку, і українські реалії реформування та нестабільні параметри розвитку вітчизняної економіки, з іншого боку - визначають цей стан [10].

Досліджуючи становлення економічної безпеки в Україні, як зазначалося вище припадає на часи здобуття незалежності та розпаду СРСР. Хронологічний порядок установлення економічної безпеки в нашій державі подано в табл. 2.

Таблиця 2

Правове регламентування становлення та розвитку економічної безпеки в Україні за хронологією нормативних документів*

*Джерело: складено автором за даними [4].

Отже, ми дотримуємося визначення Кантор Н., що економічна безпека - це, насамперед: спроможність національної економіки забезпечити свій вільний і незалежний розвиток, стабільність громадянського суспільства та його інститутів, а також достатній оборонний потенціал країни за всіляких несприятливих умов і непередбачуваних варіантів розвитку подій; здатність держави до захисту національних економічних інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз. Іншими словами, економічна безпека - це не тільки захищеність національних інтересів, але й готовність та здатність інститутів влади створювати механізми реалізації та захисту національних інтересів, розвитку вітчизняної економіки, підтримки соціально - політичної стабільності. Як і будь - яке інше поняття, політика економічної безпеки побудована на принципах, що визначають її політичну і правову базу для оцінки зовнішніх і внутрішніх загроз, формування національних інтересів і стратегії [5].

Висновки і перспективи подальших досліджень. Таким чином, огляд поняття дає нам можливість стверджувати, що переважна більшість науковців економічну безпеку розглядають як явище, яке перебуває у постійному русі. Історично і логічно проблема економічної безпеки пов'язана із становленням і розвитком державності, усвідомленням нацією своїх економічних інтересів.

Призначення її полягає у наданні можливості для вирішення завдань суспільства, ефективного, динамічного розвитку, запровадження та введення незалежної економічної політики. Іншими словами, основними її властивостями є забезпечення стабільності, невпинного розвитку та зростання рівня економіки як на державному, так і на міжнародному рівнях. Постійне відтворення із збереженням ознак повноцінного суб'єкта в критичних умовах, життєздатність визначає економічну безпеку також як система факторів зростання економіки.

Підсумовуючи вищезгадане, зазначимо, що розглядаючи поняття економічної безпеки фрагментарно, можливо забезпечити рівноважний стан та життєздатність окремих складників економічної системи. Однак відсутність комплексного підходу до розгляду цієї категорії та механізмів її забезпечення обмежує можливості виявлення, оцінювання та контролю економічних явищ та процесів взагалі, наслідком чого виступає збільшення дисбалансу та виникнення недооцінених загроз та небезпек, які зумовлюють наростання хаосу системи чи призводять до катастрофічних насідків. Виникає потреба в удосконаленні методичного забезпечення, узагальнення наявних підходів до поняття «економічна безпека», що і має стати метою подальших наших наукових розвідок.

Література

1. Архірейська Н. В. Дослідження системних підходів щодо оцінки категорії «економічна безпека». Ефективна економіка. 2013. № 8. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2013_8_ 19

2. Богма О. С. Діалектика та синергетика у дослідженні категорій «безпека» та «економічна безпека». Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2016. Вип. 4(1). С. 7 - 10.

3. Гладух М. В. Економічна безпека підприємства: еволюція визначення, складові, загрози. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2015

4. Економічна безпека держави: історичні аспекти та організаційно - правові основи становлення і розвитку в Україні. URL: http://bookss.co.ua/book_finansova - bezpeka - lekci_845/2_1.1

5. Кантор Н. Історико - правовий аспект дослідження поняття «економічна безпека». Актуальні питання гуманітарних наук. 2016. Вип. 15. С. 67 - 72.

6. Клімова Г. П. Економічна безпека у системі забезпечення національної безпеки держави. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Соціологія. 2016. № 3. С. 207 - 210.

7. Козловський С. В., Жураківський Є. С. Теоретико - методологічні підходи до визначення категорії «економічна безпека» та складових економічної безпеки України. Економіка та держава. 2015. № 6. С. 37 - 42.

8. Скорук О. В. Економічна безпека держави: сутність, складові елементи та проблеми забезпечення. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2016. Вип. 6(3). С. 39 - 42.

9. Стеценко С. П. Економічна безпека: сутність і структура. Інвестиції: практика та досвід. 2013. № 24. С. 104 - 106.

10. Фень К. С. Ретроспективний огляд поняття «економічна безпека». Молодий вчений. 2016. № 2. С. 98 - 102.

Размещено на Allbest.ru