Комплементарність як парадигма місцевого самоврядування: методологічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комплементарність як парадигма місцевого самоврядування: методологічний аспект

В.С. Колтун

Анотації

У результаті проведеного дослідження обгрунтовано комплементарність як парадигму місцевого самоврядування. Сформульовано специфіку інституціональної та функціональної комплементарності системи місцевого самоврядування. Так, інституціональна комплементарність системи місцевого самоврядування передбачає заздалегідь вибудуваний і закріплений у законодавстві спосіб реалізації взаємодії з іншими органами публічного управління як місцевого, так і центрального рівнів. Подібні зв'язки визначено на рівні Конституції України, Законів України. Інституціональна комплементарність свідчить про організаційну іманентну єдність декількох відносно стабільних систем і не відображає їх рух у часі. Натомість, функціональна комплементарність характеризує процес, тобто динаміку, а не статику; може формуватись і використовуватись ситуативно (на основі принципів організаційної і правової автономії) в якості механізму "відповіді" на той чи інший виклик, що постає перед будь-яким елементом системи місцевого самоврядування; на відміну від інституціональної, її ініціаторами і суб'єктами може виступати не тільки легітимізована керуюча підсистема, але і будь-який інший (група інших) елементів системи МС; другою стороною комплементарності може виступати не тільки орган публічного управління, але і інша територіальна громада (наприклад, при реалізації функцій, передбачених Законом України "Про співробітництво територіальних громад ") і громадська організація (рух) при реалізації тих чи інших функцій із забезпечення розвитку територій.

The study proved complementarity as a paradigm of local self-government. Formulated the specific institutional and functional complementarity of local government. Thus, institutional complementarity of local government provides pre-built a fixed and a way to implement legislation in cooperation with other bodies of public administration both local and central levels. Such connections is set at the Constitution of Ukraine, Laws of Ukraine. Institutional complementarity indicates the inherent organizational unity of several relatively stable and does not reflect their motion in time. Instead, functional complementarity describes the process that is dynamic, not static; can be formed and used situationally (on the basis of organizational and legal autonomy) as a mechanism for "answers" for a particular challenge facing any element of local government; as opposed to institutional, its initiators and actors can act not only legitimized control subsystem, but also any other (other group) local self-government system elements; the other party complementarity can be not only of public administration, but also other local community (eg, implementation of the functions provided by the Law of Ukraine "On the cooperation of local communities") and NGO (movement) in the implementation of certain functions of the software development areas.

Ключові слова: органи місцевого самоврядування, комплементарність, парадигма. Key words: local self-governments, complementarity, paradigm.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Галузь науки "Державне управління" є відносно молодою і тому потребує постійного розвитку методологічних підходів. Перелік традиційних методологічних інструментів, що використовуються у цій науці, може і повинен, на наш погляд, доповнюватись шляхом залучення методологічного інструментарію із сучасного апарату суміжних наук. Такий крок видається цілком обгрунтованим, зважаючи на динамічні характеристики об'єкту і предмету науки "Державне управління". Місцеве самоврядування як предмет відповідної сфери наукових досліджень галузі "Державне управління", також потребує адекватного відображення у когнітивних процесах і, відповідно, розвитку методологічних підходів.

Аналіз останніх досліджень, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми

Поняття комплементарності останнім часом починає активно використовуватись у різних галузях знань, є складовою багатьох методологічних комплексів як за- гальнонаукового, так спеціального спрямування: у філософії, фізиці, хімії, генетиці, біології, психології, соціології, праві, економіці і менеджменті. Необхідно вказати праці [1 --16], на які далі будемо спиратися у нашому дослідженні. Представники вищенаведених наук впевнено відстоюють необхідність застосування даного поняття у термінологічному апараті своїх досліджень. Однак у науці "державне управління" даний термін достатньою мірою не використовується, що суттєво знижує евристичний потенціал існуючого методологічного комплексу. самоврядування комплементарність інституціональний

Мета дослідження

Метою даного дослідження є обгрунтування комплементарності як парадигми місцевого самоврядування.

Виклад основного матеріалу

Ідея пошуку іманентної цілісності є притаманною онтологічним науковим розвідкам. Так само, як Всесвіт і окрема особистість прагне довершеності у віднайдені своєї повноти (за К.Марксом і В.П.Івановим), кожен суспільний феномен об'єктивно потребує стану компле- ментарності, будучи потенційно відкритим для взаємодії з іншими динамічними відкритими системами. Тому на когнітивному рівні у межах спеціальних наук комплементарність також виступає окремим предметом досліджень. Зважаючи на статус філософії як "загальної методології науки", почнемо розгляд з неї. Розуміння комплементарності як взаємодоповнення, що має глибинний, іманентний характер, відображено у ряді філософських публікацій як сучасних вчених [2; 13; 14; 15], так і всесвітньовідомих класиків.

У сучасних правових дослідженнях термін комплементарність також застосовується, але вже з іншим змістовним відтінком - як фактор соціальних співрегуляторів (через кореляцію норм права і моралі); як характеристика юрисдикції того чи іншого суду (наприклад, "Принцип комплементарності юрисдикції Міжнародного кримінального суду" описаний Н.В. Дрьоміною [6]).

Зважаючи на очевидну роль керуючої підсистеми суспільства, значну питому вагу функцій якої на місцях реалізує система МС, видається доцільним розглядати категорію комплементарності в якості універсальної і ключової тенденції місцевого самоврядування. Принцип універсальності означає, що місцеве самоврядування, витлумачене і в якості феномену, і в якості системи, завжди є комплементарно відкритим до взаємовпливів з іншорідними системами або їх елементами.

Увагу поняттю комплементарності приділяють дослідники, які працюють у сфері маркетингу та менеджменту, наприклад, !.А. Кораблінова, М.В. Лиходед, А.!. Цапко [7]. Концепція інституціональної комплементарності в економіці розробляється нашим сучасником і співвітчизником В.В. Ліповим. З його точки зору, "Ком- плементарність грунтується на зв'язках і взаємодіях, які мають впорядкований характер, об'єднаних на постійній основі і таких, що забезпечують цілісність, внутрішню диференціацію, самоідентифікацію і саморозвиток економічних систем у процесі господарювання" [8]. Принагідно зазначимо, що взаємодія як така означає "вплив об'єктів один на одного, їх взаємообумовленість і породження одним об'єктом іншого; універсальна форму руху, розвитку, яка визначає існування і структуру будь- якої матеріальної системи" [10].

Стійкість ряду економічних феноменів давно перебувають у центрі уваги вчених, однак параметр стійкості як характеристика ефективних керуючих підсистем у галузі науки державне управління достатньою мірою не висвітлено. Вважаємо що динамічний стан стійкості, її комплексність забезпечується принциповою комплементарністю відкритої динамічної системи місцевого самоврядування. Водночас, з метою забезпечення когнітивного рівня феноменологічному, видається доцільним зосереджувати увагу не тільки на об'єктивній комплементарності системи місцевого самоврядування (далі - МС) як такої, але і комплементарному характеру чинників-процесів, які забезпечують вказані властивості, і на взаємодоповнюючому характері застосовуваного комплексу методологічних інструментів, які використовуються для аналізу вказаних явищ і процесів.

Для деталізації дослідження варто розмежовувати специфіку стійкості системи МС в широкому розумінні слова, за яким вона передбачає комплекс явищ, об'єктів і процесів, та систему органів місцевого самоврядування (далі - ОМС) того чи іншого населеного пункту, що пов'язана також із стійкістю окремого елементу. Якщо оцінювати відповідність параметру стійкості всієї системи МС цілком, або навіть системи ОМС окремого населеного пункту, то є досить складним завданням забезпечити об'єктивність оціночних суджень, зважаючи на відсутність верифікованої системи критеріїв. Водночас стійкість до зовнішніх впливів окремого ОМС може бути витлумачена як результат ефективного менеджменту. Зазначимо, що стійкість окремого ОМС характеризується через динамічний аспект, адже управлінські рішення щодо специфіки стійкості приймаються перманентно в якості реакції на постійно оновлювану інформацію, яка надходить з ендогенного і екзогенного середовищ.

Однак, як показує проведений аналіз, стійкість і окремого елементу системи МС і системи в цілому, забезпечується через домірність процесів ендогенного середовища до симетричних процесів екзогенного середовища. Тому варто розглядати феномен стійкості через динамічну характеристику організації - процес, який має бути синхронним до комплексу процесів екзогенних середовищ. Вказану синхронність вбачається можливим досягнути шляхом вбудовування комплементарних процесів до керованої структури (організації чи процесу).

Варто зауважити, що сучасна методологія ряду наук користується, крім терміна комплементарність, деякими його синонімами - "Принцип додатковості"; "Копенгагенська інтерпретація" квантової теорії; "Принцип комплементарності Нільса Бора" тощо. На думку сучасників, "саме поняття додатковості дозволяє примирити, здавалося б, непримиренне: адже електрон проявляє себе в різних експериментах то як частинка, то як хвиля. Частинка-хвиля - дві додаткові сторони єдиної сутності. Не можна підкреслювати одну з цих сторін на шкоду іншій. Квантова механіка здійснює синтез цих понять, оскільки вона дозволяє передбачити результат будь-якого досвіду, в якому проявляються як корпускулярні, так і хвильові властивості частинок. Ідею додатковості Нільс Бор ілюстрував і застосовував у багатьох областях" [9, с. 262]. Саме тому вбачається доцільним використовувати термін комплементарність для позначення мультифакторної і поліваріантної взаємодії феномену місцевого самоврядування. Адже, як буде доведено далі, традиційне розуміння категорії комплементарності описує також поліваріантні види дихотомій - від протилежності до взаємодоповнення. Таким чином, обраний нами підхід забезпечить достатню об'єктивність щодо широкого спектру розумінь іманентного зв'язку феноменів місцевого самоврядування і державності.

Відомий методолог науки С.В. Фатєєва зазначає, що "особливого значення у сучасній економічній культурі набула ідея комплементарності, взаємодії на противагу жорстким уявленням щодо антиномій класових різниць..." [13]. На наше переконання, виглядає слушною думка щодо розповсюдження такого своєрідного "толерантного", тобто без вимоги взаємовиключення, підходу до інших, позаекономічних сфер суспільного буття.

Видатний дослідник проблем державного управління Г.В. Атаманчук пише: "При аналізі управління через управлінську діяльність припускаються однієї великої помилки, яка полягає у тому, що управлінська діяльність будь-якого суб'єкту влади (органу державної влади або органу місцевого самоврядування.) розглядається ізольовано від управлінської діяльності інших суб'єктів влади, як дещо автономне і самостійне. До розгляду майже не приймається той очевидний факт, що всі суб'єкти влади взаємопов'язані і взаємозалежні." - (переклад наш - В.К.) [1, с. 35]. ".тому у реальній дійсності між суб'єктами влади іде постійна взаємодія...тільки майстерність узгодження керуючих впливів з іншими суб'єктами влади дає можливість раціонально і глибоко впливати не керовані об'єкти" [1, с. 35]. На наше переконання, застосування терміну "комплементарність" для визначення специфіки характеру взаємодії між ОМС і МОВВ ті іншими суб'єктами територіального розвитку цілком вирішує названу вченим проблему. "Реальна проблема полягає у чіткому, обгрунтованому визначенні місця і ролі кожного суб'єкту управління і системному узгодженні їх керуючих впливів" [1]. Побудова системи місцевого самоврядування на феноменальному рівні з урахуванням запропонованих у даному дослідженні підходів дозволить уникнути вказаних вченим ускладнень.

Сучасний вітчизняний вчений В.В. Ліпов вдало використовує методологічний потенціал комплементарності для аналізу взаємодії ринку і держави [8]. Дослідник у цитованій статті розглядає вплив ринкових інститутів на формування інститутів державного устрою. При цьому вченим використовується поняття інституціональної комплементарності, яка відображає якість інтегративної цілісності соціально-економічних систем.

Здійснена нами екстраполяція подібних інструментів на досліджувану сферу дозволяє сформулювати специфіку інституціональної та функціональної комплементарності, властивих системі МС. Так, інституціональна комплементарність системи МС передбачає заздалегідь вибудуваний і закріплений у законодавстві спосіб реалізації взаємодії з іншими органами публічного управління як місцевого, так і центрального рівнів. Подібні зв'язки визначено на рівні Конституції України, Законів України (у першу чергу - у Законах України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації"). Інституціональна комплементарність свідчить про організаційну іманентну єдність декількох відносно стабільних систем і не відображає їх рух у часі. Натомість функціональна комплементарність системи МС, як доводять результати проведених досліджень, суттєво відрізняється від інституціональної. її специфічними рисами є наступні: вона характеризує процес, тобто динаміку, а не статику, тому описується через "синхронізацію динамічних аспектів"; може формуватись і використовуватись ситуативно (на основі принципів організаційної і правової автономії) в якості механізму "відповіді" на той чи інший виклик, що постає перед будь-яким елементом системи МС; на відміну від інституціональної, її ініціаторами і суб'єктами може виступати не тільки легітимізована керуюча підсистема (наприклад, місцева рада), але і будь-який інший (група інших) елементів системи МС; другою стороною комплементарності може виступати не тільки орган публічного управління, але і інша ТГ (наприклад, при реалізації функцій, передбачених Законом України "Про співробітництво територіальних громад") і громадська організація (рух) при реалізації тих чи інших функцій із забезпечення розвитку територій (наприклад, моніторингу і контролю).

Комплементарний ефект у економічно обгрунтованій діяльності підприємств досліджується В.В. Струніним. Так, він описує сутність цього такого підходу у наступний спосіб: "Проведені теоретичні дослідження кореляційного зв'язку. що базуються на останніх тенденціях світових ринків. з метою досягнення комплементарного ефекту, враховуючи прагнення максимізувати прибуток, при загальній вимозі до якості, екологічної чистоти та безпечності продукції" [12]. На наш погляд, ключовим є поняття "кореляційного зв'язку", яке вибудовує логічну пов'язаність на когнітивному рівні між декількома об'єктами рівня феноменального. При цьому вважаємо, що кількість об'єктів, які знаходяться у відносинах комплементарності є формально не обмеженою, адже, якщо виходити з розуміння необхідності постійного забезпечення домірності керуючої системи до керованої, система МС повинна постійно знаходитись у різних аспектах стану комплементарності, не тільки з іншими елементами системи публічного управління, але і з громадськими організаціями/рухами, з підприємницьким сектором, тощо. Вітчизняний дослідник Д.С. Пілевич пише: "якщо говорити про комплементарні процеси, то, насамперед, необхідно виділяти основні та додаткові їх складові. Останні у свою чергу доповнюють, збагачують центральні елементи та частково, вступаючи у зв'язок з ними, створюють синергетичні ефекти для розвитку досліджуваного явища" [11]. Ми переконані, що аналіз специфіки місцевого самоврядування, витлумаченої через поняття комплементарності, виявляє його унікальну рису - постійно реалізовувану здатність, актуалізовану спроможність виступати центром комплементарних зв'язків, головним актором комплементарних процесів.

Згідно з основними положеннями теорії систем, аналіз будь-якої системи феноменів будується на використанні принципу комплементарності - "максимального наближення реального протікання процесу до ідеального. Комплементарність вивчає і вимірює синергетичний ефект, притаманний системам, що самоорганізовуються" [16]. У такому аспекті сучасну систему місцевого самоврядування варто розглядати як таку систему, що самоорганізовується на основі принципу комплементарності. Згідно із сучасними визначеннями, "Комплементарність - це відповідність, взаємодоповнюваність, взаємовідповідність. Комплементарність - у найбільш загальному сенсі - це філософське поняття, за допомогою якого протилежні теорії, концепції, явища і точки зору, які відображають різні погляди на дійсність, можливо представити у вигляді непротирічливої моделі" [5]. Найбільш ефективним вектором розвитку системи місцевого самоврядування можна вважати реалізацію принципу комплементарності шляхом вільного (на основі принципів організаційної та правової автономії) вибору оптимального комплементора - доцільного та оптимального на певний період часу суб'єкту ІІ, який у певний період часу буде найбільш домірним для суб'єкту І, який представляє систему місцевого самоврядування.

На думку ряду вчених, "концепція комплементарності виходить з того, що множина організацій, або послуг, або теорій, грунтуючись на різних системах відносин, взаємно доповнюють одна одну і можуть бути використані для побудови системи більш високого рівня. Кожна організація має власні системи цінностей, систему теоретичних і методологічних обгрунтувань реалізації власних стратегій. У цьому випадку комплементарність виявляється у внутрішній і зовнішній взаємодоповнюваності і залежності...на основі цього утворюється нова система більш високого рівня, яка забезпечує усіма необхідними параметрами обидві організації, доповнюючи або заміщуючи ті чи інші функції" [5]. Зважаючи на те, що вище- наведена думка дослідників стосується організацій комерційного сектору, для них здійснюється багато- векторність ідеологій, що може утруднювати формування цілісної системи. Водночас застосування подібного підходу для забезпечення принципу комплементарності у системі МС, буде значно простішим, адже процес синхронізації елементів як самої системи МС, так і їх взаємодію з МОВВ буде відбуватись для однотипних (звісно, з урахуванням ряду відмінностей) місцевих органів публічного управління, що реалізовують як державну політику, так і власну діяльність, спрямовані на забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку територій.

Серед сучасних вчених, які займаються проблематикою менеджменту, а саме: управління підприємствами, варто виокремити А.В. Балабаниць і Д.В. Сай, праці яких присвячено актуальному як з методологічної, так і прикладної точки зору питанню - управлінню маркетингом взаємодії підприємств [3]. Вказані дослідники вибудовують технологію планування стратегічних змін в системі управління маркетингом взаємодії підприємств на основі моделі "Калейдоскоп" і матриці комплементарності стратегічних змін. У контексті нашого дослідження є вкрай важливим здобутком цитованих авторів застосування поняття "комплементарних змін", що вони застосовують при характеристиці взаємодії підприємств. Здійснена екстраполяція подібного методологічного інструментарію на сферу місцевого самоврядування дає підстави для використання поняття "комплементарних змін" для характеристики динамічної складової процесу трансформації системи місцевого самоврядування, що здатна призвести до оптимального стану взаємодії системи М С /її елементів з іншими відкритими динамічними системами/їх елементами. Необхідно зазначити, що принцип комплементарності повинен забезпечити синкретичну єдність управлінських процесів, керуючих підсистем та нерозривність управління на територіальному рівні.

Висновки

У результаті проведеного дослідження вперше обгрунтовано комплементарність як парадигму місцевого самоврядування. Сформульовано специфіку інститу- ціональної та функціональної комплементарності системи МС: інституціональна комплементарність передбачає закріплений у законодавстві спосіб реалізації взаємодії з іншими органами публічного управління і свідчить про організаційну іманентну єдність декількох відносно стабільних систем, не відображаючи їх рух у часі. Функціональна комплементарність характеризує процес, описується через синхронізацію динамічних аспектів.

Перспективи подальших розвідок пов'язані з визначенням тенденцій комплементарності у розвиткові місцевого самоврядування.

Література

1. Атаманчук Г.В. Управление: сущность, ценность, эффективность: учебное пособие для вузов. - М.: Академический Проект; Культура, 2006. - 544 с.

2. Афонін Е.А. Велика розтока (глобальні проблеми сучасності: соціально-історичний аналіз) [Текст] / Е.А. Афонін [и др.]; Українське товариство сприяння соціальним інноваціям. Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення Апарату Верховної Ради України. - К.: Видавець "Парапан", 2002. - 352 с.

3. Балабаниць А.В., Сай Д.В. Технологія планування стратегічних змін у системі управління маркетингом взаємодії підприємств // Теория и практика управления. Экономика и управление. - № 1. - 2014. - С. 30--35.

4. Герасимова Е.Б. Аналитический инструментарий самооценки устойчивости банка // Вопросы современной науки и практики. - № 9 (23). - 2009. - С. 124-- 132.

5. Глухих Л.В., Родин Д.Я., Астахова Е.П. Реализация комплементарной стратегии посредством конкурентного механизма ведения бизнеса//Научный журнал КубГАУ. - № 101 (07). - 2014 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ej.kubagro.ru/2014/ 07/pdf/21.pdf

6. Дрьоміна Н.В. Юрисдикція міжнародних кримінальних судів і трибуналів: дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Дрьоміна Н.В.; Одеська національна юридична академія. - О., 2005. - 240 арк.

7. Кораблинова И.А., Лиходед М.В., Цапко А.И.// Комлементарные формы отношений между компаниями и потребителями в сфере инфокоммуникаций [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rus- nauka.com/19_TSN_2014/Economics/6_17343-

8. Липов В.В. Методологические основы исследования комплементарного взаимодействия рынка и государства // Теоретическая экономика. - № 4. --

9. Мигдал А.Б. Пошуки істини. - М., "Молода гвардія", 1983. - С. 47 - 48.

10. Петухова С.Ф. Теория организаций: учебное пособие// П.В. Шеметов, С.В. Петухова. - М.: Издательство "Омега - Л", 2008. - 282 с.

11. Пілевич Д.С. Сутність комплементарної інвестиційної політики держави// Вісник Чернігівського Національного технологічного університету [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vistnic.stu.cn.ua/ index.pl?task=arcl&l=ua&j=31&id=16

12. Струнін В.В. Формування комплементарного ефекту при реалізації енергоощадної ресурсної політики підприємств / В.В. Струнін // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - К.: НУХТ,

13. Фатеева С.В. Комплементарность в экономической культуре: понятие, формы и механизм / С.В. Фатеева // Комплементарность в экономической культуре: понятие, формы и механизм действия: ав- тореф. дис. на соискание научной степени д. филос. н. по специальности 24.00.01. - Ростов-на-Дону, 2006 г. - 48 с.

14. Цофнас А. Комплементарность мировоззрения и миропонимания// Филос. и социол. мысль. --1995. - №1--2. - С. 4--21.

15. Шоркин А.Д. Схемы универсума и генезис научной рациональности // Философская и социологическая мысль. - 1989. - № 3. - С. 22--33.

16. Шухов А. Метрологический факт и общая теория комплементарности. // Философский портал 2012 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http:// nounivers.narod.ru/

References:

1. Atamanchuk, H.V. (2006), Upravlenye: suschnost', tsennost', effektyvnost' [Management: the nature, value, efficiency], Akademycheskyj Proekt; Kul'tura, Moscow, Russia.

2. Afonin, E.A. (2002), Velyka roztoka (hlobal'ni problemy suchasnosti: sotsial'no-istorychnyj analiz) [Great Rostoka (global issues of our time: the socio-historical analysis)], Ukrains'ke tovarystvo spryiannia sotsial'nym innovatsiiam. Viddil informatsijno-bibliotechnoho zabezpechennia Aparatu Verkhovnoi Rady Ukrainy, Kyiv, Ukraine.

3. Balabanyts', A.V. and Saj, D.V. (2014), "Technology planning strategic changes in the management of marketing interaction enterprises", Teoryia y praktyka upravlenyia. Ekonomyka y upravlenye, vol. 1, pp. 30 - 35.

4. Herasymova, E.B. (2009), "Analytical tools of selfsustainability of the bank", Voprosy sovremennoj nauky y praktyky, vol. 9 (23), pp. 124--132.

5. Hlukhykh, L.V. Rodyn, D. Ya. and Astakhova, E. P. (2014), "Implementation of complementary strategies through a competitive mechanism of business", Nauchnyj zhurnal KubHAU, vol. 101 (07), available at: http:// ej.kubagro.ru/2014/07/pdf/21.pdf (Accessed 19 February 2015).

6. Dr'omina, N.V. (2005), "The jurisdiction of the international criminal courts and tribunals", Abstract of Ph.D. dissertation, Law, Odes'ka natsional'na iurydychna akademiia, Odesa, Ukraine.

7. Korablynova, Y.A. Lykhoded, M.V. and Tsapko, A.Y. (2014), "Complementary forms of relationships between companies and consumers in the ICT area", available at: http://www.rusnauka.com/19_TSN_2014/ Economics/6_173439.doc.htm (Accessed 19 February 2015).

8. Lypov, V.V. (2011), "Methodological bases of research complementary interaction of market and state", Teoretycheskaia ekonomyka, vol. 4, pp. 76 - 80.

9. Myhdal, A.B. (1983), Poshuky istyny [The search for truth], Moloda hvardiia, Moscow, Russia.

10. Petukhova, S.F. and Shemetov, P.V. (2008), Teoryia orhanyzatsyj [theory of organization], Omeha - L, Moscow, Russia.

11. Pilevych, D.S. (2013), "The essence of complementary investment policy", Visnyk Chernihivs'koho Natsional'noho tekhnolohichnoho universytetu, vol. 16, available at: http://vistnic.stu.cn.ua/index.pl- ?task=arcl&l=ua&j=31&id=16 (Accessed 19 February 2015).

12. Strunin, V. V. (2012), "Formation complementary effect of the implementation of energy saving enterprise resource policy", Naukovi pratsi Natsional'noho universytetu kharchovykh tekhnolohij, vol. 45, pp. 139 - 142.

13. Fateeva, S.V. (2006), "Complementarity in the economic culture: the notion, forms and mechanisms", Ph.D. Thesis, philosophy, Rostov-na-Donu, Russia.

14. Tsofnas, A. (1995), "Complementarity worldview and outlook", Fylos. y sotsyol. mysl', vol. 1 --2, pp. 4--21.

15. Shorkyn, A.D. (1989), "Scheme of the universe and the genesis of scientific rationality", Fylosofskaia y sotsyolohycheskaia mysl', vol. 3, pp. 22 - 33.

16. Shukhov, A. (2012), "Metrological fact and the general theory of complementarity", Fylosofskyj portal, available at: http://nounivers.narod.ru/ (Accessed 19 February 2015).

Размещено на Allbest.ru