Оперативно-розшукова характеристика крадіжок, поєднаних з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Конституцією України кожному гарантується право на недоторканність житла, яке має особливе значення для особи, оскільки його дотримання є певною гарантією інших прав людини права на життя, на особисту недоторканність, на невтручання в особисте та сімейне життя, на володіння, користування й розпорядження своєю власністю тощо. Відповідно до ст. 41 Основного Закону України кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним [1]. На сьогодні в умовах розбудови демократичної правової держави безпека й недоторканність визнаються надзвичайними соціальними цінностями. Гарантована Конституцією та Цивільним кодексом України охорона приватної власності, її захист від злочинних (корисливих) посягань були й залишаються одними з найважливіших завдань у діяльності правоохоронних органів [1-2]. Водночас статистика свідчить, що за останні три роки кількість злочинів, що кваліфікуються за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто крадіжки, вчинені способом проникнення в житло або інше приміщення громадян, постійно зростає (у 2013 р. 36823, 2014 р.41233, 2015 р. 46824, 2016 р. 59737 та за десять місяців 2017 р. 46749) [3]. Тобто, попри досить чітку правову регламентацію забезпечення недоторканості права власності, аналіз статистичних даних свідчить про збільшення окресленого виду крадіжок. Указане свідчить про потребу ефективної протидії вказаному виду злочинності правоохоронними органами, одним із аспектів якої є вдосконалення їх положень щодо оперативно-розшукової характеристики. Зазначимо, що знання всіх її структурних елементів дозволяє вибрати найефективнішу організаційно-тактичну модель протидії злочину, виявити можливі об'єкти посягань, визначити оптимальний організаційно-тактичний алгоритм загальних оперативно-профілактичних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на отримання інформації щодо конкретної особи [4, с. 39-40].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Учені в галузі криміналістики та оперативно-розшукової діяльності досліджували різні аспекти питання протидії вказаним видам злочинів. Проте детальний аналіз фахової наукової літератури дає змогу визначити, що здебільшого науковці аналізували лише окремі види крадіжок, поєднаних з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (наприклад, О.М. Асадчих розглянуто питання протидії крадіжкам з приватних дачних будинків, а авторський колектив монографії «Оперативно-розшукова протидія діяльності організованих груп, які готують вчинення крадіжок з квартир» (О.О. Ганжа,

О.В. Деревягін, К.В. Шахова, В.В. Шендрик) вивчав питання, пов'язані з протидією квартирним крадіжкам. Зазначене привело до того, що на сьогодні оперативно-розшукова характеристика крадіжок, поєднаних з проникненням до житла, інше приміщення чи сховища, ще не досить розроблена. правовий крадіжка житло недоторканість

Формування цілей. Метою статті є визначення основних аспектів оперативно-розшукової характеристики крадіжок, поєднаних з проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища.

Виклад основного матеріалу. Сучасна теорія оперативно-розшукової діяльності не містить єдиного визначення поняття «оперативна-розшукова характеристика», проте більшість учених дотримується думки щодо доцільності віднесення до її складу кримінально-правової, кримінологічної та криміналістичної характеристик. Щодо цього заслуговує на увагу наукова позиція колективу авторів монографії «Особливості протидії злочинам підрозділами карного розшуку в курортних місцевостях України» (А.В. Баб'як, О.О. Дерев'ягін та ін.) про те, що зміст оперативно-розшукової характеристики не обмежується певним колом відомостей і визначається, крім предмета та об'єктів ОРД, ще й співвідношенням з предметами інших галузей юридичної науки [4, с. 22]. З огляду на це можна дійти висновку, що сучасну оперативно-розшукову характеристику крадіжок, поєднаних з проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища можна надати через визначення основних відомостей щодо:

- способів проникнення до приміщень;

- осіб, що готуються або їх вчиняють;

- предметів посягання та місця їх збуту.

Що ж стосується сучасних способів проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища з метою вчинення крадіжок, то, як свідчить практика, до них слід віднести вчинення крадіжок способом:

- використання «вільного» доступу;

- пошкодження або демонтажу запірних пристроїв, зокрема за допомогою використання спеціально пристосованих засобів;

- пошкодження конструктивних частин житла, приміщення чи сховища, зокрема вікон, стін, даху тощо;

- проникнення до житла, приміщення чи сховища на законних підставах і переховування там до настання сприятливих умов для вчинення злочину;

- використання вибухових речовин;

- застосування спеціального обладнання, зокрема комп'ютерної техніки;

- використання спеціальної екіпіровки для спуску на відчинені вікна й балкон.

З огляду на вказане можна дійти висновку, що крадіжки, поєднані з проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища розрізняються також за способом підготовки до вчинення злочину, зокрема на такі, до вчинення яких попередньо готуються, й на ті, що вчиняються спонтанно.

Зауважимо, що визначення способів вчинення крадіжок, поєднаних з проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища буде не повним без зазначення знарядь і засобів їх вчинення. На нашу думку, досить повну характеристику щодо знарядь вчинення кваліфікованих крадіжок, поєднаних з проникненням до будь-якого приміщення, подав авторський колектив монографії: «Оперативно-розшукова протидія діяльності організованих груп, які готують вчинення крадіжок з квартир» (О.О. Ганжа, О.О. Деревягін, В.В. Шендрик та ін.). Науковці вивчали окреслене питання в контексті дослідження проблематики протидії квартирним крадіжкам. Зокрема, учені визначили, що всі знаряддя вчинення квартирних крадіжок можна поділити на дві групи. До першої з них відносяться знаряддя, спеціально виготовлені для проникнення в квартири громадян з метою вчинення крадіжки, зокрема:

1) «пінцет» тонка металева пластина з пружиною і гачком на кінці;

2) «гребінь» довгі вузькі металеві пластини з насічками, що нагадують вирізи на ключах;

3) «фомка» невеликий лом, роздвоєний на кінці;

4) «гусяча лапа» спеціальний злодійський інструмент для розтину металевих предметів (сейфів, залізних ящиків тощо), що за формою нагадує консервний ніж великих розмірів зі стрижнем-важелем, на який для подовження плеча важеля може надіватися металева труба;

5) «балерина» спеціальний злодійський інструмент для відкриття сейфів;

6) «уїс-тіті» щипці з довгими тонкими кінцями з насічкою, що служать для захвату й повороту ключа, вставленого у внутрішній замок зсередини приміщення. При вживанні цього інструмента на кінці ключа залишаються сліди у вигляді подряпин;

7) відмички (зокрема електричні бамп пістолети) спеціалізований інструмент, що використовується для відкриття замків без ключа методом маніпуляції [5, с. 44].

До другої групи науковці віднесли знаряддя, призначені для господарсько-побутових потреб, а саме: лом, сокира, стамеска, домкрат, саперні ножиці (гострозубці), молоток, металева болванка, дрилі, ножівки, ножі тощо [5, с. 46].

Різноплановість й така велика кількість способів і знарядь вчинення крадіжок, поєднаних з проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища, насамперед пов'язана з місцями вчинення таких злочинів. Аналіз емпіричного матеріалу дозволяє стверджувати, що на сьогодні об'єктами крадіжок є об'єкти всіх видів власності (приватної, юридичної або державної), проте до найтиповіших належать такі:

- житло громадян у багатоквартирних будинках чи гуртожитках;

- приватні домоволодіння, дачі, заміські будинки;

- приміщення для зберігання рухомого та нерухомого майна (підсобні приміщення), гаражі;

- аптеки та заклади охорони здоров'я;

- магазини й торгівельні павільйони, складські приміщення;

- об'єкти, що належать Збройним силам України, озброєним добровільним батальйонам, правоохоронним органам;

- об'єкти інфраструктури;

- заклади культури та мистецтва, державні заклади та архіви;

- вантажні відсіки комерційного транспорту та об'єкти залізничного транспорту.

Зауважимо, що наявність таких відмінних за типом власності, направленістю та іншими ознаками місць вчинення крадіжок, поєднаних з проникненням до них, пов'язана з різновидністю матеріальних благ, які стають предметами злочинного посягання. Наприклад, тільки за останні три роки предметами посягання були:

- гроші та цінні папери;

- ювелірні вироби та цінні прикраси;

- аудіо-, відео, побутова, будівельна та господарська техніка;

- засоби зв'язку та їх аксесуари;

- особисті речі та одяг;

- документи ( зокрема й в електронному вигляді);

- культурні, художні та мистецькі цінності;

- продовольчі та непродовольчі вироби або товари, серед них алкогольні чи тютюнові;

- наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги, медикаменти;

- вогнепальна зброя та боєприпаси, вибухові речовини;

- паливно-мастильні матеріали, запчастини до різноманітної техніки.

Утім, зазначимо, що класифікація предметів злочинних посягань постійно збільшується залежно від попиту на ринку майна, одержаного злочинним шляхом, оскільки на таких ринках також діє принцип: «попит породжує пропозицію» [6, с. 8]. Тобто, використовуючи сказане до тематики статті, констатуємо, що поки будуть купувати, наприклад, викрадені ювелірні вироби чи антикваріат, такі речі залишатимуться предметами крадіжок, пов'язаними з проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища.

Насамкінець уважаємо за доцільне визначитися з характеристикою осіб, які готують або вчиняють крадіжки, поєднані з проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища. За статевою ознакою лідирують чоловіки, які вчиняють більшість крадіжок, поєднаних з проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища, та є безпосередніми виконавцями цих злочинів 90,3%; жінки ж при їх вчиненні найчастіше виступають підбурювачами, посібниками або навідниками.

Віковий діапазон осіб, які вчинюють крадіжки, поєднані з проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища, дуже широкий від 14 років (початкова межа кримінальної відповідальності) до 50 років. Аналіз емпіричного матеріалу свідчить, що більшість крадіжок, поєднаних з проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища, скоюють особи віком від 20 до 35 років 73%; у 9,1 % випадків вказані злочини вчиняють неповнолітні, а в 3,5 % випадків малолітні.

Водночас за останні роки на території України серед злочинів, у яких встановлено особу злочинця, питома вага осіб, раніше засуджених за майнові злочини, складає 60,3 %.

Характеризуючи загальні обставини вчинення крадіжок, поєднаних з проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища, також зауважимо, що за часом доби вони найчастіше скоюються у вечірні та нічні години (до 75,4 %), тобто в період з 23 до 5 години. Також для крадіжок, поєднаних з проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища, характерним є сезонний час їх вчинення. Дослідження показало, що 10,5 % крадіжок, поєднаних з проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища, а також поєднаних з насильством, вчинюються взимку; у 52,3 % випадків під час святкових та вихідних днів, у 23,7 % випадків у робочі дні (у години роботи).

Отже, підсумовуюче наведене, доходимо висновку, що знання на належному рівні характерних даних щодо крадіжок, поєднаних з проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища, допоможе працівникам кримінальної поліції швидше визначитися з ефективними способами протидії.

Література

1. Конституція України: Закон України від 26 червня 1996 року.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV (поточна редакція на підставі Закону України від 06 листопада 2014 року № 1206-18).

3. Статистичні дані Генеральної прокуратури України.

4. Особливості протидії злочинам підрозділами карного розшуку в курортних місцевостях України: монографія / [А.В. Баб'як, О.О. Деревягін, М.В. Стащак]. Львів: ЛьвДУВС, 2012. 172 с.

5. Оперативно-розшукова протидія діяльності організованих груп, які готують вчинення крадіжок із квартир: монографія / [О.О. Ганжа, О.О. Деревягін, М.В. Стащак, К.В. Шахова, В.В. Шендрик]. Харків: Діса плюс, 2016. 170 с.

6. Мазур Л.А. Протидія підрозділами карного розшуку обігу майна, одержаного злочинним шляхом: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Львів, 2013. 20 с.

Размещено на Allbest.ru