Адміністративно-правова відповідальність за вчинення правопорушень у галузі електроенергетики

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

УДК 342.951:621.311

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ПРАВОПОРУШЕНЬ У ГАЛУЗІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Гоцалюк Станіслав Юрійович

Київ - 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Міжрегіональній Академії управління персоналом.

Науковий керівник - кандидат юридичних наук КОВАЛЬЧУК Алла Юріївна, Міжрегіональна Академія управління персоналом, завідувач кафедри адміністративного права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор БОРОДІН Іван Лук'янович, Національний авіаційний університет, завідувач кафедри теорії та історії держави та права;

кандидат юридичних наук ДЖАФАРОВА Марина Вячеславівна, Харківській національний університет внутрішніх справ, доцент кафедри адміністративного права і процесу.

Захист відбудеться «27» березня 2015 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.142.02 Міжрегіональної Академії управління персоналом (03039, м. Київ-39, вул. Фрометівська, 2).

З дисертацією можна ознайомитись у Міжнародному бібліотечному центрі імені Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персоналом (03039, м. Київ-39, вул. Фрометівська, 2).

Автореферат розісланий «26» лютого 2015 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.П. Христинченко

АНОТАЦІЇ

У дисертації досліджено проблемні питання адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики в Україні. У роботі визначено такі поняття, як «адміністративно-правова охорона», «адміністративна відповідальність у галузі електроенергетики», «адміністративний проступок у галузі електроенергетики».

Виокремленні та охарактеризовані основні етапи становлення та розвитку адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики в Україні. З'ясовано особливості адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики в Україні. У роботі розглядаються характерні ознаки адміністративних проступків у галузі електроенергетики, здійснена їх класифікація. Охарактеризована специфіка адміністративних санкцій за правопорушення у галузі електроенергетики, висвітлений механізм притягнення винних до відповідальності.

Проаналізовано зарубіжний досвід встановлення адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики. За допомогою аналізу національного законодавства визначено напрями удосконалення та розроблено науково-обґрунтовані пропозиції щодо поліпшення адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики.

Ключові слова: адміністративна-правова охорона у галузі електроенергетики, адміністративна відповідальність, електроенергетика, адміністративний проступок у галузі електроенергетики, адміністративний проступок, етапи становлення та розвитку адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики в Україні, адміністративні санкції за правопорушення у галузі електроенергетики.

В диссертации исследованы проблемные вопросы административных взысканий за совершения правонарушений в отрасли электроэнергетики.

В диссертации исследованы проблемные вопросы административной ответственности в отрасли электроэнергетики в Украине. В работе определены такие понятия, как «административно-правовая охрана», «административная ответственность в отрасли электроэнергетики», «административный проступок в отрасли электроэнергетики».

Автором сформулировано понятие правонарушений в отрасли електроенергетики, выделены их особенности. К особенностям административных проступков в отрасли электроэнергетики Украины следует отнести такие: объект посягательства, которыми выступают общественные отношения в электроэнергетической отрасли; субъект проступка, которыми являются физические лица, должностные лица.

Выделены и охарактеризованы основные этапы трансформации административной ответственности в отрасли электроэнергетики в Украине. Автором предложено дополнить существующую систему ІV этапом - новейшим. Особенностью этого этапа должно стать равенство сторон государства и производителей, потребителей, объединить их должна единственная цель - энергетическая независимость и безопасность страны. Выяснены особенности административной ответственности в отрасли электроэнергетики в Украине.

Проведено сравнение административной ответственности с другими видами юридической ответственности. В работе рассматриваются характерные признаки административных проступков в отрасли электроэнергетики, осуществлена их классификация. Охарактеризована специфика административных санкций за правонарушение в отрасли электроэнергетики.

Проанализирован зарубежный опыт привлечения к административной ответственности в отрасли электроэнергетики. Выделен опыт некоторых зарубежных стран, которые добились определенных успехов в обеспечении режима законности и дисциплины в електроенергетической отрасли.

Ключевые слова: административно-правовая охрана в отрасли электроэнергетики, административная ответственность, электроэнергетика, административный проступок, административный проступок в отрасли электроэнергетики, этапы становления и развития административной ответственности в отрасли электроэнергетики в Украине, административные санкции за правонарушения в отрасли электроэнергетики.

The problem questions of administrative responsibility in the sphere of electro energy are researched. The work deals with such notions as «administrative legal protection», «administrative responsibility in the sphere of electroenergetics», «administrative transgressions in the sphere of electroenergetics».

The main periods of formation and development of administrative responsibility in the sphere of electroenergetics were determined and characterized. The peculiarities of administrative responsibility in the sphere of electroenergetics were determined too.

The peculiar signs of administrative transgressions in the sphere of electroenergetics were considered and their classification was made. The specific characteristics of the sanctions for the transgressions in the sphere of electroenergetics were given.

The foreign experience of the formation of administrative responsibility in the sphere of electroenergetics was analyzed. The scientifically grounded proposals for the improvement of the national legislation as for the effective use of the responsibility in the sphere of electroenergetics with the help of such analyses were given.

Key words: Administrative and legal protection in the sphere of electroenergetics, administrative responsibility, the sphere of electroenergetics, administrative transgression, administrative transgression in the sphere of electroenergetics, periods of the formation and development of administrative responsibility in the sphere of electroenergetics in Ukraine, administrative sanctions for the transgressions in the sphere of electroenergetics.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою складовою реалізації конституційних прав людини на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї є насамперед забезпечення громадян України електроенергією. В аспекті права людини на безпечне для життя і здоров'я довкілля держава зобов'язана створити належні умови для розвитку електроенергетики, запроваджувати енергозберігаючі, екобезпечні заходи у цьому напрямку. Електроенергетика, електроенергозабезпечення є на сьогодні базовою умовою існування цивілізованого суспільства. Об'єктивне існування суспільно-шкідливих діянь, які завдають шкоди правовідносинам з виробництва, транспортування, користування, збуту електроенергії, забезпечення енергетичної безпеки, латентність більшості з них є вагомою підставою дослідження питання забезпечення режиму законності та дисципліни у галузі електроенергетики. Особливу при цьому увагу слід звернути саме на основні аспекти притягнення до відповідальності за вчинення правопорушень у галузі електроенергетики як ефективному засобу протидії правопорушенням під час вироблення, транспортування та споживання електроенергетики.

Недоліками чинного адміністративно-деліктного законодавства у галузі електроенергетики є наявність численних неузгодженостей, оціночних понять, відсутність окремої глави в КУпАП, яка б встановлювала адміністративну відповідальність у паливно-енергетичному комплексі. Зазначені питання потребують вирішення шляхом удосконалення законодавства стосовно адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики, яке має базуватися на врахуванні напрямку нашої держави до інтеграції з Європейським Союзом та вивченні позитивного досвіду зарубіжних держав.

Удосконалення адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики на сучасному етапі як превентивного заходу, так і заходу адміністративного примусу, повинно бути спрямоване на поліпшення норм матеріального та процесуального права, удосконалення нормативної бази щодо регулювання відносин у галузі електроенергетики. Безумовним результатом таких дій має стати встановлення режиму законності та дисциплін серед споживачів електроенергетики та ефективна діяльність органів публічної адміністрації.

Перспективними напрямами удосконалення норм матеріального права має бути встановлення розширеного переліку складів адміністративних правопорушень у сфері енергозбереження та передбачення адміністративної відповідальності у галузі підтримки використання відновлюваних джерел енергії «зеленої електроенергетики».

Значення дослідження визначається і тим, що особливістю провадження у справах про адміністративні правопорушення у галузі електроенергетики є наявність значної кількості органів (посадових осіб), які мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення у галузі електроенергетики, тому удосконалення потребує система цих органів, процедури провадження у адміністративних справах та порядок взаємодії, співпраці між ними.

Науковою основою проведеного дослідження стали загальні та спеціальні науково-теоретичні роботи вчених із адміністративного права, зокрема з питань адміністративної відповідальності: В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, І.Л. Бородіна, А.С. Васильєва, В.В. Галунька, І.О. Галагана, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Е.Ф. Демчука, Є.В. Додіна, В.О. Заросила, Р.А. Калюжного, Ю.М. Козлова, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, Т.О. Коломоєць, О.В. Кузьменко, В.І. Курила, М.Н. Курка, В.В. Лазарєва, Д.М. Лук'янця, В.І. Олефіра, О.І. Остапенка, І.М. Пахомова, В.П. Пєткова, М.П. Пихтіна, А.М. Подоляки, В.М. Самсонова, А.О. Селіванова, Ю.О. Тихомирова, О.П. Шергіна, В.К. Шкарупи, Ц.А. Ямпольської, І.О. Федорова, Н.В. Хорощак, Н.В. Янюка та інших. Але, на жаль, сучасна енергетична криза в Україні вкрай потребує сучасного комплексного всебічного вивчення проблеми забезпечення режиму законності та дисципліни у галузі електроенергетики, у тому числі адміністративної відповідальності, як ефективного засобу протидії порушенням чинного законодавства у зазначеній галузі.

Необхідність удосконалення адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики потребує виважених пропозиції та рекомендацій, які б стали орієнтиром для подальшої розробки адміністративно-деліктного законодавства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 145-р. та відповідає програмі інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженій Указом Президента України від 14 вересня 2000 року № 1072; Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22 липня 1998 року № 810/98; Концепції Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, схваленої Законом України від 21 листопада 2002 року № 228-ІV та загально-академічної науково-дослідної теми ПрАТ «ВНЗ» Міжрегіональної Академії управління персоналом» - «Теоретико-методологічні засади становлення української державності та соціальна практика: політичні, юридичні, екологічні та психологічні проблеми». Тему дисертації уточнено на засіданні Вченої ради Міжрегіональної Академії управління персоналом 26 лютого 2014 року (протокол № 2).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу наукових праць, чинного законодавства та правозастосовної практики визначити особливості адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики, а також розробити науково-обґрунтовані рекомендацій та пропозиції щодо вдосконалення та підвищення ефективності положень вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства у цій галузі.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:

– дослідити історичні аспекти становлення відповідальності у галузі електроенергетики з метою її систематизації та подальшого дослідження;

– сформулювати визначення поняття адміністративно-правової охорони у галузі електроенергетики як засобу забезпечення законності та дисципліни у галузі електроенергетики;

-запропонувати визначення поняття адміністративного правопорушення у галузі електроенергетики, виділити його особливості, класифікувати види та розкрити його внутрішню побудову з метою подальшого дослідження;

- дати характеристику адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики, виділити її особливості серед інших видів відповідальності;

– з'ясувати співвідношення адміністративної відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності у галузі електроенергетики і визначити схожі аспекти та можливі дії, які негативно впливають на додержання режиму законності та дисципліни у галузі електроенергетики;

– визначити систему органів, на які покладена функція забезпечення законності і дисципліни у галузі електроенергетики з метою оптимізації зазначеної системи та підвищення їх скоординованості в роботі;

– встановити особливості накладання адміністративних санкцій державними органами за правопорушення у галузі електроенергетики з метою їх удосконалення;

– вивчити зарубіжний досвід адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики та виділити його позитивні аспекти з метою втілення в життя у сучасному українському законодавстві; розробити науково-практичні рекомендації щодо удосконалення законодавства й правозастосування з питань притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики. Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у галузі електроенергетики.

Предметом дослідження є адміністративно-правова відповідальність за вчинення правопорушень у галузі електроенергетики.

Методи дослідження. Методологічне підґрунтя роботи становлять сучасні методи пізнання, які включать в себе загальнонаукові прийоми дослідження, основним серед яких є діалектичний, та сукупність спеціальних методів пізнання, зокрема, порівняльно-правовий, формально-юридичний та інші.

Застосування формально-юридичного методу забезпечило вивчення норм вітчизняного та зарубіжного адміністративно-деліктного законодавства, визначення змісту, сутності категорій і дефініцій, які торкаються адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики, обґрунтування внесення змін до чинного законодавства (п.п. 1.1; 1.3; 2.1; 2.2; 2.3; 3.2). Логіко-семантичний метод сприяв з'ясуванню понятійного апарату стосовно визначення особливостей адміністративної відповідальності, адміністративних правопорушень та адміністративних санкцій у галузі електроенергетики (п.п. 1.3; 2.2; 2.3). У значній мірі був використаний історико-правовий метод, завдяки якому досліджено еволюцію становлення та розвитку адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики (п. 1.1). Використання методу сходження від абстрактного до конкретного сприяло вивченню електроенергетики як об'єкту адміністративно-правого захисту та розкриттю співвідношення адміністративної відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності у галузі електроенергетики (п.п. 1.1; 1.3). Методи класифікації та групування сприяли проведенню класифікації адміністративних правопорушень у галузі електроенергетики. (п.п. 2.1). Застосування порівняльно-правового методу допомогло провести порівняльний аналіз зарубіжного та національного законодавства з приводу адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики (п.п. 2.2; 3.1). Використання структурно-функціонального методу дозволило провести аналіз функцій уповноважених суб'єктів, які здійснюють провадження у справах про адміністративні правопорушення у галузі електроенергетики (п.п. 3.2).

Комплексне застосування означених методів сприяло вивченню особливостей адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики та вирішенню поставлених задач як теоретичних, так і практичних.

Нормативну базу дослідження склали Конституція України, міжнародні договори та закони України у галузі електроенергетики, підзаконні нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства палива та енергетики України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, інші акти, що регулюють адміністративно-правові засади функціонування електроенергетики в Україні. Під час підготовки дисертації використовувались праці вітчизняних та зарубіжних вчених з різних галузей права.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що запропонована дисертаційна робота є одним з перших в Україні комплексних досліджень теоретичних і практичних питань адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики в умовах адміністративної реформи та євроінтеграційних процесів, які комплексно впливають на весь масив адміністративного законодавства України.

У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень, висновків та рекомендацій:

уперше:

-сформульовано авторське визначення адміністративно-правової охорони у галузі електроенергетики - це діяльність компетентних органів публічної адміністрації, яка направлена на відновлення порушених прав, усунення перешкод щодо здійснення ефективного виробництва, постачання, користування, збереження електроенергії та безпеки її застосування, а також притягнення винних до адміністративної відповідальності в межах та способах, які встановлені чинним законодавством;

-запропоновано доповнити теорію становлення адміністративно-правових відносин у галузі електроенергетики окремим етапом - новітнім. Особливістю цього етапу має стати рівність сторін держави та виробників і споживачів, об'єднати їх має єдина ціль - енергетична незалежність та безпека країни;

-розроблено та запропоновано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема останній пропонується доповнити статтею 101-2 «Відмова від придбання електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії за «зеленим» тарифом», що допоможе розвиткові альтернативної електроенергетики. За проступки у галузі електроенергетики накладаються стягнення у виді попередження або штрафу. Запропоновано доповнити перелік санкцій за правопорушення у галузі електроенергетики таким видом, як громадські роботи. Зокрема, санкцію статті 99 «Порушення Правил охорони електричних мереж» викласти таким чином: «тягне за собою попередження або громадські роботи або накладання штрафу»;

-запропоновано включити правоохоронні органи до системи державних органів з нагляду та контролю у галузі електроенергетики і створити спеціальний підрозділ технічно-міліцейського нагляду та контролю у системі МВС. Метою діяльності даного підрозділу має стати нагляд та контроль за законністю дій під час вироблення, постачання та споживання електроенергії, правильність обчислення спожитої електроенергії споживачами та інші порушення;

удосконалено:

-визначення адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики та запропоновано розуміти під цією дефініцією вид адміністративної відповідальності, специфічну форму реагування держави, що полягає в застосуванні до суб'єкта адміністративного правопорушення у галузі електроенергетики адміністративних стягнень та заходів впливу, які тягнуть за собою обтяжливі наслідки матеріального, морального чи організаційного характеру та накладаються на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені законами України;

-класифікацію адміністративних правопорушень у галузі електроенергетики та запропоновано виділити такі види: 1) проступки, пов'язані з порушенням вимог нормативно-правових актів щодо експлуатації та охорони об'єктів електроенергетики (статті 95-1, 99 КУпАП); 2) проступки, пов'язані з порушенням правил безпеки у галузі електроенергетики (стаття 95 КУпАП); 3) проступки, пов'язані з недотриманням вимог законодавства щодо електроенергозбереження (стаття 98, 102 КУпАП); 4) проступки, пов'язанні з порушенням правил користування електроенергією (стаття 103-1 КУпАП); 5) проступки, що посягають на встановлений порядок управління у галузі електроенергетики (статті 185-12, 188-5, 188-14, 188-18, 188-20, 188-21 КУпАП);

-адміністративні санкції за вчинення деяких правопорушень. Так з метою забезпечення дієвості статті 103-1 КУпАП і унеможливлення фактичного нівелювання адміністративної відповідальності за цей проступок через невиправдано малі розміри штрафу запропоновано внести відповідні зміни у санкцію статті 103-1 КУпАП України, збільшивши розміри штрафу, а саме передбачити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-перелік адміністративних санкцій за правопорушення у галузі електроенергетики, який доповнено громадськими роботами;

дістали подальшого розвитку:

- класифікація особливостей адміністративних проступків у галузі електроенергетики України, до яких віднесено такі: об'єкт посягання, яким виступають суспільні відносини в електроенергетичній галузі; суб'єкт проступку, якими є фізичні особи, а також й службові особи; суб'єкти юрисдикції, яким надано право накладати стягнення; бланкетність більшості статей, якими передбачена відповідальність у галузі електроенергетики тощо;

-узагальнення досвіду зарубіжних країн щодо адміністративно-деліктного законодавства. Виділено найхарактерніші позитивні аспекти, а саме: встановлення розширеного переліку складів адміністративних правопорушень у галузі енергозбереження; виокремлення всіх складів адміністративних правопорушень в енергетичній галузі в окремій главі кодексів про адміністративні проступки; встановлення адміністративної відповідальності у галузі підтримки використання відновлюваних джерел енергії.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

-у науково-дослідній сфері - положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшого розроблення проблем адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики‚ визначення системи та складу адміністративних правопорушень у цій галузі;

-у правотворчості - в результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності інспекційних органів у галузі електроенергетики;

-у правозастосовчій діяльності - використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність (акт впровадження ТЕЦ - 6 СВП «КИЇВСЬКІ ТЕЦ» ПАТ «Київенерго» від 3 вересня 2014 року № 11);

-у навчальному процесі - матеріали дисертації використовуються під час проведення занять з навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес» (акт впровадження МАУП від 16 квітня 2014 року та ДВНЗ «Київський енергетичний коледж» від 12 жовтня 2014 року).

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки і пропозиції, викладені дисертантом у роботі, були апробовані на таких науково-практичних конференціях, у тому числі міжнародних: «Стратегія забезпечення сталого розвитку правової системи України» (м. Одеса, 21-22 березня 2010 р.); «Сучасні проблеми правової системи України» (м. Київ, 28 жовтня 2010 р.); «Всеукраїнська наукова конференція студентів і молодих вчених» (м. Київ, квітень 2011р.); «Актуальні питання реалізації чинних національних та міжнародних нормативно-правових актів» (м. Одеса, 16-17 березня 2012 р.); «Теорія і практика сучасної юриспруденції» (м. Херсон, 13-14 грудня 2013 р.); «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (м. Ужгород, 22 лютого - 1 березня 2014 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли відображення у тринадцяти наукових працях, з яких шість опубліковано у фахових юридичних журналах України, одна стаття у закордонному юридичному журналі, а також шість тез доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації обумовлені змістом, поставленою метою та задачами. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 223 сторінки. Список використаних джерел складає 246 найменувань і займає 31 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, основні задачі, об'єкт і предмет дослідження, надано характеристику методів роботи, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх практичну значущість та ступінь їх апробації, а також визначено структуру та обсяг дисертації.

Розділ 1. «Електроенергетика як об'єкт адміністративно-правової охорони: теоретико-правові аспекти» складається із трьох підрозділів, в яких закладена характеристика концептуальних основ дослідження, зокрема встановлені етапи становлення та розвитку адміністративно-правових відносин у галузі електроенергетики, дано правову характеристику правопорушенням у галузі електроенергетики та розкрита їх елементна характеристика.

У підрозділі 1.1. «Історія становлення та розвиток адміністративно-правових відносин у галузі електроенергетики» визначені та дослідженні основні етапи становлення та розвитку адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики в Україні.

Виокремлюються такі основні етапи становлення та розвитку адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики в Україні: I етап. Дореволюційний етап. Юридична відповідальність за правопорушення у галузі електроенергетики почала своє становлення на початку двадцятого століття з визначення кримінальної відповідальності за крадіжку електроенергетики як особливого об'єкта права власності. Адміністративна відповідальність у галузі електроенергетики у вигляді штрафу та припинення постачання енергії вперше була закріплена в «Загальних положеннях з питання про розподіл електричної енергії органами Особливої Наради з палива»; II етап. Радянський етап можна умовно поділити на два періоди: 1) до прийняття Кодексу про адміністративні правопорушення. У той час увесь приватний сектор, який був створений в дорадянський період, був націоналізований, держава пов'язала електрифікацію з програмою розгорнутого будівництва комуністичного суспільства; 2) після прийняття Кодексу про адміністративні правопорушення. Закріплення адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики на законодавчому рівні; III етап. Сучасний. Трансформація адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики з початку незалежності України. Запропоновано доповнити зазначену систему ІV етапом - новітнім. Особливістю цього етапу має стати рівність сторін держави та виробників і споживачів, об'єднати їх має єдина ціль - енергетична незалежність та безпека країни. Даний період має характеризуватися підвищенням ефективності охорони збереження електроенергії як з боку держави, так і з боку споживачів. Автором наголошено, що об'єктом адміністративно-правового захисту у галузі електроенергетики є широке коло суспільних відносин, які пов'язані виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, підвищенням ефективності використання електроенергії, забезпеченням управління та контролю за використанням у галузі електроенергетики.

У підрозділі 1.2. «Правопорушення як негативний чинник який впливає на режим законності у сфері електроенергетики» розглянуті адміністративно-правові відносини у галузі електроенергетики; як суспільні відносини пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, а також визначено поняття адміністративних правопорушень у галузі електроенергетики та здійснено їх класифікацію. Адміністративним проступком у галузі електроенергетики є суспільно шкідливе, протиправне, винне, каране діяння, що посягає на суспільні відносини в цій галузі, яке вчинене суб'єктом проступку, та за яке передбачено адміністративну відповідальність у вигляді адміністративних санкцій, встановлених законом.

Виявлено такі види проступків у галузі електроенергетики: 1) проступки, пов'язані з порушенням вимог нормативно-правових актів щодо експлуатації та охорони об'єктів електроенергетики (статті 95-1, 99 КУпАП); 2) проступки, пов'язані з порушенням правил безпеки у галузі електроенергетики (стаття 95 КУпАП); 3) проступки, пов'язані з недотриманням вимог законодавства щодо електроенергозбереження (стаття 98, 102 КУпАП); 4) проступки, пов'язані з порушенням правил користування електроенергією (стаття 103-1 КУпАП); 5) проступки, що посягають на встановлений порядок управління у галузі електроенергетики (статті 185-12, 188-5, 188-14, 188-18, 188-20, 188-21 КУпАП).

У підрозділі 1.3. «Юридичний склад правопорушень у галузі електроенергетики» проаналізовано кожен елемент складу адміністративного правопорушення у галузі електроенергетики, виділені особливості кожного елементу складу адміністративного правопорушення. Проаналізувавши склади адміністративних правопорушень у галузі електроенергетики, автор виділяє їх особливості, а саме: об'єкт посягання, якими виступають суспільні відносини в електроенергетичній галузі; суб'єкт проступку, якими є фізичні особи, у тому числі посадові й службові особи; об'єктивна сторона полягає як у дії так і у бездіяльності. Особливістю більшості статей, якими передбачена відповідальність у галузі електроенергетики, є бланкетними; більшість правопорушень у галузі електроенергетики є правопорушеннями з формальним складом. Застосовуючи критерій для класифікації - форму вини, систему адміністративних правопорушень у галузі електроенергетики можна викласти таким чином: які вчиняються як умисно, так і з необережності (статті 95, 95-1, 98, 99, 102, 103-1, 188-5, 188-14, 188-18, 188-20, 188-21 КУпАП); та які вчиняються тільки умисно (стаття 185-12 КУпАП).

Обґрунтовано, що, враховуючи характер шкоди, яка заподіюється адміністративним правопорушенням у галузі електроенергетики, їх поділяють на: матеріальні (ч. 1 статті 98, стаття 103-1 КУпАП) і формальні (ч. 2 статті 98, статті, 95, 102, 185-12, 188-5, 188-14, 188-18, 188-20, 188-21 КУпАП).

Враховуючи вид суб'єкта правопорушень у галузі електроенергетики, вагомим є їх поділ на службові (посадові) (статті 95-1, 98, 102 КУпАП) і особисті (статті 95, 99, 185-12, 188-5, 188-14, 188-18, 188-20 КУпАП).

Розділ 2. «Порядок притягнення винних до адміністративної відповідальності: адміністративно-правова характеристика» складається з трьох підрозділів, які присвячені характеристиці адміністративної відповідальності, порівнянню її з іншими видами юридичної відповідальності, а також вивченню порядку притягнення винних до відповідальності за вчинення правопорушень у галузі електроенергетики.

У підрозділі 2.1. «Особливості адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у галузі електроенергетики» здійснено теоретичний аналіз адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики як специфічного різновиду адміністративної відповідальності. Обґрунтовано, що адміністративна відповідальність у галузі електроенергетики - це вид адміністративної відповідальності, специфічна форма реагування держави, що полягає в застосуванні до суб'єкта адміністративного правопорушення у галузі електроенергетики адміністративних стягнень та заходів впливу, які тягнуть за собою обтяжливі наслідки матеріального, морального чи організаційного характеру та накладаються на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені законами України.

Адміністративна відповідальність у галузі електроенергетики як явище правової дійсності має такі ознаки: адміністративна відповідальність за правопорушення у галузі електроенергетики передбачена КУпАП України та спеціальними законами: «Про електроенергетику», підзаконними нормативно-правовими актами; підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення проступків, передбачених статтями КУпАП України, статями 24, 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», підзаконними нормативно-правовими актами. Суб'єктами адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики є фізичні особи, посадові та службові особи. До суб'єктів проступків у цій галузі застосовують наступні адміністративні стягнення: попередження, штраф. Встановлено, що саме об'єкт посягання - правові відносини з приводу забезпечення електроенергією, дає підстави для виокремлення адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики. Право притягнення до адміністративної відповідальності надано кільком органам державної виконавчої влади: Кабінет Міністрів України та органи місцевого самоврядування можуть застосовувати особливі адміністративні санкції до порушників законодавства про електроенергетику. Зважаючи на особливу категорію уповноважених органів та посадових осіб, які мають право притягати до адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики, встановлено особливий порядок притягнення до останньої, який відрізняється від інших видів адміністративної відповідальності, можливість застосування санкції, порядок та накладання яких передбачений в підзаконних нормативно-правових актах.

У підрозділі 2.2. «Система державних органів, на які покладено функції розгляду справ про адміністративні правопорушення у галузі електроенергетики» розглянуто порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення у галузі електроенергетики - це сукупність послідовно здійснюваних процедурних дій і прийняття відповідних рішень уповноваженими суб'єктами з приводу розгляду справ про адміністративні проступки та застосування в необхідних випадках адміністративних стягнень.

Систему органів та службових осіб, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у галузі електроенергетики, передбачено розділом ІІІ КУпАП. Суб'єкти юрисдикції, якими виступають адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад (ст. 218 КУпАП); виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад (ст. 219 КУпАП); районні, районні в місті, міські та міськрайонні суди (ст. 221 КУпАП); органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (ст. 24412 КУпАП); органи центрального органу виконавчої влади з державного нагляду (ст. 24413 КУпАП); Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (ст. 24415 КУпАП).

Запропоновано включити правоохоронні органи до системи державних органів з нагляду та контролю у галузі електроенергетики і створити спеціальний підрозділ технічно-міліцейського нагляду та контролю у системі МВС, або наділити цими повноваженнями дільничних інспекторів. Метою діяльності даного підрозділу має стати нагляд та контроль за законністю дій під час вироблення, постачання та споживання електроенергії, правильність обчислення спожитої електроенергії споживачами та інші порушення. При цьому повинно значно розшириться коло санкцій, застосовуваних до винних осіб, відповідно мають зменшитися кількісні показники вчинених правопорушень. У підрозділі 2.3 «Порядок накладання адміністративних стягнень за вчинення правопорушень у галузі електроенергетики» визначені специфічні риси адміністративних санкцій за правопорушення у галузі електроенергетики.

Встановлено, що особливістю застосування санкцій у галузі електроенергетики є те, що в багатьох випадках вони застосовуються до посадових осіб відповідних підприємств, організацій. Таке закріплення відповідальності посадових осіб здійснено з метою її посилення, оскільки розмір штрафу, який застосовується до посадових осіб, є значно вищим від розміру, який би застосовувався до фізичної особи. На думку автора, необхідно доповнити перелік санкцій за правопорушення у галузі електроенергетики таким видом, як громадські роботи. Зокрема, санкцію статті 99 «Порушення Правил охорони електричних мереж» викласти таким чином: «тягне за собою попередження або громадські роботи, або накладання штрафу».

Запропоновано виділити такі різновиди конструкцій санкцій статей, які передбачають відповідальність у галузі електроенергетики, в яких закріплено відповідальність і громадян, і посадових осіб (статті 99, 103-1, 185-12, 188-20 КУпАП); в яких не конкретизується коло осіб, які притягаються до відповідальності (стаття 95 КУпАП); в яких закріплено відповідальність лише посадових осіб (статті 188-21, ч. 2 статті 98 КУпАП); в яких детально виписано коло осіб, які притягаються до відповідальності (статті 95-1, ч. 1 статті 98, 101 -1, 102, 103 КУпАП).

Розділ 3. «Напрями удосконалення законодавства стосовно адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики» складається з двох підрозділів, які присвячені визначенню та обґрунтуванню можливих шляхів удосконалення законодавства щодо адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики.

У підрозділі 3.1. «Зарубіжний досвід адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики» досліджується досвід та практика встановлення адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики у різних державах з метою пошуку напрямів поліпшення вітчизняного законодавства.

Наголошено, що в державах Європейського Союзу посиленого адміністративного захисту потребують відносини у сфері виробництва, постачання, продажу електроенергії, яка виробляється з відновлюваних джерел. Політика цих держав направлена на удосконалення енергозберігаючих технологій, в тому числі і щодо електроенергії, тому встановлення відповідних тарифів має сприяти надійному постачанню цього особливого виду товару до споживачів.

Аналіз досвіду притягнення до адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики у деяких зарубіжних країнах показав, що встановлення у зарубіжних державах розширеного переліку складів адміністративних правопорушень у сфері енергозбереження (держави Європейського Союзу), виокремлення всіх складів адміністративних правопорушень в енергетичній сфері в окремій главі кодексу про адміністративні проступки, встановлення адміністративної відповідальності у галузі підтримки використання відновлюваних джерел енергії (Казахстан) є безумовно позитивним і дієвими засобами покращення стану забезпечення режиму законності у галузі електроенергетики.

У підрозділі 3.2. «Шляхи удосконалення законодавства про адміністративні правопорушення у галузі електроенергетики» проаналізовано шляхи удосконалення нормативного забезпечення притягнення до адміністративної відповідальності вчинення за правопорушень у галузі електроенергетики.

Проведене дослідження дало підстави стверджувати, що шляхами удосконалення законодавства, що передбачає види правопорушень та порядок притягнення до адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики є: 1) розширення матеріальних норми, які встановлюють склади адміністративних правопорушень у галузі електроенергетики; 2) удосконалення процесуальних норми, які визначають систему уповноважених органів та порядок провадження з приводу адміністративних правопорушень у галузі електроенергетики. Перспективними напрямами удосконалення норм матеріального права має бути встановлення розширеного переліку складів адміністративних правопорушень у сфері енергозбереження та передбачення адміністративної відповідальності у галузі підтримки використання відновлюваних джерел енергії «зеленої електроенергетики».

Обґрунтовано доцільність доповнення КУпАП статтею 101-2 в такій редакції: «Відмова від придбання електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії за «зеленим» тарифом» та встановити стягнення у вигляді накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності від вісімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Запровадження санкції сприятиме ефективній реалізації Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії».

адміністративний відповідальність електроенергетика правопорушення

ВИСНОВКИ

У дослідженні наведено теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання з приводу адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики. Визначається низка наукових понять і категорій, тлумачиться чинне національне законодавство, міжнародно-правові акти, а також законодавчі акти окремих зарубіжних країн. Висновки дисертаційної роботи містять перелік науково-практичних результатів, пропозицій та рекомендацій відповідно до поставлених завдань. Найбільш важливими є такі висновки:

1. Вивчення історії становлення адміністративної відповідальності за правопорушення у галузі електроенергетики дало можливість виділити основні його етапи: I етап. Дореволюційний етап. Юридична відповідальність за правопорушення у галузі електроенергетики була встановлена на початку двадцятого століття; II етап. Радянський етап можна умовно поділити на два періоди: 1) до прийняття Кодексу про адміністративні правопорушення. У той час увесь приватний сектор, який був створений в дорадянський період, був націоналізований, держава пов'язала електрифікацію з програмою розгорнутого будівництва комуністичного суспільства; 2) після прийняття Кодексу про адміністративні правопорушення. Закріплення адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики на законодавчому рівні; III етап. Сучасний. Трансформація адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики з початку незалежності України. Автором запропоновано доповнити зазначену систему ІV етапом - новітнім. Особливістю цього етапу має стати рівність сторін держави та виробників і споживачів, об'єднати їх має єдина ціль - енергетична незалежність та безпека країни.

2. Адміністративно-правовий захист у галузі електроенергетики - це діяльність компетентних органів публічної адміністрації, яка направлена на відновлення порушених прав, усунення перешкод щодо здійснення ефективного виробництва, постачання, користування, збереження електроенергії та безпеки її застосування, а також притягнення винних до адміністративної відповідальності в межах та в спосіб, які встановлені в адміністративному законодавстві.

3. Адміністративним проступком у галузі електроенергетики є суспільно шкідливе, протиправне, винне, каране діяння, що посягає на суспільні відносини в цій галузі, яке вчинене суб'єктом проступку та за яке передбачено адміністративну відповідальність у виді адміністративних санкцій, встановлених законом. До особливостей адміністративних проступків у галузі електроенергетики України слід віднести такі: об'єкт посягання, якими виступають суспільні відносини в електроенергетичній галузі; суб'єкт проступку, якими є фізичні особи, у тому числі посадові й службові особи; більшість статей, якими передбачена відповідальність у галузі електроенергетики є бланкетними; більшість правопорушень у галузі електроенергетики є правопорушеннями з формальним складом.

Кваліфікуючими ознаками видів адміністративних правопорушень - форму вини, враховуючи характер шкоди, яка заподіюється адміністративним правопорушенням у галузі електроенергетики, їх поділяють на: матеріальні (ч. 1 статті 98, стаття 103-1 КУпАП) і формальні (ч. 2 статті 98, статті, 95, 102, 185-12, 188-5, 188-14, 188-18, 188-20, 188-21 КУпАП). Враховуючи вид суб'єкта правопорушень у галузі електроенергетики, вагомим є їх поділ на службові (посадові) (статті 95-1, 98, 102 КУпАП) і особисті (статті 95, 99, 185-12, 188-5, 188-14, 188-18, 188-20 КУпАП).

4. Адміністративна відповідальність у галузі електроенергетики - це вид адміністративної відповідальності, специфічна форма реагування держави, що полягає в застосуванні до суб'єкта адміністративного правопорушення у галузі електроенергетики адміністративних стягнень та заходів впливу, які тягнуть за собою обтяжливі наслідки матеріального, морального чи організаційного характеру та накладаються на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені законами України. 5. Цивільна та адміністративна відповідальності у галузі електроенергетики мають відмінні риси, оскільки є різними видами інституту юридичної відповідальності, а саме: у характері діяння (у цивільному праві відповідальність може наставати як договірна (за невиконання умов договору) так і позадоговірна); в юридичному значенні суспільно шкідливих наслідків; в об'єктах конкретних правопорушення; у меті, заходах та процедурі застосування відповідальності; у суб'єктах правопорушення (в адміністративному праві суб'єктом проступку є фізична особа, у цивільному - фізична, юридична особа, держава). Відмінними рисами господарської та адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики є: у характері діяння (в господарському праві відповідальність може наставати як договірна (за невиконання умов договору) так і позадоговірна); в юридичному значенні суспільно шкідливих наслідків; юридичною підставою господарсько-правової відповідальності може бути не лише закон (нормативно-правовий акт уповноважених органів держави), а й укладений з дотриманням вимог закону договір; відмінність у об'єктах конкретних правопорушень; у меті, заходах та процедурі застосування відповідальності; у суб'єктах правопорушення (в адміністративному праві суб'єктом проступку є фізична особа, в господарському - фізична особа-підприємець, юридична особа, держава). Основними відмінностями між кримінальною відповідальністю та адміністративною у галузі електроенергетики є ступінь суспільної небезпеки; адміністративні правопорушення завдають меншої шкоди охоронюваним суспільним відносинам, ніж злочини; встановлення більшої кількості видів адміністративних правопорушень у галузі електроенергетики, за які настає адміністративна відповідальність в порівнянні із злочинами, за які настає кримінальна відповідальність; встановлення широкого спектру кримінальних покарань від штрафу, виправних робіт, обмеження волі до позбавлення волі за правопорушення у галузі електроенергетики; встановлення кримінальної відповідальності лише за Кримінальним кодексом на відміну від адміністративної відповідальності, яка визначається законами, підзаконними нормативно-правовими актами; відмінність в меті, заходах та процедурі застосування відповідальності у цій галузі.

6. Право притягнення до адміністративної відповідальності надано кільком органам державної виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування можуть застосовувати своєрідні адміністративні санкції до правопорушників законодавства про електроенергетику. Суб'єктами, яким надано право накладання санкцій за вчинення правопорушень у галузі електроенергетики, виступають адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад (ст. 218 КУпАП); виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад (ст. 219 КУпАП); районні, районні в місті, міські та міськрайонні суди (ст. 221 КУпАП); органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (ст. 24412 КУпАП); органи центрального органу виконавчої влади з державного нагляду (ст. 24413 КУпАП); Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (ст. 24415 КУпАП); Зважаючи на особливу категорію уповноважених органів та посадових осіб, які мають право притягати до адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики, встановлено особливий порядок притягнення до останньої, який відрізняється від інших видів адміністративної відповідальності.

7. За вчинення правопорушень у галузі електроенергетики накладаються стягнення у вигляді попередження або штрафу. Обґрунтовано доцільність доповнити перелік санкцій за правопорушення у галузі електроенергетики таким видом, як громадські роботи. Зокрема, санкцію статті 99 «Порушення Правил охорони електричних мереж» викласти таким чином: «…тягне за собою попередження або громадські роботи, або накладання штрафу…». Особливістю застосування санкцій у галузі електроенергетики є те, що в багатьох випадках вони застосовуються до посадових осіб відповідних підприємств, організацій. Таке закріплення відповідальності посадових осіб здійснено з метою її посилення.

8. Аналіз порядку притягнення до адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики на прикладі деяких зарубіжних держав вказує на такі характерні особливості: 1) позитивним досвідом є встановлення у зарубіжних державах розширеного переліку складів адміністративних правопорушень у сфері енергозбереження (країни Європейського Союзу, Російська Федерація); 2) позитивним є виокремлення всіх складів адміністративних правопорушень в енергетичній сфері в окремій главі кодексів про адміністративні проступки (Російська Федерація, Білорусь, Казахстан); 3) позитивним є встановлення адміністративної відповідальності у галузі підтримки використання відновлюваних джерел енергії (Казахстан).

9. Шляхами удосконалення законодавства, яким передбачена адміністративна відповідальність у галузі електроенергетики є: 1) розширення матеріальних норми, які встановлюють склади адміністративних правопорушень у галузі електроенергетики; 2) удосконалення процесуальних норми, які визначають систему уповноважених органів та порядок провадження з приводу адміністративних правопорушень у галузі електроенергетики. Удосконалення адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики має базуватися на врахуванні напрямку нашої держави до інтеграції з Європейським Союзом.

Обґрунтовано необхідність доповнення КУпАП слід статтею 101-2 в такій редакції: «Відмова від придбання електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії за «зеленим» тарифом» та встановлення стягнення у вигляді накладання штрафу на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності від вісімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Запровадження санкції сприятиме ефективній реалізації Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії».