Мета кримінального судочинства України: теоретичні проблеми змісту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мета кримінального судочинства України: теоретичні проблеми змісту

Журба A.I.

Статтю присвячено розгляду природи формування мети кримінального судочинства. Метою роботи є визна-чення існування мети кримінального провадження у відповідній системі з урахуванням емерджентної природи її ре-зультату. Розглядаються сучасні наукові точки зору, предметом яких є мета кримінального провадження. Робиться висновок про те, що мета кримінального процесу в цій галузі права позбавлена суб'єктивної ознаки, що виключає її існування. Наприкінці стверджується, що про мету у кримінальному провадженні слід згадувати, коли йдеться про діяльність конкретного учасника провадження, якому притаманне моделювання майбутнього результату, проте її не можна визнавати загальною метою кримінального процесу. З огляду на емерджентну властивість його кінцевого результату, зроблено спробу довести відсутність загальної мети кримінального процесу, і замість неї визначено на-явність призначення кримінального судочинства якзовнішнього фактору, що обумовлює зміст і структуру відповід-ної діяльності і правової галузі. Надані рекомендації щодо наступних досліджень, в яких буде корисним розглянути внутрішній зміст призначення кримінального судочинства, його види та фактори впливу на нього. кримінальний провадження емерджентний

Ключові слова: призначення кримінального судочинства, мета, завдання, ціль, задачі.

Статья посвящена рассмотрению природы формирования цели уголовного судопроизводства. Целью работы является определение существования цели уголовного производства в соответствующей системе с учетом эмер- джентной природы ее результата. Рассматриваются современные научные точки зрения, предметом которых яв-ляется цель уголовного производства. Делается вывод о том, что цель уголовного процесса в этой области права лишена субъективного признака, что исключает ее существование. В конце утверждается, что о цели в уголовном производстве следует вспоминать, когда речь идет о деятельности конкретного участника производства, которому присуще моделирование будущего результата, но ее нельзя считать общей целью уголовного процесса. Учитывая эмерджентные свойства его конечного результата, сделана попытка доказать отсутствие общей цели уголовного процесса, и вместо нее определено наличие назначения уголовного судопроизводства как внешнего фактора, который обусловливает содержание и структуру соответствующей деятельности и правовой области. Даны реко-мендации касательно последующих исследований, в которых целесообразно рассмотреть внутреннее содержание назначения уголовного судопроизводства, его виды и факторы воздействия на него.

Ключевые слова: назначение уголовного судопроизводства, цель, задачи, предназначение, роль.

The article considers the nature of the formation of the purpose of criminal proceedings. The aim of the work is to determine the existence of the purpose of criminal proceedings in accordance with the system taking into account the emergent nature of its results. Considered modern scientific point of view, the subject of which is the purpose of criminal proceedings. Concludes that the purpose of the criminal process in this area of law is devoid of subjective evidence that excludes its existence. At the end stated that the purpose of a criminal proceeding should remember when it comes to activities of a particular participant in the proceeding, which is inherent in modeling of future results, but it can not be regarded as general purpose of criminal proceedings. Given the emergent properties of the final result of his attempt to prove the absence of a common goal of the criminal process and instead determined that there purpose of criminal proceedings, as an external factor, which determines the content and structure of the relevant activities and the legal field. Recommendations regarding further research in which it is advisable to considerthe appointment ofthe internal contents ofthe criminal proceedings, its types and factors of influence on him.

Keywords: the purpose ofcriminal proceedings, the purpose, objectives, purpose, role.

Кримінальний процес є складною системою, яка пов'язує зміст і результати діяльності багатьох учас-ників провадження в єдине ціле. Перелік наукових вимог до кримінального процесуального законо-давства налічує багато теоретичних положень, що задають орієнтири на його гармонійний зміст, вну-трішню стабільність та універсальність. Найважли-віше значення серед цих факторів посідає така ка-тегорія як мета. Мету можна визначати щодо різних явищ і напрямків діяльності. У кримінальному про-вадженні цю категорію переважно застосовують щодо загальної системи кримінального судочин-ства, називаючи її метою кримінального процесу, щодо моделі бажаного результату сторін судочин-ства й щодо уявлення про кінцеве рішення конкрет-ного кримінального провадження. Незважаючи на таке розмаїття прояву мети у кримінальному про-цесі, ця категорія посідає місце серед найголовні-ших системоутворюючих факторів кримінального судочинства. Чітке розуміння її змісту, знаходження внутрішніх і зовнішніх протиріч визначають шлях до побудови якісної системи кримінального прова-дження під час реформ, її стабілізацію або напря-мок удосконалення в часи становлення державності в Україні. Означене місце мети серед наукових по-ложень науки кримінального процесу й обумовлює високу актуальність телеологічних досліджень у галузі кримінального судочинства.

Визначення мети діяльності завжди є головним кроком, що передує її початку, на якому відбувається формулювання вимог до її суб'єктів, засобів і спо-собів дій. Враховуючи конфліктне середовище кри-мінального судочинства, до відповідної діяльності пред'являється багато вимог, що мають сформувати універсальну і стабільну процесуальну систему. її формування починається з визначення мети, яка за-дає вектор на створення структури внутрішніх меха-нізмів, принципів, гарантій тощо. Однак мета завжди носить суб'єктивний характер і не сприймається без певного носія, яким є її суб'єкт. Природа криміналь-ного судочинства є складною, не в кожному кримі-нальному провадженні можливо чітко визначити перспективу кінцевого результату. Проблематика питання зростає під час сприйняття результату сис-теми кримінального процесу як такого, що характе-ризується високим рівнем емерджентності [1, с. 68]. Саме тому в науці кримінального судочинства мета привертає багато уваги дослідників. Найсуттєвіші здобутки з цього питання знаходимо в роботах О. Александрова [2], А. Барабаша [3], А. Верещагіної [4, с. 88], І. Дубіни [5], А. Козявіна [6], М. Костіна [7], Л. Лобойка [8, с. 273], В. Маляренка [9], Л. Мас- лєннікової [10], О. Мізуліної [11], О. Попова [12], Б. Розовського [13, с. 17], В. Томіна [14, с. 53] та ін-ших. Учені визначають метою різні положення кри-мінального процесуального законодавства, дискуту-ють щодо питання механізму її досягнення, проте дослідження, що враховує обов'язкову емерджент- ність результату провадження і співвідношення та-кої організації кримінального процесу з його метою, в сучасній науці ще не було. На підставі наведеного вважаємо за можливе сформулювати мету цієї ро-боти як визначення існування мети кримінального провадження у відповідній системі з урахуванням емерджентної природи її результату.

Лінгвісти метою називають те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти; ціль [15, с. 661]. У науці кримінального процесу мета судочинства викликає багато запитань щодо її змісту й місця серед сис-темоутворюючих факторів. У попередніх роботах нами коротко досліджувалися питання співвідно-шення мети, завдань і призначення. Однією із про-блем, що викликає відсутність стабільності наукової думки про мету провадження, була визначена відсут-ність її нормативного закріплення й багате розмаїття науковихточок зору [16, с. 35].

Метою кримінального судочинства вчені нази-вають різні теоретичні положення кримінального процесу. Л. Маслєннікова розглядає як мету кримі-нального процесу застосування норм матеріально-го кримінального права [10, с. 117]. М. Строгович метою судочинства називав виявлення істини у кримінальній справі, встановлення винуватості та справедливе покарання особи, яка вчинила злочин, огородження від безпідставного звинувачення не-винної людини і здійснення виховного впливу на громадян [17, с. 24]. Окремі вчені називають юри-дичною метою кримінальної процесуальної діяль-ності результат, на який вона спрямована і чим вона завершується, - вирок чи інше остаточне рішення у кримінальній справі [2, с. 3]. Б. Розовський, ло-гічно й послідовно аналізуючи положення науки кримінального процесу, метою називає виявлення й розкриття злочину, викриття винного, справедли-ве його покарання та недопущення покарання не-винуватого [13, с. 144]. В. Томін розглядає мету як дворівневе явище. До першого (найвищого) рівня учений відносить охорону умов існування й роз-витку суспільства. Метою другого рівня дослідник називає ефективне провадження в більшості кримі-нальних справ [14, с. 55].

Наведені точки зору визначають сучасний стан наукового уявлення про мету кримінального прова-дження. Однак пропонуємо звернути увагу на ро-зуміння цієї категорії лінгвістами, які в основу по-няття покладають суб'єктивне ставлення-уявлення про бажаний результат певної діяльності. Отже, на підставі такого розуміння можна метою вважати положення, що запропоновані Л. Маслєнніковою, М. Строговичем, Б. Розовським. Проте виникає ключове питання: для кого ці положення будуть ме-тою? Відповідь теж достатньо проста - для слідчо-го, сторони обвинувачення тощо. Таке відношення до формулювання мети, як на нас, є недопустимим. Інше ставлення можна висловити щодо розуміння мети кримінального провадження В. Томіним, на що звернемо увагу далі.

Кримінальне судочинство, його зміст і результат створюють всі його учасники. Кожен суб'єкт певним чином впливає на кінцевий його результат, чому спри-яє зміст всієї системи кримінального провадження, його внутрішня структура й основні засади. Відповід-но, ставлення однієї особи, формування нею моделі кінцевого результату, взагалі неможливість набли-ження до мети провадження. Це буде ціллю діяльнос-ті лише однієї сторони. Інакше сумніви виникають щодо існування основоположних принципів кримі-нального процесу, якими є змагальність і рівність пе-ред законом і судом. Отже, є наявним емерджентність такого фактору як мета кримінального провадження. Тобто зміст цієї категорії не може визначатися кон-кретним учасником кримінального провадження, як і відноситися до інтересу однієї сторони процесу. Бачення перспективи кінцевого результату має відбу-ватися з огляду на зміст уявлень про нього всіх сто-рін провадження, що є неможливим. Підтвердження цьому знаходимо в роботі А. Верещагіної. Науковець, звертаючи увагу на зв'язок розглядуваного поняття із суб'єктом, що його формулює, відносить мету до умовних явищ у кримінальному процесі. Дослідник слушно підкреслює, що через цей інститут (кримі-нальне судочинство) реалізується політика, яка бажа-на для суспільства в цілому, що є деяким усередненим варіантом інтересів багатьох людей і соціальних груп [4, с. 88]. Наприкінці роботи А. Верещагіна, спираю-чись на дуалістичність кримінального провадження, що заснований на поєднанні публічного і приватного начал кримінального процесу, робить висновок, що частково відображає емерджентні властивості резуль-тату цієї діяльності. Науковець вважає, що практичне значення має не регламентація правильної мети, а регламентація інститутів, які б дозволили адекватно реалізувати обидва начала [4, с. 89]. Таким чином, мета кримінального процесу в цій галузі права по-збавлена суб'єктивної ознаки, що виключає її іс-нування. Однак кінцевий результат діяльності все ж існує, і певний спрямовуючий вектор впливає на його зміст. Звернемось до думки А. Верещагіної, яка таким фактором слушно визначила бажання сус-пільства, що відображається на політичному рівні в державі. Такий елемент дійсно є вектором, що спря-мовує систему в єдине русло функціонування згідно з чітко визначеним напрямом. На відміну від мети, він формується ззовні системи і також є системоут-ворюючим фактором. Щодо кримінального проце-су, його вплив досягає максимального рівня під час формування відповідної системи (розробки і при-йняття КПК України) або її вдосконалення. Отже, слід повернутися і визнати слушною з несуттєвою поправкою термінології думку В. Томіна, який визна-чив мету вищого рівня як охорону умов існування й розвитку суспільства, яка має основу, що виходить за межі кримінального провадження і більше визначає його призначення.

З огляду на наведене, слід визнати правильним підхід російського законодавця, який в КПК РФ, що був прийнятий у 2001 році, застосував термін «призначення кримінального судочинства». Таким підходом він відійшов, можливо, не зовсім обґрун-товано, від дискусії про співвідношення мети й за-вдань кримінального провадження. Наступним рів-нем розвитку, як на нас, має стати конкретизація завдань кримінального провадження, мети окремих сторін провадження і призначення кримінального судочинства, яке буде виражати чітку ієрархічність спрямування системи кримінального провадження й емерджентну властивість його результату, відпо-відати всім принципам і реаліям кримінального су-дочинства.

Таким чином, на нашу думку, про мету у кримі-нальному провадженні слід згадувати, коли йдеться про діяльність конкретного учасника проваджен-ня, якому притаманне моделювання майбутнього результату, проте її не можна визнавати загальною метою кримінального процесу. З огляду на емер-джентну властивість його кінцевого результату, була зроблена спроба довести відсутність загальної мети кримінального процесу, і замість неї визначено наяв-ність призначення кримінального судочинства як зо-внішнього фактору, що обумовлює зміст і структуру відповідної діяльності і правової галузі. У наступних дослідженнях буде корисним розглянути внутрішній зміст призначення кримінального судочинства, його види і фактори впливу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ЖурбаА.І. Емерджентність спрямовуючих факторів кримінального судочинства України /А.І. Журба// Наука і право- охорона. -2013.-№4 (22). - С. 65-69.

2. Александров А.С. Назначение уголовного судопроизводства и наказания : монография / А.С. Александров, И.А. Александрова, И.В. Круглов. - Новгород : НА МВД РФ, 2006. -111 с.

3. Барабаш А.С. Публичное начало российского уголовного процесса / А.С. Барабаш. - СПб. : Юридический центр Пресс, 2009. -420 с.

4. Верещагина А.В. О цели уголовного судопроизводства / А.В. Верещагина II Вестник Томского государственного университета. Общенаучный периодический журнал. - 2006. - № 292. - С. 88-90.

5. Дубина И.А. Задачи досудебного уголовного судопроизводства и роль прокурора в их достижении : дис. канд. юрид. наук: 12.00.09 / И.А. Дубина. - Волгоград, 2006. -203 с.

6. Козявин А.А. Социальное назначение и функции уголовного судопроизводства : монография /А.А. Козявин. - М. : Юрлитинформ, 2010,- 272 с.

7. Костин М. Мета кримінального судочинства: Поняття і сутність / М. Костин II Право України. - 2008. -№4.- С. 80-83.

8. Лобойко Л.М. Методи правового регулювання у кримінальному процесі України : дис. докт. юрид. наук : 12.00.09 / Л.М. Лобойко. - Дніпропетровськ, 2006. -437 с.

9. Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: теорія, історія і практика : дис. докт. юрид. наук: 12.00.09 / В.Т. Маляренко. -X., 2004. -450 с.

10. Масленникова Л.Н. Публичное и диспозитивное начала в уголовном судопроизводстве России : дис. докт. юрид. наук: 12.00.09 / Л.Н. Масленникова. - М., 2000. - 555 с.

11. Мизулина Е.Б. Уголовный процесс: концепция самоограничения государства : дис. докт. юрид. наук : 12.00.09,

12.0. 11 I Е.Б. Мизулина. - Ярославль, 1991. -269 с.

12. Попов А.П. Целеполагание в современном отечественном уголовном судопроизводстве : дис. докт. юрид. наук :

12.0. 09/А.П. Попов. - Нижний Новгород, 2006. - 458 с.

13. Розовский Б.Г. Ненаучные заметки о некоторых научных проблемах уголовного процесса : эссе / Б.Г. Розовский.

- Луганск: РИО ЛАВД, 2004. - 600 с.

14. Уголовный процесс. Проблемные лекции / под ред. В.Т. Томина, И.А. Зинченко. - М.: Изд-во «Юрайт», 2013.-799 с.

15. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад, і голов, ред. В.Т. Бусел. - К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.

16. Журба А.І. Ієрархічність спрямування системи кримінального судочинства України / А.І. Журба II Правничий часо-пис Донецького університету. - 2013. -№2 (ЗО). - С. 34-40.

17. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса / М.С. Строгович. - М. : Изд-во Академии наук СССР, 1958.

- 703 с

Размещено на Allbest.ru