Адміністративно-правові засади кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України

Забезпечення правопорядку в державі. Гуманізація, деполітизація і демілітаризація діяльності правоохоронних органів України. Планування потреби в кадрах органів внутрішніх справ. Принципи відбору персоналу. Мотивація й соціальне забезпечення працівників.

Рубрика Государство и право
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 19.09.2018
Размер файла 43,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 342.5 (477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Адміністративно-правові засади кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Андренко Світлана Олександрівна

Харків - 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України Бандурка Олександр Маркович, Харківський національний університет внутрішніх справ, радник ректора.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Клюєв Олександр Миколайович, Міжнародний університет бізнесу і права, м. Херсон, проректор з наукової роботи;

кандидат юридичних наук, доцент Христинченко Надія Петрівна, Міжрегіональна Академія управління персоналом, м. Київ, керівник служби ректора.

Захист відбудеться 25 лютого 2015 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 у Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, просп. 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, просп. 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий 23 січня 2015 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. В. Могілевський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В процесі інтеграції до Європейського Союзу перед Україною поставлена вимога оперативного проведення комплексних реформ у багатьох сферах правовідносин. Не є виключенням і система органів внутрішніх справ України (далі - ОВС), передумовою і першочерговим напрямом реформування яких є підвищення якості їх кадрового забезпечення.

В умовах політичної та економічної нестабільності в державі, посилення соціальної напруги й загострення конфліктів, збільшення рівня злочинності та корупції зростають потреби у забезпеченні правопорядку, дотриманні й захисті прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина. Відповідно, постають якісно нові, обумовлені викликами часу, підвищені вимоги до кадрового складу ОВС, який має бути оптимальним, висококваліфікованим, професійним, дисциплінованим, психологічно підготовленим й адаптованим до виконання посадових обов'язків у кризових умовах. Нагальною тенденцією є гуманізація, деполітизація й демілітаризація діяльності правоохоронних органів, запобігання корупції та насильству з боку працівників ОВС.

На жаль, сьогодні в Україні фундаментальні основи кадрового забезпечення ОВС визначаються нормативно-правовими актами, прийнятими більше двадцяти років назад, що є свідченням суттєвого відставання від розвинених європейських і навіть більшості пострадянських країн, де система правоохоронних органів будується за новими принципами. Недосконалими є і процедури планування потреби в кадрах, навчання, службової підготовки, роботи з кадровим резервом, відбору та розстановки персоналу, ротації та просування кадрів, їх мотивації та соціального забезпечення, контролю за працівниками ОВС і загалом управління кадрами.

Проблемні питання кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України були предметом наукових досліджень В. Б. Авер'янова, С. М. Алфьорова, М. І. Ануфрієва, Г. В. Атаманчука, О. М. Бандурки, О. М. Банчука, В. М. Бесчастного, Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, О. П. Гетманець, С. М. Гусарова, В. С. Гуславського, С. Ф. Денисюка, М. М. Дивака, М. І. Іншина, І. Г. Кириченка, А. М. Клочка, О. М. Клюєва, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, В. В. Конопльова, Ю. Ф. Кравченка, О. В. Крушельницької, М. Н. Курка, К. Б. Левченко, В. Я. Малиновського, Н. П. Матюхіної, О. І. Миколенка, О. М. Музичука, А. М. Подоляки, Т. О. Проценка, О. Ю. Синявської, В. О. Соболєва, А. А. Стародубцева, Н. П. Христинченко, О. Н. Ярмиша та ін. Проте, незважаючи на достатньо велику кількість наукових праць з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, багато питань в умовах їх реформування досі не розроблено.

Таким чином, необхідність удосконалення кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, відсутність комплексних наукових розробок із цієї проблематики, недосконалість адміністративно-правового регулювання у досліджуваній сфері обумовлюють актуальність і вказують на необхідність комплексного вивчення особливостей адміністративно-правових засад кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України в умовах їх реформування з орієнтацією на систематизацію та гармонізацію національної нормативно-правової бази з європейськими нормами та стандартами в даній сфері та вивчення позитивного зарубіжного досвіду й можливостей його імплементації в практичну діяльність ОВС України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 р. № 942, Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 роки, затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 р. № 14-10, п. 7 додатку 14, п. 7 додатку 16 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347, п. 14 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., затверджених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р. (протокол № 10).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу існуючих наукових підходів, а також чинного законодавства України і практики його реалізації визначити сутність та особливості кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України в умовах їх реформування, а також шляхи його вдосконалення.

Для досягнення зазначеної мети в дисертації були поставлені такі основні задачі:

- здійснити історико-правовий аналіз кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України;

- визначити поняття та основні завдання кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України;

- розкрити структуру кадрового складу органів внутрішніх справ України;

- встановити принципи, форми та методи кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України;

- охарактеризувати адміністративно-правове регулювання кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України;

- узагальнити основні елементи кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України;

- уточнити об'єкт та предмет кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України;

- з'ясувати суб'єктів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України;

- окреслити систему кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України;

- встановити напрями кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України;

- розкрити організаційні засади кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України;

- охарактеризувати зарубіжний досвід кадрового забезпечення органів внутрішніх справ та виробити можливі шляхи його використання в Україні;

- виробити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення адміністративного законодавства, яке регламентує кадрове забезпечення органів внутрішніх справ України, кадрових процедур в органах внутрішніх справ України, форм та методів контролю та нагляду за якістю кадрового забезпечення органів внутрішніх справ.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України.

Предметом дослідження є адміністративно-правові засади кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що надає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми, здійснити системний аналіз адміністративно-правових засад кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України. Загальні методи діалектики були використані в процесі з'ясування сутності, значення та змісту кадрового забезпечення ОВС (підрозділи 1.2, 1.4, 1.5, 2.1). Логіко-семантичний метод застосовувався під час узагальнення теоретико-правових підходів до визначення і вдосконалення понятійного апарату (підрозділи 1.2-1.5, 3.2, 3.3, розділ 2). Історико-правовий метод мав місце при аналізі становлення та розвитку кадрового забезпечення ОВС в Україні та світі (підрозділи 1.1, 3.1), метод структурного аналізу застосовувався в ході дослідження структури кадрового складу та системи кадрового забезпечення ОВС України, класифікації нормативно-правових актів, що регламентують дану сферу, визначення основних елементів змісту кадрового забезпечення ОВС України тощо (підрозділи 1.3, 1.5, 2.1, 2.4). Метод факторного аналізу використовувався при з'ясуванні причин неефективності адміністративно-правового регулювання кадрового забезпечення ОВС в Україні, недосконалості кадрових процедур та виокремленні напрямків кадрового забезпечення ОВС (підрозділи 1.5, 2.4, 3.2). Порівняльний аналіз застосований під час дослідження зарубіжного досвіду кадрового забезпечення ОВС і виявлення можливостей його запозичення та використання в Україні (підрозділ 3.1). Метод кількісного і якісного аналізу використовувався в процесі вивчення сучасного стану кадрового забезпечення ОВС в Україні, з'ясування його предмета, форм та методів контролю та нагляду за його якістю (підрозділи 1.1, 2.2, 3.1, 3.3).

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших у вітчизняній науці адміністративного права комплексних досліджень адміністративно-правових засад кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України в умовах їх реформування. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Зокрема:

вперше:

- обґрунтовані основні завдання структуризації та оптимізації кадрового складу органів внутрішніх справ у сучасних умовах їх реформування з орієнтацією на гармонізацію національного законодавства з європейськими нормами та стандартами в даній сфері та вивчення позитивного зарубіжного досвіду й можливостей його імплементації в практичну діяльність ОВС України;

- виокремлено сутнісні ознаки методів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ, які запропоновано класифікувати залежно від: ступеня розповсюдженості застосування; предмета впливу, здійснюваного в процесі управління кадрами ОВС; характеру впливу на систему кадрового забезпечення; стадії процесу кадрового забезпечення ОВС;

- сформульовано визначення поняття форм контролю та нагляду за якістю кадрового забезпечення ОВС, під якими пропонується розуміти зовнішній вираз змісту здійснюваних методів нагляду та контролю за якістю кадрового забезпечення ОВС уповноваженими на реалізацію контрольно-наглядової функції суб'єктами кадрового забезпечення ОВС;

- систему кадрового забезпечення ОВС запропоновано представити в єдності трьох її елементів: сутнісна природа; організаційна точка зору; процедурний критерій;

удосконалено:

- розуміння об'єкта кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України у широкому та вузькому розумінні: у першому - як кадрового складу ОВС, на формування та діяльність якого здійснюється вплив суб'єктів кадрового забезпечення з метою забезпечення високого рівня професіоналізму та компетенції кадрів й ефективності функціонування системи ОВС у цілому; у другому - як групи працівників і колективів у структурних підрозділах системи органів внутрішніх справ України;

- видову різноманітність принципів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ, які об'єднано у дві класифікаційні групи: загальні принципи та спеціальні принципи (галузеві та організаційно-технічні принципи) кадрового забезпечення ОВС України;

- перелік сучасних напрямків кадрового забезпечення органів внутрішніх справ, які згруповано за наступними критеріями: об'єктом кадрового забезпечення ОВС; складовими організаційного механізму кадрового забезпечення; стадіями та завданнями кадрового забезпечення ОВС; правопорядок персонал україна соціальний

- класифікацію форм контролю та нагляду за якістю кадрового забезпечення ОВС, які об'єднано у дві комплексні групи: форми фактичного контролю; форми звітного контролю;

дістали подальшого розвитку:

- періодизація становлення та розвитку кадрового забезпечення органів внутрішніх справ в Україні, у зв'язку з чим визначено та охарактеризовано вісім основних історичних періодів становлення й розвитку системи сучасного кадрового забезпечення ОВС України;

- обґрунтування необхідності оновлення нормативно-правової бази кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України в сучасних умовах їх реформування шляхом прийняття законів України «Про поліцію», «Про органи внутрішніх справ» тощо, а також імплементації європейського законодавства з питань правоохоронної діяльності;

- визначення організаційних засад кадрового забезпечення ОВС, до яких віднесено: оптимізацію системи кадрового забезпечення ОВС; визначення компетенції суб'єктів кадрового забезпечення; організацію раціонального використання робочого часу та часу відпочинку; забезпечення сприятливих умов праці; раціоналізацію процесу кадрового забезпечення;

- вирішення проблем класифікації кадрів в органах внутрішніх справ, у тому числі запровадження інформаційних довідок, узгодження посад та спеціальних звань із відповідними категоріями та рангами державних службовців, спрощення та уніфікація процедур прийняття на відповідні посади до ОВС цивільних осіб тощо;

- рекомендації та пропозиції щодо можливих шляхів використання зарубіжного досвіду кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України; пропозиції реформування кадрових процедур та системи кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України; удосконалення методів і форм нагляду та контролю за якістю кадрового забезпечення органів внутрішніх справ.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані

- у науково-дослідній діяльності - для подальшого дослідження та вдосконалення адміністративно-правових засад кадрового забезпечення, його якості та ефективності як в органах внутрішніх справ, так і в інших державних інститутах;

- у правотворчості - в процесі внесення змін і доповнень до нормативних актів, які регламентують кадрове забезпечення ОВС України;

- у правозастосуванні - з метою покращення практичної діяльності підрозділів кадрового забезпечення ОВС України (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в практичну діяльність ГУМВС України в Харківській області від 09.12.2014 р.);

- у навчальному процесі - під час підготовки підручників і навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Управління в органах внутрішніх справ України»; вони вже використовуються в ході проведення занять із зазначених дисциплін у Харківському національному університеті внутрішніх справ. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 20.11. 2014 р.).

Апробація результатів дослідження. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремих її аспектів, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено на міжнародних та національних науково-практичних конференціях, семінарах та круглих столах: «Харківський національний університет внутрішніх справ в системі підготовки кадрів України» (Харків, 2014); «Єдність і диференціація трудового права та права соціального забезпечення» (Харків, 2014); «Актуальні питання досудового розслідування та сучасні тенденції розвитку криміналістики» (Харків, 2014).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в шести статтях, опублікованих у фахових виданнях України та науковому періодичному виданні іншої держави, а також трьох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять чотирнадцять підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 215 сторінок. Список використаних джерел складається із 218-ти найменувань і займає 24 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв'язок з науковими планами та програмами, розкрито мету і задачі, об'єкт і предмет, окреслено методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо апробації результатів дослідження та публікацій.

Розділ 1 «Теоретико-правова характеристика кадрового забезпечення органів внутрішніх справ» складається з п'яти підрозділів, у яких здійснюється історико-правовий аналіз кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, визначаються його поняття та основні завдання, встановлюються структура кадрового складу органів внутрішніх справ України, його принципи, форми та методи, а також особливості адміністративно-правового регулювання.

У підрозділі 1.1 «Історико-правовий аналіз кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України» виділені та охарактеризовані основні історичні періоди становлення й розвитку системи сучасного кадрового забезпечення ОВС України, які об'єднано у вісім історико-правових періодів.

Підкреслено, що, незважаючи на здійснені реформи, за роки незалежності України МВС не змінило повною мірою успадковану від радянської системи мілітаризовану модель організації діяльності ОВС, залишаючи пріоритетними зразки поведінки, притаманні військовим підрозділам, а також можливість впливу політичних сил на міліцію тощо.

У підрозділі 1.2 «Поняття та основні завдання кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України» вдосконалено визначення поняття кадрового забезпечення ОВС як системи адміністративної, нормотворчої, аналітичної, освітньої та інших видів діяльності, які реалізуються уповноваженими на те суб'єктами в процесі навчання, підготовки, відбору, проходження служби, підвищення кваліфікації, виховання, контролю, оптимізації кадрового складу з метою комплектації системи ОВС необхідним високопрофесійним персоналом відповідно до встановлених законодавством вимог.

До завдань кадрового забезпечення ОВС віднесені: 1) удосконалення нормативно-правової бази з орієнтацією на європейські норми та стандарти в досліджуваній галузі; 2) планування, облік, аналіз та прогнозування необхідної чисельності та структури основного складу ОВС, нормативів навантаження, робочого розпорядку у напрямку оптимізації чисельності працівників і переходу від кількісних до якісних показників; 3) моніторинг та реформування системи відомчої освіти в ОВС, запровадження сучасних дистанційних форм навчання; 4) удосконалення процедур конкурсного відбору кадрів та проходження служби з метою підвищення їх прозорості, підвищення вимог до претендентів, зважаючи на складні соціально-психологічні умови праці в реаліях сьогодення; 5) розроблення своєчасних і адекватних заходів контролю та оцінювання ефективності праці; 6) проведення виховної роботи, гуманізація виконання службових обов'язків, наставництво, забезпечення службової дисципліни та дотримання етичних норм.

У підрозділі 1.3 «Структура кадрового складу органів внутрішніх справ України: проблеми класифікації» визначено поняття структури кадрового складу ОВС як сформованого та обраного з великої кількості альтернативних варіантів комплексу взаємозв'язків і співвідношень між окремими групами працівників, які виокремлено з урахуванням наявних відмінностей освітньо-кваліфікаційного, особистого та природного характеру.

Сформульовані основні завдання структуризації кадрового складу ОВС: 1) врахування особистих (природних і набутих) відмінних якостей та здібностей працівників; 2) узгодження вимог, повноважень, обов'язків і рівня відповідальності на різних посадах; 3) налагодження та забезпечення належного рівня взаємодії, координації та управління різнорідним персоналом; 4) оптимізація чисельності кадрів; 5) забезпечення продуктивності праці та службової дисципліни; 6) досягнення мети та завдань діяльності ОВС; 7) спрощення адміністративних процедур та шляхів комунікації, подолання бюрократичних бар'єрів тощо.

У підрозділі 1.4 «Принципи, форми та методи кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України» принципи кадрового забезпечення органів внутрішніх справ об'єднано у дві групи: загальні та спеціальні.

Сформульовано поняття методів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ, визначено їх сутнісні ознаки та запропоновано практично значущі критерії їх класифікації.

Визначені основні форми кадрового забезпечення органів внутрішніх справ: профорієнтаційна робота; організаційно-штатна робота; укладення, зміна й припинення контрактів; підготовка, добір та розстановка кадрів; які виникають в процесі проходження служби в органах внутрішніх справ; підвищення кваліфікації, професіоналізму та перепідготовки кадрів; наставництво, виховання та соціально-психологічне забезпечення кадрів; стимулювання службової активності кадрів, укріплення законності, відповідальності й службової дисципліни в діяльності кадрів.

У підрозділі 1.5 «Адміністративно-правове регулювання кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України» запропоновано визначення його поняття. З метою удосконалення адміністративно-правового регулювання кадрового забезпечення ОВС надані відповідні пропозиції та рекомендації: систематизація нормативно-правової бази з переглядом та адаптацією документів, прийнятих в період розпаду СРСР та становлення незалежної України, до вимог сьогодення; оновлення нормативної бази з урахуванням нових міжнародних документів, імплементованих Україною, рішень Європейського суду з прав людини, а також рекомендаційних документів міжнародних інституцій; узгодження всіх правових норм в галузі кримінального, адміністративного, трудового, цивільного та інших галузей права, що регламентують діяльність кадрового складу ОВС, норм законодавства про державну службу та спеціального законодавства у сфері ОВС; розроблення та деталізація посадових інструкцій, що передбачають усі можливі варіанти поведінки персоналу в стандартних та нестандартних ситуаціях та автоматично мінімізують ризик порушення закону та ін.

Розділ 2 «Зміст кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України» складається з шести підрозділів, у яких досліджується його структура: об'єкт та предмет; суб'єкти; система; напрями; організаційні засади.

У підрозділі 2.1 «Поняття та основні елементи змісту кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України» удосконалено визначення поняття «зміст кадрового забезпечення ОВС». У результаті узагальнення досліджених теоретико-правових підходів до визначення елементів змісту кадрового забезпечення ОВС України запропоновано виділити та згрупувати їх наступним чином: 1) планування та прогнозування кадрового забезпечення ОВС; 2) організація кадрового забезпечення: відбір, оцінювання освітньо-кваліфікаційного рівня, розстановка, наставництво та адаптація кадрів; оперативне управління та робота з кадрами; навчання, службова підготовка; виховання та психологічна допомога; організація вивільнення кадрів; 3) мотивація кадрового складу ОВС, соціальне забезпечення; 4) контроль за кадрами.

У підрозділі 2.2 «Об'єкт та предмет кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України» визначено поняття об'єкта кадрового забезпечення ОВС України у широкому та вузькому розумінні.

Під предметом кадрового забезпечення ОВС України запропоновано розуміти взаємовідносини між окремими працівниками, групами працівників чи колективами структурних підрозділів ОВС (вертикальні - між об'єктом та суб'єктом, а також горизонтальні - між об'єктом та об'єктом або між суб'єктом та суб'єктом), які виникають з метою ефективного використання кадрового потенціалу та виражаються в організаційно-правових засадах кадрового забезпечення ОВС України.

У підрозділі 2.3 «Суб'єкти кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України» визначені та охарактеризовані основні суб'єкти кадрового забезпечення ОВС України.

Сформульовані особливості суб'єктів кадрового забезпечення ОВС: одночасно виступають і об'єктом кадрового забезпечення ОВС; особливим суб'єктом є керівництво ОВС, наділене владними повноваженнями; спеціальними суб'єктами є утворені департамент та управління з кадрового забезпечення, які структурно поділяються на вузькі спеціалізовані сектори та відділи; можуть бути колективними чи індивідуальними; відрізняються за обсягом наданих повноважень, компетенцією, функціями, обов'язками; наділені низкою суб'єктивних прав і обов'язків; несуть юридичну відповідальність; між суб'єктами кадрового забезпечення виникають численні взаємозв'язки (субординаційні, координаційні) та ін.

У підрозділі 2.4 «Система кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України» на підставі узагальнення й аналізу загальних і специфічних ознак системи кадрового забезпечення ОВС запропоновано представити її наступним чином: 1) виходячи із сутнісної природи системи: об'єкт кадрового забезпечення; суб'єкт кадрового забезпечення; напрямки кадрового забезпечення, у межах яких реалізуються взаємовідносини між суб'єктом та об'єктом, а також здійснюється управлінський вплив; механізм кадрового забезпечення; зворотний зв'язок (за допомогою моніторингу та контролю суб'єкт отримує оперативну інформацію про результативність керівного впливу і зміни в об'єкті); 2) з організаційної точки зору - підсистеми: управління (загального та лінійного керівництва); матеріально-технічного забезпечення; організаційного забезпечення; інформаційного забезпечення; нормативно-правового забезпечення; планування; відбору, комплектування та обліку кадрів; навчання та підготовки кадрів; проходження служби; мотивації та стимулювання; контролю та оцінювання якості; соціально-психологічного забезпечення; 3) з процедурної точки зору - підсистеми: планування кадрового забезпечення та маркетингу персоналу; відбору, розстановки та обліку кадрів; адаптації нових кадрів; навчання та підготовки кадрів; соціально-психологічного забезпечення; проходження служби; мотивації та стимулювання; контролю, моніторингу, оцінювання якості; вивільнення кадрів.

У підрозділі 2.5 «Напрями кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України» визначені та охарактеризовані основні напрямки кадрового забезпечення ОВС за наступними критеріями: 1) за об'єктом кадрового забезпечення ОВС; 2) за складовими організаційного механізму кадрового забезпечення ОВС; 3) за стадіями процесу та завданнями кадрового забезпечення ОВС.

У підрозділі 2.6 «Організаційні засади кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України» уточнено сутність поняття «організаційні засади кадрового забезпечення ОВС» як вихідних основ створення та розвитку системи кадрового забезпечення ОВС, які виражаються в комплексі взаємопов'язаних дій з упорядкування й узгодження взаємовідносин між об'єктом і суб'єктом кадрового забезпечення, побудови організаційної структури та розроблення механізму кадрового забезпечення.

Запропоновані шляхи вдосконалення організаційних засад кадрового забезпечення ОВС України: систематизація нормативно-правової бази; оптимізація структури та чисельності кадрового складу; створення раціонального механізму розподілу на законодавчому рівні компетенції суб'єктів кадрового забезпечення ОВС і закріплення підстав і напрямків їх взаємодії; активне використання спеціалізації, кооперації, вертикального та горизонтального поділу праці в процесі організації роботи з кадрами; проведення заходів із планування штатів, розроблення адекватних норм комплектування, витрат часу, «обслуговування» тощо; впровадження методів і форм обліку, аналізу й контролю за кадрами з використанням сучасної техніки і спеціального програмного забезпечення; інші заходи організаційного характеру у сфері кадрового забезпечення ОВС України.

Розділ 3 «Шляхи удосконалення адміністративно-правових засад кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України» складається з трьох підрозділів, у яких: аналізується зарубіжний досвід кадрового забезпечення органів внутрішніх справ, визначається можливість його використання в Україні, встановлюються шляхи удосконалення кадрових процедур в органах внутрішніх справ України, форм та методів контролю та нагляду за якістю кадрового забезпечення органів внутрішніх справ.

У підрозділі 3.1 «Зарубіжний досвід кадрового забезпечення органів внутрішніх справ та можливість його використання в Україні» запропонована процедура запозичення зарубіжного досвіду з кадрового забезпечення ОВС, яка має включати наступні етапи: моніторинг стану кадрового забезпечення ОВС в Україні; проведення аналізу сильних і слабких сторін наявної системи кадрового забезпечення; з'ясування його національної специфіки, виокремлення внутрішніх і зовнішніх, прямих і непрямих факторів впливу; пошук і моніторинг інноваційних ідей, реформ законодавчого, організаційного, інформаційного, матеріально-технічного, соціального й нематеріального характеру в європейських та інших країнах світу; наукове обґрунтування доцільності запозичення зарубіжного досвіду.

У підрозділі 3.2 «Шляхи удосконалення кадрових процедур в органах внутрішніх справ України» проаналізовані основні проблеми з реалізації кадрових процедур, у зв'язку з чим рекомендовано здійснити комплекс заходів з їх удосконалення: адаптувати національне законодавство до європейських норм і стандартів; підвищити якість професійного навчання та підготовки, у тому числі здійснити розроблення якісних, обґрунтованих і прозорих критеріїв оцінювання, нових форм навчання (дистанційної, тренінгів тощо) та ін.; оптимізувати структуру ОВС, провести заходи з планування штатів, розроблення адекватних норм комплектування апарату та територіальних органів; активізувати усунення бюрократизму й зайвого «паперообігу»; модернізувати систему обов'язкового підвищення кваліфікації з акцентом на індивідуальний підхід до кожного працівника, розроблення індивідуальних програм кар'єрного зростання та розвитку.

У підрозділі 3.3 «Удосконалення форм та методів контролю та нагляду за якістю кадрового забезпечення органів внутрішніх справ» під контролем та наглядом за якістю кадрового забезпечення ОВС запропоновано розуміти комплекс дій та заходів правового, організаційного та інформаційного характеру, які здійснюються суб'єктами даного контролю відповідно до чинного законодавства з метою забезпечення та перевірки законності діяльності з приводу кадрового забезпечення, спостереження, з'ясування стану службової дисципліни та її зміцнення, сприяння ефективному виконанню посадових обов'язків тощо.

Здійснено класифікацію методів контролю та нагляду за якістю кадрового забезпечення ОВС залежно від суб'єкта здійснення.

З'ясовано основні форми контролю та нагляду за якістю кадрового забезпечення ОВС, які об'єднано у дві комплексні групи: 1) форми фактичного контролю; 2) форми звітного контролю.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - визначення сутності та особливостей адміністративно-правових засад кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України в умовах їх реформування. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні з них наведено нижче.

Аргументовано, що історичними періодами становлення й розвитку системи сучасного кадрового забезпечення ОВС України є наступні: 1) період після проголошення УРСР (1917-1918 рр.); 2) період мілітаризації (1919-1920 рр.); 3) період нової економічної політики й адміністративно-територіальної реформи УРСР (1921-1925 рр.); 4) період переходу на двоступеневу систему управління зі скасуванням Народного комісаріату внутрішніх справ УРСР і переведенням міліції в підпорядкування Державного політичного управління (1926-1940 рр.); 5) період Великої вітчизняної війни (1941-1945 рр.); 6) післявоєнний період (1946-1953 рр.); 7) період організації та діяльності ОВС УРСР в 1954-1990 рр.; 8) період незалежності України з 1991 і до сьогодні.

Доведено, що кадрове забезпечення органів внутрішніх справ - це система адміністративної, нормотворчої, аналітичної, освітньої та інших видів діяльності, які реалізуються уповноваженими суб'єктами в процесі навчання, підготовки, відбору, проходження служби, підвищення кваліфікації, виховання, контролю, оптимізації кадрового складу з метою комплектації системи ОВС необхідним високопрофесійним персоналом відповідно до встановлених законодавством вимог.

Структуру кадрового складу органів внутрішніх справ визначено як сформований та обраний з великої кількості альтернативних варіантів комплекс взаємозв'язків і співвідношень між окремими групами працівників, який сформований з урахуванням наявних відмінностей освітньо-кваліфікаційного, особистого та природного характеру та включає в себе: керівників системи ОВС; основний склад; спеціалістів, допоміжний персонал, технічних виконавців.

Здійснено класифікацію: 1) принципів кадрового забезпечення ОВС на загальні; спеціальні (галузеві та організаційно-технічні); 2) методів кадрового забезпечення ОВС залежно від: ступеня розповсюдженості застосування; предмета впливу, здійснюваного в процесі управління кадрами ОВС; характеру впливу на систему кадрового забезпечення; стадії процесу кадрового забезпечення ОВС; 3) основних форм кадрового забезпечення ОВС на форми: профорієнтаційної роботи; організаційно-штатної роботи; укладення, зміни й припинення контрактів; підготовки, добору та розстановки кадрів; кадрового забезпечення в процесі проходження служби в ОВС; підвищення кваліфікації, професіоналізму та перепідготовки кадрів; наставництва, виховання та соціально-психологічного забезпечення кадрів; стимулювання службової активності кадрів, укріплення законності, відповідальності й службової дисципліни в діяльності кадрів.

Встановлено, що основними елементами змісту кадрового забезпечення ОВС є: 1) планування та прогнозування кадрового забезпечення ОВС; 2) організація кадрового забезпечення: відбір, оцінювання освітньо-кваліфікаційного рівня, розстановка, наставництво та адаптація кадрів; оперативне управління та робота з кадрами; навчання, службова підготовка; виховання та психологічна допомога; організація вивільнення кадрів; 3) мотивація кадрового складу; 4) контроль за кадрами.

Визначено, що об'єктом кадрового забезпечення ОВС України є весь кадровий склад ОВС, на формування та діяльність якого здійснюється вплив суб'єктів кадрового забезпечення з метою забезпечення високого рівня професіоналізму та компетенції кадрів й ефективності функціонування системи ОВС у цілому.

Констатовано, що предмет кадрового забезпечення ОВС України - це взаємовідносини між окремими працівниками, групами працівників чи колективами структурних підрозділів ОВС (вертикальні - між об'єктом та суб'єктом, а також горизонтальні - між об'єктом та об'єктом або між суб'єктом та суб'єктом), які виникають з метою ефективного використання кадрового потенціалу та виражаються в організаційно-правових засадах кадрового забезпечення ОВС України.

Систему кадрового забезпечення ОВС представлено в сукупності наступних елементів: 1) виходячи із сутнісної природи системи: об'єкт кадрового забезпечення або керована підсистема; суб'єкт кадрового забезпечення або керуюча підсистема; напрямки кадрового забезпечення, в межах яких реалізуються взаємовідносини між суб'єктом та об'єктом, а також здійснюється управлінський вплив; механізм кадрового забезпечення ОВС; зворотний зв'язок (за допомогою моніторингу та контролю суб'єкт отримує оперативну інформацію про результативність керівного впливу і зміни в об'єкті); 2) з організаційної точки зору - підсистеми: управління (загального та лінійного керівництва); матеріально-технічного забезпечення; організаційного забезпечення; інформаційного забезпечення; нормативно-правового забезпечення; планування кадрового забезпечення; відбору, комплектування та обліку кадрів; навчання та підготовки кадрів; проходження служби та регулювання трудових відносин; мотивації та стимулювання; контролю та оцінювання якості; соціально-психологічного забезпечення; 3) з процесуальної точки зору - підсистеми: планування кадрового забезпечення та маркетингу персоналу; відбору, розстановки та обліку кадрів; адаптації нових кадрів; навчання та підготовки кадрів; соціально-психологічного забезпечення; проходження служби (у тому числі ротація кадрів) та регулювання трудових відносин; мотивації та стимулювання; контролю, моніторингу, оцінювання якості; вивільнення кадрів тощо.

Обґрунтовано, що основні напрямки кадрового забезпечення ОВС поділяються за наступними критеріями: 1) об'єктом кадрового забезпечення ОВС; 2) складовими організаційного механізму кадрового забезпечення ОВС; 3) стадіями та завданнями кадрового забезпечення ОВС.

Доведено, що організаційними засадами кадрового забезпечення ОВС є: оптимізація системи кадрового забезпечення ОВС; визначення компетенції суб'єктів кадрового забезпечення; організація раціонального використання робочого часу та часу відпочинку; забезпечення сприятливих умов праці; раціоналізація процесу кадрового забезпечення.

Аргументовано, що методами контролю та нагляду за якістю кадрового забезпечення ОВС є комплекс способів і прийомів, здійснюваних уповноваженими на реалізацію контрольно-наглядової функції суб'єктами кадрового забезпечення ОВС. Відповідно, формами контролю та нагляду за якістю кадрового забезпечення ОВС є зовнішній вираз змісту здійснюваних методів нагляду та контролю за якістю кадрового забезпечення ОВС уповноваженими на реалізацію контрольно-наглядової функції суб'єктами кадрового забезпечення ОВС.

Визначено, що удосконалення кадрового забезпечення органів внутрішніх справ передбачає реалізацію наступних комплексних заходів: 1) систематизацію та гармонізацію нормативно-правової бази з питань кадрового забезпечення; 2) оптимізацію структури та визначення компетенції суб'єктів кадрового забезпечення ОВС; 3) удосконалення кадрових процедур в ОВС; 4) організацію контролю, соціально-психологічної та профілактичної роботи з кадровим складом ОВС; 5) запозичення та використання в Україні позитивного зарубіжного досвіду кадрового забезпечення ОВС.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Андренко С. О. Адміністративно-правове регулювання кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України / С. О. Андренко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. - 2013. - Спец. вип. Т. 2. - С. 96-100.

2. Андренко С. О. Принципи, форми та методи кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України / С. О. Андренко // Митна справа. - 2013. - Спец. вип. Ч. 2.- С. 136-141.

3. Андренко С. О. Пріоритетні напрямки удосконалення кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України в сучасних умовах / С. О. Андренко // Наше право. - 2014. - № 8. - С. 75-79.

4. Андренко С. О. Історико-правовий аналіз кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України / С. О. Андренко // Європейські перспективи. - 2014. - № 8. - С. 90-96.

5. Андренко С. О. Структура кадрового складу органів внутрішніх справ України: проблеми класифікації / С. О. Андренко // Форум права. - 2014. - № 3. - С. 6-11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2014_3_3.pdf.

6. Андренко С. А. Понятие и основные задачи кадрового обеспечения органов внутренних дел / С. А. Андренко // Legea si viаta (Закон и жизнь (Молдова)). - 2014. - № 12/2. - С. 3-7.

7. Андренко С. О. Види оцінювання службової діяльності працівників органів внутрішніх справ України / С. О. Андренко // Харківський національний університет внутрішніх справ в системі підготовки кадрів України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 26 верес. 2014 р.). - Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2014. - С. 118-120.

8. Андренко С. О. Методи та форми кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України / С. О. Андренко // Єдність і диференціація трудового права та права соціального забезпечення : матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 28 листоп. 2014 р.) ; за заг. ред. К. Ю. Мельника. - Х. : ХНУВС, 2014. - С. 291-294.

9. Андренко С. О. Принципи кадрового забезпечення слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України / С. О. Андренко // Актуальні питання досудового розслідування та сучасні тенденції розвитку криміналістики: : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 5 груд. 2014 р.). - Х. : ХНУВС, 2014. - С. 135-137.

АНОТАЦІЯ

Адміністративно-правові засади кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України. Андренко С. О. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня канд. юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; інформаційне право; фінансове право. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2015.

У дисертації визначається роль кадрового забезпечення в діяльності органів внутрішніх справ України з урахуванням історичних передумов його формування та розвитку. З'ясовуються сутність і завдання, принципи, форми, методи та процедури кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України. Аналізується структура кадрового складу органів внутрішніх справ з акцентом на проблеми їх класифікації. Характеризується сучасний стан адміністративно-правового регулювання кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, встановлюються недоліки в процесі його здійснення та пріоритетні шляхи вдосконалення. Уточнюються сутність, поняття та основні елементи змісту кадрового забезпечення. Визначаються і характеризуються об'єкт, предмет і суб'єкт кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України. Розкривається система кадрового забезпечення органів внутрішніх справ, її ознаки, особливості та принципи побудови. Опрацьовуються організаційні засади кадрового забезпечення органів внутрішніх справ. Узагальнюється зарубіжний досвід кадрового забезпечення органів внутрішніх справ, визначаються шляхи його використання в Україні.

Ключові слова: кадрове забезпечення, органи внутрішніх справ, адміністративно-правове регулювання, кадрові процедури, підготовка кадрів, відбір кадрів, проходження служби, якість кадрового забезпечення.

АННОТАЦИЯ

Административно-правовые принципы кадрового обеспечения органов внутренних дел Украины. Андренко С. А.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2015.

Диссертационное исследование является одной из первых в отечественной юридической науке попыток комплексного исследования административно-правовых основ кадрового обеспечения органов внутренних дел Украины.

В результате проделанной работы автором был сформулирован ряд научных положений и выводов относительно усовершенствования административно-правового регулирования кадрового обеспечения с учетом требований Европейского Союза, кадровых процедур, форм и методов контроля и надзора за качеством кадрового обеспечения, а также поиска возможностей для использования зарубежного опыта кадрового обеспечения органов внутренних дел Украины.

В диссертации определяется роль кадрового обеспечения в деятельности органов внутренних дел Украины с учетом исторических предпосылок его формирования и развития. Получила дальнейшее развитие периодизация становления и развития кадрового обеспечения органов внутренних дел Украины. Обобщаются и усовершенствуются научные подходы к определению сущности кадрового обеспечения органов внутренних дел и его основных задач. Исследуются принципы, формы, методы и процедуры кадрового обеспечения органов внутренних дел Украины, уточняются их понятия, проводятся классификации, выделяются характерные особенности и признаки.

Анализируется структура кадрового состава органов внутренних дел с акцентом на проблемы их классификации. Формулируются задания структуризации кадрового состава органов внутренних дел и дается авторское определение структуры кадрового состава органов внутренних дел Украины.

Характеризуется современное состояние административно-правового регулирования кадрового обеспечения органов внутренних дел Украины, выделяются недостатки в процессе его осуществления и приоритетные пути совершенствования.

Уточняются сущность понятия и основные элементы содержания кадрового обеспечения. Формулируются и характеризуются объект, предмет и субъект кадрового обеспечения органов внутренних дел Украины. Исследуется система кадрового обеспечения органов внутренних дел, ее признаки, особенности и принципы построения. Выясняются современные направления кадрового обеспечения органов внутренних дел Украины. Исследуются организационные основы как одна из важных предпосылок эффективного кадрового обеспечения.

Анализируются зарубежный опыт кадрового обеспечения органов внутренних дел и реальные возможности его использования в Украине. Предложен порядок имплементации зарубежного опыта и пути его заимствования. Предоставлены предложения и рекомендации по совершенствованию кадровых процедур, форм и методов контроля и надзора за качеством кадрового обеспечения органов внутренних дел Украины.

Ключевые слова: кадровое обеспечение, органы внутренних дел, административно-правовое регулирование, кадровые процедуры, подготовка кадров, отбор кадров, прохождения службы, качество кадрового обеспечения.

SUMMARY

Administrative and Legal Principles of Staffing of Internal Affairs Agencies of Ukraine. Andrenko S.O. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by specialty 12.00.07 - administrative law and process, financial law, informational law. - Kharkiv National University of Internal Affairs. - Kharkiv, 2015.

The role of staffing within the activity of internal affairs agencies of Ukraine considering historical backgrounds of its formation and development is defined in the thesis. The nature and tasks, principles, forms, methods and procedures of staffing within internal affairs agencies of Ukraine are found out. The structure of the staff of internal affairs agencies focusing on the problems of classification is analyzed. The current state of administrative and legal regulation of staffing within internal affairs agencies of Ukraine is characterized; shortcomings in the process of its realization and priorities of improvement are established. The essence, concept and basic elements of staffing content are clarified. The object, the matter and the subject of staffing of internal affairs agencies of Ukraine are defined and characterized. The system of staffing of internal affairs agencies, its features, characteristics and principles of construction are revealed. Organizational principles of staffing of internal affairs agencies are processed. International experience of staffing of internal affairs agencies is summarized; the ways of its usage in Ukraine are determined.

Key words: staffing, internal affairs agencies, administrative and legal regulation, staff procedures, personnel training, selection of personnel, service, quality of staffing.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.