Організація проведення міжнародного розшуку обвинуваченого в учиненні господарських злочинів, який ухиляється від суду

Сітайло О. М. - аспірант Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Висвітлено аспекти організації діяльності вповноважених підрозділів органів Національної поліції України з проведення міжнародного розшуку обвинуваченого, який ухиляється від суду за господарські злочини. Висловлено пропозиції щодо їх удосконалення. Окреслено засади взаємодії з іноземними правоохоронними органами на підставі законодавства України й міжнародних договорів. Зазначено, що однією з ключових функцій Генерального секретаріату Інтерполу є створення та забезпечення функціонування міжнародних банків даних інформації криміналістичного та розшукового змісту.

Проаналізовано порядок оформлення та надсилання запитів, циркулярних повідомлень, а також унесення інформації до оперативно-розшукових обліків Генерального секретаріату Інтерполу. Обґрунтовано обов'язкові умови для оголошення особи в міжнародний розшук, а саме обрання стосовно цієї особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або наявності ухвали суду про дозвіл на її затримання з метою приводу. З'ясовано підстави відмови в оголошенні міжнародного розшуку. Визначено, за яких умов міжнародний розшук обвинуваченого, що ухиляється від суду за господарські злочини, може бути припинений.

Узагальнено, що міжнародний розшук обвинуваченого, який ухиляється від суду за господарські злочини, - це комплекс процесуальних дій, пошукових, інформаційно-довідкових та інших заходів, що здійснюють національні центральні бюро Інтерполу на території держав - учасниць Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерполу) згідно з нормами міжнародного права, а також відповідно до законодавства України з метою виявлення, арешту й видачі (екстрадиції) осіб, які переховуються від органу досудового розслідування, прокуратури, суду та виконання вироку.

Ключові слова: міжнародний розшук; обвинувачений; господарські злочини; Інтерпол.

In this article author discovered aspects of the organization of the activities of authorized departments of units of the National Police of Ukraine in conducting international search of the accused who evade the court for economic crimes and provided suggestions for its improvement. It is noted that interaction with foreign law-enforcement bodies is carried out in accordance with the legislation of Ukraine, international treaties of Ukraine. One of the key functions of the Interpol General Secretariat is the creation and operation of international databases of forensic and investigative information.

It is recovered procedures for processing and sending inquiries, circular communications, as well as the transfer of information to operational-search records to the General Secretariat of Interpol are determined by the rules of Interpol. Substantiated mandatory conditions for the declaration of person in the international search, namely the election of a person in the form of a preventive measure in the form of detention or the existence of a court order on the permission to detain him in order to drive. Is recovered the reasons for refusal to declare an international search are revealed. It is noted when the international prosecution of the accused who moves away from the court for economic crimes can be stopped.

It is made a conclusion that international search of person that evicting a court for economic crimes is a complex of procedural actions, search, information and other activities carried out by the National central offices of Interpol in the territories of the member states of the International organization of criminal police Interpol in accordance with the norms of international law, as well as in accordance with the legislation of Ukraine with a view to detecting, arresting and extraditing persons who are being hid from the pre-trial investigation authority, the prosecutor's office, court and execution of a sentence.

Keywords: international search; accused; economic crimes; Interpol.

Постановка проблеми. Одна з основних функцій держави - визначення правил провадження господарської діяльності та забезпечення їх виконання.

На підставі аналізу діяльності органів Національної поліції України можна констатувати, що впродовж 2017 року було викрито близько 9 тис. злочинів у сфері економіки, із яких близько 500 - у сфері господарської діяльності [1].

Важливе значення в процесі протидії господарським злочинам має розшук обвинуваченого, який ухиляється від суду за такі кримінальні правопорушення. Тому всі підрозділи та служби Національної поліції під час виконання службових обов'язків уживають заходів щодо встановлення місцеперебування, затримання розшукуваних осіб.

Необхідність підвищення ефективності протидії господарським злочинам вимагає консолідації зусиль органів Національної поліції, контролюючих органів і тісної співпраці з міжнародними правоохоронними органами. Успішне виконання завдань, покладених державою на ці органи, безпосередньо залежить від належного рівня їхньої спільної узгодженої діяльності щодо реалізації положень законодавства України [2, с. 5].

У сучасних умовах глобальної інтернаціоналізації всіх сфер життєдіяльності міжнародна спільнота акцентує увагу на консолідації зусиль, спрямованих на протидію злочинності, що протягом останніх років зазнала якісно-кількісної трансформації.

Розвиток засобів комунікації, Інтернету, безвізовий режим з низкою європейських країн, недосконалість національних механізмів протидії злочинам у сфері господарської діяльності - це неповний перелік чинників, які дають змогу обвинуваченим уникнути кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності

З огляду на зазначене, вагому роль відіграє міжнародне співробітництво держав, яке реалізують шляхом надання міжнародної правової допомоги, що є офіційною діяльністю державних органів, яка ґрунтується на міжнародних договорах [3].

Тому є підстави стверджувати, що теорія криміналістики, кримінального процесу й оперативно-розшукової діяльності покликана виконати наукові завдання, які полягають у комплексному дослідженні, присвяченому питанням організації проведення міжнародного розшуку обвинуваченого, який ухиляється від суду за господарські злочини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аспекти міжнародного розшуку осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, у різні періоди досліджували відомі вітчизняні й іноземні науковці: Ю. П. Аленін, О. М. Бандурка, Б. І. Бараненко, І. В. Басиста, В. П. Бахін, Р. С. Бєлкін, В. Д. Берназ, В. І. Василинчук, В. І. Галаган, Е. О. Дідоренко, О. Ф. Долженков, А. Я. Дубинський, А. В. Іщенко, В. П. Захаров, Н. С. Карпов, І. П. Козаченко,

В. С. Кузьмічов, Л. М. Лобойко, Л. В. Максимів, В. А. Некрасов, Д. Й. Никифорчук, М. А. Погорецький, В. Л. Регульський, М. В. Салтевський, М. Я. Сегай, Л. Д. Удалова, Ю. М. Чорноус, В. Ю. Шепітько, І. Р. Шинкаренко, М. Є. Шумило та ін.

Однак питання, пов'язані з особливостями організації проведення міжнародного розшуку обвинуваченого, який ухиляється від суду за господарські злочини, досліджено лише побіжно.

Мета цієї статті - висвітлити аспекти організації діяльності вповноважених підрозділів органів Національної поліції України з проведення міжнародного розшуку обвинуваченого, який ухиляється від суду за господарські злочини, а також сформулювати пропозиції щодо їх удосконалення.

Виклад основного матеріалу. Організацію розшукової роботи за межами України, взаємодію з іноземними правоохоронними органами здійснюють відповідно до законодавства України, міжнародних договорів, зокрема Віденської конвенції 1969 року про право міжнародних договорів, що набрала чинності 1980 року, типові договори про взаємодопомогу в галузі кримінального правосуддя, про перейняття кримінального провадження та видачу, що були прийняті Генеральною Асамблеєю ООН (1990) з використанням можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерполу), Європолу (через робочий апарат (РА) Укрбюро Інтерполу), підрозділу міжнародного співробітництва Національної поліції України та правоохоронних органів іноземних держав, на підставі міжнародних угод і договорів [4].

Договори про правову допомогу забезпечують оптимальну реалізацію національної юрисдикції та уникнення конфлікту юрисдикцій - саме з цією метою держави їх укладають. З появою міжнародних судових органів міжнародні договори можуть передбачати можливість надання правової допомоги для здійснення міжнародної кримінальної юрисдикції [3].

Відповідно до ст. 26 Статуту Інтерполу, у визначенні завдань Генерального секретаріату Інтерполу зазначено, зокрема, що він:

- є міжнародним центром протидії злочинності;

- діє як спеціалізований та інформаційний центр [5].

Саме тому однією з ключових функцій Генерального секретаріату Інтерполу є створення та забезпечення функціонування міжнародних банків даних інформації криміналістичного та розшукового змісту.

Відмітними особливостями цих банків даних є те, що наявну в них інформацію вносять усі країни - члени Інтерполу (190 країн). Вона доступна правоохоронним органам усіх цих держав.

Зазначені банки даних Інтерполу можна розглядати як глобальний інструмент з протидії злочинності у сфері економіки, розшуку обвинуваченого, що ухиляється від суду за господарські злочини.

Власником кожної одиниці/об'єкта інформації, що міститься в банках даних Інтерполу, є певна країна - член організації, тобто відповідне національне центральне бюро, що є ініціатором внесення інформації про об'єкт до цього банку даних або здійснювало обмін інформацією щодо відповідного об'єкта з іншими країнами (національними центральними бюро).

З 2015 року робочий апарат Укрбюро Інтерполу спільно з адміністрацією Державної прикордонної служби України активно виконували заходи, передбачені Планом дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, щодо надання підрозділам Держприкордонслужби України доступу до банків даних Інтерполу [6].

Використання цього інструменту компетентними правоохоронними органами України дає змогу виявляти осіб, які вчинили кримінальні правопорушення на території іноземних держав і перебувають у розшуку, осіб, які раніше вчиняли правопорушення, схильних до повторних правопорушень, а також факти використання недійсних проїзних документів під час перетину кордону.

Такий механізм, що функціонує на підставі сучасних цифрових технологій, значно підвищує рівень правопорядку та національної безпеки країни, запобігає проникненню до України багатьох категорій правопорушників, зокрема небезпечних злочинців, екстремістів, терористів, стосовно яких містяться відомості в банках даних Інтерполу.

На сервері адміністрації Держприкордонслужби України встановлено системно-програмне забезпечення, яке надає можливість працювати з банками даних Інтерполу в пунктах пропуску через державний кордон України в режимі реального часу.

Крім того, у грудні 2016 року в штаб-квартирі Європолу (м. Гаага, Королівство Нідерланди) було підписано Угоду про оперативне та стратегічне співробітництво з Європейським поліцейським офісом (Європолом).

Укладення Угоди сприяє істотному посиленню взаємодії компетентних органів України з Європейським поліцейським офісом у протидії організованій злочинності, а також іншим видам злочинної діяльності, зокрема надає можливість за допомогою захищеної лінії зв'язку здійснювати обмін інформацією оперативного характеру між Україною та країнами - членами Європейського Союзу через Європол у режимі реального часу.

Нині угоди про оперативне та стратегічне співробітництво Європолом укладені також з Австралією, Канадою, Сполученими Штатами Америки, Ісландією, Норвегією, Монако, Швейцарією, Албанією, Македонією, Молдовою, міжнародними організаціями Євроюстом та Інтерполом.

Співпрацю здійснюють шляхом направлення відповідних звернень (запитів) до:

- структурних підрозділів апарату Національної поліції - РА Укрбюро Інтерполу;

- територіальних підрозділів поліції - територіальних підрозділів РА Укрбюро Інтерполу;

- структурних підрозділів апарату Національної поліції та територіальних підрозділів поліції - підрозділу міжнародного співробітництва Національної поліції;

- територіальних підрозділів поліції через структурні підрозділи апарату Національної поліції - компетентних органів іноземних держав (згідно з вимогами міжнародних угод).

Під час направлення звернень (запитів) про оголошення особи в міжнародний розшук перевіряють наявність підстав для оголошення міжнародного розшуку, повноту відомостей про розшукуваного, правильність оформлення додатків. За потреби з'ясовують іншу необхідну інформацію та надсилають відповідні матеріали.

Порядок оформлення та надсилання запитів, циркулярних повідомлень, а також унесення інформації до оперативно- розшукових обліків Генерального секретаріату Інтерполу визначено правилами Інтерполу.

Підставами для оголошення міжнародного розшуку є:

- вірогідна або підтверджена інформація про виїзд особи за межі України;

- підтверджена інформація про наявність в особи родинних або інших зв'язків за межами України;

- інші відомості, які засвідчують можливе перебування розшукуваного за кордоном.

Обов'язковою умовою для оголошення особи в міжнародний розшук є вчинення нею кримінального правопорушення, за яке згідно із законодавством України передбачено або призначено покарання у вигляді позбавлення волі на максимальний строк не менше ніж рік чи особу засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі, а невідбутий строк становить не менш як чотири місяці.

Міжнародний розшук обвинуваченого, який ухиляється від суду за господарські злочини, оголошують за умов обрання стосовно цієї особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або наявності ухвали суду про дозвіл на її затримання з метою приводу.

У разі незадоволення слідчим суддею або судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного чи обвинуваченого міжнародний розшук припиняють, про що невідкладно інформують слідчого, прокурора.

Заходи з установлення місцеперебування за межами держави розшукуваного, стосовно якого обрано запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у зв'язку з учиненням ним злочину, екстрадиція за який не передбачена законодавством України, здійснюють шляхом надсилання звернень (запитів-орієнтувань). Обов'язково зауважують, що розшукувана особа не підлягає екстрадиції.

Для оголошення особи в міжнародний розшук уповноважений працівник готує звернення (запит) до територіального підрозділу Інтерполу, у якому зазначає відомості про розшукуваного, обставини кримінального правопорушення, номер і дату ЄРДР, статтю Кримінального кодексу України, обраний запобіжний захід, наявний дозвіл на затримання з метою приводу або засудження особи до позбавлення волі, підстави вважати, що розшукувана особа може перебувати на території інших держав, необхідність висвітлення відомостей про розшукуваного в мережі Інтернет на офіційному сайті Генерального секретаріату Інтерполу, підтвердження потреби в екстрадиції в разі затримання, а також посилання на вимоги Європейської конвенції про видачу правопорушників.

До звернення (запиту) про оголошення міжнародного розшуку обвинуваченого, який ухиляється від суду за господарські злочини, обов'язково додають:

- заповнену форму-циркуляр для оголошення особи в міжнародний розшук;

- фотокартки (за можливості анфас та в профіль) із зазначенням дати фотографування та виготовлення фотокарток;

- дактилоскопічні та стоматологічні карти, ДНК-профіль (за наявності).

Крім того, додають українською та в перекладі однією з робочих мов Інтерполу такі документи:

1) на стадії досудового розслідування:

- копію витягу з ЄРДР;

- завірену копію письмового повідомлення про підозру;

- завірену копію постанови про оголошення розшуку підозрюваного;

- завірену копію ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або про дозвіл на затримання з метою приводу;

2) на стадії судового розгляду:

- завірену копію ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

- завірену копію ухвали суду про оголошення розшуку обвинуваченого;

3) на стадії виконання вироку - завірену копію вироку суду, який набрав законної сили та відповідно до якого особу засуджено до позбавлення волі.

Територіальні підрозділи Інтерполу після отримання матеріалів на оголошення особи в міжнародний розшук

перевіряють наявність підстав для оголошення такого виду розшуку, повноту відомостей про розшукуваного, правильність оформлення додатків, за потреби запитують іншу необхідну інформацію та надсилають відповідні матеріали на адресу робочого апарату РА Укрбюро Інтерполу [7, с. 271-280].

В оголошенні міжнародного розшуку РА Укрбюро Інтерполу відмовляє стосовно осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, прокуратури, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, якщо:

- їх підозрюють, обвинувачують у вчиненні або засудженні за вчинення кримінальних правопорушень, що мають політичний, військовий, релігійний і расовий характер (ст. 3 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерполу), затвердженого 1956 року);

- їх видача неможлива відповідно до міжнародних договорів України та законодавства України;

- до них обрано інші запобіжні заходи, ніж тримання під вартою [6].

У разі оголошення підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) в міжнародний розшук підрозділ Інтерполу упродовж доби письмово інформує ініціатора розшуку.

Уповноважений працівник органу Національної поліції, отримавши підтвердження факту оголошення особи в міжнародний розшук, негайно письмово інформує орган, який надіслав матеріали про оголошення підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), особи, яка ухиляється від відбування кримінального покарання, у розшук та інформаційний підрозділ поліції для внесення доповнень до бази даних інформаційних ресурсів Національної поліції та МВС України, обов'язково зазначаючи дату оголошення міжнародного розшуку та реєстраційний номер вихідного документа з територіального підрозділу Інтерполу.

Працівник органу Національної поліції може звертатися із відповідними запитами до підрозділу Інтерполу для перевірки наявної інформації, організації заходів зі встановлення місця переховування та затримання розшукуваного можливостями Інтерполу.

Про затримання особи, яку розшукують за вчинення кримінального правопорушення правоохоронні органи іноземної держави, уповноважена службова особа негайно з моменту затримання інформує чергового РА Укрбюро Інтерполу (для подальшого інформування ініціатора розшуку), прокурора, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, забезпечує неухильне виконання вимог ст. 582 КПК України [8].

Міжнародний розшук обвинуваченого, який ухиляється від суду за господарські злочини, припиняють у разі:

- завершення процедури екстрадиції розшукуваної особи до України;

- отримання від компетентних органів України або іноземних держав достовірних відомостей (офіційних документів) про смерть розшукуваного (виявлення трупа розшукуваного);

- закриття кримінального провадження відповідно до вимог ст. 284 КПК України [8];

- зміни обраного особі запобіжного заходу - тримання під вартою - на інший;

- затримання особи на території України.

Працівник уповноваженого підрозділу, який здійснює розшук обвинуваченого, що ухиляється від суду за господарські злочини, невідкладно інформує підрозділ Інтерполу про виникнення зазначених підстав, але не пізніше ніж за три доби з моменту надходження таких даних.

У разі отримання повідомлення про затримання за межами держави особи, яку розшукують за вчинення господарських злочинів на території України, уповноважена службова особа негайно зобов'язана:

1) письмово поінформувати (попередньо надіслати факсимільним зв'язком або іншим доступним способом) слідчого, прокурора або суд, який оголосив особу в розшук, про її затримання за кордоном;

2) за наявності комплекту завірених в установленому порядку процесуальних документів, передбачених ст. 575 КПК України, зокрема клопотання, додати такі документи: 1) засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видачу запитують для притягнення до кримінальної відповідальності; 2) копія вироку з підтвердженням набуття ним законної сили, якщо видачу запитують для виконання вироку; 3) довідка про відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення особою, або довідка про докази, якими підтверджують винуватість розшукуваної особи в його вчиненні; 4) положення статті закону України про кримінальну відповідальність, за яким кваліфікують кримінальне правопорушення; 5) висновок компетентних органів України про громадянство особи, видачу якої запитують, складений згідно з вимогами закону про громадянство України; 6) довідка про частину невідбутого покарання, якщо йдеться про видачу особи, яка вже відбула частину призначеного судом покарання; 7) інформація про перебіг строків давності; 8) інші відомості, передбачені міжнародним договором України, що також чинний для іноземної держави, на території якої виявлено розшукувану особу [8]. Ці документи надсилають до правоохоронного органу країни, у якій затримано розшукуваного.

У разі затримання розшукуваного на території держав Інтерполу зазначені документи надсилають до РА Укрбюро Інтерполу, який припиняє міжнародний розшук у порядку, визначеному Генеральним секретаріатом Інтерполу.

Документи про видачу особи в Україну впродовж десяти діб з моменту отримання повідомлення про її затримання на території іноземної держави готує компетентний орган, який здійснює кримінальне провадження, дотримуючись вимог, передбачених КПК України та міжнародними договорами.

Висновки та перспективи подальших досліджень