Розвиток інституційної основи співробітництва України та ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

Розвиток інституційної основи співробітництва України та ЄС

Прокопенко Л. Л.

Ракша О. В.,

У статті розглядається розвиток інституційної структури співробітництва України та ЄС протягом 1991--2018 рр. Розкрито еволюцію інституційної структури співпраці та охарактеризовано її етапи: 1991-1998 рр. - етап становлення тимчасових форм організаційного забезпечення двосторонніх відносин між Україною та ЄС, 1998-2014 рр. - етап формування стабільної інституційної структури співпраці та третій - з 2014 р. - етап удосконалення інституційної основи співробітництва України та ЄС. Особлива увага приділена розгляду інституційної структури співробітництва, визначеної Угодою про асоціацію України та ЄС, дана характеристика всіх її складових: самітів Україна - ЄС; Ради асоціації; Комітету асоціації; Парламентського комітету асоціації; Платформи громадянського суспільства. Робиться висновок, що у процесі співробітництва України та ЄС склалася ефективна інституційна структура забезпечення співпраці, яка дозволяє успішно реалізувати завдання, визначені Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Ключові слова: Угода про асоціацію України та ЄС; інституційна основа співробітництва; саміт Україна - ЄС; Рада асоціації; Комітет асоціації; Парламентський комітет асоціації; Платформа громадянського суспільства

Development of the institutional basis for cooperation between Ukraine and the EU співробітництво європейський союз

Prokopenko L. L., Raksha O. V.,

Dnipropetrovsk Regional Institute of Public Administration,

National Academy of Public Administration under the President of Ukraine

The article addresses the development of the institutional structure of cooperation between Ukraine and the EU during 1991-2018. The evolution of the institutional structure of cooperation is revealed and the account of its stages is given: 1991-1998 - development stage of time-line forms of organizational support for bilateral relations between Ukraine and the EU, 1998-2014. - the stage of formation of a stable institutional cooperation structure, and the third - as from 2014 - the stage of improving the institutional framework for cooperation between Ukraine and the EU. Particular attention is given to consideration of the institutional structure of cooperation as defined in the EU-Ukraine Association Agreement, the readout of all its components is given: the Ukraine - EU summits; Association Council; Association Committee; Association Parliamentary Committee; Civil Society Platforms. A conclusion is drawn that in the process of cooperation between Ukraine and the EU an effective institutional framework to ensure cooperation has been established allowing the successful accomplishment of the objectives defined in the Association Agreement between Ukraine and the European Union.

Keywords: EU - Ukraine Association Agreement; institutional framework for cooperation; the Ukraine - EU summit; Association Council; Association Committee; Association Parliamentary Committee; Civil Society Platform

Развитие институциональной основы сотрудничества Украины и ЕС

Прокопенко Л. Л., Ракша О. В.

Днепропетровский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины

В статье рассматривается развитие институциональной структуры сотрудничества Украины и ЕС в течение 1991-2018 гг. Раскрыто эволюцию институциональной структуры сотрудничества и охарактеризованы ее этапы: 1991-1998 гг. - этап становления временных форм организационного обеспечения двусторонних отношений между Украиной и ЕС, 1998-2014 гг. - этап формирования стабильной институциональной структуры сотрудничества и третий - с 2014 г. - этап совершенствования институциональной основы сотрудничества Украины и ЕС. Особое внимание уделено рассмотрению институциональной структуры сотрудничества, определенной Соглашением об ассоциации Украины и ЕС, дана характеристика всех ее составляющих: саммитов Украина - ЕС; Совета ассоциации; Комитета ассоциации; Парламентского комитета ассоциации; Платформы гражданского общества. Делается вывод, что в процессе сотрудничества Украины и ЕС сложилась эффективная институциональная структура обеспечения сотрудничества, которая позволяет успешно реализовать задачи, определенные Соглашением об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом.

Ключевые слова: Соглашение об ассоциации Украины и ЕС; институциональная основа сотрудничества; саммит Украина - ЕС; Совет ассоциации; Комитет ассоциации; Парламентский комитет ассоциации; Платформа гражданского общества

Постановка проблеми

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом підносить на новий рівень співробітництво між ними. Успішна реалізація визначених в Угоді цілей значною мірою залежить від інсти- туційного забезпечення співробітництва. Проблемам розвитку інституційної основи співробітництва України та ЄС присвячено досить широке коло праць, разом із тим питання організації взаємодії на сучасному етапі висвітлені недостатньо.

Метою дослідження є спроба узагальнити досвід розвитку інституційного забезпечення співробітництва України та Європейського Союзу, визначити його етапи.

Виклад основного матеріалу

Аналізуючи розвиток інституційного забезпечення співробітництва України та ЄС, можна виокремити три етапи: 1991-1998 рр. - початковий, етап становлення тимчасових форм організаційного забезпечення двосторонніх відносин між Україною та ЄС, 1998-2014 рр. - етап формування стабільної інституційної структури співпраці та третій - з 2014 р. - етап удосконалення інституційної основи співробітництва України та ЄС.

Двосторонні стосунки між Україною та ЄС були започатковані відразу після здобуття Україною незалежності. 2 грудня 1991 р. Європейські Спільноти у своїй Декларації щодо України відзначили демократичний характер референдуму, визнали її незалежність та суверенітет і закликали підтримувати відкритий та конструктивний діалог. З огляду на розпад СРСР та утворення СНД, Рада ЄС 2 березня 1992 р. запропонувала всім державам пострадянського простору, за винятком країн Балтії, укласти угоди про партнерство і співробітництво. Україна стала першою серед країн СНД, що підписала 16 червня 1994 р. в Люксембурзі Угоду про партнерство і співробітництво з Європейським Союзом (УПС). Підписання УПС фактично завершило початковий етап становлення відносин між Україною та ЄС і поклало початок процесу формування інституційної бази співпраці [З, с. 505].

У вересні 1993 р. в Україні відкрилося Представництво Європейської Комісії, а в липні 1995 р. створюється Представництво України при Європейських Спільнотах. 24 березня 1995 р. відбулось перше засідання Спільного комітету Україна - ЄС, який до набуття чинності УПС був офіційним інструментом моніторингу економічного та торговельного співробітництва між ЄС та Україною. У вересні 1997 р. у Києві відбувся перший саміт Україна - ЄС, в ході якого було підтверджено європейський вибір України, обговорено наявні проблеми в договірно-правовій сфері, розглянуто шляхи активізації економічного співробітництва [З, с. 506-507].

Набуття чинності Угодою про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС з 1 березня 1998 р. обумовило подальше посилення організаційного забезпечення двосторонніх відносин. Для забезпечення виконання основних положень УПС і з метою управління процесом її імплементації Угодою було передбачено проведення регулярних самітів та створення відповідної інституційної структури:

Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС;

Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС;

Комітету з парламентського співробітництва між Україною та ЄС [1].

Отже, у 1998 р. завершився перехід від тимчасових форм організаційного забезпечення двосторонніх відносин до формування стабільної інституційної структури двостороннього співробітництва України та Європейського Союзу.

Третій етап розпочався з підписанням Угоди про асоціацію України та ЄС. Інституційна структура співробітництва України та ЄС визначена в розділі VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення» Угоди про асоціацію. За основу була взята вже відпрацьована у попередні роки схема, і в Угоді про асоціацію встановлена наступна інституційна структура:

Рада асоціації;

Комітет асоціації;

Парламентський комітєт асоціації;

Платформа громадянського суспільства [2].

В Угоді підкреслюється, що політичний діалог

та діалог з питань політики на найвищому рівні між сторонами має відбуватися на рівні самітів, які проводяться, як правило, один раз на рік. Під час самітів здійснюється загальний нагляд за виконанням Угоди, а також обговорюються будь-які двосторонні або міжнародні питання, що становлять взаємний інтерес. Так, перший саміт Україна - ЄС в рамках Угоди відбувся 27 квітня 2015 р., а останній, дев'ятнадцятий саміт Україна - ЄС - 12-13 липня 2017 р. На ньому були розглянуті питання, пов'язані з розвитком ситуації на сході України, включаючи стан імплементації Мінських домовленостей і наслідки окупації АР Крим і м. Севастополь, станом виконання Угоди про асоціацію і реалізацію внутрішніх реформ в Україні, а також надання з боку ЄС відповідної підтримки. Окрему увагу було приділено завершенню процесу ратифікації Угоди про асоціацію, запровадженню безвізового режиму для громадян України, співробітництву у сфері енергетики, імплементації поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі [2; 4; 6].

На рівні міністрів регулярний політичний діалог та діалог з питань політики відбувається в рамках Ради асоціації та в рамках регулярних зустрічей між представниками обох сторін за взаємною згодою. На Раду асоціації покладається здійснення контролю і моніторингу застосування та виконання Угоди й періодичний перегляд її функціонування у світлі визначених цілей. Крім цього Рада може вивчати будь-які головні питання, що виникають у рамках Угоди, а також будь-які інші двосторонні або міжнародні питання, що становлять взаємний інтерес. Засідання Ради асоціації мають проводитися регулярно на рівні міністрів щонайменше один раз на рік, а також тоді, коли цього вимагають обставини. Відповідно до ст. 462 Угоди, Рада складається з членів Уряду України та членів Ради ЄС і Європейської Комісії, хоча за взаємною згодою її засідання можуть проводитися у будь-якому складі. Головування в Раді здійснюється по черзі представниками України та ЄС. Рада асоціації встановлює власний регламент [2].

Для досягнення цілей Угоди Раді надаються повноваження ухвалювати обов'язкові для сторін рішення в рамках сфери дії Угоди. Рада може також надавати рекомендації. Рішення і рекомендації мають готуватися за згодою сторін після завершення відповідних внутрішніх процедур. Відповідно до мети поступового наближення законодавства України до права ЄС, Рада асоціації має бути форумом для обміну інформацією про законодавчі акти України та ЄС: чинні та ті, що перебувають на стадії підготовки, а також про заходи з їхнього виконання, застосування та дотримання. З цією метою Рада може актуалізувати або вносити поправки до додатків Угоди, враховуючи розвиток права ЄС і стандартів, що застосовуються, та, на думку сторін, безпосередньо цього стосуються [2].

Перше засідання новоствореної Ради асоціації відбулося 15 грудня 2014 р., а четверте - перше після набуття чинності Угодою про асоціацію - 8 грудня 2017 р. Учасники засідання привітали створення Україною інституційної та нормативно-правової бази для посилення імплементації, координації та моніторингу виконання Угоди про асоціацію, обговорили процес реформ в Україні, зокрема процес децентралізації, реформу державного управління, судової системи, боротьбу з корупцією, торговельно-економічне співробітництво у рамках поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, а також процес відновлення суверенітету і територіальної цілісності України. Серед конкретних практичних рішень для України за результатами засідання стало укладання двох угод: про надання Єврокомісією 50 млн. євро для посилення місцевих органів влади, економічного відновлення, безпеки громади та соціальної згуртованості на Донбасі та ще 5 млн. євро - на розвиток Дунайського регіону в Україні [6; 15].

Згідно ст. 464 Угоди, для допомоги Раді асоціації у виконанні її обов'язків засновується Комітет асоціації, який складається з представників обох сторін, головним чином на рівні вищих посадових осіб. Головування в Комітеті здійснюється по черзі представниками України та ЄС. Обов'язки і порядок функціонування Комітету, до сфери відповідальності якого належить підготовка засідань Ради асоціації, визначає в своєму регламенті Рада. Вона може делегувати Комітету будь-яке зі своїх повноважень, зокрема повноваження ухвалювати обов'язкові для виконання рішення. Комітет асоціації проводить засідання у спеціальному складі для вирішення всіх питань, пов'язаних із Розділом IV (Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею) Угоди. Засідання у цьому складі Комітет проводить щонайменше один раз на рік [2].

У грудні 2014 р., напередодні першого засідання Ради асоціації, Кабінет Міністрів України своєю постановою від 10 грудня 2014 р. № 700 «Питання підготовки та проведення засідань окремих двосторонніх органів асоціації між Україною та ЄС» визначив, що від України членами Ради асоціації є члени Кабінету Міністрів, а Комітету асоціації - заступники міністрів із питань європейської інтеграції, директор Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - Торговий представник України, заступники керівників інших центральних органів виконавчої влади, до повноважень яких належать питання виконання Угоди про асоціацію. Перше засідання Комітету асоціації відбулося 13-14 липня 2015 р., а перше засідання Комітету асоціації у торговельному складі - у квітні 2016 р. [8; 10; 12].

Комітету асоціації надають допомогу підкомітети. Рада асоціації може приймати рішення про створення будь-якого спеціального комітету чи органу у конкретних сферах, які необхідні для виконання Угоди, і визначає склад, обов'язки і порядок функціонування таких органів. Комітет асоціації може також створювати підкомітети для вивчення прогресу, досягнутого у ході регулярних діалогів, визначених у Розділі V (Економічне і галузеве співробітництво) Угоди. Підкомітети мають повноваження приймати рішення у випадках, передбачених Угодою. Вони регулярно та в міру необхідності звітують про свою діяльність Комітету асоціації у торговельній конфігурації. Рішенням Ради асоціації № 2/2014 від 15 грудня 2014 р. було утворено два підкомітети: Підкомітет із питань свободи, безпеки та юстиції і Підкомітет із питань економіки та іншого галузевого співробітництва [2; 5; 7; 13].

Згідно з домовленістю Сторін, за підсумками першого засідання Комітету асоціації (13-14 липня 2015 р.), діяльність підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва має здійснюватися за кластерним принципом - з фокусом на ключові питання, які закріплені за підкомітетом:

кластер 1: макроекономічне співробітництво, управління державними фінансами (бюджетна політика, внутрішній контроль та зовнішній аудит, статистика, облік і аудит, боротьба з шахрайством);

кластер 2: промислова та підприємницька політика, гірнича справа і металургія, туризм, космос, законодавство про товариства та корпоративне управління, захист прав споживачів, оподаткування;

кластер 3: співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерні питання, навколишнє природне середовище, включаючи зміну клімату та цивільний захист, транспорт;

кластер 4: співробітництво у сфері науки та технологій, інформаційне суспільство, аудіовізуальна політика, освіта, навчання та молодь, культура, співробітництво в галузі спорту та фізичної культури;

кластер 5: сільське господарство та розвиток сільських районів, рибальство та морська політика, Дунайський регіон, транскордонне та регіональне співробітництво;

кластер 6: співробітництво в галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей, охорона здоров'я [7; 13].

Крім того, безпосередньо положеннями Угоди про асоціацію передбачено створення:

Підкомітету з географічних зазначень (ст. 211 Угоди),

Підкомітету з управління санітарними та фітосанітарними заходами (ст. 74 Угоди),

Підкомітету з питань митного співробітництва (ст. 83 Угоди);

Підкомітету з питань торгівлі та сталого розвитку (ст. 300 Угоди) [2; 7; 13].

Політичний діалог на парламентському рівні, відповідно до ст. 467 Угоди, здійснюється в рамках Парламентського комітету асоціації, до складу якого входять члени Верховної Ради України та Європейського Парламенту. Він встановлює власний регламент. Головування в комітеті здійснюється по черзі представниками сторін. Засідання комітету проводяться з регулярністю, яку він визначає самостійно. Парламентський комітет асоціації має право запитувати у Ради асоціації відповідну інформацію про виконання положень Угоди, він має бути поінформований Радою стосовно її рішень та рекомендацій. Комітет може надавати свої рекомендації Раді та створювати відповідні підкомітети. Перше засідання Парламентського комітету асоціації відбулося 24-25 лютого 2015 р. у Брюсселі, а 20 вересня 2017 р. у Дніпрі під спільним головуванням Миколи Княжицького від імені Верховної Ради України та Даріуша Росаті від імені Європейського Парламенту відбулось Шосте засідання Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС [2; 7; 11].

Згідно ст. 469 Угоди, сторони мають сприяти проведенню регулярних засідань представників їхнього громадянського суспільства з метою інформування їх про виконання Угоди та врахування їхнього внеску для її виконання. З цією метою передбачено створення Платформи громадянського суспільства (ПГС), яка складається з представників громадянського суспільства України та членів Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК). Вона має бути форумом для них з метою проведення зустрічей та обміну думками. Платформа громадянського суспільства встановлює власний регламент і проводить засідання з регулярністю, яку вона визначає самостійно. Головування у Платформі здійснюється по черзі представниками громадянського суспільства від української сторони та представником ЄЕСК. Платформа громадянського суспільства повинна бути поінформованою про рішення та рекомендації Ради асоціації і може надавати їй свої рекомендації. Комітет асоціації та Парламентський комітет асоціації мають здійснювати регулярні контакти з представниками Платформи громадянського суспільства з метою отримання їхньої думки щодо досягнення цілей Угоди [2].

Процес утворення української сторони ПГС був розпочатий у травні 2014 р., коли внаслідок публічного обговорення було створено Оргкомітет. У листопаді 2014 р. відбулися Установчі збори УС ПГС, де понад 165 громадських організацій, які представляють весь спектр громадянського суспільства України, обрали 15 членів - представників різних секторів громадянського суспільства - громадських об'єднань, профспілок та організацій роботодавців. Установче засідання ПГС як двостороннього органу відбулося 16 квітня 2015 р. у Києві, тоді ж було затверджено Регламент ПГС. У 2016 р. ПГС провела два засідання - у лютому в Брюсселі і в листопаді в Києві, на яких, окрім обговорення прогресу виконання Угоди про асоціацію, також були представленні тематичні доповіді Платформи [7; 16; 17].

Висновки

Аналіз розвитку інституційної основи співробітництва України та Європейського Союзу показує, що в процесі їх співробітництва склалася ефективна інституційна структура забезпечення співпраці, яка дозволяє успішно реалізувати завдання, визначені Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Размещено на Allbest.ru