Роль та значення юридичних клінік у формуванні громадянського суспільства в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль та значення юридичних клінік у формуванні громадянського суспільства в Україні

Надзвичайної актуальності набувають дослідження щодо шляхів формування громадянського суспільства в Україні і, зокрема, стосовно інституцій та формувань, через які громадяни можуть ефективно реалізувати і захистити свої законні права та інтереси. Метою цієї статті є спроба визначити роль юридичних клінік у формуванні громадянського суспільства в Україні.

На превеликий жаль, поняття “юридична клініка” на законодавчому рівні в Україні досі не закріплене, хоча, нормативне регулювання їх діяльності на сьогоднішній день є необхідним. Тому, виходячи з поставленої мети, проаналізуємо два нормативно закріплених визначення юридичної клініки: 1) згідно із Стандартами юридичних клінік України, юридична клініка - це формування, яке створюється для правозахисної і правопросвітницької діяльності та функціонує на базі Вищого навчального закладу за ініціативою ВНЗ (чи громадської організації у співпраці з ВНЗ), до складу якої входять студенти, викладачі, фахівці-практики; 2) у Типовому положенні про юридичну клініку ВНЗ України, визначено, що юридична клініка є структурним підрозділом ВНЗ III--IV рівнів акредитації, що здійснює підготовку фахівців за напрямом “Правознавство”, і створюється як база для практичного навчання та проведення навчальної практики студентів старших курсів [5].

Суть юридичної клініки більш вірно відображена саме в першому визначенні. Обґрунтовуючи такий висновок, наведемо такі міркування: по-перше, сприймаючи юридичну клініку як формування, що створюється для правозахисної і правопросвітницької діяльності, таким чином передбачаємо добровільність, самодіяльність, саморегулювання та самоврядування такого формування. Ці принципи випливають із самої суті громадянського суспільства, яке не може бути побудованим “під тиском”. Громадянське суспільство не запроваджують законом, воно виникає, формується у суспільній історії шляхом суверенізації життя особистостей та громад, а найважливішою передумовою і разом з тим ознакою громадянського суспільства слід визнати наявність зрілого, освіченого (компетентного) й активного громадянина [1, c. 4].

По-друге, навіть якщо основною метою юридичної клініки є отримання практичних навичок студентами, проходження ними навчальної практики, не можна ігнорувати інше, надзвичайно важливе завдання юридичної клініки -- правозахисну діяльність -- надання безоплатної юридичної допомоги соціально незахищеним групам населення [2, c. 83]. При тому, що така допомога надається студентами, керівник і куратори юридичної клініки здатні забезпечити належний її рівень, її якість. Вагомим є також те, що така правова допомога надається безоплатно, оскільки для малозабезпечених та інших соціально незахищених верств населення звернення у юридичну клініку -- чи не єдиний спосіб її отримати.

Правопросвітницька діяльність юридичних клінік також має вагоме значення. При будівництві правової держави і розвитку громадянського суспільства підвищена необхідність формування правосвідомості і високої правової культури всіх суб'єктів суспільних відносин, оскільки без них неможливо побудувати таку державу і суспільство. Проте в умовах економічної кризи багато людей залишається безробітними, без засобів до існування, що в значній мірі штовхає їх до правового нігілізму і правопорушень. Важливим завданням у розвитку громадянського суспільства має бути поширення і вкорінення серед людей цінностей громадянського суспільства, знань про права й державний устрій, виховання поваги до закону, вмінь відповідно діяти [3]. Правова просвіта, як одна з форм правового виховання, має обмежені завдання -- дати певні знання з тих чи інших питань права, роз'яснити чинне законодавство, вказати правомірні варіанти поведінки в тій чи іншій життєвій ситуації. З огляду на вище вказане стає очевидним, що значною мірою, і доволі ефективно, це завдання, поряд з іншими установами і закладами, здійснюють юридичні клініки.

По-третє, на нашу думку, видається більш доречним створення юридичних клінік не у структурі навчальних закладів, а з ініціативи і “під патронатом” правозахисних громадських організацій у співпраці, звичайно, з ВНЗ. Це пояснюється тим, що, будучи структурним підрозділом ВНЗ, юридична клініка втрачає свою самостійність, керівники клінік повинні підпорядковуватися адміністрації ВНЗ, будь-яка ініціатива юридичної клініки повинна погоджуватися, координуватися, залежати від її “настроїв”, прийняття будь-якого рішення ускладнюється через необхідність проходження різних бюрократичних процедур. І це добре, якщо діяльність юридичної клініки має підтримку в адміністрації ВНЗ, в інших випадках юридична клініка перетворюється на формальну інституцію, що існує “де-юре”, але “де-факто” абсолютно не працює [2, c. 84-85].

На користь створення юридичної клініки під егідою громадських організацій наведемо ще проблему матеріально-технічного забезпечення діяльності клінік. В більшості випадків є необхідною фінансова допомога “ззовні”. Спонсорські кошти, отримані гранти, благодійні внески в такому випадку надходять на рахунок громадської організації і витрачаються безпосередньо для функціонування клініки, а не розчиняються на рахунку ВНЗ, до того ж, міжнародні та вітчизняні спонсори майже не співпрацюють з державними організаціями.

Крім того, відповідно до наказу МОН України № 592 від 3 серпня 2006 року, відповідно до якого ректори ВНЗ “зобов'язанні” забезпечити створення та функціонування юридичних клінік. Безперечно, запровадження клінічного курсу до навчального процесу є важливим етапом реформування юридичної освіти в Україні, проте така постановка питання зводить нанівець суть юридичної клініки як добровільного і самоврядного “формування, яке створюється для правозахисної і правопросвітницької діяльності”. Юрклініка має організовуватися, коли самі студенти відчувають у цьому потребу, готові до цього, а не нав'язуватися в примусовому порядку, як щось загальнообов'язкове.

Співпраця ж з ВНЗ є просто необхідною, адже до роботи клінік, крім юристів-практиків (адвокатів, суддів тощо), треба залучати викладачів, вчених-теоретиків, людей, що мають навики педагогічної професії. Адже студенти, крім надання юридичної допомоги населенню, відвідують семінарські та практичні заняття, в ході яких вивчають особливості законодавства, окремі процедурні питання, необхідні в практичній роботі, обговорюють морально-етичні правила поведінки юриста в конкретній ситуації [1, c. 5]. Це мобілізує студентів до практичного застосування теоретичних знань, до набуття прикладних умінь та навичок.

Також доцільним є набуття юрклінікою статусу юридичної особи [4, c. 99]. Оскільки, незважаючи на те, що об'єднання громадян після реєстрації можуть користуватися доволі широким спектром законодавчо закріплених прав юридичної особи, такий спосіб легалізації є трудомістким, а також доволі тривалим і вимагає певних фінансових витрат. Отже, для створення та реєстрації громадської організації необхідно чимало матеріальних і моральних ресурсів. Тому багато громадських організацій, маючи визначену ціль, так і не стали офіційно зареєстрованою громадською структурою, діяльність якої сприяла би творенню громадянського суспільства і реальної демократії в Україні. Тому юридичні клініки варто створювати при вже зареєстрованих, реально діючих організаціях, що звільнило б учасників клінік від зайвих бюрократичних перешкод.

В цілому, діяльність мережі юридичних клінік на сьогоднішній день здатна сприяти нормальному функціонуванню і розвитку суспільства. Юридична клініка у складі правозахисних організацій виконує інтегративну функцію, яка охоплює процеси консолідації, поєднання зусиль, взаємозалежності, взаємовідповідальності учасників організації, сприяє зміцненню комунікативних зв'язків, надає можливість спілкуватися з іншими та проявляти себе, що досить тісно пов'язано з інформативною функцією.

Тенденції розвитку юридичних клінік підтверджують, що вони більш спроможні, у порівняні з державними організаціями, ефективно забезпечити реалізацію права, закріпленого ст. 59 Конституції України, надання безкоштовної правової допомоги громадянам України. Це поступово руйнує стереотип недоступності і неможливості захисту своїх прав та інтересів.

Визначаючи роль юридичних клінік у формуванні громадянського суспільства, підкреслимо, що крім, так би мовити, “зовнішніх” завдань, участь у роботі юридичних клінік надзвичайно важлива для самих студентів: формуються специфічні навички, необхідні для виконання професійних обов'язків, підвищується фаховий рівень, правова культура.

Участь студентів у діяльності юридичних клінік розкриває їх індивідуальність, відчуття їхньої причетності до вирішення громадських справ, відповідно це стверджує самореалізацію, що, власне, сприяє розвитку громадянського суспільства, як такого [3].

Отже, юридична клініка -- це формування, що створене для практичного навчання студентів юридичних факультетів і здійснює правозахисну і право-просвітницьку діяльність на базі громадської організації у співпраці з ВНЗ.

Для забезпечення належного місця юридичних клінік в суспільному житті, виокремлення їх як дійсно дієвого інституту громадянського суспільства необхідно суттєво підвищити професійність та результативність їх діяльності. Важливою є також поінформованість суспільства, в першу чергу юридичної спільноти, про значимість юридичних клінік для якісного покращання вищої юридичної освіти, ліквідації правового нігілізму серед населення.

Отже, активізація та стимулювання розвитку юридичних клінік в Україні є одним із напрямів формування високої правової культури і правової свідомості, ствердження свободи і демократії, через які можна наблизити досягнення конституційної мети -- формування громадянського суспільства і правової держави.

Cписок літератури

юридичний клініка громадянський суспільство

1. Гончаренко В.О. Юридична клініка: історія і визначення / В.О. Гончаренко // Практика діяльності «юридичних клінік» України. - 2004. - № 1. - С. 3-5.

2. Конох М., Хрідочкін А. Правова свідомість і правова культура студентської молоді у дзеркалі громадської думки. // Право України. - 2006. - № 3. - С. 82-85.

3. Моісеєв Ю.А. Деякі питання діяльності юридичних клінік з захисту прав та свобод громадян / Моісеєв Ю.А., Денисенко П.А. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.lawclinic.ru

4. Молдован В.В., Кацавець Р.С. Юридична клініка: Навч. пос. - К.: «Центр учбової літератури», 2007. - 123 с.

5. Про затвердження Типового положення про юридичну клініку вищого навчального закладу України: Наказ Міністерства освіти та науки України від 03.08.2006 р. // Офіційний вісник України - 2006 р. - № 32. - С. 680.

Размещено на Allbest.ru