Інституційні гарантії забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання та протидії корупції за законодавством Литовської Республіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Інституційні гарантії забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання та протидії корупції за законодавством Литовської Республіки

Пилип Я.Ю.

здобувач кафедри адміністративного,

фінансового, інформаційного

та Європейського публічного права

У контексті сучасних євроінтеграційних процесів, адміністративної реформи, розвитку України як правової й демократичної держави, високого рівня корупції в сучасній Україні, реформування законодавства України про боротьбу з корупцією, формування нових антикорупційних інституцій в Україні, позитивного досвіду боротьби з корупцією в Литовській Республіці важливого значення набуває дослідження проблематики інституційних гарантій забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання й протидії корупції за законодавством литовської Республіки.

Дослідження інституційних гарантій забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання та протидії корупції за законодавством литовської Республіки має важливе практичне значення для подальшого реформування законодавства України про боротьбу з корупцією, ефективного функціонування новостворених антикорупційних інституцій в Україні, а також для запобігання й протидії корупції в діяльності уповноважених суб'єктів. Унаслідок цього дослідження проблематики інституційних гарантій забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання й протидії корупції за законодавством литовської Республіки є важливим для розвитку науки адміністративного права.

Саме тому маємо на меті охарактеризувати проблематику інституційних гарантій забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання й протидії корупції за законодавством Литовської Республіки. Для досягнення цієї мети необхідно виконати такі завдання: проаналізувати інституційні гарантії забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання й протидії корупції за законодавством Литовської Республіки; визначити елементи системи інституційних гарантій забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання та протидії корупції Литовської Республіки; охарактеризувати основні елементи системи інституційних гарантій забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання й протидії корупції за законодавством Литовської Республіки.

Проблематика інституційних гарантій забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання та протидії корупції за законодавством литовської Республіки є актуальною, а окремі її аспекти були предметом дослідження багатьох сучасних науковців, зокрема Ю. Бисаги, Д. Белова, В. Довжанина, Я. Лазура та В. Плиски.

Після відновлення незалежності в 1990 р. та до вступу до Європейського Союзу й НАТО в 2004 р. Литві вдалося створити в країні систему боротьби проти корупції, яка нині є однією з найкращих у Європі. В основі її діяльності лежить комплексний підхід, що поєднує превентивну й репресивну функції, правові та організаційні заходи. Причиною такого успіху стала також політична відданість керівництва Литовської Республіки боротьбі проти корупції протягом багатьох років, заохочення ззовні та вимоги з проведення відповідних реформ, необхідних для вступу до Європейського Союзу, членство Литовської Республіки в міжнародних антикорупційних моніторингових механізмах (наприклад, у ГРЕКО) Ради Європи. Важливим стимулом для проведення законодавчої реформи стало приєднання Литовської Республіки до міжнародних угод у сфері боротьби проти корупції, участь у різних програмах технічного співробітництва та оцінювання рівня корупції, у тому числі тих, що здійснюються ОЕСР.

Спеціальну службу розслідувань було створено в 1997 р. в структурі Міністерства внутрішніх справ Литовської Республіки; вона виконувала функції із запобігання й боротьби з корупцією в публічному секторі. Визнаючи необхідність комплексного підходу до боротьби проти корупції, заснованого на всебічному підході, який включає покарання, попередження й просвіту, литовське керівництво звернулось до досвіду інших країн і зупинило свій вибір на популярній Гонконгській моделі.

У Литві протидія корупції здійснюється на основі Закону Литовської Республіки «Про запобігання корупції» від 28 травня 2002 р. [1] та Закону Литовської Республіки «Про врегулювання суспільних і приватних інтересів на державній службі» від 2 липня 1997 р. [2]. Законодавство Литовської Республіки акцентує увагу на запобіганні корупції. Запобігання корупції - це виявлення й усунення причин та умов корупції через розвиток і виконання системи відповідних заходів, а також утримання осіб від скоєння корупційних правопорушень. Протидія корупції відбувається шляхом розроблення та впровадження комплексних антикорупційних стратегічних програм, здійснення моніторингу корупційних ризиків, здійснення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів, своєчасного інформування про факти корупційних правопорушень із боку державних службовців та осіб, які працюють в органах місцевого самоврядування. Кожний державний орган у межах своєї компетенції здійснює анти- корупційну політику, проте існують також спеціально уповноважені органи державної влади Литовської Республіки, метою діяльності яких є протидія корупції (зокрема, уряд, Центральна комісія з питань етики тощо).

Закон Литовської Республіки «Про Службу спеціальних розслідувань» від 2 травня 2000 р. [3] під корупцією розглядає отримання посадовою особою майнової та іншої особистої вигоди (подарунку, послуги, обіцянки, привілею) за виконання або невиконання діянь відповідно до займаної посади, а також діяльність або бездіяльність державного службовця чи прирівняної до нього особи в прагненні, вимаганні майнової або іншої особистої вигоди для себе чи іншої особи, у прийнятті такої вигоди, а також як пряму або опосередковану пропозицію чи надання державному службовцю або прирівняній до нього особі майнової та іншої особистої вигоди (подарунка, послуги, обіцянки, привілею) за виконання чи невиконання дій згідно із займаною посадою державного службовця або прирівняної до нього особи, а також посередництво під час здійснення наведених діянь. Згадана служба працює з 1 червня 2000 р. як відомство, підзвітне Президенту Литовської Республіки та Сейму Литовської Республіки. З метою забезпечення незалежності своїх розслідувань вона має в складі слідчий відділ. Іншими є відділ розвідувальної діяльності, аналітично-організаційний відділ, юридичний відділ, відділ персональних і внутрішніх розслідувань [4, с. 42].

Служба спеціальних розслідувань Литовської Республіки - це багатоцільовий орган із боротьби проти корупції, який заснований у 2000 р. та має широкі повноваження з розслідування злочинів, пов'язаних із корупцією, здійснення діяльності у сфері попередження корупції, а також просвітницької роботи. Організаційно Служба спеціальних розслідувань Литовської Республіки є незалежним органом, підзвітним Президенту Литовської Республіки та Парламенту Литовської Республіки.

Спираючись на матеріальну базу й кадрові ресурси свого попередника (органу в складі Міністерства внутрішніх справ Литовської Республіки), Служба спеціальних розслідувань Литовської Республіки як нова установа розпочала роботу вже через три місяці після прийняття закону.

Служба спеціальних розслідувань Литовської Республіки виконує превентивні та просвітницькі функції, а також здійснює координацію й забезпечує виконання національної програми боротьби проти корупції. Проте правоохоронна функція є визначальною в її діяльності. У 2006 р. штат Служби спеціальних розслідувань Литовської Республіки, у тому числі центрального офісу та регіональних управлінь, нараховував 215 осіб - переважно співробітників слідчих відділів. Служба спеціальних розслідувань Литовської Республіки вважається одним із небагатьох успішних органів, створених за Гонконгською моделлю [5, с. 47].

Статут Служби спеціальних розслідувань Литовської Республіки був затверджений Законом Литовської Республіки від 1 квітня 2003 р. [6]. Цей документ визначає основні принципи діяльності Служби спеціальних розслідувань Литовської Республіки, статус службовців служби спеціальних розслідувань Литовської Республіки, процедуру їх призначення та звільнення з посади, оплату їх праці, покарання щодо них і їх відповідальність, їх соціальні гарантії та інші умови їх служби.

Служба спеціальних розслідувань Литовської Республіки оприлюднює щорічні звіти про свою діяльність, що є позитивним у контексті публічності боротьби з корупцією та звітування державного органу перед громадянським суспільством за власну діяльність. Зокрема, оприлюднено на офіційному веб-сайті Служби спеціальних розслідувань Литовської Республіки відповідні звіти за 2014 р. [7], за 2013 р. [8], за 2012 р. [9], за 2011 р. [10]. У роботі Служби спеціальних розслідувань Литовської Республіки значна увага приділяється превентивним заходам, зокрема виявленню в законодавстві можливостей для корупційних дій, оскільки вона вивчає корупційні ризики на стадії розробки законопроектів. Близько 80% її рекомендацій приймаються під час підготовки законодавства [11].

Служба спеціальних розслідувань Литовської Республіки - це основна частина складної інституційної системи боротьби проти корупції в Литві. На нашу думку, діяльність Служби спеціальних розслідувань Литовської Республіки є позитивним прикладом для розбудови інституційної складової системи запобігання та протидії корупції в Україні.

Окрім Спеціальної служби розслідувань Литовської Республіки, у Литві існує низка інших спеціалізованих антикорупційних інституцій - елементів системи інституційних гарантій забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання й протидії корупції за законодавством Литовської Республіки, які беруть участь у боротьбі проти корупції, а саме:

Центральна комісія з етики, створена в 1999 р. як незалежний орган, підзвітний Сейму Литовської Республіки, у складі 5 членів (Президент Литовської Республіки, Голова Сейму та Прем'єр-Міністр Литовської Республіки призначають по одному члену комісії, ще двох призначає міністр юстиції), яким допомагає невеликий постійно діючий секретаріат. Згідно із Законом Литовської Республіки «Про узгодження публічних і приватних інтересів» та Законом Литовської Республіки «Про запобігання корупції» Центральна комісія з етики є основним органом із контролю у сфері запобігання конфліктам інтересів щодо службовців вищого рангу. На неї також покладено функції головного органу з проведення аналізу етичних проблем, з якими стикаються публічні службовці, надання експертизи й підготовки відповідних рекомендацій, що стосуються програм боротьби проти корупції, та вдосконалення законодавства в цій сфері. Комісія отримує й у межах своєї компетенції розглядає скарги, що надходять від населення, і на підставі отриманої інформації може ініціювати проведення розслідування. Під час проведення розслідування в межах своїх повноважень члени Центральної комісії з етики мають право доступу до інформації й документів будь-яких організацій та можуть передавати матеріали до органів прокуратури й суду;

Парламентська комісія з боротьби проти корупції, заснована в 2001 р., яка є органом Сейму Литовської Республіки. Права й обов'язки комісії регулюються Законом Литовської Республіки «Про Парламентську комісію з боротьби проти корупції» та включають здійснення моніторингу ходу виконання Національної антикорупційної програми, заслуховування звітів різних установ про виконану роботу у сфері боротьби проти корупції, проведення аналізу й обговорення пропозицій щодо зміни законодавства у сфері корупції та у сфері інших економічних і фінансових злочинів. Комісія отримує скарги громадян та має право звернутися за документами й експертною підтримкою до будь-якої державної установи, запрошувати державних службовців, у тому числі тих, які перебувають у відставці, для давання пояснень у справах, що перебувають на розгляді в неї, а також рекомендувати іншим органам проведення перевірок для розгляду питань, що належать до їх компетенції;

Міжвідомча комісія з координації боротьби проти корупції, яка не є постійно діючим органом. Вона була створена при Уряді Литовської Республіки в 2003 р. та має у своєму складі високопосадових представників міністерств та інших відомств, наприклад, представників Служби спеціальних розслідувань Литовської Республіки, які періодично проводять свої засідання для аналізу й обговорення зусиль із координування реалізації Національної антикорупційної програми, а також діяльності центральних і регіональних державних органів і відомств у сфері запобігання та виявлення порушень законодавства, пов'язаних із корупцією;

Департамент організованої злочинності та корупції в складі Генеральної прокуратури, до юрисдикції якого як спеціалізованої служби з проведення кримінального переслідування входить порушення та здійснення кримінального переслідування в справах, пов'язаних із корупцією або організованою злочинністю, а також проведення, координування чи нагляд за досудовим розслідуванням у таких справах. Спеціальні підрозділи прокурорської служби, що спеціалізуються на боротьбі проти корупції й організованої злочинності, були створені ще в 1993 р. Подальша реорганізація в 2001 р. привела до утворення Департаменту організованої злочинності та корупції як відокремленого департаменту в складі Генеральної прокуратури, до складу якого входять п'ять регіональних відділень, створених у складі відповідних регіональних прокурорських служб;

спеціалізовані правоохоронні органи в структурі Міністерства внутрішніх справ Литовської Республіки або Уряду Литовської Республіки (Служба з розслідування фінансових злочинів, Поліцейське управління розслідувань у сфері організованої злочинності та Департамент державної безпеки), повноваження яких частково збігаються з повноваженнями Служби спеціальних розслідувань Литовської Республіки;

неурядові правозахисні антикорупційні організації, які є інституціями громадянського суспільства Литовської Республіки, що борються з корупцією;

міжнародні організації, що здійснюють боротьбу з корупцією (ООН, Рада Європи, НАТО тощо);

органи Європейського Союзу, які здійснюють боротьбу з корупцією;

міжнародні антикорупційні неурядові організації, зокрема й Трансперенсі Інтернешнл.

Ефективність протидії корупції в Литовській Республіці також доцільно проаналізувати на основі рейтингу корумпованості країн, який щорічно готується відомою організацією Трансперенсі Інтернешнл (Transparency International). Розглянемо позиції Литовської Республіки в рейтингу Трансперенсі Інтернешнл за 2011-2014 рр.:

2011 р. - 46 місце з-поміж 178 країн світу [12];

2012 р. - 48 місце з-поміж 174 країн світу [13];

2013 р. - 43 місце з-поміж 177 країн світу [14];

2014 р. - 39 місце з-поміж 175 країн світу [15].

Отже, як показує динаміка місця Литовської Республіки в цьому рейтингу, ситуація щодо боротьби з корупцією загалом покращується. При цьому необхідно відверто зазначити, що хоча рівень корупції в Литовській Республіці знижується, він залишається одним із найвищих на теренах Європейського союзу. Так, 77% жителів Литви стверджують, що для отримання послуг громадського сектора необхідні знайомства. Майже дві третини (63%) вважають, що уряд Литви діє в інтересах великих груп, а не простих людей. Згідно з даними Світового барометра корупції Трансперенсі Інтернешнл за 2013 р. 26% жителів Литви зізнались, що за останні дванадцять місяців дали хабар хоча б одному з восьми постачальників громадських послуг: службам сектора освіти, судів, охорони здоров'я, поліції, службам реєстрації й видачі дозволів, підприємствам комунальних служб, податкової інспекції або інституціям землеустрою. Схожий рівень хабарництва встановлено у В'єтнамі (30%), Іраку (29%), Венесуелі (27%), Сербії (26%) і Португалії (25%). Порівняно з даними 2010 р. хабарництво в Литовській Республіці скоротилось на 8% (з 34% у 2010 р. до 26% у 2013 р.) [16].

На основі наведених даних рейтингу Трансперенсі Інтернешнл можна констатувати очевидний прогрес Литовської Республіки в боротьбі з корупцією, який обумовлюється, зокрема, ефективним функціонуванням системи інституційних гарантій забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання й протидії корупції.

Отже, боротьба з корупцією в Литовській Республіці є важливим напрямом здійснення державної політики, що водночас підтверджується еволюцією національного законодавства та міжнародного співробітництва в цій сфері. Позитивний досвід функціонування інституційних гарантій забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання й протидії корупції за законодавством Литовської Республіки може бути використано в процесі формування нових антикорупційних органів в Україні, а також у процесі функціонування діючих інституцій щодо забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання та протидії корупції в Україні.

Незважаючи на те, що протягом останнього десятиліття відбулось формування досить складної системи інституційних гарантій забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання й протидії корупції за законодавством Литовської Республіки, що дало свої позитивні результати та привело до покращення стану щодо корупції, на жаль, корупція залишається серйозною проблемою в Литовській Республіці, виникаючи перед приватним бізнесом, пересічними громадянами та суспільством загалом. Цей факт неодноразово наводився в низці досліджень та оглядів, які здійснювались останнім часом міжнародними моніторинговими організаціями, міжнародними й неурядовими організаціями та органами влади Литовської Республіки.

Існують перспективи подальших наукових досліджень у цьому напрямі, зокрема щодо порівняльно- правового аналізу правового регулювання запобігання й протидії корупції за законодавством Литовської Республіки та за законодавством України, діяльності неурядових правозахисних організацій щодо запобігання й протидії корупції в Литовській Республіці, еволюції правового регулювання запобігання та протидії корупції за законодавством Литовської Республіки.

Таким чином, у статті охарактеризовано проблематику інституційних гарантій забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання та протидії корупції за законодавством Литовської Республіки.

Список використаних джерел

право свобода протидія корупція

1. On prevention of corruption: Law of the Republic of Lithuania (May 28, 2002, № IX-904) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www3.lrs.lt/pls/inter3/dokpaieska.showdocj?p_id=212525.

2. On the adjustment of public and private interests in the civil service: Law of the Republic of Lithuania (July 2, 1997, № VIII- 371) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www3.lrs.lt/pls/inter3/dokpaieska.showdocj?p_id=212525.

3. On the Special Investigations Service: Law of the Republic of Lithuania (May 2, 2000, № VIM-1649) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www3.lrs.lt/pls/inter3/dokpaieska.showdocj?p_id=110823.

4. Корупція як негативне соціальне явище: шляхи її подолання в Україні та міжнародний досвід / І. Різак, Ю. Бисага, М. Палінчак та ін. - Ужгород: Ліра, 2004. - 64 с.

5. Клеменчіч Г. Спеціалізовані інституції з боротьби проти корупції: огляд моделей / Г. Клеменчіч, Я. Стусек, І. Гайка. - К.: ОЕСР, 2007. - 131 с.

6. Statute of the Special Investigation Service of the Republic of Lithuania: Approved by Law № IX-1409 of the Republic of Lithuania as of 1 April 2003 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www3.lrs.lt/pls/inter3/dokpaieska.showdoc_l?p_ id=392813.

7. Special Investigation Service Performance Report 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.stt.lt/ documents/eng/2014_metu_veiklos_ataskaita_EN-1_(asignavimai_eurais).pdf.

8. Special Investigation Service Performance Report 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.stt.lt/documents/eng/Eng_STT_2013_m_veiklos_ataskaita.pdf.

9. Special Investigation Service Performance Report 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.stt.lt/documents/Ataskaita_2012_EN.pdf.

10. Special Investigation Service Performance Report 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.stt.lt/documents/planavimo_dokumenatai/STT_report 2011_EN.pdf.

11. Литовські колеги діляться досвідом боротьби з корупцією - до НАБУ завітав Ромас Зієнка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nabu.gov.ua/novyny/mizhnarodne-spivrobitnyctvo/lytovski-kolegy-dilyatsya-dosvidom-borotby-z-korupciyeyu-do-nabu.

12. Corruption Perceptions Index 2011 by Transparency International [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.transparency.org/cpi2011/results.

13. Corruption Perceptions Index 2012 by Transparency International [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.transparency.org/cpi2012/results.

14. Corruption Perceptions Index 2013 by Transparency International [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.transparency.org/cpi2013/results.

15. Corruption Perceptions Index 2014 by Transparency International [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.transparency.org/cpi2014/results.

16. Самый высокий уровень коррупции в ЕС зафиксирован в Литве [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.baltic-course.com/rus/_analytics/?doc=77404.

Размещено на Allbest.ru