Главная Коллекция "Otherreferats" Государство и право Захист прав українців, які проживають за кордоном, як вектор етнонаціональної політики України (на прикладі Закарпатської області)

Захист прав українців, які проживають за кордоном, як вектор етнонаціональної політики України (на прикладі Закарпатської області)

Дослідження проблем українців, які проживають у країнах, що межують із Закарпатською областю. Аналіз виконання Регіональної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року з виділенням напрямів діяльності обласних органів влади.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.10.2018
Размер файла 38,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАХИСТ ПРАВ УКРАЇНЦІВ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ ЗА КОРДОНОМ, ЯК ВЕКТОР ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Мелеганич Ганна Ігорівна

Досліджуються проблеми українців, які проживають у країнах, що межують із Закарпатською областю: у Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії. Дається аналіз виконання Регіональної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року з виділенням основних напрямів діяльності обласних органів влади. Рекомендовано заходи для подальшої роботи по забезпеченню прав українців, які мешкають в прикордонних регіонах.

Ключові слова: діаспора, етнонаціональна політика, закордонне українство, країни Карпатського Єврорегіону, національні меншини.

Исследуются проблемы украинцев, которые проживают в странах, граничащих с Закарпатской областью: в Польше, Словакии, Венгрии и Румынии. Анализируется выполнение Региональной программы сотрудничества с зарубежными украинцами на период до 2010 года, с выделением основных направлений деятельности областных органов власти. Рекомендуемые меры для дальнейшей работы по обеспечению прав украинцев, проживающих в приграничных регионах.

Ключевые слова: диаспора, этнонациональная политика, зарубежное украинство, страны Карпатского Еврорегиона, национальные меньшинства.

закордонний українці співпраця закарпатський

The problems of Ukrainians residing in the countries which border on Zakarpattia region -Poland,Slovakia, Romania and Hungary- are being investigated. The fulfillment of the Program of cooperation with Ukrainians abroad are being analized and the empasis is made on the major areas of the regional authorities' activities.The futher recommendations are given to secure the rights of Ukrainians residing in frontier areas.

Key words: diaspora, ethno-national policy, Ukrainians abroad, countries of the Carpathian Euro-region, national minorities.

Постановка проблеми. Більшість держав, які мають діаспори, розробляють та реалізовують спеціальні програми співпраці з ними, використовуючи власні діаспори як потужний засіб впливу на міжнародній арені. Деякі країни зробили співпрацю зі співвітчизниками наріжним каменем зовнішньої політики. Закордонне українство нерідко потребує захисту своїх прав з боку історичної батьківщини. Адже, як свідчить практика, українці, які проживають в інших державах, не завжди вдало вміють відстоювати власні етнокультурні права і потреби. Державно-територіальний устрій країн Карпатського Єврорегіону, в тому числі і України, свідчить про високий рівень поліетнічності його населення, особливо в прикордонних регіонах, що є наслідком частих державних переділів, створення штучних кордонів, міграцій населення, тобто соціо-економічних та здебільшого політичних змін. Закарпатська область межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Оскільки у цих країнах існує потужна українська діаспора, діяльність влади в Закарпатській області по налагодженню співробітництва із закордонними українцями є показовою і важливою для дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання забезпечення прав українців у світі досліджується з часу проголошення незалежності України, адже у світі мешкає близько 20 млн. етнічних українців. Проте ця проблема багатовекторна, і предметом вивчення можуть бути різні її аспекти. У жовтні 2009 року у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему «Закордонне українство: сучасний стан та перспективи». Та ще за рік до того на Закарпатті відбулася міжнародна науково-практична конференція «Реалізація в Закарпатській області державної політики співпраці із закордонними українцями: стан, проблеми, перспективи», де виступили представники влади, дипломатичних представництв, науковці та керівники громадських організацій [1;2;4;5]. Деякі матеріали розміщені в інформаційних бюлетенях відділу у справах національностей Закарпатської обласної державної адміністрації та Центру культур національних меншин Закарпаття [7;8]. Саме в цих публікаціях започатковано дослідження регіонального аспекту даної проблематики. Але порівняльного аналізу становища української меншини у країнах, що межують із Закарпаттям, не було зроблено.

Постановка завдання. Мета дослідження - охарактеризувати та порівняти становище українців, як представників національної меншини в Польщі, Словаччині, Румунії та Угорщині, а також визначити основні напрямки діяльності Української держави по відношенню до цих осіб, зокрема через діяльність органів влади на Закарпатті.

Виклад основного матеріалу. Від активності та послідовності політики нашої держави у сприянні процесам етнічного самовідтворення української діаспори, відстоюванні її прав значною мірою залежатиме й подальша доля закордонного українства. Цілком природно, що встановлення та активізація зв'язків з українською діаспорою стали важливою складовою державної етнополітики, адже закордонне українство - не просто форма існування громад, а важливий інструмент української політики. Консолідація української нації, задоволення національно-культурних, освітніх, мовних потреб українців у державах їх постійного чи тимчасового проживання, збереження їх національно-культурної самобутності та етнічної ідентичності, забезпечення участі у процесах державотворення в Україні є одним із пріоритетних завдань державної етнонаціональної політики.

Позиція Української держави щодо співпраці із представниками українських громад, які проживають за межами Батьківщини, чітко визначена у Національній концепції співпраці із закордонними українцями. Напрями діяльності з цих питань були визначені в Державній програмі співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року №1034, і відповідають загальновизнаним міжнародним нормам та стандартам [7,с.15]. Окрім цього, діють Закон України «Про правовий статус закордонних українців» від 4 березня 2004 року, відповідно до якого Кабінетом Міністрів України затверджена Програма облаштування осіб з числа закордонних українців, що повертаються в Україну, на період до 2010 року, та Указ Президента України «Про розвиток зв'язків з українцями, які проживають за межами України, щодо збереження, захисту та популяризації культурних надбань українства у світовому цивілізаційному просторі».

Варто згадати сутність визначення «закордонного українця». Цитуючи Закон України «Про правовий статус закордонних українців», закордонний українець - це особа, яка є громадянином іншої держави або особою без громадянства, а також має українське етнічне походження або є походженням з України [3]. Таким чином, на статус закордонного українця можуть претендувати не лише особи, які мають українське етнічне походження, а й інші вихідці з України.

У березні 2007 року розроблена та схвалена розпорядженням голови і затверджена сесією Закарпатської обласної ради «Регіональна програма співпраці із закордонними українцями та русинами на період до 2010 року», метою якої є реалізація державної політики співпраці із закордонними українцями, збереження їх етнічної ідентичності та національно-культурної самобутності, використання ділового та духовного потенціалу, зміцнення зв'язків з Україною. Планований обсяг фінансування Програми з обласного бюджету становив 757,0 тис. грн.

Реалізація основних засад і заходів Програми надавала змогу продовжити роботу з подальшого розвитку і поглиблення зв'язків із закордонними українцями, задовольнити культурні, інформаційні та мовні потреби закордонних українців, зберегти їх етнічну ідентичність і національно-культурну самобутність. Відповідальними за виконання плану заходів по реалізації регіональної програми є велика кількість державних структур, зокрема відділ у справах національностей, головне управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв'язків та туризму, управління: освіти і науки, культури, інформації та зв'язків з громадськістю облдержадміністрації, райдержадміністрації, міськвиконкоми. Програма складалася із таких частин: правові засади співробітництва із закордонними українцями (6 пунктів), науково-освітня діяльність (6 пунктів), історико-культурна та мистецька діяльність (6 пунктів), видавнича та інформаційна діяльність (4 пункти), робота з молоддю та спортивно-туристична діяльність (4 пункти).

На суміжних із Закарпаттям територіях проживають автохтонні українці в Польщі (30 тис.), Словаччині (30-40 тис.), Угорщині (близько 6 тис.), Румунії (61 тис.). Порівняння стану забезпечення прав та потреб, а також основні напрямки діяльності українців у сусідніх державах поданий в додатку А.

Одним із ефективних шляхів розвитку взаємодії з українською діаспорою впродовж багатьох років є реалізація спеціальних програм співробітництва між Закарпатською областю та прикордонними регіонами сусідніх держав, що дає змогу забезпечити довготривалу і конкретну підтримку закордонних українців, як носіїв української культури, мови і духовності у торговельно-економічній, науковій, культурній, видавничій сфері, у сфері освіти, туризму і спорту. Найбільш активними регіонами для співробітництва є: Сату-Маре, Марамуреш (Румунія), Соболч-Сотмар-Березська область (Угорщина), Кошицький, Пряшівський край (Словаччина), Підкарпатське воєводство (Польща).

З метою підтримки українського шкільництва за кордоном, надання науково-методичної допомоги українським навчальним закладам рамковими угодами між Закарпатською облдержадміністрацією та згаданими вище областями передбачено співпрацю у гуманітарній та економічній сферах, створення умов для задоволення національно-культурних потреб українців, які проживають за кордоном [7,с.16]. Крім того укладено договори між окремими управліннями, організаціями, школами, вузами, телерадіокомпаніями, міжособистісні контакти, які сприяють налагодженню та тісній співпраці між українцями по різні боки кордону. Наприклад, відділом освіти та дирекціями шкіл Виноградівського району підтримуються дружні зв'язки з Сатумарським управлінням освіти (Румунія), що включає взаємні ознайомчі візити, передання україномовної літератури, підтримання народних традицій та звичаїв. Учні шкіл Рахівського району листуються із молоддю українського походження, яка проживає у Румунії, Угорщині, Словаччині та Чехії. Відділ освіти Берегівської райдержадміністрації спільно з відділом культури запрошують учнівську молодь з числа закордонних українців для участі у щорічному фестивалі «Дружба без кордонів» [1,с.172].

За ініціативи та участі представників місцевих органів влади та місцевого самоврядування, національно-культурних товариств проводяться Дні добросусідства у населених пунктах, розташованих по обидва боки українсько-угорського, українсько-словацького, українсько-польського та українсько-румунського кордонів. Такі свята перетворюються у свята дружби і єднання, фестивалі національних культур.

У науково-освітній діяльності продовжено практику придбання книжкової продукції у рамках акції «Подаруй книгу українській школі за кордоном» із залученням видавництв та громадськості області, активізації співпраці між вищими навчальними закладами області та сусідніх держав, у яких викладаються українознавчі дисципліни, залучення іноземної учнівської та студентської молоді українського походження до навчання на курсах з українознавства та вивчення української мови, участі в семінарах, олімпіадах та конкурсах, що проходять в області.

У рамках співробітництва із закордонними українцями продовжено обмін досвідом шляхом здійснення прямих контактів між представниками органів влади та місцевого самоврядування у прикордонні. Встановлені та підтримуються контакти із громадськими об'єднаннями українців, які проживають у прикордонних адміністративно-територіальних регіонах Карпатського Єврорегіону, зокрема активом Союзу українців Румунії, Союзу русинів-українців Словаччини, представниками органів Державного самоврядування українців Угорщини, Союзом українців в Польщі, Союзом русинів і українців Хорватії [7,с.19].

Значна увага була приділена розвитку культури українців за кордоном, обміну художніми колективами для участі у різних культурно-мистецьких акціях. Найкраще налагоджені контакти між управлінням культури Закарпатської облдержадміністрації та Союзом русинів-українців Словацької Республіки. Йдеться про проведення культурологічних та культурно-мистецьких заходів, серед яких майстер-класи, мистецькі пленери, виставки митців тощо.

Особливе місце має також підтримка видавничої та інформаційної діяльності, обмін друкованими та відеоматеріалами, книгами та періодикою, а також робота з учнівською та студентською молоддю, налагодження співпраці між туристичними фірмами з метою відвідання закордонними українцями визначених місць області.

Систематично проводиться моніторинг стану української національної меншини, яка проживає у прикордонних районах Карпатского Єврорегіону (Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії), та румунської, угорської, словацької і польської національної громад Закарпатської області з метою вивчення їх освітніх, культурних, духовних та інформаційних потреб і запитів. Як відмітив голова Закарпатської обласної ради М.М.Кічковський, у 2008 році результати моніторингу щодо стану української національної меншини, яка проживає у прикордонних регіонах Єврорегіону, свідчать, що в більшості з них бракує художньої та методичної літератури, підручників з української мови [5,с.20]. Така ситуація, на жаль, простежується і в наступні роки.

Підсумовуючи, можна виокремити основні напрямки роботи органів влади Закарпатської області по забезпеченню прав закордонних українців.

1. Організація та проведення конкурсів та фестивалів юних поетів, прозаїків, журналістів на краще знання української мови, історії, культури серед членів української діаспори. Щороку представники закордонного українства беруть участь у Міжнародному фестивалі «Карпатська ватра», Всеукраїнському пісенному фестивалі ім. Михайла Машкіна (м. Іршава), обласних фестивалях «Червена ружа» (м. Мукачево), «Кришталеві грона» (м. Виноградово), «Гуцульська бринза» (м. Рахів), українського художнього слова ім. Ірлявського «Моя весна» (с. Середнє Ужгородського району) тощо.

2. Підтримка письменників зарубіжних країн, котрі пишуть українською мовою. З 2008 року започатковано обласну літературну премію ім. Федора Потушняка для українських письменників із-за кордону [2,с.38].

3. Робота по обміну групами дітей і молоді з числа українців, які проживають у сусідніх державах, з метою проведення спортивних змагань, спільного літнього і зимового відпочинку та оздоровлення.

4. Сприяння професійним та аматорським мистецьким колективам Закарпаття для їх участі в українських святах закордоном для збереження національної самобутності закордонного українця.

5. Організація та підтримка виставок, присвячених історії, побуту, культурі та науково-технічним досягненням закордонних українців, виставки закарпатських професійних художників та майстрів народної творчості у галереях і музеях країн Карпатського Єврорегіону.

6. Налагодження співпраці між туристичними фірмами Закарпаття та регіонами держав, де компактно проживають українці, шляхом участі у міжнародних виставкових заходах, залученню інвестицій, розробленню спеціальних туристичних маршрутів визначними місцями області.

7. Відкриття на прикордонних територіях з Угорщиною, Польщею та Словаччиною так званого малого прикордонного руху.

8. Проведення міжнародних науково-практичних конференцій, семінарів та круглих столів. Зокрема, це: «Законодавче забезпечення прав і свобод національних меншин в Україні та відповідність його міжнародно-правовим нормам» (травень 2006 р.), «Актуальні проблеми конституційно-правового статусу національних меншин: український та зарубіжний досвід» (травень 2007 р.), «Реалізація в області державної мовної політики та основних положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» (листопад 2006 р.), «Реалізація в Закарпатській області державної політики співпраці із закордонними українцями: стан, проблеми, перспективи» (травень 2008 р.).

Також в області мали місце такі заходи як:

1. Міжвузівська співпраця. Так, Ужгородський національний університет має спільні проекти та договори з Пряшівським університетом, Університетом Матея Бели в м. Банська Бистриця (Словаччина), історичним музеєм в м. Сату-Маре (Румунія); Мукачівський гуманітарно-педагогічний інститут з Пряшівським педагогічним інститутом та Земплінським культурно-освітнім центром у м. Міхайловці (Словаччина), Ніредьгазьким інститутом Дебреценського університету (Угорщина).

2. Міжшкільна взаємодія. До прикладу, акція «Подаруй книгу українській школі за кордоном».

3.Співробітництво засобів масової інформації. Зокрема редакції газет «Новини Закарпаття», «Закарпатська правда», «Старий замок Паланок», ТРК «Тиса», ТРК «М-студіо» та інші систематично висвітлюють події суспільно-політичного, культурно-мистецького, наукового та ділового життя закордонних українців, у тому числі і про вихідців із Закарпаття, та діяльність місцевих органів влади, місцевого самоврядування, національно-культурних товариств по налагодженню транскордонного співробітництва, зміцненню міжнаціональних відносин у краї. Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія співпрацює та проводить обмін теле- і радіопрограм з закордонним телерадіокомпаніями, а саме: з регіональною студією телебачення Румунії м. Тімішоара та Асоціацією радіомовлення Румунії (м. Бухарест), Національно-етнічною редакцією словацького радіо і телебачення (м. Кошіце), Акціонерними товариствами «Угорське телебачення» та «Угорське радіо» (м. Будепешт). Щороку в області проводиться міжнародний фестиваль теле- і радіопрограм національних меншин «Мій рідний край», в якому зазвичай беруть участь 15-18 країн.

Згідно інформації про виконання Регіональної програми співпраці із закордонними українцями та русинами на період до 2010 року всі 26 пунктів реалізовано. Проте Регіональна програма могла бути втілена в життя значно краще і повніше, але через нестачу ресурсів і за відсутності технологій та організаційних засобів реалізації є ще над чим працювати органам влади, а відтак, можливо, невдовзі з'явиться нова програма чи план дій по роботі із закордонним українством регіонального змісту. На сьогодні залишаються не визначеними принципи і пріоритети української держави у сфері зв'язків із закордонним українством. Завдання державних інститутів, особливо в прикордонних територіях полягає в тому, щоб вивчати діаспору і допомагати їй зберегти етнічну самобутність.

Перспективами розвитку стосунків із закордонним українством на межі із Закарпаттям могло б бути:

1) використання української діаспори для налагодження економічної співпраці з нашим краєм;

2) збільшення кількості спільних проектів між науковими установами, сприяння науковому стажуванню;

3) організація для вчителів української мови із сусідніх країн підвищення кваліфікації в навчальних закладах області;

4) встановлення партнерських зв'язків між школами, де компактно навчаються представники національних меншин та школами Закарпаття для обміну учнями, досвідом та проведення спільних проектів у рамках європейських фондів;

5) поповнення фондів українських бібліотек за кордоном;

6) ініціювання обміну студентами із представників національних меншин Закарпаття та прикордонних регіонів;

7) налагодження тісних контактів із громадськими об'єднаннями українців за кордоном та надання їм матеріальної допомоги;

8) поглиблення існуючого та розширення міжрегіонального співробітництва між Закарпатською областю та сусідніми регіонами Румунії, Словаччини, Польщі та Угорщини;

9) підтримка трудових мігрантів;

10) створення українських інформаційно-культурних центрів у країнах проживання закордонних українців;

11) використання мережі Інтернету для поширення інформації про Україну та українство загалом;

12) проведення регулярних незалежних моніторингів щодо забезпеченості прав українців за кордоном.

Висновок. Отже, проблеми українців в Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії схожі між собою, а вони, українці, становлять у цих країнах одну спільноту інтересів та етнокультурного самовизначення. В межах політичних кордонів цих держав вони є меншістю і мають статус національної меншини. Їх об'єднує спільність українського походження і відчуття внутрішньої солідарності з Україною. Українська держава зобов'язана сприяти і підтримувати цю єдність, особливо у прикордонних територіях, якою є Закарпатська область. Прийняття документів, на зразок Регіональної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року Закарпатської ОДА і, насамперед, послідовна і чітка їх реалізація має покращити діалог українців по різні боки кордону, а також покращити становище та самопочуття тих, які опинилися за межами Батьківщини. Перспективами подальших розвідок може бути порівняння становища поляків, словаків, румунів та угорців в Україні та українців у Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії у прикордонних регіонах.

Додаток А

Стан та основні напрямки діяльності української національної меншини в країнах Карпатського Єврорегіону [4]

№ з/п

Критерій порівняння

Українці в

Румунії

Українці в

Словаччині

Українці в

Угорщині

Українці в

Польщі

1

2

3

4

5

6

1.

Чисельність

61 553 осіб

0,3 % всього населення

(третя за чисельністю нацменшина)

35 тисяч (11 тис. українців+24 тис. русинів)

0,6 % від загальної кількості населення. (четверта за чисельністю нацменшина)

5070+1090 русинів

0,1% всього населення

(восьма за чисельністю нацменшина)

30 тис. осіб,

0,08% всього населення

(четверта за чисельністю нацменшина)

2.

Розселення

Буковина, Мараморощина, Банат, північна Добруджа (всього понад 100 сіл)

Близько 300 населених пунктів в південно-східній частині Словаччини

В містах Будапешт, Сегед, Крмаром, Ніредьгаза

У північно-західних регіонах країни, найбільше у Вармінсько-Мазурському воєводстві

3.

Громадські об'єднання

Союз Українців Румунії, товариство «Румунія -- Україна», Демократичний союз українців Румунії

Союз русинів-українців Словацької Республіки (представляє русинів-українців) і «Русинська оброда» (представляє русинів). Діють також Спілка українських письменників Словаччини «Пласт», Асоціація україністів Словаччини, Українське Наукове товариство ім.

Т. Шевченка, Союз молоді Карпат

Товариство української культури в Угорщині, Товариство українців,Товариство української інтелігенції, Товариство українців-русинів ім. Т.Г. Шевченка та інші

Об'єднання українців Польщі, Союз незалежної української молоді, Союз українців Підляшшя, Об'єднання лемків, Українське товариство у Любліні, Фонд св. Володимира Хрестителя Київської Русі у Кракові, Церковне братство св. Володимира, Українське вчительське товариство, Фонд української культури, Українське лікарське товариство, Союз українок Польщі

1

2

3

4

5

6

4.

Представництво в органах влади

та законодавче забезпечення прав меншини

Мають право обирати представника до парламенту, мати своїх представників у міністерствах освіти, культури,засобах масової інформації;

при уряді Румунії діє Рада національних меншин; створена Змішана Українсько-румунська комісія з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин

Закон «Про використання мов національних меншин в СР» (мають право вживати рідну мову в державних установах, в населених пунктах, де чисельність 20 і більше відсотків); представники входять до Ради з питань національних меншин Уряду СР; діє Двостороння українсько-словацька комісія з питань національних меншин, освіти і культури, при Міністерстві культури створена Рада представників національно-культурних товариств

В 1999 році створено Державне Самоврядування українців в Угорщині, працює Змішана Українсько-Угорська комісія з питань забезпечення прав національних меншин.

Конституцією та Законом про права національних та етнічних меншин від 1993 року, українську меншину (одну з 13) підтримує держава

З 2004 р. діє Закон про національні та етнічні меншини і регіональні мови;

з листопада 2006 р. при Посольстві України в Республіці Польщі створено Координаційну раду української меншини

5.

Шкільництво та бібліотеки

82 навчальні заклади, де українська мова вивчається факультативно;

1 ліцей де частина предметів ведеться українською мовою;

не забезпечені належною кількістю класичної і новітньої української літератури

У 18 навчальних закладах, більшість з яких дитсадки, вивчається українська мова (близько 700 учнів), а у 6 школах - русинська мова

Українська мова вивчається у 4 недільних школах, викладання української мови як іноземної в одній гімназії;

існують бібліотеки при товариствах

5 українських шкіл;

діє понад 70 пунктів навчання української мови та історії; українська мова вивчається у багатьох школах на позашкільному навчанні та факультативно

1

2

3

4

5

6

6.

Вища школа

4 вищі навчальні заклади готують викладачів української мови та літератури (Бухарестський університет, Бухарестський інсититут лінгвістики НАН Румунії, Клужський університет, Сучавський університет)

У Пряшівському університеті діє кафедра української мови і літератури та науково-дослідне відділення україністики, а також з 1999 р. відділення русинської мови; в університеті ім. М.Бели в Банській-Бистриці - відділ україністики при кафедрі слов'янських мов

У Будапештському університеті ім. Етвеша Лоранда кафедра української філології, у Ніредьгазькому педагогічному інституті кафедра української та русинської філології, викладання української факультативно здійснюється на філологічних факультетах Дебреценського і Сегедського університетів

У Варшавському університеті кафедра україністики, кафедра української філології в Ягеллонському університеті, ім. Марії Кюрі-Склодовської, Щецинському університеті, Університеті ім. Адама Міцкевича та у Вармінсько-Мазурському університеті; факультативні заняття української мови проводяться у вищих педагогічних школах м. Жешова в м. Слупська; міждисциплінарні україністичні студії - спеціальність навчання в державній вищій східноєвропейській школі в Перемишлі

7.

Духовні потреби

Існує Український православний та греко-католицький Вікаріати

Відносяться до греко-католицької та православної церков

Більшість належать до греко-католицької церкви

Прихожани греко-католицької церкви візантійського обряду та Польської автокефальної православної церкви

1

2

3

4

5

6

8.

Культурні заходи

Національні українські культурні заходи та фестивалі, Фестиваль українських колядок у м. Сігеті (Марамореш) та фольклорний фестиваль «Співжиття», свято «Гуцульська Міра», «Свято Шевченка», щорічні в Марамороші фестиваль-конкурс української поезії (с. Вишня Рівня), «Свято української осені (с. Ремети);

симпозіуми та урочистості у пам'ять поетів Г. Клемпуша, Л. Кобилиці;

2 пам'ятники Т. Шевченку, погруддя О.Кобилянської та І.Мазепи; Дні української культури у всіх регіонах, де компактно проживають українці

Під егідою русинів-українців СР діють понад 150 колективів народної художньої творчості різних жанрів, щорічно проводять кілька мистецьких акцій загальнонаціонального звучання та півтора десятка регіонального формату;

до прикладу, у Кошицях при Регіональній раді СРУСР працюють Український народний аматорський хор «Карпати» та чоловіча співацька група «Поляна»

Два пам'ятника Т. Шевченку, пам'ятник угорському королю Андрашу-І та його дружині Анастасії, дочці Ярослава Мудрого, пам'ятна дошка на честь 150 річниці видання альманаху «Русалка Дністровая», пам'ятна дошка на честь Г. Сковороди, заходи просвітницько-інформаційного характеру про факти Голодомору і проведення акції «Запали свічку», відзначення 1020 річчя хрещення Київської Русі

Щорічний фестиваль української культури «Кошалін», пластові дитячі табори, з 2010 року фестиваль «Бойківське літо», у травні Дні української культури, конкурс декламаторів «Поети України», щорічні літні етнографічні курси, фестиваль українського кіно

1

2

3

4

5

6

9.

Патріотичне виховання

Учні, переможці Конкурсу української поезії, за підтримки меценатів з України, майже щороку відпочивають в таборах на Закарпатті та біля Одеси;

щорічне вшанування Великого Кобзаря, Ольги Кобилянської

У Свиднику діє Словацький національний музей - Музей української культури;

існує музично-драматичний ансамбль ім. Т. Шевченка

В 2003 р. створено Український національний театр, щорічно організовуються україномовні міжнародні табори з вивченням української мови історії, культури; в 2007 р. в м. Будапешт офіційно зареєстровано Центр Української Культури та Документації, при якому функціонує українська бібліотека, етнографічний музей, документально-інформаційний відділ, школа гри на бандурі

Видання у 2008 р. у перекладі польською мовою «Енеїди» І.Котляревського та «Кобзаря»

Т. Шевченка;

Відзначення пам'ятних дат українського народу, вшанування відомих постатей державотворення

10.

Видавнича діяльність

Газета «Вільне слово» («Новий вік»), речник Союзу Українців Румунії «Український вісник» (рум. «Курієрул українян»), літературний журнал «Наш голос»; видавничу діяльність підтримує рада національних меншин при Румунському Уряді, Міністерство культури Румунії; серед членів Спілки письменників Румунії 2 українців

3 періодичні видання українською мовою: «Нове життя», дитячий журнал «Веселка», літературно-мистецький журнал «Дукля», не періодичний «Науковий збірник» Музею українсько-руської культури у Свиднику. Видано енциклопедичний краєзнавчий словник русинів-українців «Пряшівщина», збірку українських прозаїків «Літературні таланти»

«Календар українців в Угорщині» (видається за кошти Товариства української інтелігенції Угорщини, тиражем 250 екземплярів в Ужгороді). Періодичні видання: журнал «Громада» українською та угорською мовами щомісяця, «Вседержавный Русинскый Вісник» русинським діалектом і угорською мовою

Газета «Наше слово», з додатком «Наша культура» та «Український Альманах», тижневик «Наше слово», квартальники «Над Бугом і Нарвою», «Рідна мова», «Краківські горизонти» та «Ватра», щомісячник ГКЦ «Благовіст», періодичне видання «Перемиські дзвони», «Православний голос Любліна»

1

2

3

4

5

6

11.

Теле- та радіо ефір

Існує спеціальний канал, що висвітлює життя і проблеми представників національних меншин

Словацьке телебачення щорічно проводить 12 передач українською мовою загальною тривалістю 5,5 год; словацьке радіо здійснює передачі для русинів-українців тривалістю 13,5 год. щотижня.; на вимогу русинів створено русинську редакцію Словацького радіо

В межах програми нацменшин «Рондо» з 56 хвилин - 6-8 хв. для українців. Щомісяця на Угорському сателітному телебаченні «Дунай» виходить 6-хв. передача українською мовою, а державна радіостанція надає 30 хвилин для українських передач щотижня

На Польському радіо та Радіо-Ольштин, Радіо-Люблін, Радіо-Жешув, Радіо-Білосток діють українські редакції. «ТVР3» (регіональне телебачення) двічі на місяць робить 15-хв. випуски новин українською мовою

12.

Проблемні питання та науково-дослідницькі заходи

Під егідою Міністерства культури і Союзу Українців Румунії започатковано науково-етнографічні дослідження українців Румунії

Поступова асиміляція українців (зменшення кількості шкіл, культурних заходів за участі української громади, протистояння між православною і греко-католицькою церквами, розкол місцевої української громади); відкриття українського культурного центру в м. Пряшів

Конференція істориків, присвячена 130-ти річчю від народження

М. Грушевського (1996 р.), Конференція дослідників Голодомору в Музеї Терору м. Будапешт (2003 р.), конференція української молоді в Європі за участі представників 19 держав в м. Будапешт (1999 р.)

Ліквідація наслідків операція «Вісла».

У травня 2011 р. у Щецині відбулася

ІІ Міжнародна наукова освітньо-методична конференція

«Стан і потреби українського шкільництва у Польщі»

Список використаних джерел

1. Герцог Ю.В. Про хід реалізації регіональної Програми співпраці із закордонними українцями / Юрій Вільгельмовим Герцог / Закордонне українство: утвердження української присутності в світі: матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Реалізація в Закарпатській області державної політики співпраці із закордонними українцями: стан, проблеми, перспективи»: 14-15 травня 2008 р. / за ред. М.Ю. Моца (Гаврилешко). - Ужгород: Ліра, 2008. - С.168-174.

2. Євчак Ю. Б. Закордонне українство: утвердження української присутності в світі / Юдіта Берталонівна Євчак / Закордонне українство: утвердження української присутності в світі: матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Реалізація в Закарпатській області державної політики співпраці із закордонними українцями: стан, проблеми, перспективи»: 14-15 травня 2008 р. / за ред. М.Ю. Моца (Гаврилешко). - Ужгород: Ліра, 2008. - С.29-43.

3. Закон України Про правовий статус закордонних українців [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради. - Режим доступу - //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1582-15

4. Закордонне українство: утвердження української присутності в світі: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Реалізація в Закарпатській області державної політики співпраці із закордонними українцями : стан, проблеми, перспективи».14-15 травня 2008 року. / за ред. М.Ю. Моца (Гаврилешко).- Ужгород: Ліра, 2008.- 380 с.

5. Кічковський М.М. Реалізація в Закарпатській області державної політики співпраці із закордонними українцями: стан, проблеми, перспективи / Михайло Михайлович Кічковський // Закордонне українство: утвердження української присутності в світі: матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Реалізація в закарпатській області державної політики співпраці із закордонними українцями: стан, проблеми, перспективи»: 14-15 травня 2008 р. / за ред. М.Ю. Моца (Гаврилешко). - Ужгород: Ліра, 2008. - С.12-28.

6. Мітряєва С.І. Процеси асиміляції українців у країнах центральної та східної Європи / С.І Мітряєва, А.М Клайзнер // Законодавче забезпечення прав і свобод національних меншин в Україні та його відповідність міжнародним правовим нормам: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 23-24 травня 2006 р. / Редкол.:Л.О. Белей, Й.Й. Гайніш, Ю.Б. Євчак, Я.В. Лазур та ін.; Ужгородський нац. ун-т. - Ужгород: «Ліра», 2006 - С. 32-40.

7. Петришина Л.В. Закордонне українство: утвердження української присутності у світі / Любов Василівна Петришина // Інформаційний бюлетень відділу у справах національностей закарпатської обласної державної адміністрації та Центру культур національних меншин Закарпаття. -Ужгород: Видавництво «Ліра», 2007 . - №13-14. - С.14-31.

8. Рішення шостої сесії Закарпатської обласної ради V скликання від 7 березня 2007 року №229 «Про регіональну програму співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року // Інформаційний бюлетень відділу у справах національностей Закарпатської обласної державної адміністрації та Центру культур національних меншин Закарпаття. -Ужгород: Видавництво «Ліра», 2007. - №13-14. - С.38-53.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены