Адміністративна діяльність установ державної пенітенціарної служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адміністративна діяльність установ державної пенітенціарної служби України

Дзюдзь Михайло

В статье затрагиваются вопросы административной деятельности учреждений Государственной пенитенциарной службы Украины и ее совершенствование. Рассмотрены основные методы управления - убеждение и принуждение.

Ключевые слова: административная деятельность, учреждение Государственной пенитенциарной службы, совершенствования, убеждение, принуждение.

Постановка проблеми

Реалізація функцій забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян в установах Державної пенітенціарної служби України нерозривно зв'язана з адміністративною діяльність кримінально-виконавчих органів і носить переважно внутрішній організаційний, управлінський характер стосовно спеціальних суб'єктів - засуджених. При здійсненні адміністративної діяльності виправними установами нарівні з внутрішньо організаційними реалізуються зовнішньо системні функції юрисдикційно- го характеру, а також функції щодо забезпечення роботи із засудженими.

Аналіз досліджень проблеми

Різні аспекти адміністративної діяльності установ Державної пенітенціарної служби України висвітлювались у роботах українських вчених: О. Бандурки, Д. Бахраха, Є. Додіна, В. Колпакова, Р. Калюжного, А. Комзюка, В. Ортинського, О. Оста- пенка, П. Ярмакі та інших.

Метою статті є дослідження адміністративної діяльності установ Державної пенітенціарної служби України.

Виклад основного матеріалу дослідження

Існуюча система виконання кримінальних покарань та попереднього ув'язнення не відповідає сучасному рівню соціально- економічного розвитку суспільства та принципам гуманізму і поваги до прав і свобод людини у процесі виконання покарань [1].

Аналіз наукової літератури та основних нормативних правових актів, що визначають адміністративно-правове становище установ Державної пенітенціарної служби, дозволяє виділити наступні ознаки адміністративної діяльності: управлінська, державно-владна, виконавчо-розпорядча. Адміністративна діяльність є одним з основних напрямів функціонування установи, і в силу свого організуючого характеру має першорядне значення для виконання установою своїх завдань і функцій; характеризується поєднанням централізованого керівництва з оперативним (безпосереднім) управлінням; має обов'язкове адміністративно-правове закріплення, тобто фіксується у відповідних нормативних правових актах і в силу цього набуває юридичний характер; здійснюється в адміністративно- правових формах і за допомогою адміністративно-правових засобів.

На нашу думку адміністративна діяльність установ Державної пенітенціарної служби - це сукупність виконавчо-розпорядчих дій, які здійснюються посадовими особами в адміністративно-правових формах і за допомогою адміністративно-правових заходів, направлених на забезпечення ефективного функціонування та попередження правопорушень.

Сутність адміністративної діяльності охоплює як частина зовнішнього управління, зовнішніх функцій установи, так і внутрішньоорганізаційне управління. Безумовно, більшою мірою управлінська природа притаманна саме внутрішній адміністративній діяльності. Зовнішньо системна адміністративна діяльність розглядається в рамках розмежування з такими специфічними видами діяльності установи, як виховна, наглядова, охоронна, оперативно- розшукова тощо.

У свою чергу, адміністративна діяльність установ Державної пенітенціарної служби України поділяється на відповідні види, визначення та характеристика яких дозволять найбільш повно розкрити її сутність:

По спрямованості: внутрішньосис- темна адміністративна діяльність (здійснюється безпосередньо в рамках виправного закладу як державної установи та має на меті організацію роботи всіх її елементів); зовнішньосистемна адміністративна діяльність (передбачає діяльність установи, відповідних співробітників, у межах якої вони вступають в адміністративні правовідносини з непідлеглими їм державними органами, підприємствами, установами, громадськими та релігійними об'єднаннями, громадянами). адміністративний правовий пенітенціарний

По об'єкту впливу: адміністративна діяльність щодо громадян; адміністративна діяльність по забезпеченню роботи із засудженими; робота з особовим складом.

За змістом: юрисдикційна адміністративна діяльність; управлінська (виконавчо-розпорядча) діяльність.

Виправні заклади, виступаючи особливим елементом пенітенціарної системи, при реалізації внутрішньосистемних і зовнішньо системних адміністративних функцій здійснює адміністративну діяльність, її безпосередніми суб'єктами виступають підрозділи установи, їхні посадові особи. Залежно від обсягу адміністративних функцій посадових осіб відповідних підрозділів виправної установи можна класифікувати на три види: посадові особи, для яких вну- трішньосистемні адміністративні функції є визначальними; посадові особи, для яких характерне здійснення тільки окремих елементів внутрішньосистемної адміністративної діяльності з метою найбільш ефективної реалізації своїх основних функцій з виконання кримінальних покарань, і посадові особи, які в своїй діяльності виконують адміністративні функції зовнішньосистем- ного характеру нарівні з іншими основними функціями з виконання кримінальних покарань.

Адміністративна діяльність установи реалізується у відповідних формах і за допомогою конкретних методів.

Форми адміністративної діяльності пенітенціарних установ - це зовнішнє вираження дій пенітенціарних установ (їх посадових осіб), передбачених нормами адміністративного права, спрямованих на реалізацію покладених на них адміністративних функцій. Існують різні види форм адміністративної діяльності. Вони застосовуються як при внутрішньосистем- ній діяльності керівників пенітенціарних установ різних рівнів управління щодо підлеглих співробітників, так і при зовнішньо- системній адміністративній діяльності.

Правові акти (нормативні та правозас- тосовні) є основною формою адміністративної діяльності пенітенціарних установ. Разом із тим їх реалізація доповнюється прийняттям організаційних заходів щодо забезпечення життєдіяльності засуджених, зміцненню правопорядку, матеріально- технічного забезпечення. Правові акти організаційні дії з проведення правових розпоряджень у життя взаємно доповнюють один одного.

Від вмілого, професійного застосування відповідних форм адміністративної діяльності, від їх якості багато в чому залежить ефективність адміністративної діяльності органів і установ Державної пенітенціарної служби України, отже, й ефективність функціонування всієї системи [2].

На сьогоднішній день одним із важливих завдань удосконалення адміністративної діяльності в пенітенціарній системі є нормативне забезпечення управління.

Методи адміністративної діяльності пенітенціарних установ можна визначити як сукупність способів (засобів) пізнання і впливу, які обираються, та використовуваних з урахуванням конкретних фактичних обставин з метою забезпечення виконання завдань, що стоять перед даними установами. У числі універсальних методів впливу адміністративної діяльності можна виділити переконання та примус.

Основними характеристиками переконання є: як правило, не має правового закріплення та застосовується по внутрішньому розсуду керівника; використовується постійно у відношенні всіх суб'єктів впливу; застосування передує застосуванню методу примусу; вимагає великої за обсягом підготовчої роботи (вивчення особистості суб'єкта впливу); його реалізація передбачає діалог між сторонами, необхідність чіткого уявлення керівником цілей впливу; вибір конкретного засобу (прийому) переконання зумовлюється як особливостями суб'єктивного, так і об'єктивного характеру; створює внутрішні моральні стимули для визначення особою своєї поведінки; забезпечує свідоме та добровільне виконання норм, приписів суб'єктом впливу (його воля збігається з волею керівника), результати залежать від здібностей самого керівника; досягнуті результати можуть бути оцінені за рівнем дотримання дисципліни та правопорядку суб'єктів впливу.

Важливо підкреслити, що переконання, будучи основним метод управління, не виключає, а передбачає в необхідних випадках застосування примусу.

Сутність адміністративного примусу в адміністративній діяльності розкривається через наступні ознаки: є видом державного примусу (поряд з цивільно-правовими, кримінальним тощо); призначене для охорони законності, правопорядку в сфері виконавчо-розпорядчої діяльності установ; вимагає детального правового регулювання, що передбачає наявність як матеріальних, так і процесуальних адміністративно-правових норм, оскільки пов'язане з обмеженням прав і свобод осіб; пов'язане з вчиненням адміністративних правопорушень або обумовлено обставинами, що випливають з необхідності забезпечення завдань, відповідного виду адміністративної діяльності установи; персоніфіковане та індивідуалізовано (застосовується у відношенні конкретної особи - громадянина або співробітника); здійснюється шляхом видання правозастосовних, юрисдикційний актів; застосовується уповноваженими на те працівниками; припускає несприятливі наслідки морального, матеріального, фізичного або статутного характеру для особи, до якої застосовується [3].

У рамках адміністративної діяльності установ застосовуються два види примусу: безпосередньо адміністративно-правовий примус і дисциплінарний примус, що застосовується у відношенні співробітників установи.

Правове регулювання адміністративної діяльності пенітенціарних установ здійснюється законодавчими актами та актами під- законного характеру, які регламентують загальні питання організації та функціонування установ як суб'єктів виконавчої влади, а також окремі напрямки адміністративної діяльності. Подальше вдосконалення правової бази повинно здійснюватися за наступними напрямками: по-перше, внесення змін і доповнень до чинних нормативно- правових актів, по-друге, прийняття нових нормативних правових актів, у тому числі розробка адміністративних регламентів.

Кожен з видів адміністративної діяльності установи передбачає відповідні адміністративні провадження та процедури, які здійснюються уповноваженими суб'єктами відповідно до чинного законодавства.

У межах зовнішньосистемної адміністративної діяльності пенітенціарних установ провадження у справах про адміністративні правопорушення викликає найбільший інтерес. Дане положення продиктоване як суб'єктивними, так і об'єктивними причинами, зокрема, непоінформованістю самих співробітників, відсутністю єдиних методичних вказівок по процедурах провадження, недоліками правового регулювання.

Провадженням у справах про адміністративні правопорушення в даній сфері притаманні загальні риси провадження у справах про адміністративні правопорушення як одного з його видів і специфічні.

Аналіз чинного законодавства та пра- возастосовної діяльності у виправних установах вказують на необхідність прийняття методичних рекомендацій щодо здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення в кримінально-виконавчій системі.

У рамках внутрішньосистемної діяльності робота з особовим складом грає першорядне значення. Це пояснюється важливістю питань добору, підготовки, виховання кадрів, їх правового і соціального захисту [4].

Одне з провідних місць у роботі з особовим складом займає адміністративне провадження з прийому на службу. Дане провадження здійснюють уповноважені суб'єкти, до яких відносяться начальник установи, кадрові апарати і керівники зацікавлених підрозділів. Реалізується ж воно відповідно до конкретних адміністративних процедур, у рамках яких безпосередньо зачіпаються права, інтереси громадян. Тому відкритість, доступність відповідної інформації щодо послідовності дій посадових осіб, їх відповідальності повинні бути забезпечені. Останнє можливо при розробці адміністративного регламенту.

Адміністративна діяльність щодо забезпечення безпеки співробітників Державної пенітенціарної служби України також потребує особливої уваги і своєчасного вирішення виникаючих проблем з урахуванням оперативної обстановки у виправних установах. При цьому даний напрямок роботи з кадрами вимагає детального правового регулювання.

Особиста безпека співробітників Державної пенітенціарної служби України є видом безпеки працівників Державної пенітенціарної служби України і частиною безпеки кримінально-виконавчої системи в цілому. Вона безпосередньо включає в себе моральну, психологічну та фізичну безпеку співробітників.

Заходи щодо забезпечення безпеки засуджених, порядок їх реалізації, конкретні заходи, відповідальні особи за їх діяльність детально прописані в Кримінально-виконавчому кодексі України та відомчих правових актах. Стосовно до діяльності щодо забезпечення безпеки співробітників відповідні форми та методи не в повній мірі врегульовані нормативно. Дане положення, на наш погляд, не припустимо. Тому важливо в даний час, встановлюючи пріоритети кримінально-виконавчої системи, у першу чергу вирішувати питання забезпечення безпеки персоналу виправної установи. Вважаємо за доцільне закріплення в чинному Законі України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» самостійного розділу, присвяченого питанням забезпечення безпеки кримінально-виконавчої системи в цілому та безпеки співробітників зокрема. При розробці нового закону про кримінально-виконавчу систему (пенітенціарну систему) дані норми також повинні мати відповідне відображення.

Так, провадження щодо забезпечення безпеки співробітника повинно включати в себе наступні адміністративні процедури: прийом і реєстрацію рапорту, інформації (повідомлення про загрозу); перевірку повідомлення про загрозу; підготовку та затвердження постанови про застосування або про відмову в застосуванні заходів безпеки; здійснення заходів безпеки; підготовку та затвердження постанови про скасування застосування заходів безпеки.

Система заходів забезпечення безпеки працівника може бути представлена такими заходами як особиста охорона, охорона житла та майна; видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; тимчасове приміщення в безпечне місце; забезпечення конфіденційності відомостей щодо осіб, яких захищають; зміна місця служби.

Таким чином, подальше вдосконалення організаційних та правових засад адміністративної діяльності виправних установ з урахуванням сучасних тенденцій і пропонованих вимог дозволить вивести даний вид діяльності на якісно новий рівень.

Висновки

Аналіз чинного законодавства та пра- возастосовної діяльності пенітенціарних установ указує на необхідність прийняття методичних рекомендацій щодо здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення в пенітенціарній системі. Таким чином, подальше вдосконалення організаційних та правових засад адміністративної діяльності пенітенціарних установ з урахуванням сучасних тенденцій і пропонованих вимог, дозволить вивести даний вид діяльності на якісно новий рівень.

Література

1. Указ Президента України від 8 грудня 2012 р. № 631/2012 «Про Концепцію державної політики у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/631/2012.

2. Указ Президента України від 6 квітня 2011 р. № 394/2011 «Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України». [Електронний ресурс]. - Режим доступу : zakon.rada.gov.ua.

3. Про Державну кримінально-виконавчу службу України: Закон України від 23 червня 2005 р. № 2713-IV // Відомості Верховної Ради України, 2005. - № 30 -- Ст. 409.

Размещено на Allbest.ru