Структура механізму правового регулювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структура механізму правового регулювання

Куракін О.М.

У статті аналізуються підходи до розуміння структури механізму правового регулювання, визначається їх спе-цифіка. Автор переконаний, що структура механізму правового регулювання складається з сукупності правових засобів, пов'язаних в єдину систему загальною метою правового регулювання. Цей інструментарій пристосований для того, щоб забезпечити динаміку правового регулювання.

Ключові слова: механізм правового регулювання, склад, правові засоби, цілі правового регулювання.

В статье анализируются подходы к пониманию структуры механизма правового регулирования, определяется их специфика. Автор убежден, что структура механизма правового регулирования состоит из совокупности право-вых средств, связанных в единую систему общей целью правового регулирования. Этот инструментарий приспо-соблен для того, чтобы обеспечить динамику правового регулирования.

Ключевые слова: механизм правового регулирования, состав, правовые средства, цели правового регулиро-вания.

The article analyzes approaches to understanding structure of mechanism of legal regulation, are defined by their specificity. The author is convinced that structure of mechanism of legal regulation consists of a set of legal resources related to common goal of a unified system of legal regulation. This tool is adapted to provide dynamic regulation.

Key words: legal regulation mechanism, structure, legal means, objectives of legal regulation. правовий регулювання інструментарій

Актуальність теми. Механізм правового регу-лювання, як теоретико-правова категорія, привертає увагу науковців вже досить тривалий час. Як відомо, одним з її засновників є С.С. Алексєєв, але згодом розуміння даного інституту пережило певну транс-формацію: від такого, що сформована для демон-страції показу руху, функціонування правової форми [2, с. 106] до «юридичного механізму управління» тощо [5, с. 117].

Але виходячи з наших наукових інтересів, вва-жаємо доцільним зосередити увагу не на тлумаченні поняття, а саме на внутрішній будові пропонованого інституту.

Метою статті автор вбачає спробу аналізу іс-нуючих підходів до розуміння структури механізму правового регулювання, що, врешті, мають багато спільного, але ми вважаємо, між ними є ряд суттє-вих розбіжностей, які треба ще раз проаналізувати.

С.С. Алексєєв бачив у правовому регулюванні ре-зультативний, нормативно-організаційний вплив на суспільні відносини, що здійснюється за допомогою системи правових засобів (юридичних норм, право-відносин, індивідуальних розпоряджень і ін.) із ме-тою їхнього упорядкування, охорони, розвитку від-повідно до суспільних потреб [3, с. 205].

Така позиція, на нашу думку, викликає певні сум-ніви , виходячи з того, що не кожний правовий вплив складає механізм правового регулювання: остан-ній - набагато вужчий за попередній. Підтверджен-ням цього є, зокрема, позиція С.А. Комарова, який до механізму правового впливу включає, крім механіз-му правового регулювання, також правосвідомість, правову культуру, правові принципи і т. д. [6, с. 178].

Специфіка правового регулювання, в першу чер-гу, полягає в його суб'єктах, якості виконання ними правотворчих функцій з метою подолання перешкод, що стоять на шляху задоволення інтересів третіх осіб.

Не дивлячись на різновекторність напрямів дефі- ніціювання механізму правового регулювання, необ-хідність його функціонування не підлягає сумнівам дослідників. Також підкреслюється, що він, як один із основних регуляторів суспільних відносин, харак-теризується певною особливістю.

Аналізуючи вищесказане, можна погодитись, що механізм правового регулювання -- це сукуп-ність правових засобів, за допомогою яких держава здійснює правовий вплив на суспільні відносини в бажаному для неї напрямку [3, с. 207]. В цю логі-ку вкладається концепція елементного наповнення цієї категорії, висловлена С.С. Алексєєвим. Він вва-жає, що структура правового регулювання характе-ризується, насамперед, його методами і способами [2, с. 108]. Але проблема внутрішньої будови ме-ханізму правового регулювання для сучасної теорії права не є до кінця вирішеною.

Отже, в нашій статті ми спробуємо внести хоча б частково певну ясність у це питання.

Виклад основного матеріалу. Сприяння задово-ленню інтересів суб'єктів права та їх гарантування -- це мета функціонування комплексу правових за-собів, організованих найбільш послідовним чином з метою подолання перешкод, що стоять на шляху задоволення інтересів суб'єктів права, тобто меха-нізму правового регулювання.

Крім цього, розрізняють змістовні та формальні ознаки механізму правового регулювання.

Перша з них передбачає наявність визначених цілей, ступінь досягнення яких дозволяє говорити про рівень ефективності механізму, що класифіку-ються за значимістю (головні та другорядні), часом (перспективні і найближчі), результатами (кінцеві та безпосередні) тощо. Всі вони спрямовані не тіль-ки на окремих суб'єктів, а й забезпечують загальне закріплення й стимулювання розвитку суспільних відносин, створюють умови для виникнення нових, запобігають виникненню їх суспільно шкідливих проявів, формуючи сукупність уявлень про моделі майбутнього результату, здатного задовольнити ви-хідні потреби в умовах існування можливостей, оці-нених за результатами минулого досвіду.

Не залежно від класифікацій, будь-які цілі меха-нізму правового регулювання вимагають застосуван-ня, серед іншого, й правових засобів, що забезпечу-ють динаміку праворегулятивного процесу. У цьому контексті механізм правового регулювання -- це су-купність правових засобів, що покликані моделюва-ти поведінку осіб, за допомогою суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Форми прояву поведінки, як правило, не відносять до засобів механізму. Це пояснюється тим, що вони не мають самостійного регулятивного навантаження, а навпаки, піддаються регулюючому впливу, результативність якого, в свою чергу, безпосередньо залежить від застосування при-значеного для цих цілей механізму.

Досягнення визначених вище цілей здійснюєть-ся шляхом юридичного впливу на суспільні відно-сини, перетворюючи їх на правові за допомогою певних, різних за своєю природою та функціональ-ним призначенням засобів, сукупність яких і скла-дає другу, формальну ознаку механізму правового регулювання.

Структурні складові кожної системи перебувають у субординації. Отже, при аналізі механізму право-вого регулювання завдання полягає у виділенні осно-вних засобів, «вузлових елементів», що дозволить визначити його головне функціональне призначення. Останні повинні бути не тільки основними, але й не-обхідними складовими. Тому слід вести мову не про елементи, а саме про вузлові компоненти, виходячи з їх самостійної складної структури. Це дозволить не втратити в механізмі правового регулювання тісні системні зв'язки.

Також важливо враховувати, що категорія «еле-мент» -- статична. Кожен елемент виконує свої ре-гулятивні функції, отже, виступає як засіб правового регулювання. В рамках категорії «механізм правово-го регулювання» поняття «елемент» доцільно розу-міти, як певний об'єкт, що володіє рядом важливих властивостей і забезпечує в цій системі певний закон функціонування, при цьому внутрішня структура елемента аналізу не підлягає [9, с. 103-109].

Динамічний аспект названої категорії проявляєть-ся тільки якщо він виступає як частина підсистеми механізму. У такому контексті твердження С.С. Алек- сєєва про опосередковане входження правових явищ і процесів у механізм правового регулювання як актів, техніко-юридичних засобів і т. д., викликає сумніви тому, що порушує логіку «вертикальної» структури його побудови. На наше переконання ці компоненти є складовими механізму правового регу-лювання, оскільки утворюють самостійні процеси, що виступають його відповідними стадіями.

Отже, на даний час в юридичній науці склалося декілька підходів до визначення елементів механіз-му правового регулювання, перший з яких харак-теризується визначенням сукупності елементів, що беруть участь у процесі впорядкування суспільних відносин, а саме:

— норма права, безпосередній регулятор пове-дінки суб'єктів права, що наділяє їх визначеним об-сягом взаємних суб'єктивних прав та юридичних обов'язків;

— нормативно-правовий акт. Форма існування попереднього елемента, трансформація в яку надає правовій нормі формально-визначеність, офіційність та загальнообов'язковість;

— юридичний факт. Як правило, його значення недооцінюється і юридичний факт визнається підпо-рядкованою правовою категорією [10, с. 24--28];

— правові відносини. Це не є абстрактна модель поведінки суб'єктів права, а реалізація її зразка, ви-кладеного в нормі права;

— тлумачення права. Діяльність із визначення змісту норми права у разі її незрозумілості чи невід-повідності вимогам юридичної техніки;

— реалізація права. У науковій літературі вислов-люється думка, що нерідко реалізація норм здійсню-ється поза допомогою правовідносин;

— законність, реалізація правових приписів через дотримання нормативно-правових вимог суб'єктами права;

— правосвідомість, усвідомлення суб'єктами пра-вових приписів;

— правова культура. Проявляється в спілкуванні та поведінці суб'єктів взаємодії і формується під впливом системи культурного та правового вихован-ня і навчання;

— правомірна поведінка. Діяльність суб'єктів, що відповідає вимогам норм права та соціально корис-ним цілям і знаходиться в установлених законодав-ством межах;

— протиправна поведінка. Антипод попереднього елемента;

— юридична відповідальність. Міра державного примусу, що застосовується до правопорушника.

Вказана вище позиція нараховує велику кількість правових засобів, що, на думку її прихильників, входять до механізму правового регулювання, але місце та доцільність віднесення окремих із них до внутрішньої структури аналізованого явища у нас викликає сумніви.

Другий підхід до елементної будови механізму правового регулювання є вузьким і включає лише ті елементи, що складають базу регулятивної функції права: норми права, нормативно-правові акти, пра-вовідносини, реалізацію права та законність. Кожен із перелічених елементів даної системи виконує від-повідну функцію у задоволенні потреб суб'єктів, у регулюванні суспільних відносин, у досягненні ефективності правового регулювання.

Крім цього, існує думка про поділ елементів меха-нізму правового регулювання на основні та факуль-тативні, при чому кожний з них пов'язується з його конкретною стадією. Такий підхід, на думку його авторів, дозволяє контролювати модель обов'язкової та дозволеної поведінки за допомогою норми права [8, с. 10-16].

Також окремі фахівці пропонують включати до складу механізму правового регулювання виключно правові норми, юридичні факти, правовідносини, акти реалізації та застосування права [5, с. 117].

У цілому поділяючи існуючі в теорії права підходи до визначення правових засобів механізму правового регулювання, дозволимо собі висловити сумніви від-носно окремих із них. Отже, на нашу думку, такі понят-тя, як правові норми, юридичні факти, правовідносини, акти реалізації та застосування права не можуть пред-ставляти єдиний понятійний ряд, виходячи з різного ступеня їх узагальненості. Наприклад, процес право- реалізації включає в себе акти правозастосування, а правовідносини - це правова конструкція, в межах якої реалізація права відбувається. Правові норми, правовід-носини та юридичні факти є взаємопов'язаними і взає-мозалежними категоріями першого порядку, а решта - акти реалізації та застосування права - з'являються лише в процесі правореалізації в межах правовідносин і тому належать до категорій другого порядку. Ана-логічних поглядів дотримуються й М.І. Абдулаєв та С.А. Комаров. Вони вважають, що «правовідносини є зовнішньою формою втілення вимог правової норми і поведінки людей. Внутрішня форма виражається в без-посередньому здійсненні прав і обов'язків суб'єктами правовідносин. Акти реалізації, як в безпосередній, так і в опосередкованій формах, мають особливий статус в механізмі правового регулювання, бо являють собою кінцеву мету правового впливу» [1, с. 214].

Правовідносини в механізмі правового регулю-вання - це «канал впливу права» на поведінку його адресатів, це засіб впливу права на суспільні відно-сини з метою їх трансформації в суспільно-придатну юридичну форму, що характеризує правовідносини, як засіб механізму правового регулювання. Саме в системі правовідносин відбувається дія норми пра-ва, врегулювання соціальної взаємодії, де сама нор-ма виступає формою прояву суспільних відносин у вигляді правових.

Значне змістовне навантаження в складі механіз-му правового регулювання мають також юридичні факти, виходячи з їх подвійної природи: вони є кон-кретною життєвою обставиною та юридичним яви-щем. Саме останнє його значення й викликає най-більшу увагу з огляду на здатність факту об'єктивної реальності мати юридичні ознаки та характеристи-ки, передбачені правовою нормою. З одного боку, дана життєва обставина є частиною соціальної ситу-ації, з іншого - її наявність започатковує функціону-вання механізму правового регулювання, що дає під-стави розглядати юридичні факти його органічним елементом.

На нашу думку, не викликає сумнівів доцільність наявності різноманітної взаємопов'язаної системи правових ресурсів, що має забезпечувати ефектив-ність правового регулювання, виходячи з багато-гранності інтересів суб'єктів права.

У контексті нашого дослідження ми намагаємося розглядати правове регулювання, як явище динаміч-не і під засобом забезпечення дії права, динамічності його впливу на суспільні процеси ми розуміємо від-повідний механізм. Тому вважаємо обмеження скла-ду механізму правового регулювання включенням до нього тільки правової норми та правових відносин не зовсім правильним.

Однак, механізм правового регулювання - це на-бір правових засобів, призначених для моделюван-ня поведінки людей, опосередкованої юридичними категоріями (суб'єктивними правами та юридични-ми обов'язками). Акти поведінки людей до засобів механізму не належать з тієї причини, що не несуть у собі регулятивного навантаження, а навпаки, вони піддаються регулюючому впливу, результативність якого залежить від використання призначеного для цієї мети правового механізму, засоби якого в змозі забезпечити досягнення суб'єктами власних інтер-есів і цілей.

Кожен конкретний випадок соціальної взаємо-дії, що піддається правовому регулюванню, може бути зрозумілий в його соціальній сутності лише у взаємозв'язку з правовою формою, досягнення якої є результатом дії механізму правового регулювання. Тому ми згодні, що до числа засобів механізму пра-вового регулювання належать правовідносини, юри-дичні факти та норми права, що дозволяють привес-ти явище об'єктивної дійсності до правових ознак.

Механізм правового регулювання забезпечує взаємозв'язок суспільних відносин та правової форми. В теорії права загальновизнаним є те, що правовідносини - це юридична форма фактичних суспільних відносин. Зовні правове регулювання проявляється, як ефект дії свого специфічного меха-нізму - механізму правового регулювання, що пред-ставляє взяту в єдності систему правових засобів. На думку С.С. Алексєєва, правові засоби - це фрагмен-ти правової дійсності, що розглядаються під кутом зору їх функцій, їх ролі як інструментів юридичного впливу [2, с. 112] Саме цими засобами забезпечуєть-ся результативність нормативно-правового впливу на суспільні відносини.

Ми розглядаємо правове регулювання як динаміч-не явище, а механізм як систему засобів, що забезпе-чують дію права в процесі правового регулювання. Тому залучення до складу механізму не тільки норм права і правових відносин, але ще й юридичних фактів, видається нам абсолютно доречним. Однак, враховуючи їх подвійну природу, до числа засобів механізму правового регулювання ми відносимо їх у зв'язку з особливою здатністю відповідати правовим характеристикам, визначеним у нормі права.

З тієї ж причини до складу засобів механізму правового регулювання, на наш погляд, не слід включати й акти реалізації права. Така позиція по-яснюється тим, що реалізація нормативно-право-вих настанов проявляється в реальній поведінці суб'єктів, що саме по собі, з точки зору теорії права, є об'єктом правового регулювання. Поведінка учас-ників суспільних відносин регулюється через ви-значення правом її виду й міри, відповідно до яких вони змушені будувати свою поведінку. Акти ре-альної поведінки є не що інше, як фактичний зміст правових відносин. Отже, поведінка та її правова форма вже включені до складу засобів механізму правового регулювання у вигляді правовідносин, а одне й теж явище не може бути віднесеним до одно-го понятійного ряду в двох самостійних якостях. На нашу думку, засобом механізму правового регулю-вання є правові відносини, а акти реалізації права складають їх зміст.

Висновки. Враховуючи наведе вище, вбачається доцільним зазначити, що структура механізму пра-вового регулювання складається з сукупності право-вих засобів, пов'язаних в єдину систему загальною метою правового регулювання. Цей інструментарій пристосований для того, щоб забезпечити динаміку правового регулювання.

Тому, гадаємо, слід погодитися з міркуваннями С.С. Алексєєва відносно виведення таких правових явищ, як правосвідомість, правопорядок, закон-ність і правова культура за межі механізму право-вого регулювання, що при всьому їх визначальному значенні для правової системи є лише його серед-овищем, фоном. Однак вони знаходяться в тісному зв'язку між собою, реалізуючи своє функціональне призначення. Таким чином, вищеназвані правові явища володіють конкретною функціональністю, але це не дає підстав включати їх до механізму пра-вового регулювання.

У разі настання вказаних вище результатів меха-нізму правового регулювання він вичерпує свою дію, а у випадку неправомірності поведінки суб'єктів вступає у дію юридична відповідальність, основним елементом якої є правозастосовні акти.

Розрізняючи такі категорії, як «акт правозастосу- вання» і «юридична відповідальність», видаються спірними висновки B.C. Прохорова, Н.М. Кропачева та А.Н. Тарбагаева щодо трактування структури механіз-му правового регулювання, де в якості однієї з осно-вних його ланок виділена кримінальна відповідаль-ність. Ми підтримуємо інший підхід, який пропонують А.Е. Жалинский та П.Є. Кондратов [4, с. 147--149] На їх думку, не всі акти застосування права встановлюють юридичну відповідальність (виправдувальні вироки тощо) і тому остання не може бути елементом механіз-му правового регулювання.

Мають місце випадки, коли до елементів меха-нізму правового регулювання залучають різнорів- неві категорії, зокрема, є пропозиція вважати еле-ментами механізму правового регулювання правові норми, правовідносини, виділяючи поряд із ними суб'єктивні права та юридичні обов'язки [7, с. 65]. На нашу думку, виходячи з того, що вказані явища є складовими правовідносин, їх слід виключити зі структури механізму правового регулювання.

Враховуючи наведене вище, слід зазначити, що ці міркування тільки здаються суто теоретичними, але для досягнення більшої ефективності механіз-му правового регулювання вони потребують пере-осмислення та практичного втілення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулаєв М.І., Комаров С.А. Проблеми теорії держави і права / Підручник. СПБ.: Пітер, 2003. - Гол. 17. - 367 с.

2. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / С.С. Алексеев - М.: Юрид. лит. - 1966. - 187 c.

3. Алексеев С.С. Проблемы теории права. Свердловск: Изд-во Свердловского юрид. ин-та, 1972. - Т 1. - 275 с.

4. Жалинский А.Э. Механизм уголовно-правового регулирования: норма, правоотношение, ответственность /

A. Э. Жалинский, П.Е. Кондратов, B.C. Прохоров, Н.М. Кропачев, А.Н. Тарбагаев // Советское государство и право. - 1990. - № 8. - С. 147-149.

5. Завадская Л.Н. Механизм реализации права. - М.: Наука, 1992. - 141 с.

6. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Курс лекцій, 2-е изд., испр., доп. - М.: Норма, 1995. - 312 с.

7. Право и социология // Под ред. Ю.А. Тихомирова, В.П. Казимирчука М.: Наука, 1973. - 193 с.

8. Селіванов В.Н., Діденко Н.Г Правова природа регулювання суспільних відносин // Право України. - 2000. - № 10. - С. 10-16.9.

9. Тарахонич Т.І. Механізм правового регулювання // Правова держава. - Вип. 13. - К.: Ін-т держави і права ім.

B. М. Корецького НАН України, 2002. - С. 103-109.10.

10. Якутова М.А. Механизм правового регулирования межбюджетных отношений: теория и практика // Законодатель-ство и экономика. - 2004. - № 8. - С. 24-28.11.

Размещено на Allbest.ru