Постановка проблеми. Рівень розкриття вчиненого злочину здебільшого залежить від проведених первинних слідчих дій, серед яких найважливіше значення має огляд місця події, що є основним джерелом доказів на початковому етапі розслідування злочину. Вивчення обстановки місця події при розслідуванні посягань на життя працівника правоохоронного органу (ст.348 КК України) [1] вимагає різнобічних зусиль слідчого, застосування різноманітних технічних засобів і тактичних прийомів виявлення, закріплення й вилучення слідів і речових доказів. Проте аналіз практики показує, що якість огляду місця події у справах зазначеної категорії найчастіше є низькою, що, своєю чергою, призводить до втрати цінної інформації, зниження ефективності огляду місця події а, отже, до труднощів у розкритті та розслідуванні кримінальних проваджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Криміналістична література містить значну кількість досліджень з проблематики огляду місця події. Зокрема, ці питання розглядали В.П. Колмаков [3, с.108]; Р.С. Бєлкін [4, с.150]; О.Я. Баєв [5, с.75]; А.Н. Васильєв [6, с.68]; А.А. Давидов [7, с.130]; В.О. Коновалова [8, с.49; 9, с.377]; О.В. Одерій [10, с.85-86]; В.І. Алєксєйчук [11, с.113] та інші. Проте тактичні особливості проведення огляду місця події при розслідуванні посягань на життя працівника правоохоронного органу раніше не аналізувались, а ґрунтовна розробленість загальної тактики огляду місця події не враховує рекомендації щодо специфіки проведення цієї слідчої дії під час розслідування зазначеної категорії кримінальних проваджень.

Формування цілей. Мета статті полягає у визначенні тактичних особливостей огляду місця події, що у вигляді рекомендацій допоможуть практичним підрозділам правоохоронних органів проводити дослідження місця події на більш високому та якісному рівні.

Виклад основного матеріалу. При розслідуванні злочинів, пов'язаних з посяганнями на життя працівників правоохоронних органів, найзатребуванішою слідчою дією на початковому етапі розслідування є огляд місця події, оскільки за допомогою проведення огляду можуть бути виявлені сліди злочинного посягання. Окрім цього, така процедура дозволяє слідчому детальніше ознайомитися з обстановкою місця події, глибше зрозуміти сутність розслідуваного злочину.

Зазвичай при посяганні на працівника правоохоронного органу місце події і місце злочину збігаються. Проте інколи виникають певні труднощі, пов'язані зі встановленням місця злочину. На те, що злочин скоєно в іншому місці, може вказувати низка обставин. Скажімо, на місці виявлення трупа можуть бути відсутні плями крові на землі або під ним, хоча на тілі є характерні ушкодження; локалізація трупних плям не характерна для положення трупа; присутність на ґрунті біля трупа слідів волочіння тощо.

Для встановлення можливого місця скоєння злочину слідчому потрібно з'ясувати маршрут руху потерпілого територією, яку він обслуговує (наприклад, якщо потерпілий дільничний офіцер поліції), маршрут руху потерпілого з роботи додому й дослідити зазначену територію на предмет наявності слідів злочину, а також місця проживання осіб, раніше судимих за аналогічні злочини, які потрапляли в поле зору потерпілого.

Крім цього, установленню можливого місця злочину може сприяти проведення огляду місцевості. У цьому випадку здійснюється "прочісування" місцевості, у процесі якого огляду піддається значний її простір. Під час проведення огляду місця події за фактом вчиненого посягання на життя співробітника правоохоронного органу вирішуються основні завдання, які є загальними для всіх категорій злочинів: з'ясування обстановки місця події, а також інших обставин, що мають значення для справи; виявлення слідів злочину та інших речових доказів; висування первинних слідчих версій про подію злочину та його учасників; отримання вихідних даних для проведення оперативно-розшукових заходів і провадження подальших слідчих дій.

У процесі спільного огляду вивчається обстановка місця події. Встановлюється послідовність проведення огляду: що оглядати, за допомогою яких засобів. За допомогою фотографування, відеозйомки і плану огляду місця події фіксується розташування об'єктів і трупа (за його наявності) до моменту огляду. Ретельний огляд у разі виявлення на місці події трупа проводиться ексцентричним методом (від центру по спіралі до периферії). Слідчий проводить огляд трупа за участю судово-медичного експерта, а в разі неможливості його участі - лікаря (ст.238 КПК України) [2].

Після прибуття на місце події слідчий повинен з'ясувати, що сталося насправді: чи було вчинено посягання на життя працівника правоохоронного органу, який здійснював обов'язки з охорони громадського порядку або забезпечення громадської безпеки? Чи було скоєно вбивство співробітника за мотивами, не пов'язаними із здійсненням ним владно - розпорядчих функцій? Як свідчить практика, у значної кількості слідчих виникають труднощі з розмежуванням вищевикладених обставин. Таким чином, на обставини злочину, скоєного для перешкоджання виконанню функцій з охорони громадського порядку або забезпеченню громадської безпеки, вказують такі ознаки:

на місці події залишені будь-які предмети, що свідчать про те, що потерпілий перебував у форменому одязі (відірвані Гудзики, клапті тканини, окремі волокна, головний убір тощо), а також конкретна обстановка (вулиця, житловий будинок тощо), місце події, що дозволило очевидцям досить добре побачити, що відбувалось;

на місці злочину є ознаки (сліди) застосування конкретного виду зброї або засобів захисту, зокрема з тих різновидів, які знаходяться в розпорядженні працівників правоохоронних органів;

є об'єкти, які можуть вказати на особу нападника або особу, яка зазнала нападу, серед них і ті, що мають здатність зберегти потожирові нашарування, запах, мікрочастинки, слину, кров тощо. За наявності таких ознак слідчий висуває версію про вчинення посягання на життя працівника правоохоронного органу, який здійснював охорону громадського порядку або забезпечував громадську безпеку, і починає перевірку цієї версії, проводячи огляд місця події.

Також характерною ознакою того, що злочин скоєно стосовно працівника правоохоронного органу є те, що на місці події виявлено сліди, що свідчать про застосування потерпілим табельної зброї. У цьому випадку об'єктом пошуку має бути безпосередньо табельна зброя (наприклад, пістолет марки ПМ), що належить потерпілому, а також гільзи. Пошук вищевказаних предметів повинен здійснюватися за допомогою металошукача, що знаходиться на озброєнні експертних підрозділів органів внутрішніх справ, і (або) із застосуванням службово-розшукової собаки. У разі виявлення на місці події знарядь злочину, зокрема вогнепальної зброї, слідчий зобов'язаний вирішити питання про направлення виявлених і вилучених куль і гільз в експертні підрозділи.

У судовій та слідчій практиці відомі факти, коли одночасно з проведенням огляду місця події здійснюються заходи, спрямовані на вивчення оперативної обстановки на території вчиненого посягання, а також щодо встановлення очевидців та інших свідків злочину. Зазначені особи можуть надати істотну допомогу в з'ясуванні наслідків, спричинених злочином, точної картини події, а отже, висунення на цій основі первинних слідчих версій.

У процесі огляду місця події треба проводити фотографування. На практиці склалося так, що фотографування на місці події здійснює фахівець - криміналіст. Якщо в результаті злочинного посягання смерть працівника правоохоронного органу не наступила, доцільно організувати проведення огляду місця події за участю останнього. Це пов'язано з тим, що потерпілий має інформацію про подію злочину. Крім цього, працівник правоохоронного органу може бути професійно орієнтований щодо тих ознак, які повинні бути враховані при огляді місця події. Проте неприпустимо, щоб потерпілий, який володіє знаннями в галузі криміналістики, виявив поспішність і провів "самостійний огляд". Ця вимога викликана тим, щоб потерпілий самостійно не вилучив предмети не процесуальним способом, які потрібно зафіксувати в протоколі огляду місця події в регламентованому законом порядку. Доцільна також участь очевидців злочину в огляді місця події.

Роль понятих в огляді місця події у справах про посягання на життя працівника правоохоронного органу вкрай важлива. Це пов'язано з тим, що потерпілий може бути в дружніх стосунках зі співробітниками правоохоронних органів - учасниками слідчо-оперативної групи, а ця обставина може негативно вплинути на значимість і допустимість отриманих у процесі огляду речових доказів. Діяльність зі збору доказів не вичерпується встановленням слідів злочину. Важливо, щоб отримана інформація була належно зафіксована.

Закріплення та збереження даних, отриманих під час слідчої дії, дозволяє використовувати їх для обґрунтування висновків у кримінальному провадженні як самим слідчим, так і іншими учасниками слідства. Тому фіксація доказів - це не самостійний етап процесу доказування, а завершальний елемент збирання доказів. Фіксація ходу й результатів огляду здійснюється за допомогою складання протоколу огляду місця події. Через те, що протокол огляду місця події є джерелом доказів у кримінальному провадженні, його складання має здійснюватися в суворо регламентованих законом межах.

посягання життя працівник правоохоронний орган

Висновки