Організація охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні (адміністративно-правовий вимір)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Організація охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні (адміністративно-правовий вимір)

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Крижановський Анатолій Станіславович

Львів - 2014

Анотація

У дисертації проведено комплексне дослідження адміністративно-правових засад організації охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні.

Розглянуто сутність та особливості діяльності суб'єктів виборчого процесу у цій сфері суспільних відносин. У роботі застосовано системний підхід до вивчення засад правового регулювання охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні.

Сформульовано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення прав та законних інтересів суб'єктів виборчого процесу у сфері охорони громадського порядку.

Ключові слова: вибори, охорона громадського порядку, суб'єкти виборчого процесу, правоохоронні органи.

Аннотация

В диссертации проведено комплексное исследование административно-правовых основ организации охраны общественного порядка во время проведения выборов в Украине.

Проанализированы суть и особенности охраны общественного порядка во время проведения выборов в Украине как комплекс специальных средств и способов, имеющих юридическое содержание и направленных на эффективное обеспечение прав и законных интересов субъектов избирательного процесса.

Охрана общественного порядка в соответствии со спецификой выборов и референдумов есть процесс осуществления государственными органами совместно с субъектами гражданского общества комплекса мероприятий, которые в своей совокупности создают наиболее благоприятные условия для эффективного обеспечения реализации прав, свобод и законных интересов субъектов избирательного процесса, органично связанного с процедурными аспектами организации и проведения выборов для справедливого формирования представительных основ народовластия.

В указанной сфере действует специфический набор юридических средств, относящихся к различным отраслям права, представляющих различные правовые институты и методы регулирования общественных отношений, что характеризуют охрану общественного порядка как реальный факт окружающей действительности, закрепленных в законодательстве, выступающих в качестве идеальных моделей, которые только в процессе применения могут привести к достижению поставленной цели, а потому для своей реализации требуют согласованной деятельности, необходимой для получения социально нужного эффекта.

На современном этапе развития государства административно-правовое регулирование организации охраны общественного порядка по предмету и целевым признакам объединяют разнородный правовой материал. Он содержит нормы, регламентирующие организационно-правовые, административно-правовые, процессуально-правовые правоотношения в части осуществления субъектами избирательного процесса публично-властных полномочий в сфере избирательного права.

Сутью охраны общественного порядка во время проведения выборов в Украине в административно-правовом измерении есть правомерное поведение граждан, дающее возможность реализации избирательных прав и законных интересов в ходе избирательной кампании.

Права и свободы граждан во время подготовки и проведения выборов могут быть реально обеспечены только совокупностью (системой) общих (экономических, политических, социальных) и специальных (юридических) факторов, где общие факторы создают условия для реализации юридических. Это проявляется, прежде всего, в административно-правовом регулировании административных действий в сфере охраны общественного порядка во время избирательного процесса, что определяет основные направления совершенствования административно-правовых основ охраны общественного порядка во время проведения выборов в Украине.

Сформулированы предложения и рекомендации, направленные на усовершенствование организации охраны общественного порядка во время проведения выборов в Украине.

Ключевые слова: выборы, охрана общественного порядка, субъекты избирательного процесса, правоохранительные органы.

Summary

The author conducted a comprehensive study of the administrative and legal framework of public order during elections and referendums in Ukraine.

The essence and peculiarities of the electoral subjects in the field of public relations. The paper applied a systematic approach to the study of the principles of legal regulation of public order during elections in Ukraine.

Suggestions and recommendations on improvement of law enforcement to ensure the rights and interests of the election process in the field of public order.

Keywords: election, public order, the subjects of the electoral process, law enforcement.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Вибори - найважливіший інститут сучасної демократії, одна з головних форм вираження волі народу і його участі в політичному процесі, одночасно спосіб формування представницьких органів, заміщення вищих державних посад. Конституція України декларує, що носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в державі є народ України, який здійснює свою владу і безпосередньо, і через виборні органи державної влади та місцевого самоврядування. Необхідною умовою для реалізації цього положення є забезпечення належного громадського порядку, що потребує його надійної охорони.

Держава наділила відповідними повноваженнями державні органи, громадські організації, органи місцевого самоврядування, головними з-поміж яких є правоохоронні органи. Охорона громадського порядку в Україні за сучасних умов є одним із найважливіших завдань суспільства. Поняття громадського порядку та його охорони має наукове і практичне значення, оскільки зміст громадського порядку, ефективність його охорони суттєво впливають на стабільність прав і свобод громадян у виборчій сфері. Саме на цьому підґрунті зароджується ідея необхідності формування якісно нового та органічно пристосованого до стандартів Європейського Союзу інституту охорони громадського порядку під час проведення виборів і референдумів в Україні.

Переважна більшість наукових джерел розглядає проблеми охорони громадського порядку під час виборів і референдумів в Україні, зосереджуючи увагу на конституційно-правовому змісті цього інституту. Водночас, охорона громадського порядку під час підготовки та проведення виборів в Україні потребує особливого дослідження крізь призму науки адміністративного права, оскільки має складну адміністративно-правову природу.

Незважаючи на глибоке опрацювання українськими вченими цілого ряду методологічних проблем, що стосуються закономірностей, принципів і методів діяльності з охорони громадського порядку, в наукових дослідженнях недостатньо уваги приділяється відображенню сучасних процесів охорони громадського порядку під час виборів і референдумів. Сучасне нормативно-правове регулювання у сфері охорони громадського порядку під час виборів і референдумів не має в своїй основі загальної стратегії. Більше того, до останнього часу вивчення цього питання не носило системного, комплексного характеру та проводилося в основному в рамках відомчих науково-дослідних і навчальних освітніх установ.

Актуальність теми дослідження пояснюється ще й тим, що одним із стратегічних завдань України є проведення правової реформи та впровадження комплексу системних перетворень щодо формування внутрішніх передумов адаптації до вступу у Європейський Союз, з-поміж яких провідне місце займає наближення системи формування органів влади до міжнародних стандартів та засад, загальноприйнятих для країн-учасниць Європейського Союзу. Крім цього, необхідність вдосконалення правового регулювання у сфері охорони громадського порядку під час підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні, зокрема, зумовлена реформуванням системи правоохоронних органів.

Дослідженню різних аспектів організації охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні були присвячені роботи українських учених-адміністративістів, зокрема: В.Б. Авер'янова, І.Л. Бородіна, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, Р.А. Калюжного, В.К. Колпакова, М.В. Коваліва, Т.О. Коломоєць, О.В. Кузьменко, М.В. Лошицького, В.П. Нагребельного, О.І. Остапенка, В.Л. Ортинського, Р.М. Опацького, А.М. Подоляки, М.М. Тищенка, В.М. Цикалевича та інших.

Окремі аспекти, які так чи інакше стосуються охорони громадського порядку під час підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні, зокрема адміністративно-юрисдикційна діяльність суб'єктів виборчого процесу, взаємодія правоохоронних органів з учасниками виборчого процесу були предметом дослідження В.М. Бевзенка, Н.В. Богашевої, Ю.Б. Ключковського, І.Б. Коліушка, Р.О. Куйбіди, Р.А. Калюжного, В.С. Стефанюка, В.П. Тимощука, Ю.С. Шемшученка та інших. Що стосується методології адміністративно-правового регулювання охорони громадського порядку під час виборів і референдумів в Україні, то наше дослідження базується на працях українських і зарубіжних учених в галузі теорії держави та права, конституційного права України та зарубіжних країн, кримінального та цивільного права, економіки, правової статистики, інформаційних технологій, тактики охорони громадського порядку: В.М. Глушкова, Ю.В. Дубка, В.Т. Маляренка, О.Г. Кальмана, В.С. Ковалевського, М.В. Коваліва, М.В. Корнієнка, В.Л. Ортинського, П.М. Рабіновича, Н.П. Тиндик, В.А. Цупка, Е. Шмідт-Ассманна, Б. Шлоера, Р. Штрайнца та інших.

Водночас, слід зазначити, що комплексного дослідження організації охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні досі не проводилося.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося відповідно до Програми інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від 14вересня 2000 р. № 1072/2000, Указу Президента України від 8 грудня 2000 р. № 1322/2000 «Про Концепцію підвищення правової культури учасників виборчого процесу та референдумів в Україні» і виконана в межах наукових досліджень кафедри адміністративного та інформаційного права Навчально-наукового інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка» за напрямами: «Адміністративно-правові проблеми реформування правової системи України» та «Вдосконалення правового механізму захисту прав і свобод людини і громадянина в умовах розбудови правової держави» (державний реєстраційний номер 0112U001217).

Мета і завдання дослідження. Метою наукового пошуку є з'ясування та узагальнення теоретичного і практичного аспектів організації охорони громадського порядку під час підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні щодо забезпечення прав і свобод суб'єктів виборчого процесу, а також вироблення пропозицій і рекомендацій, що сприятимуть удосконаленню адміністративно-правових засад діяльності правоохоронних органів у зазначеній сфері. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

- розкрити поняття та характеристику охорони громадського порядку під час проведення виборів та референдумів в Україні;

- проаналізувати нормативно-правове забезпечення діяльності правоохоронних органів України у сфері охорони громадського порядку під час проведення виборів та референдумів;

- визначити форми та методи діяльності правоохоронних органів під час проведення виборів та референдумів;

- розглянути суб'єкти забезпечення охорони громадського порядку під час підготовки та проведення виборів та референдумів;

- охарактеризувати забезпечення охорони громадського порядку під час підготовки до проведення виборів та референдумів;

- проаналізувати взаємодію суб'єктів забезпечення охорони громадського порядку під час проведення виборів та референдумів;

- розробити пропозиції і рекомендації, спрямовані на вдосконалення адміністративно-правових засад охорони громадського порядку під час проведення виборів та референдумів в Україні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, пов'язані з адміністративно-правовим виміром організації охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні.

Предметом дослідження є особливості та закономірності організації охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань застосовано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ. Їхнє застосування ґрунтується на комплексному підході, що дає змогу досліджувати проблеми крізь призму їх соціального змісту та юридичної форми. За допомогою: історико-правового методу досліджено історичні передумови виникнення адміністративно-правових засад охорони громадського порядку під час підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні (підрозділ 1.1); порівняльно-правового методу - здійснено порівняльну характеристику нормативної бази, що регламентує охорону громадського порядку під час підготовки та проведення виборів і референдумів і повноважень суб'єктів забезпечення охорони громадського порядку під час підготовки та проведення виборів і референдумів (підрозділ 1.2, 2.1); статистичного методу - узагальнено динаміку охорони громадського порядку під час підготовки та проведення виборів і референдумів (підрозділ 1.2, 2.2, 2.3); системно-функціонального методу - розкрито теоретичні положення щодо форм і методів діяльності правоохоронних органів і взаємодії суб'єктів забезпечення охорони громадського порядку під час проведення виборів та референдумів (підрозділ 1.3, 2.4); формально-юридичного методу - проаналізовано зміст забезпечення охорони громадського порядку під час підготовки до проведення виборів і референдумів та охорони громадського порядку під час виборів та референдумів (підрозділ 2.2, 2.3); соціологічного методу - проведено опитування суб'єктів виборчого процесу стосовно вдосконалення адміністративно-правових засад охорони громадського порядку під час проведення виборів і референдумів (підрозділи 2.2; 2.3); логіко-семантичного методу - внесено пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правових засад охорони громадського порядку під час проведення виборів та референдумів (розділ 3).

Застосування зазначених методів дозволило всебічно проаналізувати організацію охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні, систематизувати емпіричні дані та отримати відповідні результати.

Науково-теоретичним підґрунтям дисертації стали наукові розробки фахівців у сфері теорії держави і права, економіки, державного будівництва, адміністративного права, цивільного права, конституційного права, правової статистики тощо.

Нормативно-правовою основою роботи є Конституція України, закони України, Укази Президента України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, відомчі нормативно-правові акти, а також нормативно-правові акти Німеччини, Польщі, Російської Федерації.

Емпіричну базу дослідження становлять результати опитування суб'єктів виборчого процесу у Львівській області, а також статистично-довідкові матеріали Центральної виборчої комісії, Верховного суду та МВС України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших системних досліджень, у якому комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки досліджуються адміністративно-правові аспекти організації охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні.

У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових теоретичних положень, обґрунтовано висновки, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України. Найсуттєвішими результатами дослідження, що зумовлюють його новизну і визначають внесок автора у розробку зазначеної проблематики, є такі положення і висновки:

уперше:

- проведено комплексний аналіз моделі забезпечення правоохоронними органами охорони громадського порядку під час виборів і референдумів, яка охоплює адміністративно-правове регулювання у зв'язку з іншими засобами - тактичними, оперативно-розшуковими, кримінальними, кримінально-процесуальними, адміністративно-юрисдикційними в аспекті імперативних методів індивідуального правового впливу на порушників чинного законодавства;

- визначено, що охорона громадського порядку під час виборів і референдумів в сучасних умовах характеризується зростанням абсолютних і відносних показників звернень у правоохоронні органи у зв'язку з наявністю дій, які розцінюються суб'єктами виборчого процесу як порушення правопорядку під час виборчої кампанії за принципом змінності у порядку функціональної залежності;

- здійснено характеристику забезпечення громадського порядку під час підготовки та проведення виборів і референдумів з позиції впливу специфічних особливостей, які проявляються в адміністративно-правовому регулюванні адміністративних дій;

удосконалено:

- нормативно-правове забезпечення діяльності правоохоронних органів України у сфері охорони громадського порядку під час проведення виборів та референдумів;

- організацію взаємодії суб'єктів забезпечення охорони громадського порядку під час проведення виборів та референдумів;

- адміністративно-правові засади охорони громадського порядку під час виборів та референдумів в Україні;

- забезпечення охорони громадського порядку під час підготовки до проведення виборів та референдумів;

набули подальшого розвитку:

- розкриття форм та методів діяльності правоохоронних органів під час проведення виборів та референдумів;

- визначення сутності поняття та характеристика охорони громадського порядку під час проведення виборів та референдумів в Україні;

- питання розгляду суб'єктів забезпечення охорони громадського порядку під час підготовки та проведення виборів та референдумів.

На підставі висновків запропоновано і внесено відповідні зміни та доповнення до законодавства України у сфері виборчого права та нормативно-правових актів МВС України щодо організації охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні. У дисертації аргументовано необхідність запропонованих змін та доповнень до нормативно-правових актів, а також подано зміст пропозицій.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертації висновки і пропозиції мають науково-теоретичне і практичне значення:

- у науково-дослідній сфері - для подальшої розробки актуальних проблем організації охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні, визначення шляхів адаптації вітчизняної нормативної бази до вимог Європейського Союзу;

- у правотворчості - для подальшого розвитку законодавства з виборчих питань щодо забезпечення прав та свобод громадян в Україні;

- у правозастосовній діяльності - для підвищення ефективності практичної діяльності правоохоронних органів, суб'єктів виборчого процесу у сфері охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні;

– у навчальному процесі - під час проведення занять із навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльності органів внутрішніх справ»;

– у практичній діяльності - у системі службової підготовки в підрозділах органів внутрішніх справ з питань практичної діяльності щодо забезпечення прав і свобод громадян, учасників виборчого процесу під час виборів в Україні у сфері охорони громадського порядку.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, висновки, рекомендації, пропозиції обґрунтовані на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу наукових, нормативних і статистичних джерел.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи оприлюднені на: звітній науковій конференції факультету громадської безпеки «Актуальні аспекти підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки» (м. Львів, 24 лютого 2012 р.); І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Захист прав і свобод людини та громадянина в Умовах формування правової держави» (м. Львів, 25 квітня 2012 р.); засіданні науково-практичного семінару «Забезпечення органами внутрішніх справ європейських прав людини у своїй діяльності» (м. Львів, 7 грудня2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Діяльність підрозділів кримінальної міліції: сучасний стан та перспективи вдосконалення» (м. Львів, 12 квітня 2013р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Захист прав і свобод людини та громадянина в умовах формування правової держави» (м. Львів, 12 червня 2013 р.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено в 12 публікаціях, з яких 6 статей, що опубліковані у фахових виданнях України, 1 стаття опублікована за кордоном та у 5 тезах доповідей на науково-практичних заходах.

2. Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, ступінь дослідження проблеми; визначено її зв'язок з державними науковими програмами, планами і темами, а також мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну; висвітлено теоретичну та емпіричну бази роботи, практичне значення одержаних результатів; подано відомості про їхню апробацію та впровадження.

Розділ 1 «Теоретико-правові особливості охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні» складається з трьох підрозділів, у яких з'ясовано поняття та подано характеристику охорони громадського порядку, розкрито нормативно-правове забезпечення, форми та методи діяльності правоохоронних органів під час проведення виборів в Україні.

У підрозділі 1.1 «Поняття та характеристика охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні» на підставі аналізу праць учених визначено, що у соціологічному аспекті основою громадського порядку виступають сформовані суспільні відносини. Водночас у юридичному сенсі такою основою виступає нормативний лад права. Однак у широкому, філософсько-правовому сенсі основою громадського порядку під час проведення виборів та референдумів виступає людина, її інтереси та прагнення, життєві потреби, які отримують оформлення в правах і свободах, обов'язки та відповідальність громадянина. Характеризуючи охорону громадського порядку, слід зазначити, що це складне соціально-правове явище, яке включає науку і мистецтво, теорію і практику, статику і динаміку та виступає: як одне з найбільш потужних специфічних і безпосередніх засобів правового, фізичного, психологічного та іншого впливу на публічні (особисті та групові) суспільні відносини; як атрибут державного управління; складовою системи організаційних, правових та інших заходів.

У державному масштабі охорона громадського порядку становить підлеглий політичним цілям правомірний, науково обґрунтований і безперервно мінливий, в залежності від умов об'єктивної дійсності, режим державної діяльності зі здійснення найбільш доцільних видів, форм і методів, прийомів і способів безпосередньої охорони стану громадського та особистого спокою громадян, повагу їх честі, людської гідності та суспільної моралі при максимальному використанні можливостей сил і засобів правоохоронних та інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань і громадян.

У підрозділі 1.2 «Нормативно-правове забезпечення діяльності правоохоронних органів України у сфері охорони громадського порядку під час проведення виборів» підкреслено, що нормативно-правове регулювання діяльності правоохоронних органів у сфері охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні становить систему чинного виборчого законодавства, яка складається з чотирьох груп законодавчих актів: Конституція України; система спеціальних законів України про вибори: «Про вибори народних депутатів України»; «Про вибори Президента України»; «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»; «Про Центральну виборчу комісію»; «Про Державний реєстр виборців»; нормативно-правові акти конституційного законодавства - Закони України: «Про громадянство України», «Про об'єднання громадян», «Про місцеве самоврядування», «Про місцеві державні адміністрації» та ін.; положення нормативних актів суміжних галузей, що регулюють виборчий процес: норми адміністративного, трудового, житлового, кримінального, кримінально-процесуального, цивільного, цивільно-процесуального, фінансового, екологічного законодавства тощо.

На сучасному етапі розвитку держави нормативно-правове забезпечення діяльності правоохоронних органів у сфері охорони громадського порядку під час проведення виборів визначається сукупністю норм права, що знайшли своє вираження у формально визначених джерелах права, які відображають закономірності суспільного розвитку та спрямовані на регулювання й охорону суспільних відносин у виборчій сфері.

У підрозділі 1.3 «Форми і методи діяльності правоохоронних органів під час проведення виборів в Україні» на основі аналізу чинного нормативного матеріалу доведено, що формами діяльності правоохоронних органів є зовнішній прояв дій зазначених органів, їх системних утворень і посадових осіб, що наділені спеціальними повноваженнями із забезпечення виконання загальнообов'язкових умов і вимог охорони громадського порядку, передбачених законами та нормативними актами. Вони мають цільову спрямованість і викликають організаційні наслідки, спричиняють виникнення, зміну, припинення правовідносин між вказаними органами, громадянами і організаціями, що виникають у процесі виявлення, попередження і нейтралізації протиправних чинників, пов'язаних із правомірними діями фізичних і юридичних осіб, з використання виборчих технологій, що санкціонуються і контролюються державою, для забезпечення законних інтересів, а також призводять до правовідносин, що виникають під час попередження і нейтралізації правопорушень та адміністративно-правових казусів, які сприяють виникненню конфліктних ситуацій.

Під методами діяльності правоохоронних органів розуміють способи цілеспрямованого впливу на поведінку громадян, а також діяльність підприємств і організацій в інтересах забезпечення правопорядку. Основними методами діяльності правоохоронних органів є переконання та примус. Сучасне суспільство володіє достатнім потенціалом для встановлення ефективних форм і методів профілактичної та адміністративно-юрисдикційної діяльності, заснованих на єдиних принципах організації та забезпечення громадського порядку з метою реалізації загального виборчого права.

Розділ 2 «Організація охорони громадського порядку під час виборчого процесу» складається з чотирьох підрозділів, які містять аналіз забезпечення охорони та охорону громадського порядку під час підготовки та проведення виборів в Україні, суб'єктів забезпечення та їх взаємодію.

У підрозділі 2.1 «Суб'єкти забезпечення охорони громадського порядку під час підготовки та проведення виборів в Україні» підкреслено, що до суб'єктів забезпечення охорони громадського порядку під час підготовки та проведення виборів можна віднести: Президента України; органи законодавчої влади; органи виконавчої влади. В системі суб'єктів органи виконавчої влади посідають особливе місце: є одними з основних функціонально-галузевих носіїв виконавчої влади, а статус закріплюється за ними в нормативному порядку; є найважливішою складовою органів державного управління та державного апарату загалом; об'єднані єдиним керівництвом і підпорядкуванням; кожен з органів цієї системи наділений державною специфічною компетенцією у сфері державного управління та реалізації державної виконавчої влади; система органів виконавчої влади справляє регулюючий вплив на всі сфери державного та суспільного життя; в рамках своєї компетенції органи виконавчої влади самостійні в організаційному та функціональному відношеннях; здійснюють специфічний вид державної діяльності, яка за своїм змістом є виконавчо-розпорядчою.

Організуючими суб'єктами охорони громадського порядку виступають органи внутрішніх справ, які наділені владними повноваженнями у сфері охорони громадського порядку, оскільки через правоохоронну діяльність може бути досягнута мета - забезпечено громадський порядок під час виборчого процесу. Контрольно-наглядові та контрольно-попереджувальні повноваження складають основу компетенції та соціальної ролі органів внутрішніх справ в охороні громадського порядку, у створенні стану захищеності особистості, суспільства та держави.

У підрозділі 2.2 «Забезпечення охорони громадського порядку під час підготовки до проведення виборів в Україні» проаналізовано засади діяльності суб'єктів виборчого процесу. Вказано, що забезпечення охорони громадського порядку під час підготовки до проведення виборів і референдумів характеризується специфічними завданнями, що пов'язані з проблемами адміністративно-правового регулювання у виборчій сфері і є виразом зростання державної відповідальності, яка не обмежується керуванням окремими випадками, а вимагає концепції, для якої типовими формами дій є плани та нормоустановчі акти, що забезпечує виконання вимог чинного законодавства суб'єктами виборчого права.

Під час забезпечення охорони громадського порядку щодо підготовки до проведення виборів використовуються передусім імперативні інструменти, які встановлюють межі для обмеження приватних інтересів, становлять собою публічне адміністрування у двополюсних адміністративних правовідносинах, у які вступають суб'єкти виборчого процесу в ході реалізації норм виборчого законодавства. Законодавче обмеження, вимога визначеності, принцип пропорційності та можливість реалізації оскаржувального позову становлять механізми захисту у відносинах між особою, зобов'язаннями дотримуватися порядку, та державою - регулювальником в особі правоохоронних органів, які повинні враховувати інтереси учасників виборчого процесу, що конкурують, і усвідомлювати наслідки будь-яких дій та їх вплив на треті особи та сфери соціального, економічного, культурного життя, що значною мірою зумовлює специфіку охорони громадського порядку під час підготовки до проведення виборів.

У підрозділі 2.3 «Охорона громадського порядку під час виборів в Україні» наголошено, що забезпечення охорони громадського порядку для комплексних соціальних структур, якими є правоохоронні органи, характерна перехрещенням багатьох функцій, що зумовлено подвійним статусом цих органів виконавчої влади, що є об'єктом врегулювання тією мірою, яка визначена національним законодавством. Водночас правоохоронні органи виступають суб'єктами регуляторної діяльності, що активно реалізують повноваження, розгортаючи власну діяльність з урегулювання соціальних сфер, які охоплюють виборчі процеси.

Аналіз динаміки порушень громадського порядку в період виборчих кампаній дозволив виявити тенденції: в період з 2010 по 2012 роки стан громадського порядку під час виборчої кампанії характеризується зростанням порушень громадського порядку і в період підготовки, і під час виборів. Зростання абсолютних і відносних показників характеризується кількістю звернень у правоохоронні органи з приводу дій, що розцінюються як порушення правопорядку. Під час виборів співробітники правоохоронних органів найчастіше стикаються з людьми, які не порушують громадський порядок. Охорону громадського порядку на виборчих дільницях під час виборів здійснює низка галузевих підрозділів правоохоронних органів, що виконують специфічні завдання. У кожного з них своя адміністративно-юрисдикційна діяльність, що вимагає застосування різних способів забезпечення законності. Більшість співробітників, залучених на охорону громадського порядку під час виборів, не мають спеціальної юридичної освіти, що вимагає проведення цільової службової підготовки.

У підрозділі 2.4 «Взаємодія суб'єктів виборчого процесу з правоохоронними органами щодо забезпечення охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні» зазначено, що юридичні гарантії, встановлені Конституцією України, припускають захист виборчих прав громадян і з ініціативи самих громадян безпосередньо, і опосередковано, шляхом створення державними органами таких організаційно-правових форм, використання яких сприяє реалізації громадянами прав і свобод, що пов'язано з діяльністю правоохоронних органів, зокрема органів внутрішніх справ, інших органів і суб'єктів виборчого процесу та здійснюється в двох основних формах - взаємодії та сприянні. Взаємодія з суб'єктами виборчого процесу як специфічна складова діяльності правоохоронних органів становить низку практичних заходів, порядок і особливості організації та проведення яких встановлюються для органів, що вступають у взаємодію, законом, або узгоджуються в процесі вирішення загального головного завдання - охорони громадського порядку.

Основоположний підхід сучасної практики державного управління полягає у визнанні службової ролі правоохоронних органів в інтересах клієнтів - громадян України. Однак їх особлива роль як організаційного механізму забезпечення охорони громадського порядку, який упорядковує суспільні процеси, завжди буде за обсягом реалізованих публічних інтересів ширше власне арифметичної сукупності дій щодо задоволення приватних інтересів у ході виборчої кампанії. Тому правовий режим забезпечення охорони громадського порядку під час підготовки та проведення виборів в Україні не можна зводити до аспекту взаємодії з суб'єктами виборчого процесу.

Розділ 3 «Удосконалення адміністративно-правових засад охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні» містить основні напрями підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання у зазначеній сфері.

Підкреслено, що забезпечення та охорона громадського порядку під час проведення виборів здійснюється на підставі адміністративно-правової регламентації (процес визначення наукових основ, принципів і механізмів конкретного управляючого впливу, встановлення правових основ, правил, форм, методів і прийомів, що визначають порядок і процесуальні основи державно-управлінської діяльності та її результативності) організації управління та адміністративних дій співробітників правоохоронних органів. Адміністративно-правова дія - це владний вплив адміністративного органу (посадової особи) на конкретну фізичну або юридичну особу, не оформлене за допомогою видання (прийняття) ним індивідуального правового акта, здійснюване на підставі відповідних правових норм, відомчих нормативно-правових актів з метою забезпечення правового регулювання поведінки цієї особи, правової охорони та захисту її прав і законних інтересів, а також прав і законних інтересів інших осіб у виборчій сфері. Удосконалення виборчого законодавства повинно йти шляхом ретельної регламентації окремих виборчих процедур. Доцільно законодавство доповнити нормами, які оптимізують нормативне регулювання охорони громадського порядку, виборчих процедур та адміністративних дій. Успіхи та досягнення в різних галузях соціальної практики свідчать про те, що вони є результатом і відповідно наслідком високого рівня організованості та мистецтва управління.

вибір референдум право охорона

Висновки

У дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в комплексному аналізі проблем законодавчого регулювання та практики функціонування адміністративно-правової форми забезпечення охорони громадського порядку під час виборів і референдумів в Україні. Основні результати дослідження, найбільш значимі його положення та пропозиції з удосконалення правового регулювання адміністративно-правових засад охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні, які сприятимуть підвищенню ефективності захисту прав суб'єктів виборчого процесу, можна викласти у таких висновках:

1. В умовах глобалізації роль національної держави висвітлюється з позицій становлення демократичної політичної системи. Політичний сенс забезпечення вільних виборів в органи державної влади визначає стан розвитку всіх структурних елементів виборчого процесу, передусім - охорони громадського порядку. Під охороною громадського порядку у відповідності до специфіки виборів варто розуміти процес здійснення державними органами разом із суб'єктами громадянського суспільства комплексу заходів, які в своїй сукупності створюють найбільш сприятливі умови для ефективного забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів суб'єктів виборчого процесу, органічно пов'язаного із процедурними аспектами організації та проведення виборів задля справедливого формування представницьких основ народовладдя. У цій сфері діє специфічний набір юридичних засобів, що відносяться до різних галузей права та представляють різні правові інститути і методи регулювання суспільних відносин, необхідні для отримання соціально потрібного ефекту.

2. Нормативно-правове забезпечення діяльності правоохоронних органів України у сфері охорони громадського порядку під час підготовки та проведення виборів виступає як специфічний різновид правового регулювання, підпорядковується загальносоціальним закономірностям, які відображають об'єктивні зв'язки, що існують між системою права, яка визначає державно-управлінські відносини, та іншими соціальними системами - політичною, економічною, культурною; є системою норм, у якій за предметною і цільовою ознаками поєднується різнорідний правовий матеріал, пов'язаний конкретними формами та методами адміністративної діяльності щодо реалізації повноважень, спрямованих на захист прав і свобод суб'єктів виборчого процесу від порушень з боку інших учасників виборів та характеризується пріоритетом відомчої нормотворчості, множинністю та недостатньою системністю нормативних актів, що обумовлюють наявність, з одного боку, суттєвих прогалин у нормуванні державного управління в цій сфері, а з іншого боку, протиріччями в нормах, що регламентують однотипні групи суспільних відносин.

3. Під формою діяльності правоохоронних органів під час виборів, в адміністративно-правовому вимірі, слід розуміти дії органів спеціальної компетенції, їх системних утворень і посадових осіб з видання адміністративно-правових актів і укладення адміністративно-правових договорів, а також інші дії вказаних органів і посадових осіб, що призводять до юридичних наслідків, у яких проявляються функції та методи діяльності з охорони громадського порядку у сфері, де суспільні відносини регулюються нормами конституційного права, а охороняються - нормами адміністративного. Метод діяльності правоохоронних органів у зазначеній сфері визначається як засіб впливу на тактику проведення спеціальних заходів у взаємодії з органами місцевого самоврядування, суб'єктами виборчого права, громадськими формуваннями для здійснення координації їхньої діяльності у системі забезпечення охорони громадського порядку. Побудова системи форм і методів повинна відбуватися з урахуванням принципу адекватності способів і засобів діяльності дійсному стану суспільства, економіки, рівню суспільного добробуту, що є стримуючим чинником від можливих утисків громадянських свобод під приводом захисту громадського порядку з огляду на європейські стандарти виборчого процесу.

4. Суб'єкти забезпечення охорони громадського порядку під час підготовки та проведення виборів в Україні це органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, суб'єкти виборчого процесу, громадські організації, які мають повноваження щодо здійснення комплексу організаційних і практичних заходів, спрямованих на забезпечення громадського порядку у визначеній сфері. Компетенція суб'єктів щодо охорони громадського порядку під час виборчої кампанії визначається як правова категорія, що зумовлено повноваженнями, які встановлені та чітко регламентовані в нормативно-правових актах статутного характеру, а реалізація яких здійснюється за допомогою норм усіх галузей права, що придає державному адмініструванню стабільнішого та ефективнішого характеру. Домінуючими та організуючими суб'єктами у зазначеній сфері виступають органи внутрішніх справ, які наділені владними повноваженнями у силу свого правового статусу в системі державного механізму. Контрольно-наглядові та контрольно-попереджувальні повноваження складають основу компетенції та соціальної ролі органів внутрішніх справ в охороні громадського порядку під час підготовки та проведення виборів, у створенні стану захищеності особи, суспільства та держави.

5. Забезпечення охорони громадського порядку під час підготовки до проведення виборів в Україні є діяльність, спрямована на запобігання небезпек, де правоохоронні органи діють як мережа різних організаційно-структурних підрозділів, що реагують на конкретні та доступні для огляду ситуації, здійснюють точкові заходи втручання, видаючи приписи, заборони та проводячи контрольні дії у сферах, які в усьому іншому розвиваються за своїми власними закономірностями. Модель забезпечення охорони громадського порядку у цьому випадку доцільно розглядати не тільки з позиції адміністративно-правового регулювання, але й у зв'язку з іншими засобами - тактичними, оперативно-розшуковими, кримінальними, кримінально-процесуальними, адміністративно-юрисдикційними, дослідженими на предмет виявлення функціональних еквівалентів специфіки, характеру взаємозв'язку з різними елементами механізму правового регулювання в аспекті імперативних методів індивідуального правового впливу на порушників чинного законодавства. Тим самим розширюється поле систематики адміністративного права, яке, з одного боку, повинно охоплювати сферу внутрішньо-адміністративної організації, а з другого - не випускати з поля зору явищ суспільної самоорганізації суб'єктів виборчого процесу.

6. Охорона громадського порядку під час проведення виборів в Україні спрямована не лише на відвернення небезпек, але й розглядає підозри щодо небезпеки та вдається до запобігання ризикам. Водночас зазнають зміни юридичні інститути охорони громадського порядку: діяльність не обмежується застосуванням імперативних засобів, а використовує інструменти попередження та рекомендації, попереднього узгодження та порозуміння. Двополюсні адміністративно-правові відносини «втручання-відвернення» перетворюються на багатополюсні правовідносини, де правоохоронні органи зобов'язані рівномірно-нейтрально враховувати всі потреби, тоді як для учасників виборчого процесу можуть з'явитись взаємно визначені обов'язки щодо врахування інтересів інших учасників виборчої кампанії. В сучасних умовах охорона громадського порядку під час виборів характеризується зростанням абсолютних і відносних показників звернень в органи внутрішніх справ у зв'язку з наявністю дій, які розцінюються суб'єктами виборчого процесу як порушення правопорядку під час виборчої кампанії за принципом змінності за законом функціональної залежності.

7. Взаємодія суб'єктів виборчого процесу з правоохоронними органами щодо забезпечення охорони громадського порядку під час проведення виборів, як специфічна складова діяльності, становить низку практичних заходів, порядок і особливості організації та проведення яких встановлюються законом, або узгоджуються в процесі вирішення загального завдання - охорони громадського порядку. В умовах інтеграції України в європейські структури взаємодія правоохоронних органів і суб'єктів виборчого процесу стає особливою сферою державного управління, що вимагає окремого адміністративно-правового режиму, який вирізняється від інших певним набором регуляторів адміністративного права, поєднаних між собою. Сприяння як форма діяльності правоохоронних органів і суб'єктів виборчого процесу щодо охорони громадського порядку направлена на створення безперешкодних умов діяльності останніх та включає організаційно-правове співробітництво, яке базується на демократичних принципах конституційного ладу, заснованого на пріоритеті інтересів людини, її прав і свобод, а також на стандартах організації підготовки та проведення виборів, які містяться в Конституції, виборчому законодавстві України, у міжнародно-правових актах.

8. Права та свободи громадян під час підготовки та проведення виборів можуть бути реально забезпечені тільки сукупністю (системою) загальних (економічних, політичних, соціальних) і спеціальних (юридичних) чинників, де загальні чинники створюють умови для реалізації юридичних, що проявляється передусім в адміністративно-правовому регулюванні адміністративних дій у сфері охорони громадського порядку під час виборчого процесу та визначає основні напрями удосконалення адміністративно-правових засад охорони громадського порядку під час проведення виборів в Україні:

- доцільно делегувати саморегульованим організаціям - учасникам виборчого процесу, Комітету виборців України та його регіональним відділенням, що є по суті проміжним станом між державою та елементами громадянського суспільства, частини державних функцій у сфері охорони громадського порядку під час виборів, в тому числі щодо розробки проектів нормативно-правових актів, які регламентують адміністративні дії у зазначеній сфері, проведення громадських експертиз нормативно-правових актів визначеної тематики, організації системи доадміністративного або досудового врегулювання виборчих спорів, контролю за станом громадського порядку під час виборчого процесу;

- пріоритетним аспектом охорони громадського порядку під час підготовки та проведення виборів повинно бути вироблення засад координації діяльності суб'єктів виборчого процесу та визначення адміністративно-правових засад тактики в сфері забезпечення та охорони громадського порядку органами виконавчої влади, виборчими комісіями, громадськими організаціями, учасниками виборчого процесу;

- доцільна розробка центральним органом виконавчої влади у сфері охорони громадського порядку нормативно-правового акту «Організація забезпечення та охорона громадського порядку під час підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні» з урахуванням соціально-правового механізму стимулювання правомірної поведінки, який включає юридичну освіту та національно-державну ідеологію.

9. Запропоновано внесення доповнень:

9.1) у Кодекс України про адміністративні правопорушення:

9.1.1) до ст. 212-18 «Невиконання рішення виборчої комісії, комісії з референдуму» щодо порушення порядку виконання виборчих процедур;

9.1.2) до ст. 255 «Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення» щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення;

9.1.3) до ст. 277 «Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення» щодо термінів розгляду адміністративних справ;

9.2) до ст. 75 «Підготовка до голосування у день виборів (день повторного голосування)» Закону України «Про вибори Президента України» щодо дій працівників органів внутрішніх справ при порушенні громадського порядку;

9.3) до ст. 85 «Організація і порядок голосування» Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо перебування у приміщенні для голосування працівника органів внутрішніх справ;

9.4) до ст. 69 «Організація і порядок голосування» Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» щодо дій працівника міліції до порушника громадського порядку на виборчій дільниці;

9.5) до ст. 229 Статуту патрульно-постової служби міліції України щодо перевірки документів у громадян, особистого огляду громадян та огляду їх речей;

9.6) до п. 6.21.3Положення з організації професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо теорії та практики прийняття тактичних рішень у сфері охорони громадського порядку.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Крижановський А.С. Адміністративно-правові засади діяльності патрульної служби міліції з охорони громадського порядку / А.С.Крижановський // Наук. записки Львів. ун-ту бізнесу та права. - Львів, 2011. - №7. - С.289-293.

2. Крижановський А.С. Взаємодія органів внутрішніх справ і громадськості у сфері охорони громадського порядку / А.С.Крижановський // Митна справа. - 2012. - №1. - Ч. 2. - С.137-141.

3. Крижановський А.С. Принципи забезпечення адміністративно-правового захисту учасників виборів і референдумів в Україні / А.С. Крижановський // Митна справа. - 2012. - №6. - Ч.2. - Кн. 1. - С. 250-255.

4. Крижановський А.С. Суб'єкти забезпечення охорони громадського порядку під час підготовки та проведення виборів та референдумів в Україні / А.С. Крижановський // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2013. - №1 (65). - С. 303-309.

5. Крижановський А.С. Забезпечення охорони громадського порядку під час виборів та референдумів правоохоронними органами / А.С. Крижановський // Митна справа. - 2013. - № 2.- Ч. 2. - Кн. 2. - С. 304-309.

6. Крижановський А.С. Нормативно-правове забезпечення діяльності правоохоронних органів України у сфері охорони громадського порядку під час проведення виборів і референдумів / А.С. Крижановський // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - Львів, 2013. - Вип. № 2. - С. 179-187.

7. Крыжановский А.С. Некоторые аспекты усовершенствования охраны общественного порядка во время выборов / А.С. Крыжановский // Современные проблемы науки и образования. - 2014. - № 1

8. Крижановський А.С. Проблеми удосконалення інституту відповідальності за порушення законодавства про референдум / А.С. Крижановський // Тези науково-практичного семінару «Забезпечення органами внутрішніх справ європейських прав людини у своїй діяльності» (м. Львів, 7 грудня 2012 р.). - Львів,2012. - С. 39-43.

9. Крижановський А.С. Правоохоронна діяльність: соціальна природа / А.С. Крижановський // Тези звітної наукової конференції факультету громадської безпеки «Актуальні аспекти підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки» (м. Львів, 24 лютого 2012 року. - Львів, 2012. - С. 116-119.

10. Крижановський А.С. Методи правоохоронної діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку / А.С.Крижановський // Збірник тез учасників І Всеукраїнської науково-практичної конференції «Захист прав і свобод людини та громадянина в умовах формування правової держави» (м. Львів, 25 квітня 2012 р.). - Львів, 2012. - Ч. І. - С. 140-143.

11. Крижановський А.С. Форми діяльності правоохоронних органів під час проведення виборів та референдумів в Україні / А.С. Крижановський // Тези доповідей та повідомлень учасників міжнародної науково-практичної конференції «Діяльність підрозділів кримінальної міліції: сучасний стан та перспективи вдосконалення» (м. Львів, 12 квітня 2013 р.). - Львів, 2013. - C. 513-515.