Проблемні аспекти електронного суду як новели українського законодавства

Summary

This article gives an analysis in introduction of the e-court project in procedure legislation. There is examined the state legislative regulation of information of the judicial system as well as the analysis of modern problems of modernization of legal proceedings is given. On the basis of article, we are offered ways to solve problems considered there.

Keywords: electronic court, e-mail court proceedings, status, problems, state regulation, modernization.

Постановка проблеми. Серед всіх нововведень у процесуальне законодавство, одним із ключових та досить очікуваних буде запровадження електронного судочинства як форми правосуддя, покликаної якщо не вирішити, то хоча б нівелювати значний масив проблемних аспектів сучасного судочинства в Україні. Проте безліч факторів свідчать про реальну непідготовленість судової системи та суспільства для впровадження електронного судочинства та необхідність загальмувати процес впровадження електронного суду як частини судової реформи хоча б на наступні кілька років.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На щастя, безліч авторитетних вітчизняних правoзнавців ведуть дoсить жваву дискусію щoдo використання нoвітніх технoлoгій та їх закoнoдавчoгo закріплення в галузі судoчинства. Значну увагу висвітленню даних питань приділяли А.Ю. Каламайко, М.Б. Кравчик, Н.В. Kушакoва-Koстицька, Н.І. Лoгінoва, І.А. Каланча, Л.Р. Сердюк, М.В. Бондаренко, С.Г. ^граничний, В.В. Білoус, O.Q Фoнoва, А.Л. Паскар, І.О. Ізарoва, О.В. Гoлoвченкo, РЛ Кирилюк, LO. Бoгoлюбський, O.O. Присяж- нюк, O.^ Євсєєв, І.В. Булгатова та інші.

Виклад основного матеріалу. Життя плинне, воно не стоїть на місці особливо в епоху інформаційних технологій, життя стрімко біжить на зустріч змінам у напрямі побудови нового інформаційного суспільства. Наразі всі найбільші сфери життєдіяльності людини перейшли в нову електронну форму. Судова система також не думає відставати від виру суспільних змін, вона прагне стати більш зручною та легкою в користуванні для всіх і кожного. На сьогодні українське законодавство є достатньо адаптованим до інформатизації системи судочинства. Саме це зумовило появу проекту «Електронний суд», або електронний доступ до правосуддя, як його ще називають. суд електронний процесуальний інформатизація

Мета впровадження даного проекту -- нормативне врегулювання процесуальних механізмів, які мають забезпечити ефективний, справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав і свобод особи в суді. Така мета э досить амбіційною зважаючи також на висловлення наукових експертів проекту, про те, що на відміну від інших європейських держав, де електронне судочинство впроваджувалося поступово, а в деяких країнах протягом десятиліть, в Україні цей процес повинен пройти швидко і одночасно в судах всіх юрисдикцій. Електронне правосуддя спрямоване на забезпечення прозорості та доступності правосуддя, на підвищення якості роботи судів та значну економію державних коштів. Реалізація проекту «Електронний суд» є одним із напрямів підвищення ефективності роботи правосуддя в Україні [3, с 433]. На сьогодні відбуваються перші спроби втілити досвід закордонних країн, перейшовши від паперового судочинства до ефективнішого -- електронного.

У юридичній літературі під поняттям «Електронний суд» розуміють автоматизацію процесів судового діловодства і забезпечення повноцінного поширення інформації щодо судового розгляду, правової інформації, узагальнення судової практики, публікації цієї інформації для громадян, а також забезпечення дотримання процесуальних строків. Це можливість обміну процесуальними документами між судом і учасниками процесу в електронному вигляді [1]. Система електронного судочинства є одним з елементів електронного урядування, що нині розглядається як спосіб організації державної влади за дoпoмoгoю інфoрмаційних мереж, що забезпечує функціонування органів влади в режимі реального часу та робить максимально простим і доступним щоденне спілкування з ними громадян, юридичних осіб, неурядових організацій.

1) можливість повноцінної двосторонньої комунікації між судом, учасниками судового процесу та усіма іншими заінтересованими особами за допомогою засобів сучасних електронних інформаційно-комунікаційних технологій;

2) визнання усього спектру існуючих сьогодні електронних інформаційних ресурсів належними і повністю допустимими доказами в судовому процесі;

3) можливості вчинення в електронному форматі усіх процесуальних дій під час розгляду будь-яких судових справ.

У закордонних країнах ідея електронного судочинства виникла у кінці вісімдесятих років минулого століття та вперше знайшла своє закріплення у провідних країнах -- США, Канада, Австралія, Італія тощо. Наприклад, в Сінгапурі електронна система подачі документів до суду використовується ще з 1997 року, а з 2000 року така система є обов'язковою для всіх категорій цивільних справ. З 1998 року частиною судової системи США став «електрoнний суд», що забезпечує доступ для отримання інформації про судові справи та іншу визначену законодавством інформацію, пов'язану із судочинством. Також у США було прийнято систему «Управління справами / Електронний Архів справ» для забезпечення доступу до відповідних файлів в Інтернеті.

У Великобританії ще з 80-х рр. минулого століття влада поступово вводить в практику елементи електронного судочинства. У 2016 р було анонсовано проведення цифрової реформи в судовій системі країни. така система перш за все дозволить відповідачам і потерпілим брати участь у засіданнях дистанційно, за допомогою онлайн-зв'язку. зокрема, цифрова реформа дозволить потерпілим і свідкам брати участь у судових засіданнях, в тому числі в перехресних допитах, по відеозв'язку. таким чином, на думку експертів, вдасться уникнути психологічних травм, викликаних особистою зустріччю потерпілих зі злочинцем, крім того дистанційна участь дозволить особам краще згадати обставини подій. також не можна не звернути увагу на Польщу з судовою системою, подібною до нашої, на яку перед впровадженням реформ (у тому числі судової) часто звертається увага, адже тут електронне судочинство успішно діє вже понад 7 років. Спори, що виникають з кредитних або інших грошових правовідносин, включаючи комерційні та трудові спори, в судах Польщі розглядаються в режимі онлайн, і що важливо без участі сторін або їхніх представників, за поданими в електронній формі матеріалами.

Цікавим є те, що ще у 1981 році Комітет Міністрів Ради Європи рекомендував державам-членам скасувати застарілі процедури, які не мають практичної користі, забезпечити судам достатній персонал та можливості ефективної роботи і ухвалити порядок, який дозволить контролювати перебіг провадження з самого його початку [2]. рекомендація комітету Міністрів ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки зазначає, що “Розподіл справ серед суддів суду має здійснюватися на основі об'єктивних попередньо встановлених критеріїв для забезпечення права на незалежність та неупередженість суддів. на такий розподіл справ не повинні впливати сторони у справі чи інші особи, зацікавлені в результатах розгляду справи” (п. 24). “І органи влади, і судді повинні підтримувати ідею використання систем електронного розподілу справ і технологій зв'язку та передачі інформації. використання таких систем у судах вітається” [4].

1) верховенство права, поряд зі сприятливою, прозорою, заснованою на принципі технологічної нейтральності і передбачуваною політичною і регламентною базою, враховує національні особливості, необхідне для створення орієнтованого на інтереси людей інформаційного суспільства;

2) використання і розгортання проекту повинні бути спрямовані перш за все на створення переваг у всіх аспектах нашого повсякденного життя;

3) додатки на базі Ікт потенційно важливі для діяльності органів державного управління і наданих ними послуг [5].

зарубіжний досвід беззаперечно доводить, що за наявності чітко окресленої мети, досягнути позитивного результату -- впровадження системи електронного судочинства, зовсім не складно. Спираючись на зарубіжний досвід, беручи до уваги рекомендації та настанови міжнародних інституцій 15 грудня 2017 року в Україні набрала чинності чергова судова реформа. законом №2147-VIII передбачено створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі -- ЄСІТС). Наказом Державної судової адміністрації України (далі -- ДСА) від 22.12.2017 № 1126 затверджено План заходів щодо реалізації ДСА Закону № 2147-VIII. Так, ДСА планує до 28.02.2018 р. розробити проект положення про ЄСІТС, провести консультації з Радою суддів України та подати його на затвердження до Вищої ради правосуддя. За прогнозами ДСА, ЄСІТС має запрацювати у січні 2019 р.

1) стаття 151 була включена до тексту кАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в адміністративних судах» № 1475-VI від 05.06.2009 р.;

2) закoнoм № № 1475-VI булo дoпoвненo ГПК України статтею 21;

3) стаття 111 дoпoвнила ЦПК України, в силу припису п. 3.6. перехідних пoлoжень Закону України «Прo судoустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 рoку;

4) Новий Кримінальний прoцесуальний кодекс України № 4651-VI від 13.04.2012 рoку первиннo містив відповідну норму про автоматизовану систему документообігу суду (див. ст. 35 кПк України).

Oкрім тoгo, незважаючи на нещодавнє oнoвлення oснoвних принципів функціонування автоматизованої системи документообігу, і теоретики, і практики правозастосування нагoлoшують на суттєвих системних недoліках у цій сфері. Зoкрема, В. O. Смірнoва та М. М. Пархoменкo виділяють наступні прoблеми у діяльності вже існуючої в українських судах автоматизованої системи документообігу, а саме:

1) автоматизована система документообігу в судах періодично дає збoї, що призвoдить дo понад півмільйона не зареєстрованих справ та їх нерівномірний розподіл;

2) відсутності у деяких судів електронного цифрoвoгo підпису, через що вoни не мoжуть направляти рішення до реєстру;

3) неможливість списати непридатну техніку, яка давним-давно вийшла з ладу, з чого випливає неможливість її оновити;

4) недостатнє розуміння користувачами системи електронного документообігу в органах державної влади основних задач, які повинен вирішувати електронний документообіг, та психологічна неготовність працівників до використання нових інформаційних технологій; низький рівень кoмп'ютернoї грамoтнoсті суспільства, що ускладнює перехід на електрoнний документообіг у взаємодії між державними устанoвами і грoмадянами [6, с. 159].

1) Тепер направляти документи в суд, а також обмінюватися доказами зі сторонами процесу можна виключно в електронному вигляді, без додаткової їх реєстрації в паперовому вигляді в судовій канцелярії. Окрім того, за подачу документів в електронному вигляді на 20% зменшується ставка судового збору.

2) виконавчі документи будуть також переведені в електронну форму і буде створений ще

3) один реєстр -- Реєстр виконавчих документів. До такого реєстру матимуть доступ як державні, так і приватні виконавці.

4) Електронні інструменти дозволять сторонам судового процесу в певних категоріях справ брати участь в судових засіданнях без обов'язкової присутності в залі.

5) Дотримання процесуальних строків, зниження часових і грошових витрат сторін по доставці документів до суду, підвищення зручності і швидкості обробки документів.

Інші навпаки, вказуючи на позитивні риси, акцентують увагу на суттєвих недоліках впровадження таких змін у судову систему України. в аспекті висвітлення проблемних питань впровадження електронного судочинства не можна не зверути увагу на висновки головного науково- експертного управління Апарату врУ, який узагальнює думки представників другого табору і виділяє наступні недоліки «Електроного Суду»:

1) Відсутність належного фінансування судової системи взагалі і видатків на інформатизацію, що призводить до неспроможності задоволення потреб усіх охочих у користуванні певними сервісами внаслідок недостатності потужностей відповідних програмно-апаратних комплексів та недостатності спеціалістів для їх обслуговування;

2) Відсутність єдиних стандартів щодо інформаційного контенту, котрим мають відповідати відповідні судові інформаційні ресурси, електронні сервіси, та відсутність стимулів щодо їх закріплення та покращення;

3) Відсутність єдиної уніфікованої інформаційної платформи для спілкування учасників процесу з судом та з іншими державними органами;

4) невідповідність процедури електронного правосуддя гласності та відкритості судового процесу як основним засадам судочинства;

5) Впровадження новел закону змін до процесуального законодавства на загальнодержавному рівні буде можливим лише за умови подолання «цифрової нерівності». При цьому, ігнорується питання фінансових витрат, пов'язаних з процесом дематеріалізації судової процедури, порушуючи тим самим вимоги частини першої статті 91 регламенту Верховної ради України;

6) на думку головного управління, питання визначення Адміністратора ІтС, а також питання вимог щодо безпеки відповідних баз даних та їх надійності, мали б вирішуватись не на підзаконному нормативно-правовому рівні (Положення -- як це передбачено проекті), а на рівні Закону [7].

Дослідивши висновки представників двох таборів, я дійшла до цілком логічного на мій погляд висновку, що проблемні питання досліджуваних змін є вагомими та значно перевищують позитивні риси. Вважаю, що запропоновані науковцями переваги електронного судочинства є більш абстрактними і загалом виникають вже після остаточного впровадження інституту електронного судочинства, безпосередньо на стадії його використання. Висвітлені ж проблемні питання є більш реальними та такими, що виникають вже на стадії впровадження електронного суду, отже здатні впливати на тривалість такого процесу та подальших результатів такої модернізації.

1) Неналежним чином підготовлена законодавча база, адже саме шляхом видання та на підставі законів ті НПА здійснюється зміни системи судочинства, які повинні бути достатніми та належним чином врегульовувати нововведення. Необхідне закріплення єдиного підходу та механізмів змін задля запобігання виникнення колізій та прогалин правової регламентації інституту;

2) Необхідність здійснення значних матеріальних затрат, що викликані особливістю процесів інформатизації, а також великою вартістю та кількістю обладнання, що необхідно для електронного судочинства Така проблема безпосередньо виникає внаслідок несприятливої економічної ситуації, що склалась у державі, та на подолання якої необхідно декілька років. також це пов'язано як з низьким рівнем матеріального забезпечення населення і з відсутністю належного телекомунікаційного оснащення у багатьох регіонах України;

3) Проблема кібербезпеки електронної системи, адже інформація, яка використовується в процесі електронного судочинства, вимагає особливих заходів захисту. у квітні вступив у силу Закон «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», але цей закон також є новелою, отже не в змозі належним чином врегулювати це проблемне питання;

4) Проблемним також є те, що необхідне створення й подальше функціонування автоматизованих робочих місць на основі та із застосуванням принципів системності, гнучкості, стійкості, ефективності. Проте це може дати ефект тільки за умови правильного розподілу функцій та навантаження між користувачем

5) і комп'ютером. Лише за такого підходу автоматизовані робочі місця можуть бути засобом підвищення не тільки продуктивності праці та ефективності управління, а й соціальної комфортності фахівців, що безпосередньо впливає на функціонування «Електронного суду».

таким чином, підсумовуючи усе вищезазначене, можу констатувати, що й оптимізація та вдосконалення автоматизованої системи документообігу суду (у форматі перетворення її на єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему) беззаперечно буде сприяти полегшенню доступу до правосуддя. Проте, як свідчить практика, навіть найрозвиненішим країнам для впровадження систем електронного суду знадобилося досить багато часу. Україна лише починає свій шлях в даному напрямку. Через існування значних проблем «Електронний суд» є для нашої країни сьогодні недосяжною метою, але є величезна надія та віра, що незабаром він все ж запрацює, адже в епоху стрімкого розвитку інформаційних технологій питання електронного судочинства -- швидше вже необхідність, ніж просто бажання вдосконалитися.

Список літератури

1. «Електронний суд: зарубіжний досвід та впровадження в Україні» [Електронний ресурс] / / Вінницький апеляційний адміністративний суд. - 2016. - Режим доступу: Мїр://шшш.уааз^оу.иа/пешз/е1екїгоппі]-зи^ zarubizhnij-dosvid-ta-vprovadzhennya-v-ukra%D1%97ni/.

2. Рекомендація R (81) 7 Комітету міністрів державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя, ухвалена на 68 засіданні заступників міністрів 14 травня 1981 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/1aws/show/994_133.

3. Логінова Н. І. Упровадження електронного правосуддя в систему судочинства [Електронний ресурс] / Н. І. Логінова. - Режим доступу: http://www.apdp.in.ua/v72/61.pdf.

4. Рекомендація CM/Rec (2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів:

незалежність, ефективність та обов'язки, ухвалена на 1098 засіданні заступників міністрів 17 листопада 2010 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/1aws/show/994_a38.

5. Декларація принципів «Побудова інформаційного суспільства - глобальне завдання у новому тисячолітті» [Електронний ресурс]: міжнар. док. від 12.12.2003. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/1aws/ shDw/995_c57.

6. Смірнова В. О., Пархоменко М. М. Проблеми впровадження «електронного суду» в Україні / В. О. Смірнова, М. М. Пархоменко // Філософсько-педагогічні аспекти формування свідомості технічної інтелігенції: Матеріали регіональної науково-практичної конференції (15 березня 2012 р.) - Красноармійськ, КІІ ДонНТУ, 2012. - С. 156-160.

7. У ВР знайшли 6 причин не поспішати зі створенням електронного суду [Електронний ресурс] // Закон і Бізнес. - 2017. - Режим доступу до ресурсу: http://zib.com.ua/ua/print/129277u_vr_znayshli_6_prichin_ne_ pospishati_zi _stvorennyam_e1ektro.htm1. Размещено на Allbest.ru