Документи, які відображають життєдіяльність судна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Документи, які відображають життєдіяльність судна

Мета дослідження - вивчити документи, які повинні бути в обов'язковому порядку представлені на морському судні і розкрити поняття суднових документів і документів, що відображають життєдіяльність судна.

Проблематика теми розглядалися такими вченими, як: Прусе В.М., Шемякін О.М., Китаенко А.Е. тощо.

Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі 1974 г., СОЛАС-74 містить консолідований текст СОЛАС-74. Конвенція підписана в Лондоні в 1974 г., змінена і доповнена Протоколом, прийнятим в 1978 г. Протокол набув чинності з 1981 г. Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі є найважливішим з усіх міжнародних договорів, які стосуються безпеки торгових суден. Завдання Конвенції СОЛАС-74/78 - визначення мінімальних стандартів з конструкції, обладнання і безпеки плавання суден [1].

Питаннями з вивчення суднових документів займаються певні органи. Так, Свідоцтво про право плавання під Державним прапором України та свідоцтво про право власності на судно видаються капітаном порту, в якому судно зареєстроване у Державному судновому реєстрі України. Судновий білет видає орган, який зареєстрував судно у Судновій книзі України.

Свідоцтво про придатність до плавання, вимірювальне свідоцтво, пасажирське свідоцтво, свідоцтво про вантажну марку, свідоцтво про відповідність спеціальним вимогам для суден, що перевозять небезпечні вантажі, а також інші суднові документи, передбачені міжнародними договорами України з питань безпеки мореплавства, видає класифікаційне товариство за дорученням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту. Дозвіл на право експлуатації суднової радіостанції видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації [2, ст. 38].

Кожне судно перед виходом у море підлягає контролю з метою перевірки суднових документів, установлення відповідності судновим документам основних характеристик судна, а також перевірки виконання вимог щодо укомплектування суднового екіпажу.

У разі відсутності суднових документів або наявності достатніх підстав вважати, що судно не задовольняє вимогам безпеки мореплавства, особа, уповноважена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері транспорту (центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства), може провести його огляд.

З метою перевірки та усунення недоліків, що перешкоджають видачі дозволу на вихід судна з порту, особою уповноваженою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері транспорту (центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства), може бути проведено контрольний огляд судна [2, ст. 90].

Контроль за встановленим режимом перебування і переміщення в межах морського порту здійснюють служби морської безпеки, загони охорони морського порту спільно з органом охорони державного кордону з дотриманням вимог міжнародних договорів України [3, ст. 10].

У морських портах (морських терміналах) утворюються зони прикордонного і митного контролю, у межах яких здійснюються всі види контролю та огляду пасажирів, вантажів і транспортних засобів, перевірка та оформлення документів пасажирів, водіїв транспортних засобів і супроводжуючих осіб, а також документів на вантаж і транспортні засоби. У цих зонах не дозволяється виконувати сертифікацію товарів та інші операції, що не стосуються безпосередньо пропуску через державний кордон України пасажирів, транспортних засобів і вантажів [3, ст. 11].

Судно повинно мати наступні основні суднові документи:

1) свідоцтво про право плавання під Державним прапором України (судновий патент);

2) свідоцтво про право власності на судно;

3) класифікаційне свідоцтво;

4) обмірне свідоцтво (для суден, що підлягають технічному нагляду класифікаційного товариства);

5) свідоцтво про мінімальний склад екіпажу;

6) список осіб суднового екіпажу (суднова роль);

7) список пасажирів, що перебувають на судні;

8) судновий журнал;

9) машинний журнал (для суден з механічним двигуном);

10) санітарний журнал;

11) судновесанітарне свідоцтво;

12) пасажирське свідоцтво, якщо судно перевозить більше 12 пасажирів;

13) дозвіл на право користування судновою радіостанцією, журнал (щоденник радіослужби) та інші документи відповідно до Регламенту радіозв'язку;

14) свідоцтво про вантажну марку, якщо судно використовується для цілей, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 15 КТМ України, а саме:

- для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і видобутку корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затонуло у морі;

- для наукових, навчальних і культурних цілей;

Міжнародне свідоцтво про вантажну марку видається

Регістром України судам валовою місткістю понад 150 т, що здійснюють міжнародні рейси терміном дії до п'яти років, відповідно до вимог Конвенції про вантажну марку 1966 р.

Міжнародне свідоцтво про вилучення для вантажної марки видається на судно замість Міжнародного свідоцтва про вантажну марку, до того ж термін дії свідоцтва про вилучення, оформленого на судно, що має нові конструктивні особливості, не повинен перевищувати п'яти років з дня видачі, а для судна, що здійснює, як правило, міжнародні рейси, термін дії обмежується тривалістю рейсу, для якого воно видається.

Регіональне свідоцтво про вантажну марку видається Регістром України суден, що здійснюють плавання між портами держав - учасниць регіональних міжурядових угод про вантажну марку. Морська санітарна декларація і Свідоцтво про дератизацію (Свідоцтво про звільнення від дератизації) обов'язкові для кожного судна закордонного плавання, дійсні протягом 6 місяців.

Документи, зазначені в ст. 35 КТМ України, повинні зберігатися на судні в оригіналах, за винятком свідоцтва про право власності на судно і суднового білета, які можуть бути в нотаріально засвідченій копії [2, ст. 39].

Крім перерахованих вище суднових документів, на судах повинні бути:

а) свідоцтва та сертифікати, що засвідчують технічний стан різних вузлів, механізмів і деталей судна з точки зору безпеки плавання і проведення вантажних робіт, зокрема, свідоцтва на суднове електрообладнання, рятувальні засоби, світлові та звукові сигнали, про випробування н огляді вантажопідйомних пристроїв та ін., що видаються Регістром України;

б) суднові документи по навігаційної частини, передбачені Переліком спеціалізованих форм первинної облікової документації, що застосовуються на підприємствах і в організаціях.

Серед безлічі суднових документів існують такі, які відносяться до категорії документів, які ведуться на судні і відображають весь процес його життєдіяльності. До таких документів, в першу чергу відносяться всілякі журнали, і деякі інші документи, вимога про наявність яких на судні встановлюється міжнародними та національними нормативними актами. Правове значення цих документів полягає в тому, що містяться в них відомості є важливим джерелом доказів при розслідуванні надзвичайних обставин, а також при розгляді судових і арбітражних суперечок. Порядок ведення і складання цих документів регламентується нормативними актами. Такими документами є:

Судновий журнал - офіційний документ, що відображає в хронологічній послідовності безперервну діяльність судна у всіх проявах, а також об'єктивні умови і обставини, що супроводжують цю діяльність. Капітан судна повинен щодня перевіряти журнал і засвідчувати записи в ньому своїм підписом.

Судновий журнал має важливе юридичне значення в якості одного з основних письмових доказів під час розслідування аварій та інших подій з судном. Журнал ведеться відповідно до Правил ведення суднового журналу на суднах морського торгового флоту. Крім того він має бути викладений в стислій, але зрозумілій формі, що не допускає будь-яких сумнівів або неправильного тлумачення.

У судновому журналі відображаються всі обставини плавання і особливості експлуатації судна. Журнал під відповідальністю капітана веде вахтовий помічник капітана. Всі записи в журналі повинні бути безперервними, тобто такими, що не допускають можливості записів у вільні рядки, а також не повинні мати будь-яких виправлень або підчисток. Пошкодження, які відбулися під час надання допомоги, в корпусі, спорядженні, двигуні судна, а також виправлення цих ушкоджень повинні бути викладені докладно.

У судновому журналі повинна знайти відображення стурбованість капітана про збереження функції мореплавства судна, що має важливе практичне значення для захисту судна від збитків. Різна робота судна з надання допомоги або інших послуг по рятуванню повинна бути детально описана, з точним зазначенням часу виходу на операцію і закінчення її, за чиїм розпорядженням або проханням ця робота була виконана, а також назви судна, якому надавалася допомога. Під час розбору справ по рятуванню, зіткнення й інших претензій у суді або арбітражі всі обставини аварії з'ясовуються на підставі записів суднового журналу та допиту відповідних свідків [2].

Під час розслідування обставин аварій мають істотне значення також машинний і радіотелеграфний журнали, тому необхідно стежити, щоб записи в них за часом і суті були узгоджені з записами в судновому журналі і правильно відображали описуваний випадок.

Машинний журнал - документ, в якому фіксується робота суднової машини, характер надходять в машинне відділення розпоряджень щодо реверсів, швидкості, зупинки машини і виконання цих команд. Машинний журнал так само, як і судновий, має важливе юридичне значення як доказ під час розслідування аварій та подій з судном. Журнал ведеться вахтовим механіком під контролем старшого (головного) механіка. Записи в судновому і машинному журналах не повинні різнитися [4, с. 130].

Список суднового екіпажу (суднова роль) складається за формою встановленою Міністерством інфраструктури України, також має важливе значення для імміграційної влади порту заходу судна. Судова роль це документ у вигляді списку членів екіпажу судна, що підтверджує службове становище моряка на судні. Передбачено два форми судової ролі, одна для суден, що відвідують закордонні порти та здійснюють закордонні рейси, інша для суден каботажного плавання без заходу в закордонні порти. Список суднового екіпажу є доказом укомплектованості судна, належним по кваліфікації і кількості екіпажем [5, с. 95].

Журнал нафтових операцій повинен мати танкери, що перевозять нафту, валовою місткістю 150 одиниць і більше, а також всі інші судна місткістю 400 одиниць і більше. Вимоги наявності журналу нафтових операцій встановлені в Правилі 20 Додатка 1 Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року [6].

Журнал реєстрації заходів щодо запобігання забрудненню моря, повинен мати танкери, що перевозять нафту, валовою місткістю 150 одиниць і більше, а також всі інші судна місткістю 400 одиниць і більше. Вимоги наявності журналу реєстрації заходів щодо запобігання забрудненню моря встановлені в Правилі 26 Додатка 1 Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 р.

Свідоцтво про безпеку вантажного судна з устаткування і постачання видається на вантажні судна за умови виконання вимог частини VI «Протипожежний захист» Правил класифікації та побудови морських Судів і частин II «Рятувальні засоби» і III «Сигнальні засоби» Правил по конвенційному обладнання морських суден. Термін дії свідоцтва - не більше двох років [7]. Судну має бути видано Додаток встановленої форми до цього документа [1].

Кожна держава зобов'язана вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки в морі суден, що плавають під її прапором, зокрема в тому, що стосується користування сигналами, підтримання зв'язку та попередження зіткнення, конструкції та оснащення суден [8, ст. 10].

Подальший розвиток ці положення одержали в Конвенції ООН з морського права. Кожна держава стосовно суден, що плавають під її прапором, повинна вживати заходів для забезпечення безпеки на морі, зокрема в тому, що стосується:

а) конструкції, обладнання і придатності до плавання суден;

б) комплектування, умов праці і навчання екіпажів суден з врахуванням застосовних міжнародних документів;

в) користування сигналами, підтримання зв'язку і попередження зіткнень.

Серед таких заходів слід зазначити наступні: кожне судно перед реєстрацією, а надалі через відповідні проміжки часу, інспектувалось кваліфікованим судновим інспектором і мало на борту такі карти, мореплавні видання і навігаційне обладнання та прилади, які необхідні для безпечного плавання судна; кожне судно очолювалось капітаном і офіцерами відповідної кваліфікації, зокрема в галузі судноводіння, навігації, зв'язку і суднових машин та обладнання, а екіпаж за кваліфікацією і чисельністю відповідав типу, розмірам, механізмам і обладнанню судна; капітан, офіцери та частково екіпаж були повністю ознайомлені зі застосовними міжнародними правилами з питань охорони людського життя на морі, попередження зіткнення, відвернення, скорочення і збереження під контролем забруднення морського середовища і підтримання зв'язку по радіо і були зобов'язані дотримуватись таких правил [9, ст. 94].

На судні має бути передбачений законом перелік суднових документів, що відображають життєдіяльність судна, безпека життєдіяльності судна.

Міжнародні нормативні акти передбачають й інші документи, які повинні складатися на судні, і покликані відображати життєдіяльність судна для здійснення безпечного ходу судна з порту в порт.

Точність ведення суднових документів зобов'язує відповідального підходу до складання і ведення в цілому документації, оскільки від цього залежить успішний рейс судна і безпека пасажирів та суднового екіпажу.

Список використаних джерел

судно рейс управління

1. Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі (СОЛАС-74) від 1.11.1974 р. ІІКІ.: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/ Ііпк1/Ми74К04ІШті.

2. Кодекс торговельного мореплавства України №176/95-ВР, від 23.05.1995 р. ІІКІ.: https://ips.ligazakon.net/document/view/ г950176? ап=1.

3. Закон України «Про морські порти України». Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, №7, ст. 65, від 17.05.2012 р. иРЬ: https://ips.ligazakon.net/document/view/T1247097bN.

4. Прус В.М. «Забезпечення безпеки міжнародного судноплавства кримінально-правовими методами: монографія. Одеса: Латстар, 2000 204 с.

5. Білорус І.О. Сучасне міжнародне морське право і морське право України. Українська академія зовнішньої торгівлі. К., 2003.116 с.

6. Міжнародна конвенція по запобіганню забруднення з суден (МАРПОЛ-73/78) від 1973 року змінена протоколом 1978 р. иРБ: ІЛ (р5:// ір5.Іідагакоп.пе (/боситеп(/у^/Ми73027? ЬІ=&Ііібе=(гие.

7. Правила реєстрації операцій зі шкідливими речовинами на суднах, морських установках і в портах України від 10.04.2001, №205. икі_: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/REG5643.html.

8. Конвенція про відкрите море від 29.04.1958 р. икі_: https://ips.ligazakon.net/document/view/MU58K08U7bN.

Размещено на Allbest.ru