Проблеми кримінально-правової охорони прав інтелектуальної власності в Україні

Виклад основного матеріалу. Проаналізувавши досвід розвинутих світових держав, можна зробити висновок, що добре налагоджена система суспільних відносин у сфері інтелектуальної власності є невід'ємною складовою досягнення високого економічного і соціального рівня життя суспільства.

Інтеграція України в європейський простір, розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами світу в інтересах України віднесено до пріоритетних національних інтересів. Проте таке членство потребує відповідності певним критеріям. У країнах Європейського Союзу чітко визначилась тенденція посилення кримінально-правового захисту прав інтелектуальної власності, тому Україна повинна також належним чином забезпечити охорону та захист прав інтелектуальної власності.

Серед комплексу питань захисту прав інтелектуальної власності в Європейському Союзі на сучасному етапі боротьба з контрафакцією і піратством займає одне з провідних місць.

В Україні об'єкти інтелектуальної власності правову охорону в сучасному розумінні отримали тільки у 1993 р., коли 23 грудня Верховною Радою України було прийнято такі основоположні закони, як Закон України «Про авторське право і суміжні права», Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», Закон України «Про охорону прав на промислові зразки», Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» та інші. Внутрішнє законодавство України про охорону інтелектуальної власності імплементувало в себе міжнародний досвід регулювання цих відносин, втілений у таких міжнародних конвенціях, як Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 р., Берн- ська конвенція про охорону літературних і художніх творів 1886 р., Договір про закони про товарні знаки 1891р., Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право, прийнятий Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 р., та інші. Проблемами кримінально-правової охорони прав інтелектуальної власності на міжнародному правовому рівні регулює Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода TRIPS) - один із основних документів Світової організації торгівлі (СОТ), членом якої є також Україна.

В Україні кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності наступає, якщо правовласнику завдана матеріальна шкода у значному, великому або особливо великому розмірі.

Так, незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк із конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для їх виготовлення.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років із конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для їх виготовлення.

Якщо ж такі дії, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, та з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для їх виготовлення [2].

1) винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральних мікросхем, сорту рослин, а також привласнення авторства на них;

2) торговельної марки, фірмового найменування, географічного зазначення або інше порушення прав на ці об'єкти;

3) відомостей, що становлять комерційну таємницю, незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду правовласнику;

4) незаконне виробництво, експорт, імпорт, зберігання, реалізацію та переміщення дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва, якщо ці дії вчинені у значних або у великих розмірах.

За міжнародними стандартами кримінальна відповідальність може наставати, як мінімум, у випадках навмисного використання торговельної марки при здійсненні контрафакції і піратства на комерційній основі. У країнах, що розвиваються, кримінальне покарання використовується частіше, ніж у розвинених країнах, тому що системи та процедури кримінального правосуддя в розвинених країнах повністю сформовані та дієві, а також тому, що кримінальне покарання є найсуворішим видом покарання. Кримінальна відповідальність застосовується як для покарання правопорушників, так і з метою запобігання правопорушенням. Оскільки притягнути до відповідальності всіх правопорушників може бути важко, одна або декілька кримінальних справ можуть бути відібрані як резонансні справи, що матимуть стримуючий вплив на значну кількість правопорушників. За законами Сполучених Штатів Америки за контрафакцію та піратство встановлене суворе покарання. зокрема, згідно із законодавством сША за несанкціоноване відтворення творів у цифровому форматі (наприклад, продуктів програмного забезпечення) та їх піратське поширення (наприклад, через світову мережу Інтернет) настає кримінальна відповідальність без необхідності доведення отримання правопорушником комерційної вигоди. Граничні суми, які дозволяють порушити кримінальну справу за піратство, за законодавством сполучених Штатів Америки є невисокими та визначаються на основі роздрібної ціни піратської продукції [3, с. 47-48].

У 2013 році США почали розслідування дій уряду України, внаслідок яких країну визнали найбільшим порушником прав інтелектуальної власності у світі.

Перші серйозні претензії з боку США до України були пред'явлені ще в 2010 році. Тоді Україна взяла на себе низку зобов'язань, які так і не виконала. тому в 2012 році офіс торговельного представника включив Україну до списку країн із підвищеним рівнем нагляду Priority Watch List (тоді в ньому також були Алжир, Аргентина, Чилі, Китай, Індія, Індонезія, Пакистан, Росія, Таїланд та Венесуела). Рік українські урядовці намагалися переконати США, що почали боротись із порушенням інтелектуальних прав, але їх дії були недостатніми. в результаті в 2013 році Україну було визнано найбільшим порушником авторських прав та внесено до категорії priority foreign country (PFC).

За останні 15 років США лише двічі надавали статус PFC. І двічі це була Україна. В 2001 році США наклали торговельні санкції, які коштували українській економіці близько $200 млн. на рік [4].

Вказана ситуація в Україні повинна бути поштовхом для відкриття ряду кримінальних проваджень щодо захисту прав інтелектуальної власності в Україні, однак гучних справ немає.

31 січня 2012 року був закритий сайт EX.ua за рішенням суду у рамках розслідування кримінальної справи за частиною 2 статті 176 Кримінального кодексу (порушення авторських і суміжних прав). Був проведений обшук у офісному приміщенні, у дата-центрах. Вилучена велика кількість комп'ютерної та мережевої техніки, двісті серверів, контенту на них більше, ніж на 6 тисяч терабайтів, а домен EX.ua був заблокований. Також з'явилась інформація, що проти користувачів сайту можуть бути порушені кримінальні справи через поширення контенту, який порушує авторські права. 29 березня 2012 року народний депутат України Володимир Даниленко повідомив про притягнення слідчих, винних у закритті EX.UA, до відповідальності. 15 червня 2012 року було повернено всі сервери, а 7 липня було оповіщено про 100% відновлення усіх файлів [6].

У 2011 році набула розголосу кримінальна справа, порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 176 КК України відносно В.Е. Теліпка, підприємливого студента Київського національного університету ім. Т. Шевченка, який за останні три роки опублікував 16 підручників із права загальним обсягом 8 500 сторінок та Науково-практичний коментар до Конституції України в одному з київських видавництв і розповсюджував їх по всій території України. До правоохоронних органів звернулися тільки представники національної академії правових наук України щодо порушення їх прав на твір: «Конституція України: Науково-практичний коментар». 22 лютого 2012 року Подільський районний суд міста Києва закрив кримінальну справу у зв'язку з передачею В.Е. Теліпка на поруки трудового колективу ТоВ «Машинобудівне підприємство «Респект» [7].